Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Расмуссен Кнуд Йоган Віктор Расмуссен дан Knud Johan Victor Rasmussen

Кнуд Расмусен

Кнуд Расмусен
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Расмуссен.

Кнуд Йоган Віктор Расмуссен (дан. Knud Johan Victor Rasmussen, 7 червня 1879(1879червня07), Якобсгавн — 21 грудня 1933, Копенгаген) — данський етнограф, антрополог і полярний дослідник. У першій третині XX століття здійснив дев'ять наукових експедицій у Гренландію та одну в Канадський арктичний архіпелаг, в ході якої першим з європейців пройшов на собачих упряжках Північно-західним проходом. Експедиції Расмуссена зробили значний внесок у вивчення географії цих арктичних регіонів, а також вивчення історії, побуту, культури, традицій та фольклору корінних народів Гренландії та полярних областей Північної Америки.

Кнуд Расмуссен
Knud Johan Victor Rasmussen
image
Народився7 червня 1879(1879-06-07)
Ілуліссат, Гренландія, Королівство Данія
Помер21 грудня 1933(1933-12-21) (54 роки)
Копенгаген, Королівство Данія[1]
ПохованняКладовище Вестре[1]
КраїнаКоролівство Данія
Діяльністьмандрівник-дослідник, антрополог, етнолог, письменник, полярний дослідник
Галузьполюси і антропологія[2]
Знання мовданська[2], ґренландська і англійська[3]
БатькоКрістіан Расмуссен
МатиЛуїза Расмуссен (Флейшер)
Нагороди
IMDbID 0711366

Біографія

image
Будинок Расмуссенів у місті Ілуліссат, Гренландія

Кнуд Расмуссен народився 7 червня 1879 року в гренландському місті Якобсгавн (ескімоська назва — Ілуліссат — айсберги) у родині данського місіонера Крістіана Расмуссена, який двадцять вісім років провів на острові, і Луїзи Флейшер, чия мати була ескімоскою. Аж до переїзду в Данію Кнуд жив серед ескімосів, він досконало вивчив гренландську мову, а також зріднився з їхнім способом життя — опанував науку управління санними упряжками, нюанси полювання тощо. «Моїми приятелями були корінні гренландці, з раннього дитинства я грав і працював із мисливцями, так що навіть тяготи найнапруженіших санних поїздок були для мене приємною рутиною».

У 1891 році батько отримав відпустку на один рік, яку родина провела в Данії, де Кнуд почав навчатися у гімназії. Після відпустки батька родина Расмуссенів повернулася в Якобсгавн, а Кнуда залишили на історичній батьківщині продовжувати навчання, яке давалося нелегко, насамперед через проблеми з рідною мовою — гренландську мову він знав краще за данську. 1896 року родина возз'єдналася — батько отримав невелику парафію у Лінге Аллереді (Зеландія).

Після закінчення гімназії у 1898 році Расмуссен вступив до Копенгагенського університету, де вивчав філософію, етнографію, історію, а також слухав лекції з географії, геології, зоології, ботаніки та інших дисциплін. Ще під час навчання він спробував свої сили як актор та оперний співак, але без успіху.

image
Г. Мольтке, К. Расмуссен, О. Бертельсен Л. Мюліус-Еріксен (сидить)

У 1900 році як оглядач для «Kristeligt Dagblad» Расмуссен супроводжував у поїздці Ісландією данського журналіста та письменника Людвіга Мюліуса-Еріксена (з яким близько зійшовся), а наступного року відвідав шведську Лапландію, де вивчав побут і культуру лопарів. 1908 року Расмуссен опублікував результати своєї подорожі в книзі "Лапландія.

У 1902 році Расмуссен вирушив до своєї першої експедиції до Гренландії — у так звану «Літературну експедицію» під керівництвом Людвіга Мюліус-Еріксена. У ній також брав участь данський художник і письменник Гаральд Мольтке, орнітолог і медик Альфред Бертельсен (дан. Alfred Bertelsen) і гренландський священник Йорген Бренлунн, який приєднався пізніше. Метою експедиції було вивчити побут і культуру гренландських ескімосів, а також записати їхній фольклор. Експедиція тривала до вересня 1904 року, група виконала основні завдання. Мандрівники спочатку працювали в Західній Гренландії, а потім перетнули по кризі на собаках затоку Мелвілл і досягли землі ескімосів Іта, або як її називав Расмуссен, «Королівство північного вітру» й встановив контакт з найпівнічнішим народом Гренландії. Результат експедиції з'явились у книгах Кнуда «Нові люди» (дан. Nye mennesker (1905), в англійському варіанті The people of the Polar north — Люди крайньої півночі) і «Під ударами північного вітру» (дан. Under nordenvindens svøbe (1906)).

У 1905 році Расмуссен за дорученням данського уряду досліджував можливості для оленярства на західному узбережжі Гренландії, у 1906—1908 роках здійснив ще одну поїздку на острів, де знову вивчав культуру і побут аборигенів.

Ще у 1905 році Кнуд дізнався, що через проблеми з навігацією того року китобоям не вдалося досягти протоки Сміта, що означало відсутність можливості для північних ескімосів придбати для себе товари першої необхідності. Це наштовхнуло Кнуда на думку створення торгової місії. 1910 року коштами, заздалегідь зібраним у Данії, він заснував біля мису Йорк на березі затоки Мелвілл торгову факторію і назвав її Туле на честь легендарного острова. Передбачалося, що її існування полегшить тяжке становище корінних жителів Гренландії. Факторія скуповувала товари, пов'язані з мисливським промислом, переважно песцеві шкури, а продавала зброю, пальне, продукти й інші товари. Расмуссен керував діяльністю факторії аж до смерті. 1920 року факторію офіційно приєднали до Данії, а Расмуссен став офіційним представником Данії у Туле.

image
До. Расмуссен й А. Грилі

Організована Расмуссеном торговельна місія також послужила відправною точкою для семи організованих ним полярних експедицій, які отримали назву «тулеських». Їх здійснили у період з 1912 до 1933 роки та охопили величезні території Гренландії та півночі Канади, а також зібрали найцінніший науковий матеріал з географії та геології цих регіонів, побуту та культури ескімоських племен від Атлантики до Тихого океану.

Результати своїх досліджень Расмуссен опублікував у численних книгах. 1912 року він став почесним членом Американського географічного товариства, у 1924 році отримав медаль Чарльза П. Дейлі. 1923 року Королівське географічне товариство нагородило його золотою медаллю Засновників. Також Расмуссена нагородили орденом Данеброг ступеня лицаря (Данія), орденом Святого Олафа ступеня командора (Норвегія), орденом Білої троянди Фінляндії ступеня командора (Фінляндія), орденом Полярної зірки ступеня лицаря (Швеція). 1924 року Копенгагенський університет надав Расмуссену ступінь почесного доктора.

21 грудня 1933 року Кнуд Расмуссен помер у Копенгагені від наслідків харчового отруєння (ботулізму), яке сталося у Гренландії восени того ж року після завершення сьомої тулеської експедиції.

У Гренландії у будинку Расмуссенів, а також у данському Гунестеді, у будинку, у якому жив і працював Кнуд, відкрили музеї. Ім'ям Кнуда Расмуссена названо клас патрульних кораблів арктичної зони ВМС Данії, а також ряд географічних об'єктів на території Гренландії — мис, льодовик, гірський хребет й область — Земля Кнуда Расмуссена.

Експедиції Туле

Перша експедиція Туле (1912)

image
Розташування Індепенденс-фіорду, виділено також поширення палеоескімоських культур Індепенденс I і II

Перша тулеська експедиція Расмуссена відбулася 1912 року. Її основною метою було вивчення «Протоки Пірі», а також можливі пошуки Ейнара Міккельсена, який два роки раніше вирушив на пошуки зниклих Мюліус-Еріксена та Нільса Гег-Гагена. У ній взяли участь картограф (а також співзасновник торгової місії) Петер Фрейген і двоє гренландців — Увдлоріак та Інукітсок. На собачих упряжках дослідники пройшли від Туле близько 300 кілометрів на північ вздовж західного берега Гренландії до селища ескімосів Ета, після чого перетнули льодовиковий щит Гренландії та вийшли на північно-східне узбережжя острова. 4 червня на західному березі Данського фіорда Расмуссен виявив літній табір Мюліус-Еріксена, але не знайшов ні повідомлень, ні слідів перебування Міккельсена. Від Данського фіорда Расмуссен вирушив на північ і поблизу фіорда Індепенденс виявив руїни самого північного поселення палеоескімосів, які отримали назву культури Індепенденс. В рамках подорожі мандрівники з'ясували, що Земля Пірі є півостровом (не знаючи результатів експедиції Мюліус-Еріксена), а також картографували значні ділянки північної та північно-східних областей Гренландії. Усього перша експедиція Туле тривала близько чотирьох місяців, за результатами її роботи Расмуссен опублікував книгу «Мій дорожній щоденник».

Друга експедиція Туле (1916—1917)

image
Лауге Кох

Об'єктом другої експедиції Туле стало вивчення фіордів на півночі Гренландії, а також детальне картографування затоки Мелвілл. Експедиція стартувала із Готгобу 18 квітня. До її складу увійшов данський геолог і картограф Лауге Кох, а трохи пізніше (у Туле) до неї приєдналися шведський ботанік Торільд Вульф, гренландець Генрік Ольсен і троє ескімосів — Айяго (Ajako), Inukitsoq і Nasaitordluarsuk («Боцман»). На першому етапі експедиції Кох і Расмуссен досліджували затоку Мелвілл. Кох картографував понад 500 км узбережжя, сам Расмуссен займався археологічними дослідженнями на берегах затоки. Ця частина роботи була виконана. Зиму 1916—1917 років Расмуссен і Кох провели у Туле.

6 квітня 1917 року семеро мандрівників вирушили на північ Гренландії для виконання другої частини наукової програми. До 7 травня вони досягли фіорду Сент-Джордж, де був влаштований невеликий склад продовольства. До 23 червня наукова робота була закінчена — були вивчені та картографовані фіорди Шерард-Осборн, Вікторія, Норденшельд, а також знову відкриті Й. П. Кох-фіорд і Делонг-фіорд. На жаль, розрахунок на поповнення продуктів полюванням в районі фіордів Вікторія та Норденшельд не виправдався, і по дорозі назад мандрівники зіткнулися з гострою нестачею їжі, довелося вбивати собак. Крім цього, за нез'ясованих обставин у районі фіорда Сент-Джордж зник Генрік Ольсен. За 200 кілометрів до селища Ета Расмуссен був змушений залишити ослаблених Коха та Вульфа з двома ескімосами, а сам без нічого разом з Айяго вирушив за допомогою. За п'ять днів вони дісталися до стоянки гренландців, але допомога запізнилася — Торільд Вульф помер, не витримавши випробувань.

Результати експедиції виявилися значними: були картографовані північні області Гренландії у секторі 82-83'35 ° пн. ш — 38-56 ° зх. д, зібрана багата ботанічна колекція, проведено геологічні та гляціологічні дослідження. За результатами експедиції вийшли друком книги Расмуссена «Гренландія вздовж полярного моря», а також науковий звіт Коха «Стратиграфія північно-західної Гренландії».

Третя та четверта експедиції (1919)

Третя експедиція Туле мала суто практичну мету — організацію складу на мисі Колумбія для експедиції Руаля Амундсена на судні «Мод». Вона проходила без участі її організатора, похід очолив Готфрід Гансен — данський учасник підкорення Північно-Західного проходу. Сам Расмуссен у цей час перебував в Ангмасаліці в етнографічній експедиції, результатом якої став вихід збірки «Міфи та саги Гренландії».

П'ята експедиція Туле (Данська етнографічна експедиція, 1921—1924)

image
Кнуд Расмуссен зі своїми супутниками з подорожі на Аляску, 1924

Метою п'ятої, найамбіційнішої за задумами експедиції Туле (The Danish Ethnographic Expedition to Arctic North America 1921—1924) було вивчення фольклору, етнографії та антропології корінних жителів полярних областей Північної Америки від сходу Канади до Аляски. В експедиції взяли участь, крім Расмуссена, Петер Фрейген (картограф і зоолог), Кай Біркет-Сміт (етнограф), хельге Бангстед (помічник), Теркель Матіассен (археолог і картограф), Якоб Ольсен (гренландець) — перекладач, а також шестеро ескімосів (по троє чоловіків і жінок — мисливці, каюри, швачки).

Експедиція стартувала 7 вересня 1921 року та вже на початку 20-х чисел таборилася на Данському острові у західній частині Гудзонової затоки, звідки протягом наступних двох з половиною років різні партії здійснювали тривалі санні експедиції на південь, захід і північ американського континенту. Було налагоджено контакти та вивчено племена інуїтів нетсилік, іглулік, карибу, проведено археологічні дослідження. 11 квітня 1923 року Расмуссен у супроводі двох ескімосів вирушив у свою найдовшу подорож довжиною у 18 000 кілометрів. На початку двадцятих чисел травня наступного року він досяг мису Барроу на Алясці — крайньої північної точки континенту та північного поселення інуїтів, після чого успішно дістався Нома. Дорогою він відвідав чи не всі інуїтські племена та зібрав найбагатший етнографічний та фольклорний матеріал.

Експедиція привезла до Данії колекцію з понад 20 000 предметів, з яких 15 000 були етнографічними й археологічними експонатами, які значно поповнили Данські музеї. Результати наукової роботи експедиції опублікували у 10-томному виданні. Книгу Расмуссена про експедицію «Across Arctic America: Narrative of the Fifth Thule Expedition» переклали російською мовою та опублікована під назвою «Великий санный путь».

Шоста та сьома експедиції (1931—1933)

Наступною метою експедицій Расмуссена стало східне узбережжя Гренландії, яке він уперше відвідав 1919 року. 1931 року на 10-тонному мотоботі «Дагмар» Расмуссен пройшов уздовж східного узбережжя острова від південного краю до Ангмагсаліка, зробивши кілька зупинок і намітивши плани роботи на майбутній сезон (ця розвідка отримала назву шостої експедиції Туле).

Сьома (і остання) експедиція Туле (1932—1933) Кнуда Расмуссена — це добре організований і фінансований урядом Данії захід. Метою експедиції цього разу стали детальне картографування значних ділянок південно-східного узбережжя Гренландії, проведення геологічних, геодезичних і біологічних досліджень між мисом Фарвель і затокою Скорсбісунн. Попри те, що між ними по прямій всього 380 миль, через численні фіорди довжина берегової лінії становить тисячі миль. Експедиція була оснащена вісьмома моторними суднами та літаком, апаратурою для проведення кіно-, фото- й аерознімання, на першому етапі її чисельність становила 35 данців (зокрема науковий колектив: капітан Карл Габель-Йоргенсен (геодезист), Ерік Голтвед, доктор Поул Норлунд (археолог), Р. Богвад (дан. R. Bøgvad— геолог), Поул Гансен (біолог) і Теркель Матіассен (етнограф)) та 28 гренландців, а на другому етапі (1933) понад 150 осіб (з яких 50 європейців, включно з одним англійцем і чотирма німцями). Поставлені перед експедицією завдання були виконані, проте наукових результатів її роботи Расмуссену побачити не судилося. Восени 1933 року в Ангмагсаліку він отруївся м'ясом, і, попри всі можливі вжиті заходи, він помер 21 грудня 1933 року у віці 54 років у лікарні Копенгагена.

Похований на Західному цвинтарі Копенгагена.

Коротка бібліографія

  • Rasmussen, Knud. Under Nordenvindens Svøbe. — Copenhagen : Gyldendal, 1906. — 226 с.
  • Rasmussen, Knud. Lapland. — Kjøbenhavn : Gyldendal, 1907. — 170 с.
  • Rasmussen, Knud. The people of the Polar north / Herring, G. — London : K. Paul, Trench, Trübner & co., ltd, 1908. — 608 с.
  • Rasmussen, Knud. Eskimo Folk-Tales / W. Worster. — London, Copenhagen, Christiania : Gyldendal, 1921. — 194 с.
  • Rasmussen, Knud. Greenland by the Polar Sea; the story of the Thule expedition from Melville bay to Cape Morris Jesup / Asta and Rowland Kenny. — New York : Frederic A. Stokes Company, 1921. — 482 с.
  • Rasmussen, Knud. Across Arctic America. — G.P.Putnams Sons, 1927. — 545 с.
  • Rasmussen, Knud. Report Of The Fifth Thule Expedition 1921—24. The Danish Expedition To Arctic North America In Charge of Knud Rasmussen, 10 volumes:
  • Rasmussen, Knud. Intellectual culture of the Iglulik Eskimos. — Copenhagen, 1929. — 350 с.
  • Rasmussen, Knud. Observations on the intellectual culture of the Caribou Eskimos. — Copenhagen, 1930.
  • Rasmussen, Knud. Iglulik and Caribou Eskimo tests. — Copenhagen, 1930.
  • Rasmussen, Knud. The Netsilik Eskimos, social life and spiritual culture. — Copenhagen : Gyldendal, 1931. — 668 с.
  • Rasmussen, Knud. The Eagle's Gift: Alaska Eskimo Tales / Isobel Hutchinson. — Doubleday, Doran, Incorporated, 1932. — 235 с.
  • Rasmussen, Knud. Intellectual Culture of Copper Eskimos. — Gyldendal, 1932. — 350 с.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  4. Knud Rasmussen, 1927, Across Arctic America, Introduction.
  5. Polarforskeren Knud Rasmussen (дан.). Knud Rasmussen Selskabet. оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
  6. Knud Rasmussen. Den Store Danske. Gyldendal. оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
  7. Knud Johan Victor Rasmussen. Encyclopedia of World Biography. оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
  8. Howard Schneider (8 січня 2016). Native Informant. The Wall Street Journal. оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
  9. William James Mills. Exploring polar frontiers : a historical encyclopedia. — ABC-CLIO, Inc, 2003. — С. 544—548. — .
  10. Charles P. Daly Medal. American Geographical Society. оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 28 серпня 2016.
  11. Gold Medal Recipients. . оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 10 июля 2018.
  12. Fry, 1999, с. 3123.
  13. Knud Rasmussens Hus. Nordsjælland. оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
  14. Ilulissat Museum. Greenland.com. оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
  15. ВМС Дании получат третий патрульный корабль арктической зоны класса «Кнуд Расмуссен». «ЭРА Марин». 9 грудня 2013. оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
  16. Therkel Mathiassen. Knud Rasmussen's Sledge Expeditions and the Founding of the Thule Trading Station // Geografisk Tidsskrift. — 1934. — Т. 37 (17 липня). з джерела 11 вересня 2016.
  17. Буманн-Ларсен Т. Амундсен (ЖЗЛ). — М. : Молодая гвардия, 2005. — С. 246—248.

Література

  • Stephen R. Bown. White Eskimo: Knud Rasmussen's Fearless Journey into the Heart of the Arctic. — Da Capo Press, 2015. — 384 p. — .
  • Peter Freuchen. I sailed with Rasmussen. — New York : J. Messner, 1958. — 224 p.
  • Л. А. Файнберг. Путешествие длиною в жизнь. — Москва : Мысль, 1980. — 96 с. — 100000 прим.
  • Malaurie J. The Last Kings of Thule: With the Polar Eskimos As They Face Their Destiny. — Dutton, 1982. — 489 с. — .
  • Cruwys, Elizabeth (2003). «Rasmussen, Knud (1879—1933)», in Literature of Travel and Exploration: An Encyclopedia, volume 3.
  • Markham, Clements R. (1921). The Lands of Silence: A History of Arctic and Antarctic Exploration. Cambridge University Press.
  • Расмуссен Кнуд. Великий санный путь / Пер. с датск. А. В. Ганзен. Предисл. и прим. Л. А. Файнберга. — М.: Географгиз, 1958. — 184 с. — (Путешествия, приключения, фантастика).
  • Knud Rasmussen Selskabet. Общество Кнуда Расмуссена.
  • C. George Fry. Knud Johan Victor Rasmussen // Dictionary of World Biography: The 20th century, O-Z / Frank Northen Magill, Alison Aves. — Routledge, 1999. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rasmussen Knud Jogan Viktor Rasmussen dan Knud Johan Victor Rasmussen 7 chervnya 1879 1879chervnya07 Yakobsgavn 21 grudnya 1933 Kopengagen danskij etnograf antropolog i polyarnij doslidnik U pershij tretini XX stolittya zdijsniv dev yat naukovih ekspedicij u Grenlandiyu ta odnu v Kanadskij arktichnij arhipelag v hodi yakoyi pershim z yevropejciv projshov na sobachih upryazhkah Pivnichno zahidnim prohodom Ekspediciyi Rasmussena zrobili znachnij vnesok u vivchennya geografiyi cih arktichnih regioniv a takozh vivchennya istoriyi pobutu kulturi tradicij ta folkloru korinnih narodiv Grenlandiyi ta polyarnih oblastej Pivnichnoyi Ameriki Knud RasmussenKnud Johan Victor RasmussenNarodivsya7 chervnya 1879 1879 06 07 Ilulissat Grenlandiya Korolivstvo DaniyaPomer21 grudnya 1933 1933 12 21 54 roki Kopengagen Korolivstvo Daniya 1 PohovannyaKladovishe Vestre 1 KrayinaKorolivstvo DaniyaDiyalnistmandrivnik doslidnik antropolog etnolog pismennik polyarnij doslidnikGaluzpolyusi i antropologiya 2 Znannya movdanska 2 grenlandska i anglijska 3 BatkoKristian RasmussenMatiLuyiza Rasmussen Flejsher Nagorodid 1919 Medal Zasnovnikiv 1923 d 1924 dIMDbID 0711366 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBudinok Rasmusseniv u misti Ilulissat Grenlandiya Knud Rasmussen narodivsya 7 chervnya 1879 roku v grenlandskomu misti Yakobsgavn eskimoska nazva Ilulissat ajsbergi u rodini danskogo misionera Kristiana Rasmussena yakij dvadcyat visim rokiv proviv na ostrovi i Luyizi Flejsher chiya mati bula eskimoskoyu Azh do pereyizdu v Daniyu Knud zhiv sered eskimosiv vin doskonalo vivchiv grenlandsku movu a takozh zridnivsya z yihnim sposobom zhittya opanuvav nauku upravlinnya sannimi upryazhkami nyuansi polyuvannya tosho Moyimi priyatelyami buli korinni grenlandci z rannogo ditinstva ya grav i pracyuvav iz mislivcyami tak sho navit tyagoti najnapruzhenishih sannih poyizdok buli dlya mene priyemnoyu rutinoyu U 1891 roci batko otrimav vidpustku na odin rik yaku rodina provela v Daniyi de Knud pochav navchatisya u gimnaziyi Pislya vidpustki batka rodina Rasmusseniv povernulasya v Yakobsgavn a Knuda zalishili na istorichnij batkivshini prodovzhuvati navchannya yake davalosya nelegko nasampered cherez problemi z ridnoyu movoyu grenlandsku movu vin znav krashe za dansku 1896 roku rodina vozz yednalasya batko otrimav neveliku parafiyu u Linge Alleredi Zelandiya Pislya zakinchennya gimnaziyi u 1898 roci Rasmussen vstupiv do Kopengagenskogo universitetu de vivchav filosofiyu etnografiyu istoriyu a takozh sluhav lekciyi z geografiyi geologiyi zoologiyi botaniki ta inshih disciplin She pid chas navchannya vin sprobuvav svoyi sili yak aktor ta opernij spivak ale bez uspihu G Moltke K Rasmussen O Bertelsen L Myulius Eriksen sidit U 1900 roci yak oglyadach dlya Kristeligt Dagblad Rasmussen suprovodzhuvav u poyizdci Islandiyeyu danskogo zhurnalista ta pismennika Lyudviga Myuliusa Eriksena z yakim blizko zijshovsya a nastupnogo roku vidvidav shvedsku Laplandiyu de vivchav pobut i kulturu lopariv 1908 roku Rasmussen opublikuvav rezultati svoyeyi podorozhi v knizi Laplandiya U 1902 roci Rasmussen virushiv do svoyeyi pershoyi ekspediciyi do Grenlandiyi u tak zvanu Literaturnu ekspediciyu pid kerivnictvom Lyudviga Myulius Eriksena U nij takozh brav uchast danskij hudozhnik i pismennik Garald Moltke ornitolog i medik Alfred Bertelsen dan Alfred Bertelsen i grenlandskij svyashennik Jorgen Brenlunn yakij priyednavsya piznishe Metoyu ekspediciyi bulo vivchiti pobut i kulturu grenlandskih eskimosiv a takozh zapisati yihnij folklor Ekspediciya trivala do veresnya 1904 roku grupa vikonala osnovni zavdannya Mandrivniki spochatku pracyuvali v Zahidnij Grenlandiyi a potim peretnuli po krizi na sobakah zatoku Melvill i dosyagli zemli eskimosiv Ita abo yak yiyi nazivav Rasmussen Korolivstvo pivnichnogo vitru j vstanoviv kontakt z najpivnichnishim narodom Grenlandiyi Rezultat ekspediciyi z yavilis u knigah Knuda Novi lyudi dan Nye mennesker 1905 v anglijskomu varianti The people of the Polar north Lyudi krajnoyi pivnochi i Pid udarami pivnichnogo vitru dan Under nordenvindens svobe 1906 U 1905 roci Rasmussen za doruchennyam danskogo uryadu doslidzhuvav mozhlivosti dlya olenyarstva na zahidnomu uzberezhzhi Grenlandiyi u 1906 1908 rokah zdijsniv she odnu poyizdku na ostriv de znovu vivchav kulturu i pobut aborigeniv She u 1905 roci Knud diznavsya sho cherez problemi z navigaciyeyu togo roku kitoboyam ne vdalosya dosyagti protoki Smita sho oznachalo vidsutnist mozhlivosti dlya pivnichnih eskimosiv pridbati dlya sebe tovari pershoyi neobhidnosti Ce nashtovhnulo Knuda na dumku stvorennya torgovoyi misiyi 1910 roku koshtami zazdalegid zibranim u Daniyi vin zasnuvav bilya misu Jork na berezi zatoki Melvill torgovu faktoriyu i nazvav yiyi Tule na chest legendarnogo ostrova Peredbachalosya sho yiyi isnuvannya polegshit tyazhke stanovishe korinnih zhiteliv Grenlandiyi Faktoriya skupovuvala tovari pov yazani z mislivskim promislom perevazhno pescevi shkuri a prodavala zbroyu palne produkti j inshi tovari Rasmussen keruvav diyalnistyu faktoriyi azh do smerti 1920 roku faktoriyu oficijno priyednali do Daniyi a Rasmussen stav oficijnim predstavnikom Daniyi u Tule Do Rasmussen j A Grili Organizovana Rasmussenom torgovelna misiya takozh posluzhila vidpravnoyu tochkoyu dlya semi organizovanih nim polyarnih ekspedicij yaki otrimali nazvu tuleskih Yih zdijsnili u period z 1912 do 1933 roki ta ohopili velichezni teritoriyi Grenlandiyi ta pivnochi Kanadi a takozh zibrali najcinnishij naukovij material z geografiyi ta geologiyi cih regioniv pobutu ta kulturi eskimoskih plemen vid Atlantiki do Tihogo okeanu Rezultati svoyih doslidzhen Rasmussen opublikuvav u chislennih knigah 1912 roku vin stav pochesnim chlenom Amerikanskogo geografichnogo tovaristva u 1924 roci otrimav medal Charlza P Dejli 1923 roku Korolivske geografichne tovaristvo nagorodilo jogo zolotoyu medallyu Zasnovnikiv Takozh Rasmussena nagorodili ordenom Danebrog stupenya licarya Daniya ordenom Svyatogo Olafa stupenya komandora Norvegiya ordenom Biloyi troyandi Finlyandiyi stupenya komandora Finlyandiya ordenom Polyarnoyi zirki stupenya licarya Shveciya 1924 roku Kopengagenskij universitet nadav Rasmussenu stupin pochesnogo doktora 21 grudnya 1933 roku Knud Rasmussen pomer u Kopengageni vid naslidkiv harchovogo otruyennya botulizmu yake stalosya u Grenlandiyi voseni togo zh roku pislya zavershennya somoyi tuleskoyi ekspediciyi U Grenlandiyi u budinku Rasmusseniv a takozh u danskomu Gunestedi u budinku u yakomu zhiv i pracyuvav Knud vidkrili muzeyi Im yam Knuda Rasmussena nazvano klas patrulnih korabliv arktichnoyi zoni VMS Daniyi a takozh ryad geografichnih ob yektiv na teritoriyi Grenlandiyi mis lodovik girskij hrebet j oblast Zemlya Knuda Rasmussena Ekspediciyi TulePersha ekspediciya Tule 1912 Roztashuvannya Independens fiordu vidileno takozh poshirennya paleoeskimoskih kultur Independens I i II Persha tuleska ekspediciya Rasmussena vidbulasya 1912 roku Yiyi osnovnoyu metoyu bulo vivchennya Protoki Piri a takozh mozhlivi poshuki Ejnara Mikkelsena yakij dva roki ranishe virushiv na poshuki zniklih Myulius Eriksena ta Nilsa Geg Gagena U nij vzyali uchast kartograf a takozh spivzasnovnik torgovoyi misiyi Peter Frejgen i dvoye grenlandciv Uvdloriak ta Inukitsok Na sobachih upryazhkah doslidniki projshli vid Tule blizko 300 kilometriv na pivnich vzdovzh zahidnogo berega Grenlandiyi do selisha eskimosiv Eta pislya chogo peretnuli lodovikovij shit Grenlandiyi ta vijshli na pivnichno shidne uzberezhzhya ostrova 4 chervnya na zahidnomu berezi Danskogo fiorda Rasmussen viyaviv litnij tabir Myulius Eriksena ale ne znajshov ni povidomlen ni slidiv perebuvannya Mikkelsena Vid Danskogo fiorda Rasmussen virushiv na pivnich i poblizu fiorda Independens viyaviv ruyini samogo pivnichnogo poselennya paleoeskimosiv yaki otrimali nazvu kulturi Independens V ramkah podorozhi mandrivniki z yasuvali sho Zemlya Piri ye pivostrovom ne znayuchi rezultativ ekspediciyi Myulius Eriksena a takozh kartografuvali znachni dilyanki pivnichnoyi ta pivnichno shidnih oblastej Grenlandiyi Usogo persha ekspediciya Tule trivala blizko chotiroh misyaciv za rezultatami yiyi roboti Rasmussen opublikuvav knigu Mij dorozhnij shodennik Druga ekspediciya Tule 1916 1917 Lauge Koh Ob yektom drugoyi ekspediciyi Tule stalo vivchennya fiordiv na pivnochi Grenlandiyi a takozh detalne kartografuvannya zatoki Melvill Ekspediciya startuvala iz Gotgobu 18 kvitnya Do yiyi skladu uvijshov danskij geolog i kartograf Lauge Koh a trohi piznishe u Tule do neyi priyednalisya shvedskij botanik Torild Vulf grenlandec Genrik Olsen i troye eskimosiv Ajyago Ajako Inukitsoq i Nasaitordluarsuk Bocman Na pershomu etapi ekspediciyi Koh i Rasmussen doslidzhuvali zatoku Melvill Koh kartografuvav ponad 500 km uzberezhzhya sam Rasmussen zajmavsya arheologichnimi doslidzhennyami na beregah zatoki Cya chastina roboti bula vikonana Zimu 1916 1917 rokiv Rasmussen i Koh proveli u Tule 6 kvitnya 1917 roku semero mandrivnikiv virushili na pivnich Grenlandiyi dlya vikonannya drugoyi chastini naukovoyi programi Do 7 travnya voni dosyagli fiordu Sent Dzhordzh de buv vlashtovanij nevelikij sklad prodovolstva Do 23 chervnya naukova robota bula zakinchena buli vivcheni ta kartografovani fiordi Sherard Osborn Viktoriya Nordensheld a takozh znovu vidkriti J P Koh fiord i Delong fiord Na zhal rozrahunok na popovnennya produktiv polyuvannyam v rajoni fiordiv Viktoriya ta Nordensheld ne vipravdavsya i po dorozi nazad mandrivniki zitknulisya z gostroyu nestacheyu yizhi dovelosya vbivati sobak Krim cogo za nez yasovanih obstavin u rajoni fiorda Sent Dzhordzh znik Genrik Olsen Za 200 kilometriv do selisha Eta Rasmussen buv zmushenij zalishiti oslablenih Koha ta Vulfa z dvoma eskimosami a sam bez nichogo razom z Ajyago virushiv za dopomogoyu Za p yat dniv voni distalisya do stoyanki grenlandciv ale dopomoga zapiznilasya Torild Vulf pomer ne vitrimavshi viprobuvan Rezultati ekspediciyi viyavilisya znachnimi buli kartografovani pivnichni oblasti Grenlandiyi u sektori 82 83 35 pn sh 38 56 zh d zibrana bagata botanichna kolekciya provedeno geologichni ta glyaciologichni doslidzhennya Za rezultatami ekspediciyi vijshli drukom knigi Rasmussena Grenlandiya vzdovzh polyarnogo morya a takozh naukovij zvit Koha Stratigrafiya pivnichno zahidnoyi Grenlandiyi Tretya ta chetverta ekspediciyi 1919 Tretya ekspediciya Tule mala suto praktichnu metu organizaciyu skladu na misi Kolumbiya dlya ekspediciyi Rualya Amundsena na sudni Mod Vona prohodila bez uchasti yiyi organizatora pohid ocholiv Gotfrid Gansen danskij uchasnik pidkorennya Pivnichno Zahidnogo prohodu Sam Rasmussen u cej chas perebuvav v Angmasalici v etnografichnij ekspediciyi rezultatom yakoyi stav vihid zbirki Mifi ta sagi Grenlandiyi P yata ekspediciya Tule Danska etnografichna ekspediciya 1921 1924 Knud Rasmussen zi svoyimi suputnikami z podorozhi na Alyasku 1924 Metoyu p yatoyi najambicijnishoyi za zadumami ekspediciyi Tule The Danish Ethnographic Expedition to Arctic North America 1921 1924 bulo vivchennya folkloru etnografiyi ta antropologiyi korinnih zhiteliv polyarnih oblastej Pivnichnoyi Ameriki vid shodu Kanadi do Alyaski V ekspediciyi vzyali uchast krim Rasmussena Peter Frejgen kartograf i zoolog Kaj Birket Smit etnograf helge Bangsted pomichnik Terkel Matiassen arheolog i kartograf Yakob Olsen grenlandec perekladach a takozh shestero eskimosiv po troye cholovikiv i zhinok mislivci kayuri shvachki Ekspediciya startuvala 7 veresnya 1921 roku ta vzhe na pochatku 20 h chisel taborilasya na Danskomu ostrovi u zahidnij chastini Gudzonovoyi zatoki zvidki protyagom nastupnih dvoh z polovinoyu rokiv rizni partiyi zdijsnyuvali trivali sanni ekspediciyi na pivden zahid i pivnich amerikanskogo kontinentu Bulo nalagodzheno kontakti ta vivcheno plemena inuyitiv netsilik iglulik karibu provedeno arheologichni doslidzhennya 11 kvitnya 1923 roku Rasmussen u suprovodi dvoh eskimosiv virushiv u svoyu najdovshu podorozh dovzhinoyu u 18 000 kilometriv Na pochatku dvadcyatih chisel travnya nastupnogo roku vin dosyag misu Barrou na Alyasci krajnoyi pivnichnoyi tochki kontinentu ta pivnichnogo poselennya inuyitiv pislya chogo uspishno distavsya Noma Dorogoyu vin vidvidav chi ne vsi inuyitski plemena ta zibrav najbagatshij etnografichnij ta folklornij material Ekspediciya privezla do Daniyi kolekciyu z ponad 20 000 predmetiv z yakih 15 000 buli etnografichnimi j arheologichnimi eksponatami yaki znachno popovnili Danski muzeyi Rezultati naukovoyi roboti ekspediciyi opublikuvali u 10 tomnomu vidanni Knigu Rasmussena pro ekspediciyu Across Arctic America Narrative of the Fifth Thule Expedition pereklali rosijskoyu movoyu ta opublikovana pid nazvoyu Velikij sannyj put Shosta ta soma ekspediciyi 1931 1933 Nastupnoyu metoyu ekspedicij Rasmussena stalo shidne uzberezhzhya Grenlandiyi yake vin upershe vidvidav 1919 roku 1931 roku na 10 tonnomu motoboti Dagmar Rasmussen projshov uzdovzh shidnogo uzberezhzhya ostrova vid pivdennogo krayu do Angmagsalika zrobivshi kilka zupinok i namitivshi plani roboti na majbutnij sezon cya rozvidka otrimala nazvu shostoyi ekspediciyi Tule Soma i ostannya ekspediciya Tule 1932 1933 Knuda Rasmussena ce dobre organizovanij i finansovanij uryadom Daniyi zahid Metoyu ekspediciyi cogo razu stali detalne kartografuvannya znachnih dilyanok pivdenno shidnogo uzberezhzhya Grenlandiyi provedennya geologichnih geodezichnih i biologichnih doslidzhen mizh misom Farvel i zatokoyu Skorsbisunn Popri te sho mizh nimi po pryamij vsogo 380 mil cherez chislenni fiordi dovzhina beregovoyi liniyi stanovit tisyachi mil Ekspediciya bula osnashena vismoma motornimi sudnami ta litakom aparaturoyu dlya provedennya kino foto j aeroznimannya na pershomu etapi yiyi chiselnist stanovila 35 danciv zokrema naukovij kolektiv kapitan Karl Gabel Jorgensen geodezist Erik Goltved doktor Poul Norlund arheolog R Bogvad dan R Bogvad geolog Poul Gansen biolog i Terkel Matiassen etnograf ta 28 grenlandciv a na drugomu etapi 1933 ponad 150 osib z yakih 50 yevropejciv vklyuchno z odnim anglijcem i chotirma nimcyami Postavleni pered ekspediciyeyu zavdannya buli vikonani prote naukovih rezultativ yiyi roboti Rasmussenu pobachiti ne sudilosya Voseni 1933 roku v Angmagsaliku vin otruyivsya m yasom i popri vsi mozhlivi vzhiti zahodi vin pomer 21 grudnya 1933 roku u vici 54 rokiv u likarni Kopengagena Pohovanij na Zahidnomu cvintari Kopengagena Korotka bibliografiyaRasmussen Knud Under Nordenvindens Svobe Copenhagen Gyldendal 1906 226 s Rasmussen Knud Lapland Kjobenhavn Gyldendal 1907 170 s Rasmussen Knud The people of the Polar north Herring G London K Paul Trench Trubner amp co ltd 1908 608 s Rasmussen Knud Eskimo Folk Tales W Worster London Copenhagen Christiania Gyldendal 1921 194 s Rasmussen Knud Greenland by the Polar Sea the story of the Thule expedition from Melville bay to Cape Morris Jesup Asta and Rowland Kenny New York Frederic A Stokes Company 1921 482 s Rasmussen Knud Across Arctic America G P Putnams Sons 1927 545 s Rasmussen Knud Report Of The Fifth Thule Expedition 1921 24 The Danish Expedition To Arctic North America In Charge of Knud Rasmussen 10 volumes Rasmussen Knud Intellectual culture of the Iglulik Eskimos Copenhagen 1929 350 s Rasmussen Knud Observations on the intellectual culture of the Caribou Eskimos Copenhagen 1930 Rasmussen Knud Iglulik and Caribou Eskimo tests Copenhagen 1930 Rasmussen Knud The Netsilik Eskimos social life and spiritual culture Copenhagen Gyldendal 1931 668 s Rasmussen Knud The Eagle s Gift Alaska Eskimo Tales Isobel Hutchinson Doubleday Doran Incorporated 1932 235 s Rasmussen Knud Intellectual Culture of Copper Eskimos Gyldendal 1932 350 s PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Knud Rasmussen 1927 Across Arctic America Introduction Polarforskeren Knud Rasmussen dan Knud Rasmussen Selskabet originalu za 27 veresnya 2016 Procitovano 23 veresnya 2016 Knud Rasmussen Den Store Danske Gyldendal originalu za 15 veresnya 2016 Procitovano 23 veresnya 2016 Knud Johan Victor Rasmussen Encyclopedia of World Biography originalu za 13 veresnya 2016 Procitovano 23 veresnya 2016 Howard Schneider 8 sichnya 2016 Native Informant The Wall Street Journal originalu za 10 veresnya 2016 Procitovano 28 serpnya 2016 William James Mills Exploring polar frontiers a historical encyclopedia ABC CLIO Inc 2003 S 544 548 ISBN 1 57607 422 6 Charles P Daly Medal American Geographical Society originalu za 20 grudnya 2015 Procitovano 28 serpnya 2016 Gold Medal Recipients originalu za 30 zhovtnya 2018 Procitovano 10 iyulya 2018 Fry 1999 s 3123 Knud Rasmussens Hus Nordsjaelland originalu za 2 zhovtnya 2016 Procitovano 23 veresnya 2016 Ilulissat Museum Greenland com originalu za 10 veresnya 2016 Procitovano 23 veresnya 2016 VMS Danii poluchat tretij patrulnyj korabl arkticheskoj zony klassa Knud Rasmussen ERA Marin 9 grudnya 2013 originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 28 serpnya 2016 Therkel Mathiassen Knud Rasmussen s Sledge Expeditions and the Founding of the Thule Trading Station Geografisk Tidsskrift 1934 T 37 17 lipnya z dzherela 11 veresnya 2016 Bumann Larsen T Amundsen ZhZL M Molodaya gvardiya 2005 S 246 248 LiteraturaStephen R Bown White Eskimo Knud Rasmussen s Fearless Journey into the Heart of the Arctic Da Capo Press 2015 384 p ISBN 978 0306822827 Peter Freuchen I sailed with Rasmussen New York J Messner 1958 224 p L A Fajnberg Puteshestvie dlinoyu v zhizn Moskva Mysl 1980 96 s 100000 prim Malaurie J The Last Kings of Thule With the Polar Eskimos As They Face Their Destiny Dutton 1982 489 s ISBN 9780525030522 Cruwys Elizabeth 2003 Rasmussen Knud 1879 1933 in Literature of Travel and Exploration An Encyclopedia volume 3 ISBN 1 57958 247 8 Markham Clements R 1921 The Lands of Silence A History of Arctic and Antarctic Exploration Cambridge University Press Rasmussen Knud Velikij sannyj put Per s datsk A V Ganzen Predisl i prim L A Fajnberga M Geografgiz 1958 184 s Puteshestviya priklyucheniya fantastika Knud Rasmussen Selskabet Obshestvo Knuda Rasmussena C George Fry Knud Johan Victor Rasmussen Dictionary of World Biography The 20th century O Z Frank Northen Magill Alison Aves Routledge 1999 ISBN 9781579580483 Posilannya

Дата публікації:
Топ