Семе́н Васи́льович Ру́днєв (15 (27) лютого 1899, хутір Мойсіївка, нині село Руднєве Путивльського району Сумської області — 4 серпня 1943, біля смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області) — активний діяч радянського партизанського руху, комісар з'єднання під командуванням С. А. Ковпака, генерал-майор (1943), Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). З вересня 1942 р. був членом підпільного ЦК КП(б)У.
Семен Васильович Руднєв | |
---|---|
Народження | 15 (27) лютого 1899 с. Руднєве Російська імперія |
Смерть | 4 серпня 1943 (44 роки) Заріччя, Надвірнянський район, Станіславська область |
Країна | Російська імперія, СРСР |
Рід військ | партизан |
Освіта | d |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Руднєв Семен Васильович у Вікісховищі |
Біографія
Під час Української революції воював проти української армії. Потім був командиром Червоної армії. У травні 1938 його обрали головою Путивльської районної ради Тсоавіахіму.
В 1938 році органи НКВС заарештували С. Руднєва, звинувативши його у шпигунстві, скоєнні диверсії та контрреволюційній діяльності. Однак після недовгого перебування в ув'язненні він у 1939 р. був звільнений. На пропозицію повернутися до Червоної армії Руднєв відмовився, про що потім шкодував.
З початком Радянсько-німецької війни він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем радянського партизанського руху, комісаром з'єднання іншого путивлянина — Сидора Ковпака.
Дослідження стоденного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях. Під час цього походу брав участь у бойових зіткненнях із загонами УПА.
Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою біля Заріччя у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з пізнішими даними, відкритими під час "Гласності" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у скроню радистка спецгрупи П. Вершигори Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання.
Левко Лук'яненко, хоч і не займався історичними дослідженнями з цієї теми, пише:
То може з новітньою історією Ви краще знайомі й знаєте, що комісара ковпаківського партизанського загону Руднєва чекісти в спину вбили за його намір домовитися з УПА про спільну боротьбу супроти фашистів?
Версію про вбивство С.Руднєва висунув учасник партизанського руху, соратник С. Руднєва і С. Ковпака Герой Радянського Союзу – Петро Брайко, але не зміг навести жодних документальних доказів на її користь. Крім того, тих людей, які за твердженням П.Брайка, могли б підтвердити інформацію про вбивство С.Руднєва, немає серед живих. Доки ж вони були живі, П.Брайко чомусь не озвучував свою версію. Дмитро Веденєєв, заступник голови Українського інституту національної пам'яті, вважає що офіційна версія є правдивою.
Нагороди
Література
- Руднєв Семен Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 507.
- Малий словник історії України. - Київ, 1997
- Сергей Кокин. Кто убил генерала Руднева. Тайна гибели партизанского комиссара. - "В мире спецслужб", М., апрель 2004 г.[1]
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза украинским партизанам» от 4 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1
- День партизанської слави (укр.), процитовано 15 січня 2023
- Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні : відповідь генералові Іщенку / Л. Г. Лук'яненко. — Київ : Козаки, 2002. — 48 сторінок — , сторінка 33
Посилання
- Карпатський рейд. Щоденник С.В.Руднєва(рос.)
- Дмитрий Веденеев "ПОСЛЕДНИЙ РЕЙД КОМИССАРА. Историко-документальное расследование гибели генерал-майора Семена Руднева"(рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seme n Vasi lovich Ru dnyev 15 27 lyutogo 1899 18990227 hutir Mojsiyivka nini selo Rudnyeve Putivlskogo rajonu Sumskoyi oblasti 4 serpnya 1943 bilya smt Delyatin Nadvirnyanskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti aktivnij diyach radyanskogo partizanskogo ruhu komisar z yednannya pid komanduvannyam S A Kovpaka general major 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 posmertno Z veresnya 1942 r buv chlenom pidpilnogo CK KP b U Semen Vasilovich RudnyevNarodzhennya 15 27 lyutogo 1899 1899 02 27 s Rudnyeve Rosijska imperiyaSmert 4 serpnya 1943 1943 08 04 44 roki Zarichchya Nadvirnyanskij rajon Stanislavska oblastKrayina Rosijska imperiya SRSRRid vijsk partizanOsvita dPartiya KPRSZvannya General majorVijni bitvi Nimecko radyanska vijnaNagorodi Medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya Rudnyev Semen Vasilovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudnyev BiografiyaPid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi voyuvav proti ukrayinskoyi armiyi Potim buv komandirom Chervonoyi armiyi U travni 1938 jogo obrali golovoyu Putivlskoyi rajonnoyi radi Tsoaviahimu V 1938 roci organi NKVS zaareshtuvali S Rudnyeva zvinuvativshi jogo u shpigunstvi skoyenni diversiyi ta kontrrevolyucijnij diyalnosti Odnak pislya nedovgogo perebuvannya v uv yaznenni vin u 1939 r buv zvilnenij Na propoziciyu povernutisya do Chervonoyi armiyi Rudnyev vidmovivsya pro sho potim shkoduvav Z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni vin organizuvav na Sumshini miscevij partizanskij zagin Zgodom Rudnyev stav aktivnim diyachem radyanskogo partizanskogo ruhu komisarom z yednannya inshogo putivlyanina Sidora Kovpaka Doslidzhennya stodennogo Karpatskogo rejdu 1943 roku Sumskogo partizanskogo z yednannya pid provodom general majora Sidora Kovpaka mozhna znajti v Posilannyah Pid chas cogo pohodu brav uchast u bojovih zitknennyah iz zagonami UPA Vidpovidno do rannoyi radyanskoyi oficijnoyi versiyi v boyu bilya Zarichchya u veresni 1943 buv tyazhko poranenij i za nez yasovanih obstavin zaginuv razom zi svoyim starshim sinom Radiyem Zgidno z piznishimi danimi vidkritimi pid chas Glasnosti naprikinci 1980 h na pochatku 1990 h rokiv gazeta Pravda Semena Rudnyeva yak nedostatno loyalnogo Moskvi zastrelila dvoma postrilami u skronyu radistka specgrupi P Vershigori Anna Turkina Lavruhina yaka mala personalne speczavdannya Levko Luk yanenko hoch i ne zajmavsya istorichnimi doslidzhennyami z ciyeyi temi pishe To mozhe z novitnoyu istoriyeyu Vi krashe znajomi j znayete sho komisara kovpakivskogo partizanskogo zagonu Rudnyeva chekisti v spinu vbili za jogo namir domovitisya z UPA pro spilnu borotbu suproti fashistiv Versiyu pro vbivstvo S Rudnyeva visunuv uchasnik partizanskogo ruhu soratnik S Rudnyeva i S Kovpaka Geroj Radyanskogo Soyuzu Petro Brajko ale ne zmig navesti zhodnih dokumentalnih dokaziv na yiyi korist Krim togo tih lyudej yaki za tverdzhennyam P Brajka mogli b pidtverditi informaciyu pro vbivstvo S Rudnyeva nemaye sered zhivih Doki zh voni buli zhivi P Brajko chomus ne ozvuchuvav svoyu versiyu Dmitro Vedenyeyev zastupnik golovi Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati vvazhaye sho oficijna versiya ye pravdivoyu Nagorodimedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu dva ordeni Lenina orden Chervonogo Prapora orden Chervonoyi Zirki orden Znak Poshani medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenyaLiteraturaRudnyev Semen Vasilovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 9 Popluzhne Saluyin 558 2 s 24 ark il il tabl portr karti 1 ark s S 507 Malij slovnik istoriyi Ukrayini Kiyiv 1997 Sergej Kokin Kto ubil generala Rudneva Tajna gibeli partizanskogo komissara V mire specsluzhb M aprel 2004 g 1 PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza ukrainskim partizanam ot 4 yanvarya 1944 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 13 yanvarya 2 262 S 1 Den partizanskoyi slavi ukr procitovano 15 sichnya 2023 Marshal Zhukov i ukrayinci u Drugij svitovij vijni vidpovid generalovi Ishenku L G Luk yanenko Kiyiv Kozaki 2002 48 storinok ISBN 966 514 038 8 storinka 33PosilannyaKarpatskij rejd Shodennik S V Rudnyeva ros Dmitrij Vedeneev POSLEDNIJ REJD KOMISSARA Istoriko dokumentalnoe rassledovanie gibeli general majora Semena Rudneva ros Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi