Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гравю ра фр gravure або рити на вид графічного мистецтва створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рел

Гравюра

Гравюра

Гравю́ра (фр. gravure) або рити́на — вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відбиток з друкарської форми вважається авторським твором.

Гравюра
image
Продукція естамп
image Гравюра у Вікісховищі

Походження терміна

Французьке gravure утворене від дієслова graver («вирізати», «створювати рельєф»), яке походить від нід. graven («рити», «копати»), спорідненого з прасл. *grebti, укр. гребти.

Слово ритина пов'язане з прасл. *ryti («рити», «копати», «різьбити»). Засвідчене дав.-рус. рытия — зі здогадним значенням «ліпна робота».

Виконання

image
Мідна гравірувальна дошка та її відбиток

Гравюрою називається техніка створення відбитку на плоскій поверхні та сам відбиток. На дошці (друкарській формі, кліше) з дерева, металу, каменю чи інший зручних для різьблення матеріалів спершу створюється зображення за допомогою різця. За технікою виконання гравюри поділяються на опуклі (високий друк) і заглиблені (глибокий друк). Залежно від матеріалу кліше — на літографію (якщо кліше з каменю чи металу), ксилографію (дерево), лінорит (лінолеум). На металі зображення може також витравлюватися кислотою; ділянки, які потрібно зберегти, попередньо покриваються жирною тушшю. Ця техніка називається офорт. Інша техніка під назвою мецо-тинто полягає в створенні шорсткої пластини, на якій зони, що не повинні давати відбиток, вирівнюються; шорсткі зони утримують фарбу.

Вирізьблене зображення вкривається фарбою та притискається до паперу, лишаючи на ньому відбиток. Головна перевага гравюри, порівняно з ручним рисунком — це можливість робити багато копій-відтисків. Поєднуючи декілька кліше, вкритих різними фарбами, можна створювати різнокольорові зображення.

За призначенням гравюри поділяють на станкові (естамп), які є самостійними творами і книжкові, що розміщуються на сторінках. Якщо гравюра є авторським твором, її називають оригінальною. Якщо вона відтворює чужу роботу — її називають репродукційною.

Історія

image
«Меланхолія», гравюра Альбрехта Дюрера, 1514 р.

Гравюра як різновид мистецтва виникла досить пізно у порівнянні з іншими різновидами мистецтв. Її попередниками були набійки — друкування кольорових візерунків на тканинах за допомогою різьблених дерев'яних дошок, вкритих фарбою.

Художня гравюра розвинулась у Німеччині протягом 1430-х років із техніки, яку використовували майстри для роботи з золотом. Для копіювання дрібних відбитків на папір використовувалися мідні форми. Серед видатних практиків цього методу були Альбрехт Дюрер, перший гравер-портретист; Мартін Шонгауер відомий своїми гравюрами на міді, , гравер відьом і магічних сюжетів, Альбрехт Альтдорфер, відомий своїми пейзажними гравюрами, голландський друкар Лукас ван Лейден і фламандський гравер Гендрік Гольціус.

В Італії граверами були Маркантоніо Раймонді та флорентійський ювелір , який сильно вплинув на Антоніо Поллайоло, і Андреа Мантенья, як і Людовіко Карраччі, який разом з Аннібале Карраччі і своїм братом Агостіно Карраччі заснував Болонську школу живопису.

У Франції відомими граверами були Жан Дюве та Етьєн Делон.

Серед провідних європейських граверів XVII ст.: Міхаель Лесне, Роберт Нантойль, винахідник мецо-тинто Людвіг фон Зіген, Пітер Пауль Рубенс, його учень Антоні ван Дейк і Рембрандт. Пізніше свою техніку штрихування представив французький художник Клод Меллан.

До середини XIX ст. століття гравюра набула поширення як спосіб відтворення художніх образів на папері, а також виконання ілюстрацій для книг і журналів.

З винаходом набагато легшої техніки офорту гравюра поступово занепала, хоча багато художників і граверів (наприклад, Рембрандт) використовували поєднання обох.

У XX ст. гравюра на мідних пластинах була відроджена як вид мистецтва Йозефом Гехтом і Стенлі Вільямом Гейтером. Деякі художники та креслярі продовжили створювати гравюри, як Маурісіо Ласанскі та Габор Петерді.

Гравюра в українському мистецтві

image
Титульний аркуш книги О. Полубинського «Rosarium» (1672—1677), гравюра Олександра Тарасевича

Гравюра в Україні з'явилася в 30-х роках XVI ст. та пов'язана зі львівським майстром Єськом, який у 1538 році друкував з різьблених дощок «колтрини» — великі паперові аркуші із зображенням святих. У XVI—XVIII ст. гравюри широко використовувалися для оздоблення книг. До XVII ст. друкарські форми для гравюр здебільшого виконувалися на дереві (дереворіз, дереворит, ксилографія) у техніці високого друку. Відомими майстрами дереворізу були Памво Беринда, Ілля, Никодим Зубрицький.

Гравюра на металі з'явилася в Україні в 1615 році, проте тривалий час не мала популярності, оскільки відбитки дереворізів було простіше поміщати в книги разом з текстом. Наприкінці XVII — початку XVIII ст. на металі працювали Олександр і Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський, Іван Мігура, Данило Галяховський, Аверкій Козачківський, Григорій Левицький та ін. У XVIII ст. гравюра на металі в техніці глибокого друку вже переважала.

Оскільки наприкінці XVIII — початку XIX ст. монастирські друкарні занепадали, з'являлися приватні друкарні. Релігійна тематика гравюр змінилася світською. Техніка літографії поширилася в 1820-і у Львові, Миколаєві, Одесі, в 1830-і в Києві і Харкові. У цій техніці працювали на території України Антон Ланге, Михайло Башилов, Іван Соколов, Костянтин Трутовський, Опанас Сластіон та інші. Їхні зображення - це переважно пейзажі, історичні та побутові сцени, портрети.

image
«Дуб», офорт Тараса Шевченка, між 1857 та 1861 роками

У техніці офорту в 1840 Василь Штернберґ виконав фронтиспис до 1-го видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Сам Тарас Шевченко володів різними видами літографії, зображаючи історичні сцени. Офорти виконували також Лев Жемчужников, Микола Мурашко, Микола Самокиш та інші.

Серед відомих українських граверів другої половини XX ст.: Віктор Ігуменцев, Григорій Гавриленко, Іван Остафійчук, Олександр Губарєв, Василь Касіян, Володимир Куткін, Георгій Малаков, Іван Батечко, Василь Перевальський, Микола Бондаренко.

За Незалежності головними осередками мистецтва гравюри в Україні є Київ, Харків, Львів, Одеса.

Див. також

Примітки

  1. . Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 31 грудня 2019.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
  4. Запаско, Я. П. Гравюра (Ukrainian) . Т. 6. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
  5. Іванов-Ахметов, Володимир Михайлович (30 вересня 2013). Гравюра: історичний огляд і основні різновиди мистецької техніки. Технологія і техніка друкарства. Т. 0, № 3(41). с. 101—120. doi:10.20535/2077-7264.3(41).2013.30799. ISSN 2414-9977. Процитовано 28 лютого 2024.
  6. Engraving: Printmaking Technique. www.visual-arts-cork.com. Процитовано 28 лютого 2024.
  7. Engraving | Techniques, History & Uses | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 1 березня 2024.
  8. «Відбиток. Українська друкована графіка ХХ–ХХІ століть» | Антиквар (укр.). 23 березня 2021. Процитовано 28 лютого 2024.
  9. МАЙСТРИ УКРАЇНСЬКОЇ ГРАВЮРИ (Оригінали творів з фонду Відділу образотворчих мистецтв) | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.nbuv.gov.ua. Процитовано 28 лютого 2024.
  10. Кузьменко, Юлія (2 серпня 2023). На Сумщині врятували значну частину гравюр, присвячених Голодомору 1932–1933 років. Суспільне. Процитовано 28 лютого 2028.
  11. Виставка «Відбиток» | Мистецький Арсенал (укр.). 7 березня 2020. Процитовано 28 лютого 2024.

Джерела та література

  • Українська гравюра бароко / Д. В. Степовик. — К. : ТОВ "Вид-во «КЛІО», 2012. — 496 с. : іл. — Бібліогр.: 475—491. —
  • Д. Антонович. Українська гравюра [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.] // Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упор. С. В. Ульяновська; Вст. ст. І. М. Дзюби; Перед. слово М. Антоновича; Додатки С. В. Ульяновської, В. І. Ульяновського. — К.: Либідь, 1993. — 592 с.; іл. («Пам'ятки історичної думки України»). —
  • Александрович В. С. Графіка. В кн.: Історія української культури, т. 3. К., 2003.
  • Степовик Д. Гравюра. В кн.: Історія українського мистецтва, т. 3. К., 2011.
  • Крип'якевич І. Причинки до словника українських граверів // Бібліол. вісті. 1926. № 4.
  • Січинський В. Історія українського граверства XV—XVIII ст. Львів, 1937.
  • Запаско Я. Мистецтво книги на Україні в XV—XVIII ст. Львів, 1971.
  • Логвин Г. Н. Гравюра українських стародруків. К., 1990
  • Sičynśkyj V. Současná ukrajinská graflka. Uměni slovanů. Брно 1925.
  • Попов П. Матеріяли до словника укр. ґраверів. К. 1926 (додаток І. К. 1927).
  • Січинський В. L'art de la gravure et du livre en Ukraine. Le Musée du livre, VII. Брюссель 1927.
  • Antonowytsch D. Die ukrainische Graphik. Katalog der Ausstellung ukrainischen Graphik. Берлін 1933.
  • Січинський В. Розвідки про укр. графіку і ґраверство. Gutenberg-Jahrbuch. Майнц 1929 — 43.
  • Січинський В. Укр. дереворит. Арка, III—IV. Мюнхен 1948.
  • Шпак О. Українська народна гравюра XVIII–ХІХ століть. Львів, 2006.
  • Шедеври в колекціях університетської бібліотеки: західноєвропейська гравюра XV—XIX століть = Masterpieces in the University Library collections: western european prints of the XV—XIX centuries: каталог-альбом / упоряд. : О. В. Полевщикова [та ін.] ; пер. англ. : О. В. Полевщикова, О. Л. Ляшенко ; відп. ред. М. О. Подрезова ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка. — Одеса: Астропринт, 2015. — 146 с. : грав. — (Музеї Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова ; вип. : Музей книги).

Посилання

  • Ґраверство, ритівництво [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 297-298. — 1000 екз.
  • Ритовина // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1592-1593. — 1000 екз.
  • В. Січинський. Графіка — ґраверство [ 25 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 3. — С. 833—839.
  • Я. П. Запаско. Гравюра [ 25 грудня 2017 у Wayback Machine.] // ЕСУ
  • Д. В. Степовик. Гравюра [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ
  • // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
  • Проєкт Українського культурного фонду «Старовинна гравюра — культурна спадщина України»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gravyu ra fr gravure abo riti na vid grafichnogo mistectva stvorennya tirazhovanih zobrazhen shlyahom kontrastnogo druku z relyefnih poverhon abo cherez trafaret Kozhen vidbitok z drukarskoyi formi vvazhayetsya avtorskim tvorom GravyuraProdukciyaestamp Gravyura u VikishovishiPohodzhennya terminaFrancuzke gravure utvorene vid diyeslova graver virizati stvoryuvati relyef yake pohodit vid nid graven riti kopati sporidnenogo z prasl grebti ukr grebti Slovo ritina pov yazane z prasl ryti riti kopati rizbiti Zasvidchene dav rus rytiya zi zdogadnim znachennyam lipna robota VikonannyaMidna graviruvalna doshka ta yiyi vidbitok Gravyuroyu nazivayetsya tehnika stvorennya vidbitku na ploskij poverhni ta sam vidbitok Na doshci drukarskij formi klishe z dereva metalu kamenyu chi inshij zruchnih dlya rizblennya materialiv spershu stvoryuyetsya zobrazhennya za dopomogoyu rizcya Za tehnikoyu vikonannya gravyuri podilyayutsya na opukli visokij druk i zaglibleni glibokij druk Zalezhno vid materialu klishe na litografiyu yaksho klishe z kamenyu chi metalu ksilografiyu derevo linorit linoleum Na metali zobrazhennya mozhe takozh vitravlyuvatisya kislotoyu dilyanki yaki potribno zberegti poperedno pokrivayutsya zhirnoyu tushshyu Cya tehnika nazivayetsya ofort Insha tehnika pid nazvoyu meco tinto polyagaye v stvorenni shorstkoyi plastini na yakij zoni sho ne povinni davati vidbitok virivnyuyutsya shorstki zoni utrimuyut farbu Virizblene zobrazhennya vkrivayetsya farboyu ta pritiskayetsya do paperu lishayuchi na nomu vidbitok Golovna perevaga gravyuri porivnyano z ruchnim risunkom ce mozhlivist robiti bagato kopij vidtiskiv Poyednuyuchi dekilka klishe vkritih riznimi farbami mozhna stvoryuvati riznokolorovi zobrazhennya Za priznachennyam gravyuri podilyayut na stankovi estamp yaki ye samostijnimi tvorami i knizhkovi sho rozmishuyutsya na storinkah Yaksho gravyura ye avtorskim tvorom yiyi nazivayut originalnoyu Yaksho vona vidtvoryuye chuzhu robotu yiyi nazivayut reprodukcijnoyu Istoriya Melanholiya gravyura Albrehta Dyurera 1514 r Gravyura yak riznovid mistectva vinikla dosit pizno u porivnyanni z inshimi riznovidami mistectv Yiyi poperednikami buli nabijki drukuvannya kolorovih vizerunkiv na tkaninah za dopomogoyu rizblenih derev yanih doshok vkritih farboyu Hudozhnya gravyura rozvinulas u Nimechchini protyagom 1430 h rokiv iz tehniki yaku vikoristovuvali majstri dlya roboti z zolotom Dlya kopiyuvannya dribnih vidbitkiv na papir vikoristovuvalisya midni formi Sered vidatnih praktikiv cogo metodu buli Albreht Dyurer pershij graver portretist Martin Shongauer vidomij svoyimi gravyurami na midi graver vidom i magichnih syuzhetiv Albreht Altdorfer vidomij svoyimi pejzazhnimi gravyurami gollandskij drukar Lukas van Lejden i flamandskij graver Gendrik Golcius V Italiyi graverami buli Markantonio Rajmondi ta florentijskij yuvelir yakij silno vplinuv na Antonio Pollajolo i Andrea Mantenya yak i Lyudoviko Karrachchi yakij razom z Annibale Karrachchi i svoyim bratom Agostino Karrachchi zasnuvav Bolonsku shkolu zhivopisu U Franciyi vidomimi graverami buli Zhan Dyuve ta Etyen Delon Sered providnih yevropejskih graveriv XVII st Mihael Lesne Robert Nantojl vinahidnik meco tinto Lyudvig fon Zigen Piter Paul Rubens jogo uchen Antoni van Dejk i Rembrandt Piznishe svoyu tehniku shtrihuvannya predstaviv francuzkij hudozhnik Klod Mellan Do seredini XIX st stolittya gravyura nabula poshirennya yak sposib vidtvorennya hudozhnih obraziv na paperi a takozh vikonannya ilyustracij dlya knig i zhurnaliv Z vinahodom nabagato legshoyi tehniki ofortu gravyura postupovo zanepala hocha bagato hudozhnikiv i graveriv napriklad Rembrandt vikoristovuvali poyednannya oboh U XX st gravyura na midnih plastinah bula vidrodzhena yak vid mistectva Jozefom Gehtom i Stenli Vilyamom Gejterom Deyaki hudozhniki ta kreslyari prodovzhili stvoryuvati gravyuri yak Maurisio Lasanski ta Gabor Peterdi Gravyura v ukrayinskomu mistectviTitulnij arkush knigi O Polubinskogo Rosarium 1672 1677 gravyura Oleksandra Tarasevicha Gravyura v Ukrayini z yavilasya v 30 h rokah XVI st ta pov yazana zi lvivskim majstrom Yeskom yakij u 1538 roci drukuvav z rizblenih doshok koltrini veliki paperovi arkushi iz zobrazhennyam svyatih U XVI XVIII st gravyuri shiroko vikoristovuvalisya dlya ozdoblennya knig Do XVII st drukarski formi dlya gravyur zdebilshogo vikonuvalisya na derevi derevoriz derevorit ksilografiya u tehnici visokogo druku Vidomimi majstrami derevorizu buli Pamvo Berinda Illya Nikodim Zubrickij Gravyura na metali z yavilasya v Ukrayini v 1615 roci prote trivalij chas ne mala populyarnosti oskilki vidbitki derevoriziv bulo prostishe pomishati v knigi razom z tekstom Naprikinci XVII pochatku XVIII st na metali pracyuvali Oleksandr i Leontij Tarasevichi Ivan Shirskij Ivan Migura Danilo Galyahovskij Averkij Kozachkivskij Grigorij Levickij ta in U XVIII st gravyura na metali v tehnici glibokogo druku vzhe perevazhala Oskilki naprikinci XVIII pochatku XIX st monastirski drukarni zanepadali z yavlyalisya privatni drukarni Religijna tematika gravyur zminilasya svitskoyu Tehnika litografiyi poshirilasya v 1820 i u Lvovi Mikolayevi Odesi v 1830 i v Kiyevi i Harkovi U cij tehnici pracyuvali na teritoriyi Ukrayini Anton Lange Mihajlo Bashilov Ivan Sokolov Kostyantin Trutovskij Opanas Slastion ta inshi Yihni zobrazhennya ce perevazhno pejzazhi istorichni ta pobutovi sceni portreti Dub ofort Tarasa Shevchenka mizh 1857 ta 1861 rokami U tehnici ofortu v 1840 Vasil Shternberg vikonav frontispis do 1 go vidannya Kobzarya Tarasa Shevchenka Sam Taras Shevchenko volodiv riznimi vidami litografiyi zobrazhayuchi istorichni sceni Oforti vikonuvali takozh Lev Zhemchuzhnikov Mikola Murashko Mikola Samokish ta inshi Sered vidomih ukrayinskih graveriv drugoyi polovini XX st Viktor Igumencev Grigorij Gavrilenko Ivan Ostafijchuk Oleksandr Gubaryev Vasil Kasiyan Volodimir Kutkin Georgij Malakov Ivan Batechko Vasil Perevalskij Mikola Bondarenko Za Nezalezhnosti golovnimi oseredkami mistectva gravyuri v Ukrayini ye Kiyiv Harkiv Lviv Odesa Div takozhLitografiya Ksilografiya Derevorit Midorit Linogravyura Fotogravyura Shovkografiya Ofort Avtogravyura Meco tinto Ornamentalna gravyura 16 stolittyaPrimitki Rosijsko ukrayinski slovniki ukr 27 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2020 Procitovano 31 grudnya 2019 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Zapasko Ya P Gravyura Ukrainian T 6 Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini ISBN 978 966 02 2074 4 Ivanov Ahmetov Volodimir Mihajlovich 30 veresnya 2013 Gravyura istorichnij oglyad i osnovni riznovidi misteckoyi tehniki Tehnologiya i tehnika drukarstva T 0 3 41 s 101 120 doi 10 20535 2077 7264 3 41 2013 30799 ISSN 2414 9977 Procitovano 28 lyutogo 2024 Engraving Printmaking Technique www visual arts cork com Procitovano 28 lyutogo 2024 Engraving Techniques History amp Uses Britannica www britannica com angl Procitovano 1 bereznya 2024 Vidbitok Ukrayinska drukovana grafika HH HHI stolit Antikvar ukr 23 bereznya 2021 Procitovano 28 lyutogo 2024 MAJSTRI UKRAYiNSKOYi GRAVYuRI Originali tvoriv z fondu Viddilu obrazotvorchih mistectv Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo www nbuv gov ua Procitovano 28 lyutogo 2024 Kuzmenko Yuliya 2 serpnya 2023 Na Sumshini vryatuvali znachnu chastinu gravyur prisvyachenih Golodomoru 1932 1933 rokiv Suspilne Procitovano 28 lyutogo 2028 Vistavka Vidbitok Misteckij Arsenal ukr 7 bereznya 2020 Procitovano 28 lyutogo 2024 Dzherela ta literaturaUkrayinska gravyura baroko D V Stepovik K TOV Vid vo KLIO 2012 496 s il Bibliogr 475 491 ISBN 978 617 7023 00 4 D Antonovich Ukrayinska gravyura 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Ukrayinska kultura Lekciyi za redakciyeyu Dmitra Antonovicha Upor S V Ulyanovska Vst st I M Dzyubi Pered slovo M Antonovicha Dodatki S V Ulyanovskoyi V I Ulyanovskogo K Libid 1993 592 s il Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 325 00075 6 Aleksandrovich V S Grafika V kn Istoriya ukrayinskoyi kulturi t 3 K 2003 Stepovik D Gravyura V kn Istoriya ukrayinskogo mistectva t 3 K 2011 Krip yakevich I Prichinki do slovnika ukrayinskih graveriv Bibliol visti 1926 4 Sichinskij V Istoriya ukrayinskogo graverstva XV XVIII st Lviv 1937 Zapasko Ya Mistectvo knigi na Ukrayini v XV XVIII st Lviv 1971 Logvin G N Gravyura ukrayinskih starodrukiv K 1990 Sicynskyj V Soucasna ukrajinska graflka Umeni slovanu Brno 1925 Popov P Materiyali do slovnika ukr graveriv K 1926 dodatok I K 1927 Sichinskij V L art de la gravure et du livre en Ukraine Le Musee du livre VII Bryussel 1927 Antonowytsch D Die ukrainische Graphik Katalog der Ausstellung ukrainischen Graphik Berlin 1933 Sichinskij V Rozvidki pro ukr grafiku i graverstvo Gutenberg Jahrbuch Majnc 1929 43 Sichinskij V Ukr derevorit Arka III IV Myunhen 1948 Shpak O Ukrayinska narodna gravyura XVIII HIH stolit Lviv 2006 Shedevri v kolekciyah universitetskoyi biblioteki zahidnoyevropejska gravyura XV XIX stolit Masterpieces in the University Library collections western european prints of the XV XIX centuries katalog albom uporyad O V Polevshikova ta in per angl O V Polevshikova O L Lyashenko vidp red M O Podrezova Odes nac un t im I I Mechnikova Nauk b ka Odesa Astroprint 2015 146 s grav Muzeyi Odeskogo nacionalnogo universitetu im I I Mechnikova vip Muzej knigi PosilannyaPortal Grafika Graverstvo ritivnictvo 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 297 298 1000 ekz Ritovina Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1592 1593 1000 ekz V Sichinskij Grafika graverstvo 25 grudnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Zagalna chastina EU I Myunhen Nyu Jork 1949 T 3 S 833 839 Ya P Zapasko Gravyura 25 grudnya 2017 u Wayback Machine ESU D V Stepovik Gravyura 24 listopada 2016 u Wayback Machine URE Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Proyekt Ukrayinskogo kulturnogo fondu Starovinna gravyura kulturna spadshina Ukrayini

Дата публікації:
Топ