Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дороманське мистецтво та архітектура — це період у європейському мистецтві, коли відбувався перехід від Пізньої античності до романського мистецтва. Його часові рамки визначаються від появи або королівства Меровінгів бл.500 р.н. е. або від Каролінзького відродження наприкінці VIII ст. н. е., до початку романського періоду в XI сторіччі. Термін «дороманське» переважно використовується для архітектури та , але в статті коротко описані і інші види мистецтва того періоду.
| Дороманське мистецтво та архітектура | |
| Попередник | мистецтво Давнього Риму[1] |
|---|---|
| Частково збігається з | Мистецтво періоду міграцій |
 Дороманське мистецтво та архітектура у Вікісховищі | |
Основною темою протягом цього періоду був процес зміщування та поглинання класичних середземноморських та форм з германськими, створення на їх основі цікавих нових форм, що в результаті привело до початку періоду романського мистецтва в XI сторіччі. Зокрема у будівництві церков з'явилось багато нових форм, які у період романіки та готики стали стандартами, наприклад, клуатр, два види середохрестя, вестверк, .
На лінії розвитку середньовічного мистецтва дороманському мистецтву передувало мистецтво періоду міграцій «варварських» народів: гіберно-саксонське Британських островів та переважно меровінзьке мистецтво континентальної Європи.
Історія
На більшій частині Європи римська архітектурна традиція пережила розпад імперії. Меровінги (Франки) продовжували будувати великі кам'яні будівлі на кшталт монастирів та палаців.
Об'єднання Франкського королівства Хлодвігом (465–511) та його наступниками породило потребу у будівництві церков, особливо монастирських, оскільки вони ставали стовпами меровінзької церкви. На південь від Луари вже існувало двісті монастирів, коли ірландський місіонер Святий Колумбан прибув у континентальну Європу в 585 році, і лише через 100 років тільки в імперії Меровінгів їх було понад чотириста. Будівельні плани переважно наслідували традиції римських базилік.
За археологічними знахідками було реконструйовано багато планів меровінзьких будівель. В «Історії Франків» єпископа Григорія Турського наведений опис базиліки Святого Мартіна, що була побудована в Турі Святим Перпетусом (єпископ в 460–490) на початку дороманського періоду та на той час на межі території франків. Цей опис дає підстави жалкувати про втрату цієї будівлі як однієї з найкрасивіших меровінзьких церков, яка за його описом мала 120 мармурових колон, вежі зі сходу та декілька мозаїк: «Базиліка Святого Мартіна мала вертикальний наголос та комбінацію блоків, які створювали складний внутрішній простір та відповідно багатий зовнішній силует, які мали стати визначними прикладами романського мистецтва».
Меровінгів 752 р. змінили Каролінги, що сприяло розвитку в 780—900 рр. та в Священній Римській імперії з середини X до середини XI сторіччя. Ці послідовні франкські династії зробили значний внесок в романську архітектуру.
Імперські стилі
Каролінзьке мистецтво
Каролінзьке мистецтво охоплює період приблизно 120 років між 780 та 900 роками, час правління Карла Великого та його прямих нащадків, відомий як Каролінзьке відродження. Хоча воно тривало короткий період, воно був дуже впливове, вперше поєднавши класичні форми давньоримського мистецтва з інноваційними новими формами, як наприклад натуралістичні контурні малюнки фігур. Каролінзькі церкви були переважно базиліками, як і церкви Риму, та як правило мали вестверки, які вважаються попередниками західних фасадів wсередньовічних соборів. Оригінальний вестверк зберігся до нашого часу в , побудованому в 885 році.
Після досить хаотичного періоду після Каролінгів, нова Саксонська династія відновила імперське мистецтво приблизно з 950 році, продовжуючи та розвиваючи цей стиль у новому оттонському мистецтві.
Оттонське мистецтво
Германьське дороманське мистецтво протягом періоду у 120 років між 936 та 1056 рр. називається оттонським мистецтвом за ім'ям трьох саксонських імператорів Оттонів (Оттон I, Оттон II, та Оттон III), які правили Священною Римської імперією з 936 до 1001 р. Будівлі та об'єкти мистецтва, які створювались в цей час, поєднували традиції Пізньої Античності, Каролінгів та Візантії.
Багато об'єктів оттонського мистецтва показували бажання династії встановити візуальний зв'язок з християнськими правителями Пізньої Античності, такими як Костянтин, Теодоріх та Юстиніан, та з їхніми попередниками з династії Каролінгів, особливо з Карлом Великим.
Оттонські монастирі створювали чудові ілюміновані манускрипти, користуючись покровительством імператорів та єпископів.
Регіональні стилі
Хорватія
В VII сторіччі хорвати, з іншими слов'янами та аварами, прийшли з Північної Європи до регіону, де живуть зараз. Перші хорватські церкви були побудовані як королівські святилища, а вплив давньоримського мистецтва був найбільший у Далмації, яка була найбільш урбанізована. Поступово цей римський вплив був відкинутий та з'явилися певні спрощення та зміни успадкованих форм та навіть були створені оригінальні будівлі.
Всі будівлі (дюжина великих та сотні маленьких) були побудовані з грубо обтесаного каміння та покриті зовні товстим шаром вапнякової «шуби». Великі церкви буди видовжені, з одним або трьома навами, наприклад як у (хорв. Crkva Sv. Spasa) біля витоку річки Цетина, побудованої у IX сторіччі, або церква Святого Хреста Ніні. Найбільша та найбільш складка церква з церква з IX сторіччя присвячена Святому Донату у Задарі.
Вівтарні огорожа та вікна тих церков були сильно орнаментовані з прозорим неглибоким схожим на стрічку орнаментом, який має назву хорв. pleter (означає «обплетення», «заростання бур'янами»), оскільки стрічки переплітаються між собою. Мотиви цих рельєфів були взяти з давньоримського мистецтва; крім цього орнаменту, деколи з'являлись фігури з Біблії, які однак досить швидко вийшли з ужитку. Те саме трапилось і з написами глаголицею — досить швидко вони були заміщені латиною на вівтарній огорожі та архітравах старохорватських церков.
Англія
Англосаксонське мистецтво охоплює період від короля Альфреда (885), коли почалося відновлення англійської культури після припинення набігів вікінгів, до початку XII сторіччя, коли поширилось романське мистецтво. До нього існувало гіберно-саксонське острівне мистецтво, яке було результатом змішування англосаксонських та кельтських технік та мотивів, яке переважно занепало у Ірландії та Англії з початком набігів вікінгів. Англосаксонське мистецтво сьогодні переважно відоме своїми ілюмінованими манускриптами та роботою по металу (прикраси та предмети вжитку).
Франція
Після падіння імперії Каролінгів, Франція поділилася на ряд феодальних провінцій. За відсутності імперського покровительства, французьке мистецтво X–XI сторіч локалізувалось довкола великих монастирів та не мало складності та вишуканості придворного стилю.
Численні регіональні стилі розвинулись в залежності від того, які ілюміновані каролінзькі манускрипти були їм доступні (для натхнення та копіювання), та наявності подорожуючих митців. Монастир Святого Бертана в Сент-Омерістав важливим центром під час абата (986—1007); в цей час був створений новий стиль на основі англосаксонських та каролінзьких форм. Розташоване неподалік від нього абатство Святого Ведаста також створило ряд робіт. У південнозахідній Франції у абатстві Святого Марціала в Ліможі, а також в Альбі, Фіжаку та Сен-Севе-де-Рюстані в Гасконі бл. 1000 року було створено цілий ряд ілюмінованих манускриптів. В Парижі свій стиль мало абатство Сен-Жермен-де-Пре.
Іспанія та Португалія
Першим стилем дороманського мистецтва в Іспанії та Португалії було , яке привнесло арки у формі підкови до пізнішої арабської архітектури Аль-Андалус та створювало прикраси.
Після вторгнення арабів на Іберійський півострів, дороманське мистецтво спочатку було обмежене кордонами Астурійського королівства, єдиного християнського королівства на півострові, мистецтво якого мало вирізняльні ознаки (див. ). Мосараби, християни, які жили на території маврів в Аль-Андалусі, створили власний архітектурний стиль та стиль ілюмінування манускриптів, — .
Найкраще збереженим монументом вестготів в Португалії є в місті Брага.
Італія
У Південній Італії відбувалось змішування візантійської, арабської та норманської культур, а на півночі Італії переважно домінувала культура Каролінгів. Сицилійські замовляли оздоблення своїх церков у візантійських майстерень, що видно, наприклад, у кафедральних соборах Монреале та Чефалу, де збереглися повні іконографічні програми мозаїки. В цей період були створені ряд важливих фресок та ілюмінованих манускриптів.
Значущі пам'ятки дороманської архітектури
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Архітектура вестготів та остготів
- Мавзолей Теодоріха в Равенні
- Баптистерії у французькому Провансі: Фрежусі, Венаску, Р'є, Екс-ан-Провансі
Меровінзька архітектура
- Баптистерій Сен-Жан (Пуатьє)
- Крипта Св. Павла в Жуаррі
- Баптистерій церкви у Венаску
Лангобарди (до 774)
- Санта Марія ін Валле/Чивідале-дель-Фріулі (також відома як італ. Tempietto Longobardo), Італія
- Капітелі та фрагменти в Sant'Eusebio та Санта Марія делле Качче в Павії, Італія
Каролінзька архітектура
- Райхенау (монастир)
- Надбрамна зала в Лорші
- Палацова капела в Аахені, Німеччина
- Вестверк монастирської церкви
- , Німеччина
- Ораторій в Жерміньї-де-Пре, Франція
- , Німеччина
- в районі Хьохст Франкфурта-на-Майні, Німеччина
- в Оденвальді, Німеччина
- , Німеччина
- , , Швейцарія
- — це каролінзький малюнок бенедиктинського «ідеального» монастиря, який вплинув на всю наступну монастирську архітектуру. З 2013 року на півдні Німеччина розпочався проект — спроба реалізувати план у натурі.
Оттонська архітектура
Найважливіші будівлі:
- Церква Святого Михайла (Гільдесгайм), Німеччина
- , Німеччина
- Монастирська церква Св. Кіріякуса (Гернроде) та крипта Віпертікірхе в Кведлінбурзі, Німеччина
- Східна сторона , Німеччина
- Вестверк , Німеччина
Астурійська архітектура (Іспанія)
Йдеться про будівлі Астурійського королівства, християнської держави — наступника Вестготського королівства у північній частині Іспанії (718—910 рр.).
- Церква (893 р.) біля Вільявісьйоса
- Церква (848 р.) та королівський палац, пізніше церква (848) біля Ов'єдо (Світова спадщина ЮНЕСКО)
- (між 774 та 783 рр.) біля Правія
Старохорватсьва дороманська архітектура
Примітки
- Sapin C. pre-Romanesque Art // Encyclopedia of the Middle Ages / A. Vauchez — 2005. — — doi:10.1093/ACREF/9780227679319.001.0001
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 24 грудня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - V.I. Atroshenko and Judith Collins, The Origins of the Romanesque (Lund Humphries, London) 1985, p. 48.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 24 грудня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 27 грудня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Xavier Barral I Altet: Frühes Mittelalter. Köln 2002.
- Hans Erich Kubach: Romanik. Stuttgart 1986.
- Annett Laube-Rosenpflanzer und Lutz Rosenpflanzer: Kirchen, Klöster, Königshöfe: vorromanische Architektur zwischen Weser und Elbe. Mitteldeutscher Verlag, Halle 2007,
- Joachim E. Gaehde (1989). «Pre-Romanesque Art». Dictionary of the Middle Ages.
- Jacques Fontaine (1995) L'art pré-roman hispanique, Nuit des temps, Editions zodiaque.
Посилання
- Дороманське мистецтво // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- El Portal del Arte Románico (вестготське, мозарабське та романське мистецтво в Іспанії) [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.](ісп.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дороманське мистецтво та архітектура |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doromanske mistectvo ta arhitektura ce period u yevropejskomu mistectvi koli vidbuvavsya perehid vid Piznoyi antichnosti do romanskogo mistectva Jogo chasovi ramki viznachayutsya vid poyavi abo korolivstva Merovingiv bl 500 r n e abo vid Karolinzkogo vidrodzhennya naprikinci VIII st n e do pochatku romanskogo periodu v XI storichchi Termin doromanske perevazhno vikoristovuyetsya dlya arhitekturi ta ale v statti korotko opisani i inshi vidi mistectva togo periodu Doromanske mistectvo ta arhitektura Poperednikmistectvo Davnogo Rimu 1 Chastkovo zbigayetsya zMistectvo periodu migracij Doromanske mistectvo ta arhitektura u Vikishovishi Cerkva svyatoyi Margariti Antiohijskoyi Kopchani Slovachchina IX storichchya Baptisterij pobudovanij Merovingami bl 500 r Osnovnoyu temoyu protyagom cogo periodu buv proces zmishuvannya ta poglinannya klasichnih seredzemnomorskih ta form z germanskimi stvorennya na yih osnovi cikavih novih form sho v rezultati privelo do pochatku periodu romanskogo mistectva v XI storichchi Zokrema u budivnictvi cerkov z yavilos bagato novih form yaki u period romaniki ta gotiki stali standartami napriklad kluatr dva vidi seredohrestya vestverk Na liniyi rozvitku serednovichnogo mistectva doromanskomu mistectvu pereduvalo mistectvo periodu migracij varvarskih narodiv giberno saksonske Britanskih ostroviv ta perevazhno merovinzke mistectvo kontinentalnoyi Yevropi IstoriyaNa bilshij chastini Yevropi rimska arhitekturna tradiciya perezhila rozpad imperiyi Merovingi Franki prodovzhuvali buduvati veliki kam yani budivli na kshtalt monastiriv ta palaciv Ob yednannya Frankskogo korolivstva Hlodvigom 465 511 ta jogo nastupnikami porodilo potrebu u budivnictvi cerkov osoblivo monastirskih oskilki voni stavali stovpami merovinzkoyi cerkvi Na pivden vid Luari vzhe isnuvalo dvisti monastiriv koli irlandskij misioner Svyatij Kolumban pribuv u kontinentalnu Yevropu v 585 roci i lishe cherez 100 rokiv tilki v imperiyi Merovingiv yih bulo ponad chotirista Budivelni plani perevazhno nasliduvali tradiciyi rimskih bazilik Za arheologichnimi znahidkami bulo rekonstrujovano bagato planiv merovinzkih budivel V Istoriyi Frankiv yepiskopa Grigoriya Turskogo navedenij opis baziliki Svyatogo Martina sho bula pobudovana v Turi Svyatim Perpetusom yepiskop v 460 490 na pochatku doromanskogo periodu ta na toj chas na mezhi teritoriyi frankiv Cej opis daye pidstavi zhalkuvati pro vtratu ciyeyi budivli yak odniyeyi z najkrasivishih merovinzkih cerkov yaka za jogo opisom mala 120 marmurovih kolon vezhi zi shodu ta dekilka mozayik Bazilika Svyatogo Martina mala vertikalnij nagolos ta kombinaciyu blokiv yaki stvoryuvali skladnij vnutrishnij prostir ta vidpovidno bagatij zovnishnij siluet yaki mali stati viznachnimi prikladami romanskogo mistectva Merovingiv 752 r zminili Karolingi sho spriyalo rozvitku v 780 900 rr ta v Svyashennij Rimskij imperiyi z seredini X do seredini XI storichchya Ci poslidovni frankski dinastiyi zrobili znachnij vnesok v romansku arhitekturu Imperski stiliKarolinzke mistectvo Obraz Sv Marka z Yevangeliye Ebbona priklad karolinzkih ilyustracij Dokladnishe Karolinzke mistectvo ta Karolinzke mistectvo ohoplyuye period priblizno 120 rokiv mizh 780 ta 900 rokami chas pravlinnya Karla Velikogo ta jogo pryamih nashadkiv vidomij yak Karolinzke vidrodzhennya Hocha vono trivalo korotkij period vono buv duzhe vplivove vpershe poyednavshi klasichni formi davnorimskogo mistectva z innovacijnimi novimi formami yak napriklad naturalistichni konturni malyunki figur Karolinzki cerkvi buli perevazhno bazilikami yak i cerkvi Rimu ta yak pravilo mali vestverki yaki vvazhayutsya poperednikami zahidnih fasadiv wserednovichnih soboriv Originalnij vestverk zberigsya do nashogo chasu v pobudovanomu v 885 roci Pislya dosit haotichnogo periodu pislya Karolingiv nova Saksonska dinastiya vidnovila imperske mistectvo priblizno z 950 roci prodovzhuyuchi ta rozvivayuchi cej stil u novomu ottonskomu mistectvi Ottonske mistectvo Dokladnishe Ottonske mistectvo ta Germanske doromanske mistectvo protyagom periodu u 120 rokiv mizh 936 ta 1056 rr nazivayetsya ottonskim mistectvom za im yam troh saksonskih imperatoriv Ottoniv Otton I Otton II ta Otton III yaki pravili Svyashennoyu Rimskoyi imperiyeyu z 936 do 1001 r Budivli ta ob yekti mistectva yaki stvoryuvalis v cej chas poyednuvali tradiciyi Piznoyi Antichnosti Karolingiv ta Vizantiyi Bagato ob yektiv ottonskogo mistectva pokazuvali bazhannya dinastiyi vstanoviti vizualnij zv yazok z hristiyanskimi pravitelyami Piznoyi Antichnosti takimi yak Kostyantin Teodorih ta Yustinian ta z yihnimi poperednikami z dinastiyi Karolingiv osoblivo z Karlom Velikim Ottonski monastiri stvoryuvali chudovi ilyuminovani manuskripti koristuyuchis pokrovitelstvom imperatoriv ta yepiskopiv Regionalni stiliHorvatiya Dokladnishe Doromanska cerkva svyatogo Donata v Zadari IX st V VII storichchi horvati z inshimi slov yanami ta avarami prijshli z Pivnichnoyi Yevropi do regionu de zhivut zaraz Pershi horvatski cerkvi buli pobudovani yak korolivski svyatilisha a vpliv davnorimskogo mistectva buv najbilshij u Dalmaciyi yaka bula najbilsh urbanizovana Postupovo cej rimskij vpliv buv vidkinutij ta z yavilisya pevni sproshennya ta zmini uspadkovanih form ta navit buli stvoreni originalni budivli Vsi budivli dyuzhina velikih ta sotni malenkih buli pobudovani z grubo obtesanogo kaminnya ta pokriti zovni tovstim sharom vapnyakovoyi shubi Veliki cerkvi budi vidovzheni z odnim abo troma navami napriklad yak u horv Crkva Sv Spasa bilya vitoku richki Cetina pobudovanoyi u IX storichchi abo cerkva Svyatogo Hresta Nini Najbilsha ta najbilsh skladka cerkva z cerkva z IX storichchya prisvyachena Svyatomu Donatu u Zadari Vivtarni ogorozha ta vikna tih cerkov buli silno ornamentovani z prozorim neglibokim shozhim na strichku ornamentom yakij maye nazvu horv pleter oznachaye obpletennya zarostannya bur yanami oskilki strichki pereplitayutsya mizh soboyu Motivi cih relyefiv buli vzyati z davnorimskogo mistectva krim cogo ornamentu dekoli z yavlyalis figuri z Bibliyi yaki odnak dosit shvidko vijshli z uzhitku Te same trapilos i z napisami glagoliceyu dosit shvidko voni buli zamisheni latinoyu na vivtarnij ogorozhi ta arhitravah starohorvatskih cerkov Angliya Dokladnishe Anglo saksonske mistectvo ta anglo saksonskij ilyuminovanij manuskript Anglosaksonske mistectvo ohoplyuye period vid korolya Alfreda 885 koli pochalosya vidnovlennya anglijskoyi kulturi pislya pripinennya nabigiv vikingiv do pochatku XII storichchya koli poshirilos romanske mistectvo Do nogo isnuvalo giberno saksonske ostrivne mistectvo yake bulo rezultatom zmishuvannya anglosaksonskih ta keltskih tehnik ta motiviv yake perevazhno zanepalo u Irlandiyi ta Angliyi z pochatkom nabigiv vikingiv Anglosaksonske mistectvo sogodni perevazhno vidome svoyimi ilyuminovanimi manuskriptami ta robotoyu po metalu prikrasi ta predmeti vzhitku Franciya Pislya padinnya imperiyi Karolingiv Franciya podililasya na ryad feodalnih provincij Za vidsutnosti imperskogo pokrovitelstva francuzke mistectvo X XI storich lokalizuvalos dovkola velikih monastiriv ta ne malo skladnosti ta vishukanosti pridvornogo stilyu Chislenni regionalni stili rozvinulis v zalezhnosti vid togo yaki ilyuminovani karolinzki manuskripti buli yim dostupni dlya nathnennya ta kopiyuvannya ta nayavnosti podorozhuyuchih mitciv Monastir Svyatogo Bertana v Sent Omeristav vazhlivim centrom pid chas abata 986 1007 v cej chas buv stvorenij novij stil na osnovi anglosaksonskih ta karolinzkih form Roztashovane nepodalik vid nogo abatstvo Svyatogo Vedasta takozh stvorilo ryad robit U pivdennozahidnij Franciyi u abatstvi Svyatogo Marciala v Limozhi a takozh v Albi Fizhaku ta Sen Seve de Ryustani v Gaskoni bl 1000 roku bulo stvoreno cilij ryad ilyuminovanih manuskriptiv V Parizhi svij stil malo abatstvo Sen Zhermen de Pre Ispaniya ta Portugaliya Dokladnishe v misti Braga Portugaliya Pershim stilem doromanskogo mistectva v Ispaniyi ta Portugaliyi bulo yake privneslo arki u formi pidkovi do piznishoyi arabskoyi arhitekturi Al Andalus ta stvoryuvalo prikrasi Pislya vtorgnennya arabiv na Iberijskij pivostriv doromanske mistectvo spochatku bulo obmezhene kordonami Asturijskogo korolivstva yedinogo hristiyanskogo korolivstva na pivostrovi mistectvo yakogo malo viriznyalni oznaki div Mosarabi hristiyani yaki zhili na teritoriyi mavriv v Al Andalusi stvorili vlasnij arhitekturnij stil ta stil ilyuminuvannya manuskriptiv Najkrashe zberezhenim monumentom vestgotiv v Portugaliyi ye v misti Braga Italiya Dokladnishe ta Arabo normanskij stil U Pivdennij Italiyi vidbuvalos zmishuvannya vizantijskoyi arabskoyi ta normanskoyi kultur a na pivnochi Italiyi perevazhno dominuvala kultura Karolingiv Sicilijski zamovlyali ozdoblennya svoyih cerkov u vizantijskih majsteren sho vidno napriklad u kafedralnih soborah Monreale ta Chefalu de zbereglisya povni ikonografichni programi mozayiki V cej period buli stvoreni ryad vazhlivih fresok ta ilyuminovanih manuskriptiv Znachushi pam yatki doromanskoyi arhitekturiMavzolej Teodoriha Karolinzki nadbramna zala ta bazilika u Lorskomu abatstvi Ottonska cerkva Svyatogo Mihajla Gildesgajm Cerkva apostola Ivana Vseredini cerkvi Sao Pedro da Lourosa Lourosa Portugaliya Arhitektura vestgotiv ta ostgotiv Dokladnishe Mavzolej Teodoriha v Ravenni Baptisteriyi u francuzkomu Provansi Frezhusi Venasku R ye Eks an Provansi Merovinzka arhitektura Baptisterij Sen Zhan Puatye Kripta Sv Pavla v Zhuarri Baptisterij cerkvi u Venasku Langobardi do 774 Santa Mariya in Valle Chividale del Friuli takozh vidoma yak ital Tempietto Longobardo Italiya Kapiteli ta fragmenti v Sant Eusebio ta Santa Mariya delle Kachche v Paviyi Italiya Karolinzka arhitektura Rajhenau monastir Nadbramna zala v Lorshi Palacova kapela v Aaheni Nimechchina Vestverk monastirskoyi cerkvi Nimechchina Oratorij v Zherminyi de Pre Franciya Nimechchina v rajoni Hohst Frankfurta na Majni Nimechchina v Odenvaldi Nimechchina Nimechchina Shvejcariya ce karolinzkij malyunok benediktinskogo idealnogo monastirya yakij vplinuv na vsyu nastupnu monastirsku arhitekturu Z 2013 roku na pivdni Nimechchina rozpochavsya proekt sproba realizuvati plan u naturi Ottonska arhitektura Najvazhlivishi budivli Cerkva Svyatogo Mihajla Gildesgajm Nimechchina Nimechchina Monastirska cerkva Sv Kiriyakusa Gernrode ta kripta Vipertikirhe v Kvedlinburzi Nimechchina Shidna storona Nimechchina Vestverk Nimechchina Asturijska arhitektura Ispaniya Jdetsya pro budivli Asturijskogo korolivstva hristiyanskoyi derzhavi nastupnika Vestgotskogo korolivstva u pivnichnij chastini Ispaniyi 718 910 rr Cerkva 893 r bilya Vilyavisjosa Cerkva 848 r ta korolivskij palac piznishe cerkva 848 bilya Ov yedo Svitova spadshina YuNESKO mizh 774 ta 783 rr bilya Praviya Starohorvatsva doromanska arhitektura Cerkva svyatogo Donata Cerkva Svyatogo Hresta Nin PrimitkiSapin C pre Romanesque Art Encyclopedia of the Middle Ages A Vauchez 2005 ISBN 978 0 19 518817 2 doi 10 1093 ACREF 9780227679319 001 0001 d Track Q42963002d Track Q1237199 Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 24 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya V I Atroshenko and Judith Collins The Origins of the Romanesque Lund Humphries London 1985 p 48 ISBN 0 85331 487 X Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 24 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 lipnya 2017 Procitovano 27 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaXavier Barral I Altet Fruhes Mittelalter Koln 2002 Hans Erich Kubach Romanik Stuttgart 1986 Annett Laube Rosenpflanzer und Lutz Rosenpflanzer Kirchen Kloster Konigshofe vorromanische Architektur zwischen Weser und Elbe Mitteldeutscher Verlag Halle 2007 ISBN 3898124991 Joachim E Gaehde 1989 Pre Romanesque Art Dictionary of the Middle Ages ISBN 0 684 18276 9 Jacques Fontaine 1995 L art pre roman hispanique Nuit des temps Editions zodiaque ISBN 2 7369 0215 7PosilannyaDoromanske mistectvo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 El Portal del Arte Romanico vestgotske mozarabske ta romanske mistectvo v Ispaniyi 7 bereznya 2022 u Wayback Machine isp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Doromanske mistectvo ta arhitektura