Жида́чівський район — колишній район України на півдні Львівської області. У 2020 році увійшов до Стрийського району Львівської області.
Жида́чівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Львівська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Львівська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4621500000 | ||||
Утворений: | 1940 | ||||
Населення: | ▼ 66 183 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 996 км² | ||||
Густота: | 66.4 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3239 | ||||
Поштові індекси: | 81700—81798 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Жидачів | ||||
Міські ради: | 2 | ||||
Селищні ради: | 3 | ||||
Сільські ради: | 28 | ||||
Міста: | 2 | ||||
Смт: | 3 | ||||
Села: | 113 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Кос Ігор Степанович | ||||
Голова РДА: | Гучко Марія Михайлівна | ||||
Вебсторінка: | Жидачівська РДА Жидачівська райрада | ||||
Адреса: | 81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Жидачів, Шашкевича, 2 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Жида́чівський район у Вікісховищі |
Історія
Жидачівський район Львівської області у сучасних межах сформувався в грудні 1966 року. Утворено його 4 грудня 1939 року з частини території колишнього Жидачівського повіту Станіславівського воєводства і включено до складу Дрогобицької області. Після ліквідації цієї області 1959 року і приєднання земель Журавнівського району увійшов до складу Львівської області. А 1962 року до нього приєднано й територію колишнього Ходорівського району.
Перша згадка про м. Жидачів подана в Іпатіївському списку літопису «Повісті минулих літ», «Воскресенському літописі», Московському літописному зводі XV ст. Під 1164 роком датуються дві назви: Удеч, Удечев. Найдавніше поселення жителів стародавнього міста, за даними досліджень Львівської обласної археологічної експедиції, зафіксовано на горі Базиївці, яка є однією з відомих історичних пам'яток краю. Городище лежить за 800 м на північний захід від сучасного центра міста, на межі правого берега р. Стрий.
З історичних джерел дізнаємося, що в XIV ст. Жидачів був уже досить великим містом і мав замок, обнесений валом. А у 1448 році на місці давньоруської фортеці був збудований новий замок.
Жидачівський район утворений 17 січня 1940 р. з сільських гмін і міста Жидачів скасованого Жидачівського повіту Дрогобицької області.
У 1948 в Жидачеві організовано колгосп «Нове життя», в склад якого увійшли 900 господарств із тяглом понад 500 коней. У 1951 р. введено в дію картонно-паперовий комбінат. У 1947 році відкрито семирічну школу для робітничої молоді, яка через 3 роки стала середньою. В 1952 році побудована друга середня школа. У 1952 р. в місті почала працювати поліклініка. 1954 року почали будувати лікарню, побудували новий пологовий будинок, а в 1955 р. побудували головний корпус лікарні і допоміжні приміщення.
У січні 1959 року до Жидачівського району приєднана територія ліквідованого Журавнівського району.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Жидачівського району була створена 121 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 81,15 % (проголосували 46 492 із 57 289 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 69,48 % (32 302 виборців); Юлія Тимошенко — 12,82 % (5 958 виборців), Олег Ляшко — 6,90 % (3 206 виборців), Анатолій Гриценко — 5,47 % (2 544 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,54 %.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділявся на 2 міські ради, 3 селищні ради та 28 сільських рад, які об'єднують 118 населених пунктів і підпорядковані Жидачівській районній раді. Адміністративний центр — місто Жидачів.
Транспорт
Районом проходить автошлях E40.
Природно-заповідний фонд
Загальнозоологічні заказники
Діброва (загальнодержавного значення).
Ландшафтні заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Алея вікових лип, Алея вікових лип і дубів, Група вікових лип, Дуб Вепрь, Дуб Виговського, Кипарис, Тополя-патріарх.
Геологічні пам'ятки природи
Відклади крейдових порід, відслонених в басейні р. Дністер біля смт Журавно і Старе Село.
Гідрологічні пам'ятки природи
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Парк XIX ст. (Піддністряни), Парк XIX ст. (Лівчиці), Парк XIX ст. (Ходорів).
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 37 588 | 7719 | 5077 | 11 123 | 8202 | 5237 | 230 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 43 221 | 7326 | 4995 | 10 547 | 9513 | 10 017 | 823 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 79910 | 98,88 % |
росіяни | 534 | 0,66 % |
поляки | 209 | 0,26 % |
білоруси | 53 | 0,07 % |
молдовани | 19 | 0,02 % |
інші | 87 | 0,11 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 80226 | 99,27 % |
російська | 450 | 0,56 % |
польська | 63 | 0,08 % |
білоруська | 27 | 0,03 % |
молдовська | 12 | 0,01 % |
інші | 34 | 0,04 % |
Пам'ятки
Відомі люди
Уродженці
- гербу Сас (1561, -1617?) — бернардин, біскуп РКЦ в Бакеу.
- Венгринович Іван Остапович (1927—1989) с. Тейсарів — український художник.
- Ігор Фе́дорович Ку́шплер (1 січня 1949 р., с. Покрівці, Ходорівський район (тепер у складі Жидачівського району), Львівська область — 23 квітня 2012, Польща) — український оперний співак (баритон). Соліст Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Народний артист України.
Див. також
Примітки
- Розпорядження Президента України від 13 грудня 2019 року № 505/2019-рп «Про призначення М.Гучко головою Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дублянського, Журавнівського, Крукеницького, Новострілищанського і Стрілківського …»
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Жидачівського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 25 березня 2017.
- Jan Reychman. Lubieniecki Walerian h. Sas (1561—1751) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — Tom XVII/4, zeszyt 75. — S. 609—610. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жидачівський район |
- смт Гніздичів [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhida chivskij rajon kolishnij rajon Ukrayini na pivdni Lvivskoyi oblasti U 2020 roci uvijshov do Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zhida chivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Lvivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastKod KOATUU 4621500000Utvorenij 1940Naselennya 66 183 na 1 01 2019 Plosha 996 km Gustota 66 4 osib km Tel kod 380 3239Poshtovi indeksi 81700 81798Naseleni punkti ta radiRajonnij centr ZhidachivMiski radi 2Selishni radi 3Silski radi 28Mista 2Smt 3Sela 113Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Kos Igor StepanovichGolova RDA Guchko Mariya MihajlivnaVebstorinka Zhidachivska RDA Zhidachivska rajradaAdresa 81700 Lvivska obl Zhidachivskij r n m Zhidachiv Shashkevicha 2MapaZhida chivskij rajon u VikishovishiIstoriyaGnizdichiv Monastir Sv Gerarda Zhidachivskij rajon Lvivskoyi oblasti u suchasnih mezhah sformuvavsya v grudni 1966 roku Utvoreno jogo 4 grudnya 1939 roku z chastini teritoriyi kolishnogo Zhidachivskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva i vklyucheno do skladu Drogobickoyi oblasti Pislya likvidaciyi ciyeyi oblasti 1959 roku i priyednannya zemel Zhuravnivskogo rajonu uvijshov do skladu Lvivskoyi oblasti A 1962 roku do nogo priyednano j teritoriyu kolishnogo Hodorivskogo rajonu Persha zgadka pro m Zhidachiv podana v Ipatiyivskomu spisku litopisu Povisti minulih lit Voskresenskomu litopisi Moskovskomu litopisnomu zvodi XV st Pid 1164 rokom datuyutsya dvi nazvi Udech Udechev Najdavnishe poselennya zhiteliv starodavnogo mista za danimi doslidzhen Lvivskoyi oblasnoyi arheologichnoyi ekspediciyi zafiksovano na gori Baziyivci yaka ye odniyeyu z vidomih istorichnih pam yatok krayu Gorodishe lezhit za 800 m na pivnichnij zahid vid suchasnogo centra mista na mezhi pravogo berega r Strij Z istorichnih dzherel diznayemosya sho v XIV st Zhidachiv buv uzhe dosit velikim mistom i mav zamok obnesenij valom A u 1448 roci na misci davnoruskoyi forteci buv zbudovanij novij zamok Zhidachivskij rajon utvorenij 17 sichnya 1940 r z silskih gmin i mista Zhidachiv skasovanogo Zhidachivskogo povitu Drogobickoyi oblasti U 1948 v Zhidachevi organizovano kolgosp Nove zhittya v sklad yakogo uvijshli 900 gospodarstv iz tyaglom ponad 500 konej U 1951 r vvedeno v diyu kartonno paperovij kombinat U 1947 roci vidkrito semirichnu shkolu dlya robitnichoyi molodi yaka cherez 3 roki stala serednoyu V 1952 roci pobudovana druga serednya shkola U 1952 r v misti pochala pracyuvati poliklinika 1954 roku pochali buduvati likarnyu pobuduvali novij pologovij budinok a v 1955 r pobuduvali golovnij korpus likarni i dopomizhni primishennya U sichni 1959 roku do Zhidachivskogo rajonu priyednana teritoriya likvidovanogo Zhuravnivskogo rajonu 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Zhidachivskogo rajonu bula stvorena 121 viborcha dilnicya Yavka na viborah skladala 81 15 progolosuvali 46 492 iz 57 289 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 69 48 32 302 viborciv Yuliya Timoshenko 12 82 5 958 viborciv Oleg Lyashko 6 90 3 206 viborciv Anatolij Gricenko 5 47 2 544 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 54 Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Zhidachivskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyavsya na 2 miski radi 3 selishni radi ta 28 silskih rad yaki ob yednuyut 118 naselenih punktiv i pidporyadkovani Zhidachivskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Zhidachiv TransportRajonom prohodit avtoshlyah E40 Na mezhi rajonivPrirodno zapovidnij fondZagalnozoologichni zakazniki Dibrova zagalnoderzhavnogo znachennya Landshaftni zakazniki Baziyivka Dubrivskij Botanichni pam yatki prirodi Aleya vikovih lip Aleya vikovih lip i dubiv Grupa vikovih lip Dub Vepr Dub Vigovskogo Kiparis Topolya patriarh Geologichni pam yatki prirodi Vidkladi krejdovih porid vidslonenih v basejni r Dnister bilya smt Zhuravno i Stare Selo Gidrologichni pam yatki prirodi Vitik riki Kuna Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Park XIX st Piddnistryani Park XIX st Livchici Park XIX st Hodoriv NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 37 588 7719 5077 11 123 8202 5237 230Zhinki 43 221 7326 4995 10 547 9513 10 017 823Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki230 85 823 373 80 84 1106 972 75 79 2356 1831 70 74 3309 2061 65 69 3246 2180 60 64 2948 1586 55 59 1992 2043 50 54 2212 2393 45 49 2361 2986 40 44 2958 2766 35 39 2532 2774 30 34 2493 2597 25 29 2564 2514 20 24 2496 2563 15 20 2499 3067 10 14 2940 2702 5 9 2481 1950 0 4 1905 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 79910 98 88 rosiyani 534 0 66 polyaki 209 0 26 bilorusi 53 0 07 moldovani 19 0 02 inshi 87 0 11 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 80226 99 27 rosijska 450 0 56 polska 63 0 08 biloruska 27 0 03 moldovska 12 0 01 inshi 34 0 04 Pam yatkiPam yatki arhitekturi Zhidachivskogo rajonu Pam yatki istoriyi Zhidachivskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Zhidachivskogo rajonuVidomi lyudiUrodzhenci gerbu Sas 1561 1617 bernardin biskup RKC v Bakeu Vengrinovich Ivan Ostapovich 1927 1989 s Tejsariv ukrayinskij hudozhnik Igor Fe dorovich Ku shpler 1 sichnya 1949 r s Pokrivci Hodorivskij rajon teper u skladi Zhidachivskogo rajonu Lvivska oblast 23 kvitnya 2012 Polsha ukrayinskij opernij spivak bariton Solist Lvivskogo nacionalnogo teatru operi ta baletu im S Krushelnickoyi Narodnij artist Ukrayini Div takozhStrijskij rajonPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 13 grudnya 2019 roku 505 2019 rp Pro priznachennya M Guchko golovoyu Zhidachivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Lvivskoyi oblasti s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 21 01 1959 Pro likvidaciyu Dublyanskogo Zhuravnivskogo Krukenickogo Novostrilishanskogo i Strilkivskogo ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 6 lyutogo 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Zhidachivskogo rajonu 19 chervnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2017 Jan Reychman Lubieniecki Walerian h Sas 1561 1751 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1972 Tom XVII 4 zeszyt 75 S 609 610 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhidachivskij rajonsmt Gnizdichiv 20 sichnya 2021 u Wayback Machine Mikolayivskij rajon Peremishlyanskij rajonStrijskij rajon Ivano Frankivska oblast Rogatinskij rajon Ivano Frankivska oblast Dolinskij rajon Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblast Rogatinskij rajon Kaluskij rajon