Довжок — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Входить до складу Кам'янець-Подільської міської територіальної громади.
село Довжок | |
---|---|
Хата село Довжок | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський |
Громада | Кам'янець-Подільська міська громада |
Основні дані | |
Населення | 4589 |
Площа | 6,101 км² |
Густота населення | 698,74 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32343 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′46″ пн. ш. 26°31′35″ сх. д. / 48.67944° пн. ш. 26.52639° сх. д.Координати: 48°40′46″ пн. ш. 26°31′35″ сх. д. / 48.67944° пн. ш. 26.52639° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32343, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Довжок |
Карта | |
Довжок | |
Довжок | |
Мапа | |
Довжок у Вікісховищі |
Географія
Довжок розташований на західній околиці міста Кам'янець-Подільський та є приміським селом межуючи з Підзамчем, неподалік за селом бере свій початок річка Кармалітанка. Через село проходить автошлях регіонального значення Р48, також за селом проходить автошлях національного значення Н03.
Клімат
Довжок знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
Власником села був Кшиштоф Жевуський — батько Станіслава Бейдо Жевуського.
27 серпня (8 вересня) 1862 року внаслідок скасування кріпацтва введено в дію статутну грамоту для селян Довжка. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
В 1917 році Довжок входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни пережили сталінський геноцид.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
25 березня 1944 року в Довжок увійшли радянські війська. Того ж дня в село прибув генерал Дмитро Лелюшенко. Втім, село після цього ще було відвойоване гітлерівцями. Остаточно Червоною Армією село визволено від нацистів 2 квітня 1944 року. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
Довжок був районним центром до 5 грудня 1944 року, коли перенесли райцентр у місто Кам'янець-Подільський.
У травні 1950 року на хуторі Козак у господарстві Павла Грабовського чекісти виявили криївку, звідки вилучили документи Кам’янець-Подільського надрайонного проводу ОУН.
10 березня 1960 року до складу села Довжок ухвалами Хмельницького облвиконкому включено села Козак (нині північно-західна околиця Довжка) і 1 березня 1963 року Жабинці (нині південна частина Довжка).
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
12 січня 1996 року в оселі мешканців Довжка прийшов природний газ.
10 листопада 2002 року у Довжку освячено хрест на церкві Різдва Пресвятої Богородиці, відкрито та освячено новозбудовану каплицю на честь ікони Божої Матері Почаївської.
12 червня 2020 року шляхом об'єднання Кам'янець-Подільської міської ради обласного значення та Колибаївської і частини Довжоцької сільських територіальних громад село увійшло до складу Кам'янець-Подільської міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
20 серпня 2023 року селі Довжок на Кам’янеччині парафія церкви Різдва Пресвятої Богородиці перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.
Населення
За даними на 2011 рік: дворів — 1554, мешканців — 4589 (найбільше село Кам'янець-Подільського району).
Станом на 2015 рік населення становить 4263 особи.
Найпоширенішими фаміліями у селі є: Мельник — 1.1 %, Волощук — 0.9 %, Головатий — 0.5 %, Дубінський — 0.4 %, Павлюк — 0.4 %, Гуменюк — 0.4 %, Коваль — 0.4 %.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4164 | 97.68% |
російська | 91 | 2.13% |
румунська | 5 | 0.12% |
білоруська | 2 | 0.05% |
інші/не вказали | 1 | 0.02% |
Усього | 4263 | 100% |
Охорона природи
Заказник «Довжоцький» знаходиться поблизу с. Довжок і займає 665 га площі. Це гарний лісовий масив з типовою рослинністю і з типовими дубово-грабовими ділянками, де зростають у другому ярусі липа серцелиста, клен гостролистий, ясен, у підліску зустрічаються ліщина, кизил, гордовина. Трав'яна рослинність відображає типові угруповання подільських лісів за участю осоки волосистої, , копитняка європейського, підмаренника запашного, яглиці звичайної. З ранньої весни у лісі квітують ефемероїди (проліска дволиста, рясти середній і порожнистий, анемони жовтецева і дібровна, рівноплідник рутвицелистий) та ранньовесняні види (печіночниця благородна, зірочки жовті, пшінка весняна, медунки темна і лікарська, ). Із червонокнижних видів тут можна зустріти булатку великоквіткову, гніздівку звичайну, любку дволисту, коручки чемерникоподібну і пурпурову, лілію лісову.
Село Довжок лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Релігія
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Чому українці досі будують російські храми? // «Обличчя Незалежності» |
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ).
- Церква Вістка миру .
- Каплиці.
Спорт
Село має аматорську футбольну команду «Левада» (Довжок), яка періодично грає чемпіонаті Кам’янець-Подільського району з футболу.
Відомі люди
У селі народилися:
- (12 лютого 1852 — 18 вересня 1927) — український зоолог,
- Микола Олександрович Кушніров (20 серпня 1945) — народний депутат України (1998—2002),
- (1929 — 25 вересня 1972) — заслужений машинобудівник УРСР,
- Михайло Євстафійович Сімашкевич (20 листопада 1961) — міський голова Кам'янця-Подільського (від 2010 по 2020 роки),
- Твердохліб Анатолій Миколайович (1944 – 2009) — заслужений працівник культури (2000), художній керівник народного оркестру сопілкарів «Фольклор» при Кам’янець-Подільському підприємстві УТОС,
- Бура Лукія — відома вишивальниця. У своїх вишивках використовує елементи старовинних подільських візерунків, вносячи у кожен витвір щось своє, притаманне лише її уяві,
- Калинович Іван Олексійович — український живописець, монах-василіянин.
Світлини
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- Кам'яна каплиця
- Школа
- Автобусна зупинка
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Mirosław Nagielski. Rzewuski Stanisław h. Krzywda (zm. 1668) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — Tom XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 151. (пол.)
- s:Указ ПВР УРСР від 5.12.1944 «Про перенесення райцентру Довжокського району … з села Довжок в місто Кам'янець-Подільський»
- Чемпіонат Кам’янець-Подільського району з футболу
Література
- Довжок // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 359.
- Недобыльский Александр. Введение уставной грамоты между крестьянами селения Должка Каменецкого уезда // Подольские епархиальные ведомости. — 1862. — № 18 (15 сентября). — Неофициальная часть. — С. 598—601.
- Гарнага І. Не той тепер Довжок // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1966. — 16 листопада. — С. 4.
- Гарнага І. Звідки пішла назва. Довжок. Думанів // Прапор Жовтня. — 1971. — 27 листопада. — С. 4.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dovzhok Dovzhok selo v Ukrayini u Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti Vhodit do skladu Kam yanec Podilskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi selo Dovzhok Hata selo Dovzhok Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij Gromada Kam yanec Podilska miska gromada Osnovni dani Naselennya 4589 Plosha 6 101 km Gustota naselennya 698 74 osib km Poshtovij indeks 32343 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 40 46 pn sh 26 31 35 sh d 48 67944 pn sh 26 52639 sh d 48 67944 26 52639 Koordinati 48 40 46 pn sh 26 31 35 sh d 48 67944 pn sh 26 52639 sh d 48 67944 26 52639 Misceva vlada Adresa radi 32343 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Dovzhok Karta Dovzhok Dovzhok Mapa Dovzhok u VikishovishiGeografiyaDovzhok roztashovanij na zahidnij okolici mista Kam yanec Podilskij ta ye primiskim selom mezhuyuchi z Pidzamchem nepodalik za selom bere svij pochatok richka Karmalitanka Cherez selo prohodit avtoshlyah regionalnogo znachennya R48 takozh za selom prohodit avtoshlyah nacionalnogo znachennya N03 Klimat Dovzhok znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli Ale diyalnist lyudini prizvodit do zmini klimatu ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Vlasnikom sela buv Kshishtof Zhevuskij batko Stanislava Bejdo Zhevuskogo 27 serpnya 8 veresnya 1862 roku vnaslidok skasuvannya kripactva vvedeno v diyu statutnu gramotu dlya selyan Dovzhka Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Poshtova marka Strilec Legionu Ukrayinskih sichovih strilciv V 1917 roci Dovzhok vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani perezhili stalinskij genocid Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu 25 bereznya 1944 roku v Dovzhok uvijshli radyanski vijska Togo zh dnya v selo pribuv general Dmitro Lelyushenko Vtim selo pislya cogo she bulo vidvojovane gitlerivcyami Ostatochno Chervonoyu Armiyeyu selo vizvoleno vid nacistiv 2 kvitnya 1944 roku Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Dovzhok buv rajonnim centrom do 5 grudnya 1944 roku koli perenesli rajcentr u misto Kam yanec Podilskij U travni 1950 roku na hutori Kozak u gospodarstvi Pavla Grabovskogo chekisti viyavili kriyivku zvidki viluchili dokumenti Kam yanec Podilskogo nadrajonnogo provodu OUN 10 bereznya 1960 roku do skladu sela Dovzhok uhvalami Hmelnickogo oblvikonkomu vklyucheno sela Kozak nini pivnichno zahidna okolicya Dovzhka i 1 bereznya 1963 roku Zhabinci nini pivdenna chastina