Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Коломийський український аматорський театр | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Місто | ||||
| Тип | народний, мандрівний | |||
| Статус | народний-аматорський | |||
| Відкрито | 1848 | |||
| Роки роботи | 1848-1850 | |||
| Колишні назви | коломийське «Товариство акторів під предводительством Ляйтнера» | |||
| Репертуар | "", «Весілє, або Над цигана Шмагайла нема розумнішого», «Купала на Івана», «Жовнір-чарівник, або Що не поможе наука, то поможе батіг» | |||
| Керівництво | священик Іван Озаркевич, інженер Алоїз Ляйтнер. | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
Коломийський український аматорський театр — створений у 1848 році Іваном Озаркевичем та Алоїзі Ляйтнером і групою аматорів акторів в Коломиї. Народний, аматорський театр — одна з перших театральних труп на теренах Галичини, давали вистави в Коломиї та в містечках Галичини.
Передісторія
Класичне театральне мистецтво в Галичині з'явилося у часи, коли ця територія перейшла під австрійську управу в 1772 році. Щоб вдоволити потреби німецької демократії та переселених німецьких, австрійських чиновників та урядників, з Відня до Львова було прислано . Цей театр утримався у Львові майже сто років, але утримували його з державних фондів, після його успіху до Галичини зачастили з гастролями інші . Враження від тих вистав було сильне, і знайшло відгомін серед українських суспільних верств. Тому в на початку 19 століття в семінаріях їх виконавці почали ставити свої аматорські вистави, а магнати почали запрошувати пересувні австрійські, німецькі та польські театри до себе на гастроль, згодом вони почали формувати свої невеличкі театральні труппи. Більшість вистав гралося на німецькій та польській мові, оскільки не було саме українського драматичного матеріалу на теренах Галичини.
українською мовою з'явилися тільки за доби національного відродження, яке розпочала «Руська трійця». Йосиф Лозинський видав у 1834 році своє , себто збірку обрядових весільних пісень. Серед вихованців семінарії зародилася гадка відіграти на сцені це мужицьке весілля з його піснями й обрядами. Це була перша спроба ввести народну мову на сцену. В 30-х роках XIX століття серед прогресивної частини коломийської інтелігенції твердо сформувалася думка про нагальну потребу відродження української мови, народних звичаїв, культури. Цьому сприяли погляди Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича — творців виданої у 1837 році збірки «Русалка Дністровая», ідеї якої знаходили в Коломиї найпалкіших прихильників і однодумців. Цей період заклав основи культурно-мистецьких традицій Коломиї. Але треба було чекати аж 1848 року, коли на хвилі , що дала черговий поштовх українському національному рухові, і виник український театр на теренах Галичини.
Зачатки
В поступі українського руху славилася Коломия, особливо, своїми культурно-просвітницькими заходами. Тут постійно проводилися читання та народні гуляння під опікою відомих коломиян, та й адміністрація цісарська на те не зважала, навіть підтримувала. Оскільки, недавно сформований у Львові, орган українського самоврядування, так звана Головна руська рада, мала серед окружних філій найміцнішу в Коломиї, то саме Коломийська рада взяла на себе ініціативу створення українського аматорського театру. Організаторами виступили голова Коломийської ради Микола Верещинський, бургомістр , священик Кобринський Йосафат Миколайович місцевий (автор українського цивільного «Букваря») і коломийський парох Іван Озаркевич. Останній був натхненником, ідеологом всієї цієї справи.
Багато коломиян відмічали талан володіння словом в свого пароха, та згодом вони дізналися, що він забезпечив молоду сцену українським репертуаром, якого раніше в Галичині не існувало. Тоді й отцю Івану стала в пригоді його дружба з багатьма видавцями та книжниками Коломиї і Чернівців, скориставшись з наявності в Коломиї друкованих текстів обох п'єс Івана Котляревського — «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», він прилаштував їх до місцевих умов. Перенісши дію з Полтавщини на Покуття, перередагувавши мову на місцеву покутську говірку, перейменувавши героїв на місцевий лад, замінивши пісні, які містили в собі східноукраїнські реалії, на пісні, що побутували на Покутті та інші правки. Таким чином Озаркевич здійснив те, що тепер має назву , цей принцип мав широке застосування наприкінці XVII століття — першій половині XIX століття у всіх європейських театрах, коли запозичувалися з іншомовної драматургії тексти п'єс, які докорінно перероблялися на свій національний лад.
«Дівка на виданню, або На милованнє нема силовання» — первісток
Діяльність Коломийського українського аматорського театру розпочалася виставою 21 травня за старим стилем (8 червня за новим стилем) 1848 року. Мистецьким керівником, режисером цієї події і всіх наступних вистав був австрійський , можливо, австрієць, а може, й чех за національністю, виконавцями були активісти українського національно-культурного руху в Коломиї.
Перша вистава викликала нечуваний ентузіазм не тільки серед українського населення, а й загальноміської публіки, до якої належали німецькомовні австрійці, чехи, євреї, а також поляки, хоча з боку останніх вживалися заходи щодо перешкод наступним українським виставам. Після цього першого успіху сподвижники українського театру мали намір щотижня, в четвер, давати українські вистави в Коломиї. Але, цей задум не міг бути зреалізований через не підготовленість другої вистави та брак репертуару загалом (отець Іван доопрацьовував ще кілька п'єс й намірювався їх видрукувати). Але особливо неприємним був опір польської громади та деякого чиновництва, які були заскочені таким рухом української громади, тому почали чинити опір цьому театрові. Але, незважаючи на таку ситуацію, друга вистава «Дівки на виданню…» відбулась, правда аж 10 вересня 1848 році, а через кілька неділь, вже було показано третю виставу, цього разу це була прем'єра «Жовніра-чарівника». Друга вистава отримала ще більше схвальних відгуків, й за коломийське «Товариство акторів під предводительством Ляйтнера» заговорила вся округа
Гастролі
Репертуар
Головним автором репертуару театру був Іван Озаркевич, хоча це й були обробки творів Івана Котляревського, але їм, в літературному середовищі, таки надано — Івана Озаркевича (за І.Котляревським) з таким формулюванням. З-під пера І.Озаркевича вийшли нові версії Івана Котляревського:
- «Дівка на виданню, або На милованнє нема силовання» де Наталка стала Анничкою, виборний Макогоненко — десятником і тд..
- «Жовнір-чарівкик».
- Як сказав Іван Франко: «Івану Озаркевичу хотілося подати Котляревського галичанам не в оригіналі, а в підгірськім киптарі».
- «Весілє, або Над цигана Шмагайла нема розумнішого», третьою обробка Озаркевича, в основі якої лежала п'єса теж східноукраїнського автора — слобожанина Степана Писаревського «Купала на Івана».
Друге відродження («Руський народний театр при товаристві „Руська бесіда“»)
Третє відродження (літературно-драматичне товариство ім. Г.Квітки-Основ'яненка)
Мистецький відгомін
Коломийський аматорський театр є унікальним явищем в історії розвитку театрального мистецтва України. Перший театр на західно-українських землях, заснований ще в 1848 році місцевим священиком Іваном Озаркевичем, не тільки не загубився в мороці історії, але й піднісся до нових творчих висот. Він сотворив унікальний культурний феномен Коломийського театру, що переніс через століття ту особливість світогляду покутян та Гуцульщини, акумулював навколо себе українських сподвижників й гуртував українське суспільство краю.
На шляху становлення Коломийського театру було чимало злетів і падінь, хоча фактично надовго театральний рух на Коломийщині не припинявся. Від «Наталки-Полтавки» Івана Котляревського, адаптованої до покутських реалій пером отця Озаркевича, і до за пролягла віддаль довжиною в півтора століття. Але зберігалося обличчя цього театру, незважаючи на утиски польських, німецьких чи радянських чинників, послідовники Озаркевича, Ляйтнера завше трималися шляху народного театру, вибраного їх попередниками-сподвижниками.
Джерела
- Семчишин М. Театр і драматургія на західно-українських землях // Семчишин М. Тисяча років української культури. — К.: 1993. — С. 343—346.
- Бурдуланюк Г. Український театр на Прикарпатті у другій половині XIX- на початку XX ст. // Галичина. — 2004. — № 10. — С. 242—247.
- Горак Я. До історії становлення українського театру в Галичині // Дзвін. — 2001. — № 7. — С.106 -111.
- Культурне життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. Т.1. 1939. — 1953. — К.: Наук. думка, 1995. — 749 с.
- Луговик І. Перший народний театр: [Про галиц. театр т-ва «Руська бесіда», створений в 1864 р.] // Зоря. — 1990. — 13 верес.
- Морозюк В. " Місто, яке дихало театром ": [З життя галиц. Мельпомени, або до історії галиц. театру у хронології та іменах] // Новий час. — 1995. — 18 листоп.
- Тимінський Б. Озаркевич з «Наталкою» не прогадав: [До 145-річчя заснування в Галичині першого світського театру і першої театр. вистави в Коломиї] // Прикарпат. правда. — 1993. — 9 черв.
- Тихойко З. Діяльність українського професійного театру в Галичині // Рукописна україніка у фондах ЛНБ ім. В. Стефаника. — Л., 1999. — С.519 — 528.
- Харитон В. Театрал у священній рясі став основоположником галицького театру: [Про заснування Коломийського театру І. Озаркевичем] // Галичина. — 1998. — 17 листоп.
- Чайковський А. Причинок до історії русько-народного театру в Галичині // Чайковський А. Спогади. Листи. Дослідження. Т.1. — Л., 2002. — С. 190—196.
- Чарнецький С. Театр. Початки галицького театру // Чарнецький С. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. — К., 1993. — С.675 — 690.
- Чарнецький С. Театр: [Про Галицький театр 40 — х р. XIX ст.] // Чарнецький С. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. — К., 1994. — С.604 — 619.
Посилання
- новини про колишній театр [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- - короткі посилання про театр[недоступне посилання з липня 2019]
- послідовники коломийського аматорського театру[недоступне посилання з липня 2019]
- - про Кобринськог — організатора театру [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shablon Teatr piddpis Kolomijskij ukrayinskij amatorskij teatr Shablon Teatr povidomlennya poperednogo pereglyadu vidsutni geografichni koordinati bud laska dodajte yih na Vikidani 2697552 R Kolomiya Krayina UkrayinaMisto Kolomiya Ivano Frankivska oblastTip narodnij mandrivnijStatus narodnij amatorskijVidkrito 1848Roki roboti 1848 1850Kolishni nazvi kolomijske Tovaristvo aktoriv pid predvoditelstvom Lyajtnera Repertuar Divka na vidannyu abo Na milovannye nema silovannya Vesilye abo Nad cigana Shmagajla nema rozumnishogo Kupala na Ivana Zhovnir charivnik abo Sho ne pomozhe nauka to pomozhe batig Kerivnictvo svyashenik Ivan Ozarkevich inzhener Aloyiz Lyajtner Identifikatori i posilannya Kolomijskij ukrayinskij amatorskij teatr stvorenij u 1848 roci Ivanom Ozarkevichem ta Aloyizi Lyajtnerom i grupoyu amatoriv aktoriv v Kolomiyi Narodnij amatorskij teatr odna z pershih teatralnih trup na terenah Galichini davali vistavi v Kolomiyi ta v mistechkah Galichini PeredistoriyaKlasichne teatralne mistectvo v Galichini z yavilosya u chasi koli cya teritoriya perejshla pid avstrijsku upravu v 1772 roci Shob vdovoliti potrebi nimeckoyi demokratiyi ta pereselenih nimeckih avstrijskih chinovnikiv ta uryadnikiv z Vidnya do Lvova bulo prislano Cej teatr utrimavsya u Lvovi majzhe sto rokiv ale utrimuvali jogo z derzhavnih fondiv pislya jogo uspihu do Galichini zachastili z gastrolyami inshi Vrazhennya vid tih vistav bulo silne i znajshlo vidgomin sered ukrayinskih suspilnih verstv Tomu v na pochatku 19 stolittya v seminariyah yih vikonavci pochali staviti svoyi amatorski vistavi a magnati pochali zaproshuvati peresuvni avstrijski nimecki ta polski teatri do sebe na gastrol zgodom voni pochali formuvati svoyi nevelichki teatralni truppi Bilshist vistav gralosya na nimeckij ta polskij movi oskilki ne bulo same ukrayinskogo dramatichnogo materialu na terenah Galichini ukrayinskoyu movoyu z yavilisya tilki za dobi nacionalnogo vidrodzhennya yake rozpochala Ruska trijcya Josif Lozinskij vidav u 1834 roci svoye sebto zbirku obryadovih vesilnih pisen Sered vihovanciv seminariyi zarodilasya gadka vidigrati na sceni ce muzhicke vesillya z jogo pisnyami j obryadami Ce bula persha sproba vvesti narodnu movu na scenu V 30 h rokah XIX stolittya sered progresivnoyi chastini kolomijskoyi inteligenciyi tverdo sformuvalasya dumka pro nagalnu potrebu vidrodzhennya ukrayinskoyi movi narodnih zvichayiv kulturi Comu spriyali poglyadi Markiyana Shashkevicha Yakova Golovackogo ta Ivana Vagilevicha tvorciv vidanoyi u 1837 roci zbirki Rusalka Dnistrovaya ideyi yakoyi znahodili v Kolomiyi najpalkishih prihilnikiv i odnodumciv Cej period zaklav osnovi kulturno misteckih tradicij Kolomiyi Ale treba bulo chekati azh 1848 roku koli na hvili sho dala chergovij poshtovh ukrayinskomu nacionalnomu ruhovi i vinik ukrayinskij teatr na terenah Galichini ZachatkiV postupi ukrayinskogo ruhu slavilasya Kolomiya osoblivo svoyimi kulturno prosvitnickimi zahodami Tut postijno provodilisya chitannya ta narodni gulyannya pid opikoyu vidomih kolomiyan ta j administraciya cisarska na te ne zvazhala navit pidtrimuvala Oskilki nedavno sformovanij u Lvovi organ ukrayinskogo samovryaduvannya tak zvana Golovna ruska rada mala sered okruzhnih filij najmicnishu v Kolomiyi to same Kolomijska rada vzyala na sebe iniciativu stvorennya ukrayinskogo amatorskogo teatru Organizatorami vistupili golova Kolomijskoyi radi Mikola Vereshinskij burgomistr svyashenik Kobrinskij Josafat Mikolajovich miscevij avtor ukrayinskogo civilnogo Bukvarya i kolomijskij paroh Ivan Ozarkevich Ostannij buv nathnennikom ideologom vsiyeyi ciyeyi spravi Bagato kolomiyan vidmichali talan volodinnya slovom v svogo paroha ta zgodom voni diznalisya sho vin zabezpechiv molodu scenu ukrayinskim repertuarom yakogo ranishe v Galichini ne isnuvalo Todi j otcyu Ivanu stala v prigodi jogo druzhba z bagatma vidavcyami ta knizhnikami Kolomiyi i Chernivciv skoristavshis z nayavnosti v Kolomiyi drukovanih tekstiv oboh p yes Ivana Kotlyarevskogo Natalka Poltavka i Moskal charivnik vin prilashtuvav yih do miscevih umov Perenisshi diyu z Poltavshini na Pokuttya pereredaguvavshi movu na miscevu pokutsku govirku perejmenuvavshi geroyiv na miscevij lad zaminivshi pisni yaki mistili v sobi shidnoukrayinski realiyi na pisni sho pobutuvali na Pokutti ta inshi pravki Takim chinom Ozarkevich zdijsniv te sho teper maye nazvu cej princip mav shiroke zastosuvannya naprikinci XVII stolittya pershij polovini XIX stolittya u vsih yevropejskih teatrah koli zapozichuvalisya z inshomovnoyi dramaturgiyi teksti p yes yaki dokorinno pereroblyalisya na svij nacionalnij lad Divka na vidannyu abo Na milovannye nema silovannya pervistokDiyalnist Kolomijskogo ukrayinskogo amatorskogo teatru rozpochalasya vistavoyu 21 travnya za starim stilem 8 chervnya za novim stilem 1848 roku Misteckim kerivnikom rezhiserom ciyeyi podiyi i vsih nastupnih vistav buv avstrijskij mozhlivo avstriyec a mozhe j cheh za nacionalnistyu vikonavcyami buli aktivisti ukrayinskogo nacionalno kulturnogo ruhu v Kolomiyi Persha vistava viklikala nechuvanij entuziazm ne tilki sered ukrayinskogo naselennya a j zagalnomiskoyi publiki do yakoyi nalezhali nimeckomovni avstrijci chehi yevreyi a takozh polyaki hocha z boku ostannih vzhivalisya zahodi shodo pereshkod nastupnim ukrayinskim vistavam Pislya cogo pershogo uspihu spodvizhniki ukrayinskogo teatru mali namir shotizhnya v chetver davati ukrayinski vistavi v Kolomiyi Ale cej zadum ne mig buti zrealizovanij cherez ne pidgotovlenist drugoyi vistavi ta brak repertuaru zagalom otec Ivan doopracovuvav she kilka p yes j namiryuvavsya yih vidrukuvati Ale osoblivo nepriyemnim buv opir polskoyi gromadi ta deyakogo chinovnictva yaki buli zaskocheni takim ruhom ukrayinskoyi gromadi tomu pochali chiniti opir comu teatrovi Ale nezvazhayuchi na taku situaciyu druga vistava Divki na vidannyu vidbulas pravda azh 10 veresnya 1848 roci a cherez kilka nedil vzhe bulo pokazano tretyu vistavu cogo razu ce bula prem yera Zhovnira charivnika Druga vistava otrimala she bilshe shvalnih vidgukiv j za kolomijske Tovaristvo aktoriv pid predvoditelstvom Lyajtnera zagovorila vsya okrugaGastroliRepertuarGolovnim avtorom repertuaru teatru buv Ivan Ozarkevich hocha ce j buli obrobki tvoriv Ivana Kotlyarevskogo ale yim v literaturnomu seredovishi taki nadano Ivana Ozarkevicha za I Kotlyarevskim z takim formulyuvannyam Z pid pera I Ozarkevicha vijshli novi versiyi Ivana Kotlyarevskogo Divka na vidannyu abo Na milovannye nema silovannya de Natalka stala Annichkoyu vibornij Makogonenko desyatnikom i td Zhovnir charivkik Yak skazav Ivan Franko Ivanu Ozarkevichu hotilosya podati Kotlyarevskogo galichanam ne v originali a v pidgirskim kiptari dd Vesilye abo Nad cigana Shmagajla nema rozumnishogo tretoyu obrobka Ozarkevicha v osnovi yakoyi lezhala p yesa tezh shidnoukrayinskogo avtora slobozhanina Stepana Pisarevskogo Kupala na Ivana Druge vidrodzhennya Ruskij narodnij teatr pri tovaristvi Ruska besida Tretye vidrodzhennya literaturno dramatichne tovaristvo im G Kvitki Osnov yanenka Misteckij vidgominKolomijskij amatorskij teatr ye unikalnim yavishem v istoriyi rozvitku teatralnogo mistectva Ukrayini Pershij teatr na zahidno ukrayinskih zemlyah zasnovanij she v 1848 roci miscevim svyashenikom Ivanom Ozarkevichem ne tilki ne zagubivsya v moroci istoriyi ale j pidnissya do novih tvorchih visot Vin sotvoriv unikalnij kulturnij fenomen Kolomijskogo teatru sho perenis cherez stolittya tu osoblivist svitoglyadu pokutyan ta Guculshini akumulyuvav navkolo sebe ukrayinskih spodvizhnikiv j gurtuvav ukrayinske suspilstvo krayu Na shlyahu stanovlennya Kolomijskogo teatru bulo chimalo zletiv i padin hocha faktichno nadovgo teatralnij ruh na Kolomijshini ne pripinyavsya Vid Natalki Poltavki Ivana Kotlyarevskogo adaptovanoyi do pokutskih realij perom otcya Ozarkevicha i do za prolyagla viddal dovzhinoyu v pivtora stolittya Ale zberigalosya oblichchya cogo teatru nezvazhayuchi na utiski polskih nimeckih chi radyanskih chinnikiv poslidovniki Ozarkevicha Lyajtnera zavshe trimalisya shlyahu narodnogo teatru vibranogo yih poperednikami spodvizhnikami DzherelaSemchishin M Teatr i dramaturgiya na zahidno ukrayinskih zemlyah Semchishin M Tisyacha rokiv ukrayinskoyi kulturi K 1993 S 343 346 Burdulanyuk G Ukrayinskij teatr na Prikarpatti u drugij polovini XIX na pochatku XX st Galichina 2004 10 S 242 247 Gorak Ya Do istoriyi stanovlennya ukrayinskogo teatru v Galichini Dzvin 2001 7 S 106 111 Kulturne zhittya v Ukrayini Zahidni zemli Dokumenti i materiali T 1 1939 1953 K Nauk dumka 1995 749 s Lugovik I Pershij narodnij teatr Pro galic teatr t va Ruska besida stvorenij v 1864 r Zorya 1990 13 veres Morozyuk V Misto yake dihalo teatrom Z zhittya galic Melpomeni abo do istoriyi galic teatru u hronologiyi ta imenah Novij chas 1995 18 listop Timinskij B Ozarkevich z Natalkoyu ne progadav Do 145 richchya zasnuvannya v Galichini pershogo svitskogo teatru i pershoyi teatr vistavi v Kolomiyi Prikarpat pravda 1993 9 cherv Tihojko Z Diyalnist ukrayinskogo profesijnogo teatru v Galichini Rukopisna ukrayinika u fondah LNB im V Stefanika L 1999 S 519 528 Hariton V Teatral u svyashennij ryasi stav osnovopolozhnikom galickogo teatru Pro zasnuvannya Kolomijskogo teatru I Ozarkevichem Galichina 1998 17 listop Chajkovskij A Prichinok do istoriyi rusko narodnogo teatru v Galichini Chajkovskij A Spogadi Listi Doslidzhennya T 1 L 2002 S 190 196 Charneckij S Teatr Pochatki galickogo teatru Charneckij S Istoriya ukrayinskoyi kulturi Za red I Krip yakevicha K 1993 S 675 690 Charneckij S Teatr Pro Galickij teatr 40 h r XIX st Charneckij S Istoriya ukrayinskoyi kulturi Za red I Krip yakevicha K 1994 S 604 619 Posilannyanovini pro kolishnij teatr 5 grudnya 2008 u Wayback Machine korotki posilannya pro teatr nedostupne posilannya z lipnya 2019 poslidovniki kolomijskogo amatorskogo teatru nedostupne posilannya z lipnya 2019 pro Kobrinskog organizatora teatru 5 bereznya 2016 u Wayback Machine