Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Залізничний транспорт Туреччині тур Türkiye de demiryolu ulaşımı залізничний вид транспорту який охоплює перевезення все

Залізничний транспорт Туреччини

Залізничний транспорт Туреччини

Залізничний транспорт Туреччині (тур. Türkiye'de demiryolu ulaşımı) — залізничний вид транспорту, який охоплює перевезення всередині країни та за її межами. Основним залізничним підприємством є державна компанія Турецька залізниця. Вона відповідає за всі пасажирські та вантажні залізничні перевезення. Проте, існує і ряд інших залізничних компаній які займаються перевезеннями. Весь транспорт на території Турецької Республіки включаючи залізничний знаходиться в управлінні Міністерства транспорту та інфраструктури Туреччини.

Залізничний транспорт Туреччини
Türkiye'de demiryolu ulaşımı
image
Оператори
Приналежністьimage Туреччина
Основні операториТурецька залізниця
Статистика
Пасажиропотік81 млн/рік (2012)
Вантажні перевезення21 Тонна/рік (2012)
Протяжність залізничної лінії
Загальна12 803 км
Електрифікована5 530 км
Високошвидкісна1213 км
Колія
Основна коліяЄвропейська колія
1435 мм
Електрифікація
Загальна25 кВ, 50 Гц ЗМ
Особливості
Тунелів804
Довжина тунелів200 000 км
Найдовший тунельМармарайський тунель
Експлуатаційна швидкість120 (км/год)
Карта
image

Туреччина володіє великою промисловою залізничною галуззю, і займається виробництвом власних локомотивів, поїздів, пасажирських і вантажних вагонів, а також деяких моделей автомобілів. В основному виробництво відбувається по ліцензіях, або у партнерстві з американськими, французькими, японськими й німецькими компаніями, однак, присутнє і повністю незалежне виробництво.

Туреччина є членом Міжнародного залізничного союзу (UIC). Персональний номер республіки в союзі — 75.

Історія

Історія залізничного транспорту Туреччини почалася 22 вересня 1856 року, коли компанія ORC з Великої Британії отримавши дозвіл від уряду Османської імперії побудувала першу залізничну лінію між містами Ізмір та Айдин протяжністю 130 км.

Згодом французькі й німецькі компанії також почали вкладати в розвиток . Крім безпосередньої економічної вигоди розвиток цієї галузі, в тому числі, відкривав європейцям доступ до торгового шляху з Азією.

Як і в інших країнах, невдовзі відбувся бурхливий розвиток галузі й до завершення розвалу Османської імперії було побудовано понад 8500 км залізничних ліній, однак, новоствореної Турецькій Республіці відійшов лише відрізок довжиною 4559 км. Але при цьому, з цих 4500 км залізничної лінії 2282 км європейської колії та 70 км залізничної лінії з вузькою колії належали компаніям з іноземним капіталом, тобто лише 2207 км залізничної лінії з європейською колією належало уряду Турецької Республіки. Проте, лінії, що належали іноземним компаніям, були експропрійовані та націоналізовані урядом вже в 1927 році.

Після цього, за сприянням національного уряду Туреччини галузь продовжила активно розвиватися і розширюватися, до 1940 року було побудовано понад 3000 км нових залізничних ліній. За допомогою залізничного сполучення вдалося значно поліпшити обслуговування шахт, об'єктів сільського господарства, міст, сіл і поселень, а також людей і портів. В цілому залізнична галузь сприяла розвитку як самої Туреччини, так і її торгової промисловості.

Після початку Другої світової війни промисловий ухил змістився, і замість залізничної галузі упор став робитися на будівництво асфальтованих доріг і шосе. Лише в 1960-х роках залізнична галузь знову стала активно розвиватися. А з 2003 року на території Турецької Республіки почалося будівництво першої швидкісної залізничної лінії.

Залізнична мережа

Всі залізничні лінії знаходиться під управлінням Міністерства транспорту та інфраструктури Турецької Республіки. Основною колією на території республіки є європейська колія, або колія розміру 1435 мм. Також, у планах міністерства до 2023 року побудувати 4000 км звичайних і 10000 км швидкісних залізничних ліній.

На 2019 рік державна компанія Турецька залізниця має мережу залізниць на території Турецької Республіки та за її межами загальною протяжністю 12 803 км. З них 1213 км високошвидкісної лінії, 5809 км лінії обладнаної спеціальним залізничним сигналом і 5530 км електрифікованої залізничної лінії.

Пасажирські операції

Всього існує п'ять типів пасажирських залізничних перевезень:

  • Високошвидкісна лінія (Yüksek Hızlı Tren) — є основною і головною частиною залізничного сполучення.
  • Головна лінія (Anahat) — міжміське пасажирське залізничне сполучення.
  • Регіональна лінія (Bölgesel) — регіональний залізничний транспорт, який поєднує великі міста з прилеглими містечками, селами та селищами.
  • Приміська лінія (Banliyö) — внутрішньоміське залізничне сполучення.
  • Міжнародна лінія (Uluslararası) — закордонна залізнична лінія, що з'єднує Туреччину з країнами сусідами.
image
Залізнична мережа Османської імперії на початку 20-го століття

Високошвидкісна лінія

Високошвидкісна залізниця Турецької Республіки запрацювала 13 березня 2009 року, а першим рейсом став маршрут між Анкарою та Ескішехіром.

Високошвидкісне залізничне сполучення — головне залізничне сполучення, нині вона експлуатує чотири маршрути між містами Стамбул, Анкара, Ескішехір і Конья, уздовж швидкісних залізниць Анкара-Стамбул і Полатли-Конья.

Всі високошвидкісні поїзди компанії маркуються «Yüksek Hızlı Tren» або просто «YHT» і в середньому пересуваються зі швидкістю до 300 (км/год).

Основним хабом, або логістичним центром високошвидкісних поїздів YHT є залізничний вокзал Анкари. Одночасно там можуть знаходитися до 12 високошвидкісних потягів.

Головна лінія (міжміська)

Міжміські залізничні перевезення — мережа міжміських залізничних магістралей, які курсують між великими містами Турецької Республіки. До недавнього часу вони були основним типом залізничних поїздів, проте, їх місце поступово займають сучасні високошвидкісні поїзди. Вони також працюють на більш високих швидкостях, ніж регіональні та приміські поїзди, на певних ділянках міжміські поїзди можуть розвивати швидкість до 140 (км/год).

Міжміські поїзди зазвичай оснащуються вагонами з кондиціонером TVS2000, які, до того ж, є найпоширенішими вагонами у Туреччині. Нічні магістральні поїзди складаються зі спальних вагонів і вагонів-ресторанів, в той час як в деяких потягах на додаток встановлюються ще й вагони-купе.

Регіональна лінія

image
Високошвидкісний поїзд в Анкарі.

Регіональне залізничне сполучення — пов'язує великі міста з сусідніми містечками, селами, селищами та іншими містами Турецької Республіки. Ці поїзди є найбільш повільними у залізничній транспортної системи Туреччини, через те, що роблять часті зупинки на своєму шляху. Всі регіональні залізничні потяги працюють в межах свого регіонального центру.

Найбільш частий регіональний залізничний маршрут пролягає між Аданою і Мерсіном і включає 27 щоденних поїздів в кожному напрямку.

Потяги регіональної лінії в основному пересуваються за допомогою дизельних або електричних двигунів, однак, деякі поїзди до сих пір пересуваються за допомогою локомотивів. Потяги з локомотивом складаються з вагонів або застарілих вагонів Pullman. Регіональні поїзди відчувають нестачу в будь-яких бортових послугах, за винятком бортового харчування на більшості поїздів.

Вагони і є стандартними для багатьох регіональних маршрутів, в основному вони курсують на південь від Ізміру.

Приміська лінія

image
Регіональний поїзд проходить через сільську провінцію Афьон.

Приміське залізничне сполучення — об'єднує різні райони та регіони великих міст. В цей час в основному представлені в Стамбулі, Анкарі, Газіантепі та Гебзі. Крім того, присутня також залізнична мережа Мармарай в Стамбулі, яка забезпечує транскордонне залізничне сполучення між Босфором. Всього мережа приміьских залізниць має протяжність 76.6 км. Повністю введена в експлуатацію у 2019 році.

Всі приміські залізничні перевезення працюють за своїм власним маршрутом, аналогічного деяким системам швидкісної залізниці в деяких європейських країнах, і повністю інтегровані з системою мережі громадського транспортну своїх міст, завдяки чому істотно зменшують навантаження на транспортну інфраструктуру.

Міжнародна лінія

Міжнародне залізничне сполучення — об'єднує великі міста Туреччини з великими містами сусідніх країн. Зараз з території Туреччини курсує три міжнародними залізничними лініями — поїздами зі Стамбула в Софію і Бухарест і поїздом з Карса в Баку. Раніше, також існував поїзд курсує за маршрутом Стамбул-Салоніки, проте, через економічну кризу 2011 року в Греції він, разом із всіма закордонними поїздами Греції був скасований.

Раніше планувалася спорудження міжнародної залізничної лінії на Близький Схід, однак через нестабільну ситуацію на території Іраку і Сирії ці плани були згорнуті на невизначений термін.

image
Високошвидкісний поїзд Мармарай прибуває на станцію

Закордонні залізничні лінії

Компанії

Докладніше: Турецька залізниця

У поєднанні з усіма своїми дочірніми компаніями й філіями державна компанія Турецька залізниця має фактичну монополію на пасажирські та вантажні залізничні перевезення, а також на виробництво залізничної техніки, обслуговування і будівництво залізничних ліній. Компанія також управляє 7 портами та 5 заводами по виробництву техніки. Філії Турецької залізниці находяться в 8 регіональних центрах Турецької Республіки. Всього компанія має 981 залізничною станцією по всій країні.

Дочірні компанії

  • TCDD Taşımacılık — З 2016 року, після відділення від Турецької залізниці стала основною залізничною компанією Турецької Республіки. Займається пасажирськими та вантажними. перевезеннями, в той час як її материнська компанія займатися ремонтом і обслуговуванням залізничних ліній.
  • TÜLOMSAŞ (тур. Türkiye Lokomotif ve Motor Sanayi) — Основна промислова компанія Турецької залізниці, займається виробництвом локомотивів, поїздів і вагонів у співпраці з іноземними. компаніями.
  • (тур. Türkiye Vagon Sanayi) — Друга за розміром компанія в країні, займається виробництвом локомотивів, поїздів і вагонів у співпраці з іноземними компаніями.
  • (тур. Türkiye Demiryolu Makinaları Sanayii) — Компанія, яка займається ремонтом і обслуговуванням залізничної техніки.

Рухомий склад

Використовувані поїзди

Локомотиви

Модель Зображення Номер Побудований Побудовано Тип Потужність Виробник
DE24000 image 24001-24418 1970–1984 418 Тепловоз 2160 к.с (1600 кВт) TÜLOMSAŞ
DE18100 image 18101-18120 1978 20 Тепловоз 1800 к.с (1320 кВт)
DE22000 image 22001-22086 1985–1989 86 Тепловоз 2000 к.с (1470 кВт) TÜLOMSAŞ
E43000 image 43001-43045 1987 45 Електровоз 4260 к.с (3180 кВт) TÜLOMSAŞ


Toshiba

DE33000 image 33001-33089 2003–2004 89 Тепловоз 3000 к.с (2220 кВт) TÜLOMSAŞ
E68000 image 68001-68080 2013– 80 Електровоз 6800 к.с (5000 кВт) Hyundai Rotem


TÜLOMSAŞ

DE36000 image 36001-36020 2013– 20 Електровоз 3600 к.с (2680 кВт) TÜLOMSAŞ
N/A 2018 80 Електротепловоз 710 к.с (522 кВт) TÜLOMSAŞ
DE11000 image 11001-11085 1985 85 Тепловоз 1065 к.с (780 кВт) Krauss-Maffei


TÜLOMSAŞ

DH7000 image 7001–7020 1994 20 Електротепловоз 710 к.с (522 кВт) TÜLOMSAŞ
DH9500 image 9501–9526 1999 26 Електротепловоз 950 к.с (700 кВт) TÜLOMSAŞ
E1000 image 1000 2015– 1 Електровоз 1360 к.с (1000 кВт)


TÜLOMSAŞ

Поїзди

Модель Зображення Номер Побудований Побудовано Тип Потужність Виробник
DM15000 image 15001-15012 2008 12 Дизель-поїзд 883 к.с (650 кВт) Hyundai Rotem


HT65000 image 65001-65012 2007-2010 12 Електропоїзд 6526 к.с (4800 кВт) CAF
E23000 image 23001-23033 2009– 33 Електропоїзд 3127 к.с (2300 кВт) Hyundai Rotem
E32000 image 32001-32054 2011– 88 Електропоїзд 3260 к.с (2400 кВт) Hyundai Rotem


HT80000 image 80001 & 80101-80106 2013–2016 16 Електропоїзд 10876 к.с (8000 кВт) Siemens

Дрезини

Модель Зображення Серійний номер Побудований Кількість

побудованих (2016)

Потужність Тип Виробник
image 5701-5730 1993 30 571 к.с (420 кВт) Дрезина Fiat

Вагони

Модель Зображення Побудований Призначення Виробник
Regional Fleet image 1972 Пасажирський вагон
Pullman Fleet image 1980–1990 Пасажирський вагон, вагон-ресторан
TVS2000 image 1992 Пасажирський вагон, вагон-ресторан

Списані поїзди

Локомотиви

Модель Зображення Номер Побудований Використання Тип Потужність Виробник
image 4001–4003 1955 1955 Електровоз 2170 к.с (1620 кВт) Alsthom
image 20001-20005 1957–1958 1957–1958 Тепловоз 1800 к.с (1320 кВт) General Electric
image 2000 1955 1961 Електровоз 2346 к.с (1750 кВт)
image 27001-27003 1961 1961 Електротепловоз Krauss-Maffei
image 21501-21540 1964–1965 1965 Тепловоз 1580 к.с (2150 кВт) General Electric
image 40001-40015 1969 1971–1973 Електровоз 4004 к.с (2945 кВт) Alsthom


image 52501-52520 1967 1998–2005 Електровоз 5180 к.с (3860 кВт) Končar (ASEA)
image 33101-33105 1953 1953 Електротепловоз 350 к.с (260 кВт)
image 44101-44106 1955 1955 Електротепловоз 800 к.с (590 кВт)
6001 1959 1959 Електротепловоз 610 к.с (445 кВт)
4101 1960 1960 Електротепловоз 410 к.с (300 кВт)
image 6501–6540 1960 1960 Електротепловоз 650 к.с (480 кВт) Krupp
image 3601–3624 1968 1968 Електротепловоз 350 к.с (260 кВт)
image 11501-11511 1960 1982 Електротепловоз 1100 к.с (810 кВт)

Trainsets

Модель Зображення Номер Побудований Тип Потужність Виробник
image 5201–5202 1944 Дизель-поїзд 840 к.с (617 кВт) MAN
image 5301–5516 1951 Дизель-поїзд 1100 к.с (809 кВт) MAN
image 8001–8030 1955 Електропоїзд 1386 к.с (1020 кВт) Alsthom
image 5501–5511 1968 Дизель-поїзд 580 к.с ( кВт) Fiat
image 14001-14075 1979 Електропоїзд 1414 к.с (1040 кВт)

Дрезини

Модель Зображення Номер Побудований Тип Потужність Виробник
image 5401–5420 1934 Дрезина 85 к.с (62 кВт) Škoda
image 5401–5420 1935 Дрезина 130 к.с (99 кВт) MAN
image 5401–5420 1942 Дрезина 210 к.с (154 кВт)
image 5401–5420 1954 Дрезина 300 к.с (220 кВт) MAN
image 5401–5420 1960 Дрезина 340 к.с (250 кВт)
1990 Дрезина 550 к.с (404 кВт)

Бібліографія

  • Benno Bickel: Time table Baghdadbahn, in: Jürgen Franzke (ed.): Baghdadbahn and Hedjazbahn. German railway history in the Middle East, Nuremberg 2003, pp. 160–162.
  • Johannes Müller: Syria and the Hedschasbahn. Steam and Travel / Overseas Railways 1/1989.
  • Erika Preissig, Günther Klebes: Railway construction and railway projects in the Orient and their economic and political goals, in: Yearbook for Railway History 21 (1989), pp. 43-102.

Примітки

  1. . RayHaber | RaillyNews. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  2. . www.uic.org. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  3. . www.tcdd.gov.tr. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 16 червня 2020.
  4. . www.trainsofturkey.com. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  5. . www.tcdd.gov.tr. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  6. . Ensonhaber. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  7. . Milliyet. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  8. . Lulu.com. ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  9. . Abc.az. Архів оригіналу за 4 червня 2020.
  10. . Hürriyet Daily News. Архів оригіналу за 16 червня 2020.
  11. . www.tcddtasimacilik.gov.tr. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 17 березня 2022.
  12. www.tulomsas.com.tr. Архів оригіналу за 14 травня 2020.
  13. . Türkiye Vagon Sanayii A.Ş. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  14. . www.tudemsas.gov.tr. Архів оригіналу за 12 травня 2018. Процитовано 16 червня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zaliznichnij transport Turechchini tur Turkiye de demiryolu ulasimi zaliznichnij vid transportu yakij ohoplyuye perevezennya vseredini krayini ta za yiyi mezhami Osnovnim zaliznichnim pidpriyemstvom ye derzhavna kompaniya Turecka zaliznicya Vona vidpovidaye za vsi pasazhirski ta vantazhni zaliznichni perevezennya Prote isnuye i ryad inshih zaliznichnih kompanij yaki zajmayutsya perevezennyami Ves transport na teritoriyi Tureckoyi Respubliki vklyuchayuchi zaliznichnij znahoditsya v upravlinni Ministerstva transportu ta infrastrukturi Turechchini Zaliznichnij transport TurechchiniTurkiye de demiryolu ulasimiOperatoriPrinalezhnist TurechchinaOsnovni operatoriTurecka zaliznicyaStatistikaPasazhiropotik81 mln rik 2012 Vantazhni perevezennya21 Tonna rik 2012 Protyazhnist zaliznichnoyi liniyiZagalna12 803 kmElektrifikovana5 530 kmVisokoshvidkisna1213 kmKoliyaOsnovna koliyaYevropejska koliya 1435 mmElektrifikaciyaZagalna25 kV 50 Gc ZMOsoblivostiTuneliv804Dovzhina tuneliv200 000 kmNajdovshij tunelMarmarajskij tunelEkspluatacijna shvidkist120 km godKarta Turechchina volodiye velikoyu promislovoyu zaliznichnoyu galuzzyu i zajmayetsya virobnictvom vlasnih lokomotiviv poyizdiv pasazhirskih i vantazhnih vagoniv a takozh deyakih modelej avtomobiliv V osnovnomu virobnictvo vidbuvayetsya po licenziyah abo u partnerstvi z amerikanskimi francuzkimi yaponskimi j nimeckimi kompaniyami odnak prisutnye i povnistyu nezalezhne virobnictvo Turechchina ye chlenom Mizhnarodnogo zaliznichnogo soyuzu UIC Personalnij nomer respubliki v soyuzi 75 IstoriyaIstoriya zaliznichnogo transportu Turechchini pochalasya 22 veresnya 1856 roku koli kompaniya ORC z Velikoyi Britaniyi otrimavshi dozvil vid uryadu Osmanskoyi imperiyi pobuduvala pershu zaliznichnu liniyu mizh mistami Izmir ta Ajdin protyazhnistyu 130 km Zgodom francuzki j nimecki kompaniyi takozh pochali vkladati v rozvitok Krim bezposerednoyi ekonomichnoyi vigodi rozvitok ciyeyi galuzi v tomu chisli vidkrivav yevropejcyam dostup do torgovogo shlyahu z Aziyeyu Yak i v inshih krayinah nevdovzi vidbuvsya burhlivij rozvitok galuzi j do zavershennya rozvalu Osmanskoyi imperiyi bulo pobudovano ponad 8500 km zaliznichnih linij odnak novostvorenoyi Tureckij Respublici vidijshov lishe vidrizok dovzhinoyu 4559 km Ale pri comu z cih 4500 km zaliznichnoyi liniyi 2282 km yevropejskoyi koliyi ta 70 km zaliznichnoyi liniyi z vuzkoyu koliyi nalezhali kompaniyam z inozemnim kapitalom tobto lishe 2207 km zaliznichnoyi liniyi z yevropejskoyu koliyeyu nalezhalo uryadu Tureckoyi Respubliki Prote liniyi sho nalezhali inozemnim kompaniyam buli eksproprijovani ta nacionalizovani uryadom vzhe v 1927 roci Pislya cogo za spriyannyam nacionalnogo uryadu Turechchini galuz prodovzhila aktivno rozvivatisya i rozshiryuvatisya do 1940 roku bulo pobudovano ponad 3000 km novih zaliznichnih linij Za dopomogoyu zaliznichnogo spoluchennya vdalosya znachno polipshiti obslugovuvannya shaht ob yektiv silskogo gospodarstva mist sil i poselen a takozh lyudej i portiv V cilomu zaliznichna galuz spriyala rozvitku yak samoyi Turechchini tak i yiyi torgovoyi promislovosti Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni promislovij uhil zmistivsya i zamist zaliznichnoyi galuzi upor stav robitisya na budivnictvo asfaltovanih dorig i shose Lishe v 1960 h rokah zaliznichna galuz znovu stala aktivno rozvivatisya A z 2003 roku na teritoriyi Tureckoyi Respubliki pochalosya budivnictvo pershoyi shvidkisnoyi zaliznichnoyi liniyi Zaliznichna merezhaVsi zaliznichni liniyi znahoditsya pid upravlinnyam Ministerstva transportu ta infrastrukturi Tureckoyi Respubliki Osnovnoyu koliyeyu na teritoriyi respubliki ye yevropejska koliya abo koliya rozmiru 1435 mm Takozh u planah ministerstva do 2023 roku pobuduvati 4000 km zvichajnih i 10000 km shvidkisnih zaliznichnih linij Na 2019 rik derzhavna kompaniya Turecka zaliznicya maye merezhu zaliznic na teritoriyi Tureckoyi Respubliki ta za yiyi mezhami zagalnoyu protyazhnistyu 12 803 km Z nih 1213 km visokoshvidkisnoyi liniyi 5809 km liniyi obladnanoyi specialnim zaliznichnim signalom i 5530 km elektrifikovanoyi zaliznichnoyi liniyi Pasazhirski operaciyi Vsogo isnuye p yat tipiv pasazhirskih zaliznichnih perevezen Visokoshvidkisna liniya Yuksek Hizli Tren ye osnovnoyu i golovnoyu chastinoyu zaliznichnogo spoluchennya Golovna liniya Anahat mizhmiske pasazhirske zaliznichne spoluchennya Regionalna liniya Bolgesel regionalnij zaliznichnij transport yakij poyednuye veliki mista z prileglimi mistechkami selami ta selishami Primiska liniya Banliyo vnutrishnomiske zaliznichne spoluchennya Mizhnarodna liniya Uluslararasi zakordonna zaliznichna liniya sho z yednuye Turechchinu z krayinami susidami Zaliznichna merezha Osmanskoyi imperiyi na pochatku 20 go stolittya Visokoshvidkisna liniya Visokoshvidkisna zaliznicya Tureckoyi Respubliki zapracyuvala 13 bereznya 2009 roku a pershim rejsom stav marshrut mizh Ankaroyu ta Eskishehirom Visokoshvidkisne zaliznichne spoluchennya golovne zaliznichne spoluchennya nini vona ekspluatuye chotiri marshruti mizh mistami Stambul Ankara Eskishehir i Konya uzdovzh shvidkisnih zaliznic Ankara Stambul i Polatli Konya Vsi visokoshvidkisni poyizdi kompaniyi markuyutsya Yuksek Hizli Tren abo prosto YHT i v serednomu peresuvayutsya zi shvidkistyu do 300 km god Osnovnim habom abo logistichnim centrom visokoshvidkisnih poyizdiv YHT ye zaliznichnij vokzal Ankari Odnochasno tam mozhut znahoditisya do 12 visokoshvidkisnih potyagiv Golovna liniya mizhmiska Mizhmiski zaliznichni perevezennya merezha mizhmiskih zaliznichnih magistralej yaki kursuyut mizh velikimi mistami Tureckoyi Respubliki Do nedavnogo chasu voni buli osnovnim tipom zaliznichnih poyizdiv prote yih misce postupovo zajmayut suchasni visokoshvidkisni poyizdi Voni takozh pracyuyut na bilsh visokih shvidkostyah nizh regionalni ta primiski poyizdi na pevnih dilyankah mizhmiski poyizdi mozhut rozvivati shvidkist do 140 km god Mizhmiski poyizdi zazvichaj osnashuyutsya vagonami z kondicionerom TVS2000 yaki do togo zh ye najposhirenishimi vagonami u Turechchini Nichni magistralni poyizdi skladayutsya zi spalnih vagoniv i vagoniv restoraniv v toj chas yak v deyakih potyagah na dodatok vstanovlyuyutsya she j vagoni kupe Regionalna liniya Visokoshvidkisnij poyizd v Ankari Regionalne zaliznichne spoluchennya pov yazuye veliki mista z susidnimi mistechkami selami selishami ta inshimi mistami Tureckoyi Respubliki Ci poyizdi ye najbilsh povilnimi u zaliznichnij transportnoyi sistemi Turechchini cherez te sho roblyat chasti zupinki na svoyemu shlyahu Vsi regionalni zaliznichni potyagi pracyuyut v mezhah svogo regionalnogo centru Najbilsh chastij regionalnij zaliznichnij marshrut prolyagaye mizh Adanoyu i Mersinom i vklyuchaye 27 shodennih poyizdiv v kozhnomu napryamku Potyagi regionalnoyi liniyi v osnovnomu peresuvayutsya za dopomogoyu dizelnih abo elektrichnih dviguniv odnak deyaki poyizdi do sih pir peresuvayutsya za dopomogoyu lokomotiviv Potyagi z lokomotivom skladayutsya z vagoniv abo zastarilih vagoniv Pullman Regionalni poyizdi vidchuvayut nestachu v bud yakih bortovih poslugah za vinyatkom bortovogo harchuvannya na bilshosti poyizdiv Vagoni i ye standartnimi dlya bagatoh regionalnih marshrutiv v osnovnomu voni kursuyut na pivden vid Izmiru Primiska liniya Regionalnij poyizd prohodit cherez silsku provinciyu Afon Primiske zaliznichne spoluchennya ob yednuye rizni rajoni ta regioni velikih mist V cej chas v osnovnomu predstavleni v Stambuli Ankari Gaziantepi ta Gebzi Krim togo prisutnya takozh zaliznichna merezha Marmaraj v Stambuli yaka zabezpechuye transkordonne zaliznichne spoluchennya mizh Bosforom Vsogo merezha primiskih zaliznic maye protyazhnist 76 6 km Povnistyu vvedena v ekspluataciyu u 2019 roci Vsi primiski zaliznichni perevezennya pracyuyut za svoyim vlasnim marshrutom analogichnogo deyakim sistemam shvidkisnoyi zaliznici v deyakih yevropejskih krayinah i povnistyu integrovani z sistemoyu merezhi gromadskogo transportnu svoyih mist zavdyaki chomu istotno zmenshuyut navantazhennya na transportnu infrastrukturu Mizhnarodna liniya Mizhnarodne zaliznichne spoluchennya ob yednuye veliki mista Turechchini z velikimi mistami susidnih krayin Zaraz z teritoriyi Turechchini kursuye tri mizhnarodnimi zaliznichnimi liniyami poyizdami zi Stambula v Sofiyu i Buharest i poyizdom z Karsa v Baku Ranishe takozh isnuvav poyizd kursuye za marshrutom Stambul Saloniki prote cherez ekonomichnu krizu 2011 roku v Greciyi vin razom iz vsima zakordonnimi poyizdami Greciyi buv skasovanij Ranishe planuvalasya sporudzhennya mizhnarodnoyi zaliznichnoyi liniyi na Blizkij Shid odnak cherez nestabilnu situaciyu na teritoriyi Iraku i Siriyi ci plani buli zgornuti na neviznachenij termin Visokoshvidkisnij poyizd Marmaraj pribuvaye na stanciyu Zakordonni zaliznichni liniyi Bolgariya funkcionuye Yevropejska koliya 1435 mm Rumuniya funkcionuye Rosijska 1520 mm ta Yevropejska koliya 1435 mm Greciya ne funkcionuye Yevropejska koliya Ne funkcionuye z 2011 cherez Borgovu krizu v Greciyi Gruziya funkcionuye Rosijska 1520 mm ta Yevropejska koliya 1435 mm Virmeniya ne funkcionuye Rosijska koliya Ne funkcionuye z 1993 cherez Karabaskij konflikt Azerbajdzhan funkcionuye Rosijska 1520 mm ta Yevropejska koliya 1435 mm obmezheno Yevropejska koliya 1435 mm Zaliznichnij zv yazok vidbuvayetsya cherez poromnu perepravu cherez ozero Van Irak ne funkcionuye Yevropejska koliya 1435 mm Ne funkcionuye cherez nestabilnu situaciyu v regioni ne funkcionuye Yevropejska koliya 1435 mm Ne funkcionuye z 2011 cherez Gromadyansku vijnu v SiriyiKompaniyiDokladnishe Turecka zaliznicya U poyednanni z usima svoyimi dochirnimi kompaniyami j filiyami derzhavna kompaniya Turecka zaliznicya maye faktichnu monopoliyu na pasazhirski ta vantazhni zaliznichni perevezennya a takozh na virobnictvo zaliznichnoyi tehniki obslugovuvannya i budivnictvo zaliznichnih linij Kompaniya takozh upravlyaye 7 portami ta 5 zavodami po virobnictvu tehniki Filiyi Tureckoyi zaliznici nahodyatsya v 8 regionalnih centrah Tureckoyi Respubliki Vsogo kompaniya maye 981 zaliznichnoyu stanciyeyu po vsij krayini Dochirni kompaniyi TCDD Tasimacilik Z 2016 roku pislya viddilennya vid Tureckoyi zaliznici stala osnovnoyu zaliznichnoyu kompaniyeyu Tureckoyi Respubliki Zajmayetsya pasazhirskimi ta vantazhnimi perevezennyami v toj chas yak yiyi materinska kompaniya zajmatisya remontom i obslugovuvannyam zaliznichnih linij TULOMSAS tur Turkiye Lokomotif ve Motor Sanayi Osnovna promislova kompaniya Tureckoyi zaliznici zajmayetsya virobnictvom lokomotiviv poyizdiv i vagoniv u spivpraci z inozemnimi kompaniyami tur Turkiye Vagon Sanayi Druga za rozmirom kompaniya v krayini zajmayetsya virobnictvom lokomotiviv poyizdiv i vagoniv u spivpraci z inozemnimi kompaniyami tur Turkiye Demiryolu Makinalari Sanayii Kompaniya yaka zajmayetsya remontom i obslugovuvannyam zaliznichnoyi tehniki Ruhomij skladVikoristovuvani poyizdi Lokomotivi Model Zobrazhennya Nomer Pobudovanij Pobudovano Tip Potuzhnist Virobnik DE24000 24001 24418 1970 1984 418 Teplovoz 2160 k s 1600 kVt TULOMSAS DE18100 18101 18120 1978 20 Teplovoz 1800 k s 1320 kVt DE22000 22001 22086 1985 1989 86 Teplovoz 2000 k s 1470 kVt TULOMSAS E43000 43001 43045 1987 45 Elektrovoz 4260 k s 3180 kVt TULOMSAS Toshiba DE33000 33001 33089 2003 2004 89 Teplovoz 3000 k s 2220 kVt TULOMSAS E68000 68001 68080 2013 80 Elektrovoz 6800 k s 5000 kVt Hyundai Rotem TULOMSAS DE36000 36001 36020 2013 20 Elektrovoz 3600 k s 2680 kVt TULOMSAS N A 2018 80 Elektroteplovoz 710 k s 522 kVt TULOMSAS DE11000 11001 11085 1985 85 Teplovoz 1065 k s 780 kVt Krauss Maffei TULOMSAS DH7000 7001 7020 1994 20 Elektroteplovoz 710 k s 522 kVt TULOMSAS DH9500 9501 9526 1999 26 Elektroteplovoz 950 k s 700 kVt TULOMSAS E1000 1000 2015 1 Elektrovoz 1360 k s 1000 kVt TULOMSAS Poyizdi Model Zobrazhennya Nomer Pobudovanij Pobudovano Tip Potuzhnist Virobnik DM15000 15001 15012 2008 12 Dizel poyizd 883 k s 650 kVt Hyundai Rotem HT65000 65001 65012 2007 2010 12 Elektropoyizd 6526 k s 4800 kVt CAF E23000 23001 23033 2009 33 Elektropoyizd 3127 k s 2300 kVt Hyundai Rotem E32000 32001 32054 2011 88 Elektropoyizd 3260 k s 2400 kVt Hyundai Rotem HT80000 80001 amp 80101 80106 2013 2016 16 Elektropoyizd 10876 k s 8000 kVt Siemens Drezini Model Zobrazhennya Serijnij nomer Pobudovanij Kilkist pobudovanih 2016 Potuzhnist Tip Virobnik 5701 5730 1993 30 571 k s 420 kVt Drezina Fiat Vagoni Model Zobrazhennya Pobudovanij Priznachennya Virobnik Regional Fleet 1972 Pasazhirskij vagon Pullman Fleet 1980 1990 Pasazhirskij vagon vagon restoran TVS2000 1992 Pasazhirskij vagon vagon restoran Spisani poyizdi Lokomotivi Model Zobrazhennya Nomer Pobudovanij Vikoristannya Tip Potuzhnist Virobnik 4001 4003 1955 1955 Elektrovoz 2170 k s 1620 kVt Alsthom 20001 20005 1957 1958 1957 1958 Teplovoz 1800 k s 1320 kVt General Electric 2000 1955 1961 Elektrovoz 2346 k s 1750 kVt 27001 27003 1961 1961 Elektroteplovoz Krauss Maffei 21501 21540 1964 1965 1965 Teplovoz 1580 k s 2150 kVt General Electric 40001 40015 1969 1971 1973 Elektrovoz 4004 k s 2945 kVt Alsthom 52501 52520 1967 1998 2005 Elektrovoz 5180 k s 3860 kVt Koncar ASEA 33101 33105 1953 1953 Elektroteplovoz 350 k s 260 kVt 44101 44106 1955 1955 Elektroteplovoz 800 k s 590 kVt 6001 1959 1959 Elektroteplovoz 610 k s 445 kVt 4101 1960 1960 Elektroteplovoz 410 k s 300 kVt 6501 6540 1960 1960 Elektroteplovoz 650 k s 480 kVt Krupp 3601 3624 1968 1968 Elektroteplovoz 350 k s 260 kVt 11501 11511 1960 1982 Elektroteplovoz 1100 k s 810 kVt Trainsets Model Zobrazhennya Nomer Pobudovanij Tip Potuzhnist Virobnik 5201 5202 1944 Dizel poyizd 840 k s 617 kVt MAN 5301 5516 1951 Dizel poyizd 1100 k s 809 kVt MAN 8001 8030 1955 Elektropoyizd 1386 k s 1020 kVt Alsthom 5501 5511 1968 Dizel poyizd 580 k s kVt Fiat 14001 14075 1979 Elektropoyizd 1414 k s 1040 kVt Drezini Model Zobrazhennya Nomer Pobudovanij Tip Potuzhnist Virobnik 5401 5420 1934 Drezina 85 k s 62 kVt Skoda 5401 5420 1935 Drezina 130 k s 99 kVt MAN 5401 5420 1942 Drezina 210 k s 154 kVt 5401 5420 1954 Drezina 300 k s 220 kVt MAN 5401 5420 1960 Drezina 340 k s 250 kVt 1990 Drezina 550 k s 404 kVt BibliografiyaBenno Bickel Time table Baghdadbahn in Jurgen Franzke ed Baghdadbahn and Hedjazbahn German railway history in the Middle East Nuremberg 2003 pp 160 162 Johannes Muller Syria and the Hedschasbahn Steam and Travel Overseas Railways 1 1989 Erika Preissig Gunther Klebes Railway construction and railway projects in the Orient and their economic and political goals in Yearbook for Railway History 21 1989 pp 43 102 Primitki RayHaber RaillyNews Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 www uic org Arhiv originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 www tcdd gov tr Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 16 chervnya 2020 www trainsofturkey com Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 www tcdd gov tr Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 Ensonhaber Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 Milliyet Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 Lulu com ISBN 978 1 4330 6861 4 Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 Abc az Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Hurriyet Daily News Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 www tcddtasimacilik gov tr Arhiv originalu za 28 veresnya 2019 Procitovano 17 bereznya 2022 www tulomsas com tr Arhiv originalu za 14 travnya 2020 Turkiye Vagon Sanayii A S Arhiv originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 www tudemsas gov tr Arhiv originalu za 12 travnya 2018 Procitovano 16 chervnya 2020

Дата публікації:
Топ