Глухий ретрофлексний фрикативний

Глухий ретрофлексний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʂ⟩ («s» із загнутим праворуч гачком). Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найтвердіший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/.

Глухий ретрофлексний фрикативний
ʂ
Номер МФА	136
Кодування
HTML (десяткове)	ʂ
Юнікод (hex)	U+0282
X-SAMPA	s`
	s.
^[en]
Зображення
Звучання
noicon джерело ·

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʃʲ/.

Назва

• Глухий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiceless retroflex fricative)
• Глухий ретрофлексний фрикатив
• Глухий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless retroflex sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого ретрофлексного фрикативного:

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька		амш	[amʂ]	день	Див.
адигейська		пшъашъэ	[pʂ̻aːʂ̻a]	дівчина
в'єтнамська (Південь)		sữa	[ʂɨə˧ˀ˥]	молоко	Див.
гінді		ऋषि	[rɪʂi]	мудрець
китайська		石 / shí	[ʂ̻ɻ̩˧˥]	камінь	Див.
маратхі		ऋषि	[ruʂi]	мудрець
нижньолужицька		glažk	[ˈɡläʂk]	скло	Див.
норвезька		forsamling	[fɔˈʂɑmːlɪŋ]	зібрання	Алофон /ɾs/. Див.
польська		szum	[ʂ̻um]	шум	Див. польська фонетика
російська		шут	[ʂut̪]	блазень	Див.
румунська (Молдова)		șură	[ʂurə]	комора	Див.
санскрит		ऋषि	[r̩ʂi]	мудрець
сербська		шума	[ʂûmä]	ліс	Див. .
словацька		šatka	[ˈʂatka]	хустка
тамільська		கஷ்டம்	[kəʂʈəm]	складний
українська		шахи	[ˈʂɑxɪ]	—	Див. українська фонетика
шведська		fors	[fɔʂ]	пороги	Алофон /rs/. Див.

Примітки

1. Wells (2014:98-9)
2. Thompson (1959:458–461)
3. Šewc-Schuster (1984:40–41)
4. Zygis (2003:180–181, 190–191)
5. Hamann (2004:65)
6. Pop, (1938), с. 31.
7. Hanulíková & Hamann (2010:374)

Джерела

• Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 
• Hamann, Silke (2004), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 53—67, doi:10.1017/S0025100304001604, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 14 квітня 2016
• Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (3): 373—378, doi:10.1017/S0025100310000162, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 10 червня 2022
• Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. 2nd), Blackwell
• Lunsford, Wayne A. (2001), (PDF), M.A. thesis, University of Texas at Arlington, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 14 квітня 2016
• Merrill, Elizabeth (2008), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 квітня 2016
• Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
• Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013), , Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 87—96, doi:10.1017/S0025100312000369, архів оригіналу за 6 листопада 2018, процитовано 14 квітня 2016
• Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
• Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
• Zygis, Marzena (2003), (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 14 квітня 2016
• Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — .