Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Коломи́йський академі́чний обла́сний украї́нський драмати́чний теа́тр ім. І. Озарке́вича — театр, створений постановою уряду УРСР[] в кінці 1939 року в Коломиї в статусі державного. Ще в 1849 році в містечку Коломия вже був заснований перший український народний аматорський театр — це одна з перших театральних труп на теренах Галичини, яка давали вистави в Коломиї та в містах Галичини. Тому театральне життя в цьому покутському містечку було дуже насичене, і радянській владі довелося просто узаконити ці покутинські культурні традиції.
| Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім.І.Озаркевича, січень 2008 | ||||
| 48°31′41″ пн. ш. 25°02′14″ сх. д. / 48.52807900002777330° пн. ш. 25.03732200002777830° сх. д.Координати: 48°31′41″ пн. ш. 25°02′14″ сх. д. / 48.52807900002777330° пн. ш. 25.03732200002777830° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Місто | ||||
| Адреса | 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, б.7 | |||
| Назва на честь (епонім) | Озаркевич Іван Григорович | |||
| Тип | стаціонарний | |||
| Статус | академічний, драматичний | |||
| Відкрито | 1939 | |||
| Роки роботи | 1939-1962 (1962—1989 — аматорський народний театр), 1989 — друге відродження | |||
| Репертуар | "Гуцульський рік" «Боа констріктор» «Камінний хрест» «Вій» М. В. Гоголь | |||
| Керівництво | Художній керівник театру — народний артист України — Чиборак Дмитро Іванович | |||
| teatr.kolomyya.org | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
 Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича у Вікісховищі | ||||
Передісторія театру і його назви
Театр має славне ім'я Івана Озаркевича недарма. Саме цей чоловік є засновником першого українського драматичного театру на Галичині. В 1848 році, 8 червня відбулася прем'єра першої вистави Коломийського театру — за п'єсою Іван Котляревського. Іван Озаркевич адаптував п'єсу до життя покутських українців. За словами Івана Франка: «Івану Озаркевичеві хотілося подати Котляревського галичанам не в оригіналі, а в підгірськім кептарі». Цього ж таки, 1848 року відбулися й перші гастролі новоствореного мистецького колективу. 19 жовтня коломияни зіграли виставу «Дівка на виданню» перед делегатами Конгресу української інтелігенції, що проходив у місті Львові. Ця подія започаткувала український театральний рух у місті Лева, звідки він перекинувся до Перемишля і Тернополя.
На 1864 рік припадає відродження аматорського театру на Галичині. У Коломиї розвитком театральної справи успішно займається відоме в Україні подружжя Івана та (виконавці головних ролей, зокрема, у п'єсі «Назар Стодоля» Тараса Шевченка). Ця театральна трупа успішно трудилася на терені лицедійства багато років, виступаючи в Коломиї та гастролюючи по Галичині, таким чином, формуючи зачатки театральної культури в покутському та галичанському середовищі. Зерна театральних жертовників дали свої сходи на початку 20 століття. Саме в 1920—1939 роках театр у Коломиї стає помітним явищем у суспільному та мистецькому житті галичан, провідником української національної ідеї. На його сцені грають видатні майстри українського театрального мистецтва: Микола Бенцаль, Володимир Блавацький, Олекса Скалозуб, Дмитро Николишин. Коломийський театр цього періоду зажив слави одного із найкращих на Заході України.
Зачатки
Зачатки теперішнього Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича визначаються кінцем 20-х років і початку 30-х років 20 століття. Скориставшись послабленням польської урядової реакції на українські суспільні рухи, громади українців в містах й селах з ще більшим ентузіазмом почали розвивати українську ідею, і їм в цьому суттєву підмогу склала формація хат-читалень, просвітницького та театрального зрушень в суспільстві. На передовій формування тогочасного суспільства і його культурних традицій стали пересувні театри з-поміж ентузіастів й сподвижників українського руху. Саме тоді в столиці Гуцульщини сформувалася, в чергове, стаціонарна з-поміж молодих вихованців Олекси Скалозуба і Дмитра Николишина та частини пересувних гастролюючих театрів. Ці пересувні театри обирали на кілька сезонів Коломию, як майданчик для постійних вистав. Український народний театр імені Івана Тобілевича, Український молодий театр «Заграва», , театр Івана Когутяка, Богдана Сарамаґи часто гастролювали та перебували в довший період в Коломиї, тепер уже не даючи завмерти театральному життю міста й цілого краю. Під впливом постановок та дій цих театрів в місті сформувався з різних аматорських театральних труп стаціонарний театр, котрий ставив свої вистави та постановки, об'єднуючись з пересувними театральними трупами, або залучаючи їх артистів до своїх лав.
Прихід Рад та війна
Під кінець 30-х років 20 століття українська громада Коломиї знову стояла на роздоріжжі, вибору керівника театральної трупи свого театру. Плеяда акторів театру Олекси Скалозуба та Дмитра Николишина, з часом поріділа, частина подалася за пересувними театральними трупами, гастролюючи по Галичині, були й такі, що подалися в мандри на Центральну Радянську Україну, а ще кількох виконавців вдалося звабити львівським театрам. Потрібна була «свіжа кров» та нові і жанрові віяння. На ті часи склалася тенденція співіснування стаціонарних труп та театрів, що гастролюють, в яких завше полюбляли виступати відомі в краю актори й з роками вони прив'язувалися до свого такого колективу. Водночас українські громади міст, піклуючись своїми стаціонарними театрами, мали змогу бачити нові обличчя чи популярних акторів зі всіх країв Галичини, та мали змогу вибирати й заохочувати окремих виконавців чи цілі мандрівні трупи до своїх театрів на певний період чи на весь театральний сезон.
Так сталося й з театральною трупою Івана Когутяка, послідовника Бенцаля, яка доволі давно, з десяток років уже радувала своїми постановками жителів Галичини, мандруючи по великих містах чи містечках. В цьому колективі виступали, як відомі артисти, так й зовсім початківці. Саме цей колектив сподобався коломийській громаді і їх було запрошено на сезон до міста, Івану Когутяку вдалося поєднати свій нечисленний колектив з місцевою . Завдяки новим постановкам та новим й відомим обличчям Коломийський театр в 1939 році в чергове збурив культурне життя столиці Гуцульщини. Навіть, не зважаючи на встановлення влади Рад у Галичині, театр продовжував працювати та гуртував українськість навколо себе. Радянські керівники не готові були вдаватися до репресивних дій щодо улюбленців краю, тому, змирившись з українським культурним анклавом, змушені були визнати його на офіційному рівні та надати статус державного театру, хоч таким чином намагаючись вплинути на репертуар колективу. Частково це їм вдалося, але виключити з репертуару українських класиків драматургії та улюблені коломиянами п'єси було доволі складно, потребувалося трохи часу.
Але цьому суттєво завадила Друга світова війна, а саме її відгомін, війна між Німецькою коаліцією та Радянським Союзом і через 1,5 року від свого приходу, «ради» в 1941 році відступили, а до Коломиї прийшла німецька адміністрація. Коломийський театр, керований відомим театральним діячем Іваном Когутяком, продовжував свою роботу. За перших пів року війни через столицю Галичини перейшла значна кількість військових формувань та тилових структур німецьких армій, мадярських корпусів та національних (з народів СРСР) формувань при німецькій армії, тому тодішня адміністрація ухвалила рішення не розпускати театр, щоби вгамовувати хоча б мінімальну культурну потребу громади коломиян та військовиків, які перебували в місті. Це був, чи не єдиним на той час, чинний театр на окупованих територіях, та ще і який не побоявся мати репертуар, заборонений німецькими окупантами. На його сцені йшли історична драма Людмили Старицької-Черняхівської «Гетьман Дорошенко», «Тріумф прокурора Дальського» Костя Гупала. Цих вистав було досить, щоб поставити себе у конфронтаційну позицію як до німців, так і до більшовиків.
Післявоєнний стан (статус аматорський — але плекаємий народом)
Друге відродження (роки незалежності — статус академічного)
Гастролі
Репертуар
- «Гуцульський рік» Гнат Хоткевич;
- «Боа констріктор» Іван Франко.
- «Камінний хрест» Василь Стефаник.
- «Вій» Микола Гоголь.
Будівля
Мистецький відгомін
29 вересня 2008 року Колегією Міністерства культури і туризму України Коломийському театру надано статус академічного. Та й було за що: за період з 1989 року — часу свого відродження — служителі коломийської Мельпомени, люди без високих якихось звань, регалій і відзнак, спеціальних освіт у цій царині мистецтва, зате артисти справді народні, бо є вихідці з народних гущ, живуть повсякденно простим життям народу свого, — підготували більш як 80 постановок, дали понад 3000 вистав і ось-ось до них на зустріч має завітати їхній мільйонний глядач!
Визначальним акордом ювілейного року 2009 року став Перший Всеукраїнський театральний фестиваль сценічних першопрочитань «Коломийські представлення».
Відомі актори та режисери театру
- Захарій Новицький (нар. 6.04.1952) — на сцені театру з 1 січня 1989 року.
- Надія Комарова (Голинська) — заслужена артистка України.
- Мирослава Воротняк — заслужена артистка України.
- Андроник Ігор Миколайович (нар. 07.05.1988) — на сцені театру з 14 серпня 2012 року.
- Базилевич Богдан Богданович (нар. 16.06.84) — на сцені театру з 2 лютого 2004 року.
- Євтушенко Людмила Прокопівна (нар. 10.07.1937) — на сцені театру з 1 січня 1989 року.
- Симчич Зіновій Васильович (нар. 30.03.1948) — на сцені театру з 1 лютого 2000 року. Син актора Василя Симчича. Лауреат ІХ Всеукраїнського фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют» у номінації «За честь, гідність і вірність професії» (м. Тернопіль, 2011 р.)
Виноски
- НАКАЗ Міністерства культури і туризму України про надання статусу академічного творчому колективу Коломийського обласного українського драматичного театру імені І.Озаркевича від 29 вересня 2008 року № 1015/0/16-08[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела і зовнішні посилання
- Коломийський драмтеатр святкує 160-річний ювілей + довідка про театр на Офіційна вебсторінка Івано-Франківської обласної державної адміністрації [ 16 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Тема-форум «Коломийський обласний український драматичний театр, ім. І.Озаркевича» [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.] на www.forum.kolomyya.org (Форум Коломия ВЕБ Порталу) [ 20 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Добош Галина 160-річчя відзначає найдавніший театр Галичини — Коломийський [ 8 березня 2009 у Wayback Machine.] // повідомл. за 24 грудня 2008 року Радіо «Свобода»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2015 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2015 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2015 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2015 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni listopad 2015 Kolomi jskij akademi chnij obla snij ukrayi nskij dramati chnij tea tr im I Ozarke vicha teatr stvorenij postanovoyu uryadu URSR dzherelo v kinci 1939 roku v Kolomiyi v statusi derzhavnogo She v 1849 roci v mistechku Kolomiya vzhe buv zasnovanij pershij ukrayinskij narodnij amatorskij teatr ce odna z pershih teatralnih trup na terenah Galichini yaka davali vistavi v Kolomiyi ta v mistah Galichini Tomu teatralne zhittya v comu pokutskomu mistechku bulo duzhe nasichene i radyanskij vladi dovelosya prosto uzakoniti ci pokutinski kulturni tradiciyi Kolomijskij akademichnij oblasnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Ivana Ozarkevicha Kolomijskij akademichnij oblasnij ukrayinskij dramatichnij teatr im I Ozarkevicha sichen 2008Kolomijskij akademichnij oblasnij ukrayinskij dramatichnij teatr im I Ozarkevicha sichen 200848 31 41 pn sh 25 02 14 sh d 48 52807900002777330 pn sh 25 03732200002777830 sh d 48 52807900002777330 25 03732200002777830 Koordinati 48 31 41 pn sh 25 02 14 sh d 48 52807900002777330 pn sh 25 03732200002777830 sh d 48 52807900002777330 25 03732200002777830 Krayina UkrayinaMisto Kolomiya Ivano Frankivska oblastAdresa 78200 Ivano Frankivska oblast misto Kolomiya vulicya Vichevij Majdan b 7Nazva na chest eponim Ozarkevich Ivan GrigorovichTip stacionarnijStatus akademichnij dramatichnijVidkrito 1939Roki roboti 1939 1962 1962 1989 amatorskij narodnij teatr 1989 druge vidrodzhennyaRepertuar Guculskij rik Boa konstriktor Kaminnij hrest Vij M V GogolKerivnictvo Hudozhnij kerivnik teatru narodnij artist Ukrayini Chiborak Dmitro Ivanovichteatr kolomyya orgIdentifikatori i posilannya Kolomijskij akademichnij oblasnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Ivana Ozarkevicha u VikishovishiPeredistoriya teatru i jogo nazviTeatr maye slavne im ya Ivana Ozarkevicha nedarma Same cej cholovik ye zasnovnikom pershogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru na Galichini V 1848 roci 8 chervnya vidbulasya prem yera pershoyi vistavi Kolomijskogo teatru za p yesoyu Ivan Kotlyarevskogo Ivan Ozarkevich adaptuvav p yesu do zhittya pokutskih ukrayinciv Za slovami Ivana Franka Ivanu Ozarkevichevi hotilosya podati Kotlyarevskogo galichanam ne v originali a v pidgirskim keptari Cogo zh taki 1848 roku vidbulisya j pershi gastroli novostvorenogo misteckogo kolektivu 19 zhovtnya kolomiyani zigrali vistavu Divka na vidannyu pered delegatami Kongresu ukrayinskoyi inteligenciyi sho prohodiv u misti Lvovi Cya podiya zapochatkuvala ukrayinskij teatralnij ruh u misti Leva zvidki vin perekinuvsya do Peremishlya i Ternopolya Na 1864 rik pripadaye vidrodzhennya amatorskogo teatru na Galichini U Kolomiyi rozvitkom teatralnoyi spravi uspishno zajmayetsya vidome v Ukrayini podruzhzhya Ivana ta vikonavci golovnih rolej zokrema u p yesi Nazar Stodolya Tarasa Shevchenka Cya teatralna trupa uspishno trudilasya na tereni licedijstva bagato rokiv vistupayuchi v Kolomiyi ta gastrolyuyuchi po Galichini takim chinom formuyuchi zachatki teatralnoyi kulturi v pokutskomu ta galichanskomu seredovishi Zerna teatralnih zhertovnikiv dali svoyi shodi na pochatku 20 stolittya Same v 1920 1939 rokah teatr u Kolomiyi staye pomitnim yavishem u suspilnomu ta misteckomu zhitti galichan providnikom ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi Na jogo sceni grayut vidatni majstri ukrayinskogo teatralnogo mistectva Mikola Bencal Volodimir Blavackij Oleksa Skalozub Dmitro Nikolishin Kolomijskij teatr cogo periodu zazhiv slavi odnogo iz najkrashih na Zahodi Ukrayini ZachatkiZachatki teperishnogo Kolomijskogo akademichnogo oblasnogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im I Ozarkevicha viznachayutsya kincem 20 h rokiv i pochatku 30 h rokiv 20 stolittya Skoristavshis poslablennyam polskoyi uryadovoyi reakciyi na ukrayinski suspilni ruhi gromadi ukrayinciv v mistah j selah z she bilshim entuziazmom pochali rozvivati ukrayinsku ideyu i yim v comu suttyevu pidmogu sklala formaciya hat chitalen prosvitnickogo ta teatralnogo zrushen v suspilstvi Na peredovij formuvannya togochasnogo suspilstva i jogo kulturnih tradicij stali peresuvni teatri z pomizh entuziastiv j spodvizhnikiv ukrayinskogo ruhu Same todi v stolici Guculshini sformuvalasya v chergove stacionarna z pomizh molodih vihovanciv Oleksi Skalozuba i Dmitra Nikolishina ta chastini peresuvnih gastrolyuyuchih teatriv Ci peresuvni teatri obirali na kilka sezoniv Kolomiyu yak majdanchik dlya postijnih vistav Ukrayinskij narodnij teatr imeni Ivana Tobilevicha Ukrayinskij molodij teatr Zagrava teatr Ivana Kogutyaka Bogdana Saramagi chasto gastrolyuvali ta perebuvali v dovshij period v Kolomiyi teper uzhe ne dayuchi zavmerti teatralnomu zhittyu mista j cilogo krayu Pid vplivom postanovok ta dij cih teatriv v misti sformuvavsya z riznih amatorskih teatralnih trup stacionarnij teatr kotrij staviv svoyi vistavi ta postanovki ob yednuyuchis z peresuvnimi teatralnimi trupami abo zaluchayuchi yih artistiv do svoyih lav Prihid Rad ta vijnaPid kinec 30 h rokiv 20 stolittya ukrayinska gromada Kolomiyi znovu stoyala na rozdorizhzhi viboru kerivnika teatralnoyi trupi svogo teatru Pleyada aktoriv teatru Oleksi Skalozuba ta Dmitra Nikolishina z chasom poridila chastina podalasya za peresuvnimi teatralnimi trupami gastrolyuyuchi po Galichini buli j taki sho podalisya v mandri na Centralnu Radyansku Ukrayinu a she kilkoh vikonavciv vdalosya zvabiti lvivskim teatram Potribna bula svizha krov ta novi i zhanrovi viyannya Na ti chasi sklalasya tendenciya spivisnuvannya stacionarnih trup ta teatriv sho gastrolyuyut v yakih zavshe polyublyali vistupati vidomi v krayu aktori j z rokami voni priv yazuvalisya do svogo takogo kolektivu Vodnochas ukrayinski gromadi mist pikluyuchis svoyimi stacionarnimi teatrami mali zmogu bachiti novi oblichchya chi populyarnih aktoriv zi vsih krayiv Galichini ta mali zmogu vibirati j zaohochuvati okremih vikonavciv chi cili mandrivni trupi do svoyih teatriv na pevnij period chi na ves teatralnij sezon Tak stalosya j z teatralnoyu trupoyu Ivana Kogutyaka poslidovnika Bencalya yaka dovoli davno z desyatok rokiv uzhe raduvala svoyimi postanovkami zhiteliv Galichini mandruyuchi po velikih mistah chi mistechkah V comu kolektivi vistupali yak vidomi artisti tak j zovsim pochatkivci Same cej kolektiv spodobavsya kolomijskij gromadi i yih bulo zaprosheno na sezon do mista Ivanu Kogutyaku vdalosya poyednati svij nechislennij kolektiv z miscevoyu Zavdyaki novim postanovkam ta novim j vidomim oblichchyam Kolomijskij teatr v 1939 roci v chergove zburiv kulturne zhittya stolici Guculshini Navit ne zvazhayuchi na vstanovlennya vladi Rad u Galichini teatr prodovzhuvav pracyuvati ta gurtuvav ukrayinskist navkolo sebe Radyanski kerivniki ne gotovi buli vdavatisya do represivnih dij shodo ulyublenciv krayu tomu zmirivshis z ukrayinskim kulturnim anklavom zmusheni buli viznati jogo na oficijnomu rivni ta nadati status derzhavnogo teatru hoch takim chinom namagayuchis vplinuti na repertuar kolektivu Chastkovo ce yim vdalosya ale viklyuchiti z repertuaru ukrayinskih klasikiv dramaturgiyi ta ulyubleni kolomiyanami p yesi bulo dovoli skladno potrebuvalosya trohi chasu Ale comu suttyevo zavadila Druga svitova vijna a same yiyi vidgomin vijna mizh Nimeckoyu koaliciyeyu ta Radyanskim Soyuzom i cherez 1 5 roku vid svogo prihodu radi v 1941 roci vidstupili a do Kolomiyi prijshla nimecka administraciya Kolomijskij teatr kerovanij vidomim teatralnim diyachem