Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Юліаною Юріївною Гольшанською Юліана Уляна Гольшанська пол Julianna Holszańska лит Julijona Alšėniškė доньк

Гольшанська Юліана Іванівна

Гольшанська Юліана Іванівна
Не плутати з Юліаною Юріївною Гольшанською.

Юліана (Уляна) Гольшанська (пол. Julianna Holszańska, лит. Julijona Alšėniškė) — донька литовського за походженням православного князя, київського намісника Івана Ольгимонтовича від смоленської княжни Агрипини Святославівни. Мала братів Андрія, Михайла, Семена й Олександра.

Гольшанська Юліана Іванівна
Померла бл. 1433
Рід Гольшанські
Батько Іван Ольгимонтович
Матір Агрипина Святославівна
Чоловік Іван Карачевський, Вітовт
велика княгиня
13 листопада 1418 — 27 жовтня 1430

Першим шлюбом була за кн. Іваном Карачевським. Його, як зазначив німецький хроніст Йоганн фон Посільге, Вітовт нібито повелів обезголовити, щоб самим одружитись з Юліаною, своєю коханкою (amye). Правда це чи лишень плітки — достеменно невідомо.

31 липня 1418 померла Анна, дружина великого князя. Він сумував за нею «гірко, але недовго», і вже 13 листопада женився із Гольшанською. Оскільки господар доводився жінці родичем, віленський біскуп Пйотр Краковчик відмовився їх вінчати без папської диспенсації, натомість це зробив вроцлавський владика Ян Кропідло, що мав приязні стосунки з Кейстутовичем. Виходячи заміж, Вітовтова обраниця перейшла в католицтво, хоча й надалі залишилась прихильною до православ'я. Сама церемонія вінчання відбулась у Городні перед великим зібранням князів і панів, на неї також завітали король Польщі Ягайло та Ельжбета Грановська. Врешті-решт, на рубежі 1418–19 року посольство ВКЛ на чолі з Петром Вольфрамом навідалось до папи Мартина V і виклопотало диспенсацію на вже укладений матримоніальний союз.

Польський історик Ян Тенговський називає цей шлюб «чистою примхою» Вітовта. Ярослав Нікодем та Вільям Урбан вбачають радше політичний мотив: поріднення з Гольшанськими зміцнило його становище на руських землях ВКЛ, а син, що народився б від цього зв'язку, став би спадкоємцем віленського престола.

Подружнє життя, схоже, склалось гармонійно, однак дітей пара не мала. На відміну від Анни нова велика княгиня не брала активної участі в політиці, звістки про неї уривчасті. Наприклад, в 1421 році посол короля Англії, мандрівник Жільбер де Лануа зустрівся з Вітовтом та Юліаною в Кам'янці, й дістав від жінки у дарунок золотий ланцюжок і велику татарську монету для носіння на шиї, як ознаку її двору. Гольшанська і сама отримувала дари — від тевтонського магістра Пауля фон Русдорфа, а коли 1425–26 р. тяжко занедужала той на прохання мужа прислав їй ліки та лікаря на ймення Генрик (arczt meister Henrich). В 1429 вона стала членом Ордена Дракона. Єдиним знаним її урядником був кн. Костянтин Іванович Прихабський Друцький.

1 квітня 1428 Вітовт записав дружині віно на м. Новогрудок, ряд навколишніх сіл і дворів, а помираючи, згідно з оповіддю Яна Длугоша, доручив Ягайлові опікуватись нею. На похороні Юліана ри́дма голосила, повторюючи знов і знов, що лишилась сиротою. Під час династичної війни між Сигізмундом й Свидригайлом останній повелів уморити вдовицю всупереч обіцянці боронити її.

Згідно з Теодором Нарбутом, Гольшанська нібито померла 1448 р. в селі Дубровиця біля Львова на 70 віці життя й була похована у віленськім костелі св. Анни. Сучасні ж дослідники відкидають ці звістки як недостовірні.

Див. також

Коментарі

  1. Імовірно, це Іван Мстиславович «Хотет», який згідно з «Бархатною книгою» був внуком Святослава Титовича й Феодори Ольгердівни.
  2. Висловлювалась навіть думка, що вони познайомились на похороні Анни і великий князь так нею захопився, що вирішив зробити дружиною.
  3. Власне «на просьбу и на жоданье» Юліани Вітовт наділив угіддями православний монастир Різдва Пречистої Богородиці в Троках, який за припущенням білоруського дослідника Юрія Микульського могла заснувати сама велика княгиня. Для її ж особистих потреб була вимурована православна церква чи то пак каплиця св. Георгія на острівці Божничеле озера Гальве неподалік Троцького замку; пізніше храм перейшов до Сапегів, що зробили з нього родову усипальницю, 1596 р. був переданий уніатам з підпорядкуванням віленському монастирю Святої Трійці, а в 1655 — зруйнований під час польсько-російської війни. Прикметно, що Вітовт і Ягайло звертались 1417 р. до отців Констанцького собору з проханням скасувати практику перехрещування «русинів», себто православних, при їхнім переході в католицтво.
  4. Нове Село (чи Кубарка), Городечно, Бретена, Басино, [be], Делятичі, Любча, [be], [be], [be], Кореличі, [be], [be], [be], [be], Ляхово, Бобри (?) і Вакініки (Войдатово).

Примітки

  1. Полехов С.В. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века / отв. ред. Б. Н. Флоря. — Москва : «Индрик», 2015. — С. 153, 553. — . з джерела 16 листопада 2022
  2. Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 519. — .
  3. Higgins, Sophia Elizabeth (1885). Women of Europe in the fifteenth and sixteenth centuries. London: Hurst and Blackett. с. 274-277.
  4. Tęgowski, Jan (1995). Małżeństwa księcia Witolda Kiejstutowicza (PDF). Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego Heraldycznego. 2 (13): 181-182. ISSN 1230-803X.
  5. Janicki, Kamil (28 lutego 2021). Ród Holszańskich. Familia, z której pochodzili wszyscy królowie Polski nazywani Jagiellonami. Wielka Historia.
  6. Микульский Ю. Н. Литовский князь Витовт как православный ктитор (1392-1430 гг.) // Беларуская Даўніна. — 2015. — № 2. — С. 28-33.
  7. Освящение новоустроенной православной церкви в уездном городе Троках, Виленской губернии, 22 сент., 1863 г. // Странник. — 1863. — IV (декабрь). — С. 61-62.
  8. Полехов С.В. Браки князя Свидригайла Ольгердовича // По любви, въ правду, безо всякие хитрости. Друзья и коллеги к 80-летию В.А. Кучкина. Сборник статей. М.: Индрик. — 2014. — С. 256.
  9. Nikodem, Jarosław (2013). Witold: Wielki Książę Litewski (1354 lub 1355-27 października 1430). Kraków: Avalon. с. 360, 448-449. ISBN .
  10. Tęgowski, Jan (1999). Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów. Poznań-Wrocław. с. 209. ISBN .
  11. Osiński, Krzysztof (2013). Obraz Władysława Jagiełły i Witolda Kiejstutowicza w «Rocznikach» Jana Długosza (Praca licencjacka). Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. с. 20, 55.
  12. Szybkowski, Sobiesław (1999). Ród Cielepałów: studium genealogiczne. Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego. с. 194. ISBN .
  13. Urban, William (2019). The Last Years of the Teutonic Knights Lithuania, Poland and the Teutonic Order. Greenhill Books. с. 202. ISBN .
  14. Брун Ф. Путешествие Гилльбера де-Ланнуа по Южной России, в 1421-м году. — Одесса, 1852. — С. 4-5.
  15. Keršienė, Dovilė (2014). Illustrissima princeps, serenissima regina et domina clementissima: LDK valdovių, didikių epistolika (XIV a. pab. — XV a. pirmoji pusė). Senoji Lietuvos literatūra (38): 169—170.
  16. CEV, nr. 1216, s. 716
  17. Petrauskas, Rimvydas (2015). The Grand Duchy of Lithuania and the universal world of king of the Romans, Hungary and Bohemia Sigismund of Luxemburg. Book of emperor Sigismund, ed. by Jūratė Kiaupienė, Rimvydas Petrauskas: 18—19.
  18. Rimvydas, Petrauskas (2011). Kształtowanie się instytucji dworu wielkoksiążęcego w Wielkim Księstwie Litewskim (koniec XIV — połowa XV wieku). Politeja. 2 (16): 178.
  19. CEV, nr. 1321, s. 793–794
  20. Wolff, Józef (1895). Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. Warszawa: Drukiem J. Filipowicza. с. 96.
  21. Narbutt, Teodor (1839). Dzieje narodu litewskiego. T. 6, Panowanie Witolda w wieku piętnastym. Wilno: nakładem i drukiem A. Marcinkowskiego. с. 562-563.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Yulianoyu Yuriyivnoyu Golshanskoyu Yuliana Ulyana Golshanska pol Julianna Holszanska lit Julijona Alseniske donka litovskogo za pohodzhennyam pravoslavnogo knyazya kiyivskogo namisnika Ivana Olgimontovicha vid smolenskoyi knyazhni Agripini Svyatoslavivni Mala brativ Andriya Mihajla Semena j Oleksandra Golshanska Yuliana IvanivnaPomerla bl 1433Rid GolshanskiBatko Ivan OlgimontovichMatir Agripina SvyatoslavivnaCholovik Ivan Karachevskij Vitovtvelika knyaginya13 listopada 1418 27 zhovtnya 1430 Pershim shlyubom bula za kn Ivanom Karachevskim Jogo yak zaznachiv nimeckij hronist Jogann fon Posilge Vitovt nibito poveliv obezgoloviti shob samim odruzhitis z Yulianoyu svoyeyu kohankoyu amye Pravda ce chi lishen plitki dostemenno nevidomo 31 lipnya 1418 pomerla Anna druzhina velikogo knyazya Vin sumuvav za neyu girko ale nedovgo i vzhe 13 listopada zhenivsya iz Golshanskoyu Oskilki gospodar dovodivsya zhinci rodichem vilenskij biskup Pjotr Krakovchik vidmovivsya yih vinchati bez papskoyi dispensaciyi natomist ce zrobiv vroclavskij vladika Yan Kropidlo sho mav priyazni stosunki z Kejstutovichem Vihodyachi zamizh Vitovtova obranicya perejshla v katolictvo hocha j nadali zalishilas prihilnoyu do pravoslav ya Sama ceremoniya vinchannya vidbulas u Gorodni pered velikim zibrannyam knyaziv i paniv na neyi takozh zavitali korol Polshi Yagajlo ta Elzhbeta Granovska Vreshti resht na rubezhi 1418 19 roku posolstvo VKL na choli z Petrom Volframom navidalos do papi Martina V i viklopotalo dispensaciyu na vzhe ukladenij matrimonialnij soyuz Polskij istorik Yan Tengovskij nazivaye cej shlyub chistoyu primhoyu Vitovta Yaroslav Nikodem ta Vilyam Urban vbachayut radshe politichnij motiv poridnennya z Golshanskimi zmicnilo jogo stanovishe na ruskih zemlyah VKL a sin sho narodivsya b vid cogo zv yazku stav bi spadkoyemcem vilenskogo prestola Podruzhnye zhittya shozhe sklalos garmonijno odnak ditej para ne mala Na vidminu vid Anni nova velika knyaginya ne brala aktivnoyi uchasti v politici zvistki pro neyi urivchasti Napriklad v 1421 roci posol korolya Angliyi mandrivnik Zhilber de Lanua zustrivsya z Vitovtom ta Yulianoyu v Kam yanci j distav vid zhinki u darunok zolotij lancyuzhok i veliku tatarsku monetu dlya nosinnya na shiyi yak oznaku yiyi dvoru Golshanska i sama otrimuvala dari vid tevtonskogo magistra Paulya fon Rusdorfa a koli 1425 26 r tyazhko zaneduzhala toj na prohannya muzha prislav yij liki ta likarya na jmennya Genrik arczt meister Henrich V 1429 vona stala chlenom Ordena Drakona Yedinim znanim yiyi uryadnikom buv kn Kostyantin Ivanovich Prihabskij Druckij 1 kvitnya 1428 Vitovt zapisav druzhini vino na m Novogrudok ryad navkolishnih sil i dvoriv a pomirayuchi zgidno z opoviddyu Yana Dlugosha doruchiv Yagajlovi opikuvatis neyu Na pohoroni Yuliana ri dma golosila povtoryuyuchi znov i znov sho lishilas sirotoyu Pid chas dinastichnoyi vijni mizh Sigizmundom j Svidrigajlom ostannij poveliv umoriti vdovicyu vsuperech obicyanci boroniti yiyi Zgidno z Teodorom Narbutom Golshanska nibito pomerla 1448 r v seli Dubrovicya bilya Lvova na 70 vici zhittya j bula pohovana u vilenskim kosteli sv Anni Suchasni zh doslidniki vidkidayut ci zvistki yak nedostovirni Div takozhGerman Gedrojc Yevdokiya OlelkivnaKomentariImovirno ce Ivan Mstislavovich Hotet yakij zgidno z Barhatnoyu knigoyu buv vnukom Svyatoslava Titovicha j Feodori Olgerdivni Vislovlyuvalas navit dumka sho voni poznajomilis na pohoroni Anni i velikij knyaz tak neyu zahopivsya sho virishiv zrobiti druzhinoyu Vlasne na prosbu i na zhodane Yuliani Vitovt nadiliv ugiddyami pravoslavnij monastir Rizdva Prechistoyi Bogorodici v Trokah yakij za pripushennyam biloruskogo doslidnika Yuriya Mikulskogo mogla zasnuvati sama velika knyaginya Dlya yiyi zh osobistih potreb bula vimurovana pravoslavna cerkva chi to pak kaplicya sv Georgiya na ostrivci Bozhnichele ozera Galve nepodalik Trockogo zamku piznishe hram perejshov do Sapegiv sho zrobili z nogo rodovu usipalnicyu 1596 r buv peredanij uniatam z pidporyadkuvannyam vilenskomu monastiryu Svyatoyi Trijci a v 1655 zrujnovanij pid chas polsko rosijskoyi vijni Prikmetno sho Vitovt i Yagajlo zvertalis 1417 r do otciv Konstanckogo soboru z prohannyam skasuvati praktiku perehreshuvannya rusiniv sebto pravoslavnih pri yihnim perehodi v katolictvo Nove Selo chi Kubarka Gorodechno Bretena Basino be Delyatichi Lyubcha be be be Korelichi be be be be Lyahovo Bobri i Vakiniki Vojdatovo PrimitkiPolehov S V Nasledniki Vitovta Dinasticheskaya vojna v Velikom knyazhestve Litovskom v 30 e gody XV veka otv red B N Florya Moskva Indrik 2015 S 153 553 ISBN 978 5 91674 366 1 z dzherela 16 listopada 2022 Lickevich O V Letopisec velikih knyazej litovskih i Povest o Podole opyt kompleksnogo kriticheskogo razbora SPb Dmitrij Bulanin 2019 S 519 ISBN 978 5 86007 918 2 Higgins Sophia Elizabeth 1885 Women of Europe in the fifteenth and sixteenth centuries London Hurst and Blackett s 274 277 Tegowski Jan 1995 Malzenstwa ksiecia Witolda Kiejstutowicza PDF Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego Heraldycznego 2 13 181 182 ISSN 1230 803X Janicki Kamil 28 lutego 2021 Rod Holszanskich Familia z ktorej pochodzili wszyscy krolowie Polski nazywani Jagiellonami Wielka Historia Mikulskij Yu N Litovskij knyaz Vitovt kak pravoslavnyj ktitor 1392 1430 gg Belaruskaya Daynina 2015 2 S 28 33 Osvyashenie novoustroennoj pravoslavnoj cerkvi v uezdnom gorode Trokah Vilenskoj gubernii 22 sent 1863 g Strannik 1863 IV dekabr S 61 62 Polehov S V Braki knyazya Svidrigajla Olgerdovicha Po lyubvi v pravdu bezo vsyakie hitrosti Druzya i kollegi k 80 letiyu V A Kuchkina Sbornik statej M Indrik 2014 S 256 Nikodem Jaroslaw 2013 Witold Wielki Ksiaze Litewski 1354 lub 1355 27 pazdziernika 1430 Krakow Avalon s 360 448 449 ISBN 978 83 7730 051 0 Tegowski Jan 1999 Pierwsze pokolenia Giedyminowiczow Poznan Wroclaw s 209 ISBN 83 913563 1 0 Osinski Krzysztof 2013 Obraz Wladyslawa Jagielly i Witolda Kiejstutowicza w Rocznikach Jana Dlugosza Praca licencjacka Uniwersytet im Adama Mickiewicza w Poznaniu s 20 55 Szybkowski Sobieslaw 1999 Rod Cielepalow studium genealogiczne Gdansk Wydawnictwo Uniwersytetu Gdanskiego s 194 ISBN 83 70 17 851 0 Urban William 2019 The Last Years of the Teutonic Knights Lithuania Poland and the Teutonic Order Greenhill Books s 202 ISBN 978 1 78438 357 2 Brun F Puteshestvie Gillbera de Lannua po Yuzhnoj Rossii v 1421 m godu Odessa 1852 S 4 5 Kersiene Dovile 2014 Illustrissima princeps serenissima regina et domina clementissima LDK valdoviu didikiu epistolika XIV a pab XV a pirmoji puse Senoji Lietuvos literatura 38 169 170 CEV nr 1216 s 716 Petrauskas Rimvydas 2015 The Grand Duchy of Lithuania and the universal world of king of the Romans Hungary and Bohemia Sigismund of Luxemburg Book of emperor Sigismund ed by Jurate Kiaupiene Rimvydas Petrauskas 18 19 Rimvydas Petrauskas 2011 Ksztaltowanie sie instytucji dworu wielkoksiazecego w Wielkim Ksiestwie Litewskim koniec XIV polowa XV wieku Politeja 2 16 178 CEV nr 1321 s 793 794 Wolff Jozef 1895 Kniaziowie litewsko ruscy od konca czternastego wieku Warszawa Drukiem J Filipowicza s 96 Narbutt Teodor 1839 Dzieje narodu litewskiego T 6 Panowanie Witolda w wieku pietnastym Wilno nakladem i drukiem A Marcinkowskiego s 562 563

Дата публікації:
Топ