Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дем я нківці село в Україні у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам янець Подільського району Хмельницької обл

Дем'янківці

Дем'янківці

Дем'я́нківці — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Дем'янківці
image
Братенький ярок на околиці села
Братенький ярок на околиці села
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Дунаєвецька міська громада
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Перша згадка 1639 рік
Населення 546 осіб (2008)
Площа 1,62 км²
Густота населення 321,6 осіб/км²
Поштовий індекс 32461
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 48°53′32″ пн. ш. 26°55′13″ сх. д. / 48.89222° пн. ш. 26.92028° сх. д. / 48.89222; 26.92028Координати: 48°53′32″ пн. ш. 26°55′13″ сх. д. / 48.89222° пн. ш. 26.92028° сх. д. / 48.89222; 26.92028
Середня висота
над рівнем моря 		259 м
Водойми річка Студениця
Відстань до
районного центру 		4,5 км
Найближча залізнична станція Дунаївці
Відстань до
залізничної станції 		22 км
Місцева влада
Адреса ради 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50
Карта
image
image
Дем'янківці
image
image
Дем'янківці
Мапа

Географія

Розташоване на річці Студениця за 4,5 км на схід від Дунаївців та за 22 км від залізничної станції Дунаївці.

Історія

За народними переказами, поміщик поділив свої землі між двома братами — Іваном та Дем'яном, на яких вони збудували свої домівки на різних пагорбах, які розділяє річка Студениця. На правому березі річки виникло поселення Дем'янківці.

У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Бабшин, Дем'янківці та інші були в управлінні Михайла з Гуменців.

Перша документальна згадка про с. Дем’янківці датується 1639 р., коли село було дароване Михайлом Станіславським Дунаєвецькому костелу.

Село було власністю польського шляхтича Марціна Калиновського. Згадки в літописах про село сягають 1653 року. У селі поміщика не було, проте було багато заможних господарів, відтак воно називалось «казенним» селом. Також землями в селі володіли священики. Так, упродовж XVIII—XX століть в селі знаходився маєток римо-католицького єпископа, церква, збудована в XVI столітті.

Радянська влада

image
Національний банк репресованих
image
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

У 1930-х роках в селі розпочалася колективізація, а разом з нею і репресії. Був знищений середній клас так званих «куркулів», декого було заслано до Сибіру. У селі створено артіль імені Кірова.

На початку 1930-х в селі розпочалося будівництво будинку для священика, який одночасно виконував і функції школи, утворене пожежне депо. Через деякий час приміщення пожежного депо реконструйовано в клуб, який функціонує донині.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

В період німецької окупації у квітні 1942 року понад 2000 осіб єврейської національності (чоловіки, жінки, діти та старі) були загнані в фосфоритну шахту біля Дем’янковець та шляхом її підриву знищені заживо. Очевидці свідчать, що протягом кількох днів із шахти доносились стогін та крики. На місці трагедії споруджено меморіал жертвам тих подій.

На початку радянсько-німецької війни чоловіків майже не призвали за віросповіданням, оскільки в селі переважна більшість католиків. Основний призов у Червону армію розпочався після відвоювання села у нацистів. Після війни до села повернулось 58 чоловік. На село не впала жодна бомба, не розірвався жоден снаряд, що старожили пов'язують зі слідами Матері Божої, виявленими за селом на межі із землями села Гірчична, але в 1950-х роках, у зв'язку з відкриттям кар'єру дану пам'ятку засипано відходами від видобутку каміння. Нині тривають роботи з пошуку даної реліквії.

На річці Студениця стояв млин, на якому в 1949 році було встановлено пилораму, а згодом електростанцію, після чого розпочато електрифікацію села.

У 1957—1958 роках місцевий колгосп імені Кірова об'єднано з колгоспом імені Суворова села Гірчична, після чого село Дем'янківці мало статус бригадного села. В 1963 році розпочалося будівництво ферми великої рогатої худоби, кузні та майстерні, прокладено водопровід на ферму.

У 1966 році збудовано дитячий садок і розпочато будівництво водопроводу по селу.

У 1990 році в селі в результаті поділу утворено господарство імені Гагаріна, яке очолила М. М. Мазур — Герой Соціалістичної Праці.

Незалежна Україна

З 1991 року в складі незалежної України.

З листопада 2006 року обробітком земель (паїв) займається ФГ «Подільська марка» - голова Боднар Сергій Борисович.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Сучасність

На території села працюють клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, приватні магазини.

Діти шкільного віку, для яких організоване транспортування шкільним автобусом, навчаються в місті Дунаївці в загальноосвітніх школах №3 і №4.

Релігія

  • Костел Матері Божої Цариці (РКЦ)
  • Римо-католицький реабілітаційний центр Люкс Віа

Населення

Населення становить 546 осіб (2008).

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,42%
російська 0,58%

Відомі люди

В селі народились:

  • єпископ (в миру Гринчевський Василь Йосипович), рішенням Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату від 08 березня 2013 року (журнал № 17) призначений єпископом Одеським і Балтським (до цього єпископ Чернівецький і Кіцманський (журнал № 26, обраний Священним Синодом УПЦ Київського Патріархату 13 грудня 2009 р.)
  • Слободчиков Степан Романович — учасник бойових дій, офіцер органів Служби безпеки України;
  • Кукурудза Михайло Іванович — кавалер орденів Слави, Червоної Зірки та інших;
  • Мельник Станіслав Йосипович — кавалер орденів Слави, Червоної Зірки та інших;
  • Таранов Олександр Васильович — кавалер орденів Слави, Червоної Зірки та інших;
  • Севастьянов Володимир Пантелеймонович — кавалер орденів Слави та інших бойових нагород.

Пам'ятки

  • Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан (1967 р.)
  • Братська могила жертв фашизму (Фосфоритна шахта) (1967 р.) - автотраса Дунаївці-Миньківці, 500 м на південь від мосту
  • Святе джерело - кілька років до нього з усіх усюд приходять і приїжджають дорослі та діти, аби набрати додому води, напитися і перепочити з дороги. Віднедавна тут облаштували купальню. Кілька разів на рік у найбільш урочисті свята та на свято Живоносного джерела Ікони Божої Матері освячується вода.

Див. також

Джерела

  • Іванець О. Благодатна сила Дем’янковецького джерела / О. Іванець // «Є Поділля». – 2011. – 4 серп. (№31)
  • «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Збірник науково-краєзнавчих праць. Випуск V» — Дунаївці — Кам'янець-Подільський (2013)

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 24 вересня 2010.
  2. Погода в селі Дем'янківці
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 47 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  4. ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dem ya nkivci selo v Ukrayini u Dunayeveckij miskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Dem yankivci Bratenkij yarok na okolici selaBratenkij yarok na okolici sela Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Dunayevecka miska gromada Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Persha zgadka 1639 rik Naselennya 546 osib 2008 Plosha 1 62 km Gustota naselennya 321 6 osib km Poshtovij indeks 32461 Telefonnij kod 380 3858 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 53 32 pn sh 26 55 13 sh d 48 89222 pn sh 26 92028 sh d 48 89222 26 92028 Koordinati 48 53 32 pn sh 26 55 13 sh d 48 89222 pn sh 26 92028 sh d 48 89222 26 92028 Serednya visota nad rivnem morya 259 m Vodojmi richka Studenicya Vidstan do rajonnogo centru 4 5 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Dunayivci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 22 km Misceva vlada Adresa radi 32400 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n m Dunayivci vul Shevchenka 50 Karta Dem yankivci Dem yankivci MapaGeografiyaRoztashovane na richci Studenicya za 4 5 km na shid vid Dunayivciv ta za 22 km vid zaliznichnoyi stanciyi Dunayivci IstoriyaZa narodnimi perekazami pomishik podiliv svoyi zemli mizh dvoma bratami Ivanom ta Dem yanom na yakih voni zbuduvali svoyi domivki na riznih pagorbah yaki rozdilyaye richka Studenicya Na pravomu berezi richki viniklo poselennya Dem yankivci U lyustraciyi 1469 roku vkazano sho korolivski mayetnosti Babshin Dem yankivci ta inshi buli v upravlinni Mihajla z Gumenciv Persha dokumentalna zgadka pro s Dem yankivci datuyetsya 1639 r koli selo bulo darovane Mihajlom Stanislavskim Dunayeveckomu kostelu Selo bulo vlasnistyu polskogo shlyahticha Marcina Kalinovskogo Zgadki v litopisah pro selo syagayut 1653 roku U seli pomishika ne bulo prote bulo bagato zamozhnih gospodariv vidtak vono nazivalos kazennim selom Takozh zemlyami v seli volodili svyasheniki Tak uprodovzh XVIII XX stolit v seli znahodivsya mayetok rimo katolickogo yepiskopa cerkva zbudovana v XVI stolitti Radyanska vlada Nacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast U 1930 h rokah v seli rozpochalasya kolektivizaciya a razom z neyu i represiyi Buv znishenij serednij klas tak zvanih kurkuliv dekogo bulo zaslano do Sibiru U seli stvoreno artil imeni Kirova Na pochatku 1930 h v seli rozpochalosya budivnictvo budinku dlya svyashenika yakij odnochasno vikonuvav i funkciyi shkoli utvorene pozhezhne depo Cherez deyakij chas primishennya pozhezhnogo depo rekonstrujovano v klub yakij funkcionuye donini V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor V period nimeckoyi okupaciyi u kvitni 1942 roku ponad 2000 osib yevrejskoyi nacionalnosti choloviki zhinki diti ta stari buli zagnani v fosforitnu shahtu bilya Dem yankovec ta shlyahom yiyi pidrivu znisheni zazhivo Ochevidci svidchat sho protyagom kilkoh dniv iz shahti donosilis stogin ta kriki Na misci tragediyi sporudzheno memorial zhertvam tih podij Na pochatku radyansko nimeckoyi vijni cholovikiv majzhe ne prizvali za virospovidannyam oskilki v seli perevazhna bilshist katolikiv Osnovnij prizov u Chervonu armiyu rozpochavsya pislya vidvoyuvannya sela u nacistiv Pislya vijni do sela povernulos 58 cholovik Na selo ne vpala zhodna bomba ne rozirvavsya zhoden snaryad sho starozhili pov yazuyut zi slidami Materi Bozhoyi viyavlenimi za selom na mezhi iz zemlyami sela Girchichna ale v 1950 h rokah u zv yazku z vidkrittyam kar yeru danu pam yatku zasipano vidhodami vid vidobutku kaminnya Nini trivayut roboti z poshuku danoyi relikviyi Na richci Studenicya stoyav mlin na yakomu v 1949 roci bulo vstanovleno piloramu a zgodom elektrostanciyu pislya chogo rozpochato elektrifikaciyu sela U 1957 1958 rokah miscevij kolgosp imeni Kirova ob yednano z kolgospom imeni Suvorova sela Girchichna pislya chogo selo Dem yankivci malo status brigadnogo sela V 1963 roci rozpochalosya budivnictvo fermi velikoyi rogatoyi hudobi kuzni ta majsterni prokladeno vodoprovid na fermu U 1966 roci zbudovano dityachij sadok i rozpochato budivnictvo vodoprovodu po selu U 1990 roci v seli v rezultati podilu utvoreno gospodarstvo imeni Gagarina yake ocholila M M Mazur Geroj Socialistichnoyi Praci Nezalezhna Ukrayina Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Z listopada 2006 roku obrobitkom zemel payiv zajmayetsya FG Podilska marka golova Bodnar Sergij Borisovich 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Dunayeveckoyi miskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dunayeveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu SuchasnistNa teritoriyi sela pracyuyut klub feldshersko akusherskij punkt dityachij sadok privatni magazini Diti shkilnogo viku dlya yakih organizovane transportuvannya shkilnim avtobusom navchayutsya v misti Dunayivci v zagalnoosvitnih shkolah 3 i 4 ReligiyaKostel Materi Bozhoyi Carici RKC Rimo katolickij reabilitacijnij centr Lyuks ViaNaselennyaNaselennya stanovit 546 osib 2008 Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 42 rosijska 0 58 Vidomi lyudiV seli narodilis yepiskop v miru Grinchevskij Vasil Josipovich rishennyam Svyashennogo Sinodu UPC Kiyivskogo Patriarhatu vid 08 bereznya 2013 roku zhurnal 17 priznachenij yepiskopom Odeskim i Baltskim do cogo yepiskop Cherniveckij i Kicmanskij zhurnal 26 obranij Svyashennim Sinodom UPC Kiyivskogo Patriarhatu 13 grudnya 2009 r Slobodchikov Stepan Romanovich uchasnik bojovih dij oficer organiv Sluzhbi bezpeki Ukrayini Kukurudza Mihajlo Ivanovich kavaler ordeniv Slavi Chervonoyi Zirki ta inshih Melnik Stanislav Josipovich kavaler ordeniv Slavi Chervonoyi Zirki ta inshih Taranov Oleksandr Vasilovich kavaler ordeniv Slavi Chervonoyi Zirki ta inshih Sevastyanov Volodimir Pantelejmonovich kavaler ordeniv Slavi ta inshih bojovih nagorod Pam yatkiPam yatnij znak na chest voyiniv odnoselchan 1967 r Bratska mogila zhertv fashizmu Fosforitna shahta 1967 r avtotrasa Dunayivci Minkivci 500 m na pivden vid mostu Svyate dzherelo kilka rokiv do nogo z usih usyud prihodyat i priyizhdzhayut dorosli ta diti abi nabrati dodomu vodi napitisya i perepochiti z dorogi Vidnedavna tut oblashtuvali kupalnyu Kilka raziv na rik u najbilsh urochisti svyata ta na svyato Zhivonosnogo dzherela Ikoni Bozhoyi Materi osvyachuyetsya voda Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi DzherelaIvanec O Blagodatna sila Dem yankoveckogo dzherela O Ivanec Ye Podillya 2011 4 serp 31 Dunayevechchina ochima doslidnikiv uchasnikiv i svidkiv istorichnih podij Zbirnik naukovo krayeznavchih prac Vipusk V Dunayivci Kam yanec Podilskij 2013 Primitki Arhiv originalu za 17 chervnya 2010 Procitovano 24 veresnya 2010 Pogoda v seli Dem yankivci Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 47 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s VVRU 2015 47 stor 2413 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaDemiankowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 952 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