Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Древани (пол. Drzewianie; нім. Dräwehn) — одне із найзахідніших слов'янських племен (назва походить від слова древо або "древні"). Займали території на західному березі нижньої течії Лаби (Ельби). Входили до Ободрицького союзу, потім з IX століття знаходились під сакським гнітом. До половини XVIII століття говорили древанською мовою (складалась із великої кількості різних діалектів). Зазвичай землі древан називаються Вендланд (нім. Wendland,wendy,veneti) — на південний схід від Гамбурга. Головне місто племені древан було місто Люхов.
Історія древан
Предки древан оселилися між Лабою і містом Люнебург десь у VII столітті н.e.. Це був район із лісостеповою рослинністю, бідними ґрунтами, частково заболочених. Древани ніколи не становили етнічної єдиної спільноти, жили впереміш з саксами. Наступні 1000 років про них було мало що відомо. Причиною тому є їхня ізоляція: були вони селянами, що ледве могли себе утримувати з малопродуктивного сільського господарства і скотарства. Займалися льонарством, бортництвом, тощо. З огляду на їхні статки можна сказати, що культура їхня була "скромною", вдовольняючись лише усними переказами та переспівами. Жили окремими громадами, спілкувались між собою зрідка (про це свідчить велика кількість діалектів). Після того як були розбиті саксами в 811 році, їх почали онімеччувати. Проте цей процес протікав досить в'яло з огляду на убогість населення Тому їм довше ніж решті підкорених слов'ян вдалось зберегти свою самобутність (слов'яни із сусіднього Мекленбургу асимілювались вже наприкінці XVI століття). Древани в XVII столітті стали найзахіднішим анклавом слов'янського світу. Німці називали землі древан Вендланд («землі ведів», чи слов'ян) чи Древен (Dräwehn) (від німецької вимови назви племені).
Друге відкриття древан
В 18 сторіччі почались перші дебати з приводу культури і мови древан. Першим, хто почав говорити про слов'янську мову Венланду, був філософ Ґотфрід Вільгельм Лейбніц. Потім дебати вели здебільшого місцеві пастори-євангелісти, які зробили перші фонетичні записи діалектів.
В кінці XVII століття видано перший словник діалекту із округу Данненберг (автор не відомий, мабуть якийсь із тих же пасторів). В 1750 р. Йоган Фрідріх Феффінґер створив німецько-древанський словник. В тому ж році пастор із міста Вустров (1649-1719 рр.) створив ще кращий словник «лат. Vocabularium Venedicum» (на базі інформації наданої землеробом Йоганном Єнішґе із села Кленов (Johann Jenieschge, Klenow).
В 1809 р. місцевий лікар (1758-1812 рр.) видав Загальний люнебурзько-вендський словник (нім. Vollständiges Lüneburgisch-Wendisches Wörterbuch).
Автором найобширнішої публікації про древан був (1677-1740 рр.), древанський землероб із села Зютен (нім. Süthen) (округ Люхов), який в 1730 р. написав німецькою мовою хроніку: Die Wendländische Bauernchronik des Johann Parum Schultze und ein Kleines Wendisches Lexicon, яка крім словника мала ще й німецько-древанський розмовник. Хроніку він створив на основі родинних оповідок. Його сім'я носила прізвище Нібур, Йоганн Парум мав приставку Шульце (Schultze - солтис) успадковану від свого батька). Книжка описує останню епоху в історії древан від часів тридцятирічної війни, коли в околицях Люхова по-древанськи говорили всі. У 1640 р. в селах серед древанської молоді існував ще звичай співати різдвяних щедрівок, яка за пісню древанською мовою отримувала яйця і ковбасу. Цей та інші звичаї місцева німецька влада сприймала як дикість. Недоброзичливо ставилися й прості німці до своїх сусідів-древан.
Кінець етнічної осібності древан
Германізація в XVIII столітті зробила великий крок вперед. Шульце зауважив, що коли він і ще три особи із села помруть, то ніхто більше не знатиме, як по-древанськи буде собака. З цього можна зробити висновок, що в 1730 році по-древанськи говорили люди середнього і старшого віку. Інші джерела свідчать про те, що молодь ставилась зневажливо до тих, хто говорив древанською. В 1751 році невідомий спостерігач повідомляв, що про "вендів" місцеве населення говорить зневажливо і зверхньо, а також запевняли, що вони як і їх мова вже всі вимерли.
Зникнення древанської мови було очевидним з огляду на ізоляцію в німецькому суспільстві, відсутності загальної літературної мови (через велику різницю в діалектах), дуже низького статусу мови і пангерманської політики місцевої влади.
Остання жінка, що говорила по-древанськи померла в 1756 році. Деякі слова чи вислови зрідка ще вживались в XIX столітті.
До сьогодні в місцевих північнонімецьких діалектах проглядаються запозичення із древанської: змішування родів, не правильне вживання слів haben/sein в складних часах, запозичення слів і вживання родового займенника при іменникові.
В селах залишились типово древанські форми споруд і жител, наприклад церква знаходиться за межами центрального майдану (давнього вічевого місця) тощо. Проте ці всі ознаки зараз зустріти все важче і важче.
Польсько-лужицькі суперечки про древан
Перші відомості про древан з'явились у Польщі в 1899 році в матеріалі , який опираючись на статистичні відомості Прусії опублікував статтю на цю тему в часописі "Вісла". Звістка, що серед німців ще можуть бути осередки давніх полабських слов'ян викликала шалений резонанс серед польських славістів. Стаття Парчевського зацікавила Президіум Краківської Академії до тої міри, що вона доручила розібратись у цій справі одному із своїх членів - .
Влітку 1901 року лужицький дебатор з подачі поляків провів досить гучні дебати про нижнє Полаб'я в Люнебурзькій, Данненберзькій, Уельценській та Альтмаркській округах. Остаточно заявив, що: "Мова люнебурзьких слов'ян цілом зникла близько 1750 року, хоча і зараз проживає там окрема група, що зберігає традиції і побут давніх слов'ян". Такий висновок він задокументував в формі реляції, яку видали друком в Кракові.
Порівняння з іншими слов'янськими мовами
| Українська | Чеська | Верхньолужицька | Нижньолужицька | Польська | Словацька | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| гора | djöre | hora | hora | góra | góra | hora |
| пити | pait | pít | pić | piś | pić | píť |
| город | gord | hrad | hród | grod | gród | hrad |
| душа | dause/daise | duše | duša | duša | dusza | duša |
| брат | brot | bratr | bratr | bratš | brat | brat |
| вікно | váknü | okno | wokno | wokno | okno | okno |
| міст | möst | most | móst | móst | most | most |
| день | dan | den | dźeń | źeń | dzień | deň |
| кінь | tjün | kůň | kóń | kóń | koń | kôň |
| довгий | dáudjí | dlouhý | dołhi | długi | długi | dlhý |
| птах | patinac | pták | ptačk | ptašk | ptak | vták |
| німець | (nemac) | Němec | Němc | Nimc | Niemiec | Nemec |
| солома | slama | sláma | słoma | słoma | słoma | slama |
| ріка | reka | řeka | rěka | rěka | rzeka | reka |
| пиво | paiví | pivo | piwo | piwo | piwo | pivo |
Зразки мови
Пісня Пташине весілля: (Записано за допомогою німецької абетки)
Kâtü mes Ninka boit? Ťelka mes Ninka boit. Ťelka rici Wâpak kâ naimo kâ dwemo: Joz jis wilťe grüzna Zena; Nemüg ninka boit Joz nemüg ninka boit.
значення Хто буде молодою? Галка буде молодою. Галка каже до всіх: Я дуже негарна пані; не можу бути молодою я не можу бути молодою.
Kâtü mes Zątik boit? Strezik mes Zątik boit. Strezik rici Wâpak kâ naimo kâ dwemo: Joz jis wilťe mole ťarl; Nemüg Zątik boit Joz nemüg Zątik boit.
значить Хто буде молодим? Стриж буде молодим. Стриж каже до всіх: Дуже маленький я; не можу бути молодим я не можу бути молодим.
Kâtü mes traibnik boit? Worno mes traibnik boit. Worno rici Wâpak kâ naimo kâ dwemo: joz jis wilťe corne ťarl; nemüg traibnik boit joz nemüg traibnik boit.
знач. Хто буде дружбою? Ворон буде дружбою. Ворон каже до всіх: Я ж дуже чорний; не можу бути дружбою я не можу бути дружбою.
Kâtü mes ťauchor boit? Wauzka mes ťauchor boit. Wauzka rici Wapak ka naimo ka dwemo: joz jis wilťe glupcit ťarl; nemüg ťauchor boit joz nemüg ťauchor boit.
знач. Хто буде кучером? Вовк буде кучером. Вовк каже до всіх: Я дуже підступний; не можу бути кучером я не можу бути кучером.
Kâtü mes senkir boit? Zojąc mes senkir boit. Zojąc rici Wapak ka naimo ka dwemo: joz jis wilťe drale ťarl; nemüg senkir boit joz nemüg senkir boit.
знач. Хто буде підчашим? Заєць буде підчашим. Заєць каже до всіх: Я дуже швидкий; не можу бути підчашим я не можу бути підчашим.
Kâtü mes spelmann boit? Büťan mes spelmann boit. Büťan rici Wapak ka naimo ka dwemo: joz jis wilťe dauďe rât; nemüg spelman boit joz nemüg spelman boit.
знач. Хто буде музикантом? Боцюн (лелека) буде музикантом. Боцюн каже до всіх: В мене дуже довгий дзьоб; не можу бути музикантом я не можу бути музикантом.
Kâtü mes taisko boit? Laiska mes taisko boit. Laiska rici Wapak ka naimo ka dwemo: Rüzplâstaite müją pauzą; Będe wosa taisko Będ wosa taisko.
знач. Хто буде столом? Ліс буде столом. Ліс каже до всіх: Всідайтесь на мені; Буду вашим столом Буду вашим столом.
«Отче наш» (Aita nos) - Aita nos, tâ toi jis wâ nebesai, sjętü wordoj tüji jaimą; tüji rik komaj; tüja wüľa mo są ťüńot kok wâ nebesai tok no zemi; nosę wisedanesnę sťaibę doj nam dâns; a wütâdoj nam nose greche, kok moi wütâdojeme nosim gresnarem; ni bringoj nos wâ warsükongę; toi losoj nos wüt wisokag chaudag. Pritü tüje ją tü ťenądztwü un müc un câst, warchni Büzac, nekąda in nekędisa. Amen.
Див. також
- Західні слов'яни
- Полабські слов'яни
- Смоляни
- Древляни (див. «Етимологія»)
Джерела
- Heydzianka-Piłatowa J., Przebieg wynarodowienia Drzewian połabskich w świetle kroniki chłopskiej Jana Parum Schulzego, "Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej" XIX, 1980, s. 131-136.
- Firckse, A., Die preussische Bevölkerung nach ihrer Muttersprache, "Zeitschrift des kön. preussische statliche Bureaus" 1893, Bd. XXXIII.
- Polański K., Problem różnic gwarowych w języku połabskim, "Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej" V, 1965, s. 365-369.
- Rost P., Die Sprachreste der Draväno der Draväno-Polaben in Hannöverschen, Leipzig 1907.
- Salmer W., Sprachstudien im Lüneburger Wendland, s. 6 i n.
- Karol Arnošt Muka, Szczątki języka połabskiego Wendów Luneburskich, [in:] Materiały i prace Komisyi językowej Akademii Umiejętności w Krakowie, t. I, Kraków 1904, s. 313-569.
- Paul Rost, Die Sprachreste der Drawno-Polaben In Hannöverschen, Leipzig 1907.
- „Etnografia Słowiańska”, z. 1, Adam Fischer, Lwów-Wa-wa 1932;
- „Johann Parum Schultze 1677-1740”, praca zbiorowa, Lüchow 1989;
- „Przemiany etniczne na Pomorzu Zachodnim”, Kazimierz Ślaski, Poznań 1954;
- „Szkice średniowieczne”, Jerzy Strzelczyk, Poznań 1987;
- „Vedlandische Volkstrachten”, praca zbiorowa, Lüchow 1992.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drevani pol Drzewianie nim Drawehn odne iz najzahidnishih slov yanskih plemen nazva pohodit vid slova drevo abo drevni Zajmali teritoriyi na zahidnomu berezi nizhnoyi techiyi Labi Elbi Vhodili do Obodrickogo soyuzu potim z IX stolittya znahodilis pid sakskim gnitom Do polovini XVIII stolittya govorili drevanskoyu movoyu skladalas iz velikoyi kilkosti riznih dialektiv Zazvichaj zemli drevan nazivayutsya Vendland nim Wendland wendy veneti na pivdennij shid vid Gamburga Golovne misto plemeni drevan bulo misto Lyuhov Draven VendlandIstoriya drevanPredki drevan oselilisya mizh Laboyu i mistom Lyuneburg des u VII stolitti n e Ce buv rajon iz lisostepovoyu roslinnistyu bidnimi gruntami chastkovo zabolochenih Drevani nikoli ne stanovili etnichnoyi yedinoyi spilnoti zhili vperemish z saksami Nastupni 1000 rokiv pro nih bulo malo sho vidomo Prichinoyu tomu ye yihnya izolyaciya buli voni selyanami sho ledve mogli sebe utrimuvati z maloproduktivnogo silskogo gospodarstva i skotarstva Zajmalisya lonarstvom bortnictvom tosho Z oglyadu na yihni statki mozhna skazati sho kultura yihnya bula skromnoyu vdovolnyayuchis lishe usnimi perekazami ta perespivami Zhili okremimi gromadami spilkuvalis mizh soboyu zridka pro ce svidchit velika kilkist dialektiv Pislya togo yak buli rozbiti saksami v 811 roci yih pochali onimechchuvati Prote cej proces protikav dosit v yalo z oglyadu na ubogist naselennya Tomu yim dovshe nizh reshti pidkorenih slov yan vdalos zberegti svoyu samobutnist slov yani iz susidnogo Meklenburgu asimilyuvalis vzhe naprikinci XVI stolittya Drevani v XVII stolitti stali najzahidnishim anklavom slov yanskogo svitu Nimci nazivali zemli drevan Vendland zemli vediv chi slov yan chi Dreven Drawehn vid nimeckoyi vimovi nazvi plemeni Druge vidkrittya drevanV 18 storichchi pochalis pershi debati z privodu kulturi i movi drevan Pershim hto pochav govoriti pro slov yansku movu Venlandu buv filosof Gotfrid Vilgelm Lejbnic Potim debati veli zdebilshogo miscevi pastori yevangelisti yaki zrobili pershi fonetichni zapisi dialektiv V kinci XVII stolittya vidano pershij slovnik dialektu iz okrugu Dannenberg avtor ne vidomij mabut yakijs iz tih zhe pastoriv V 1750 r Jogan Fridrih Feffinger stvoriv nimecko drevanskij slovnik V tomu zh roci pastor iz mista Vustrov 1649 1719 rr stvoriv she krashij slovnik lat Vocabularium Venedicum na bazi informaciyi nadanoyi zemlerobom Jogannom Yenishge iz sela Klenov Johann Jenieschge Klenow V 1809 r miscevij likar 1758 1812 rr vidav Zagalnij lyuneburzko vendskij slovnik nim Vollstandiges Luneburgisch Wendisches Worterbuch Avtorom najobshirnishoyi publikaciyi pro drevan buv 1677 1740 rr drevanskij zemlerob iz sela Zyuten nim Suthen okrug Lyuhov yakij v 1730 r napisav nimeckoyu movoyu hroniku Die Wendlandische Bauernchronik des Johann Parum Schultze und ein Kleines Wendisches Lexicon yaka krim slovnika mala she j nimecko drevanskij rozmovnik Hroniku vin stvoriv na osnovi rodinnih opovidok Jogo sim ya nosila prizvishe Nibur Jogann Parum mav pristavku Shulce Schultze soltis uspadkovanu vid svogo batka Knizhka opisuye ostannyu epohu v istoriyi drevan vid chasiv tridcyatirichnoyi vijni koli v okolicyah Lyuhova po drevanski govorili vsi U 1640 r v selah sered drevanskoyi molodi isnuvav she zvichaj spivati rizdvyanih shedrivok yaka za pisnyu drevanskoyu movoyu otrimuvala yajcya i kovbasu Cej ta inshi zvichayi misceva nimecka vlada sprijmala yak dikist Nedobrozichlivo stavilisya j prosti nimci do svoyih susidiv drevan Kinec etnichnoyi osibnosti drevanGermanizaciya v XVIII stolitti zrobila velikij krok vpered Shulce zauvazhiv sho koli vin i she tri osobi iz sela pomrut to nihto bilshe ne znatime yak po drevanski bude sobaka Z cogo mozhna zrobiti visnovok sho v 1730 roci po drevanski govorili lyudi serednogo i starshogo viku Inshi dzherela svidchat pro te sho molod stavilas znevazhlivo do tih hto govoriv drevanskoyu V 1751 roci nevidomij sposterigach povidomlyav sho pro vendiv misceve naselennya govorit znevazhlivo i zverhno a takozh zapevnyali sho voni yak i yih mova vzhe vsi vimerli Zniknennya drevanskoyi movi bulo ochevidnim z oglyadu na izolyaciyu v nimeckomu suspilstvi vidsutnosti zagalnoyi literaturnoyi movi cherez veliku riznicyu v dialektah duzhe nizkogo statusu movi i pangermanskoyi politiki miscevoyi vladi Ostannya zhinka sho govorila po drevanski pomerla v 1756 roci Deyaki slova chi vislovi zridka she vzhivalis v XIX stolitti Do sogodni v miscevih pivnichnonimeckih dialektah proglyadayutsya zapozichennya iz drevanskoyi zmishuvannya rodiv ne pravilne vzhivannya sliv haben sein v skladnih chasah zapozichennya sliv i vzhivannya rodovogo zajmennika pri imennikovi V selah zalishilis tipovo drevanski formi sporud i zhitel napriklad cerkva znahoditsya za mezhami centralnogo majdanu davnogo vichevogo miscya tosho Prote ci vsi oznaki zaraz zustriti vse vazhche i vazhche Polsko luzhicki superechki pro drevanPershi vidomosti pro drevan z yavilis u Polshi v 1899 roci v materiali yakij opirayuchis na statistichni vidomosti Prusiyi opublikuvav stattyu na cyu temu v chasopisi Visla Zvistka sho sered nimciv she mozhut buti oseredki davnih polabskih slov yan viklikala shalenij rezonans sered polskih slavistiv Stattya Parchevskogo zacikavila Prezidium Krakivskoyi Akademiyi do toyi miri sho vona doruchila rozibratis u cij spravi odnomu iz svoyih chleniv Vlitku 1901 roku luzhickij debator z podachi polyakiv proviv dosit guchni debati pro nizhnye Polab ya v Lyuneburzkij Dannenberzkij Uelcenskij ta Altmarkskij okrugah Ostatochno zayaviv sho Mova lyuneburzkih slov yan cilom znikla blizko 1750 roku hocha i zaraz prozhivaye tam okrema grupa sho zberigaye tradiciyi i pobut davnih slov yan Takij visnovok vin zadokumentuvav v formi relyaciyi yaku vidali drukom v Krakovi Porivnyannya z inshimi slov yanskimi movamiUkrayinska Cheska Verhnoluzhicka Nizhnoluzhicka Polska Slovackagora djore hora hora gora gora horapiti pait pit pic pis pic pitgorod gord hrad hrod grod grod hraddusha dause daise duse dusa dusa dusza dusabrat brot bratr bratr brats brat bratvikno vaknu okno wokno wokno okno oknomist most most most most most mostden dan den dzen zen dzien denkin tjun kun kon kon kon kondovgij daudji dlouhy dolhi dlugi dlugi dlhyptah patinac ptak ptack ptask ptak vtaknimec nemac Nemec Nemc Nimc Niemiec Nemecsoloma slama slama sloma sloma sloma slamarika reka reka reka reka rzeka rekapivo paivi pivo piwo piwo piwo pivoZrazki moviPisnya Ptashine vesillya Zapisano za dopomogoyu nimeckoyi abetki Katu mes Ninka boit Telka mes Ninka boit Telka rici Wapak ka naimo ka dwemo Joz jis wilte gruzna Zena Nemug ninka boit Joz nemug ninka boit znachennya Hto bude molodoyu Galka bude molodoyu Galka kazhe do vsih Ya duzhe negarna pani ne mozhu buti molodoyu ya ne mozhu buti molodoyu Katu mes Zatik boit Strezik mes Zatik boit Strezik rici Wapak ka naimo ka dwemo Joz jis wilte mole tarl Nemug Zatik boit Joz nemug Zatik boit znachit Hto bude molodim Strizh bude molodim Strizh kazhe do vsih Duzhe malenkij ya ne mozhu buti molodim ya ne mozhu buti molodim Katu mes traibnik boit Worno mes traibnik boit Worno rici Wapak ka naimo ka dwemo joz jis wilte corne tarl nemug traibnik boit joz nemug traibnik boit znach Hto bude druzhboyu Voron bude druzhboyu Voron kazhe do vsih Ya zh duzhe chornij ne mozhu buti druzhboyu ya ne mozhu buti druzhboyu Katu mes tauchor boit Wauzka mes tauchor boit Wauzka rici Wapak ka naimo ka dwemo joz jis wilte glupcit tarl nemug tauchor boit joz nemug tauchor boit znach Hto bude kucherom Vovk bude kucherom Vovk kazhe do vsih Ya duzhe pidstupnij ne mozhu buti kucherom ya ne mozhu buti kucherom Katu mes senkir boit Zojac mes senkir boit Zojac rici Wapak ka naimo ka dwemo joz jis wilte drale tarl nemug senkir boit joz nemug senkir boit znach Hto bude pidchashim Zayec bude pidchashim Zayec kazhe do vsih Ya duzhe shvidkij ne mozhu buti pidchashim ya ne mozhu buti pidchashim Katu mes spelmann boit Butan mes spelmann boit Butan rici Wapak ka naimo ka dwemo joz jis wilte daude rat nemug spelman boit joz nemug spelman boit znach Hto bude muzikantom Bocyun leleka bude muzikantom Bocyun kazhe do vsih V mene duzhe dovgij dzob ne mozhu buti muzikantom ya ne mozhu buti muzikantom Katu mes taisko boit Laiska mes taisko boit Laiska rici Wapak ka naimo ka dwemo Ruzplastaite muja pauza Bede wosa taisko Bed wosa taisko znach Hto bude stolom Lis bude stolom Lis kazhe do vsih Vsidajtes na meni Budu vashim stolom Budu vashim stolom Otche nash Aita nos Aita nos ta toi jis wa nebesai sjetu wordoj tuji jaima tuji rik komaj tuja wuľa mo sa tunot kok wa nebesai tok no zemi nose wisedanesne staibe doj nam dans a wutadoj nam nose greche kok moi wutadojeme nosim gresnarem ni bringoj nos wa warsukonge toi losoj nos wut wisokag chaudag Pritu tuje ja tu tenadztwu un muc un cast warchni Buzac nekada in nekedisa Amen Div takozhZahidni slov yani Polabski slov yani Smolyani Drevlyani div Etimologiya DzherelaHeydzianka Pilatowa J Przebieg wynarodowienia Drzewian polabskich w swietle kroniki chlopskiej Jana Parum Schulzego Studia z Filologii Polskiej i Slowianskiej XIX 1980 s 131 136 Firckse A Die preussische Bevolkerung nach ihrer Muttersprache Zeitschrift des kon preussische statliche Bureaus 1893 Bd XXXIII Polanski K Problem roznic gwarowych w jezyku polabskim Studia z Filologii Polskiej i Slowianskiej V 1965 s 365 369 Rost P Die Sprachreste der Dravano der Dravano Polaben in Hannoverschen Leipzig 1907 Salmer W Sprachstudien im Luneburger Wendland s 6 i n Karol Arnost Muka Szczatki jezyka polabskiego Wendow Luneburskich in Materialy i prace Komisyi jezykowej Akademii Umiejetnosci w Krakowie t I Krakow 1904 s 313 569 Paul Rost Die Sprachreste der Drawno Polaben In Hannoverschen Leipzig 1907 Etnografia Slowianska z 1 Adam Fischer Lwow Wa wa 1932 Johann Parum Schultze 1677 1740 praca zbiorowa Luchow 1989 Przemiany etniczne na Pomorzu Zachodnim Kazimierz Slaski Poznan 1954 Szkice sredniowieczne Jerzy Strzelczyk Poznan 1987 Vedlandische Volkstrachten praca zbiorowa Luchow 1992 Posilannya