Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Да́кія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю. Історична земля Дакія збігалася з територією розселення даків, яка згодом стала римською провінцією Дакія. Сучасна західна частина Румунії.
| Дакія | |
| Прапор | |
 | |
| Дата створення / заснування | 60 до н. е. |
|---|---|
 | |
| Континент | Європа |
| Столиця | Сармізегетуза |
| Форма правління | монархія |
| Керівник виконавчої влади | Беребіста |
| Валюта | d |
| Час/дата припинення існування | 106 |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Дакія у Вікісховищі | |
Координати: 45°42′ пн. ш. 26°30′ сх. д. / 45.700° пн. ш. 26.500° сх. д.
Найвидатнішими вождями племені даків свого часу були Буребиста і Децебал. Під час правління Децебала столицею Дакії була фортеця Сармізегетуза.
Визначний вплив на даків мали племена скіфів, а також греки Причорномор'я.
В I століття до н. е. ґети й об'єдналися в одне політичне утворення — сильну державу Буребисти (Бурвісти), що відзначилася руйнівними походами до навколишніх земель (серед інших — руйнування Ольвії й інших грецьких колоній аж до Аполонії). Розпавшись після смерті Буребисти, ця ґетсько-дакійська держава знову набуває великої сили наприкінці І століття під владою Децебала, талановитого організатора й політика, що в союзі з іншими сусідніми народами розпочинає боротьбу з Римом (в 80-х рр.). Напочатку війна йшла для нього успішно (за імператора Доміціана). Але, відновлена Траяном, хоч і з великими втратами для Риму, закінчилась знищенням дакійської держави (бл. 106 p.). На місці самостійної держави було утворено римську провінцію Дакію, яку почали колонізувати переселенцями з інших провінцій. Римська імперія доволі швидко романізувала даків та витіснила їхню мову, однак зберегла деякі елементи звичаїв, культури, національного одягу, основною мовою стала латина.
Провінція Дакія, як її описує Птолемей (ІІІ. 8), обіймала край між Тисою, Дунаєм, верхнім Дністром і Серетом, тим часом як чорноморське узбережжя, себто грецькі колонії, як Тіра, Ольвія й інші, належали до Нижньої Мезії. Головним огнищем римської колонізації й римського життя була долина середнього Маріса (Мароша) і Сама ().
Римська окупація Дакії тривала трохи більш як півтора століття. Увесь цей час Дакія залишалася відокремленим передовим укріпленням Римської держави (від провінції Панонії її відділяла територія язигів між Дунаєм і Тисою); втримувати її було дуже важко, і коли в середині III ст. з потужною силою розпочались напади на Римську державу сусіднїх народів, Авреліан, для полегшення оборони, відмовився від цієї провінції. Римське і романізоване населення виведено в Тракію і Мезію, Дакію полишено (274), а щоб втрата була менш болючою, утворено нову провінцію Дакію на правому боці Дунаю в Мезії.
Історія зберегла пам'ять про ті часи, на стінах колони Траяна в Римі, а також тріумфальний пам'ятник в Адамклісі. Римських завойовників заманили в Дакію її природні багатства, можливість вирощувати різноманітні культури. Історія також донесла до нас правду про загибель хороброго вождя Децебала, який не здався в руки завойовникам, пронизавши себе мечем. Так даки й римляни стали предками румунського народу, а Децебал і Траян — його історичними героями. У склад давньої Дакії входило і сучасне Закарпаття.
Археологічні пам'ятки
Село Мала Копаня, що на Виноградівщині — городище I сторіччя до Р. Х. — I сторіччя по Р. Х.. Історична назва Малокопанського городища Сетідава. Утворення городища пов'язане з розширенням Дакійської держави. У кінці II—I сторіччі до Р. Х. на Закарпатті були засновані інші дакійські городища:
- у Словаччині — Земплін,
- у Румунії Ончешті-Четецява,
- у Закарпатській області України: Солотвино-Читаття (Четатя), Мала Копаня та Біла Церква (відкрито 2005 року).
До дакійської експансії на північ Закарпаття контролювалося місцевим фракійським народом — костобоками.
Див. також
Джерела
- Дакия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- (рос.)«История Румынии» / И. Болован, И.-А. Поп (координаторы) и др. / Пер. с рум. — М.: Изд. «Весь мир», 2005. — 680 с. — (Национальная история)
Примітки
- . Закарпаття онлайн. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- Мапа дакійських городищ Закарпаття.
Посилання
- (рос.)Хронология двух войн Траяна в Дакии [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.]
- (рос.)Бондарь Р. Д., «Из истории дакийских войн и сооружения Tropaeum Traiani в Нижней Мёзии [ 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]»
- (рос.)Бондарь Р. Д., «Из истории создания дунайского лимеса римской провинции Дакия [ 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]»
 | Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Молдову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Da kiya derzhava dakiv sho zhili v ponizzi Dunayu Istorichna zemlya Dakiya zbigalasya z teritoriyeyu rozselennya dakiv yaka zgodom stala rimskoyu provinciyeyu Dakiya Suchasna zahidna chastina Rumuniyi DakiyaPraporData stvorennya zasnuvannya60 do n e KontinentYevropaStolicyaSarmizegetuzaForma pravlinnyamonarhiyaKerivnik vikonavchoyi vladiBerebistaValyutadChas data pripinennya isnuvannya106Kategoriya map na Vikishovishid Dakiya u Vikishovishi Koordinati 45 42 pn sh 26 30 sh d 45 700 pn sh 26 500 sh d 45 700 26 500Istoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvatiPriblizni kordoni derzhavi Dakiya 82 r do vijni z Rimom Najvidatnishimi vozhdyami plemeni dakiv svogo chasu buli Burebista i Decebal Pid chas pravlinnya Decebala stoliceyu Dakiyi bula fortecya Sarmizegetuza Viznachnij vpliv na dakiv mali plemena skifiv a takozh greki Prichornomor ya V I stolittya do n e geti j ob yednalisya v odne politichne utvorennya silnu derzhavu Burebisti Burvisti sho vidznachilasya rujnivnimi pohodami do navkolishnih zemel sered inshih rujnuvannya Olviyi j inshih greckih kolonij azh do Apoloniyi Rozpavshis pislya smerti Burebisti cya getsko dakijska derzhava znovu nabuvaye velikoyi sili naprikinci I stolittya pid vladoyu Decebala talanovitogo organizatora j politika sho v soyuzi z inshimi susidnimi narodami rozpochinaye borotbu z Rimom v 80 h rr Napochatku vijna jshla dlya nogo uspishno za imperatora Domiciana Ale vidnovlena Trayanom hoch i z velikimi vtratami dlya Rimu zakinchilas znishennyam dakijskoyi derzhavi bl 106 p Na misci samostijnoyi derzhavi bulo utvoreno rimsku provinciyu Dakiyu yaku pochali kolonizuvati pereselencyami z inshih provincij Rimska imperiya dovoli shvidko romanizuvala dakiv ta vitisnila yihnyu movu odnak zberegla deyaki elementi zvichayiv kulturi nacionalnogo odyagu osnovnoyu movoyu stala latina Rimski provinciyi pid chas Trayana 117 r n e Prosti daki Comati Provinciya Dakiya yak yiyi opisuye Ptolemej III 8 obijmala kraj mizh Tisoyu Dunayem verhnim Dnistrom i Seretom tim chasom yak chornomorske uzberezhzhya sebto grecki koloniyi yak Tira Olviya j inshi nalezhali do Nizhnoyi Meziyi Golovnim ognishem rimskoyi kolonizaciyi j rimskogo zhittya bula dolina serednogo Marisa Marosha i Sama Rimska okupaciya Dakiyi trivala trohi bilsh yak pivtora stolittya Uves cej chas Dakiya zalishalasya vidokremlenim peredovim ukriplennyam Rimskoyi derzhavi vid provinciyi Panoniyi yiyi viddilyala teritoriya yazigiv mizh Dunayem i Tisoyu vtrimuvati yiyi bulo duzhe vazhko i koli v seredini III st z potuzhnoyu siloyu rozpochalis napadi na Rimsku derzhavu susidnyih narodiv Avrelian dlya polegshennya oboroni vidmovivsya vid ciyeyi provinciyi Rimske i romanizovane naselennya vivedeno v Trakiyu i Meziyu Dakiyu polisheno 274 a shob vtrata bula mensh bolyuchoyu utvoreno novu provinciyu Dakiyu na pravomu boci Dunayu v Meziyi Istoriya zberegla pam yat pro ti chasi na stinah koloni Trayana v Rimi a takozh triumfalnij pam yatnik v Adamklisi Rimskih zavojovnikiv zamanili v Dakiyu yiyi prirodni bagatstva mozhlivist viroshuvati riznomanitni kulturi Istoriya takozh donesla do nas pravdu pro zagibel horobrogo vozhdya Decebala yakij ne zdavsya v ruki zavojovnikam pronizavshi sebe mechem Tak daki j rimlyani stali predkami rumunskogo narodu a Decebal i Trayan jogo istorichnimi geroyami U sklad davnoyi Dakiyi vhodilo i suchasne Zakarpattya Arheologichni pam yatkiSelo Mala Kopanya sho na Vinogradivshini gorodishe I storichchya do R H I storichchya po R H Istorichna nazva Malokopanskogo gorodisha Setidava Utvorennya gorodisha pov yazane z rozshirennyam Dakijskoyi derzhavi U kinci II I storichchi do R H na Zakarpatti buli zasnovani inshi dakijski gorodisha u Slovachchini Zemplin u Rumuniyi Oncheshti Chetecyava u Zakarpatskij oblasti Ukrayini Solotvino Chitattya Chetatya Mala Kopanya ta Bila Cerkva vidkrito 2005 roku Do dakijskoyi ekspansiyi na pivnich Zakarpattya kontrolyuvalosya miscevim frakijskim narodom kostobokami Div takozhProvinciya DakiyaDzherelaDakiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros Istoriya Rumynii I Bolovan I A Pop koordinatory i dr Per s rum M Izd Ves mir 2005 680 s Nacionalnaya istoriya Primitki Zakarpattya onlajn Arhiv originalu za 17 grudnya 2019 Procitovano 17 grudnya 2019 Mapa dakijskih gorodish Zakarpattya Posilannya ros Hronologiya dvuh vojn Trayana v Dakii 4 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Bondar R D Iz istorii dakijskih vojn i sooruzheniya Tropaeum Traiani v Nizhnej Myozii 30 listopada 2018 u Wayback Machine ros Bondar R D Iz istorii sozdaniya dunajskogo limesa rimskoj provincii Dakiya 30 listopada 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Moldovu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi