Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сирійський вілаєт або вілаєт Дамаск (осман. ولايت سوريه, трансліт. Vilâyet-i Suriye) — вілаєт Османської імперії, що утворився 1865 року з частин еялетів Дамаск, Триполі та Сідон з площею 62,180 км². Припинив існування 1918 року після поразки Османської імперії у Першій світовій війні.
| Сирія | |
| Прапор | |
| Дата створення / заснування | 1865 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Дамаск |
| Кількість населення | 701 812 осіб |
| Замінений на | d |
| На заміну | Дамаск |
| Час/дата припинення існування | 1918 |
| Площа | 62,18 км² |
 | |
 Сирія у Вікісховищі | |
Координати: 33°30′46″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51300000002777324° пн. ш. 36.29200000002777671° сх. д.
Історія
У 1865 році в рамках реформи часів Танзімату з колишнього еялету Дамаск було створено Сирійський вілаєт. До нього було долучено частини Триполійського та Сідонського еялетів. Адміністративним центром стало місто Дамаск. Втім самого початку санджак Єрусалим перебував в особливому становищі. У 1872 році той остаточно отримав статус мутасаррифату й відокремився від Сирійського вілаєту.
У 1884 році розроблялися плани щодо розділення вілаєтиу, з якого повинен був утворитися самостійний вілаєт під назвою Південна Сирія (або Палестина), втім султанський уряд зрештою відмовився від цієї ідеї. У 1888 році з прибережних санджаків Сирійського вілаєту було утворено вілаєт Бейрут. У 1895 в області річки Йордан було утворено самостійний мутасаррифат Карак, що не підпорядковувався валі (губернатору) Сирії.
Водночас почалася розбудова залізничної мережі. У 1895 році прокладено залізницю від Дамаска до Бейрута. У 1906 році завершено будівництво залізниці, що зв'язала міста Дамаск і Хама з Алеппо, а звідти зі Стамбулом. У 1908 році залізниця була прокладена до Медіни і Мекки, встановивши транспортний зв'язок з вілаєтом Хиджаз.
Під час Першої світової війни вілаєт був однією з найважливіших провінцій Османської імперії, звідки рухалися війська та необхідний провіант і реманент для Суецького, а потім Палестинського фронтів. Водночас провінція страждала через посуху та голод, що викликало заворушення, які були придушені валі Джемаль-пашею. Тут відбувалися важливі битви між османськими та англо-французькими військами. Наприкінці 1917 року санджаки було охоплено арабським повстанням. Зрештою у 1918 році окуповано військами Антанти, а араби увійшли до Дамаска. Незабаром на короткий час став основою Сирійського королівства. У 1920 році як мандатну територію передано Франції.
Структура
У 1865—1872 роках вілаєт складався з 10 санджаків санджаків: Дамаск, Карак, Хама, Хауран, Єрусалим, Бейрут, Латакія, Наблус, Акка, Триполі.
У 1873—1888 роках мав 9 санджаків: Дамаск, Карак, Хама, Хауран, Бейрут, Латакія, Наблус, Акка, Триполі.
У 1888—1895 роках мав 4 санджаки: Дамаск, Карак, Хама, Хауран.
У 1896—1918 роках складався з 3 санджаків: Дамаск, Хама, Хауран. Столицею вілаєту був Дамаск.
Валі
- Рашид Паша (1865—1871)
- Субхі Паша (1871—1873)
- Шериф Мехмед Реуф Паша (1873—1874)
- Ісад Паша (1874—1875)
- Ахмед Хамді Паша (1875—1876)
- Ахмед Паша (1876—1877)
- Кучюк Омар Февзі Паша (1877—1878)
- Алі Гайдар Мідхат Паша (1878—1879)
- Хамді Паша (1880—1885)
- Рашид Нашид Паша (1885—1888)
- Мехмед Назіф Паша (1888—1889)
- Мустафа Асім Паша (1889—1891)
- Топал Осман Нурі Паша (1891—1892)
- Шериф Мехмед Рауф Паша (1892—1894)
- Нурі Осман Нурі Паша (1894—1895)
- Гасан Паша (1896—1897)
- Назим Паша (1897—1906)
- Шукрі Паша (1906—1909)
- Ізмаїл Фазіл-бей (1909—1911)
- Ізмаїл Галіб-бей (1911—1912)
- Кіазим Паша (1912—1913)
- Аріф-бей (1913)
- Мехмед Аріф-бей Мардін (1914)
- Джемаль Паша (1915)
- Азми Паша (1915—1916)
- Тахсин-бей (1916—1918)
- Мехмед Джебель Паша (1918)
- Шакрі Паша (1-2 жовтня 1918)
Населення
Відповідно до перепису 1885 року в вілаєті мешкало 1 млн осіб. У 1897 році після остаточної територіальної реформи в Сирійському вілаєті мешкало 701,812 особи. Більшість населення становили араби, втім також мешкали курди, турки, ассирійці, черкеси.
Примітки
- Salname-yi Vilâyet-i Suriye ("Щорічник Сирійського вілаєту"), Syria vilâyet matbaası, Suriye [Сирія], 1300 [1882]. на вебсайті Hathi Trust Digital Library.
- First Encyclopaedia of Islam: 1913–1936, Volume II, p. 909. BRILL, 1927, 1993.
Джерела
- Rogan, Eugene L. (2002-04-11). Frontiers of the State in the Late Ottoman Empire: Transjordan, 1850—1921. Cambridge University Press. pp. 52–55. .
- Servet Mutlu Late Ottoman population and its ethnic distribution (англ.) // Turkish Journal of Population Studies: журнал. — Ankara: Hacettepe University, 2003. — July (vol. 25). — P. 3–38
- Bruce Masters. The Arabs of the Ottoman Empire, 1516—1918: A Social and Cultural History. — Cambridge University Press, 2013. — 277 с. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сирія (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirijskij vilayet abo vilayet Damask osman ولايت سوريه translit Vilayet i Suriye vilayet Osmanskoyi imperiyi sho utvorivsya 1865 roku z chastin eyaletiv Damask Tripoli ta Sidon z plosheyu 62 180 km Pripiniv isnuvannya 1918 roku pislya porazki Osmanskoyi imperiyi u Pershij svitovij vijni Siriya Prapor Data stvorennya zasnuvannya1865 Krayina Osmanska imperiya StolicyaDamask Kilkist naselennya701 812 osib Zaminenij nad Na zaminuDamask Chas data pripinennya isnuvannya1918 Plosha62 18 km Siriya u Vikishovishi Koordinati 33 30 46 pn sh 36 17 31 sh d 33 51300000002777324 pn sh 36 29200000002777671 sh d 33 51300000002777324 36 29200000002777671IstoriyaU 1865 roci v ramkah reformi chasiv Tanzimatu z kolishnogo eyaletu Damask bulo stvoreno Sirijskij vilayet Do nogo bulo dolucheno chastini Tripolijskogo ta Sidonskogo eyaletiv Administrativnim centrom stalo misto Damask Vtim samogo pochatku sandzhak Yerusalim perebuvav v osoblivomu stanovishi U 1872 roci toj ostatochno otrimav status mutasarrifatu j vidokremivsya vid Sirijskogo vilayetu U 1884 roci rozroblyalisya plani shodo rozdilennya vilayetiu z yakogo povinen buv utvoritisya samostijnij vilayet pid nazvoyu Pivdenna Siriya abo Palestina vtim sultanskij uryad zreshtoyu vidmovivsya vid ciyeyi ideyi U 1888 roci z priberezhnih sandzhakiv Sirijskogo vilayetu bulo utvoreno vilayet Bejrut U 1895 v oblasti richki Jordan bulo utvoreno samostijnij mutasarrifat Karak sho ne pidporyadkovuvavsya vali gubernatoru Siriyi Vodnochas pochalasya rozbudova zaliznichnoyi merezhi U 1895 roci prokladeno zaliznicyu vid Damaska do Bejruta U 1906 roci zaversheno budivnictvo zaliznici sho zv yazala mista Damask i Hama z Aleppo a zvidti zi Stambulom U 1908 roci zaliznicya bula prokladena do Medini i Mekki vstanovivshi transportnij zv yazok z vilayetom Hidzhaz Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vilayet buv odniyeyu z najvazhlivishih provincij Osmanskoyi imperiyi zvidki ruhalisya vijska ta neobhidnij proviant i remanent dlya Sueckogo a potim Palestinskogo frontiv Vodnochas provinciya strazhdala cherez posuhu ta golod sho viklikalo zavorushennya yaki buli pridusheni vali Dzhemal pasheyu Tut vidbuvalisya vazhlivi bitvi mizh osmanskimi ta anglo francuzkimi vijskami Naprikinci 1917 roku sandzhaki bulo ohopleno arabskim povstannyam Zreshtoyu u 1918 roci okupovano vijskami Antanti a arabi uvijshli do Damaska Nezabarom na korotkij chas stav osnovoyu Sirijskogo korolivstva U 1920 roci yak mandatnu teritoriyu peredano Franciyi StrukturaU 1865 1872 rokah vilayet skladavsya z 10 sandzhakiv sandzhakiv Damask Karak Hama Hauran Yerusalim Bejrut Latakiya Nablus Akka Tripoli U 1873 1888 rokah mav 9 sandzhakiv Damask Karak Hama Hauran Bejrut Latakiya Nablus Akka Tripoli U 1888 1895 rokah mav 4 sandzhaki Damask Karak Hama Hauran U 1896 1918 rokah skladavsya z 3 sandzhakiv Damask Hama Hauran Stoliceyu vilayetu buv Damask Vali Rashid Pasha 1865 1871 Subhi Pasha 1871 1873 Sherif Mehmed Reuf Pasha 1873 1874 Isad Pasha 1874 1875 Ahmed Hamdi Pasha 1875 1876 Ahmed Pasha 1876 1877 Kuchyuk Omar Fevzi Pasha 1877 1878 Ali Gajdar Midhat Pasha 1878 1879 Hamdi Pasha 1880 1885 Rashid Nashid Pasha 1885 1888 Mehmed Nazif Pasha 1888 1889 Mustafa Asim Pasha 1889 1891 Topal Osman Nuri Pasha 1891 1892 Sherif Mehmed Rauf Pasha 1892 1894 Nuri Osman Nuri Pasha 1894 1895 Gasan Pasha 1896 1897 Nazim Pasha 1897 1906 Shukri Pasha 1906 1909 Izmayil Fazil bej 1909 1911 Izmayil Galib bej 1911 1912 Kiazim Pasha 1912 1913 Arif bej 1913 Mehmed Arif bej Mardin 1914 Dzhemal Pasha 1915 Azmi Pasha 1915 1916 Tahsin bej 1916 1918 Mehmed Dzhebel Pasha 1918 Shakri Pasha 1 2 zhovtnya 1918 NaselennyaVidpovidno do perepisu 1885 roku v vilayeti meshkalo 1 mln osib U 1897 roci pislya ostatochnoyi teritorialnoyi reformi v Sirijskomu vilayeti meshkalo 701 812 osobi Bilshist naselennya stanovili arabi vtim takozh meshkali kurdi turki assirijci cherkesi PrimitkiSalname yi Vilayet i Suriye Shorichnik Sirijskogo vilayetu Syria vilayet matbaasi Suriye Siriya 1300 1882 na vebsajti Hathi Trust Digital Library First Encyclopaedia of Islam 1913 1936 Volume II p 909 BRILL 1927 1993 ISBN 9789004097964DzherelaRogan Eugene L 2002 04 11 Frontiers of the State in the Late Ottoman Empire Transjordan 1850 1921 Cambridge University Press pp 52 55 ISBN 978 0 521 89223 0 Servet Mutlu Late Ottoman population and its ethnic distribution angl Turkish Journal of Population Studies zhurnal Ankara Hacettepe University 2003 July vol 25 P 3 38 Bruce Masters The Arabs of the Ottoman Empire 1516 1918 A Social and Cultural History Cambridge University Press 2013 277 s ISBN 9781107033634 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Siriya vilayet