Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Карпатський рейд» — 100-денний (з 12 червня по 21 жовтня 1943 року) 2000-кілометровий рейд Сумського партизанського з'єднання, у складі Путивльського диверсійного загону НКВС СРСР, груп білоруських партизан, під проводом Сидора Артемовича Ковпака з Білорусі у Карпати по території окупованої Правобережної України. Був затверджений ЦК ВКП(б) і Державним комітетом оборони СРСР. Перед з'єднанням ставилося завдання вийти рейдом на територію Чернівецької області для здійснення там диверсій на нафтопроводах і комунікаціях противника, організації партизанського руху, а також вивчення можливостей ведення партизанської боротьби на території Польщі, Чехословаччини, Угорщини та Румунії. З'єднання (усього 4 батальйони, в їхньому складі було понад 1900 бійців, які мали на озброєнні, окрім гвинтівок, автоматів і пістолетів, також гармати, міномети й станкові кулемети) вийшло в рейд з білоруського села . Під час просування до заданого району відбулося кілька сутичок з ворогом — з охороною залізничних переїздів біля населених пунктів Томашгород, Рокитне, Борове. 24–25 червня при форсуванні Горинь між селами Корчин і Звіздівка Костопільського району Рівненської області авангард з'єднання зіткнувся з бійцями Української повстанської армії, які намагалися зашкодити переправі. Після переговорів, ініційованих комісаром з'єднання Семеном Руднєвим, справу було полагоджено і бійці УПА без бою пропустили партизанів.
Бойові дії
У ніч з 6 на 7 липня з'єднання перетнуло кордон між рейхкомісаріатом «Україна» і дистриктом «Галичина», що входив до складу Генеральної губернії, і розгорнуло активні бойові дії. Було здійснено низку гучних диверсій на залізничних і шосейних комунікаціях, підірвано кілька ешелонів і зруйновано 4 мости, це на тривалий час зупинило рух на залізниці Тернопіль–Проскурів (нині м. Хмельницький), яка мала стратегічне значення. Німецька адміністрація одразу ж вдалася до рішучих дій. Напад на загони з'єднання було вчинено на схід від Скалата. Партизани розгромили противника і услід за цим захопили містечко, де до їхніх рук потрапили трофеї — продовольство та майно. У ніч з 12 на 13 липня Шалигінський загін з'єднання раптовим ударом вибив німців із села Раштовці. Після цього гітлерівці почали застосовувати проти партизанів авіацію. 15 липня з'єднання було блоковане майже 3 тис. німецьких солдатів у лісі поблизу села Седлиска. Після того, як партизанам вдалося вирватись із оточення, вони рушили в напрямку гір. Упродовж 18–19 липня в районах населених пунктів Солотвин, Росульна, Манява відбулося кілька боїв, після чого з'єднання увійшло в Карпати. Гітлерівці перекинули у цей район додаткові сили і заблокували партизанів у горах, а невдовзі почали піддавати їх безупинним ударам авіації. Спроби вирватися з оточення не мали успіху, з'єднання виявилося непідготовленим до ведення ефективних бойових дій у гірській місцевості. За цих обставин партизанське командування наказало знищити гармати, міномети й станкові кулемети, а на верхових коней покласти вантаж і поранених. Після цього партизани атакували німців там, де ті цього менше всього могли чекати, а саме в районі Делятина (тут був розташований німецький штаб з керівництва операцією). Рано вранці 4 серпня майже 1,5 тис. партизанів 3 ударними колонами кинулися з гір у долину Делятина і зненацька заскочили там німецький гарнізон. Партизани пройшли через усе місто, і лише на виході їхній авангард на чолі з С.Руднєвим зіткнувся з колоною німців на автомашинах (до 1 тис. вояків), що прибула з Коломиї. Аби дати змогу основним силам партизанів вийти з міста, С.Руднєв з кількома десятками бійців вступив у зустрічний бій з ворогом. З'єднання вирвалося з міста, але знову змушене було відійти в гори. С.Руднєв і його загін загинули. 5 серпня на нараді командирів і комісарів було ухвалено рішення розділити з'єднання на 6 бойових груп і кожній з них самостійно піти на прорив, а потім тим, хто прорветься, знову зустрітися в обумовленому місці й продовжити бойові дії в Прикарпатті. Німці, які не чекали повторної атаки, не зуміли перешкодити партизанам вирватися з оточення, хоча й кинулися їх переслідувати. Тим часом втрата важкої зброї, боєприпасів і фізична втома не дали змоги з'єднанню продовжити боротьбу в Карпатах. Тоді групами (великими і малими) і по одному партизани рушили на Полісся. Між 23 і 27 вересня в районі м. Городниця зустрілися групи С.Ковпака, Петра Вершигори і М.Павловського, всього понад 600 бійців, а наприкінці цього ж місяця вони вийшли в район свого постійного базування на Поліссі.
Оцінка
Рейд у Карпати, який тривав майже 100 днів, був розцінений ЦК КП(б)У і Українським штабом партизанського руху «найблискучішим рейдом із всіх рейдів, які здійснювалися партизанами України». Партизани пройшли 4 тис. км по окупованій території, в боях і диверсіях підбили 2 літаки, 4 танки, 5 гармат, спалили 333 автомашини, зруйнували 40 нафтових веж, 13 нафтосховищ, 3 нафтопереробні заводи, підірвали 19 ешелонів, 47 залізничних і шосейних мостів довжиною 3,6 тис. погонних метрів. Загони з'єднання знищили близько 3,5 тис. ворожих солдатів і офіцерів. Власні втрати партизанів вбитими і зниклими безвісти сягали 600 осіб.
Разом з тим рейд засвідчив, що план його проведення був украй ризикованим, оскільки його ініціатори і розробники — ЦК КП(б)У і УШПР — у поспіху, — аби догодити наполяганням Москви, — не врахували чимало важливих обставин проведення бойових партизанських операцій у Карпатах. Насамперед, що українське населення Карпат не надасть бажаної підтримки партизанам і що гармати та міномети у гірських умовах зашкодять їхнім (партизанів) діям.
У грудні 1943 року Сумське партизанське з'єднання було перейменовано у Першу Українську партизанську дивізію ім. двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака, яка під командуванням П. П. Вершигори здійснила у 1944 році рейд у Польщу та Німанський рейд. 3 липня 1944 року дивізія з'єдналася з частинами Червоної Армії у районі Барановичів та була розформована.
Джерела
- Кентій А. В. Карпатський рейд сумського партизанського з'єднання під командуванням С.Ковпака 1943 [ 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
- Вершигора П. П. Люди с чистой совестью. — Книга первая. Рейд за Днепр. М., 1946. Книга вторая. Карпатский рейд. М., 1950. (рос.)
- Вершигора П. П. Люди с чистой совестью, 1947—1986. Порівняння одного епізоду в двох виданнях [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.] // Олександр Франчук, 20 сентября 2013. (Опублікував в ukr.politics, в 2004, Петро Багмет [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.])
- Ковпак С. А. Из дневника партизанских походов. — М., 1964. (рос.)
- Ковпак С. А. Воспоминания, очерки, статьи / сост. и предисл. В. А. Замлинского. — К.: Политиздат Украины, 1987. — 388 с. (рос.)
- Ковпак С. А. От Путивля до Карпат. — М., 1945 / автор літературного тексту — Є. М. Герасимов. (рос.)
