Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чина весняна Lathyrus vernus Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царс

Горошок весняний

Горошок весняний
Чина весняна (Lathyrus vernus)
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Fabeae
Рід: Чина (Lathyrus)
Вид: Чина весняна
Біноміальна назва
Lathyrus digitatus
(L.) 1800
Підвиди

Lathyrus vernus subsp. flaccidus
Lathyrus vernus subsp. vernus

Синоніми
Orobus vernus L.
Посилання
image Вікісховище: Lathyrus vernus
image Віківиди: Lathyrus vernus
image EOL: 703989
IPNI: 502084-1
image ITIS: 820411
image МСОП: 120076146
image NCBI: 313120
The Plant List: ild-8891

Чина весняна, Горошок весняний (Lathyrus vernus (L.) ) — рослина з роду чина, родини бобових.

Народні назви

Волівник ярий, заячий горох весняний, бики́нь, бики́нь ди́кий, веснянка(и), горо́х, горо́х гороби́ний, горо́х ди́кий, горох журавлиний, горо́х за́ячий, горо́х ми́шачий, горох мишиний, горох мошиний, гороша́нка, гороши́на, горошни́к, горошник лісний, горошок, горо́шок гороби́ний, горо́шок ди́кий, горошок заячий, грабина, кікоть орлів, когу́тики, косиці, ле́нча, ле́нча ди́ка, лугови́к, луце́рна, луце́рна ди́ка, мучи́ця, ограб, оро́х потя́чий, ороша́нка, оро́шок, пасульки́, петрушок, пі́вники, ра́нник, ряст зозулин, серде́ш(ч)на трава́, суховершки, тро́пник, фасо́ля ди́ка, череви́чки, черевички волоскові, череви́чки зозу́л(ьч)ині, чистик, чобітки зазульчині, чорна борова трава, чорне зіллє.

Загальна біоморфологічна характеристика

image
Чина весняна, загальний вигляд
image
Квіти чини весняної
image
Чина весняна на поштовій марці СРСР, 1988 рік
image
Ілюстрація Lathyrus vernus у виданні Prof. Dr. Otto Wilhelm Thomé Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz 1885, Gera, Germany

Багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище товсте, гіллясте, без пагонів, з численними тонкими чорними коренями. Стебла прямостоячі, гіллясті, гранисті. Прилистки великі, яйцеподібно-ланцетні, 15 — 20 мм завдовжки, 5 — 8 мм завширшки. Черешки жолобчасті, довші за прилистки. Листя складається з 2 — 4 пар яйцеподібних або широкоовального листочків 3,5 — 8 см завдовжки, 5 — 8 мм завширшки, довго загострених, знизу сіро-зелених. Квітконоси прямостоячі, довші за листя. Суцвіття — китиця з 3 — 8 квітками. Квітки досить великі, 15 — 20 мм завдовжки, пониклі, пурпурові, при висушуванні синіють. Чашечка широкодзоникова. Зубці чашечки загострені, трикутно-ланцетні; нижній, найдовший, за довжинрою трохи коротший трубки; верхні сходяться один з одним — набагато коротші трубки. Прапор округло-овальний, поступово звужений в короткий нігтик. Крила на вузькому короткому нігтику. Човник однакової довжини з крилами, розширюється на вузькому нігтику. Боби довгасто-лінійні, стислі з боків, звужені до основи і до кінця, 4 — 5 см завдовжки і 4 — 5 мм завширшки, темно-бурі, майже чорні. Насіння кулясте, гладеньке, строкате, 8 — 10 штук у бобі. Рубчик становить близько 1/4 окружності насінини. Цвіте у квітні — травні, плодоносить у червні — липні. Комахозапилювана. Зоохор. Каріотип — 2n = 14.

Екологія

Зустрічається в лісовій та лісостеповій зонах, дуже типова для широколистяних лісів, але зростає і в мішаних лісах, в дрібнолистих, хвойних лісах, на вирубках, серед чагарників, на рівнинах і по схилах гір, рідше на луках. У хвойних лісах тяжіє до більш освітлених місць. Мезофіт. Не дуже вимоглива до багатства ґрунтів: росте як на багатих, так і на бідних. Чина досить тіньовитрива, але сильна затіненність пригноблює її, різко знижується відсоток генеративних пагонів.

Життєвий цикл

У квітці спочатку дозрівають тичинки, потім маточка. Запилюється бджолами і джмелями. Самозапилення відсутнє. Дозрілі плоди розкриваються двома скрученими стулками, і насіння з силою викидаються. Насіння відрізняються низькою схожістю, їх часто пошкоджують комахи. Вони проростають підземно через 20-25 днів. До початку зими у проростка розвивається головний корінь і невеликий пагін з трьома — чотирма дрібними листочками; весь проросток прихований в шарі лісової підстилки. Після зимівлі пагін починає зростати, в цей час в підземній частині пагона налічується 2 — 3 вузла з лускоподібним листям, а в надземній — 3 — 4 складних перистих листка, що мають по одній парі листочків. Протягом літа збільшуються розміри головного і бічних коренів, з'являються додаткові корені. До осені зберігається зелене листя. З настанням морозів пагін відмирає і залишається тільки його базальна частина з бруньками відновлення. Пагін наступного року розвивається з пазушній брунці в основі головного пагона, брунька починає рости вже в серпні, але зачатковий пагін залишається в ґрунті до весни. У чини весняної в кінці літа і восени в бруньках відновлення повністю формується пагін майбутнього року, включаючи суцвіття і окремі квітки. Навесні листова пластинка складена уздовж, черешок її круто загнутий і забезпечений особливими, дуже міцними, клітинами. Таким колінчатозігнутим черешком (його опуклою частиною) рослина пробиває землю і виходить на поверхню, після чого черешок випрямляється і витягає з-під землі листкову пластинку. У дорослої рослини коротке, товсте кореневище формується з основ надземних пагонів. Воно розташовується горизонтально на глибині приблизно 5 см. Бруньки відновлення закладаються на нижніх вузлах чергового річного приросту, під землею. У першій фазі свого розвитку пагін росте підземно, утворюючи лише лускоподібне листя. Вийшовши верхівкою на поверхню ґрунту, пагін продовжує зростання з зеленим листям і суцвіттями. Наприкінці вегетаційного періоду надземна частина пагона повністю відмирає, у складі кореневища залишається нижня підземна частина, яка розвиває потужні додаткові корені. Рослина зацвітає на третій рік вже через 15-18 днів після початку зростання. До періоду масового цвітіння листя розвинені лише частково. Після осипання плодів чина залишається зеленою до осені, причому вегетативні і генеративні пагони мало відрізняються один від одного. Живе 35 — 40 років, можливо, більше. На коренях в значній кількості утворюються бульби. Має мікоризу.

Поширення

Чина весняна росте в тінистих лісах, по чагарниках і є звичайною рослиною для лісових і лісостепових районів України.

Поширення в Україні

Ареал зростання в Україні: Черкаська, Чернігівська, Чернівецька, Донецька, Івано-Франківська, Харківська, Хмельницька, Київська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Луганська, Закарпатська, Житомирська області, АР Крим.

Входить до .

Використання та господарське значення

Кормова рослина — на лісових пасовищах, медоносна, декоративна, використовується в народній медицині.

Див. також

Примітки

  1. від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
  2. Lathyrus vernus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
  3. . Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 3 червня 2013.
  4. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Дніпропетровська область

Література

  • 1980. Флора Северного Кавказа. Определитель. Т.2. Ростов н/Д: Изд-во Ростовского ун-та. С.167.
  • Гроссгейм А. А. Флора Кавказа. — Баку: Изд. Азерб. филиала Акад.наук СССР, 1952. — Т.5. — С. 290.
  • Вульф Е. В., Малеева О. Ф. 1969. Мировые ресурсы полезных растений. Пищевые, кормовые, технические, лекарственные и др. Справочник. Л.: Наука. С.233.
  • , 1987. В кн.: Флора европейской части СССР. Т.6. Л.: Наука. С.114.
  • Флора СССР. Т.13. 1948 / Под ред. , . М.; Л.: Изд-во АН СССР. С.493-494.
  • 1995. Сосудистые растения России и сопредельных государств. СПб.: Мир и семья. 990 с.
  • Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934–1964
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin).
  • Allkin, R. et al. 1986. Vicieae Database Project
  • Bässler, M. 1973. Revision der eurasiatischen Arten von Lathyrus L. Sect. Orobus (L.) Gren. & Godr. Feddes Repert. 84:379.
  • Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands.
  • Encke, F. et al. 1984. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 13. Auflage.
  • Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening.
  • Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third.
  • Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource).
  • Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica.
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea.
  • Yakovlev, G. P. et al. 1996. Legumes of Northern Eurasia.

Джерела

  • «Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их болезни, вредители и сорные растения». Дикие родичи культурных растений. Lathyrus vernus (L.) Bernh. — Чина весення(рос.)
  • Лесные травянистые растения. Чина весенняя (Lathyrus vernus (L.) Bernh.)(рос.)
  • Lathyrus vernus на сайті (ILDIS) (англ.)
  • «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) (англ.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

China vesnyana Lathyrus vernus Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas EvdikotiPidklas Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Pidrodina Metelikovi Faboideae Triba FabeaeRid China Lathyrus Vid China vesnyanaBinomialna nazvaLathyrus digitatus L 1800PidvidiLathyrus vernus subsp flaccidus Lathyrus vernus subsp vernusSinonimiOrobus vernus L PosilannyaVikishovishe Lathyrus vernusVikividi Lathyrus vernusEOL 703989IPNI 502084 1ITIS 820411MSOP 120076146NCBI 313120The Plant List ild 8891 China vesnyana Goroshok vesnyanij Lathyrus vernus L roslina z rodu china rodini bobovih Narodni nazviVolivnik yarij zayachij goroh vesnyanij biki n biki n di kij vesnyanka i goro h goro h gorobi nij goro h di kij goroh zhuravlinij goro h za yachij goro h mi shachij goroh mishinij goroh moshinij gorosha nka goroshi na goroshni k goroshnik lisnij goroshok goro shok gorobi nij goro shok di kij goroshok zayachij grabina kikot orliv kogu tiki kosici le ncha le ncha di ka lugovi k luce rna luce rna di ka muchi cya ograb oro h potya chij orosha nka oro shok pasulki petrushok pi vniki ra nnik ryast zozulin serde sh ch na trava suhovershki tro pnik faso lya di ka cherevi chki cherevichki voloskovi cherevi chki zozu l ch ini chistik chobitki zazulchini chorna borova trava chorne zillye Zagalna biomorfologichna harakteristikaChina vesnyana zagalnij viglyadKviti chini vesnyanoyiChina vesnyana na poshtovij marci SRSR 1988 rikIlyustraciya Lathyrus vernus u vidanni Prof Dr Otto Wilhelm Thome Flora von Deutschland Osterreich und der Schweiz 1885 Gera Germany Bagatorichna trav yanista roslina Korenevishe tovste gillyaste bez pagoniv z chislennimi tonkimi chornimi korenyami Stebla pryamostoyachi gillyasti granisti Prilistki veliki yajcepodibno lancetni 15 20 mm zavdovzhki 5 8 mm zavshirshki Chereshki zholobchasti dovshi za prilistki Listya skladayetsya z 2 4 par yajcepodibnih abo shirokoovalnogo listochkiv 3 5 8 sm zavdovzhki 5 8 mm zavshirshki dovgo zagostrenih znizu siro zelenih Kvitkonosi pryamostoyachi dovshi za listya Sucvittya kiticya z 3 8 kvitkami Kvitki dosit veliki 15 20 mm zavdovzhki ponikli purpurovi pri visushuvanni siniyut Chashechka shirokodzonikova Zubci chashechki zagostreni trikutno lancetni nizhnij najdovshij za dovzhinroyu trohi korotshij trubki verhni shodyatsya odin z odnim nabagato korotshi trubki Prapor okruglo ovalnij postupovo zvuzhenij v korotkij nigtik Krila na vuzkomu korotkomu nigtiku Chovnik odnakovoyi dovzhini z krilami rozshiryuyetsya na vuzkomu nigtiku Bobi dovgasto linijni stisli z bokiv zvuzheni do osnovi i do kincya 4 5 sm zavdovzhki i 4 5 mm zavshirshki temno buri majzhe chorni Nasinnya kulyaste gladenke strokate 8 10 shtuk u bobi Rubchik stanovit blizko 1 4 okruzhnosti nasinini Cvite u kvitni travni plodonosit u chervni lipni Komahozapilyuvana Zoohor Kariotip 2n 14 EkologiyaZustrichayetsya v lisovij ta lisostepovij zonah duzhe tipova dlya shirokolistyanih lisiv ale zrostaye i v mishanih lisah v dribnolistih hvojnih lisah na virubkah sered chagarnikiv na rivninah i po shilah gir ridshe na lukah U hvojnih lisah tyazhiye do bilsh osvitlenih misc Mezofit Ne duzhe vimogliva do bagatstva gruntiv roste yak na bagatih tak i na bidnih China dosit tinovitriva ale silna zatinennist prignoblyuye yiyi rizko znizhuyetsya vidsotok generativnih pagoniv Zhittyevij ciklU kvitci spochatku dozrivayut tichinki potim matochka Zapilyuyetsya bdzholami i dzhmelyami Samozapilennya vidsutnye Dozrili plodi rozkrivayutsya dvoma skruchenimi stulkami i nasinnya z siloyu vikidayutsya Nasinnya vidriznyayutsya nizkoyu shozhistyu yih chasto poshkodzhuyut komahi Voni prorostayut pidzemno cherez 20 25 dniv Do pochatku zimi u prorostka rozvivayetsya golovnij korin i nevelikij pagin z troma chotirma dribnimi listochkami ves prorostok prihovanij v shari lisovoyi pidstilki Pislya zimivli pagin pochinaye zrostati v cej chas v pidzemnij chastini pagona nalichuyetsya 2 3 vuzla z luskopodibnim listyam a v nadzemnij 3 4 skladnih peristih listka sho mayut po odnij pari listochkiv Protyagom lita zbilshuyutsya rozmiri golovnogo i bichnih koreniv z yavlyayutsya dodatkovi koreni Do oseni zberigayetsya zelene listya Z nastannyam moroziv pagin vidmiraye i zalishayetsya tilki jogo bazalna chastina z brunkami vidnovlennya Pagin nastupnogo roku rozvivayetsya z pazushnij brunci v osnovi golovnogo pagona brunka pochinaye rosti vzhe v serpni ale zachatkovij pagin zalishayetsya v grunti do vesni U chini vesnyanoyi v kinci lita i voseni v brunkah vidnovlennya povnistyu formuyetsya pagin majbutnogo roku vklyuchayuchi sucvittya i okremi kvitki Navesni listova plastinka skladena uzdovzh chereshok yiyi kruto zagnutij i zabezpechenij osoblivimi duzhe micnimi klitinami Takim kolinchatozignutim chereshkom jogo opukloyu chastinoyu roslina probivaye zemlyu i vihodit na poverhnyu pislya chogo chereshok vipryamlyayetsya i vityagaye z pid zemli listkovu plastinku U dorosloyi roslini korotke tovste korenevishe formuyetsya z osnov nadzemnih pagoniv Vono roztashovuyetsya gorizontalno na glibini priblizno 5 sm Brunki vidnovlennya zakladayutsya na nizhnih vuzlah chergovogo richnogo prirostu pid zemleyu U pershij fazi svogo rozvitku pagin roste pidzemno utvoryuyuchi lishe luskopodibne listya Vijshovshi verhivkoyu na poverhnyu gruntu pagin prodovzhuye zrostannya z zelenim listyam i sucvittyami Naprikinci vegetacijnogo periodu nadzemna chastina pagona povnistyu vidmiraye u skladi korenevisha zalishayetsya nizhnya pidzemna chastina yaka rozvivaye potuzhni dodatkovi koreni Roslina zacvitaye na tretij rik vzhe cherez 15 18 dniv pislya pochatku zrostannya Do periodu masovogo cvitinnya listya rozvineni lishe chastkovo Pislya osipannya plodiv china zalishayetsya zelenoyu do oseni prichomu vegetativni i generativni pagoni malo vidriznyayutsya odin vid odnogo Zhive 35 40 rokiv mozhlivo bilshe Na korenyah v znachnij kilkosti utvoryuyutsya bulbi Maye mikorizu PoshirennyaAziya Zahidna Aziya Iran Turechchina Kavkaz Virmeniya Gruziya Rosijska Federaciya Peredkavkazzya Dagestan Sibir Altajskij kraj Shidnij Sibir Zahidnij Sibir Yevropa Pivnichna Yevropa Daniya Finlyandiya Norvegiya Shveciya Serednya Yevropa Avstriya Chehoslovachchina Nimechchina Ugorshina Polsha Shvejcariya Shidna Yevropa Bilorus Estoniya Latviya Litva Moldova Rosijska Federaciya Yevropejska chastina Pivdenno Shidna Yevropa Albaniya Bolgariya kolishnya Yugoslaviya Greciya Italiya Rumuniya Pivdenno Zahidna Yevropa Franciya Ispaniya China vesnyana roste v tinistih lisah po chagarnikah i ye zvichajnoyu roslinoyu dlya lisovih i lisostepovih rajoniv Ukrayini Poshirennya v Ukrayini Areal zrostannya v Ukrayini Cherkaska Chernigivska Chernivecka Donecka Ivano Frankivska Harkivska Hmelnicka Kiyivska Kirovogradska Lvivska Poltavska Sumska Ternopilska Vinnicka Volinska Luganska Zakarpatska Zhitomirska oblasti AR Krim Vhodit do Vikoristannya ta gospodarske znachennyaKormova roslina na lisovih pasovishah medonosna dekorativna vikoristovuyetsya v narodnij medicini Div takozhSpisok vidiv rodu ChinaPrimitkivid Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini za uchastyu pracivnikiv Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu NAN Ukrayini ta studentiv i vikladachiv Prikarpatskogo lisogospodarskogo koledzhu rozrobka vebresursu Tretyak Platon Romanovich Lathyrus vernus Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Arhiv originalu za 21 serpnya 2013 Procitovano 3 chervnya 2013 Oficijni pereliki regionalno ridkisnih roslin administrativnih teritorij Ukrayini dovidkove vidannya Ukladachi dokt biol nauk prof T L Andriyenko kand biol nauk M M Peregrim Kiyiv Alterpres 2012 148 s ISBN 978 966 542 512 0 Dnipropetrovska oblastLiteratura1980 Flora Severnogo Kavkaza Opredelitel T 2 Rostov n D Izd vo Rostovskogo un ta S 167 Grossgejm A A Flora Kavkaza Baku Izd Azerb filiala Akad nauk SSSR 1952 T 5 S 290 Vulf E V Maleeva O F 1969 Mirovye resursy poleznyh rastenij Pishevye kormovye tehnicheskie lekarstvennye i dr Spravochnik L Nauka S 233 1987 V kn Flora evropejskoj chasti SSSR T 6 L Nauka S 114 Flora SSSR T 13 1948 Pod red M L Izd vo AN SSSR S 493 494 1995 Sosudistye rasteniya Rossii i sopredelnyh gosudarstv SPb Mir i semya 990 s Komarov V L ta in Flora SRSR T 1 30 M L vid vo AN SRSR 1934 1964 Alden B S Ryman amp M Hjertson 2009 Vara kulturvaxters namn ursprung och anvandning Formas Stockholm Handbook on Swedish cultivated and utility plants their names and origin Allkin R et al 1986 Vicieae Database Project Bassler M 1973 Revision der eurasiatischen Arten von Lathyrus L Sect Orobus L Gren amp Godr Feddes Repert 84 379 Davis P H ed 1965 1988 Flora of Turkey and the east Aegean islands Encke F et al 1984 Zander Handworterbuch der Pflanzennamen 13 Auflage Huxley A ed 1992 The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening Liberty Hyde Bailey Hortorium 1976 Hortus third Porcher M H et al Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database MMPND on line resource Rechinger K H ed 1963 Flora iranica Tutin T G et al eds 1964 1980 Flora europaea Yakovlev G P et al 1996 Legumes of Northern Eurasia Dzherela Agroekologicheskij atlas Rossii i sopredelnyh stran ekonomicheski znachimye rasteniya ih bolezni vrediteli i sornye rasteniya Dikie rodichi kulturnyh rastenij Lathyrus vernus L Bernh China vesennya ros Lesnye travyanistye rasteniya China vesennyaya Lathyrus vernus L Bernh ros Lathyrus vernus na sajti ILDIS angl Germplasm Resources Information Network GRIN angl PosilannyaLathyrus vernus na sajti Plantarium ros Lathyrus vernus na sajti Ekologicheskij centr Ekosistema ros Lathyrus vernus na sajti BOTANY cz chesk angl Lathyrus vernus v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl

Дата публікації:
Топ