Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Академічний плагіат (англ. Academic plagiarism) — це свідоме поширення чужої наукової інформації із позиції власного авторства. Академічний плагіат — одна з форм академічної недоброчесності, визначених законом. Стаття 42 Закону України «Про освіту» трактує академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Історія виникнення
Привласнення чужих думок розпочалося ще із початку виникнення писемності (2750 до н. е. — давньошумерський етап). У період античності надходило багато скарг від авторів наукових та творчих видань, про те, що їхні думки записувалися під іншими іменами, але захисту авторських прав на той час не було. У період доби Середньовіччя був страх стати винним у єресі і тому власну інтелектуальну роботу приписували церковній владі. У XV—XVI ст. у таких державах як Англія та Венеція влада забезпечувала контроль над авторською власністю. Закони цих окремих країн надали дозвіл певним авторам та творцям друкувати власну літературу на взірець королівських патентів. За допомогою таких методів надходило більше коштів у державну казну. Проблеми авторського права виникли у XVIII столітті, а тому виникла необхідність визначити авторство особи і її право власності. Після цього європейські країни прийняли закони, у яких були захищені авторські права. Франція у 1793 році започаткувала у Європі сферу авторства на будь-яку національність чи громадянство. Пізніше сформувалася міжнаціональна концепція захисту, яка складається із таких конвенцій:
- Бернська угода (1886 р.), яка стосується захисту авторських прав на літературні та мистецькі твори;
- Женевська угода (чинна з 1955 р.), яку ще називають Всесвітньою, з'явилася задля подолання неузгодженостей та непорозумінь між країнами в частині відмінностей у національних версіях трактування суті та спицифіки авторського права.
М. Філонов стверджує, що філософ із Франції Мішель де Монтень списував цілі уривки із праць грецького історика Плутарха. Деякі науковці намагалися взагалі переписувати цілі античні твори. Відома «Історія готів» Прокопія була привласнена , а трактат «De gloria» Цицерона був списаний венеційцем Альціоно. Люди, які мали великі прибутки мали змогу вільно запозичувати наукові та художні твори. Із 1655 року викладав науку у власній академії. Теоретик плагіату Ла-Мот-Ле Вайє міркував:
 | «Запозичувати в давніх — усе одно, що вчинити морський набіг, але обкрадати сучасників — усе одно, що розбишакувати на дорозі» |  |
У XX столітті в суспільстві сформувалося стійке і негативне ставлення до плагіату. Це зумовило формування в розвинутих культурах правової свідомості з нульовою толерантністю до плагіату. Поступово в різних країнах було створено законодавчу базу, яка захищала права авторів різних творів. Проте, навіть на теперішній час масштаби поширення академічного плагіату в окремих країнах залишаються надзвичайно великі. У ЗМІ дедалі більше та частіше можна почути скарги відомих людей стосовно несанкціонованого розповсюдження їх власних ідей, публікацій та результатів наукових досліджень. Використання публічних облич на різних білбордах та оголошеннях часто використовується також без їхньої на те згоди.
Основні види
Дослівне копіювання
Списування деяких фрагментів або всього тексту наукової роботи без вказування автора. (Можливе лише у цитуванні із належним оформленням).
Значне копіювання
Дані інших наукових процесів та досліджень. (Можливе при вказуванні посилання).
Перефразування
Написання чужих авторських думок без використання дослівного копіювання методом перефразування чи довільного переказу без дозволу автора. (Можливе лише із збереженням змісту).
Президент Національного університету Києво-Могилянської академії та декан факультету правничих наук НаУКМА Мелешевич Андрій Анатолійович провів власні дослідження цієї проблеми в Україні[] і визначив загальний відсоток експлуатації чужих джерел у студентських роботах:
- 6 % — групова робота без авторської участі в написанні тексту;
- 7 % — посилання на власні праці;
- 8 % — перекладають чужі тексти з іноземної мови;
- 12 % — використовують чужі тексти дослівно, але з посиланням на інші джерела;
- 13 % — копіюють чужі тексти зі зміною порядку слів у реченні;
- 14 % — використовують повністю або частково чужі тексти;
- 17 % — завантажують есе та інші види робіт з сайтів та експлуатують їх під власним ім'ям;
- 23 % — переписують з джерел власними словами без вказування посилань.[]
Програми для визначення унікальності
- Unicheck[недоступне посилання]
- Advego Plagiatus [ 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Детектор плагіату Plagiarism Detector [ 5 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Etxt Antiplagiat [ 13 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Antiplagiat [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Content-watch [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- StrikePlagiarism.com [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- PlagiarismCheck [ 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Copyscape [ 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Pr-cy [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Text.ru [ 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- Інна Демуз (2021) Академічна недоброчесність та шляхи її подолання
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- Алла Ковальова ПРОБЛЕМИ АКАДЕМІЧНОГО ПЛАГІАТУ ТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА У ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ / Алла Ковальова // Спеціальні історичні дисципліни. — 2013. — 21. — С. 61-71.
- Романова І. В. Явище плагіату: історія та сьогодення / І. В. Романова // Зовнішня торгівля: право, економіка, фінанси. — 2012. — № 3. — С. 267—272.
Література
- Юрко Н.А., Стифанишин І.М., Проценко У.М. (2020) АКАДЕМІЧНИЙ ПЛАГІАТ: ОСНОВНІ РІЗНОВИДИ ТА ДИСКУСІЙНІ АСПЕКТИ DOI:10.36074/2663-4139.07.03
- Вергун А.Р. (2020) Плагіат і академічний плагіат: причини виникнення та шляхи подолання
Посилання
- Закон України «Про освіту» 2017 р. [[https://web.archive.org/web/20200415033223/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Архівовано 15 квітня 2020 у Wayback Machine.]]
- ПОНЯТТЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ПЛАГІАТУ Національний репозитарій академічних текстів
- Норман Меушке - Найсучасніші методи виявлення академічного плагіату [ 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Види плагіату та способи його уникнення [ 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Перевірка на плагіат [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ НАУКМА ДО ВІДТВОРЕННЯ ПРАКТИК АКАДЕМІЧНОЇ НЕДОБРОЧЕСНОСТІ Київ, 2021
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademichnij plagiat angl Academic plagiarism ce svidome poshirennya chuzhoyi naukovoyi informaciyi iz poziciyi vlasnogo avtorstva Akademichnij plagiat odna z form akademichnoyi nedobrochesnosti viznachenih zakonom Stattya 42 Zakonu Ukrayini Pro osvitu traktuye akademichnu dobrochesnist yak sukupnist etichnih principiv ta viznachenih zakonom pravil yakimi mayut keruvatisya uchasniki osvitnogo procesu pid chas navchannya vikladannya ta provadzhennya naukovoyi tvorchoyi diyalnosti z metoyu zabezpechennya doviri do rezultativ navchannya ta abo naukovih tvorchih dosyagnen Istoriya viniknennyaPrivlasnennya chuzhih dumok rozpochalosya she iz pochatku viniknennya pisemnosti 2750 do n e davnoshumerskij etap U period antichnosti nadhodilo bagato skarg vid avtoriv naukovih ta tvorchih vidan pro te sho yihni dumki zapisuvalisya pid inshimi imenami ale zahistu avtorskih prav na toj chas ne bulo U period dobi Serednovichchya buv strah stati vinnim u yeresi i tomu vlasnu intelektualnu robotu pripisuvali cerkovnij vladi U XV XVI st u takih derzhavah yak Angliya ta Veneciya vlada zabezpechuvala kontrol nad avtorskoyu vlasnistyu Zakoni cih okremih krayin nadali dozvil pevnim avtoram ta tvorcyam drukuvati vlasnu literaturu na vzirec korolivskih patentiv Za dopomogoyu takih metodiv nadhodilo bilshe koshtiv u derzhavnu kaznu Problemi avtorskogo prava vinikli u XVIII stolitti a tomu vinikla neobhidnist viznachiti avtorstvo osobi i yiyi pravo vlasnosti Pislya cogo yevropejski krayini prijnyali zakoni u yakih buli zahisheni avtorski prava Franciya u 1793 roci zapochatkuvala u Yevropi sferu avtorstva na bud yaku nacionalnist chi gromadyanstvo Piznishe sformuvalasya mizhnacionalna koncepciya zahistu yaka skladayetsya iz takih konvencij Bernska ugoda 1886 r yaka stosuyetsya zahistu avtorskih prav na literaturni ta mistecki tvori Zhenevska ugoda chinna z 1955 r yaku she nazivayut Vsesvitnoyu z yavilasya zadlya podolannya neuzgodzhenostej ta neporozumin mizh krayinami v chastini vidminnostej u nacionalnih versiyah traktuvannya suti ta spicifiki avtorskogo prava M Filonov stverdzhuye sho filosof iz Franciyi Mishel de Monten spisuvav cili urivki iz prac greckogo istorika Plutarha Deyaki naukovci namagalisya vzagali perepisuvati cili antichni tvori Vidoma Istoriya gotiv Prokopiya bula privlasnena a traktat De gloria Cicerona buv spisanij venecijcem Alciono Lyudi yaki mali veliki pributki mali zmogu vilno zapozichuvati naukovi ta hudozhni tvori Iz 1655 roku vikladav nauku u vlasnij akademiyi Teoretik plagiatu La Mot Le Vajye mirkuvav Zapozichuvati v davnih use odno sho vchiniti morskij nabig ale obkradati suchasnikiv use odno sho rozbishakuvati na dorozi U XX stolitti v suspilstvi sformuvalosya stijke i negativne stavlennya do plagiatu Ce zumovilo formuvannya v rozvinutih kulturah pravovoyi svidomosti z nulovoyu tolerantnistyu do plagiatu Postupovo v riznih krayinah bulo stvoreno zakonodavchu bazu yaka zahishala prava avtoriv riznih tvoriv Prote navit na teperishnij chas masshtabi poshirennya akademichnogo plagiatu v okremih krayinah zalishayutsya nadzvichajno veliki U ZMI dedali bilshe ta chastishe mozhna pochuti skargi vidomih lyudej stosovno nesankcionovanogo rozpovsyudzhennya yih vlasnih idej publikacij ta rezultativ naukovih doslidzhen Vikoristannya publichnih oblich na riznih bilbordah ta ogoloshennyah chasto vikoristovuyetsya takozh bez yihnoyi na te zgodi Osnovni vidiDoslivne kopiyuvannya Spisuvannya deyakih fragmentiv abo vsogo tekstu naukovoyi roboti bez vkazuvannya avtora Mozhlive lishe u cituvanni iz nalezhnim oformlennyam Znachne kopiyuvannya Dani inshih naukovih procesiv ta doslidzhen Mozhlive pri vkazuvanni posilannya Perefrazuvannya Napisannya chuzhih avtorskih dumok bez vikoristannya doslivnogo kopiyuvannya metodom perefrazuvannya chi dovilnogo perekazu bez dozvolu avtora Mozhlive lishe iz zberezhennyam zmistu Prezident Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi ta dekan fakultetu pravnichih nauk NaUKMA Meleshevich Andrij Anatolijovich proviv vlasni doslidzhennya ciyeyi problemi v Ukrayini dzherelo i viznachiv zagalnij vidsotok ekspluataciyi chuzhih dzherel u studentskih robotah 6 grupova robota bez avtorskoyi uchasti v napisanni tekstu 7 posilannya na vlasni praci 8 perekladayut chuzhi teksti z inozemnoyi movi 12 vikoristovuyut chuzhi teksti doslivno ale z posilannyam na inshi dzherela 13 kopiyuyut chuzhi teksti zi zminoyu poryadku sliv u rechenni 14 vikoristovuyut povnistyu abo chastkovo chuzhi teksti 17 zavantazhuyut ese ta inshi vidi robit z sajtiv ta ekspluatuyut yih pid vlasnim im yam 23 perepisuyut z dzherel vlasnimi slovami bez vkazuvannya posilan dzherelo Programi dlya viznachennya unikalnostiUnicheck nedostupne posilannya Advego Plagiatus 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Detektor plagiatu Plagiarism Detector 5 veresnya 2021 u Wayback Machine Etxt Antiplagiat 13 sichnya 2022 u Wayback Machine Antiplagiat 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Content watch 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine StrikePlagiarism com 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine PlagiarismCheck 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Copyscape 30 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Pr cy 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Text ru 31 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Div takozhPlagiat Zakon Ukrayini Pro osvitu 2017 Bernska konvenciya pro ohoronu literaturnih i hudozhnih tvoriv Koeficiyent ZhakkaraPrimitkiInna Demuz 2021 Akademichna nedobrochesnist ta shlyahi yiyi podolannya Arhiv originalu za 1 listopada 2021 Procitovano 3 listopada 2021 Alla Kovalova PROBLEMI AKADEMIChNOGO PLAGIATU TA AVTORSKOGO PRAVA U CIFROVOMU PROSTORI UKRAYiNI Alla Kovalova Specialni istorichni disciplini 2013 21 S 61 71 Romanova I V Yavishe plagiatu istoriya ta sogodennya I V Romanova Zovnishnya torgivlya pravo ekonomika finansi 2012 3 S 267 272 LiteraturaYurko N A Stifanishin I M Procenko U M 2020 AKADEMIChNIJ PLAGIAT OSNOVNI RIZNOVIDI TA DISKUSIJNI ASPEKTI DOI 10 36074 2663 4139 07 03 Vergun A R 2020 Plagiat i akademichnij plagiat prichini viniknennya ta shlyahi podolannyaPosilannyaZakon Ukrayini Pro osvitu 2017 r https web archive org web 20200415033223 https zakon rada gov ua laws show 2145 19 Text Arhivovano15 kvitnya 2020 u Wayback Machine PONYaTTYa AKADEMIChNOYi DOBROChESNOSTI TA PLAGIATU Nacionalnij repozitarij akademichnih tekstiv Norman Meushke Najsuchasnishi metodi viyavlennya akademichnogo plagiatu 31 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Vidi plagiatu ta sposobi jogo uniknennya 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Perevirka na plagiat 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine STAVLENNYa STUDENTIV NAUKMA DO VIDTVORENNYa PRAKTIK AKADEMIChNOYi NEDOBROChESNOSTI Kiyiv 2021