Ivanom Kogutyakom prodovzhuvav svoyu robotu Za pershih piv roku vijni cherez stolicyu Galichini perejshla znachna kilkist vijskovih formuvan ta tilovih struktur nimeckih armij madyarskih korpusiv ta nacionalnih z narodiv SRSR formuvan pri nimeckij armiyi tomu todishnya administraciya uhvalila rishennya ne rozpuskati teatr shobi vgamovuvati hocha b minimalnu kulturnu potrebu gromadi kolomiyan ta vijskovikiv yaki perebuvali v misti Ce buv chi ne yedinim na toj chas chinnij teatr na okupovanih teritoriyah ta she i yakij ne poboyavsya mati repertuar zaboronenij nimeckimi okupantami Na jogo sceni jshli istorichna drama Lyudmili Starickoyi Chernyahivskoyi Getman Doroshenko Triumf prokurora Dalskogo Kostya Gupala Cih vistav bulo dosit shob postaviti sebe u konfrontacijnu poziciyu yak do nimciv tak i do bilshovikiv Pislyavoyennij stan status amatorskij ale plekayemij narodom Druge vidrodzhennya roki nezalezhnosti status akademichnogo GastroliRepertuar Guculskij rik Gnat Hotkevich Boa konstriktor Ivan Franko Kaminnij hrest Vasil Stefanik Vij Mikola Gogol BudivlyaMisteckij vidgomin29 veresnya 2008 roku Kolegiyeyu Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini Kolomijskomu teatru nadano status akademichnogo Ta j bulo za sho za period z 1989 roku chasu svogo vidrodzhennya sluzhiteli kolomijskoyi Melpomeni lyudi bez visokih yakihos zvan regalij i vidznak specialnih osvit u cij carini mistectva zate artisti spravdi narodni bo ye vihidci z narodnih gush zhivut povsyakdenno prostim zhittyam narodu svogo pidgotuvali bilsh yak 80 postanovok dali ponad 3000 vistav i os os do nih na zustrich maye zavitati yihnij miljonnij glyadach Viznachalnim akordom yuvilejnogo roku 2009 roku stav Pershij Vseukrayinskij teatralnij festival scenichnih pershoprochitan Kolomijski predstavlennya Vidomi aktori ta rezhiseri teatruZaharij Novickij nar 6 04 1952 na sceni teatru z 1 sichnya 1989 roku Nadiya Komarova Golinska zasluzhena artistka Ukrayini Miroslava Vorotnyak zasluzhena artistka Ukrayini Andronik Igor Mikolajovich nar 07 05 1988 na sceni teatru z 14 serpnya 2012 roku Bazilevich Bogdan Bogdanovich nar 16 06 84 na sceni teatru z 2 lyutogo 2004 roku Yevtushenko Lyudmila Prokopivna nar 10 07 1937 na sceni teatru z 1 sichnya 1989 roku Simchich Zinovij Vasilovich nar 30 03 1948 na sceni teatru z 1 lyutogo 2000 roku Sin aktora Vasilya Simchicha Laureat IH Vseukrayinskogo festivalyu Ternopilski teatralni vechori Debyut u nominaciyi Za chest gidnist i virnist profesiyi m Ternopil 2011 r VinoskiNAKAZ Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini pro nadannya statusu akademichnogo tvorchomu kolektivu Kolomijskogo oblasnogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru imeni I Ozarkevicha vid 29 veresnya 2008 roku 1015 0 16 08 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela i zovnishni posilannyaKolomijskij dramteatr svyatkuye 160 richnij yuvilej dovidka pro teatr na Oficijna vebstorinka Ivano Frankivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 16 lyutogo 2021 u Wayback Machine Tema forum Kolomijskij oblasnij ukrayinskij dramatichnij teatr im I Ozarkevicha 18 travnya 2021 u Wayback Machine na www forum kolomyya org Forum Kolomiya VEB Portalu 20 grudnya 2009 u Wayback Machine Dobosh Galina 160 richchya vidznachaye najdavnishij teatr Galichini Kolomijskij 8 bereznya 2009 u Wayback Machine povidoml za 24 grudnya 2008 roku Radio Svoboda