Дзяля́тичі (біл. Дзяля́цічы, Dzialacičy) — село в Білорусі, на лівому березі річки Німан. Входять до складу Любчанської пассради Новоградського району Гродненської області. Населення на 2008 рік становило 213 осіб. Знаходяться за 30 км на північний захід від Новогрудка, за 55 км від залізничної станції Наваельня; на трасі Любча-Уселюб.
Дзялятичі | ||||
Транслітерація назви | Dzialiacičy | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
53°46′ пн. ш. 25°58′ сх. д. / 53.767° пн. ш. 25.967° сх. д.Координати: 53°46′ пн. ш. 25°58′ сх. д. / 53.767° пн. ш. 25.967° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гродненська область | |||
Район | Новогрудський район | |||
Засновано | 1361 рік | |||
Населення | 181 (2009) | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Поштовий індекс | 231423 | |||
Автомобільний код | 4 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 105 км | |||
Дзялятичі | ||||
Дзялятичі Дзялятичі (Гродненська область) | ||||
Дзялятичі у Вікісховищі |
Делятичі — старовинне містечко історичної Новоградщини.
Назва
За місцевою вимовою топонім звучить як Далятичі. Офіційний правопис — Дзялятичі.
Історія
Велике князівство Литовське
Вперше Дзялятичі згадуються у 2-й половині XIV ст. як двір великих князів. У 1428 році великий князь Вітовт передав поселення своїй дружині Уляні. На мапі Томаша Маковського 1613 р. Дзялятичі вказані як містечко. З 17 ст. маєтком володіли Радзивіли.
У першій половині 17 ст. на території маєтку Делятич був кальвінський збір, млин, пивоварня, корчма, сади та хутір з городом. У містечку в 1652 р. був Ринок (на 19 базарах жили тільки християни), 3 вулиці (Новаградська, Уселюбська, Віленська), 101 двір, церква; у 1751 році — 69 дворів.
Під владою Російської імперії
Внаслідок третього поділу Речі Посполитої (1793 р.) Дзялятичі опинились у складі Російської імперії, у Любчанській волості Новоградського повіту. У 1807 р. на площі Ринок було 10 християнських і 7 єврейських площ, у 1828 р. — 8 християнських і 10 єврейських, а в 1869 р. площу Ринок заселяли лише євреї — 22 площі. У 1869 році в містечку було 62 єврейські двори, вони розташовувалися на всіх вулицях: на Новоградській – 5, на Вселюбській – 13, на Віленській – 15, на Любчанській – 3, на Юридиці – 4. На той час у селі було 75 селянських дворів. Дзялятичі, які вже стали власниками їхніх земель, а також 7 татарських дворів (з них 5 на вул. Новоградській, 2 на вул. Юридиці). У 1819 році в містечку було 113 дворів, у 1859 році — 75, у 1870-х роках — 71, а також церква, школа та млин, 2 крамниці. За результатами перепису 1897 року тут було 229 дворів, 2 церкви, 2 школи, крамниця, постоялий двір, 2 млини.
Під час Першої світової війни в 1915 році Дзялятичі були окуповані військами Німецької імперії.
Найновіший час
25 березня 1918 року згідно з Третьою Статутною Грамотою Дзялятичі були оголошені частиною Білоруської Народної Республіки. Жителі містечка отримали Грамоти Народного Секретаріату БНР. 1 січня 1919 року згідно з постановою 1-го з'їзду КП(б)У Дзялятичі увійшли до складу Білоруської СРР. За Ризьким мирним договором 1921 року вони увійшли до складу міжвоєнної Польської Республіки. Тоді у місті утворилася греко-католицька парафія. При ній працював церковний хор, яким керував дядько Якуб Сямашка. У репертуарі хору були й білоруські народні пісні. Деякі хористи згодом увійшли до відомого хору Ригора Ширми. З 1935 року білоруський католицький священик візантійського обряду о. В’ячеслав Аношка, який був членом Ради Білоруського екзархату Греко-Католицької Церкви.
У 1939 році Дзялятичі приєдналися до БРСР. Статус поселення було знижено до села. У 1971 році тут було 360 дворів, у 1993 році — 218, а в 1997 році — 191.
- Церква, близько 1900 року
- Хресний хід у Лубчі, 1912 рік.
- Церква, 1915 рік
Населення
Демографія
- XIX століття: 1830 рік — 335 осіб., з них дворян — 4, 1 духовенство, міщан євреїв — 44, міщан і селян християн — 285, 1 жебрак.; 1875 рік — 770 осіб.; 1897 рік — 1509 осіб.
- XX століття: 1971 рік — 895 осіб.; 1993 рік — 393 осіб.; 1997 рік — 335 осіб.
- XXI століття: 2008 рік — 213 осіб.
Інфраструктура
У Дзялитичах є школа.
Туристична інформація
Пам'ятки
- Єврейський цвинтар
- Синагога
- Церква Воздвиження Чесного Хреста (1876)
За 4 км на захід від Дзялятичів знаходиться пам’ятка археології – курган.
Втрачена спадщина
- Кальвінський збірник
- Фільварок Дуби Бернатских
Примітки
- С. 413.
- Дзяляцічы // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — . С. 235.
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 6: Дадаізм — Застава / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1998. — Т. 6. — 10 000 екз. С. 138.
Посилання
- Дзяляцічы, Radzima.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzyalya tichi bil Dzyalya cichy Dzialacicy selo v Bilorusi na livomu berezi richki Niman Vhodyat do skladu Lyubchanskoyi passradi Novogradskogo rajonu Grodnenskoyi oblasti Naselennya na 2008 rik stanovilo 213 osib Znahodyatsya za 30 km na pivnichnij zahid vid Novogrudka za 55 km vid zaliznichnoyi stanciyi Navaelnya na trasi Lyubcha Uselyub Dzyalyatichi bil Dzyalya cichy DzialacicyTransliteraciya nazvi Dzialiacicy Osnovni dani53 46 pn sh 25 58 sh d 53 767 pn sh 25 967 sh d 53 767 25 967 Koordinati 53 46 pn sh 25 58 sh d 53 767 pn sh 25 967 sh d 53 767 25 967Krayina BilorusOblast Grodnenska oblastRajon Novogrudskij rajonZasnovano 1361 rikNaselennya 181 2009 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 231423Avtomobilnij kod 4 Transport vidstani Do Minska fizichna 105 km Dzyalyatichi DzyalyatichiDzyalyatichi Grodnenska oblast Dzyalyatichi u Vikishovishi Delyatichi starovinne mistechko istorichnoyi Novogradshini NazvaZa miscevoyu vimovoyu toponim zvuchit yak Dalyatichi Oficijnij pravopis Dzyalyatichi IstoriyaVelike knyazivstvo Litovske Plan mistechka 1640 go roku Plan mistechka XIX st Vpershe Dzyalyatichi zgaduyutsya u 2 j polovini XIV st yak dvir velikih knyaziv U 1428 roci velikij knyaz Vitovt peredav poselennya svoyij druzhini Ulyani Na mapi Tomasha Makovskogo 1613 r Dzyalyatichi vkazani yak mistechko Z 17 st mayetkom volodili Radzivili U pershij polovini 17 st na teritoriyi mayetku Delyatich buv kalvinskij zbir mlin pivovarnya korchma sadi ta hutir z gorodom U mistechku v 1652 r buv Rinok na 19 bazarah zhili tilki hristiyani 3 vulici Novagradska Uselyubska Vilenska 101 dvir cerkva u 1751 roci 69 dvoriv Pid vladoyu Rosijskoyi imperiyi Vnaslidok tretogo podilu Rechi Pospolitoyi 1793 r Dzyalyatichi opinilis u skladi Rosijskoyi imperiyi u Lyubchanskij volosti Novogradskogo povitu U 1807 r na ploshi Rinok bulo 10 hristiyanskih i 7 yevrejskih plosh u 1828 r 8 hristiyanskih i 10 yevrejskih a v 1869 r ploshu Rinok zaselyali lishe yevreyi 22 ploshi U 1869 roci v mistechku bulo 62 yevrejski dvori voni roztashovuvalisya na vsih vulicyah na Novogradskij 5 na Vselyubskij 13 na Vilenskij 15 na Lyubchanskij 3 na Yuridici 4 Na toj chas u seli bulo 75 selyanskih dvoriv Dzyalyatichi yaki vzhe stali vlasnikami yihnih zemel a takozh 7 tatarskih dvoriv z nih 5 na vul Novogradskij 2 na vul Yuridici U 1819 roci v mistechku bulo 113 dvoriv u 1859 roci 75 u 1870 h rokah 71 a takozh cerkva shkola ta mlin 2 kramnici Za rezultatami perepisu 1897 roku tut bulo 229 dvoriv 2 cerkvi 2 shkoli kramnicya postoyalij dvir 2 mlini Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v 1915 roci Dzyalyatichi buli okupovani vijskami Nimeckoyi imperiyi Najnovishij chas 25 bereznya 1918 roku zgidno z Tretoyu Statutnoyu Gramotoyu Dzyalyatichi buli ogolosheni chastinoyu Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki Zhiteli mistechka otrimali Gramoti Narodnogo Sekretariatu BNR 1 sichnya 1919 roku zgidno z postanovoyu 1 go z yizdu KP b U Dzyalyatichi uvijshli do skladu Biloruskoyi SRR Za Rizkim mirnim dogovorom 1921 roku voni uvijshli do skladu mizhvoyennoyi Polskoyi Respubliki Todi u misti utvorilasya greko katolicka parafiya Pri nij pracyuvav cerkovnij hor yakim keruvav dyadko Yakub Syamashka U repertuari horu buli j biloruski narodni pisni Deyaki horisti zgodom uvijshli do vidomogo horu Rigora Shirmi Z 1935 roku biloruskij katolickij svyashenik vizantijskogo obryadu o V yacheslav Anoshka yakij buv chlenom Radi Biloruskogo ekzarhatu Greko Katolickoyi Cerkvi U 1939 roci Dzyalyatichi priyednalisya do BRSR Status poselennya bulo znizheno do sela U 1971 roci tut bulo 360 dvoriv u 1993 roci 218 a v 1997 roci 191 Mistechko na starih svitlinah Cerkva blizko 1900 roku Hresnij hid u Lubchi 1912 rik Cerkva 1915 rikNaselennyaDemografiya XIX stolittya 1830 rik 335 osib z nih dvoryan 4 1 duhovenstvo mishan yevreyiv 44 mishan i selyan hristiyan 285 1 zhebrak 1875 rik 770 osib 1897 rik 1509 osib XX stolittya 1971 rik 895 osib 1993 rik 393 osib 1997 rik 335 osib XXI stolittya 2008 rik 213 osib Infrastruktura U Dzyalitichah ye shkola Turistichna informaciyaPam yatki Yevrejskij cvintar Sinagoga Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 1876 Za 4 km na zahid vid Dzyalyatichiv znahoditsya pam yatka arheologiyi kurgan Vtrachena spadshina Kalvinskij zbirnik Filvarok Dubi BernatskihPrimitkiS 413 Dzyalyacichy Encyklapedyya gistoryi Belarusi u 6 tamah red kal G P Pashkoy galoyny red M V Bich B I Sachanka i insh mastak E E Zhakevich Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 1993 2003 ISBN 5 85700 073 4 S 235 Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 6 Dadaizm Zastava Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 1998 T 6 10 000 ekz S 138 PosilannyaDzyalyacichy Radzima org