Дмітрієва Оксана Федорівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дмитрієва.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дмітрієва.

Оксана Федорівна Дмітрієва (нар.. 22 серпня 1977; м. Краматорськ) — українська режисерка театру ляльок, головна режисерка Харківського театру ляльок, актриса, драматург-інсценувальник, театрознавиця, художниця-фотограф, художниця-графік. Заслужена артистка АР Крим (2006).

Дмітрієва Оксана Федорівна
Ім'я при народженні	Оксана Федорівна Дмітрієва
Народилася	22 серпня 1977(1977-08-22) (46 років)
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	драматург, театральна режисерка
Alma mater	Дніпровський театрально-художній коледж, Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки активності	1998 — тепер. час
Нагороди
«Машенька та Ведмідь» В. Швембергер — Машенька «Золоте курча» В. Орлов — Лиса «Вінні-Пух та всі-всі-всі» Александра Милна — Сова «Нові пригоди Колобка» Е. Патрік — Колобок «Казка шкереберть» Юхима Чеповецького — Корова / Вреднюга / Кінь «Айболить і Бармалей» В. Коростилев — Чи-чи «Клаптики по закутках» Г. Остера — Лиса «Хом'ячок і Північний Вітер» Х. Паукша — Персона настрою «Арлекін, або Слуга трьох панів» Х. Юрковскій — Флорінда «Небезпечні пригоди на дорозі» М. Супоніним — Ворона / Курча «Чудеса чарівника Чілічали» І. Мольнар — Бабуся / Кінь «Бик, Осел і Зірка» М. Бартенєв, А. Усачов — Антилопа / Верблюд / Волхв «По щучому велінню» Е. Тараховская — Несмеяна / Щука «Новорічні пригоди на лісовій галявині» А. Титов — Баба Яга «Івасик-Телесик» українська народна казка — Баба, змія Оленка «Снігова королева» Ганса Андерсена — Снігова королева / Разбойница / лапландка / Фінка «Сноггл» Дж. Пристли — Місіс Бінг-Берчел / Робінт «Стійкий олов'яний солдатик» Ганса Андерсена — Акробат / Річка / Щур «Морозко» М. Шурінова — Пашка / Зайченя «Ця підступна сірник» — Сірник «Ще раз про Червону Шапочку» Сергія Єфремова, С. Когана — Мама / Бабуся Режисерські роботи Кримський академічний театр ляльок (Сімферополь)  — «Балаганчик» (дипломний спектакль) Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого  — «Кохання дона Перлімпліна» Федеріко Гарсіа Лорка Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського 2015 — «Одруження Фігаро» за п'єсою Пєра Бомарше 2015 — «Білий пароплав» Чингіза Айтматова 2016 — «Матінка Кураж та її діти]] за п'єсою Бертольда Брехта 2016 — «Василина» 2017 — «Отак загинув Гуска» Миколи Куліша 2019 — «Червоний готель» за казками Братів Грімм 2020 — «Крапинка» Анни Шмідт Полтавський академічний обласний театр ляльок  — «Крила для Дюймовочки» 2013 — «Антігона» Софокла 2013 — «Портрет з літаючим годинником. Марк Шагал „Моє життя“ — ілюстрації» 2015 — «Івасик-Телесик» Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва  — «Чарівне кільце» О. Цуканова 2008 — «Дюймовочка» Ганса Андерсена 2009 — «Травнева ніч, або Місячне чаклунство» Миколи Гоголя 2009 — «Прості історії Антона Чехова» за творами «Дама з собачкою, «Чорний монах» та «Скрипка Ротшильда» Антона Чехова  — «Король Лір» за п'єсою Вільяма Шекспіра 2011 — «Про принців і принцес» Анни Шмідт 2012 — «Їжачок з туману» Сергія Козлова 2012 — «Чевенгур» за романом Андрія Платонова 2014 — «Казанова» венеціанський карнавал за творами Марини Цвєтаєвої та Джакомо Казанови 2015 — «Айболить» Корнія Чуковського 2015 — «Одруження» Миколи Гоголя 2016 — «Івасик-Телесик» за мотивами української народної казки 2016 — «Вишневий сад» за п'єсою Антона Чехова 2016 — «Як стати королем» Анні Шмідт 2017 — «Уявний хворий» за п'єсою Мольєра 2018 — «Гамлет» за п'єсою Вільяма Шекспіра 2019 — «Діти райка» Жака Превера 2019 — «Стійкий олов’яний солдатик» Ганса Андерсена 2020, 17 листопада — «Казка для маленького зайчика» за 2020, 14 грудня — «Крапинка» Анні Шмідт 2021, 25 червня — «Історія роду, який згубили марні надії, бойові півні та безпутні жінки» Лєни Лягушонкової та Катерини Пенькової за мотивами латино-американських романів 2022, 1 липня — «Я норм» Ніни Захоженко 2022, 24-25 грудня - «Вертеп» (спільно з Львівським театром ляльок) 2023, 29-30 квітня - "Вертеп. Війна. Вірші" за поезіями Сергія Жадана 2023, 27-28 травня - "Жираф Монс" за казкою Олега Михайлова Київський державний академічний театр ляльок 2017 — «Любов дона Перлімпліна» Федеріко Гарсія Лорки 2018 — «Отак загинув Гуска» Миколи Куліша 2019 — «Казка для маленького зайчика» за [[:Категорія: у театрі|]] Нагороди та визнання Найнепередбачувані рішення вистав Оксани Дмітрієвої завжди виявляють стійкість і силу гармонії. Головний критерій художності в її театрі — Краса… Драматичного ефекту вона досягає саме на зламі, на самому піку, на вістрі краси і небуття Юлія Коваленко, мистецтвознавець 2005 — Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за найкращі театральні вистави для дітей та юнацтва 2006 — Заслужена артистка АР Крим 2007 — Фестиваль «Обереги», Івано-Франківськ. Гран-прі фестивалю (спектакль «Крила для Дюймовочки») 2008 — Муніципальна премія за кращу режисуру року (спектакль «Чарівне кільце») 2008 — Міжнародний фестиваль театрів ляльок імені Сергія Образцова, Москва . Лауреат у номінації «Найкраща режисура» (спектакль «Дюймовочка») Лауреат міжнародного фестивалю «Аніма» (спектакль «Антігона») 2009 — Міжнародний фестиваль-бієнале «КукART-IX», Санкт-Петербург. Диплом I ступеня (спектакль «Прості історії Антона Чехова») 2011 — Лауреат фестивалю «Рязанські оглядини» (спектакль «Про принців та принцес») 2011–2012 — Диплом «Найкраща робота сезону для дітей молодшого та середнього віку» Ради української секції УНІМА (спектакль «Про принців та принцес») 2012 — VI Міжнародний фестиваль театрів ляльок «Білгородська забава». Гран-Прі (спектакль «Майська ніч») 2012 — Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за найкращу постановку року для дітей (спектакль «Про принців та принцес») 2014 — На думку українських театральних журналістів (тижневик «Дзеркало тижня»), увійшла до ТОП-10 найвпливовіших українських театральних режисерів 2015 — Міжнародний фестиваль «Зоряний шлях», Полтава (спектакль «Майська ніч»): «Найкраща режисура» «Найкраща сценографія» «Найкращий акторський ансамбль» XXVII Міжнародний фестиваль театрів ляльок у місті Бельсько-Бяла, Польща. Премія «Найкраща дитяча вистава» (спектакль «Їжачок з туману») 2017 — І Київський міжнародний фестиваль театрів ляльок «Puppet. UP!» «Найкраща акторська робота» (Євген Огородній за роль Саватія Гуски) «Найкраще музичне оформлення» (Оксана Дмітрієва) 2017 — Премія імені Леся Курбаса за постановку вистави «Вишневий сад» Антона Чехова в Харківському державному академічному театрі ляльок імені В. А. Афанасьєва. 2024 — Премія Women in Arts у номінації Жінки в театрі Література Александр Стогний. Музей театральных кукол. Путеводитель. — Харьков: «Золотые страницы», 2009. — 104 с. — . (рос.) Стогний А. А., Денисова Н. Н. Харьковский государственный академический театр кукол. Презентационный альбом. — Харьков, 2014. (рос.) Алексей Рубинский. Харьковский театр кукол: история, анализ традиций и школы (Опыт исторической философии). — Харьков: «Тим Паблиш Груп», 2014. — 512 с. — . (рос.) Примітки Олександр Стогній. Музей театральних ляльок. Путівник, — Харків, видавництво «Золоті сторінки», 2009 . Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 9 березня 2019. . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 9 березня 2019.  НАМ — 105 РОКІВ! University of Arts is 105 years old! (ХНУМ імені І.П.Котляревського) на YouTube Оксана Дмітрієва у Каталозі режисерів [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.] портала «Театральна риболовля» . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 31 травня 2020. Юлия КОВАЛЕНКО (2011). (рос.). Страстной бульвар №3-143/2011, Лица. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 18 червня 2016. . Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 9 березня 2019. . Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 9 березня 2019. . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 9 березня 2019. . Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 9 березня 2019. Юлия КОВАЛЕНКО (2011). (укр.). Український театр № 6. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 18 червня 2016. Вистава харківського лялькового визнали найкращим Казанова — спектакль в театрі ляльок. Харків. Robinzon.TV . Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 9 березня 2019. Олег Вергеліс (6 жовтня 2017). (рос.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 9 березня 2019. Сергій ВИННИЧЕНКО (23 жовтня 2017). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 13 листопада 2020. . Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 9 березня 2019. Сергій ВИННИЧЕНКО (7 квітня 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 13 листопада 2020. Олег Вергеліс (19 вересня 2014). Усі наші. Топ-10 найвпливовіших українських театральних режисерів (рос.). Дзеркало тижня. Процитовано 9 березня 2019. . Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 9 березня 2019. . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 9 березня 2019. . Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 9 березня 2019. Карина ЛИТВИНЕНКО. (рос.). Люк. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 18 червня 2016. . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 9 березня 2019. Кобєлєва, Катерина (12 березня, 16:52). Театр варто розглядати як терапію: Оксана Дмітрієва про театр під час війни. Суспільне Культура. Women in Arts Award. Ukrainian Institute (брит.). Процитовано 25 березня 2024. Посилання Оксана Дмітрієва на сайті Харківського театру ляльок [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] Оксана Дмітрієва на порталі «Театральна риболовля» [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.] «Ми далі будемо думати: чий письменник Чехов? кому він належить?», — Оксана Дмітрієва Інтерв'ю «Ми змінюємося», — режисерка Оксана Дмітрієва (30 травня 2023, Mediaport)