Географія Кувейту

Кувейт — західноазійська країна, що знаходиться на Аравійському півострові в глибині Перської затоки . Загальна площа країни 17 818 км² (158-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 17 818 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни менша за площу Рівненської області України.

Географія Кувейту
Географічне положення Кувейту
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Західна Азія
Координати	29°30′ пн. ш. 45°45′ сх. д. / 29.500° пн. ш. 45.750° сх. д. / 29.500; 45.750
Територія
Площа	17 818 км² ^(158-ме)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	499 км
Державний кордон	475 км
Рельєф
Тип	рівнинний
Найвища точка	пагорб (306 м)
Найнижча точка	Перська затока (0 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	Ваді Аль-Батін (180 км² км)
Найбільше озеро	озеро Аль-Куат (2,5 км² км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, риба, креветки
Стихійні лиха	зливи, пилові бурі
Екологічні проблеми	дефіцит прісної води, забруднення повітря, забруднення вод

Назва

Офіційна назва — Держава Кувейт, Кувейт (араб. كويت , دولة الكويت‎ — Двлат-ель Кувейт, Ель-Кувейт). Назва країни походить від назви столиці, міста Ель-Кувейт. Назва ж міста походить від арабського слова «кут», що означає фортецю оточену водами.

Історія дослідження території

Географічне положення

Кувейт — західноазійська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Іраком (спільний кордон — 254 км), на півдні — з Саудівською Аравією (221 км). Загальна довжина державного кордону — 475 км. Кувейт на сході омивається водами Перської затоки Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 499 км.

• Карта Кувейту від ООН (англ.)
• Порівняння розмірів території Кувейту та США
• Територія колишньої нейтральної зони на кордоні з Саудівською Аравією
• Міжнародний бар'єр на ірацькому кордоні 2001 року.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км).

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше: Час у Кувейті

Час у Кувейті: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Кувейту

• Структурна геологія Арабської плити
• Тектоніка Арабської плити

Див. також: Гідрогеологія Кувейту

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Кувейту

Надра Кувейту багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ.

Сейсмічність

Докладніше:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 108 м; найнижча точка — рівень вод Перської затоки (0 м); найвища точка — безіменна висота (306 м). Територія Кувейту приурочена до , що має пологий схил у бік Перської затоки. Це низовинна пустельна рівнина, кам'яниста на півночі, піщана на півдні. На сході територію країни перетинають глибокі каньйони – ваді.

• Топографічна карта Кувейту, лист H-6
• Рельєф Кувейту
• Супутниковий знімок поверхні країни
• Карта країни (англ.)
• Карта країни (англ.)

• Пагорб Ель-Мутла

Узбережжя

Узбережжя облямоване піщаними косами і лагунами.

• Кувейтське узбережжя
• У місті Кувейт
• Піщаний пляж
• Острів Фейлака
• Літораль з космосу
• Острів Куббар

Острови

Докладніше:

Кувейту належать близько десятка невеликих островів.

Клімат

Докладніше:

Територія Кувейту лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми.

• Сонячна радіація (англ.)
• Кліматична карта Кувейту (за Кеппеном)
• Січневий туман в Кувейті
• Пилова буря
• Град у грудні 2007 року

Кувейт є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,02 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 105 км² зрошуваних земель.

• Гідрографічна мережа Кувейту

Річки

Докладніше:

Тимчасові потоки країни належать басейну Перської затоки Індійського океану. Річок з постійним стоком немає, лише водотоки, що пересихають - ваді.

Озера

Докладніше:

Болота

Докладніше:

Прибережна низовинний смуга рясніє солончаками, які в сезон дощів перетворюються в солоні озера «себха».

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Кувейту (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 8,5 %,
  • орні землі — 0,6 %,
  • багаторічні насадження — 0,3 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 7,6 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,4 %;
• інше — 91,1 %.

• Сади передмість
• Дерева у місцях виходу ґрунтових вод

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Середземноморської підобласті Голарктичної області.

• Верблюди-дромедари
• Золотистий шакал
• Газель джейран
• Кулан
• Ґербіл Чесмана

Див. також: Ссавці Кувейту, Птахи Кувейту та

Охорона природи

Докладніше:

Кувейт є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару.

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: про запобігання забрудненню моря скиданням відходів.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: раптові зливи, що руйнують автошляхи, саманні житла можливі з жовтня по квітень; пилові бурі найбільш часті з березня по серпень.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• обмежені ресурси природних джерел питної води, дефіцит покривають найбільші й найкращі у світі установки з опріснення морської води;
• забруднення повітря і вод;
• спустелювання.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Кувейту можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

• Західна Азія
• Аравія

Примітки

1. Kuwait, Geography. Factbook.
2. Котляков В. М., 2006.
3. Поспелов Е. М., 2005.
4. Атлас світу, 2005.
5. Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
6. Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
7. Кувейт // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
9. ФГАМ, 1964.
10. Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
• Кувейт // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

• (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

• (рос.) , ,  Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н.,  Пустыни. — М.  : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
• (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
• (рос.) Кувейт // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
• (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

• Вікісховище : Атлас Кувейту.
• Карти Кувейту : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Kuwait : ( )[англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Кувейт : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Кувейту.