Dovzhka Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 12 sichnya 1996 roku v oseli meshkanciv Dovzhka prijshov prirodnij gaz 10 listopada 2002 roku u Dovzhku osvyacheno hrest na cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vidkrito ta osvyacheno novozbudovanu kaplicyu na chest ikoni Bozhoyi Materi Pochayivskoyi 12 chervnya 2020 roku shlyahom ob yednannya Kam yanec Podilskoyi miskoyi radi oblasnogo znachennya ta Kolibayivskoyi i chastini Dovzhockoyi silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskoyi miskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 20 serpnya 2023 roku seli Dovzhok na Kam yanechchini parafiya cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici perejshla z Moskovskogo patriarhatu v Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini Vpershe v miscevij cerkvi prolunala molitva ukrayinskoyu movoyu NaselennyaZa danimi na 2011 rik dvoriv 1554 meshkanciv 4589 najbilshe selo Kam yanec Podilskogo rajonu Stanom na 2015 rik naselennya stanovit 4263 osobi Najposhirenishimi familiyami u seli ye Melnik 1 1 Voloshuk 0 9 Golovatij 0 5 Dubinskij 0 4 Pavlyuk 0 4 Gumenyuk 0 4 Koval 0 4 Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 4164 97 68 rosijska 91 2 13 rumunska 5 0 12 biloruska 2 0 05 inshi ne vkazali 1 0 02 Usogo 4263 100 Ohorona prirodiDovzhockij zakaznik Zakaznik Dovzhockij znahoditsya poblizu s Dovzhok i zajmaye 665 ga ploshi Ce garnij lisovij masiv z tipovoyu roslinnistyu i z tipovimi dubovo grabovimi dilyankami de zrostayut u drugomu yarusi lipa sercelista klen gostrolistij yasen u pidlisku zustrichayutsya lishina kizil gordovina Trav yana roslinnist vidobrazhaye tipovi ugrupovannya podilskih lisiv za uchastyu osoki volosistoyi kopitnyaka yevropejskogo pidmarennika zapashnogo yaglici zvichajnoyi Z rannoyi vesni u lisi kvituyut efemeroyidi proliska dvolista ryasti serednij i porozhnistij anemoni zhovteceva i dibrovna rivnoplidnik rutvicelistij ta rannovesnyani vidi pechinochnicya blagorodna zirochki zhovti pshinka vesnyana medunki temna i likarska Iz chervonoknizhnih vidiv tut mozhna zustriti bulatku velikokvitkovu gnizdivku zvichajnu lyubku dvolistu koruchki chemernikopodibnu i purpurovu liliyu lisovu Selo Dovzhok lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri ReligiyaZovnishni videofajli 1 Chomu ukrayinci dosi buduyut rosijski hrami Oblichchya Nezalezhnosti Kaplichka Dovzhok Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici PCU Cerkva Vistka miru Kaplici SportSelo maye amatorsku futbolnu komandu Levada Dovzhok yaka periodichno graye chempionati Kam yanec Podilskogo rajonu z futbolu Vidomi lyudiU seli narodilisya 12 lyutogo 1852 18 veresnya 1927 ukrayinskij zoolog Mikola Oleksandrovich Kushnirov 20 serpnya 1945 narodnij deputat Ukrayini 1998 2002 1929 25 veresnya 1972 zasluzhenij mashinobudivnik URSR Mihajlo Yevstafijovich Simashkevich 20 listopada 1961 miskij golova Kam yancya Podilskogo vid 2010 po 2020 roki Tverdohlib Anatolij Mikolajovich 1944 2009 zasluzhenij pracivnik kulturi 2000 hudozhnij kerivnik narodnogo orkestru sopilkariv Folklor pri Kam yanec Podilskomu pidpriyemstvi UTOS Bura Lukiya vidoma vishivalnicya U svoyih vishivkah vikoristovuye elementi starovinnih podilskih vizerunkiv vnosyachi u kozhen vitvir shos svoye pritamanne lishe yiyi uyavi Kalinovich Ivan Oleksijovich ukrayinskij zhivopisec monah vasiliyanin SvitliniCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Kam yana kaplicya Shkola Avtobusna zupinkaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiMiroslaw Nagielski Rzewuski Stanislaw h Krzywda zm 1668 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1992 Tom XXXIV 1 Zeszyt 140 S 151 pol s Ukaz PVR URSR vid 5 12 1944 Pro perenesennya rajcentru Dovzhokskogo rajonu z sela Dovzhok v misto Kam yanec Podilskij Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Chempionat Kam yanec Podilskogo rajonu z futboluLiteraturaDovzhok Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 S 359 Nedobylskij Aleksandr Vvedenie ustavnoj gramoty mezhdu krestyanami seleniya Dolzhka Kameneckogo uezda Podolskie eparhialnye vedomosti 1862 18 15 sentyabrya Neoficialnaya chast S 598 601 Garnaga I Ne toj teper Dovzhok Prapor Zhovtnya Kam yanec Podilskij 1966 16 listopada S 4 Garnaga I Zvidki pishla nazva Dovzhok Dumaniv Prapor Zhovtnya 1971 27 listopada S 4 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi