Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Дзя́ди» (пол. Dziady) — поетична драма польського поета Адама Міцкевича, один з найбільших творів як польського, так і європейського романтизму. Поет почав писати її в 1823 році, але так і не закінчив до кінця свого життя. Публікувалася з 1823 по 1860 роки.
| Дзяди | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Dziady | ||||
 | ||||
| Назва на честь | Діди | |||
| Жанр | драматична поема | |||
| Автор | Адам Міцкевич | |||
| Мова | польська | |||
| Переклад | Віктор Гуменюк (2022) | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цикл складається з трьох непов'язаних між собою частин та першої частини, яка була незавершена та опублікована посмертно:
- Дзяди, частина II — драма 1823 року
- Дзяди, частина IV — драма 1823 року
- Дзяди, частина III — драма 1832 року
- Дзяди, частина I — драма, опублікована посмертно в 1860 році (незавершена)
Крім драм, до II частини входить поема «Привид», яка спершу публікувалася окремим твором, а до III частини входить розлогий «Уривок» – епічний коментар до образу царської Росії, що закінчується відомою поемою «До друзів-москалів».
Елементом, який з'єднує всі частини, є ритуал Діди, докладно викладений у частині II, згаданий Густавом у частині IV та який відбувається у сцені IX, ч III. Твір сповнений автобіографічних моментів та ідей романтизму, зокрема польського, пов'язаного із національно-визвольною боротьбою проти російського загарбника.
Повний український переклад поеми здійснив поет-перекладач Віктор Гуменюк 2022 року.
Історія створення
Поема була написана після провалу Листопадового повстання, події, яка мала величезний вплив на автора. Головний герой драми пише на стіні «Сьогодні Густав помер, сьогодні народився Конрад». Конрад — ім'я з попереднього роману Міцкевича «Конрад Валленрод». Валленрод був героєм, який пожертвував своїм життям і щастям заради батьківщини. Назва драми пов'язана з давнім слов'янським та литовським святом Дзяди, (вшануванням пам'яті померлих). Над поемою «Дзяди» Адам Міцкевич працював усе життя, але так і не довершив її.
Під час польської політичної кризи 1968 року п'єса була заборонена.
Композиція
Драма складається з чотирьох частин, що утворювались у такій послідовності: II, IV, I, III, і додаток до III частини. У поемі Міцкевич змальовує два світи, два ворожі табори: непокірна, прогресивна польська молодь солідарна з революційною Росією, і її вороги. Частини I, II і IV зазнали впливу готичної фантастики та поезії Байрона. Частина III написана на десять років пізніше інших і дуже відрізняється від них. Перша частина присвячена слов'янському святу поминання померлих на Дзяди, яке відзначається на території сучасної Білорусі.
Зміст
Друга частина «Дзядів», хронологічно перша, була написана в 1820—1821 роках, у вільнюсько-каунаський період життя Адама Міцкевича (звідси термін «Дзяди Вільнюс-Каунаські»). Вперше опубліковано у II томі «Поезії». Твору передує поема-балада «Упир» (Upiór).
Дія відбувається на свято Задушниці вночі. В каплиці зібралася група селян, для поминання предків. Обряд очолює Віщун. Селяни прикликають душі, які перебувають у чистилищі, щоб полегшити спокуту ними гріхів. На заклик з'являються душі померлих у подобі янголів. Наприкінці несподівано з'являється привид пана, через якого люди померли з голоду. За вікнами каплиці лунає пісня птахів, які викривають його злочини. Потім виникає примара, що не реагує на слова присутніх людей. Примара підходить до селянки та вказує на своє поранене серце. Появу примари пояснює поема Міцкевича «Упир». Це самогубця, покараний тим, що повинен переживати свої страждання у світі живих щороку. Це страждання пов'язане з нещасливим коханням і життям серед людей, які не розуміли самогубцю.
Четверта частина «Дзядів», хронологічно друга, була написана в 1821—1822 роках і опублікована в другому томі «Поезій». Разом із частиною другою вона називається «Дзяди Вільнюс-Каунаські». Це любовна драма, в якій головним героєм є нещасний коханець Густав. Дія твору відбувається в день помилування душ з дев'ятої години вечора до півночі, у будинку священика, який був у минулому вчителем головного героя.
Особистість Гюстава сформувалася під враженням від «» Руссо та «Страждань молодого Вертера» Гете. Він у захваті від своєї коханої марилі, що постає для нього наче надприродна істота. Однак, її видали за багатого й титулованого чоловіка, а Густав впав у відчай. Він переживає моменти піднесення, любовних страждань і ревнощів. Густав розповідає свою історію, сприймаючи священника як втілення раціоналізму, здорового глузду та конформізму. Відповіді священника короткі й афористичні.
Третя й композиційно остання частина драми була написана навесні 1832 року і називається «Дрезденські дзяди» (пов'язана з перебуванням Міцкевича в Дрездені). Вперше опублікована в IV томі «Поезій», а через рік — окремим виданням. Дія відбувається вночі на Різдво у в'язниці біля костьолу. В ній відбувається поєднання політичної, історичної та метафізичної проблематики. Текст уривчастий, а сюжетні лінії не завершені.
Головними героями постають молодий поет Конрад і священник Петро. Священник передбачає майбутнє, в його словах страждання Ісуса порівнюються з жертвою поляків, позбавлених власної державності, та переслідуваних. Однак, у підсумку його бачення майбутнього оптимістичне. Протилежність складає Конрад, гордовитий поет, кинутий до в'язниці. В одній камері з ним перебувають Томаш, Жеготе та інші в'язні. Томаш пояснює, що їх звинувачено за наклепом сенатора Новосильцева, який хоче вислужитися з метою приховати свої пияцтво і крадіжки. Товариші розповідають Жеготе про те, як поляків вивозять до Сибіру. Конрад розуміє, що якщо його вивезуть на чужину, де його слова не буде кому зрозуміти, то він буде все одно, що мертвий. Лишившись на самоті, Конрад міркує, як він міг би впорядкувати світ, якби посів місце Бога. Конрад звинувачує Бога в усьому злі та пишається своїми стражданнями, вірячи, що страждає за цілий народ. Він вимагає від Бога тотального контролю над людьми, встановлення тиранії по всьому світу, хоча його позиція прямо не засуджується. Тим часом за душу поета змагаються янголи та демони. Завдяки втручанню Петра Конрад не встигає надто загордитися і демони програють боротьбу за його душу.
Перша частина «Дзядів» не була ні завершена, ні видана за життя Міцкевича. Ймовірно, твір був написаний на початку 1821 року. Вперше вона була надрукована в короткому викладі найважливіших творів Міцкевича, виданому в Парижі в 1860 році. Містить збірку непов'язаних між собою сцен. Першу частину «Дзядів» одні дослідники вважають початком драми, інші — її закінченням.
Твір включає особу Віщуна, опис поминального ритуалу, а також хор молодих чоловіків і хор парубків.
На сценах театрів
У 1901 році в краківському театрі «Мійський» відбулася вистава «Дзяди» у постановці Станіслава Виспянського. Після захоплення Польщі комуністами нова влада не підтримувала виставу «Дзяди». Після війни до репертуару театрів вистава увійшла в листопаді 1945 року, під час театрального сезону 1945-46 років, у Театрі Мієйського в Ополе.
Через три роки Леон Шиллер розпочав роботу над постановкою «Дзяди» у Варшаві. Прем'єра була запланована на грудень 1948 року, але скасована з політичних причин. Наступна вистава у Польщі відбулась лише після смерті Йосипа Сталіна листопаді 1955 року. Також виставу поставив Міхал Задара 20 лютого 2016 року з 14 годин до 2 години ночі.
Українські переклади
Фрагменти твору перекладали Олександр Навроцький, Володимир Александров, Іван Франко, Максим Рильський, Борис Тен, Дмитро Павличко.
Перший український переклад усієї поеми здійснив поет-перекладач Віктор Гуменюк 2022 року. Драма вийшла друком за ініціативи Інституту літератури у Кракові накладом тернопільського видавництва «Крок».
| Serce ustało, pierś już lodowata, | Струджене серце, груди не зігріті, |
Примітки
- G. Olivier, Poema Dziady in Cabinet de Lecture, 26 April 1834.
- A. Segalas in Journal des Femmes. Gymnase Litteraire, 14 June 1834.
- G. Sand, Goethe — Byron — Mickiewicz in Revue des Deux Mondes, 1 December 1839.
- Alina Witkowska, Ryszard Przybylski: Romantyzm. Warszawa: 1999, s. 252.
- Alina Witkowska, Przybylski: Romantyzm. Warszawa: 1999, s. 255.
- Alina Witkowska, Ryszard Przybylski: Romantyzm. Warszawa: 1999, s. 276.
- Alina Witkowska, Ryszard Przybylski: Romantyzm. Warszawa: 1999, s. 253.
- Culture.pl, https://culture.pl/pl/dzielo/wszystkie-czesci-dziadow-w-rezyserii-michala-zadary [ 16 листопада 2021 у Wayback Machine.], 16.02.2016, retrieved May 28, 2020.
- Адам Міцкевич. Дзяди. krokbooks.com (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- Адам Міцкевич. Дзяди: Поема / Переклад з польськ. В. Гуменюка). — Тернопіль, Краків : «Крок», Instytut Literatury, 2022. — 336 с. — ; 978-83-67170-83-3.
Посилання
- Повний польський текст Дзяди [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Дзяди — Адам Міцкевич [ 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzya di pol Dziady poetichna drama polskogo poeta Adama Mickevicha odin z najbilshih tvoriv yak polskogo tak i yevropejskogo romantizmu Poet pochav pisati yiyi v 1823 roci ale tak i ne zakinchiv do kincya svogo zhittya Publikuvalasya z 1823 po 1860 roki Dzyadipol DziadyStorinka iz kupletami pisni Upir pol Upior vidannya 1829 roku Nazva na chestDidiZhanrdramatichna poemaAvtorAdam MickevichMovapolskaPerekladViktor Gumenyuk 2022 Cej tvir u Vikishovishi Cikl skladayetsya z troh nepov yazanih mizh soboyu chastin ta pershoyi chastini yaka bula nezavershena ta opublikovana posmertno Dzyadi chastina II drama 1823 roku Dzyadi chastina IV drama 1823 roku Dzyadi chastina III drama 1832 roku Dzyadi chastina I drama opublikovana posmertno v 1860 roci nezavershena Krim dram do II chastini vhodit poema Privid yaka spershu publikuvalasya okremim tvorom a do III chastini vhodit rozlogij Urivok epichnij komentar do obrazu carskoyi Rosiyi sho zakinchuyetsya vidomoyu poemoyu Do druziv moskaliv Elementom yakij z yednuye vsi chastini ye ritual Didi dokladno vikladenij u chastini II zgadanij Gustavom u chastini IV ta yakij vidbuvayetsya u sceni IX ch III Tvir spovnenij avtobiografichnih momentiv ta idej romantizmu zokrema polskogo pov yazanogo iz nacionalno vizvolnoyu borotboyu proti rosijskogo zagarbnika Povnij ukrayinskij pereklad poemi zdijsniv poet perekladach Viktor Gumenyuk 2022 roku Istoriya stvorennyaPam yatna doshka na Vasilianskomu monastiri u Vilnyusi de Mickevich buv uv yaznenij mizh 1823 i 1824 rr Poema bula napisana pislya provalu Listopadovogo povstannya podiyi yaka mala velicheznij vpliv na avtora Golovnij geroj drami pishe na stini Sogodni Gustav pomer sogodni narodivsya Konrad Konrad im ya z poperednogo romanu Mickevicha Konrad Vallenrod Vallenrod buv geroyem yakij pozhertvuvav svoyim zhittyam i shastyam zaradi batkivshini Nazva drami pov yazana z davnim slov yanskim ta litovskim svyatom Dzyadi vshanuvannyam pam yati pomerlih Nad poemoyu Dzyadi Adam Mickevich pracyuvav use zhittya ale tak i ne dovershiv yiyi Pid chas polskoyi politichnoyi krizi 1968 roku p yesa bula zaboronena KompoziciyaDrama skladayetsya z chotiroh chastin sho utvoryuvalis u takij poslidovnosti II IV I III i dodatok do III chastini U poemi Mickevich zmalovuye dva sviti dva vorozhi tabori nepokirna progresivna polska molod solidarna z revolyucijnoyu Rosiyeyu i yiyi vorogi Chastini I II i IV zaznali vplivu gotichnoyi fantastiki ta poeziyi Bajrona Chastina III napisana na desyat rokiv piznishe inshih i duzhe vidriznyayetsya vid nih Persha chastina prisvyachena slov yanskomu svyatu pominannya pomerlih na Dzyadi yake vidznachayetsya na teritoriyi suchasnoyi Bilorusi ZmistDruga chastina Dzyadiv hronologichno persha bula napisana v 1820 1821 rokah u vilnyusko kaunaskij period zhittya Adama Mickevicha zvidsi termin Dzyadi Vilnyus Kaunaski Vpershe opublikovano u II tomi Poeziyi Tvoru pereduye poema balada Upir Upior Diya vidbuvayetsya na svyato Zadushnici vnochi V kaplici zibralasya grupa selyan dlya pominannya predkiv Obryad ocholyuye Vishun Selyani priklikayut dushi yaki perebuvayut u chistilishi shob polegshiti spokutu nimi grihiv Na zaklik z yavlyayutsya dushi pomerlih u podobi yangoliv Naprikinci nespodivano z yavlyayetsya privid pana cherez yakogo lyudi pomerli z golodu Za viknami kaplici lunaye pisnya ptahiv yaki vikrivayut jogo zlochini Potim vinikaye primara sho ne reaguye na slova prisutnih lyudej Primara pidhodit do selyanki ta vkazuye na svoye poranene serce Poyavu primari poyasnyuye poema Mickevicha Upir Ce samogubcya pokaranij tim sho povinen perezhivati svoyi strazhdannya u sviti zhivih shoroku Ce strazhdannya pov yazane z neshaslivim kohannyam i zhittyam sered lyudej yaki ne rozumili samogubcyu Chetverta chastina Dzyadiv hronologichno druga bula napisana v 1821 1822 rokah i opublikovana v drugomu tomi Poezij Razom iz chastinoyu drugoyu vona nazivayetsya Dzyadi Vilnyus Kaunaski Ce lyubovna drama v yakij golovnim geroyem ye neshasnij kohanec Gustav Diya tvoru vidbuvayetsya v den pomiluvannya dush z dev yatoyi godini vechora do pivnochi u budinku svyashenika yakij buv u minulomu vchitelem golovnogo geroya Osobistist Gyustava sformuvalasya pid vrazhennyam vid Russo ta Strazhdan molodogo Vertera Gete Vin u zahvati vid svoyeyi kohanoyi marili sho postaye dlya nogo nache nadprirodna istota Odnak yiyi vidali za bagatogo j titulovanogo cholovika a Gustav vpav u vidchaj Vin perezhivaye momenti pidnesennya lyubovnih strazhdan i revnoshiv Gustav rozpovidaye svoyu istoriyu sprijmayuchi svyashennika yak vtilennya racionalizmu zdorovogo gluzdu ta konformizmu Vidpovidi svyashennika korotki j aforistichni Tretya j kompozicijno ostannya chastina drami bula napisana navesni 1832 roku i nazivayetsya Drezdenski dzyadi pov yazana z perebuvannyam Mickevicha v Drezdeni Vpershe opublikovana v IV tomi Poezij a cherez rik okremim vidannyam Diya vidbuvayetsya vnochi na Rizdvo u v yaznici bilya kostolu V nij vidbuvayetsya poyednannya politichnoyi istorichnoyi ta metafizichnoyi problematiki Tekst urivchastij a syuzhetni liniyi ne zaversheni Golovnimi geroyami postayut molodij poet Konrad i svyashennik Petro Svyashennik peredbachaye majbutnye v jogo slovah strazhdannya Isusa porivnyuyutsya z zhertvoyu polyakiv pozbavlenih vlasnoyi derzhavnosti ta peresliduvanih Odnak u pidsumku jogo bachennya majbutnogo optimistichne Protilezhnist skladaye Konrad gordovitij poet kinutij do v yaznici V odnij kameri z nim perebuvayut Tomash Zhegote ta inshi v yazni Tomash poyasnyuye sho yih zvinuvacheno za naklepom senatora Novosilceva yakij hoche visluzhitisya z metoyu prihovati svoyi piyactvo i kradizhki Tovarishi rozpovidayut Zhegote pro te yak polyakiv vivozyat do Sibiru Konrad rozumiye sho yaksho jogo vivezut na chuzhinu de jogo slova ne bude komu zrozumiti to vin bude vse odno sho mertvij Lishivshis na samoti Konrad mirkuye yak vin mig bi vporyadkuvati svit yakbi posiv misce Boga Konrad zvinuvachuye Boga v usomu zli ta pishayetsya svoyimi strazhdannyami viryachi sho strazhdaye za cilij narod Vin vimagaye vid Boga totalnogo kontrolyu nad lyudmi vstanovlennya tiraniyi po vsomu svitu hocha jogo poziciya pryamo ne zasudzhuyetsya Tim chasom za dushu poeta zmagayutsya yangoli ta demoni Zavdyaki vtruchannyu Petra Konrad ne vstigaye nadto zagorditisya i demoni prograyut borotbu za jogo dushu Persha chastina Dzyadiv ne bula ni zavershena ni vidana za zhittya Mickevicha Jmovirno tvir buv napisanij na pochatku 1821 roku Vpershe vona bula nadrukovana v korotkomu vikladi najvazhlivishih tvoriv Mickevicha vidanomu v Parizhi v 1860 roci Mistit zbirku nepov yazanih mizh soboyu scen Pershu chastinu Dzyadiv odni doslidniki vvazhayut pochatkom drami inshi yiyi zakinchennyam Tvir vklyuchaye osobu Vishuna opis pominalnogo ritualu a takozh hor molodih cholovikiv i hor parubkiv Na scenah teatrivScena z poemi Dzyadi Uchitelyu vi ne viyavili miloserdya U 1901 roci v krakivskomu teatri Mijskij vidbulasya vistava Dzyadi u postanovci Stanislava Vispyanskogo Pislya zahoplennya Polshi komunistami nova vlada ne pidtrimuvala vistavu Dzyadi Pislya vijni do repertuaru teatriv vistava uvijshla v listopadi 1945 roku pid chas teatralnogo sezonu 1945 46 rokiv u Teatri Miyejskogo v Opole Cherez tri roki Leon Shiller rozpochav robotu nad postanovkoyu Dzyadi u Varshavi Prem yera bula zaplanovana na gruden 1948 roku ale skasovana z politichnih prichin Nastupna vistava u Polshi vidbulas lishe pislya smerti Josipa Stalina listopadi 1955 roku Takozh vistavu postaviv Mihal Zadara 20 lyutogo 2016 roku z 14 godin do 2 godini nochi Ukrayinski perekladiFragmenti tvoru perekladali Oleksandr Navrockij Volodimir Aleksandrov Ivan Franko Maksim Rilskij Boris Ten Dmitro Pavlichko Pershij ukrayinskij pereklad usiyeyi poemi zdijsniv poet perekladach Viktor Gumenyuk 2022 roku Drama vijshla drukom za iniciativi Institutu literaturi u Krakovi nakladom ternopilskogo vidavnictva Krok Polskoyu Serce ustalo piers juz lodowata Sciely sie usta i oczy zawarly Na swiecie jeszcze lecz juz nie dla swiata Coz to za czlowiek Umarly Pereklad Viktora Gumenyuka Strudzhene serce grudi ne zigriti Stisnuti gubi i poglyad pomerklij Vzhe ne dlya svitu hoch tut she na sviti Sho za lyudina Pomerlij PrimitkiG Olivier Poema Dziady in Cabinet de Lecture 26 April 1834 A Segalas in Journal des Femmes Gymnase Litteraire 14 June 1834 G Sand Goethe Byron Mickiewicz in Revue des Deux Mondes 1 December 1839 Alina Witkowska Ryszard Przybylski Romantyzm Warszawa 1999 s 252 Alina Witkowska Przybylski Romantyzm Warszawa 1999 s 255 Alina Witkowska Ryszard Przybylski Romantyzm Warszawa 1999 s 276 Alina Witkowska Ryszard Przybylski Romantyzm Warszawa 1999 s 253 Culture pl https culture pl pl dzielo wszystkie czesci dziadow w rezyserii michala zadary 16 listopada 2021 u Wayback Machine 16 02 2016 retrieved May 28 2020 Adam Mickevich Dzyadi krokbooks com ukr Procitovano 3 travnya 2023 Adam Mickevich Dzyadi Poema Pereklad z polsk V Gumenyuka Ternopil Krakiv Krok Instytut Literatury 2022 336 s ISBN 978 617 692 710 5 978 83 67170 83 3 PosilannyaPovnij polskij tekst Dzyadi Arhivovano 16 listopada 2021 u Wayback Machine Dzyadi Adam Mickevich 27 zhovtnya 2014 u Wayback Machine