Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зоран Стефанович (нар. 21 листопада 1969, Лозниця, Сербія) — сербський письменник, видавець і міжнародний культурний активіст. Дебютував у театрі та кіно в 1987 році. 1994 р. закінчив Факультет драматичного мистецтва (Університет мистецтв у Белграді). Проживає в Белграді.
| Зоран Стефанович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 листопада 1969 (54 роки) Лозниця |
| Країна |  Сербія |
| Національність | серб |
| Діяльність | письменник, видавець і міжнародний культурний активіст |
| Галузь | Сербська література[1] і комікс[1] |
| Alma mater | Університет мистецтв (Белград) |
| Знання мов | сербська |
| Членство | Спілка письменників Сербії |
| Magnum opus | Слов'янський Орфей |
| Батько | Милош Стефанович |
| IMDb | ID 2127509 |
| |
Театральні драми, проза й графічні романи автора перекладені македонською, румунською, словенською, англійською, французькою і польською мовами. Головний засновник кількох міжнародних культурних мереж.
Президент Асоціації драматургів Сербії (2022).
Художня творчість
Велика частина художнього доробку автора належить до фантастики — в театрі («Слов'янський Орфей / Словенски Орфеј», «Байка про космічне яйце / „Скаска о космичком јајету“»), коміксах («Третій аргумент / Трећи аргумент», на основі оповідання Мілорада Павича, «Під вовчим тавром / Под вучјим жигом»"), у прозі («Через Дрину, з іскрою в оці / Преко Дрине, с искром у оку», «Час галасу й люті / Време буке и беса») і в кіно та на телебаченні («Вузькі стежки / Уске стазе»).
Інша ж частина робіт — документальної природи, наприклад, телесеріал «Янусове обличчя історії / Јанусово лице историје» або фільм «Життя Кости Хакмана / Животи Косте Хакмана» та «Музика тиші / Музика Тишине».
Культурна діяльність
Зоран Стефанович — головний засновник кількох міжнародних культурних мереж і видавничих проєктів: «Проєкт Растко» (мережа цифрових бібліотек, в: Проєкт Растко Україна), «Розподілені коректори Європи» (міжнародне цифрування культурної спадщини), «Проєкт Гутенберг Європа» (бета-версія, громадські цифрові бібліотеки), і подібних товариств та організацій у галузі видавничої справи, цифрування, лексикографії й поп-культури.
Не обмежуючись лише Інтернетом, він бере активну участь у численних культурних, наукових та видавничих проєктах в Євразії з 1993 року, особливо в країнах колишньої Югославії, Румунії, Болгарії, Греції, Україні, Росії, Польщі, включаючи й заходи щодо збереження культури меншин і племінних культур Євразії та організацію за «Балканську культурну мережу» (спільно з грецькими культурним активістом і музикальним продюсером Нікосом Валканосом й іншими колегами).
Його соціальна позиція містить також наполегливе відстоювання філософії «відкритих джерел» та вільних знань як «цивілізованої основи будь-якого людського суспільства». Активно підтримує кілька регіональних Вікіпедій, особливо в Східній Європі, ще з моменту їхнього заснування.
Нагороди та відзнаки
Як письменник, драматург і сценарист неодноразово отримував національні та міжнародні нагороди, у тому числі був номінований на премію «Prix Europa» в Берліні та «Prix Italia» у Римі.
За свою національну й міжнародну культурно-видавничу діяльність був відзначений більше двадцяти разів, у тому числі в номінації «United Nations World Summit Award», тричі отримував щорічну нагороду Товариства інформатиків Сербії та десять разів — YU Web Top 50 визнання (SR Web Top 50).
Джерела
- Біографія на «Проект Растко — Македонија» [ 11 березня 2010 у Wayback Machine.] (Македонски)
- (Српски)
- Двомовний сайт, присвячений драмі «Слов'янський Орфей» [ 5 березня 2010 у Wayback Machine.] (номінація на Prix Europa 2002) (Српски, English)
- Особиста сторінка на ИМДБ [ 25 січня 2009 у Wayback Machine.] (English)
- Біографія в межах Студио С. О.К. О. / ТИА Яанус, Белград[недоступне посилання з квітня 2019] (Српски)
- Доповідь про лекцію з філософії «відкритих джерел» З.Стефановича на Вікімедійній регіональної конференції, Белград 2008. [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] — доповідь польської Вікімедії (Polski)
- Орлич, Мілан. «Дух над водами: Проект Растко — кирилична частина глобалізації» [ 9 грудня 2010 у Wayback Machine.], Арттех-Свеске, Белград, 2005. (Српски)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зоран Стефанович |
- (Українська; Српски)
- Urbański, Andrzej: , Reportaż, Korespondencja z ojcem # 9, 2008. (Polski)
- Czech National Authority Database
- Стојановић, Милица. “Изабрана управа Удружења драмских писаца Србије, нови председник је Зоран Стефановић” [ 2023-02-05 у Wayback Machine.], Drama.org.rs, 2023
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zoran Stefanovich nar 21 listopada 1969 Loznicya Serbiya serbskij pismennik vidavec i mizhnarodnij kulturnij aktivist Debyutuvav u teatri ta kino v 1987 roci 1994 r zakinchiv Fakultet dramatichnogo mistectva Universitet mistectv u Belgradi Prozhivaye v Belgradi Zoran StefanovichNarodivsya 21 listopada 1969 1969 11 21 54 roki LoznicyaKrayina SerbiyaNacionalnist serbDiyalnist pismennik vidavec i mizhnarodnij kulturnij aktivistGaluz Serbska literatura 1 i komiks 1 Alma mater Universitet mistectv Belgrad Znannya mov serbskaChlenstvo Spilka pismennikiv SerbiyiMagnum opus Slov yanskij OrfejBatko Milosh StefanovichIMDb ID 2127509 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stefanovich Teatralni drami proza j grafichni romani avtora perekladeni makedonskoyu rumunskoyu slovenskoyu anglijskoyu francuzkoyu i polskoyu movami Golovnij zasnovnik kilkoh mizhnarodnih kulturnih merezh Prezident Asociaciyi dramaturgiv Serbiyi 2022 Hudozhnya tvorchistVelika chastina hudozhnogo dorobku avtora nalezhit do fantastiki v teatri Slov yanskij Orfej Slovenski Orfeј Bajka pro kosmichne yajce Skaska o kosmichkom јaјetu komiksah Tretij argument Treћi argument na osnovi opovidannya Milorada Pavicha Pid vovchim tavrom Pod vuchјim zhigom u prozi Cherez Drinu z iskroyu v oci Preko Drine s iskrom u oku Chas galasu j lyuti Vreme buke i besa i v kino ta na telebachenni Vuzki stezhki Uske staze Insha zh chastina robit dokumentalnoyi prirodi napriklad teleserial Yanusove oblichchya istoriyi Јanusovo lice istoriјe abo film Zhittya Kosti Hakmana Zhivoti Koste Hakmana ta Muzika tishi Muzika Tishine Kulturna diyalnistZoran Stefanovich golovnij zasnovnik kilkoh mizhnarodnih kulturnih merezh i vidavnichih proyektiv Proyekt Rastko merezha cifrovih bibliotek v Proyekt Rastko Ukrayina Rozpodileni korektori Yevropi mizhnarodne cifruvannya kulturnoyi spadshini Proyekt Gutenberg Yevropa beta versiya gromadski cifrovi biblioteki i podibnih tovaristv ta organizacij u galuzi vidavnichoyi spravi cifruvannya leksikografiyi j pop kulturi Ne obmezhuyuchis lishe Internetom vin bere aktivnu uchast u chislennih kulturnih naukovih ta vidavnichih proyektah v Yevraziyi z 1993 roku osoblivo v krayinah kolishnoyi Yugoslaviyi Rumuniyi Bolgariyi Greciyi Ukrayini Rosiyi Polshi vklyuchayuchi j zahodi shodo zberezhennya kulturi menshin i pleminnih kultur Yevraziyi ta organizaciyu za Balkansku kulturnu merezhu spilno z greckimi kulturnim aktivistom i muzikalnim prodyuserom Nikosom Valkanosom j inshimi kolegami Jogo socialna poziciya mistit takozh napoleglive vidstoyuvannya filosofiyi vidkritih dzherel ta vilnih znan yak civilizovanoyi osnovi bud yakogo lyudskogo suspilstva Aktivno pidtrimuye kilka regionalnih Vikipedij osoblivo v Shidnij Yevropi she z momentu yihnogo zasnuvannya Nagorodi ta vidznakiYak pismennik dramaturg i scenarist neodnorazovo otrimuvav nacionalni ta mizhnarodni nagorodi u tomu chisli buv nominovanij na premiyu Prix Europa v Berlini ta Prix Italia u Rimi Za svoyu nacionalnu j mizhnarodnu kulturno vidavnichu diyalnist buv vidznachenij bilshe dvadcyati raziv u tomu chisli v nominaciyi United Nations World Summit Award trichi otrimuvav shorichnu nagorodu Tovaristva informatikiv Serbiyi ta desyat raziv YU Web Top 50 viznannya SR Web Top 50 DzherelaBiografiya na Proekt Rastko Makedoniјa 11 bereznya 2010 u Wayback Machine Makedonski Srpski Dvomovnij sajt prisvyachenij drami Slov yanskij Orfej 5 bereznya 2010 u Wayback Machine nominaciya na Prix Europa 2002 Srpski English Osobista storinka na IMDB 25 sichnya 2009 u Wayback Machine English Biografiya v mezhah Studio S O K O TIA Yaanus Belgrad nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Srpski Dopovid pro lekciyu z filosofiyi vidkritih dzherel Z Stefanovicha na Vikimedijnij regionalnoyi konferenciyi Belgrad 2008 Arhivovano 7 travnya 2021 u Wayback Machine dopovid polskoyi Vikimediyi Polski Orlich Milan Duh nad vodami Proekt Rastko kirilichna chastina globalizaciyi 9 grudnya 2010 u Wayback Machine Artteh Sveske Belgrad 2005 Srpski PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zoran Stefanovich Ukrayinska Srpski Urbanski Andrzej Reportaz Korespondencja z ojcem 9 2008 Polski Czech National Authority Database d Track Q13550863 Stoјanoviћ Milica Izabrana uprava Udruzheњa dramskih pisaca Srbiјe novi predsednik јe Zoran Stefanoviћ 2023 02 05 u Wayback Machine Drama org rs 2023