Мавзоле́й Теодо́ріха Вели́кого (італ. Mausoleo di Teodorico) — мавзолей у передмісті Равенни, що його король остготів Теодоріх збудував 520 року для своєї майбутньої могили. Єдина вціліла пам'ятка готського зодчества і єдина збережена гробниця варварського монарха.
Мавзолей Теодоріха Mausoleo di Teodorico | |
---|---|
Мавзолей Теодоріха | |
44°25′30″ пн. ш. 12°12′33″ сх. д. / 44.4250456000277723° пн. ш. 12.20916870002777799° сх. д.Координати: 44°25′30″ пн. ш. 12°12′33″ сх. д. / 44.4250456000277723° пн. ш. 12.20916870002777799° сх. д. | |
Країна | Італія |
Місто | м. Равенна |
Тип | мавзолей d d[1][2] d[1] d[3] і Q124830411?[2] |
Тип будівлі | мавзолей |
Площа | 1200 квадратний метр[4] і 149 квадратний метр[5] |
Матеріал | Істрійський камінь[6] |
Дата заснування | 520 р. |
Стан | задовільний |
Мавзолей Теодоріха Мавзолей Теодоріха (Італія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
1996 року мавзолей у складі ранньохристиянських пам'яток Равенни було включено до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Натепер має статус музею.
Історія
Поставлений за наказом короля Теодоріха поза межами Равенни, де розташовувалось кладовище готів. Тепер це в середмісті Равенни, в 1,5 км на північний схід від головного майдану міста — Пьяцца дель Пополо. Можливо задумувався як елемент ансамблю, не реалізованого через смерть Теодоріха 526 року.
У візантійські часи він використовувався як церква, присвячена Богородиці під назвою Санта-Марія ед Фарум, з огляду на близьке розташування до порту з маяком. Адаптований з давньої ванни з червоного порфіру саркофаг готського володаря нині пустує. Наближеність струмка спричинила підмивання фундаментів, що потребувало в XIX столітті втручання реставраторів.
Архітектура
Монументальна двоярусна центрична споруда мавзолею складена з добре обтесаних блоків істрійського вапняку без розчину. Долішній ярус має десять граней, виділених нішами з напівкруглими арками. В одній з ніш розташований вхід до мавзолею. Внутрішнє приміщення яруса збудоване у формі хреста. Світло потрапляє до середини крізь шість невеликих вікон, розміщених по периметру. Діаметр нижнього ярусу — 13,5 м. Горішній ярус — круглий, меншого диаметру, отже над нижнім утворюється зовнішній обхід завширшки 1,2 м. Верх периметру другого ярусу прикрашений фризом.
На масивні стіни горішнього ярусу покладена «кришка» — десятиметровий у діаметрі моноліт у вигляді плескатого купола, витесаного з цільного 300-тонного каменя, можливо, наслідуючи шатра германців. Оскільки можливості підняти таку важку плиту готи не мали, мавзолей був засипаний землею по самий верх, відтак купол шляхом втягування помістили на місце, а землю видалили.
На горішньому поверсі міститься саркофаг Теодоріха, а долішній імовірно призначався для поховання членів його родини або був каплицею для заупокійних богослужінь.
Монолітний купол прикрашений дванадцятьма кам'яними «скобами», котрі імовірно несуть не тільки декоративну функцію, але й використовувались для транспортування і встановлення купола. На торці «скоб» вирізані імена дванадцяти апостолів. Під куполом видно сліди мозаїчного хреста, що колись осіняв горішній ярус.
Примітки
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №788-007788 (англ.) |
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- http://whc.unesco.org/en/list/788-007
- ВСЕОБЩАЯ ИСТОРИЯ АРХИТЕКТУРЫ Том IV Архитектура Западной Европы Средние века — М.: Стройиздат, 1967.— с. 33(рос.)
- Другий том «Всеобщей истории искусств» [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- RAVENNA:ITALY’S TREASURY OF BYZANTINE SPLENDORS
- Sir Banister Fletcher’s a history of architecture: A History of Architecture
Джерела і посилання
- ВСЕОБЩАЯ ИСТОРИЯ АРХИТЕКТУРЫ Том IV Архитектура Западной Европы Средние века — М.: Стройиздат, 1967(рос.)
- Другий том «Всеобщей истории искусств» [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavzole j Teodo riha Veli kogo ital Mausoleo di Teodorico mavzolej u peredmisti Ravenni sho jogo korol ostgotiv Teodorih zbuduvav 520 roku dlya svoyeyi majbutnoyi mogili Yedina vcilila pam yatka gotskogo zodchestva i yedina zberezhena grobnicya varvarskogo monarha lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Mavzolej Teodoriha Mausoleo di TeodoricoMavzolej Teodoriha Mavzolej Teodoriha44 25 30 pn sh 12 12 33 sh d 44 4250456000277723 pn sh 12 20916870002777799 sh d 44 4250456000277723 12 20916870002777799 Koordinati 44 25 30 pn sh 12 12 33 sh d 44 4250456000277723 pn sh 12 20916870002777799 sh d 44 4250456000277723 12 20916870002777799Krayina ItaliyaMistom RavennaTipmavzolej d d 1 2 d 1 d 3 i Q124830411 2 Tip budivlimavzolejPlosha1200 kvadratnij metr 4 i 149 kvadratnij metr 5 MaterialIstrijskij kamin 6 Data zasnuvannya520 r StanzadovilnijMavzolej TeodorihaMavzolej Teodoriha Italiya Mediafajli u Vikishovishi 1996 roku mavzolej u skladi rannohristiyanskih pam yatok Ravenni bulo vklyucheno do ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Nateper maye status muzeyu IstoriyaPostavlenij za nakazom korolya Teodoriha poza mezhami Ravenni de roztashovuvalos kladovishe gotiv Teper ce v seredmisti Ravenni v 1 5 km na pivnichnij shid vid golovnogo majdanu mista Pyacca del Popolo Mozhlivo zadumuvavsya yak element ansamblyu ne realizovanogo cherez smert Teodoriha 526 roku U vizantijski chasi vin vikoristovuvavsya yak cerkva prisvyachena Bogorodici pid nazvoyu Santa Mariya ed Farum z oglyadu na blizke roztashuvannya do portu z mayakom Adaptovanij z davnoyi vanni z chervonogo porfiru sarkofag gotskogo volodarya nini pustuye Nablizhenist strumka sprichinila pidmivannya fundamentiv sho potrebuvalo v XIX stolitti vtruchannya restavratoriv ArhitekturaPlan mavzoleyu drugij yarus Monumentalna dvoyarusna centrichna sporuda mavzoleyu skladena z dobre obtesanih blokiv istrijskogo vapnyaku bez rozchinu Dolishnij yarus maye desyat granej vidilenih nishami z napivkruglimi arkami V odnij z nish roztashovanij vhid do mavzoleyu Vnutrishnye primishennya yarusa zbudovane u formi hresta Svitlo potraplyaye do seredini kriz shist nevelikih vikon rozmishenih po perimetru Diametr nizhnogo yarusu 13 5 m Gorishnij yarus kruglij menshogo diametru otzhe nad nizhnim utvoryuyetsya zovnishnij obhid zavshirshki 1 2 m Verh perimetru drugogo yarusu prikrashenij frizom Na masivni stini gorishnogo yarusu pokladena krishka desyatimetrovij u diametri monolit u viglyadi pleskatogo kupola vitesanogo z cilnogo 300 tonnogo kamenya mozhlivo nasliduyuchi shatra germanciv Oskilki mozhlivosti pidnyati taku vazhku plitu goti ne mali mavzolej buv zasipanij zemleyu po samij verh vidtak kupol shlyahom vtyaguvannya pomistili na misce a zemlyu vidalili Na gorishnomu poversi mistitsya sarkofag Teodoriha a dolishnij imovirno priznachavsya dlya pohovannya chleniv jogo rodini abo buv kapliceyu dlya zaupokijnih bogosluzhin Monolitnij kupol prikrashenij dvanadcyatma kam yanimi skobami kotri imovirno nesut ne tilki dekorativnu funkciyu ale j vikoristovuvalis dlya transportuvannya i vstanovlennya kupola Na torci skob virizani imena dvanadcyati apostoliv Pid kupolom vidno slidi mozayichnogo hresta sho kolis osinyav gorishnij yarus Useredini dolishnogo rivnya Useredini gorishnogo rivnya Useredini gorishnogo rivnya PrimitkiSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 788 007788 angl Mavzolej Teodoriha u sestrinskih Vikiproyektah Portal Arhitektura Mavzolej Teodoriha u Vikishovishi Indagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2013 d Track Q112194636d Track Q214195 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2020 d Track Q112132642 ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions 2017 d Track Q113576238d Track Q214195 http whc unesco org en list 788 007 VSEOBShAYa ISTORIYa ARHITEKTURY Tom IV Arhitektura Zapadnoj Evropy Srednie veka M Strojizdat 1967 s 33 ros Drugij tom Vseobshej istorii iskusstv 17 travnya 2017 u Wayback Machine ros RAVENNA ITALY S TREASURY OF BYZANTINE SPLENDORS Sir Banister Fletcher s a history of architecture A History of ArchitectureDzherela i posilannyaVSEOBShAYa ISTORIYa ARHITEKTURY Tom IV Arhitektura Zapadnoj Evropy Srednie veka M Strojizdat 1967 ros Drugij tom Vseobshej istorii iskusstv 17 travnya 2017 u Wayback Machine ros