Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гети, Ґети (грец. Γέται; лат. Getae) — племена фракійського походження, споріднені з даками, які у VI—IV ст. до н. е. проживали на півночі Балканського півострова, пониззі Дунаю, Добруджі, займали простір до правого берегу річки Дніпро. Зі сходу граничили зі скіфами. Разом з кімерійцями гети в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру; гети також мають безпосереднє відношення до етногенезу українців, увійшли до складу східних слов'ян, перебували на теренах України від бронзової доби (1800—800 років до нашої ери) до доби переселення народів (375—800 роки нашої ери). Науковий світ їх ідентифікує з липицькою культурою.
| Ґети | |
|---|---|
 | |
| Ареал | Україна, Румунія |
| Раса | Європеоїдна |
| Близькі до: | кімерійці, даки, фракійці, скіфи, сармати, слов'яни |
| Входить до | Українці, Румуни |
| Релігія | Язичництво |
| Згас | по VI ст. н. е. |
Історія
Про гетів відомо з творів Геродота, Плінія Старшого, Страбона, Горація, Овідія, Діона Хрисостома, Клавдія Птоломея, Йордана.
За даними Йордана, що у своєму творі посилається на Оросія, ґетський король Танаусіс зупинив просування єгипетських військ. У битві на березі річки Фазіс Танаїс розбив єгипетську армію, яка до того вже підкорила ефіопів та скіфів.
У V ст. до н. е. гети жили між Балканами та пониззям Дунаю.
У IV ст. до н. е. гети просунулися до узбережжя Чорного моря і на лівий берег Дністра.
Разом зі скіфами брали участь у війні з перським царем Дарієм I у 514 до н. е..
Впродовж IV ст. до н. е. вели війни з македонськими царями Філіппом II та його сином Александром.
Протягом тривалого часу нападали на грецькі колонії у Північному Причорномор'ї, в результаті чого деякі з них (Тіра, Ольвія) були майже цілком знищені; здійснювали набіги на Фракію до Македонії та Іллірії. З 60-х років I століття до н. е. до початку II століття, об'єднавшись з даками в одну державу (військово-племінний союз), вели війни з Римською державою, які закінчились поразкою гетів і включенням їхніх земель Траяном до складу римської провінції Дакія в 106. Найвідомішими правителями гето-дакської держави були королі Беребіста та Децебал.
У «Географії» Страбона згадується країна племені гетів. Воно поділяється на дві гілки — даків та власне гетів. Перші мешкають на заході, в Дакії. Другі біля Понту, на сході країни.
Пізніші автори неправильно надали ім'я гети (Getae) готам.
Цікаві факти
- У «Трактаті про дві Сарматії» (1517) Матвій із Міхова зазначав, що в давнину гетами називали населення Європейської Сарматії, яка охоплювала ареал проживання русинів, литовців і московитів — від Вісли на заході й Дону на сході.
Див. також
Примітки
- стор. 474—475, том 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк, Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. —
- Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін.; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2004. — Т.2(Г-Д) — С.98 — .
- стор. 66-67, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк, Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. —
- Страбон, «Географія», Книга VII, Глава III, § 12
- Страбон. География / перев. Г. А. Стратановского; ред. С. Л. Утченко. — г. Москва: изд. Наука, 1964 г. —Книга VII [ 18 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Getae [ 15 вересня 2015 у Wayback Machine.], Енциклопедія «Британіка» (англ.)
- Книга первая. Трактат первый. О Сарматии Азиатской. Глава первая. О том, что есть две Сарматии [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях / Пер. и комм. С. А. Аннинского. — Москва-Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1936. — C.47 (рос.)
Джерела та література
- Крапівіна В. В. Гети [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 98. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Страбон. География / перев. Г. А. Стратановского; ред. С. Л. Утченко. — г. Москва: изд. Наука, 1964 г. —Книга VII [ 18 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Книга первая. Трактат первый. О Сарматии Азиатской. Глава первая. О том, что есть две Сарматии [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях / Пер. и комм. С. А. Аннинского. — Москва-Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1936. — C.47 (рос.)
- , Племенной союз гетов под руководством Буребисты (I в. до н. э.). «Вестник древней истории», 1995, № 2; (рос.)
- Иордан, О происхождении и деяниях гетов. «Getica». СПб., 1997; (рос.)
- , Варварский мир эпохи Великого переселения народов. М., 2000; (рос.)
- Колоссовская Ю. К., Рим и мир племен на Дунае. I—IV вв. н. э. М., 2000. (рос.)
Посилання
- Крапівіна В. В., Гети [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geti Geti grec Getai lat Getae plemena frakijskogo pohodzhennya sporidneni z dakami yaki u VI IV st do n e prozhivali na pivnochi Balkanskogo pivostrova ponizzi Dunayu Dobrudzhi zajmali prostir do pravogo beregu richki Dnipro Zi shodu granichili zi skifami Razom z kimerijcyami geti v ukrayinskij istoriyi stanovlyat vlasne miscevu arheologichnu kulturu geti takozh mayut bezposerednye vidnoshennya do etnogenezu ukrayinciv uvijshli do skladu shidnih slov yan perebuvali na terenah Ukrayini vid bronzovoyi dobi 1800 800 rokiv do nashoyi eri do dobi pereselennya narodiv 375 800 roki nashoyi eri Naukovij svit yih identifikuye z lipickoyu kulturoyu GetiMapa Shidnoyi Yevropi v 200 do n e plemena getiv na pivnich vid r DunajAreal Ukrayina RumuniyaRasa YevropeoyidnaBlizki do kimerijci daki frakijci skifi sarmati slov yaniVhodit do Ukrayinci RumuniReligiya YazichnictvoZgas po VI st n e IstoriyaPro getiv vidomo z tvoriv Gerodota Pliniya Starshogo Strabona Goraciya Ovidiya Diona Hrisostoma Klavdiya Ptolomeya Jordana Za danimi Jordana sho u svoyemu tvori posilayetsya na Orosiya getskij korol Tanausis zupiniv prosuvannya yegipetskih vijsk U bitvi na berezi richki Fazis Tanayis rozbiv yegipetsku armiyu yaka do togo vzhe pidkorila efiopiv ta skifiv U V st do n e geti zhili mizh Balkanami ta ponizzyam Dunayu U IV st do n e geti prosunulisya do uzberezhzhya Chornogo morya i na livij bereg Dnistra Razom zi skifami brali uchast u vijni z perskim carem Dariyem I u 514 do n e Vprodovzh IV st do n e veli vijni z makedonskimi caryami Filippom II ta jogo sinom Aleksandrom Protyagom trivalogo chasu napadali na grecki koloniyi u Pivnichnomu Prichornomor yi v rezultati chogo deyaki z nih Tira Olviya buli majzhe cilkom znisheni zdijsnyuvali nabigi na Frakiyu do Makedoniyi ta Illiriyi Z 60 h rokiv I stolittya do n e do pochatku II stolittya ob yednavshis z dakami v odnu derzhavu vijskovo pleminnij soyuz veli vijni z Rimskoyu derzhavoyu yaki zakinchilis porazkoyu getiv i vklyuchennyam yihnih zemel Trayanom do skladu rimskoyi provinciyi Dakiya v 106 Najvidomishimi pravitelyami geto dakskoyi derzhavi buli koroli Berebista ta Decebal U Geografiyi Strabona zgaduyetsya krayina plemeni getiv Vono podilyayetsya na dvi gilki dakiv ta vlasne getiv Pershi meshkayut na zahodi v Dakiyi Drugi bilya Pontu na shodi krayini Piznishi avtori nepravilno nadali im ya geti Getae gotam Cikavi faktiU Traktati pro dvi Sarmatiyi 1517 Matvij iz Mihova zaznachav sho v davninu getami nazivali naselennya Yevropejskoyi Sarmatiyi yaka ohoplyuvala areal prozhivannya rusiniv litovciv i moskovitiv vid Visli na zahodi j Donu na shodi Div takozhGoti Lipicka kultura KimerijciPrimitkistor 474 475 tom 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork Lviv vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4050 7 Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2004 T 2 G D S 98 ISBN 966 00 0405 2 stor 66 67 tom 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork Lviv vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4049 3 Strabon Geografiya Kniga VII Glava III 12 Strabon Geografiya perev G A Stratanovskogo red S L Utchenko g Moskva izd Nauka 1964 g Kniga VII 18 veresnya 2010 u Wayback Machine ros Getae 15 veresnya 2015 u Wayback Machine Enciklopediya Britanika angl Kniga pervaya Traktat pervyj O Sarmatii Aziatskoj Glava pervaya O tom chto est dve Sarmatii 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Mehovskij Matvej Traktat o dvuh Sarmatiyah Per i komm S A Anninskogo Moskva Leningrad Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1936 C 47 ros Dzherela ta literaturaKrapivina V V Geti 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 98 ISBN 966 00 0405 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Strabon Geografiya perev G A Stratanovskogo red S L Utchenko g Moskva izd Nauka 1964 g Kniga VII 18 veresnya 2010 u Wayback Machine ros Kniga pervaya Traktat pervyj O Sarmatii Aziatskoj Glava pervaya O tom chto est dve Sarmatii 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Mehovskij Matvej Traktat o dvuh Sarmatiyah Per i komm S A Anninskogo Moskva Leningrad Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1936 C 47 ros Plemennoj soyuz getov pod rukovodstvom Burebisty I v do n e Vestnik drevnej istorii 1995 2 ros Iordan O proishozhdenii i deyaniyah getov Getica SPb 1997 ros Varvarskij mir epohi Velikogo pereseleniya narodov M 2000 ros Kolossovskaya Yu K Rim i mir plemen na Dunae I IV vv n e M 2000 ros PosilannyaKrapivina V V Geti 7 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini