Еялет (осман. ایالت), «країна», «край») — найвища одиниця адміністративно-територіального поділу Османської імперії в 1362—1864 роках. Османська провінція. Також зустрічаються назви «бейлербейство» (бейлербейлик) і «пашство» (пашалик).
Історія
Від 1453 до початку XIX століття система органів місцевої влади в Османській імперії була погано впорядкована. Імперія спочатку була поділена на своєрідні провінції, що називалися еялетами, кожним з яких керував паша «трьох хвостів». За призначення найвищих державних посадовців як у столиці, так і в провінціях відповідав великий візир. У період між 1861 та 1866 еялети скасовані, а територія держави адміністративно переподілена на вілаєти.
Еялети
Завоювання султанів Селіма I і Сулеймана I Пишного в XVI столітті потребували збільшення числа адміністративних одиниць. До кінця XVI століття число еялетів досягло 42.
Еялет | Турецькою | Створний | Країни | Примітки |
---|---|---|---|---|
Абіссінський еялет | Habeş | прибл. 1554 | Саудівська Аравія, Судан, Еритрея, Сомалі | |
Адана | آضنهAżana (Adana) | прибл. 1608 | Туреччина | |
Алеппо | حلبḤaleb (Halep) | прибл. 1516—1521 | Сирія, Туреччина | |
Алжирський еялет | جزاير غرب; Cezâyîr-i Ġarb | 1517 | Алжир | |
Anadolu | прибл. 1365 | Туреччина | ||
Rakka | прибл. 1500-і | Ірак, Сирія, Туреччина | Також називалася Урфа | |
Багдад | بغدادBaġdâd (Bağdat) | 1535 | Ірак | |
Басра | بصرهBaṣra (Basra) | прибл. 1552 | Ірак, Кувейт | |
Боснія | Bosna | 1520-і | Боснія і Герцеговина, Сербія, Хорватія, Чорногорія | |
Budin | 1541 | Угорщина, Сербія, Хорватія | ||
Ван | Van | 1548 | Туреччина | |
دياربكرDiyârbekir (Diyarbakır) | 1515 | Туреччина, Ірак | ||
Єгипетський еялет | مصر Mıṣır | 1517 | Єгипет, Палестина, Йорданія, Саудівська Аравія | |
Ємен | Yemen | 1517-18, 1539 | Ємен, Саудівська Аравія | |
Кафа (Феодосія) | Kefe | прибл. 1581 | Україна | |
Kanije | 1600 | Угорщина, Хорватія | ||
Karaman | c. 1470 | Туреччина | ||
Карс | Kars | 1579 | Туреччина | Об'єднана з Ерзурум в 1845. |
قبرصḲıbrıṣ (Kıbrıs) | 1571 | Кіпр, Туреччина | прибл. 1660—1703 і в 1784 частина Егейській провінції. | |
Maraş, Dulkadır | прибл. 1522 | Туреччина | ||
Мосул | Musul | 1500-і | Ірак | |
Rumeli | прибл. 1365 | Болгарія, Греція, Північна Македонія, Албанія, Сербія, Чорногорія, Туреччина | Розташовувалася в європейських володіннях Османської імперії | |
Çıldır | прибл. 1579 | Грузія, Туреччина | Інша назва — . | |
Силістра | Silistre | прибл. 1599 | Болгарія, Румунія, Молодова, Україна | Включала в себе фортецю Очаків; першим бейлебегом провінції був кримський хан. |
Сівас | Sivas | 1500-і | Туреччина | |
Сирія | Şam | 1516-17 | Сирія, Ліван, Ізраїль, Палестина, Йорданія, частина Туреччини та Іраку. | |
Tımışvar | 1552 | Румунія, Сербія, Угорщина | Також називалася провінція Темешвар | |
Трабзон, Лазистан | Trabzon | 1500-і | Грузія, Туреччина | Також носила назву провінція Трапезунт |
(Триполі на Сході) | Trablus-ı Şam (Trablusşam) | прибл. 1570-і | Ліван, Сирія | |
(Триполі на Заході) | Trablus-ı Garb (Trablusgarp) | 1551 | Лівія | |
Туніс | Tunus | 1574 | Туніс | |
Şehrizor | 1500-і | Ірак, Іран | Також відомий як Шерізор або Кіркук. | |
Cezayir | 1500-і | Греція | Область капудан-паші (командувач флотом); також називалася Деніз, пізніше Джезаір-і Бахр-і Сефід | |
اكرEgir (Eğri) | 1596 | Угорщина, Словаччина | ||
Lahsa | прибл. 1579 | Саудівська Аравія | Рідко управлялася безпосередньо | |
Ерзурум | Erzurum | прибл. 1514—1534 | Туреччина |
Див. також
Примітки
