Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людвіг Мюліус-Еріксен (дат. Ludvig Mylius-Erichsen; 15 січня 1872, Віборг, Данія — 25 листопада 1907, Гренландія) — данський полярний дослідник, етнограф, журналіст. Керівник двох експедицій в Гренландію. Вніс значний внесок у вивчення північно-східних областей острова.
| Людвіг Мюліус-Еріксен | |
|---|---|
| дан. Ludvig Mylius-Erichsen | |
 | |
| Народився | 15 січня 1872[3][1][…] Віборґ, Данія |
| Помер | 25 листопада 1907[1][2](35 років) Гренландія, Королівство Данія |
| Країна |  Данія |
| Діяльність | мандрівник, дослідник, журналіст, письменник |
| Галузь | подорож[4] і література[4] |
| Відомий завдяки | полярні дослідження |
| Знання мов | данська[5][4] |
| |
Перша експедиція
Протягом багатьох років, щоб захистити місцеві племена від негативного впливу європейської цивілізації, відвідування Гренландії було дозволено лише данським держслужбовцям і місіонерам. Анонсуючи свою першу експедицію на острів, Мюліус-Ерісксен заявив про свій намір описати побут, культуру і фольклор гренландських ескімосів, особливо в контрасті з життям в данських поселеннях у західній частині острова.
Експедиція отримала назву «літературної». Собі в компаньйони Мюліус-Ерісксен взяв художника [en], орнітолога і медика Альфреда Бертельсена та журналіста і перекладача Кнуда Расмуссена (згодом став найвідомішим з данських полярних дослідників). Потім до експедиції приєднався гренландський вчитель Йорген Бренлунд.
У середині липня 1902 року мандрівники висадилися в Готхобе, звідки на човнах і собачих упряжках вирушили на північ і провели зиму в Якобсхавне. У березні 1903 року вони дісталися до Упернавіка і продовжили шлях на північ через [en] (за винятком Бертельсена, який вирішив залишитися).
В дорозі Мольтке сильно захворів, але вони змогли досягти землі ескімосів племені Ця (як назвав її Расмуссен — «Королівства північного вітру») і провели серед них майже рік. В результаті роботи Харальд Мольтке склав прекрасний альбом з портретів і пейзажів, Міліус-Еріксен сформулював свої погляди про данський вплив на життя інуїтів, Расмуссен зі своїм досконалим знанням інуктитута провів детальне вивчення побуту, звичаїв і культури цього маловідомого народу.
Результати експедиції в Данії оцінили настільки значними, що вона отримала офіційне визнання і данський уряд взяв на себе оплату всіх боргів, а також ініціював проведення низки реформ.
Друга експедиція
Метою другої експедиції Мюліус-Еріксена було дослідження північно-східної області Гренландії між мисами Бісмарк і Вікоф. Вона фінансувалася данським урядом, [en] і приватними пожертвами. До складу експедиції увійшли 28 осіб, в їх числі [en], картограф [da], метеоролог і фізик Альфред Вегенер, [en], художники [en] і [en], помічники Хеннінг Біструп і Густав Тоструп, а також погоничі собак — священик Йорген Бренлунд і Тобіас Габріельсен.
24 червня 1906 року корабель «Данія» відплив з Копенгагена і в середині серпня досяг Гренландії. Кинув якір на південному березі півострова [en] в бухті [en], де була облаштована експедиційна база, з якої протягом наступних двох років різні партії проводили передбачені програмою дослідження (сумарно учасники експедиції подолали в санних поїздках більше 4000 миль).
Основна подорож почалася 28 березня 1907 року. Мюліус-Еріксон, у супроводі дев'яти чоловік, вирушив на північ. На 80-му градусі північної широти Біструп, Вегенер, Тоструп і Карл Рінг повернули назад, а шестеро продовжили шлях до [en], принагідно відкривши [de] і [en]. На 81°30' північної широти 18° західної довготи партії розділилися — Кох, Габріельсен і Бертельсен вирушили далі на північ, а Мюліус-Еріксен, Хег-Хаген і Бренлунд пішли на захід до Індепенденс-фіорду. 7 травня партія Коха досягла Землі Пірі біля мису Ейлор-Расмуссен, а п'ять днів потому, дісталася до гурії на мисі Вікоф — східної точки, досягнутої Робертом Пірі в 1900 році, тим самим остаточно довели, що Гренландія є островом.
27 травня групи Коха і Еріксона випадково зустрілися біля гирла знову відкритого Данської фіорду, та провели його картографування. Далі, Мюліус-Еріксен вирушив на захід, щоб завершити дослідження Індепенденс-фіорду і «протоки Пірі», що нібито з'єднує фіорд і протоку Нерса. Партія Коха, в свою чергу, вирушила назад, і 23 червня благополучно повернулася на базу. Партія Людвіга Мюліус-Еріксена до початку зими на базу так і не повернулася.
Перша спроба пошуку зниклих була зроблена 23 вересня. Пошукова партія Тострупа змогла досягти лише Маллемук-фіорду на північ від острова Ховгард, подальшому просуванню завадила відкрита вода.
Другу спробу вдалося зробити лише наступного року. 10 березня вирушила пошукова партія, очолювана Йоханом Кохом. Менш ніж в 200 милях від корабля він знайшов розкрите депо, а в сотні метрів від нього невелику снігову печеру, всередині якої перебувало тіло Йоргена Бренлунда. При ньому був його щоденник і карти Хег-Хагена.
Як випливало з щоденника Бренлунда, який він вів на інуктитуте, а також пізніше знайдених записів Еріксена, партія дійшла до узголів'я «протоки Індепенденс» (довівши, що це фіорд), принагідно відкривши і картографував Хаген-фіорд, а також льодовики Академії і Неві-кліфф. 4 червня дослідники повернули назад, але через танення льоду не змогли перетнути Данський фіорд, і були змушені стати табором на його західному березі в очікуванні, поки лід знову не стане.
Весь цей час мандрівники були вкрай обмежені в харчуванні і паливі, до кінця серпня харчуючись практично лише м'ясом власних собак і рідкісної здобиччю від полювання. До 19 жовтня, поповнивши запаси з двох раніше закладених депо, партія досягла північного узбережжя Маллемук-фіорду (приблизно в цей же час на південному березі знаходилася партія Тострупа, але їх розділяла відкрита вода), але вже не змогла подолати цю перешкоду. 15 листопада помер Хег-Хаген, а через 10 днів Мюліус-Еріксен. Бренланд зміг, зрештою, дійти до складу, залишеного Тострупом кількома тижнями раніше, але сил йти далі в нього вже не було. Останній запис у його щоденнику:
 | ... не можу йти далі через обмороження ніг і повну темряву... Тіла решти ... приблизно у двох з половиною лігах звідси. Хаген помер 15 листопада, Мюліус приблизно десять днів тому. |  |
Тіла Мюліуса-Еріксена і Хег-Хагена так і не були знайдені, незважаючи на неодноразові пошуки, в тому числі експедицією Ейнара Міккельсена. Тим не менш, Міккельсен знайшов звіти Еріксена за серпень — вересень 1907 року, які той залишав у гуріях по дорозі на південь.
Пам'ять
На честь Людвіга Мюліус-Еріксена названі п'ять географічних об'єктів:
- [de] (область у північно-східній Гренландії між Землею Пірі і Індепенденс-фіордом),
- Mylius-Erichsen Sommerlejr (дослівно «літній табір»),
- Mylius-Erichsen Varde (піраміда в Індепенденс-фіорді),
- Mylius-Erichsen Monument (гірський пік в льодовику Свердрупа, [en]),
- мис на Землі Пірі.
У рідному місті Л. Мюліус-Еріксена Рінгкебінгу, перед входом до музею, встановлено пам'ятник.
Література
- Achton Friis, Danmark Expeditionen til Grönlands Nordostkyst (1909).
- Greely, True Tales of Arctic Heroism (New York, 1912).
- Rasmussen, People of the Polar North (Philadelphia, 1908).
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Iben Bjørnsson (7 липня 2016). . The Arctic Journal. Архів оригіналу за вересень 12, 2016. Процитовано листопад 23, 2016.
- Mark Nuttall. Encyclopedia of the Arctic. — .
- . Ringkøbing Fjord Turisme. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
Посилання
- (дан.). aerenlund.dk. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 23 листопада 2016.
- Ludvig Mylius-Erichsen [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.] (дан.)
- Ludvig Mylius-Erichsen [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] (дан.)
- Человек, который сдвинул континенты [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudvig Myulius Eriksen dat Ludvig Mylius Erichsen 15 sichnya 1872 Viborg Daniya 25 listopada 1907 Grenlandiya danskij polyarnij doslidnik etnograf zhurnalist Kerivnik dvoh ekspedicij v Grenlandiyu Vnis znachnij vnesok u vivchennya pivnichno shidnih oblastej ostrova Lyudvig Myulius Eriksendan Ludvig Mylius ErichsenNarodivsya 15 sichnya 1872 1872 01 15 3 1 Viborg DaniyaPomer 25 listopada 1907 1907 11 25 1 2 35 rokiv Grenlandiya Korolivstvo DaniyaKrayina DaniyaDiyalnist mandrivnik doslidnik zhurnalist pismennikGaluz podorozh 4 i literatura 4 Vidomij zavdyaki polyarni doslidzhennyaZnannya mov danska 5 4 Mediafajli u VikishovishiPersha ekspediciyaProtyagom bagatoh rokiv shob zahistiti miscevi plemena vid negativnogo vplivu yevropejskoyi civilizaciyi vidviduvannya Grenlandiyi bulo dozvoleno lishe danskim derzhsluzhbovcyam i misioneram Anonsuyuchi svoyu pershu ekspediciyu na ostriv Myulius Erisksen zayaviv pro svij namir opisati pobut kulturu i folklor grenlandskih eskimosiv osoblivo v kontrasti z zhittyam v danskih poselennyah u zahidnij chastini ostrova Ekspediciya otrimala nazvu literaturnoyi Sobi v kompanjoni Myulius Erisksen vzyav hudozhnika en ornitologa i medika Alfreda Bertelsena ta zhurnalista i perekladacha Knuda Rasmussena zgodom stav najvidomishim z danskih polyarnih doslidnikiv Potim do ekspediciyi priyednavsya grenlandskij vchitel Jorgen Brenlund U seredini lipnya 1902 roku mandrivniki visadilisya v Gothobe zvidki na chovnah i sobachih upryazhkah virushili na pivnich i proveli zimu v Yakobshavne U berezni 1903 roku voni distalisya do Upernavika i prodovzhili shlyah na pivnich cherez en za vinyatkom Bertelsena yakij virishiv zalishitisya V dorozi Moltke silno zahvoriv ale voni zmogli dosyagti zemli eskimosiv plemeni Cya yak nazvav yiyi Rasmussen Korolivstva pivnichnogo vitru i proveli sered nih majzhe rik V rezultati roboti Harald Moltke sklav prekrasnij albom z portretiv i pejzazhiv Milius Eriksen sformulyuvav svoyi poglyadi pro danskij vpliv na zhittya inuyitiv Rasmussen zi svoyim doskonalim znannyam inuktituta proviv detalne vivchennya pobutu zvichayiv i kulturi cogo malovidomogo narodu Moltke Rasmussen Bertelsen i Myulius Eriksen sidit Rezultati ekspediciyi v Daniyi ocinili nastilki znachnimi sho vona otrimala oficijne viznannya i danskij uryad vzyav na sebe oplatu vsih borgiv a takozh iniciyuvav provedennya nizki reform Druga ekspediciyaMetoyu drugoyi ekspediciyi Myulius Eriksena bulo doslidzhennya pivnichno shidnoyi oblasti Grenlandiyi mizh misami Bismark i Vikof Vona finansuvalasya danskim uryadom en i privatnimi pozhertvami Do skladu ekspediciyi uvijshli 28 osib v yih chisli en kartograf da meteorolog i fizik Alfred Vegener en hudozhniki en i en pomichniki Henning Bistrup i Gustav Tostrup a takozh pogonichi sobak svyashenik Jorgen Brenlund i Tobias Gabrielsen 24 chervnya 1906 roku korabel Daniya vidpliv z Kopengagena i v seredini serpnya dosyag Grenlandiyi Kinuv yakir na pivdennomu berezi pivostrova en v buhti en de bula oblashtovana ekspedicijna baza z yakoyi protyagom nastupnih dvoh rokiv rizni partiyi provodili peredbacheni programoyu doslidzhennya sumarno uchasniki ekspediciyi podolali v sannih poyizdkah bilshe 4000 mil Osnovna podorozh pochalasya 28 bereznya 1907 roku Myulius Erikson u suprovodi dev yati cholovik virushiv na pivnich Na 80 mu gradusi pivnichnoyi shiroti Bistrup Vegener Tostrup i Karl Ring povernuli nazad a shestero prodovzhili shlyah do en prinagidno vidkrivshi de i en Na 81 30 pivnichnoyi shiroti 18 zahidnoyi dovgoti partiyi rozdililisya Koh Gabrielsen i Bertelsen virushili dali na pivnich a Myulius Eriksen Heg Hagen i Brenlund pishli na zahid do Independens fiordu 7 travnya partiya Koha dosyagla Zemli Piri bilya misu Ejlor Rasmussen a p yat dniv potomu distalasya do guriyi na misi Vikof shidnoyi tochki dosyagnutoyi Robertom Piri v 1900 roci tim samim ostatochno doveli sho Grenlandiya ye ostrovom 27 travnya grupi Koha i Eriksona vipadkovo zustrilisya bilya girla znovu vidkritogo Danskoyi fiordu ta proveli jogo kartografuvannya Dali Myulius Eriksen virushiv na zahid shob zavershiti doslidzhennya Independens fiordu i protoki Piri sho nibito z yednuye fiord i protoku Nersa Partiya Koha v svoyu chergu virushila nazad i 23 chervnya blagopoluchno povernulasya na bazu Partiya Lyudviga Myulius Eriksena do pochatku zimi na bazu tak i ne povernulasya Chleni ekspediciyi na bortu Daniyi Persha sproba poshuku zniklih bula zroblena 23 veresnya Poshukova partiya Tostrupa zmogla dosyagti lishe Mallemuk fiordu na pivnich vid ostrova Hovgard podalshomu prosuvannyu zavadila vidkrita voda Drugu sprobu vdalosya zrobiti lishe nastupnogo roku 10 bereznya virushila poshukova partiya ocholyuvana Johanom Kohom Mensh nizh v 200 milyah vid korablya vin znajshov rozkrite depo a v sotni metriv vid nogo neveliku snigovu pecheru vseredini yakoyi perebuvalo tilo Jorgena Brenlunda Pri nomu buv jogo shodennik i karti Heg Hagena Yak viplivalo z shodennika Brenlunda yakij vin viv na inuktitute a takozh piznishe znajdenih zapisiv Eriksena partiya dijshla do uzgoliv ya protoki Independens dovivshi sho ce fiord prinagidno vidkrivshi i kartografuvav Hagen fiord a takozh lodoviki Akademiyi i Nevi kliff 4 chervnya doslidniki povernuli nazad ale cherez tanennya lodu ne zmogli peretnuti Danskij fiord i buli zmusheni stati taborom na jogo zahidnomu berezi v ochikuvanni poki lid znovu ne stane Ves cej chas mandrivniki buli vkraj obmezheni v harchuvanni i palivi do kincya serpnya harchuyuchis praktichno lishe m yasom vlasnih sobak i ridkisnoyi zdobichchyu vid polyuvannya Do 19 zhovtnya popovnivshi zapasi z dvoh ranishe zakladenih depo partiya dosyagla pivnichnogo uzberezhzhya Mallemuk fiordu priblizno v cej zhe chas na pivdennomu berezi znahodilasya partiya Tostrupa ale yih rozdilyala vidkrita voda ale vzhe ne zmogla podolati cyu pereshkodu 15 listopada pomer Heg Hagen a cherez 10 dniv Myulius Eriksen Brenland zmig zreshtoyu dijti do skladu zalishenogo Tostrupom kilkoma tizhnyami ranishe ale sil jti dali v nogo vzhe ne bulo Ostannij zapis u jogo shodenniku ne mozhu jti dali cherez obmorozhennya nig i povnu temryavu Tila reshti priblizno u dvoh z polovinoyu ligah zvidsi Hagen pomer 15 listopada Myulius priblizno desyat dniv tomu Jorgen Brenlund Tila Myuliusa Eriksena i Heg Hagena tak i ne buli znajdeni nezvazhayuchi na neodnorazovi poshuki v tomu chisli ekspediciyeyu Ejnara Mikkelsena Tim ne mensh Mikkelsen znajshov zviti Eriksena za serpen veresen 1907 roku yaki toj zalishav u guriyah po dorozi na pivden Pam yatNa chest Lyudviga Myulius Eriksena nazvani p yat geografichnih ob yektiv de oblast u pivnichno shidnij Grenlandiyi mizh Zemleyu Piri i Independens fiordom Mylius Erichsen Sommerlejr doslivno litnij tabir Mylius Erichsen Varde piramida v Independens fiordi Mylius Erichsen Monument girskij pik v lodoviku Sverdrupa en mis na Zemli Piri U ridnomu misti L Myulius Eriksena Ringkebingu pered vhodom do muzeyu vstanovleno pam yatnik LiteraturaAchton Friis Danmark Expeditionen til Gronlands Nordostkyst 1909 Greely True Tales of Arctic Heroism New York 1912 Rasmussen People of the Polar North Philadelphia 1908 PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Iben Bjornsson 7 lipnya 2016 The Arctic Journal Arhiv originalu za veresen 12 2016 Procitovano listopad 23 2016 Mark Nuttall Encyclopedia of the Arctic ISBN 9781136786808 Ringkobing Fjord Turisme Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 23 listopada 2016 Posilannya dan aerenlund dk Arhiv originalu za 13 lyutogo 2019 Procitovano 23 listopada 2016 Ludvig Mylius Erichsen 4 travnya 2016 u Wayback Machine dan Ludvig Mylius Erichsen 24 listopada 2016 u Wayback Machine dan Chelovek kotoryj sdvinul kontinenty 22 serpnya 2016 u Wayback Machine ros