Посилання
- Історична правда — Зоряний рейд. Як Сидір Ковпак на Буковель мандрував. [ 12 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karpatskij rejd Karpatskij rejd 100 dennij z 12 chervnya po 21 zhovtnya 1943 roku 2000 kilometrovij rejd Sumskogo partizanskogo z yednannya u skladi Putivlskogo diversijnogo zagonu NKVS SRSR grup biloruskih partizan pid provodom Sidora Artemovicha Kovpaka z Bilorusi u Karpati po teritoriyi okupovanoyi Pravoberezhnoyi Ukrayini Buv zatverdzhenij CK VKP b i Derzhavnim komitetom oboroni SRSR Pered z yednannyam stavilosya zavdannya vijti rejdom na teritoriyu Cherniveckoyi oblasti dlya zdijsnennya tam diversij na naftoprovodah i komunikaciyah protivnika organizaciyi partizanskogo ruhu a takozh vivchennya mozhlivostej vedennya partizanskoyi borotbi na teritoriyi Polshi Chehoslovachchini Ugorshini ta Rumuniyi Z yednannya usogo 4 bataljoni v yihnomu skladi bulo ponad 1900 bijciv yaki mali na ozbroyenni okrim gvintivok avtomativ i pistoletiv takozh garmati minometi j stankovi kulemeti vijshlo v rejd z biloruskogo sela Pid chas prosuvannya do zadanogo rajonu vidbulosya kilka sutichok z vorogom z ohoronoyu zaliznichnih pereyizdiv bilya naselenih punktiv Tomashgorod Rokitne Borove 24 25 chervnya pri forsuvanni Gorin mizh selami Korchin i Zvizdivka Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti avangard z yednannya zitknuvsya z bijcyami Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi yaki namagalisya zashkoditi perepravi Pislya peregovoriv inicijovanih komisarom z yednannya Semenom Rudnyevim spravu bulo polagodzheno i bijci UPA bez boyu propustili partizaniv Bojovi diyiU nich z 6 na 7 lipnya z yednannya peretnulo kordon mizh rejhkomisariatom Ukrayina i distriktom Galichina sho vhodiv do skladu Generalnoyi guberniyi i rozgornulo aktivni bojovi diyi Bulo zdijsneno nizku guchnih diversij na zaliznichnih i shosejnih komunikaciyah pidirvano kilka esheloniv i zrujnovano 4 mosti ce na trivalij chas zupinilo ruh na zaliznici Ternopil Proskuriv nini m Hmelnickij yaka mala strategichne znachennya Nimecka administraciya odrazu zh vdalasya do rishuchih dij Napad na zagoni z yednannya bulo vchineno na shid vid Skalata Partizani rozgromili protivnika i uslid za cim zahopili mistechko de do yihnih ruk potrapili trofeyi prodovolstvo ta majno U nich z 12 na 13 lipnya Shaliginskij zagin z yednannya raptovim udarom vibiv nimciv iz sela Rashtovci Pislya cogo gitlerivci pochali zastosovuvati proti partizaniv aviaciyu 15 lipnya z yednannya bulo blokovane majzhe 3 tis nimeckih soldativ u lisi poblizu sela Sedliska Pislya togo yak partizanam vdalosya virvatis iz otochennya voni rushili v napryamku gir Uprodovzh 18 19 lipnya v rajonah naselenih punktiv Solotvin Rosulna Manyava vidbulosya kilka boyiv pislya chogo z yednannya uvijshlo v Karpati Gitlerivci perekinuli u cej rajon dodatkovi sili i zablokuvali partizaniv u gorah a nevdovzi pochali piddavati yih bezupinnim udaram aviaciyi Sprobi virvatisya z otochennya ne mali uspihu z yednannya viyavilosya nepidgotovlenim do vedennya efektivnih bojovih dij u girskij miscevosti Za cih obstavin partizanske komanduvannya nakazalo znishiti garmati minometi j stankovi kulemeti a na verhovih konej poklasti vantazh i poranenih Pislya cogo partizani atakuvali nimciv tam de ti cogo menshe vsogo mogli chekati a same v rajoni Delyatina tut buv roztashovanij nimeckij shtab z kerivnictva operaciyeyu Rano vranci 4 serpnya majzhe 1 5 tis partizaniv 3 udarnimi kolonami kinulisya z gir u dolinu Delyatina i znenacka zaskochili tam nimeckij garnizon Partizani projshli cherez use misto i lishe na vihodi yihnij avangard na choli z S Rudnyevim zitknuvsya z kolonoyu nimciv na avtomashinah do 1 tis voyakiv sho pribula z Kolomiyi Abi dati zmogu osnovnim silam partizaniv vijti z mista S Rudnyev z kilkoma desyatkami bijciv vstupiv u zustrichnij bij z vorogom Z yednannya virvalosya z mista ale znovu zmushene bulo vidijti v gori S Rudnyev i jogo zagin zaginuli 5 serpnya na naradi komandiriv i komisariv bulo uhvaleno rishennya rozdiliti z yednannya na 6 bojovih grup i kozhnij z nih samostijno piti na proriv a potim tim hto prorvetsya znovu zustritisya v obumovlenomu misci j prodovzhiti bojovi diyi v Prikarpatti Nimci yaki ne chekali povtornoyi ataki ne zumili pereshkoditi partizanam virvatisya z otochennya hocha j kinulisya yih peresliduvati Tim chasom vtrata vazhkoyi zbroyi boyepripasiv i fizichna vtoma ne dali zmogi z yednannyu prodovzhiti borotbu v Karpatah Todi grupami velikimi i malimi i po odnomu partizani rushili na Polissya Mizh 23 i 27 veresnya v rajoni m Gorodnicya zustrilisya grupi S Kovpaka Petra Vershigori i M Pavlovskogo vsogo ponad 600 bijciv a naprikinci cogo zh misyacya voni vijshli v rajon svogo postijnogo bazuvannya na Polissi OcinkaRejd u Karpati yakij trivav majzhe 100 dniv buv rozcinenij CK KP b U i Ukrayinskim shtabom partizanskogo ruhu najbliskuchishim rejdom iz vsih rejdiv yaki zdijsnyuvalisya partizanami Ukrayini Partizani projshli 4 tis km po okupovanij teritoriyi v boyah i diversiyah pidbili 2 litaki 4 tanki 5 garmat spalili 333 avtomashini zrujnuvali 40 naftovih vezh 13 naftoshovish 3 naftopererobni zavodi pidirvali 19 esheloniv 47 zaliznichnih i shosejnih mostiv dovzhinoyu 3 6 tis pogonnih metriv Zagoni z yednannya znishili blizko 3 5 tis vorozhih soldativ i oficeriv Vlasni vtrati partizaniv vbitimi i zniklimi bezvisti syagali 600 osib Razom z tim rejd zasvidchiv sho plan jogo provedennya buv ukraj rizikovanim oskilki jogo iniciatori i rozrobniki CK KP b U i UShPR u pospihu abi dogoditi napolyagannyam Moskvi ne vrahuvali chimalo vazhlivih obstavin provedennya bojovih partizanskih operacij u Karpatah Nasampered sho ukrayinske naselennya Karpat ne nadast bazhanoyi pidtrimki partizanam i sho garmati ta minometi u girskih umovah zashkodyat yihnim partizaniv diyam U grudni 1943 roku Sumske partizanske z yednannya bulo perejmenovano u Pershu Ukrayinsku partizansku diviziyu im dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu S A Kovpaka yaka pid komanduvannyam P P Vershigori zdijsnila u 1944 roci rejd u Polshu ta Nimanskij rejd 3 lipnya 1944 roku diviziya z yednalasya z chastinami Chervonoyi Armiyi u rajoni Baranovichiv ta bula rozformovana DzherelaKentij A V Karpatskij rejd sumskogo partizanskogo z yednannya pid komanduvannyam S Kovpaka 1943 3 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Vershigora P P Lyudi s chistoj sovestyu Kniga pervaya Rejd za Dnepr M 1946 Kniga vtoraya Karpatskij rejd M 1950 ros Vershigora P P Lyudi s chistoj sovestyu 1947 1986 Porivnyannya odnogo epizodu v dvoh vidannyah 4 sichnya 2014 u Wayback Machine Oleksandr Franchuk 20 sentyabrya 2013 Opublikuvav v ukr politics v 2004 Petro Bagmet 5 sichnya 2014 u Wayback Machine Kovpak S A Iz dnevnika partizanskih pohodov M 1964 ros Kovpak S A Vospominaniya ocherki stati sost i predisl V A Zamlinskogo K Politizdat Ukrainy 1987 388 s ros Kovpak S A Ot Putivlya do Karpat M 1945 avtor literaturnogo tekstu Ye M Gerasimov ros PosilannyaIstorichna pravda Zoryanij rejd Yak Sidir Kovpak na Bukovel mandruvav 12 serpnya 2021 u Wayback Machine