- A handbook of Asia Minor. Naval Staff. Intelligence Department. 1919. с. 203.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Eyalet(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet osman ایالت krayina kraj najvisha odinicya administrativno teritorialnogo podilu Osmanskoyi imperiyi v 1362 1864 rokah Osmanska provinciya Takozh zustrichayutsya nazvi bejlerbejstvo bejlerbejlik i pashstvo pashalik Osmanska imperiya v 1481 1683IstoriyaVid 1453 do pochatku XIX stolittya sistema organiv miscevoyi vladi v Osmanskij imperiyi bula pogano vporyadkovana Imperiya spochatku bula podilena na svoyeridni provinciyi sho nazivalisya eyaletami kozhnim z yakih keruvav pasha troh hvostiv Za priznachennya najvishih derzhavnih posadovciv yak u stolici tak i v provinciyah vidpovidav velikij vizir U period mizh 1861 ta 1866 eyaleti skasovani a teritoriya derzhavi administrativno perepodilena na vilayeti EyaletiZavoyuvannya sultaniv Selima I i Sulejmana I Pishnogo v XVI stolitti potrebuvali zbilshennya chisla administrativnih odinic Do kincya XVI stolittya chislo eyaletiv dosyaglo 42 Eyalet Tureckoyu Stvornij Krayini Primitki Abissinskij eyalet Habes pribl 1554 Saudivska Araviya Sudan Eritreya Somali Adana آضنهAzana Adana pribl 1608 Turechchina Aleppo حلبḤaleb Halep pribl 1516 1521 Siriya Turechchina Alzhirskij eyalet جزاير غرب Cezayir i Ġarb 1517 Alzhir Anadolu pribl 1365 Turechchina Rakka pribl 1500 i Irak Siriya Turechchina Takozh nazivalasya Urfa Bagdad بغدادBaġdad Bagdat 1535 Irak Basra بصرهBaṣra Basra pribl 1552 Irak Kuvejt Bosniya Bosna 1520 i Bosniya i Gercegovina Serbiya Horvatiya Chornogoriya Budin 1541 Ugorshina Serbiya Horvatiya Van Van 1548 Turechchina دياربكرDiyarbekir Diyarbakir 1515 Turechchina Irak Yegipetskij eyalet مصر Miṣir 1517 Yegipet Palestina Jordaniya Saudivska Araviya Yemen Yemen 1517 18 1539 Yemen Saudivska Araviya Kafa Feodosiya Kefe pribl 1581 Ukrayina Kanije 1600 Ugorshina Horvatiya Karaman c 1470 Turechchina Kars Kars 1579 Turechchina Ob yednana z Erzurum v 1845 قبرصḲibriṣ Kibris 1571 Kipr Turechchina pribl 1660 1703 i v 1784 chastina Egejskij provinciyi Maras Dulkadir pribl 1522 Turechchina Mosul Musul 1500 i Irak Rumeli pribl 1365 Bolgariya Greciya Pivnichna Makedoniya Albaniya Serbiya Chornogoriya Turechchina Roztashovuvalasya v yevropejskih volodinnyah Osmanskoyi imperiyi Cildir pribl 1579 Gruziya Turechchina Insha nazva Silistra Silistre pribl 1599 Bolgariya Rumuniya Molodova Ukrayina Vklyuchala v sebe fortecyu Ochakiv pershim bejlebegom provinciyi buv krimskij han Sivas Sivas 1500 i Turechchina Siriya Sam 1516 17 Siriya Livan Izrayil Palestina Jordaniya chastina Turechchini ta Iraku Timisvar 1552 Rumuniya Serbiya Ugorshina Takozh nazivalasya provinciya Temeshvar Trabzon Lazistan Trabzon 1500 i Gruziya Turechchina Takozh nosila nazvu provinciya Trapezunt Tripoli na Shodi Trablus i Sam Trablussam pribl 1570 i Livan Siriya Tripoli na Zahodi Trablus i Garb Trablusgarp 1551 Liviya Tunis Tunus 1574 Tunis Sehrizor 1500 i Irak Iran Takozh vidomij yak Sherizor abo Kirkuk Cezayir 1500 i Greciya Oblast kapudan pashi komanduvach flotom takozh nazivalasya Deniz piznishe Dzhezair i Bahr i Sefid اكرEgir Egri 1596 Ugorshina Slovachchina Lahsa pribl 1579 Saudivska Araviya Ridko upravlyalasya bezposeredno Erzurum Erzurum pribl 1514 1534 TurechchinaDiv takozhAdministrativnij podil Osmanskoyi imperiyi Bejlerbej Vilayet Nahiya SandzhakPrimitkiA handbook of Asia Minor Naval Staff Intelligence Department 1919 s 203 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Eyalet angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad