Макси́м Макси́мович Ковале́вський (нар. 27 серпня (8 вересня) 1851, садиба поблизу села Вільшани, Харківська губернія, Російська імперія — 23 березня (5 квітня) 1916, Петроград, Російська імперія) — український правник, соціолог, історик, суспільний і політичний діяч. Родом з Харківщини, закінчив Харківський університет, академік Петербурзької АН (з 1914 року) та інших численних товариств і академій, професор Московського та Петербурзького університетів, університетів у Стокгольмі, Оксфорді та ін.
Максим Максимович Ковалевський | |
---|---|
Народився | 27 серпня (8 вересня) 1851 Харківська губернія, Російська імперія |
Помер | 23 березня (5 квітня) 1916 (64 роки) Петроград, Російська імперія |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | антрополог, історик права, соціолог, історик, професор, журналіст, політик, адвокат |
Alma mater | Імператорський Харківський університет |
Галузь | історія, право, соціологія |
Заклад | d Санкт-Петербурзький державний університет |
Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] і член Державної ради Російської імперії[d] |
Відомі учні | Косвен Марк Осипович |
Членство | Російська академія наук Петербурзька академія наук d[1] |
Партія | d |
Рід | Ковалевські |
Автограф | |
Роботи у Вікіджерелах Ковалевський Максим Максимович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 27 серпня (8 вересня) 1851 року в розташованій поблизу Ольшанки садибі (Харківська губернія). Походить з козацько-шляхетського роду Слобожанщини Ковалевських, започаткованого у XVII столітті козацьким сотником Семеном Ковалевським, що перейшов із с. Вільшани на Київщині й заснував село під тою ж назвою поблизу Харкова. Син його, Василь (пом. 1682), був полковим обозним Харківського слобідського козацького полку.
Закінчив Третю Харківську гімназію із відзнакою (1868), юридичний факультет Харківського університету з ступенем кандидата права (1871). Залишився працювати на кафедрі державного права західноєвропейських країн після представлення роботи «Про конституційні досвіди Австрії та чеської національної опозиції». Кандидат наук (тема дисертації: «История полицейской администрации и полицейского суда в англ. графствах с древнейших времен до смерти Эдуарда III», 1877), доктор юридичних наук (тема дисертації: «Общественный строй Англии в конце средних веков», 1880). Доцент (1877), професор кафедри державного права Московського (1878—1887) та Петербурзького (1905—1916) університетів.
У 1872—1876 роках продовжив освіту за кордоном, спочатку в Берліні, потім у Парижі, де слухав лекції у Французькому колежі, Вищій вільній школі політичних наук та Школі хартій та Лондоні, де займався у Британському музеї.
Був знайомий із Марксом, про що залишив спогади. Відомо, що той відносив Ковалевського до своїх «наукових друзів». Сам Ковалевський писав: «Дуже ймовірно, що без знайомства з Марксом я не зайнявся б ні історією землеволодіння, ні економічним зростанням Європи, а зосередив би свою увагу переважно на ході розвитку політичних установ, тим більше, що такі теми прямо відповідали викладаному мною предмету»
Після захисту магістерської дисертації, з вересня 1877 по 1887 викладав у Московському університеті, читав курс з історії зарубіжних державних установ; з 1878 — професор юридичного факультету. У 1880 році захистив докторську дисертацію на тему «Громадський лад Англії наприкінці середньовіччя». У квітні 1879 брав участь у роботі Першого земського з'їзду в Москві.
У 1879—1880 роках видавав разом із В. Ф. Міллером журнал «Критичний огляд», співпрацював у журналі «Юридичний вісник», газетах «Порядок» та «Земство». Здійснив три етнографічні експедиції на Кавказ: у 1883 році — з В. Ф. Міллером, у 1885 році — з І. І. Іванюковим, у 1887 році — з Ю. С. Гамбаровим. Зібрані матеріали лягли основою його наукових напрацювань у сфері родових відносин. У 1887 був нагороджений Великою золотою медаллю відділень етнографії та статистики Російського географічного товариства.
У 1887 році за наказом міністра народної освіти І. Д. Делянова звільнений з університету і з цього часу жив переважно за кордоном, в основному, в Лондоні, Парижі, на своїй віллі Батава в Больє-сюр-мер біля Ніцци. Виступав з лекціями в Стокгольмі, Оксфорді, Брюсселі, Чикаго та інших містах на запрошення від університетів та приватних фондів.
У 1901 році разом з Е. В. де Роберті та Ю. С. Гамбаровим заснував у Парижі «Російську вищу школу суспільних наук», де проходили навчання російські політики опозиційного спрямування. Лекції у ній читали вчені і політичні діячі найрізноманітнішої орієнтації (С. А. Муромцев, П. Б. Струве, Р. У. Плеханов, В. І. Ленін, Р.Тард).
Роман із Софією Ковалевською
Однофамільці Софія Ковалевська та Максим Ковалевський зустрілися наприкінці її життєвого шляху. В 1888 Ковалевський був запрошений Фондом Лорана (Швеція) для читання лекцій для студентів. Його першу лекцію відвідала Софія Ковалевська (яка овдовіла у квітні 1883 року після самогубства чоловіка), згодом прослухала й інші його лекції. Вони закохалися одне в одного з першого погляду. У грудні 1888 року Ковалевський був присутній на урочистому засіданні Паризької Академії наук, де Софії Ковалевській вручали Премію Бордена та математика П'єра Лорана «за подальше вирішення завдання про обертання в якомусь суттєвому пункті». Незважаючи на щирі почуття, Ковалевська не побажала одразу оформляти їхні стосунки. В 1890 після спільної поїздки по Рів'єри Максим і Софія розлучилися на деякий час, призначивши весілля на літо 1891 року. Новий рік Ковалевські зустрічали в Генуї, а 10 лютого 1891 Софія Ковалевська померла від важкого запалення легень.
Присвячений ступенем учня, підмайстра і майстра в один день — 14 березня 1888 в паризькій ложі «Космос». З 1906 — член-засновник ложі «Відродження» Великого сходу Франції в Москві, був її шанованим майстром і першим стражем. Одночасно став засновником і найшанованішим майстром петербурзьких лож «Полярна зірка» Великого сходу Франції та «Фенікс» Великої ложі Франції. З листопада 1908 — перший страж Ради 18 (розенкрейцерського капітула 18 градуси ДПШУ).
Подальша доля
У серпні 1905 року під час революції Ковалевський повернувся до Росії активно включився у політичне життя. У вересні 1905 року брав участь у з'їзді земських та міських діячів у Москві. Став одним із засновників Партії демократичних реформ, до якої також входили В. Д. Кузьмін-Караваєв та С. Д. Урусов. Активно писав у різних газетах.
У 1906 році на з'їзді землевласників Харківського повіту був обраний депутатом першої Державної думи від Харківської губернії. Був головою комісії зі складання наказу, входив у чотири інші комісії, виступав у Думі 62 рази з більшості питань, що обговорювалися. У липні 1906 року очолював думську делегацію на 14-й міжнародній міжпарламентській конференції у Лондоні. Після розпуску думи першого скликання відмовився підписати Виборзьке звернення.
У 1907 році обраний членом Державної ради від академічних організацій та університетів. У 1907 році — член Державної Ради від академічних організацій і університетів. У 1879—1880 роках видавав журнал «Критическое обозрение», «Вестник Европы», газету «Страна», співпрацював із журналом «Юридический вестник», газетами «Порядок», «Земство». Очолював редакційну газету енциклопедичного видання «Украинский народ в прошлом и настоящем»..
Професор Петербурзького університету (1905-1916), викладав також у Петербурзькому політехнічному інституті та на Вищих жіночих курсах. Брав участь у організації Психоневрологічного інституту. З 1910 Психоневрологічний інститут став Приватним Петроградським університетом. У рамках цього інституту Ковалевський разом із соціологом Е. де Роберті створив першу в Росії кафедру соціології, подолавши опір міністра народної освіти, на думку якого кафедра соціології могла скомпрометувати навчальний заклад. З 1910 Ковалевський — декан юридичного факультету приватного Петроградського університету.
З 1908 Ковалевський — президент Педагогічної академії Санкт-Петербурга, а з 1914 — голова Петербурзького юридичного товариства.
Ректор (1910–12) вищих курсів П. Ф. Лесгафта (тепер Національний державний університет фізичної культури, спорту та здоров'я імені П. Ф. Лесгафта, Санкт-Петребург)
Голова Петроградського юридичного та Вільного економічного суспільств, голова Петроградського відділення суспільства «Мир», кореспондент французького інституту по відділенню моральних і політичних наук, голова Міжнародного інституту соціології (1907), член-кореспондент Британської асоціації наук, голова Професорського Дисциплінарного Суду (1907—1914). Брав участь в Міжнародному Історичному Конгресі в Лондоні (1913) і другому з'їзді адміністративних наук в Мадриді (1915). Засновник партії демократичних реформ. Був активним учасником масонських рухів (1888—1915, Париж).
Ковалевський брав активну участь в антивоєнному русі, був головою Санкт-Петербурзького відділення Товариства миру та очолював Антивоєнний комітитет.
У «Новому енциклопедичному словнику» Брокгауза та Єфрона він вів у співавторстві відділ політичних та юридичних наук, крім того, брав участь у створенні «Енциклопедичного словника братів Гранат».
З ім'ям Ковалевського пов'язане також формування секції соціології при Історичному суспільстві у Санкт-Петербурзькому університеті у 1912 році.
1912 року члени Російської міжпарламентської групи номінували кандидатуру Ковалевського на здобуття Нобелівської премії миру. Праці Ковалевського були відомі у Європі.
Смерть
Початок Першої світової війни застав Ковалевського в Карлсбаді на лікуванні. Як російський підданий він був інтернований до весни 1915 року, потім повернувся до Росії.
Помер у Петрограді 23 березня (5 квітня) 1916 року. Похований на Микільському цвинтарі Олександро-Невської лаври; у похороні брало участь до 100 тисяч осіб.
Пам'ять
- На честь М. Ковалевського відкрито пам'ятну дошку на будинку, де він мешкав (1908—1916) у Санкт-Петербурзі.
Адреси в Петербурзі
Особиста бібліотека
1916 року до Московського університету за заповітом Максима Максимовича надійшла його особиста бібліотека, що складається з 7190 томів книг з історії, економіки, права, творів світової літератури. У колекції представлено велику кількість цінних автографів. На даний момент бібліотека Ковалевського зберігається у Відділі рідкісних книг та рукописів Наукової бібліотеки МДУ імені М. В. Ломоносова.
Наприклад, з ним листувався Карл Маркс.
Політичні погляди і науковий внесок
Виступав за перебудову Росії на принципах автономії неросійських народів. Полемізував з Карлом Марксом.
Протестував проти переслідування царатом української мови.
Зробив великий етнографічний внесок своїми експедиціями на Кавказ.
Один із засновників «Партії прогресистів», у 1912—1914 роках — член її ЦК.
Був прихильником класичного позитивізму. У своїй теорії суспільного прогресу дотримувався принципу історичного детермінізму. Найвідомішим послідовником М. Ковалевського є Пітирим Сорокін.
До революції 1905 року якийсь час жив у еміграції через переслідування в Росії за демократичні погляди. Працював за кордоном (1887—1905): разом із Е. В. де Роберті та Ю. С. Гамбаровим заснував у Парижі Російську вищу школу суспільних наук (1901)де історію викладав Михайло Грушевський, виступав із лекціями у Стокгольмі, Оксфорді, Брюсселі, Чикаго. З його ім'ям пов'язане зародження соціології в Російській імперії. Його відомими учнями стали:
- Саккетті, Олександр Ліверійович
- Сорокін, Питирим Олександрович
- Кондратьєв, Микола Дмитрович
- Тахтарьов, Костянтин Михайлович
- Тимашев, Микола Сергійович
Соціологічна концепція права і держави
Історичною закономірністю є необхідність просування кожного суспільства від нижчої до вищої стадії. Однак цьому прогресу суперечить «протиставлення бідності і багатства, різниця між бідними та незаможними». Для подолання цієї суперечності Ковалевський вважав за необхідне втручання держави в розпорядження власністю на користь хліборобів та робітників, юридичне закріплення права на працю, вільну діяльність профспілок, їх боротьбу за соціальні права.
При повільності суспільних змін прогрес надійніший, ніж за їх швидкості. Еволюцію треба ставити на перевагу революції; прогрес бажаний лише за умови збереження порядку. Ковалевський називав «великим завданням» еволюційної філософії «полегшити перехід на краще строю».
Поряд з викладацькою діяльністю М. М. Ковалевський багато працював як етнограф та соціолог, вивчаючи общинне землеволодіння, родово-релігійний устрій, історію держави та права. В 1880 вийшла його програмна методологічна робота «Історико-порівняльний метод в юриспруденції».
Під час перебування за кордоном Ковалевський продовжив активну наукову діяльність, яка принесла йому світову популярність. Найбільш значні роботи цього періоду — чотиритомне дослідження «Походження сучасної демократії» (СПб., 1895—1897), а також спочатку тритомна, а пізніше доведена до семи томів робота «Економічне зростання Європи до виникнення капіталістичного господарства» (М., 189). До цього часу належить робота «Етнографія і соціологія», яка розпочала цикл його спеціальних праць з соціології.
У світову науку Ковалевський увійшов як видатний юрист, соціолог та історик. У своїх роботах М. М. Ковалевський приділяв велику увагу пропаганді соціологічних знань. З ініціативи його та Є. де Роберті було видано «Нові ідеї в соціології», вип. 1-4 (СПб., 1913—1914). Багато сил віддавав Ковалевський формуванню традицій наукового спілкування та співробітництва російських соціологів, пошуку шляхів їхнього входження у міжнародне соціологічне співтовариство.
Будучи насамперед державознавцем, М. М. Ковалевський вивчав державно-правові інститути в їхньому історичному розвитку, у контексті історико-порівняльного аналізу, а також спираючись на етнографічні та соціологічні дослідження.
Теоретико-методологічну основу творчої спадщини М. М. Ковалевського складали філософія та методологія позитивізму. Разом з тим помітну роль у формуванні його наукового світогляду зіграв К. Маркс, з яким він познайомився і близько спілкувався в період свого навчання за кордоном і особистість якого він оцінював дуже високо. Саме під впливом Маркса Ковалевський почав згодом серйозно займатися історією економіки. Однак він не став прихильником матеріалістичного розуміння історії (тобто не прийняв тезу про обумовленість соціального життя матеріальними виробничими відносинами), вважаючи такий підхід одностороннім. Він був далекий від марксизму і за своїми ідейно-політичними переконаннями, будучи прихильником конституційної монархії. Він дотримувався позитивістської теорії множинності чинників у суспільному розвиткові, яка згодом трансформувалася у його роботах на теорію функціонального зв'язку суспільних явищ.
Юридико-соціологічна концепція М. М. Ковалевського виходить із положення про те, що право — це продукт розвитку суспільства, обумовлений потребою суспільства в соціальній солідарності. З цих позицій він полемізував із прихильниками концепції природного права.
Зокрема, у своїй роботі «Соціологія» (у розділі «Соціологія і право») він писав:
«Багато хто думає знайти критерій для оцінки чинного законодавства в якомусь метафізичному уявленні про абсолютну справедливість і природжені людині права, які мають славу під назвою прав природних… Але якщо природа навчила чому всіх, хто живе, то аж ніяк не праву, а безправ'ю, яке полягає в тому, щоб жертвувати ближнім на користь свого самозбереження». |
Право ж, вважав Ковалевський, виросло за умов боротьби за виживання з потреби людей об'єднуватися із собі подібними, керуючись інстинктом самозбереження. Спочатку це були об'єднання в рамках стада, орди кочівників, племені та роду. Пізніше,
«Коли під впливом універсалістських релігій та міжнародного торговельного обміну сфера солідарності починає обіймати собою низку народів і держав, уявлені нам поняття про право і справедливість змінюються так радикально, що замість колишнього погляду на чужинця, як на ворога, проти якого все дозволено, поступово розвивається про поставлене під захист власного вогнища і тому недоторканного гостя, про брата-єдиновірця ...; нарешті, і, пізніше, виробляється у свідомості… абстрактне уявлення про людину взагалі та її невід'ємні права». |
Говорячи про обумовленість правничий та держави інтересами громадської солідарності, М. М. Ковалевский вважав, що виникло з необхідності солідарності до держави і незалежно від цього. Держава і право він розглядав не як продукт боротьби класів, а як вираз «замирення» та соціальної солідарності. Будь-яка група, писав Ковалевський, чи то «мурашник, бджолиний вулик, пташина зграя, оленяче стадо чи натовп кочівників, є, перш за все, замиреним середовищем, з якого усунуті елементи боротьби; місце боротьби займає у ній солідарність чи свідомість спільності переслідуваних цілей і взаємозалежності членів групи друг від друга». Подальший розвиток людського суспільства визначається, згідно з Ковалевським, зростанням солідарності: від спілок бродячих орд до сучасної держави. Перспективу цього розвитку він бачив у всесвітньому об'єднанні.
Право, казав він, виникає раніше за державу і незалежно від нього. Держава не створює право, а лише позитивує фактично формується право, тобто визнає його у формі позитивного права.
Значну увагу М. М. Ковалевський приділив питанню походження держави. При цьому він відкидав теорію божественного походження державної влади, так і теорію суспільного договору. У питанні про джерело та природу державної влади позиція М. М. Ковалевського була близька до психологічної школи права, що розглядає право як психічне явище. Основою будь-якого державного гуртожитку, писав Ковалевський, є психологічний мотив — готовність до підпорядкування. Влада виникає внаслідок психічного на маси з боку обдарованої особистості. Джерело виникнення влади треба шукати «у договорі народу, який ніколи не мав місце, з обраним ним вождем…, а в психічному впливі особистостей, здатних до ініціативи, до творчості, на маси, не здатні ні до чого іншого, як до підпорядкування своєї діяльності чужого прикладу та керівництва».
Великий внесок Ковалевського у розвиток методології дослідження соціальних явищ пов'язаний із розвитком ним історико-порівняльного методу. Демонструючи можливості даного методу дослідження на багатому історичному та етнографічному матеріалі, Ковалевський постійно наголошував на необхідності порівняння лише порівнюваних об'єктів:
«Порівняння тільки тоді буде плідним, якщо буде взято законодавство двох чи більше народів, стадія розвитку яких тотожна. Можна тому зіставляти родові порядки кельтів, германців чи слов'ян з римськими і грецькими, хоча з хронології ці народності і відстоять друг від друга цілі століття і навіть тисячоліття… але марно вказаної мети, тобто виділення загальних рис досліджуваних явищ, сопоставлять Русскую з Імперією Карла Великого або Священною Римською Імперією та класові поділи сучасних народностей Європи із середньовічними станами та релігійними кастами давнини». |
Такий метод, заснований на порівнянні емпіричних даних про стан і розвиток різних товариств з метою виявлення рис подібності або відмінності між ними, Ковалевський називав науковим зіставленням.
М. М. Ковалевський серед російських соціологів вважається першим соціологом-професіоналом.
Як соціолог, М. М. Ковалевський зробив великий внесок у розробку концепції генетичної соціології, яка, за його словами, являла собою «ту частину науки про суспільство, його організацію та поступальний хід, яка займається походженням суспільного життя та громадських інститутів, які: сім'я, власність, релігія, держава, моральність право…». М. М. Ковалевський прагнув вивчати історію з позицій соціологічного підходу, розглядаючи соціологію як загальну дисципліну.
Історичні погляди
Як зазначає Є. О. Космінський, як послідовник соціологічної школи Ковалевський намагався підвести матеріалістичний фундамент під уявлення про історичний розвиток людства і вважав основним фактором цього розвитку зростання щільності населення: він вважав, що саме під впливом зростання населення кріпосне тримання змінюється термінової орендой; розглядаючи пандемію «Чорної Смерті» у Європі він доводив, що зменшення населення веде до відновлення кріпосних повинностей. Головною працею свого життя Ковалевський вважав «Економічне зростання Європи», що вийшло російською мовою в трьох томах (від Римської імперії до XIV ст.) і німецькою — у семи томах (до XVIII ст.).
Входив, поряд з І. В. Лучицьким, М. І. Карєєвим і П. Г. Виноградовим, у знамениту свого часу «Російську школу» («Ecole russe») істориків і соціологів, яку високо цінували К. Маркс і Ф. Енгельс. Останній зазначав, що їй властиві «і критична думка і самовіддані шукання в галузі чистої теорії», що вона «коштує нескінченно вище за все те, що створено в цьому відношенні в Німеччині та Франції офіційною історичною наукою». Але згодом у радянській критиці її несправедливо критикували за «суб'єктивно-психологічний підхід» до аналізу суспільства та його історії."
Основні праці
- История полицейской администрации в английских графствах с древнейших времен до смерти Эдуарда III-го (Полиция безопасности). Выпуск 1-й.— Прага: Типография В. Нагель, 1876. — 121 с.
- Собрание неизданных актов и документов, служащих к характеристике полицейской администрации в английских графствах в XII, XIII, и XIV-м веках, предшествуемое монографией о полиции рабочих в Англии в XVI-м веке: Приложение к истории полицейской администрации в Англии с древнейших времен до смерти Эдуарда III-го / Ковалевский М. — Лондон: Тип. Гильберта и Ривингтона, 1876. — 168 с.
- Опыты по истории юрисдикции налогов во Франции с XIV века до смерти Людовика XIV. Т. 1.: Юрисдикция налогов в провинциях, удержавших сословное представительство. Вып. 1: Происхождение юрисдикции налогов во Франции. Юрисдикция налогов в Лангедоке. Т. 1: Вып. 1 / Ковалевский М. — М.: Тип. А. И. Мамонтова и Ко, 1876. — 227 с.
- История полицейской администрации в английских графствах с древнейших времен до смерти Эдуарда I (Прага, 1877, магистерская диссертация)
- Очерк истории распадения общиннаго землевладения в кантоне Ваадт. — Лондон: тип. Гильберта и Ривингтона, 1876. — [4], 38 с.
- Общинное землевладение, причины, ход и последствия его разложения. Ч. 1 / Ковалевский М. — М.: Тип. Ф. Б. Миллера, 1879. — 248 с.
- «Общественный строй Англии в конце средних веков» (1880, докторская диссертация)
- Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приемы изучения истории права. — Москва: Типография Ф. Б. Миллера, 1880. — 72 с.
- У подошвы Эльборуса: Очерк И. Иванюкова и М. Ковалевского // Вестник Европы. Г. 21. Т. 1, [Кн. 1, январь] — Санкт-Петербург: Типография М. М. Стасюлевича, 1886. — 468 с. — С. 83—112.
- Закон и обычай на Кавказе. Т. 1. — М.: Тип. А. И. Мамонтова и Ко, 1890. — 303 с.
- З акон и обычай на Кавказе. Т. 2. — М.: Тип. А. И. Мамонтова и Ко, 1890. — 319 с.
- Tableau des origines de l'evolution de la famille et de la propriete. —Stockholm: Samson & Wallin, 1890. — 202 p.
- Происхождение современной демократии. — Москва: Товарищество тип. А. И. Мамонтова, 1895—1897.(т. 1, 2, 3, 4)
- «Экономический рост Европы до возникновения капиталистического хозяйства» (т. 1—3, 1898—1903)
- Конституция графа Лорис-Меликова и его частные письма. — Берлин: Штейниц, 1904. — 117 с.
- «Этнография и социология» (М. 1904)
- «Современные социологи» (1905)
- Политическая программа нового Союза народного благоденствия (речь на собрании членов Клуба независимых). Москва, 14 февраля 1906 г. // Политическая программа нового Союза народного благоденствия. Очерк проф. М.Ковалевского. — СПб., 1906
- От прямого народоправства к представительному и от патриархальной монархии к парламентаризму: роль государства и его отражения в истории политических учений / Максим Ковалевский. — Москва: Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1906. (тт. 1—3)
- Русская конституция: очерк проф. М. М. Ковалевского: I: Свободы. — Санкт-Петербург: тип. С. М. Проппера. — 1906. — 48 с.
- Общее конституционное право. Лекции, читанные в С.-Петербургском Университете и Политехникуме, 1907—1908 / Ковалевский М. М. — Изд. студента Н. П-м., 1908. — 510 с.
- Очерки по истории политических учреждений России / Максим Ковалевский; пер. с разрешения авт., А. Баумштейна, под ред. Е. Смирнова. — Санкт-Петербург: Изд. Н. Глаголева, [1908]. — 242, [1] с.
- «Социология» (т. 1—2, 1910)
- Очерк происхождения и развития семьи и собственности / Пер. с франц. С. П. Моравского; Под ред., с предисл. [с. 3—14] и прим. проф. М. О. Косвена. — Москва: Соцэкгиз, 1939 (Ленинград). — 188 с.
- М. Kovalevsky. Le clan chez les tribus indigenes de la Russie // Revue Internationale de Sociologie. Paris, 1905. Nr. 2. P. 6—101. Перевод с французского Д. В. Миронова. / Пер. с фр. Д. В. Миронова // Социологические исследования. — 2002
- Экономический строй России. — Изд. А. Ермолаевой, 1900. — 239 с.
- М. Ковалевський. Моя жизнь. Воспоминания. — .
Примітки
- Комітет історичних та наукових робіт — 1834.
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 379. — .
- Демкович-Добрянський Михайло. Україна і Росія. Історичні нариси на теми російського імперіалізму / Наукове видання.— Львів—Краків—Париж: Видавнича спілка «Просвіта», 1993.— С. 128.
- Богдашина, Е. Н. (2017). Университеты Российской империи в творческой судьбе М. М. Ковалевского (вид. 2 (8)). Scriptorium nostrum. с. 47—64.
- The Search Engine that Does at InfoWeb.net. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2011.
- Москва. Ложа Возрождение. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2010.
- Петроград. Ложа «Фенікс» ВЛФ. оригіналу за 22 серпня 2012. Процитовано 10 липня 2020.
- Богдашина, О. М. (2012). Методика наукових досліджень М. М. Ковалевського. Київ: Гілея. с. 89—93.
- Премія Нобеля — виноград, якого так хотілося лисиці
- Богдашина, Е. Н. (2018). М. М. Ковалевский: особенности интеграции ученого в мировое научное сообщество (вид. 17). Харків: Харківський історіографічний збірник. с. 16—26.
- Библиотека М. М. Ковалевского в МГУ. Императорский Московский университет. оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- Российская Государственная библиотека. Коллекция М. М. Ковалевского. Личные (владельческие) книжные коллекции. оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 14 грудня 2019.
- Богдашина, О. М. (2012). Вплив марксизму на еволюцію світогляду М. М. Ковалевського. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Історія та географія. № 46. с. 245—248.
- Богдашина, Е. Н. (2014). Историографические сюжеты в творчестве М. М. Ковалевского. Харківський історіографічний збірник. Т. 13. с. 124—133.
- Богдашина, Е. Н. (2015). Роль семейных традиций в жизненном сценарии М. Ковалевского. Ейдос. № 8. с. 269—278.
- Концепция исторического синтеза в творчестве Л. П. Карсавина и П. М. Бицилли - автореферат и диссертация по истории. Скачать бесплатно полный текст автореферата диссертации на... оригіналу за 13 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
- Максим Максимович Ковалевский : биобиблиографический указатель / авт. предисл., сост. проф. Е. Н. Богдашина ; библиогр. ред. С. Б. Глибицкая. – Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2021. – 196 с. // Максим Максимович Ковалевский : биобиблиографический указатель : [ 25 грудня 2021]. — 2021. — 196 с. — .
Джерела та література
- І. Б. Усенко. Ковалевський Максим Максимович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 376. — .
- І. Б. Усенко. Ковалевський Максим Максимович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- О. Красівський. Ковалевський Максим Максимович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.336
Посилання
- Ковалевський Максим Максимович [ 18 Листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 127. — .
- Максим Ковалевський в енциклопедії «Кругосвіт» [ 23 Лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)(укр.)
- Біографія на сайті Петербурзького університету [ 17 Січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Максим Ковалевський в Етно-журналі [ 28 Жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Очерк происхождения и развития семьи и собственности / М. М. Ковалевский ; пер. с фр. С. П. Моравского ; под ред., с предисл. и примеч. профессора М. О. Косвена. Москва, 1939.
- Максим Максимович Ковалевський: біобібліогр. покажч. / авт. передм., уклад. проф. О. М. Богдашина ; бібліогр. ред. С. Б. Глибицька. –Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021. — 196 с.
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksi m Maksi movich Kovale vskij nar 27 serpnya 8 veresnya 1851 18510908 sadiba poblizu sela Vilshani Harkivska guberniya Rosijska imperiya 23 bereznya 5 kvitnya 1916 Petrograd Rosijska imperiya ukrayinskij pravnik sociolog istorik suspilnij i politichnij diyach Rodom z Harkivshini zakinchiv Harkivskij universitet akademik Peterburzkoyi AN z 1914 roku ta inshih chislennih tovaristv i akademij profesor Moskovskogo ta Peterburzkogo universitetiv universitetiv u Stokgolmi Oksfordi ta in Maksim Maksimovich KovalevskijNarodivsya 27 serpnya 8 veresnya 1851 1851 09 08 Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 23 bereznya 5 kvitnya 1916 1916 04 05 64 roki Petrograd Rosijska imperiyaPohovannya dKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist antropolog istorik prava sociolog istorik profesor zhurnalist politik advokatAlma mater Imperatorskij Harkivskij universitetGaluz istoriya pravo sociologiyaZaklad d Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetPosada deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d i chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Vidomi uchni Kosven Mark OsipovichChlenstvo Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk d 1 Partiya dRid KovalevskiAvtografRoboti u Vikidzherelah Kovalevskij Maksim Maksimovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovalevskij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovalevski ZhittyepisNarodivsya 27 serpnya 8 veresnya 1851 roku v roztashovanij poblizu Olshanki sadibi Harkivska guberniya Pohodit z kozacko shlyahetskogo rodu Slobozhanshini Kovalevskih zapochatkovanogo u XVII stolitti kozackim sotnikom Semenom Kovalevskim sho perejshov iz s Vilshani na Kiyivshini j zasnuvav selo pid toyu zh nazvoyu poblizu Harkova Sin jogo Vasil pom 1682 buv polkovim oboznim Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku Zakinchiv Tretyu Harkivsku gimnaziyu iz vidznakoyu 1868 yuridichnij fakultet Harkivskogo universitetu z stupenem kandidata prava 1871 Zalishivsya pracyuvati na kafedri derzhavnogo prava zahidnoyevropejskih krayin pislya predstavlennya roboti Pro konstitucijni dosvidi Avstriyi ta cheskoyi nacionalnoyi opoziciyi Kandidat nauk tema disertaciyi Istoriya policejskoj administracii i policejskogo suda v angl grafstvah s drevnejshih vremen do smerti Eduarda III 1877 doktor yuridichnih nauk tema disertaciyi Obshestvennyj stroj Anglii v konce srednih vekov 1880 Docent 1877 profesor kafedri derzhavnogo prava Moskovskogo 1878 1887 ta Peterburzkogo 1905 1916 universitetiv U 1872 1876 rokah prodovzhiv osvitu za kordonom spochatku v Berlini potim u Parizhi de sluhav lekciyi u Francuzkomu kolezhi Vishij vilnij shkoli politichnih nauk ta Shkoli hartij ta Londoni de zajmavsya u Britanskomu muzeyi Buv znajomij iz Marksom pro sho zalishiv spogadi Vidomo sho toj vidnosiv Kovalevskogo do svoyih naukovih druziv Sam Kovalevskij pisav Duzhe jmovirno sho bez znajomstva z Marksom ya ne zajnyavsya b ni istoriyeyu zemlevolodinnya ni ekonomichnim zrostannyam Yevropi a zoserediv bi svoyu uvagu perevazhno na hodi rozvitku politichnih ustanov tim bilshe sho taki temi pryamo vidpovidali vikladanomu mnoyu predmetu Pislya zahistu magisterskoyi disertaciyi z veresnya 1877 po 1887 vikladav u Moskovskomu universiteti chitav kurs z istoriyi zarubizhnih derzhavnih ustanov z 1878 profesor yuridichnogo fakultetu U 1880 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Gromadskij lad Angliyi naprikinci serednovichchya U kvitni 1879 brav uchast u roboti Pershogo zemskogo z yizdu v Moskvi U 1879 1880 rokah vidavav razom iz V F Millerom zhurnal Kritichnij oglyad spivpracyuvav u zhurnali Yuridichnij visnik gazetah Poryadok ta Zemstvo Zdijsniv tri etnografichni ekspediciyi na Kavkaz u 1883 roci z V F Millerom u 1885 roci z I I Ivanyukovim u 1887 roci z Yu S Gambarovim Zibrani materiali lyagli osnovoyu jogo naukovih napracyuvan u sferi rodovih vidnosin U 1887 buv nagorodzhenij Velikoyu zolotoyu medallyu viddilen etnografiyi ta statistiki Rosijskogo geografichnogo tovaristva U 1887 roci za nakazom ministra narodnoyi osviti I D Delyanova zvilnenij z universitetu i z cogo chasu zhiv perevazhno za kordonom v osnovnomu v Londoni Parizhi na svoyij villi Batava v Bolye syur mer bilya Nicci Vistupav z lekciyami v Stokgolmi Oksfordi Bryusseli Chikago ta inshih mistah na zaproshennya vid universitetiv ta privatnih fondiv U 1901 roci razom z E V de Roberti ta Yu S Gambarovim zasnuvav u Parizhi Rosijsku vishu shkolu suspilnih nauk de prohodili navchannya rosijski politiki opozicijnogo spryamuvannya Lekciyi u nij chitali vcheni i politichni diyachi najriznomanitnishoyi oriyentaciyi S A Muromcev P B Struve R U Plehanov V I Lenin R Tard Roman iz Sofiyeyu Kovalevskoyu Maks Kovalevskij Sofiya Kovalevska Odnofamilci Sofiya Kovalevska ta Maksim Kovalevskij zustrilisya naprikinci yiyi zhittyevogo shlyahu V 1888 Kovalevskij buv zaproshenij Fondom Lorana Shveciya dlya chitannya lekcij dlya studentiv Jogo pershu lekciyu vidvidala Sofiya Kovalevska yaka ovdovila u kvitni 1883 roku pislya samogubstva cholovika zgodom prosluhala j inshi jogo lekciyi Voni zakohalisya odne v odnogo z pershogo poglyadu U grudni 1888 roku Kovalevskij buv prisutnij na urochistomu zasidanni Parizkoyi Akademiyi nauk de Sofiyi Kovalevskij vruchali Premiyu Bordena ta matematika P yera Lorana za podalshe virishennya zavdannya pro obertannya v yakomus suttyevomu punkti Nezvazhayuchi na shiri pochuttya Kovalevska ne pobazhala odrazu oformlyati yihni stosunki V 1890 pislya spilnoyi poyizdki po Riv yeri Maksim i Sofiya rozluchilisya na deyakij chas priznachivshi vesillya na lito 1891 roku Novij rik Kovalevski zustrichali v Genuyi a 10 lyutogo 1891 Sofiya Kovalevska pomerla vid vazhkogo zapalennya legen Masonstvo Maks Kovalevskij Velikij Vostok Franciyi Valerij Karrik Kovalevskij chlen Derzhavnoyi dumi Prisvyachenij stupenem uchnya pidmajstra i majstra v odin den 14 bereznya 1888 v parizkij lozhi Kosmos Z 1906 chlen zasnovnik lozhi Vidrodzhennya Velikogo shodu Franciyi v Moskvi buv yiyi shanovanim majstrom i pershim strazhem Odnochasno stav zasnovnikom i najshanovanishim majstrom peterburzkih lozh Polyarna zirka Velikogo shodu Franciyi ta Feniks Velikoyi lozhi Franciyi Z listopada 1908 pershij strazh Radi 18 rozenkrejcerskogo kapitula 18 gradusi DPShU Podalsha dolya M Kovalevskij ta Gercenshtejn Deputata Derzhavnoyi dumi M Kovalevskij sidit v centri U serpni 1905 roku pid chas revolyuciyi Kovalevskij povernuvsya do Rosiyi aktivno vklyuchivsya u politichne zhittya U veresni 1905 roku brav uchast u z yizdi zemskih ta miskih diyachiv u Moskvi Stav odnim iz zasnovnikiv Partiyi demokratichnih reform do yakoyi takozh vhodili V D Kuzmin Karavayev ta S D Urusov Aktivno pisav u riznih gazetah U 1906 roci na z yizdi zemlevlasnikiv Harkivskogo povitu buv obranij deputatom pershoyi Derzhavnoyi dumi vid Harkivskoyi guberniyi Buv golovoyu komisiyi zi skladannya nakazu vhodiv u chotiri inshi komisiyi vistupav u Dumi 62 razi z bilshosti pitan sho obgovoryuvalisya U lipni 1906 roku ocholyuvav dumsku delegaciyu na 14 j mizhnarodnij mizhparlamentskij konferenciyi u Londoni Pislya rozpusku dumi pershogo sklikannya vidmovivsya pidpisati Viborzke zvernennya U 1907 roci obranij chlenom Derzhavnoyi radi vid akademichnih organizacij ta universitetiv U 1907 roci chlen Derzhavnoyi Radi vid akademichnih organizacij i universitetiv U 1879 1880 rokah vidavav zhurnal Kriticheskoe obozrenie Vestnik Evropy gazetu Strana spivpracyuvav iz zhurnalom Yuridicheskij vestnik gazetami Poryadok Zemstvo Ocholyuvav redakcijnu gazetu enciklopedichnogo vidannya Ukrainskij narod v proshlom i nastoyashem Profesor Peterburzkogo universitetu 1905 1916 vikladav takozh u Peterburzkomu politehnichnomu instituti ta na Vishih zhinochih kursah Brav uchast u organizaciyi Psihonevrologichnogo institutu Z 1910 Psihonevrologichnij institut stav Privatnim Petrogradskim universitetom U ramkah cogo institutu Kovalevskij razom iz sociologom E de Roberti stvoriv pershu v Rosiyi kafedru sociologiyi podolavshi opir ministra narodnoyi osviti na dumku yakogo kafedra sociologiyi mogla skomprometuvati navchalnij zaklad Z 1910 Kovalevskij dekan yuridichnogo fakultetu privatnogo Petrogradskogo universitetu Z 1908 Kovalevskij prezident Pedagogichnoyi akademiyi Sankt Peterburga a z 1914 golova Peterburzkogo yuridichnogo tovaristva Rektor 1910 12 vishih kursiv P F Lesgafta teper Nacionalnij derzhavnij universitet fizichnoyi kulturi sportu ta zdorov ya imeni P F Lesgafta Sankt Petreburg Golova Petrogradskogo yuridichnogo ta Vilnogo ekonomichnogo suspilstv golova Petrogradskogo viddilennya suspilstva Mir korespondent francuzkogo institutu po viddilennyu moralnih i politichnih nauk golova Mizhnarodnogo institutu sociologiyi 1907 chlen korespondent Britanskoyi asociaciyi nauk golova Profesorskogo Disciplinarnogo Sudu 1907 1914 Brav uchast v Mizhnarodnomu Istorichnomu Kongresi v Londoni 1913 i drugomu z yizdi administrativnih nauk v Madridi 1915 Zasnovnik partiyi demokratichnih reform Buv aktivnim uchasnikom masonskih ruhiv 1888 1915 Parizh Kovalevskij brav aktivnu uchast v antivoyennomu rusi buv golovoyu Sankt Peterburzkogo viddilennya Tovaristva miru ta ocholyuvav Antivoyennij komititet U Novomu enciklopedichnomu slovniku Brokgauza ta Yefrona vin viv u spivavtorstvi viddil politichnih ta yuridichnih nauk krim togo brav uchast u stvorenni Enciklopedichnogo slovnika brativ Granat Z im yam Kovalevskogo pov yazane takozh formuvannya sekciyi sociologiyi pri Istorichnomu suspilstvi u Sankt Peterburzkomu universiteti u 1912 roci 1912 roku chleni Rosijskoyi mizhparlamentskoyi grupi nominuvali kandidaturu Kovalevskogo na zdobuttya Nobelivskoyi premiyi miru Praci Kovalevskogo buli vidomi u Yevropi Smert Pochatok Pershoyi svitovoyi vijni zastav Kovalevskogo v Karlsbadi na likuvanni Yak rosijskij piddanij vin buv internovanij do vesni 1915 roku potim povernuvsya do Rosiyi Pomer u Petrogradi 23 bereznya 5 kvitnya 1916 roku Pohovanij na Mikilskomu cvintari Oleksandro Nevskoyi lavri u pohoroni bralo uchast do 100 tisyach osib Mogila M Kovalevskogo Portret M Kovalevskogo Pam yat Na chest M Kovalevskogo vidkrito pam yatnu doshku na budinku de vin meshkav 1908 1916 u Sankt Peterburzi Adresi v Peterburzi 1906 1907 vulicya Zhukovskogo 5 1907 1916 vulicya Mohova 32 Osobista biblioteka 1916 roku do Moskovskogo universitetu za zapovitom Maksima Maksimovicha nadijshla jogo osobista biblioteka sho skladayetsya z 7190 tomiv knig z istoriyi ekonomiki prava tvoriv svitovoyi literaturi U kolekciyi predstavleno veliku kilkist cinnih avtografiv Na danij moment biblioteka Kovalevskogo zberigayetsya u Viddili ridkisnih knig ta rukopisiv Naukovoyi biblioteki MDU imeni M V Lomonosova Napriklad z nim listuvavsya Karl Marks Politichni poglyadi i naukovij vnesok Vistupav za perebudovu Rosiyi na principah avtonomiyi nerosijskih narodiv Polemizuvav z Karlom Marksom Protestuvav proti peresliduvannya caratom ukrayinskoyi movi Zrobiv velikij etnografichnij vnesok svoyimi ekspediciyami na Kavkaz Odin iz zasnovnikiv Partiyi progresistiv u 1912 1914 rokah chlen yiyi CK Buv prihilnikom klasichnogo pozitivizmu U svoyij teoriyi suspilnogo progresu dotrimuvavsya principu istorichnogo determinizmu Najvidomishim poslidovnikom M Kovalevskogo ye Pitirim Sorokin Do revolyuciyi 1905 roku yakijs chas zhiv u emigraciyi cherez peresliduvannya v Rosiyi za demokratichni poglyadi Pracyuvav za kordonom 1887 1905 razom iz E V de Roberti ta Yu S Gambarovim zasnuvav u Parizhi Rosijsku vishu shkolu suspilnih nauk 1901 de istoriyu vikladav Mihajlo Grushevskij vistupav iz lekciyami u Stokgolmi Oksfordi Bryusseli Chikago Z jogo im yam pov yazane zarodzhennya sociologiyi v Rosijskij imperiyi Jogo vidomimi uchnyami stali Sakketti Oleksandr Liverijovich Sorokin Pitirim Oleksandrovich Kondratyev Mikola Dmitrovich Tahtarov Kostyantin Mihajlovich Timashev Mikola Sergijovich Sociologichna koncepciya prava i derzhavi Istorichnoyu zakonomirnistyu ye neobhidnist prosuvannya kozhnogo suspilstva vid nizhchoyi do vishoyi stadiyi Odnak comu progresu superechit protistavlennya bidnosti i bagatstva riznicya mizh bidnimi ta nezamozhnimi Dlya podolannya ciyeyi superechnosti Kovalevskij vvazhav za neobhidne vtruchannya derzhavi v rozporyadzhennya vlasnistyu na korist hliborobiv ta robitnikiv yuridichne zakriplennya prava na pracyu vilnu diyalnist profspilok yih borotbu za socialni prava Pri povilnosti suspilnih zmin progres nadijnishij nizh za yih shvidkosti Evolyuciyu treba staviti na perevagu revolyuciyi progres bazhanij lishe za umovi zberezhennya poryadku Kovalevskij nazivav velikim zavdannyam evolyucijnoyi filosofiyi polegshiti perehid na krashe stroyu Poryad z vikladackoyu diyalnistyu M M Kovalevskij bagato pracyuvav yak etnograf ta sociolog vivchayuchi obshinne zemlevolodinnya rodovo religijnij ustrij istoriyu derzhavi ta prava V 1880 vijshla jogo programna metodologichna robota Istoriko porivnyalnij metod v yurisprudenciyi Pid chas perebuvannya za kordonom Kovalevskij prodovzhiv aktivnu naukovu diyalnist yaka prinesla jomu svitovu populyarnist Najbilsh znachni roboti cogo periodu chotiritomne doslidzhennya Pohodzhennya suchasnoyi demokratiyi SPb 1895 1897 a takozh spochatku tritomna a piznishe dovedena do semi tomiv robota Ekonomichne zrostannya Yevropi do viniknennya kapitalistichnogo gospodarstva M 189 Do cogo chasu nalezhit robota Etnografiya i sociologiya yaka rozpochala cikl jogo specialnih prac z sociologiyi U svitovu nauku Kovalevskij uvijshov yak vidatnij yurist sociolog ta istorik U svoyih robotah M M Kovalevskij pridilyav veliku uvagu propagandi sociologichnih znan Z iniciativi jogo ta Ye de Roberti bulo vidano Novi ideyi v sociologiyi vip 1 4 SPb 1913 1914 Bagato sil viddavav Kovalevskij formuvannyu tradicij naukovogo spilkuvannya ta spivrobitnictva rosijskih sociologiv poshuku shlyahiv yihnogo vhodzhennya u mizhnarodne sociologichne spivtovaristvo Buduchi nasampered derzhavoznavcem M M Kovalevskij vivchav derzhavno pravovi instituti v yihnomu istorichnomu rozvitku u konteksti istoriko porivnyalnogo analizu a takozh spirayuchis na etnografichni ta sociologichni doslidzhennya Teoretiko metodologichnu osnovu tvorchoyi spadshini M M Kovalevskogo skladali filosofiya ta metodologiya pozitivizmu Razom z tim pomitnu rol u formuvanni jogo naukovogo svitoglyadu zigrav K Marks z yakim vin poznajomivsya i blizko spilkuvavsya v period svogo navchannya za kordonom i osobistist yakogo vin ocinyuvav duzhe visoko Same pid vplivom Marksa Kovalevskij pochav zgodom serjozno zajmatisya istoriyeyu ekonomiki Odnak vin ne stav prihilnikom materialistichnogo rozuminnya istoriyi tobto ne prijnyav tezu pro obumovlenist socialnogo zhittya materialnimi virobnichimi vidnosinami vvazhayuchi takij pidhid odnostoronnim Vin buv dalekij vid marksizmu i za svoyimi idejno politichnimi perekonannyami buduchi prihilnikom konstitucijnoyi monarhiyi Vin dotrimuvavsya pozitivistskoyi teoriyi mnozhinnosti chinnikiv u suspilnomu rozvitkovi yaka zgodom transformuvalasya u jogo robotah na teoriyu funkcionalnogo zv yazku suspilnih yavish Yuridiko sociologichna koncepciya M M Kovalevskogo vihodit iz polozhennya pro te sho pravo ce produkt rozvitku suspilstva obumovlenij potreboyu suspilstva v socialnij solidarnosti Z cih pozicij vin polemizuvav iz prihilnikami koncepciyi prirodnogo prava Zokrema u svoyij roboti Sociologiya u rozdili Sociologiya i pravo vin pisav Bagato hto dumaye znajti kriterij dlya ocinki chinnogo zakonodavstva v yakomus metafizichnomu uyavlenni pro absolyutnu spravedlivist i prirodzheni lyudini prava yaki mayut slavu pid nazvoyu prav prirodnih Ale yaksho priroda navchila chomu vsih hto zhive to azh niyak ne pravu a bezprav yu yake polyagaye v tomu shob zhertvuvati blizhnim na korist svogo samozberezhennya Pravo zh vvazhav Kovalevskij viroslo za umov borotbi za vizhivannya z potrebi lyudej ob yednuvatisya iz sobi podibnimi keruyuchis instinktom samozberezhennya Spochatku ce buli ob yednannya v ramkah stada ordi kochivnikiv plemeni ta rodu Piznishe Koli pid vplivom universalistskih religij ta mizhnarodnogo torgovelnogo obminu sfera solidarnosti pochinaye obijmati soboyu nizku narodiv i derzhav uyavleni nam ponyattya pro pravo i spravedlivist zminyuyutsya tak radikalno sho zamist kolishnogo poglyadu na chuzhincya yak na voroga proti yakogo vse dozvoleno postupovo rozvivayetsya pro postavlene pid zahist vlasnogo vognisha i tomu nedotorkannogo gostya pro brata yedinovircya nareshti i piznishe viroblyayetsya u svidomosti abstraktne uyavlennya pro lyudinu vzagali ta yiyi nevid yemni prava Govoryachi pro obumovlenist pravnichij ta derzhavi interesami gromadskoyi solidarnosti M M Kovalevskij vvazhav sho viniklo z neobhidnosti solidarnosti do derzhavi i nezalezhno vid cogo Derzhava i pravo vin rozglyadav ne yak produkt borotbi klasiv a yak viraz zamirennya ta socialnoyi solidarnosti Bud yaka grupa pisav Kovalevskij chi to murashnik bdzholinij vulik ptashina zgraya olenyache stado chi natovp kochivnikiv ye persh za vse zamirenim seredovishem z yakogo usunuti elementi borotbi misce borotbi zajmaye u nij solidarnist chi svidomist spilnosti peresliduvanih cilej i vzayemozalezhnosti chleniv grupi drug vid druga Podalshij rozvitok lyudskogo suspilstva viznachayetsya zgidno z Kovalevskim zrostannyam solidarnosti vid spilok brodyachih ord do suchasnoyi derzhavi Perspektivu cogo rozvitku vin bachiv u vsesvitnomu ob yednanni Pravo kazav vin vinikaye ranishe za derzhavu i nezalezhno vid nogo Derzhava ne stvoryuye pravo a lishe pozitivuye faktichno formuyetsya pravo tobto viznaye jogo u formi pozitivnogo prava Znachnu uvagu M M Kovalevskij pridiliv pitannyu pohodzhennya derzhavi Pri comu vin vidkidav teoriyu bozhestvennogo pohodzhennya derzhavnoyi vladi tak i teoriyu suspilnogo dogovoru U pitanni pro dzherelo ta prirodu derzhavnoyi vladi poziciya M M Kovalevskogo bula blizka do psihologichnoyi shkoli prava sho rozglyadaye pravo yak psihichne yavishe Osnovoyu bud yakogo derzhavnogo gurtozhitku pisav Kovalevskij ye psihologichnij motiv gotovnist do pidporyadkuvannya Vlada vinikaye vnaslidok psihichnogo na masi z boku obdarovanoyi osobistosti Dzherelo viniknennya vladi treba shukati u dogovori narodu yakij nikoli ne mav misce z obranim nim vozhdem a v psihichnomu vplivi osobistostej zdatnih do iniciativi do tvorchosti na masi ne zdatni ni do chogo inshogo yak do pidporyadkuvannya svoyeyi diyalnosti chuzhogo prikladu ta kerivnictva Velikij vnesok Kovalevskogo u rozvitok metodologiyi doslidzhennya socialnih yavish pov yazanij iz rozvitkom nim istoriko porivnyalnogo metodu Demonstruyuchi mozhlivosti danogo metodu doslidzhennya na bagatomu istorichnomu ta etnografichnomu materiali Kovalevskij postijno nagoloshuvav na neobhidnosti porivnyannya lishe porivnyuvanih ob yektiv Porivnyannya tilki todi bude plidnim yaksho bude vzyato zakonodavstvo dvoh chi bilshe narodiv stadiya rozvitku yakih totozhna Mozhna tomu zistavlyati rodovi poryadki keltiv germanciv chi slov yan z rimskimi i greckimi hocha z hronologiyi ci narodnosti i vidstoyat drug vid druga cili stolittya i navit tisyacholittya ale marno vkazanoyi meti tobto vidilennya zagalnih ris doslidzhuvanih yavish sopostavlyat Russkuyu z Imperiyeyu Karla Velikogo abo Svyashennoyu Rimskoyu Imperiyeyu ta klasovi podili suchasnih narodnostej Yevropi iz serednovichnimi stanami ta religijnimi kastami davnini Takij metod zasnovanij na porivnyanni empirichnih danih pro stan i rozvitok riznih tovaristv z metoyu viyavlennya ris podibnosti abo vidminnosti mizh nimi Kovalevskij nazivav naukovim zistavlennyam M M Kovalevskij sered rosijskih sociologiv vvazhayetsya pershim sociologom profesionalom Yak sociolog M M Kovalevskij zrobiv velikij vnesok u rozrobku koncepciyi genetichnoyi sociologiyi yaka za jogo slovami yavlyala soboyu tu chastinu nauki pro suspilstvo jogo organizaciyu ta postupalnij hid yaka zajmayetsya pohodzhennyam suspilnogo zhittya ta gromadskih institutiv yaki sim ya vlasnist religiya derzhava moralnist pravo M M Kovalevskij pragnuv vivchati istoriyu z pozicij sociologichnogo pidhodu rozglyadayuchi sociologiyu yak zagalnu disciplinu Istorichni poglyadi Yak zaznachaye Ye O Kosminskij yak poslidovnik sociologichnoyi shkoli Kovalevskij namagavsya pidvesti materialistichnij fundament pid uyavlennya pro istorichnij rozvitok lyudstva i vvazhav osnovnim faktorom cogo rozvitku zrostannya shilnosti naselennya vin vvazhav sho same pid vplivom zrostannya naselennya kriposne trimannya zminyuyetsya terminovoyi orendoj rozglyadayuchi pandemiyu Chornoyi Smerti u Yevropi vin dovodiv sho zmenshennya naselennya vede do vidnovlennya kriposnih povinnostej Golovnoyu praceyu svogo zhittya Kovalevskij vvazhav Ekonomichne zrostannya Yevropi sho vijshlo rosijskoyu movoyu v troh tomah vid Rimskoyi imperiyi do XIV st i nimeckoyu u semi tomah do XVIII st Vhodiv poryad z I V Luchickim M I Karyeyevim i P G Vinogradovim u znamenitu svogo chasu Rosijsku shkolu Ecole russe istorikiv i sociologiv yaku visoko cinuvali K Marks i F Engels Ostannij zaznachav sho yij vlastivi i kritichna dumka i samoviddani shukannya v galuzi chistoyi teoriyi sho vona koshtuye neskinchenno vishe za vse te sho stvoreno v comu vidnoshenni v Nimechchini ta Franciyi oficijnoyu istorichnoyu naukoyu Ale zgodom u radyanskij kritici yiyi nespravedlivo kritikuvali za sub yektivno psihologichnij pidhid do analizu suspilstva ta jogo istoriyi Osnovni praci Istoriya policejskoj administracii v anglijskih grafstvah s drevnejshih vremen do smerti Eduarda III go Policiya bezopasnosti Vypusk 1 j Praga Tipografiya V Nagel 1876 121 s Sobranie neizdannyh aktov i dokumentov sluzhashih k harakteristike policejskoj administracii v anglijskih grafstvah v XII XIII i XIV m vekah predshestvuemoe monografiej o policii rabochih v Anglii v XVI m veke Prilozhenie k istorii policejskoj administracii v Anglii s drevnejshih vremen do smerti Eduarda III go Kovalevskij M London Tip Gilberta i Rivingtona 1876 168 s Opyty po istorii yurisdikcii nalogov vo Francii s XIV veka do smerti Lyudovika XIV T 1 Yurisdikciya nalogov v provinciyah uderzhavshih soslovnoe predstavitelstvo Vyp 1 Proishozhdenie yurisdikcii nalogov vo Francii Yurisdikciya nalogov v Langedoke T 1 Vyp 1 Kovalevskij M M Tip A I Mamontova i Ko 1876 227 s Istoriya policejskoj administracii v anglijskih grafstvah s drevnejshih vremen do smerti Eduarda I Praga 1877 magisterskaya dissertaciya Ocherk istorii raspadeniya obshinnago zemlevladeniya v kantone Vaadt London tip Gilberta i Rivingtona 1876 4 38 s Obshinnoe zemlevladenie prichiny hod i posledstviya ego razlozheniya Ch 1 Kovalevskij M M Tip F B Millera 1879 248 s Obshestvennyj stroj Anglii v konce srednih vekov 1880 doktorskaya dissertaciya Istoriko sravnitelnyj metod v yurisprudencii i priemy izucheniya istorii prava Moskva Tipografiya F B Millera 1880 72 s U podoshvy Elborusa Ocherk I Ivanyukova i M Kovalevskogo Vestnik Evropy G 21 T 1 Kn 1 yanvar Sankt Peterburg Tipografiya M M Stasyulevicha 1886 468 s S 83 112 Zakon i obychaj na Kavkaze T 1 M Tip A I Mamontova i Ko 1890 303 s Z akon i obychaj na Kavkaze T 2 M Tip A I Mamontova i Ko 1890 319 s Tableau des origines de l evolution de la famille et de la propriete Stockholm Samson amp Wallin 1890 202 p Proishozhdenie sovremennoj demokratii Moskva Tovarishestvo tip A I Mamontova 1895 1897 t 1 2 3 4 Ekonomicheskij rost Evropy do vozniknoveniya kapitalisticheskogo hozyajstva t 1 3 1898 1903 Konstituciya grafa Loris Melikova i ego chastnye pisma Berlin Shtejnic 1904 117 s Etnografiya i sociologiya M 1904 Sovremennye sociologi 1905 Politicheskaya programma novogo Soyuza narodnogo blagodenstviya rech na sobranii chlenov Kluba nezavisimyh Moskva 14 fevralya 1906 g Politicheskaya programma novogo Soyuza narodnogo blagodenstviya Ocherk prof M Kovalevskogo SPb 1906 Ot pryamogo narodopravstva k predstavitelnomu i ot patriarhalnoj monarhii k parlamentarizmu rol gosudarstva i ego otrazheniya v istorii politicheskih uchenij Maksim Kovalevskij Moskva Tip T va I D Sytina 1906 tt 1 3 Russkaya konstituciya ocherk prof M M Kovalevskogo I Svobody Sankt Peterburg tip S M Proppera 1906 48 s Obshee konstitucionnoe pravo Lekcii chitannye v S Peterburgskom Universitete i Politehnikume 1907 1908 Kovalevskij M M Izd studenta N P m 1908 510 s Ocherki po istorii politicheskih uchrezhdenij Rossii Maksim Kovalevskij per s razresheniya avt A Baumshtejna pod red E Smirnova Sankt Peterburg Izd N Glagoleva 1908 242 1 s Sociologiya t 1 2 1910 Ocherk proishozhdeniya i razvitiya semi i sobstvennosti Per s franc S P Moravskogo Pod red s predisl s 3 14 i prim prof M O Kosvena Moskva Socekgiz 1939 Leningrad 188 s M Kovalevsky Le clan chez les tribus indigenes de la Russie Revue Internationale de Sociologie Paris 1905 Nr 2 P 6 101 Perevod s francuzskogo D V Mironova Per s fr D V Mironova Sociologicheskie issledovaniya 2002 Ekonomicheskij stroj Rossii Izd A Ermolaevoj 1900 239 s M Kovalevskij Moya zhizn Vospominaniya ISBN 5 8243 0638 9 PrimitkiKomitet istorichnih ta naukovih robit 1834 d Track Q2985434 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 379 ISBN 978 966 00 0692 8 Demkovich Dobryanskij Mihajlo Ukrayina i Rosiya Istorichni narisi na temi rosijskogo imperializmu Naukove vidannya Lviv Krakiv Parizh Vidavnicha spilka Prosvita 1993 S 128 Bogdashina E N 2017 Universitety Rossijskoj imperii v tvorcheskoj sudbe M M Kovalevskogo vid 2 8 Scriptorium nostrum s 47 64 The Search Engine that Does at InfoWeb net originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2011 Moskva Lozha Vozrozhdenie originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 listopada 2010 Petrograd Lozha Feniks VLF originalu za 22 serpnya 2012 Procitovano 10 lipnya 2020 Bogdashina O M 2012 Metodika naukovih doslidzhen M M Kovalevskogo Kiyiv Gileya s 89 93 Premiya Nobelya vinograd yakogo tak hotilosya lisici Bogdashina E N 2018 M M Kovalevskij osobennosti integracii uchenogo v mirovoe nauchnoe soobshestvo vid 17 Harkiv Harkivskij istoriografichnij zbirnik s 16 26 Biblioteka M M Kovalevskogo v MGU Imperatorskij Moskovskij universitet originalu za 15 listopada 2019 Procitovano 15 listopada 2019 Rossijskaya Gosudarstvennaya biblioteka Kollekciya M M Kovalevskogo Lichnye vladelcheskie knizhnye kollekcii originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 14 grudnya 2019 Bogdashina O M 2012 Vpliv marksizmu na evolyuciyu svitoglyadu M M Kovalevskogo Zbirnik naukovih prac Harkivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni G S Skovorodi Istoriya ta geografiya 46 s 245 248 Bogdashina E N 2014 Istoriograficheskie syuzhety v tvorchestve M M Kovalevskogo Harkivskij istoriografichnij zbirnik T 13 s 124 133 Bogdashina E N 2015 Rol semejnyh tradicij v zhiznennom scenarii M Kovalevskogo Ejdos 8 s 269 278 Koncepciya istoricheskogo sinteza v tvorchestve L P Karsavina i P M Bicilli avtoreferat i dissertaciya po istorii Skachat besplatno polnyj tekst avtoreferata dissertacii na originalu za 13 listopada 2022 Procitovano 16 listopada 2022 Maksim Maksimovich Kovalevskij biobibliograficheskij ukazatel avt predisl sost prof E N Bogdashina bibliogr red S B Glibickaya Harkov HNU imeni V N Karazina 2021 196 s Maksim Maksimovich Kovalevskij biobibliograficheskij ukazatel 25 grudnya 2021 2021 196 s ISBN 978 966 285 723 8 Dzherela ta literaturaI B Usenko Kovalevskij Maksim Maksimovich 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 376 ISBN 978 966 00 0692 8 I B Usenko Kovalevskij Maksim Maksimovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X O Krasivskij Kovalevskij Maksim Maksimovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 336 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaKovalevskij Maksim Maksimovich 18 Listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 127 ISBN 966 7492 03 6 Maksim Kovalevskij v enciklopediyi Krugosvit 23 Lyutogo 2008 u Wayback Machine ros ros ukr Biografiya na sajti Peterburzkogo universitetu 17 Sichnya 2008 u Wayback Machine ros Maksim Kovalevskij v Etno zhurnali 28 Zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Ocherk proishozhdeniya i razvitiya semi i sobstvennosti M M Kovalevskij per s fr S P Moravskogo pod red s predisl i primech professora M O Kosvena Moskva 1939 Maksim Maksimovich Kovalevskij biobibliogr pokazhch avt peredm uklad prof O M Bogdashina bibliogr red S B Glibicka Harkiv HNU imeni V N Karazina 2021 196 s Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi