Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гарегін також Ґареґін Нжде вірм Գարեգին Նժդեհ справжнє ім я Гарегін Егішевич Тер Арутюнян вірм Գարեգին Եղիշեի Տեր Հարութ

Гарегін Нжде

Гарегін Нжде

Гарегін (також Ґареґін) Нжде (вірм. Գարեգին Նժդեհ, справжнє ім'я — Гарегін Егішевич Тер-Арутюнян, вірм. Գարեգին Եղիշեի Տեր-Հարությունյան; 1 січня 1886, с. Кузнут, Еріванська губернія — 21 грудня 1955, Владимирський централ) — герой вірменського національно-визвольного руху початку XX століття, вірменський військовий і державний діяч. Основоположник цегакронізму — концепції вірменської національної ідеології.

Гарегін Нжде

вірм. Գարեգին Նժդեհ

вірм. Գարեգին Եղիշեի Տեր-Հարությունյան
image
Ім'я при народженнівірм. Գարեգին Եղիշեի Տեր-Հարությունյան
ПрізвиськоНжде
Народження1 січня 1886(1886-01-01)
с. Кузнут, Нахічеванський повіт, Еріванська губернія, Російська імперія нині Бабецький район Азербайджану.
Смерть21 грудня 1955(1955-12-21) (69 років)
Владимирський централ, Владимир, РСФСР
ПохованняСпітакавор і d
Національністьвірменин
Країнаimage
Приналежність
image
Російська імперія
1886—1912
image
Болгарія
(1912—1913)
image
Російська імперія
(1914—1916)
image
Республіка Вірменія
(1918—1920)
image
Гірська Вірменія
(1921)
ОсвітаСанкт-Петербурзький державний університет
ПартіяДашнакцутюн[1]
Звання
спарапет
(воєначальник)
Війни / битви
Автографimage
Нагороди
image
Орден Святого Володимира 3 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом
image
Георгіївський хрест 2 ступеня
image
Георгіївський хрест 3 ступеня
image
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
image Гарегін Нжде у Вікісховищі
Див. також: Гарегін

Біографія

Народився в сім'ї священика в 1886 році в селі Кузнут Нахічеванського повіту Ериванської губернії. При хрещенні був названий ім'ям Аракел. Початкову освіту здобув в російській школі у Нахічевані, продовжив навчання в гімназії Тифлісу. 1902 року Тер-Арутюнян поступив на юридичний факультет Петербурзького університету. Але через два роки навчання він залишає університет.

У 1906 році Нжде перебрався до Болгарії. Там він вступає в нелегальне військове училище, яке було створене 1907 року за пропозицією одного з лідерів партії Дашнакцутюн, Ростома Зорьяна. У ньому пройшли навчання понад 400 вірмен і болгар, яких навчали військовій справі і готували до революційної діяльності на території Турецької Вірменії та Македонії..

Після закінчення цього навчального закладу повернувся на Кавказ, де приєднався до партизанського загону Мурада Себастаці і вступив до лав АРФД.

У листопаді 1907 року офіцером вирушив до Персії і взяв активну участь у перській революції. У серпні 1908 року повернувся у Кузнут.

У вересні 1909 Нжде був заарештований царською владою («Справа партії Дашнакцутюн», і ув'язнений разом з 163_ма дашнаками). Відсидів в 4-х в'язницях: 1 — у місті Джульфа (Азербайджан), 2 — Нахічеванська в'язниця, 3 — Новочеркаська в'язниця, 4 — Петербурзька тюрма. У березні 1912 року він був звільнений з в'язниці і переїхав до Болгарії.

Участь в Балканській війні

image
Гарегін Нжде, 1913 рік.

У період 1-ї Балканської війни вірмени, що проживали в християнських країнах Балкан, підтримали тамтешні уряди в боротьбі проти Османської імперії. Гарегін Нжде почав воювати 16 вересня 1912 року.. Разом з Андраніком йому вдалося залучити до участі у війні кілька сотень вірменських добровольців.

20 жовтня 1912 року Нжде призначено командиром Другої вірменської роти. У листопаді 1912 року біля села Мерхамлі, на березі річки Маріца в Беломор'ї, у складі 3-й болгарської бригади, Нжде, разом зі своєю ротою, взяв участь в розгромі турецького корпусу генерала Явера-паші. За цей бій Нжде був нагороджений болгарськими та грецькими нагородами, серед яких — (болг. Орден „За храброст“ IV ступеню та званням «Герой Балканських народів».

18 червня 1913 року, під час боїв, Нжде було поранено.

В числі від 19 липня 1913 року газета «Київська думка» публікує нарис свого військового кореспондента Льва Троцького про вірменську добровольчу роту, що воювала проти Туреччини під час першої Балканської війни, за свободу Македонії та Фракії.:

Ротой командует армянин-офицер, в форме. Его величают просто «товарищ Гарегин». Гарегин, это — бывший студент Петербургского университета, привлекавшийся по знаменитому «лыженскому» процессу Дашнакцутюн и оправданный после трехлетнего заключения. Он прошел в Софии курс военного училища и числился до войны подпоручиком запаса болгарской армии.

Перша світова війна

Напередодні Першої світової війни Нжде, як і багато інших представників Дашнакцутюн, отримав від царського уряду помилування, і на початку жовтня 1914 року переїхав до Тифлісу. На початку війни Наждех входив до складу Російської армії, заступником командира 2-ї вірменської добровольчої дружини. Командиром цієї дружини був Драстамат Канаян на прізвисько Дро. Надалі Нжде командував окремою вірмено-єзидською військовою частиною. У певний період, заступником командира воював у складі зведеної дружини, під орудою Вардана Ханасорі. Ця дружина входила до Араратського загону, пізніше — до 1-го Вірменському полку.

З травня 1915 року по 25 липня 1916 року Нжде брав участь у битвах за звільнення Західної Вірменії, за що був нагороджений орденами св. Володимира 3-го ступеня, св. Анни 4-го ступеня і Георгіївськими хрестами 3-го і 2-го ступенів.

У липні 1915 року отримав чин поручика.

З травня 1917 року Нжде був міським комісаром в Александрополі.

Республіка Вірменія

У травні 1918 року Нжде прикриває відступ вірменських військ з Карської області, ведучи бій при Аладжі; при цьому Гарегіну вдалося вивезти з міста Ані матеріали розкопок професора Марра Миколи Яковича.

21 травня 1918 року турецькі війська підійшли до Каракілісе.

25—28 травня 1918 року Нжде командував загоном у битві біля Каракілісе (Ванадзор), в результаті якого турки вирішили не просуватися вглиб Вірменії. У цій битві знову був поранений. Нагороджений орденом за Мужність.

У грудні 1918 року Нжде придушив повстання турок в Веді. 1919 року Нжде служив в вірменській армії і брав участь в різних битвах. За придушення повстання в Ведібасарі Нжде був нагороджений орденом Св. Володимира 3-го ступеня.

У серпні 1919 року військовий міністр Вірменії наказом № 3 присвоює Нжде чин капітана.

Діяльність у Зангезурі

цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним та за можливості виправте недоліки. (березень 2019)
Див. також: Сюнік та Республіка Гірська Вірменія
image

4 вересня 1919 року Нжде було направлено зі своїм загоном у Зангезур (область Сюнік) — для захисту області, оголошеної Азербайджаном частиною своєї держави. У жовтні 33-річний Нжде був призначений на посаду командувача південно-східним фронтом Зангезура (Сюніка), тоді як обороною північного району, Сісіан, керував Погос Тер-Давтян.

За власним висловом Нжде —

«Потім я присвятив себе справі фізичного захисту підданих небезпеці вірмен Капана і Аревіку, відбиваючи періодичні напади мусаватського Азербайджану і турецьких паші Нурі і Халіла».

У грудні 1919 року Нжде у Гехвадзорі придушує опір в 32 азербайджанських селах, які по вірменським даними стали лихом для Капана і прилеглих районів.

У березні 1920 року вірмено-азербайджанська війна відновилася скрізь по спірних областях (Зангезур, Карабах, Нахіджеван). 28 квітня Баку був зайнятий Червоною Армією, і там була проголошена Радянська влада; на початку липня Червона Армія увійшла в Зангезур, і в середині місяця між нею і вірменськими силами почалися бої.

Весною 1920 року уряд Вірменії присвоює Ґарегину Нждеху чин полковника.

10 серпня 1920 було укладено угоду між Совєтською Росією і Республікою Вірменія, по якому спірні області займалися військами Червоної Армії. Побоюючись, що Зангезур після цього може перейти під контроль Радянського Азербайджану, Нжде не визнав цієї угоди і відмовився йти з Зангезура.

На початку вересня Капан був зайнятий військами Червоної Армії, а Нжде з його загоном був відсунутий до Хуступкських гір (околиці Мегрі, древній Аревік), де він закріпився, скориставшись неприступною місцевості.

Однак, на початку жовтня 1920 року у Зангезурі почалося масове повстання проти Радянської влади, яке очолили Нжде і Тер-Давтян, а після загибелі останнього — одноосібно Нжде). До 21 листопада дві бригади 11-й Червоної Армії і кілька союзних їй турецьких батальйонів Завал-паші були розгромлені повсталими в битві біля Татевського монастиря, і 22 листопада Нжде вступив до Горіса. Радянські сили залишили Зангезур (в ході цих подій за деякими даними загинуло близько 12000 солдатів Червоної Армії).

25 грудня 1920 з'їзд, що відбувся в Татевському монастирі, проголосив «Автономну Сюнікську республіку», яку фактично очолив Нжде, що прийняв давній Вірменський титул спарапета (головнокомандувача). Керівництво Радянської Вірменії оголосив нагороду за голову «глави Зангезурський контрреволюції» «авантюриста Нжде». Лютневе повстання в Вірменії відтягнуло на себе сили Червоної Армії, на деякий час давши Зангезурові перепочинок; навесні, з придушенням лютневого повстання, до Зангезуру відступили сили повстанців. На той час Нжде поширив свою владу на частину Нагірного Карабаху, з'єднавшись з діючими там повстанцями.

26 квітня 1921 року на II Татевському з'їзді, у роботі якого брали участь 95 делегатів від 64 сіл, була проголошена Республіка Лернаайастан (Республіка Гірська Вірменія), а Нжде очолив її як прем'єр-міністр, військовий міністр і міністр закордонних справ.

1 червня на проведеному в Ґорісі спільному засіданні «Комітету визволення Батьківщини» і Республіки Нагірна Вірменія, «Нагірна Вірменія» перейменовується на Вірменію (Республіка Вірменія), як продовження Першої Республіки; її прем'єром був призначений прем'єр останньої — Симон Врацян, а Нжде був призначений військовим міністром. За свідченням самого Нжде, єдиною помилкою в ті дні було оголошення Лернаайастана Вірменією, що сталося проти його волі.

У липні 1921 року, після офіційного опублікування в пресі рішення Революційного комітету Вірменії залишити Сюнік у складі Вірменії і заручившись гарантіями керівництва Радянської Вірменії щодо збереження Сюніка в складі Вірменії, Нжде зі своїми соратниками перейшов через річку Аракс в Персію.

За свідченнями (на допиті в тюрмі) Дашнака Оганеса Деведжяна, колишнього секретаря бюро уряду Вірменії, Нжде, очолюючи військовий рух в Зангезурі, використовувався дашнакским урядом Вірменії не стільки для упокорення місцевих азербайджанців, як задля очищення території Зангезура від них, а потім в боротьбі проти Червоної Армії.

Зі слів Том де Ваала, захопивши в 1921 році Зангезур, Нжде вигнав звідти залишки азербайджанського населення і домігся, як евфемістично висловився вірменський автор Клод Мутафян, «реарменізаціі» регіону.

Еміграція

image
Пам'ятна дошка на будинку Нжде в Софії, де він був заарештований в 1944 р. Дата арешту і місце смерті вказані помилково.

У Персії Нжде на деякий час зупинився в селі Мужамбар, а приблизно через місяць перебрався в Тавриз.

На той час проти Гарегіна Нжде була розпочата наклепницька кампанія, призвідниками якої були більшовицькі агенти і ті члени об'єднаного уряду Республіки Вірменія та Республіки Лернаайастан, яких Нжде не раз публічно засуджував.

У липні 1921 року Вищою судовою інстанцією на Гарегіна Нжде було заведено судову справу. Йому було висунуто звинувачення в «споспешествованіі падіння Республіки Лернаайастан». 29 вересня партійний суд постановив:

«Виключити Нжде з лав партії Дашнакцутюн і винести його справу на розгляд майбутнього 10-го з'їзду партії»

.

Однак у квітні-травні 1923 року партійний конгрес, а потім 10-й з'їзд (17 листопада 1924 — 17 січня 1925 року), відновлює Нжде в рядах партії.

Із 1922 по 1944 рік Нжде проживав у Софії (Болгарія), був членом Балканського комітету АРФД.

Нжде влітку 1913 року в Софії заручився, а в 1935 році — одружився з Епімою Сукіасян. Навесні 1945 року його дружину і сина заслали в болгарське місто Павликени, де 24 лютого 1958 року Сукіасян померла від туберкульозу. Син, Сукіас-Вреж Тер-Арутюнян після демобілізації з армії 1960 року оселився в Софії.

Створення Цегакрона

Докладніше: Цегакрон

У 1933 році Нжде брав участь у 12-х Зборах Вірменської Революційної Федерації, на яких були присутні майже всі відомі вірменські діячі в еміграції. Нжде там представляв вірменських емігрантів Болгарії. Ним було запропоновано кілька пунктів для організації вірменської еміграції з метою боротьби проти Туреччини і більшовиків. Основним завданням він вважав організацію вірменської молоді, з цією метою влітку 1933 року він поїхав в США.

У рамках Дашнакцутюн Гарегином Нжде в тому ж році була створена молодіжна організація, група «Цегакрон», яка характеризується політологом Волкером Якобі, як прото-фашистська, пізніше перейменована в «Вірменську молодіжну організацію» (англ. Armenian Youth Federation). У США, в місцях компактного проживання вірмен, ним були створені Заприсяжені Спілки (Цегакрон Ухтер). У Болгарії, Німеччини, Румунії, в Греції і у Франції були відкриті філії організації. При створенні Цегакрона Нжде був переважно керований переважаючими в 1930-х роках расистськими теоріями та ідеологіями.

image
Гарегін Нжде c членами «Цегакрон» (США, Бостон, 1933 рік)

Назва «Цегакрон» походить від слів «раса» [: ком.] і «релігія» Противники дашнаків вважають це «расовим поклонінням», з чіткою конотацією фашизму, прихильники перекладають як «віддані раси», «послідовники раси».

Його основною ідеєю було створити у свідомості північноамериканської вірменської молоді чіткий зв'язок з поняттям національної ідентичності. Основна думка полягала в тому, що перш за все слід розглядати націю. Нжде пропагував «расовий патріотизм», як «природну і логічну реакцію проти чужого середовища, яке загрожує самому існуванню нашої раси». Стиль і гасла його руху вторили фашистським рухам Європи.

В уніформі використовувалися два з трьох кольорів триколору полеглої республіки, сині сорочки і помаранчеві хустки. За словами Нжде:

«Заперечення прапора означає заперечення нашої ідентичності. Ми не можемо бути нейтральними в цьому питанні. Бо, якщо ми залишимося нейтральними, то, що стане з ідентичністю вірмен за межами батьківщини».

На думку , Нжде мав справді фашистський ухил, створюючи цю організацію.

Ним в Софії 1935 року була опублікована робота «Американське вірменство — Рід та його непотріб», а також значна кількість статей, в одній із яких він писав:

image Якщо до цього дня наш народ отримує лише удари і трагічно нездатний дати відсіч - причина в тому, що він не живе як рід... Цегакронство - ось панацея, без якої вірмени залишаться політично найбільш знедоленою частиною людства. image

Цим Нжде було покладено початок теорії «Вірменизма». Девізом організації було «Вірменію — вірменам», а метою створення — «Виховати родоповажаюче покоління, представники якого жили б і діяли як піддані і воїни свого роду, хоч де були і яке б соціальне становище не займали».

Друкованим органом «Цегакрон» стає емігрантська газета «Размик», яка почала видаватися Нжде разом з Айком Асатряном в 1937 році.

Нжде протиставив «Цегакрон» партії «Дашнакцутюн», політика якої, на його думку, була нерішучою. Починаючи з середини 1935 року розпочинається загострення відносин між «Цегакрон» і «Дашнакцутюн». На думку лідерів «Дашнакцутюн», «Цегакрон» була молодіжним крилом партії, що дозволяло не рахуватися з її керівництвом. Загострення відносин мало місце також між Нжде і керівником Бюро АРФ [en]. На думку Тер-Мінасяна, створена Нжде організація була небезпечна для вірменства і могла привести до розколу партії зсередини.

Відповідно до думки багатьох дослідників, коли, на думку «Дашнакцутюн», погляди Нжде стали екстремістськими, фашистськими і расистськими, він був виключений з партії. Це сталося в 1938 році на 13-х Зборах «Дашнакцутюн». Пізніше з боку «Дашнакцутюн» робилися спроби повернути Нжде. Так, в 1939 році, генерал Дро намагався переконати його повернутися і очолити «Цегакрон» та «Дашнакцутюн». Нжде відмовився, однак заявив про намір співпрацювати з партією з метою вирішення загальновірменських проблем.

Нжде сприяв Айку Асатряну при створенні в кінці 1937 року ідеології емігрантської організації «Таронаканутюн» (Таронство), що ґрунтувалась на ідеях націоналізму, а також підтримувала і розвивала ідеї арійського походження вірмен. Офіційним друкованим виданням організації був тижневик «Таронський Орел» («Тарон Арців»). За своєю ідеологією цей рух мало чим відрізнявся від «Цегакрона». На початку Другої світової війни, почалося формування напіввійськових розвідувально-диверсійних груп з членів «Цегакрона» і «Таронаканутюна», які попередньо пройшли військово-психологічну підготовку. Пізніше їх навчали в таборах Абверу, під керівництвом Нжде, з метою перекидання надалі на територію Кавказу і Туреччини.

Період II світової війни

Повернувшись до Болгарії, Нжде налагоджує зв'язки з Берліном, маючи на меті переконати нацистів напасти на Туреччину. На початку 1940-х років бере участь в створенні вірменських воєнізованих частин в складі Вермахту, що пройшли навчання під керівництвом інструкторів СС. На початку Другої світової війни Гарегін Нжде став співпрацювати з владою Німеччини, маючи на меті в разі захоплення німцями Закавказзя запобігти можливому вторгненню Туреччини до Радянської Вірменії і по можливості за допомогою Німеччини відновити незалежність Вірменії.

У 1942 році з ініціативи нацистської військової адміністрації була створена Вірменська національна рада (Armenischen Nationalen Gremiums ) на чолі з професором Берлінського Університету Арташесом Абегяном. Для участі в роботі ради Абегян запрошує Гарегіна Нжде. У грудні 1942 року Нжде стає одним із семи членів Вірменської національної ради (створеної в Берліні) і заступником редактора газети Національної Ради «Азат Айастан» («Вільна Вірменія») (головний редактор — [hy]).

Згідно з документами ЦРУ, розсекреченими відповідно до закону про розкриття нацистських військових злочинів, 1 вересня 1945 року, в вірменському тижневику [en] був опублікований переклад оригінального німецького документа, з якого випливало, що Вірменська національна рада, до якої входили дашнакскі лідери — голова Арташес Абегян, заступник Абрам Фулханданян, Арутюн Багдасарян, Давид Давідханян, Гарегін Нжде, Ваган Папазян, Дро Канаян і Дертовмасян, — свого часу зверталася до нацистського міністра східних окупованих територій з пропозицією про створення німецької колонії на території радянської Вірменії.

Нжде і генерал Дро брали участь в агітації серед радянських військовополонених-вірмен, що мала на меті набір добровольців до Вірменського легіону, підрозділи якого були задіяні в боях на Північному Кавказі, а пізніше — на Західному фронті.

Він воював на боці німців проти Радянського Союзу, за даними політолога Волкера Якобі, разом з генералом Дро в складі 812 батальйону.

За даними енциклопедії «Велика Вітчизняна війна 1941—1945 років», на території Болгарії в період війни Нжде було завербовано понад 30 агентів вірменського походження. Він брав участь в їх диверсійній підготовці, а також в перекиданні в тил радянської армії з метою ведення підривної діяльності.

Бібліографія

Переклади українською

2022 - Вибране (збірка праць Ґареґіна Нжде).

Примітки

  1. Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 269.
    d:Track:Q2657718d:Track:Q124737635
  2. Агоп Гарабедян. Сотрудничество и совместные действия армянского и болгарского освободительных движений в конце XIX и начале XX века. — Регнум, 2011. — Т. X. — С. 67—87.
  3. . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2019.
  4. Нжде [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.], Энциклопедия фонда «Хайазг»
  5. Сюні Рональд Григор. They Can Live in the Desert but Nowhere Else. — Princeton University Press, 2015. — С. 183.
  6. Македоно-одринското опълчение 1912—1913. Личен състав по документи на Дирекция «Централен военен архив», София, 2006, с. 521. [ 2017-08-25 у Wayback Machine.]
  7. Михайлов, Иван. Карекин Нъждех. // Македонска трибуна, г. 31, бр. 1601, 21 ноември 1957
  8. К 125-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ ГАРЕГИНА НЖДЕ (1.01.1886 — 21.12.1955) [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] № 05 (152) Май 2010 года, НОЕВ КОВЧЕГ
  9. . Миф и правда о расстреле в Татеве [ 4 березня 2019 у Wayback Machine.]
  10. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 9 березня 2019.
  11. Том де Ваал. Черный сад // Русская служба Би-би-си. — 2005. — Т. Глава 9. Противоречия. Сюжет двадцатого века.
  12. Абрамян Е. А. . — 2009.
  13. Volker Jacoby. {{{Заголовок}}}.
    Оригінальний текст (нім.)
    Auch wurde problematisches Verhalten einzelner Parteimitglieder, etwa die Tatsache, daß General Garegin Nždeh (zusammen mit General Dro) im 812. Bataillon auf Seiten der Deutschen gegen die Sowjetunion gekämpft hatte, kaum thematisiert. Zuvor hatte Nždeh im Rahmen der ARF eine Jugendorganisation gegründet, die proto-faschistische Gruppe der Ceghagrons. Als Nždehs Auffassungen zu extrem und faschistisch für den Geschmack der ARF geworden waren, wurde er aus der Partei ausgeschlossen und seine Organisation in Armenian Youth Federation (AYF) umbenannt.
  14. Vahe Sahakyan. {{{Заголовок}}}.
  15. Razmik Panossian. {{{Заголовок}}}.
    Оригінальний текст (англ.)
    One example of the ARF mobilising young Armenians along these lines is the 1930s drive in North America to establish a youth organisation.

    A veteran party member, and a hero from the independent republic, Garegin Nzhdeh, went from community to community establishing 'Tseghakron' cells of active youth. The word tseghakron is derived from 'race' and 'religion'. Anti-Dashnaks called it 'race worshipping' (with clear connotations of fascism). Sympathisers translated it as 'devotees of the race', 'followers of the race' or 'believers of the race' (S. Atamian, Armenian Community, p. 392; cf. pp. 388-96). The basic idea behind Nzhdeh's activities was to link the North American youth to a clear notion of national identity. His main premise was that the race, or the nation, should be considered above all else. He and the ARF initially had some success mainly due to Nzhdeh's charismatic personality.

    But they could not maintain the momentum in the long run. Nzhdeh, who was an anti-Soviet and anti-Turkish Nazi sympathiser, eventually left for Europe where he sought allies to overthrow the Soviet regime in Armenia. He was eventually expelled from the ARF for his extreme and racist views. The youth organisation he had helped to set up was renamed Armenian Youth Federation. Nzhdeh himself was captured by Soviet forces in Sofia in early 1945; he died in a Soviet prison in 1954. In post-Soviet Armenia Nzhdeh is considered a national hero, his racism minimised and nationalism applauded. His Tseghakron ideology is adhered to by extreme nationalists (R. Panossian, 'Past as Nation', pp. 130-6).
  16. Thomas de Waal. {{{Заголовок}}}.
    Оригінальний текст (англ.)
    In support of the flag, a veteran Dashnak general, Garegin Njdeh, founded an ARF youth movement named Tzeghagron, or "Race Worshp". (Its name was later changed to the less controversial Armenian Youth Federation). Njdeh propagated "Racial Patriotism" as "the natural and logical reaction against foreign environment which is threatening the very existence of our race." In style and slogans, his movement echoed the fascist movements of Europe. Each chapter had to make a pledge (ookht). The uniform used two of the three colors of the tricolor flag, having blue shirts and orange kerchiefs. Njdeh wrote, "To deny the flag is to deny our identity. We can not be neutral in this matter. For if we remain neutral, what is to be the identity of the Armenians outside the homeland."
  17. Thomas de Waal. {{{Заголовок}}}.
    Оригінальний текст (англ.)
    The other general who fought with the Nazis was Dashnak veteran Garegin Njdeh, who had been Dro's comrade-in-arms in the tsarist army. He had genuine fascist leanings, having founded the Armenian "Race Worship" movement in the United States in the 1930s.
  18. Абрамян Е. А. . — 2009.
  19. Мелкумян Л. Є. . — 2017.
  20. Vahe Sahakyan. {{{Заголовок}}}.
    Оригінальний текст (англ.)
    Many scholars believe that the expulsion of Nzhdeh from the Dashnaktsutyun was because of his «extreme and racist views»
  21. Vahe Sahakyan. {{{Заголовок}}}.
  22. [http: //www.foia. cia.gov/sites/default/files/document_conversions/1705143/KANAYAN%2C%20DROSTAMAT_0002.pdf Nazi War Crimes Disclosure Act]
    Оригінальний текст (англ.)
    An original German document translated into Armenian and published in France, translated into English and published in the Armenian Mirror Spectator, for Sat. Sept 1, 1945; shows the connection of subject with the Armenian National Council and the agreement made with the ARF. the Council appealed to Alfred Rosenberg, Nazi Minister of the Eastern Occupied Areas, to turn Soviet Armenia into a German Colony. The Council was composed of the following Tashnag leaders: Pres. Prof. Ardashes ABEGHIAN; Vice-Pres. Abraham FULKHADANIAN; Secretary Haroutune BAGHDASARIAN; Members - David DAVIDKHANIAN, Garegin NUSDEH (founder of Tzeghagrons), Vahan PAPAZIAN, (Count) Dro Ganayan, and DERTOVMASIAN.
  23. Yair Auron. {{{Заголовок}}}.
    Оригінальний текст (англ.)
    The expected prize was an Armenian state, in an expected new order in a new world created by Nazi-Germany. Aid was given in propaganda and intelligence in which the Armenian organizations were active. Besides the veterans of the Armenian Guerrilla, who escaped after WWI to the USA, (Drastamat Kanayan known by his nickname «Dro» and Garegin Nzhdeh) came back to Europe, and created the Armenian Legion that counted 200,000 soldiers, was trained by SS officers and participated in the occupation of the Crimean Peninsula and the Caucasus [200,000 in the text-not 20,000 as mentioned sometimes in Turkish sources regarding the 812 Armenian battalion-YA].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Garegin takozh Garegin Nzhde virm Գարեգին Նժդեհ spravzhnye im ya Garegin Egishevich Ter Arutyunyan virm Գարեգին Եղիշեի Տեր Հարությունյան 1 sichnya 1886 s Kuznut Erivanska guberniya 21 grudnya 1955 Vladimirskij central geroj virmenskogo nacionalno vizvolnogo ruhu pochatku XX stolittya virmenskij vijskovij i derzhavnij diyach Osnovopolozhnik cegakronizmu koncepciyi virmenskoyi nacionalnoyi ideologiyi Garegin Nzhdevirm Գարեգին Նժդեհ virm Գարեգին Եղիշեի Տեր ՀարությունյանIm ya pri narodzhennivirm Գարեգին Եղիշեի Տեր ՀարությունյանPrizviskoNzhdeNarodzhennya1 sichnya 1886 1886 01 01 s Kuznut Nahichevanskij povit Erivanska guberniya Rosijska imperiya nini Babeckij rajon Azerbajdzhanu Smert21 grudnya 1955 1955 12 21 69 rokiv Vladimirskij central Vladimir RSFSRPohovannyaSpitakavor i dNacionalnistvirmeninKrayinaPrinalezhnistRosijska imperiya 1886 1912 Bolgariya 1912 1913 Rosijska imperiya 1914 1916 Respublika Virmeniya 1918 1920 Girska Virmeniya 1921 OsvitaSankt Peterburzkij derzhavnij universitetPartiyaDashnakcutyun 1 Zvannyasparapet voyenachalnik Vijni bitviPersha Balkanska vijna 1912 1913 Druga Balkanska vijna 1913 Virmenskij vizvolnij ruh 1914 1921 Kavkazkij frontAvtografNagorodiOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenya z mechami ta bantomGeorgiyivskij hrest 2 stupenyaGeorgiyivskij hrest 3 stupenyaKavaler ordena Za horobrist Bolgariya Garegin Nzhde u VikishovishiDiv takozh GareginBiografiyaNarodivsya v sim yi svyashenika v 1886 roci v seli Kuznut Nahichevanskogo povitu Erivanskoyi guberniyi Pri hreshenni buv nazvanij im yam Arakel Pochatkovu osvitu zdobuv v rosijskij shkoli u Nahichevani prodovzhiv navchannya v gimnaziyi Tiflisu 1902 roku Ter Arutyunyan postupiv na yuridichnij fakultet Peterburzkogo universitetu Ale cherez dva roki navchannya vin zalishaye universitet U 1906 roci Nzhde perebravsya do Bolgariyi Tam vin vstupaye v nelegalne vijskove uchilishe yake bulo stvorene 1907 roku za propoziciyeyu odnogo z lideriv partiyi Dashnakcutyun Rostoma Zoryana U nomu projshli navchannya ponad 400 virmen i bolgar yakih navchali vijskovij spravi i gotuvali do revolyucijnoyi diyalnosti na teritoriyi Tureckoyi Virmeniyi ta Makedoniyi Pislya zakinchennya cogo navchalnogo zakladu povernuvsya na Kavkaz de priyednavsya do partizanskogo zagonu Murada Sebastaci i vstupiv do lav ARFD U listopadi 1907 roku oficerom virushiv do Persiyi i vzyav aktivnu uchast u perskij revolyuciyi U serpni 1908 roku povernuvsya u Kuznut U veresni 1909 Nzhde buv zaareshtovanij carskoyu vladoyu Sprava partiyi Dashnakcutyun i uv yaznenij razom z 163 ma dashnakami Vidsidiv v 4 h v yaznicyah 1 u misti Dzhulfa Azerbajdzhan 2 Nahichevanska v yaznicya 3 Novocherkaska v yaznicya 4 Peterburzka tyurma U berezni 1912 roku vin buv zvilnenij z v yaznici i pereyihav do Bolgariyi Uchast v Balkanskij vijniGaregin Nzhde 1913 rik U period 1 yi Balkanskoyi vijni virmeni sho prozhivali v hristiyanskih krayinah Balkan pidtrimali tamteshni uryadi v borotbi proti Osmanskoyi imperiyi Garegin Nzhde pochav voyuvati 16 veresnya 1912 roku Razom z Andranikom jomu vdalosya zaluchiti do uchasti u vijni kilka soten virmenskih dobrovolciv 20 zhovtnya 1912 roku Nzhde priznacheno komandirom Drugoyi virmenskoyi roti U listopadi 1912 roku bilya sela Merhamli na berezi richki Marica v Belomor yi u skladi 3 j bolgarskoyi brigadi Nzhde razom zi svoyeyu rotoyu vzyav uchast v rozgromi tureckogo korpusu generala Yavera pashi Za cej bij Nzhde buv nagorodzhenij bolgarskimi ta greckimi nagorodami sered yakih bolg Orden Za hrabrost IV stupenyu ta zvannyam Geroj Balkanskih narodiv 18 chervnya 1913 roku pid chas boyiv Nzhde bulo poraneno V chisli vid 19 lipnya 1913 roku gazeta Kiyivska dumka publikuye naris svogo vijskovogo korespondenta Lva Trockogo pro virmensku dobrovolchu rotu sho voyuvala proti Turechchini pid chas pershoyi Balkanskoyi vijni za svobodu Makedoniyi ta Frakiyi Rotoj komanduet armyanin oficer v forme Ego velichayut prosto tovarish Garegin Garegin eto byvshij student Peterburgskogo universiteta privlekavshijsya po znamenitomu lyzhenskomu processu Dashnakcutyun i opravdannyj posle trehletnego zaklyucheniya On proshel v Sofii kurs voennogo uchilisha i chislilsya do vojny podporuchikom zapasa bolgarskoj armii Persha svitova vijnaNaperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Nzhde yak i bagato inshih predstavnikiv Dashnakcutyun otrimav vid carskogo uryadu pomiluvannya i na pochatku zhovtnya 1914 roku pereyihav do Tiflisu Na pochatku vijni Nazhdeh vhodiv do skladu Rosijskoyi armiyi zastupnikom komandira 2 yi virmenskoyi dobrovolchoyi druzhini Komandirom ciyeyi druzhini buv Drastamat Kanayan na prizvisko Dro Nadali Nzhde komanduvav okremoyu virmeno yezidskoyu vijskovoyu chastinoyu U pevnij period zastupnikom komandira voyuvav u skladi zvedenoyi druzhini pid orudoyu Vardana Hanasori Cya druzhina vhodila do Araratskogo zagonu piznishe do 1 go Virmenskomu polku Z travnya 1915 roku po 25 lipnya 1916 roku Nzhde brav uchast u bitvah za zvilnennya Zahidnoyi Virmeniyi za sho buv nagorodzhenij ordenami sv Volodimira 3 go stupenya sv Anni 4 go stupenya i Georgiyivskimi hrestami 3 go i 2 go stupeniv U lipni 1915 roku otrimav chin poruchika Z travnya 1917 roku Nzhde buv miskim komisarom v Aleksandropoli Respublika VirmeniyaU travni 1918 roku Nzhde prikrivaye vidstup virmenskih vijsk z Karskoyi oblasti veduchi bij pri Aladzhi pri comu Gareginu vdalosya vivezti z mista Ani materiali rozkopok profesora Marra Mikoli Yakovicha 21 travnya 1918 roku turecki vijska pidijshli do Karakilise 25 28 travnya 1918 roku Nzhde komanduvav zagonom u bitvi bilya Karakilise Vanadzor v rezultati yakogo turki virishili ne prosuvatisya vglib Virmeniyi U cij bitvi znovu buv poranenij Nagorodzhenij ordenom za Muzhnist U grudni 1918 roku Nzhde pridushiv povstannya turok v Vedi 1919 roku Nzhde sluzhiv v virmenskij armiyi i brav uchast v riznih bitvah Za pridushennya povstannya v Vedibasari Nzhde buv nagorodzhenij ordenom Sv Volodimira 3 go stupenya U serpni 1919 roku vijskovij ministr Virmeniyi nakazom 3 prisvoyuye Nzhde chin kapitana Diyalnist u ZangezuriNejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim ta za mozhlivosti vipravte nedoliki berezen 2019 Div takozh Syunik ta Respublika Girska Virmeniya 4 veresnya 1919 roku Nzhde bulo napravleno zi svoyim zagonom u Zangezur oblast Syunik dlya zahistu oblasti ogoloshenoyi Azerbajdzhanom chastinoyu svoyeyi derzhavi U zhovtni 33 richnij Nzhde buv priznachenij na posadu komanduvacha pivdenno shidnim frontom Zangezura Syunika todi yak oboronoyu pivnichnogo rajonu Sisian keruvav Pogos Ter Davtyan Za vlasnim vislovom Nzhde Potim ya prisvyativ sebe spravi fizichnogo zahistu piddanih nebezpeci virmen Kapana i Areviku vidbivayuchi periodichni napadi musavatskogo Azerbajdzhanu i tureckih pashi Nuri i Halila U grudni 1919 roku Nzhde u Gehvadzori pridushuye opir v 32 azerbajdzhanskih selah yaki po virmenskim danimi stali lihom dlya Kapana i prileglih rajoniv U berezni 1920 roku virmeno azerbajdzhanska vijna vidnovilasya skriz po spirnih oblastyah Zangezur Karabah Nahidzhevan 28 kvitnya Baku buv zajnyatij Chervonoyu Armiyeyu i tam bula progoloshena Radyanska vlada na pochatku lipnya Chervona Armiya uvijshla v Zangezur i v seredini misyacya mizh neyu i virmenskimi silami pochalisya boyi Vesnoyu 1920 roku uryad Virmeniyi prisvoyuye Gareginu Nzhdehu chin polkovnika 10 serpnya 1920 bulo ukladeno ugodu mizh Sovyetskoyu Rosiyeyu i Respublikoyu Virmeniya po yakomu spirni oblasti zajmalisya vijskami Chervonoyi Armiyi Poboyuyuchis sho Zangezur pislya cogo mozhe perejti pid kontrol Radyanskogo Azerbajdzhanu Nzhde ne viznav ciyeyi ugodi i vidmovivsya jti z Zangezura Na pochatku veresnya Kapan buv zajnyatij vijskami Chervonoyi Armiyi a Nzhde z jogo zagonom buv vidsunutij do Hustupkskih gir okolici Megri drevnij Arevik de vin zakripivsya skoristavshis nepristupnoyu miscevosti Odnak na pochatku zhovtnya 1920 roku u Zangezuri pochalosya masove povstannya proti Radyanskoyi vladi yake ocholili Nzhde i Ter Davtyan a pislya zagibeli ostannogo odnoosibno Nzhde Do 21 listopada dvi brigadi 11 j Chervonoyi Armiyi i kilka soyuznih yij tureckih bataljoniv Zaval pashi buli rozgromleni povstalimi v bitvi bilya Tatevskogo monastirya i 22 listopada Nzhde vstupiv do Gorisa Radyanski sili zalishili Zangezur v hodi cih podij za deyakimi danimi zaginulo blizko 12000 soldativ Chervonoyi Armiyi 25 grudnya 1920 z yizd sho vidbuvsya v Tatevskomu monastiri progolosiv Avtonomnu Syuniksku respubliku yaku faktichno ocholiv Nzhde sho prijnyav davnij Virmenskij titul sparapeta golovnokomanduvacha Kerivnictvo Radyanskoyi Virmeniyi ogolosiv nagorodu za golovu glavi Zangezurskij kontrrevolyuciyi avantyurista Nzhde Lyutneve povstannya v Virmeniyi vidtyagnulo na sebe sili Chervonoyi Armiyi na deyakij chas davshi Zangezurovi perepochinok navesni z pridushennyam lyutnevogo povstannya do Zangezuru vidstupili sili povstanciv Na toj chas Nzhde poshiriv svoyu vladu na chastinu Nagirnogo Karabahu z yednavshis z diyuchimi tam povstancyami 26 kvitnya 1921 roku na II Tatevskomu z yizdi u roboti yakogo brali uchast 95 delegativ vid 64 sil bula progoloshena Respublika Lernaajastan Respublika Girska Virmeniya a Nzhde ocholiv yiyi yak prem yer ministr vijskovij ministr i ministr zakordonnih sprav 1 chervnya na provedenomu v Gorisi spilnomu zasidanni Komitetu vizvolennya Batkivshini i Respubliki Nagirna Virmeniya Nagirna Virmeniya perejmenovuyetsya na Virmeniyu Respublika Virmeniya yak prodovzhennya Pershoyi Respubliki yiyi prem yerom buv priznachenij prem yer ostannoyi Simon Vracyan a Nzhde buv priznachenij vijskovim ministrom Za svidchennyam samogo Nzhde yedinoyu pomilkoyu v ti dni bulo ogoloshennya Lernaajastana Virmeniyeyu sho stalosya proti jogo voli dzherelo ne vkazane 2904 dni U lipni 1921 roku pislya oficijnogo opublikuvannya v presi rishennya Revolyucijnogo komitetu Virmeniyi zalishiti Syunik u skladi Virmeniyi i zaruchivshis garantiyami kerivnictva Radyanskoyi Virmeniyi shodo zberezhennya Syunika v skladi Virmeniyi Nzhde zi svoyimi soratnikami perejshov cherez richku Araks v Persiyu Za svidchennyami na dopiti v tyurmi Dashnaka Oganesa Devedzhyana kolishnogo sekretarya byuro uryadu Virmeniyi Nzhde ocholyuyuchi vijskovij ruh v Zangezuri vikoristovuvavsya dashnakskim uryadom Virmeniyi ne stilki dlya upokorennya miscevih azerbajdzhanciv yak zadlya ochishennya teritoriyi Zangezura vid nih a potim v borotbi proti Chervonoyi Armiyi Zi sliv Tom de Vaala zahopivshi v 1921 roci Zangezur Nzhde vignav zvidti zalishki azerbajdzhanskogo naselennya i domigsya yak evfemistichno vislovivsya virmenskij avtor Klod Mutafyan rearmenizacii regionu EmigraciyaPam yatna doshka na budinku Nzhde v Sofiyi de vin buv zaareshtovanij v 1944 r Data areshtu i misce smerti vkazani pomilkovo U Persiyi Nzhde na deyakij chas zupinivsya v seli Muzhambar a priblizno cherez misyac perebravsya v Tavriz Na toj chas proti Garegina Nzhde bula rozpochata naklepnicka kampaniya prizvidnikami yakoyi buli bilshovicki agenti i ti chleni ob yednanogo uryadu Respubliki Virmeniya ta Respubliki Lernaajastan yakih Nzhde ne raz publichno zasudzhuvav U lipni 1921 roku Vishoyu sudovoyu instanciyeyu na Garegina Nzhde bulo zavedeno sudovu spravu Jomu bulo visunuto zvinuvachennya v spospeshestvovanii padinnya Respubliki Lernaajastan 29 veresnya partijnij sud postanoviv Viklyuchiti Nzhde z lav partiyi Dashnakcutyun i vinesti jogo spravu na rozglyad majbutnogo 10 go z yizdu partiyi Odnak u kvitni travni 1923 roku partijnij kongres a potim 10 j z yizd 17 listopada 1924 17 sichnya 1925 roku vidnovlyuye Nzhde v ryadah partiyi Iz 1922 po 1944 rik Nzhde prozhivav u Sofiyi Bolgariya buv chlenom Balkanskogo komitetu ARFD Nzhde vlitku 1913 roku v Sofiyi zaruchivsya a v 1935 roci odruzhivsya z Epimoyu Sukiasyan Navesni 1945 roku jogo druzhinu i sina zaslali v bolgarske misto Pavlikeni de 24 lyutogo 1958 roku Sukiasyan pomerla vid tuberkulozu Sin Sukias Vrezh Ter Arutyunyan pislya demobilizaciyi z armiyi 1960 roku oselivsya v Sofiyi Stvorennya Cegakrona Dokladnishe Cegakron U 1933 roci Nzhde brav uchast u 12 h Zborah Virmenskoyi Revolyucijnoyi Federaciyi na yakih buli prisutni majzhe vsi vidomi virmenski diyachi v emigraciyi Nzhde tam predstavlyav virmenskih emigrantiv Bolgariyi Nim bulo zaproponovano kilka punktiv dlya organizaciyi virmenskoyi emigraciyi z metoyu borotbi proti Turechchini i bilshovikiv Osnovnim zavdannyam vin vvazhav organizaciyu virmenskoyi molodi z ciyeyu metoyu vlitku 1933 roku vin poyihav v SShA U ramkah Dashnakcutyun Gareginom Nzhde v tomu zh roci bula stvorena molodizhna organizaciya grupa Cegakron yaka harakterizuyetsya politologom Volkerom Yakobi yak proto fashistska piznishe perejmenovana v Virmensku molodizhnu organizaciyu angl Armenian Youth Federation U SShA v miscyah kompaktnogo prozhivannya virmen nim buli stvoreni Zaprisyazheni Spilki Cegakron Uhter U Bolgariyi Nimechchini Rumuniyi v Greciyi i u Franciyi buli vidkriti filiyi organizaciyi Pri stvorenni Cegakrona Nzhde buv perevazhno kerovanij perevazhayuchimi v 1930 h rokah rasistskimi teoriyami ta ideologiyami Garegin Nzhde c chlenami Cegakron SShA Boston 1933 rik Nazva Cegakron pohodit vid sliv rasa utochniti kom i religiya Protivniki dashnakiv vvazhayut ce rasovim pokloninnyam z chitkoyu konotaciyeyu fashizmu prihilniki perekladayut yak viddani rasi poslidovniki rasi Jogo osnovnoyu ideyeyu bulo stvoriti u svidomosti pivnichnoamerikanskoyi virmenskoyi molodi chitkij zv yazok z ponyattyam nacionalnoyi identichnosti Osnovna dumka polyagala v tomu sho persh za vse slid rozglyadati naciyu Nzhde propaguvav rasovij patriotizm yak prirodnu i logichnu reakciyu proti chuzhogo seredovisha yake zagrozhuye samomu isnuvannyu nashoyi rasi Stil i gasla jogo ruhu vtorili fashistskim ruham Yevropi V uniformi vikoristovuvalisya dva z troh koloriv trikoloru polegloyi respubliki sini sorochki i pomaranchevi hustki Za slovami Nzhde Zaperechennya prapora oznachaye zaperechennya nashoyi identichnosti Mi ne mozhemo buti nejtralnimi v comu pitanni Bo yaksho mi zalishimosya nejtralnimi to sho stane z identichnistyu virmen za mezhami batkivshini Na dumku Nzhde mav spravdi fashistskij uhil stvoryuyuchi cyu organizaciyu Nim v Sofiyi 1935 roku bula opublikovana robota Amerikanske virmenstvo Rid ta jogo nepotrib a takozh znachna kilkist statej v odnij iz yakih vin pisav Yaksho do cogo dnya nash narod otrimuye lishe udari i tragichno nezdatnij dati vidsich prichina v tomu sho vin ne zhive yak rid Cegakronstvo os panaceya bez yakoyi virmeni zalishatsya politichno najbilsh znedolenoyu chastinoyu lyudstva Cim Nzhde bulo pokladeno pochatok teoriyi Virmenizma Devizom organizaciyi bulo Virmeniyu virmenam a metoyu stvorennya Vihovati rodopovazhayuche pokolinnya predstavniki yakogo zhili b i diyali yak piddani i voyini svogo rodu hoch de buli i yake b socialne stanovishe ne zajmali Drukovanim organom Cegakron staye emigrantska gazeta Razmik yaka pochala vidavatisya Nzhde razom z Ajkom Asatryanom v 1937 roci Nzhde protistaviv Cegakron partiyi Dashnakcutyun politika yakoyi na jogo dumku bula nerishuchoyu Pochinayuchi z seredini 1935 roku rozpochinayetsya zagostrennya vidnosin mizh Cegakron i Dashnakcutyun Na dumku lideriv Dashnakcutyun Cegakron bula molodizhnim krilom partiyi sho dozvolyalo ne rahuvatisya z yiyi kerivnictvom Zagostrennya vidnosin malo misce takozh mizh Nzhde i kerivnikom Byuro ARF en Na dumku Ter Minasyana stvorena Nzhde organizaciya bula nebezpechna dlya virmenstva i mogla privesti do rozkolu partiyi zseredini Vidpovidno do dumki bagatoh doslidnikiv koli na dumku Dashnakcutyun poglyadi Nzhde stali ekstremistskimi fashistskimi i rasistskimi vin buv viklyuchenij z partiyi Ce stalosya v 1938 roci na 13 h Zborah Dashnakcutyun Piznishe z boku Dashnakcutyun robilisya sprobi povernuti Nzhde Tak v 1939 roci general Dro namagavsya perekonati jogo povernutisya i ocholiti Cegakron ta Dashnakcutyun Nzhde vidmovivsya odnak zayaviv pro namir spivpracyuvati z partiyeyu z metoyu virishennya zagalnovirmenskih problem Nzhde spriyav Ajku Asatryanu pri stvorenni v kinci 1937 roku ideologiyi emigrantskoyi organizaciyi Taronakanutyun Taronstvo sho gruntuvalas na ideyah nacionalizmu a takozh pidtrimuvala i rozvivala ideyi arijskogo pohodzhennya virmen Oficijnim drukovanim vidannyam organizaciyi buv tizhnevik Taronskij Orel Taron Arciv Za svoyeyu ideologiyeyu cej ruh malo chim vidriznyavsya vid Cegakrona Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni pochalosya formuvannya napivvijskovih rozviduvalno diversijnih grup z chleniv Cegakrona i Taronakanutyuna yaki poperedno projshli vijskovo psihologichnu pidgotovku Piznishe yih navchali v taborah Abveru pid kerivnictvom Nzhde z metoyu perekidannya nadali na teritoriyu Kavkazu i Turechchini Period II svitovoyi vijni Povernuvshis do Bolgariyi Nzhde nalagodzhuye zv yazki z Berlinom mayuchi na meti perekonati nacistiv napasti na Turechchinu Na pochatku 1940 h rokiv bere uchast v stvorenni virmenskih voyenizovanih chastin v skladi Vermahtu sho projshli navchannya pid kerivnictvom instruktoriv SS Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Garegin Nzhde stav spivpracyuvati z vladoyu Nimechchini mayuchi na meti v razi zahoplennya nimcyami Zakavkazzya zapobigti mozhlivomu vtorgnennyu Turechchini do Radyanskoyi Virmeniyi i po mozhlivosti za dopomogoyu Nimechchini vidnoviti nezalezhnist Virmeniyi U 1942 roci z iniciativi nacistskoyi vijskovoyi administraciyi bula stvorena Virmenska nacionalna rada Armenischen Nationalen Gremiums na choli z profesorom Berlinskogo Universitetu Artashesom Abegyanom Dlya uchasti v roboti radi Abegyan zaproshuye Garegina Nzhde U grudni 1942 roku Nzhde staye odnim iz semi chleniv Virmenskoyi nacionalnoyi radi stvorenoyi v Berlini i zastupnikom redaktora gazeti Nacionalnoyi Radi Azat Ajastan Vilna Virmeniya golovnij redaktor hy Zgidno z dokumentami CRU rozsekrechenimi vidpovidno do zakonu pro rozkrittya nacistskih vijskovih zlochiniv 1 veresnya 1945 roku v virmenskomu tizhneviku en buv opublikovanij pereklad originalnogo nimeckogo dokumenta z yakogo viplivalo sho Virmenska nacionalna rada do yakoyi vhodili dashnakski lideri golova Artashes Abegyan zastupnik Abram Fulhandanyan Arutyun Bagdasaryan David Davidhanyan Garegin Nzhde Vagan Papazyan Dro Kanayan i Dertovmasyan svogo chasu zvertalasya do nacistskogo ministra shidnih okupovanih teritorij z propoziciyeyu pro stvorennya nimeckoyi koloniyi na teritoriyi radyanskoyi Virmeniyi Nzhde i general Dro brali uchast v agitaciyi sered radyanskih vijskovopolonenih virmen sho mala na meti nabir dobrovolciv do Virmenskogo legionu pidrozdili yakogo buli zadiyani v boyah na Pivnichnomu Kavkazi a piznishe na Zahidnomu fronti Vin voyuvav na boci nimciv proti Radyanskogo Soyuzu za danimi politologa Volkera Yakobi razom z generalom Dro v skladi 812 bataljonu Za danimi enciklopediyi Velika Vitchiznyana vijna 1941 1945 rokiv na teritoriyi Bolgariyi v period vijni Nzhde bulo zaverbovano ponad 30 agentiv virmenskogo pohodzhennya Vin brav uchast v yih diversijnij pidgotovci a takozh v perekidanni v til radyanskoyi armiyi z metoyu vedennya pidrivnoyi diyalnosti BibliografiyaPerekladi ukrayinskoyu 2022 Vibrane zbirka prac Garegina Nzhde PrimitkiArmenian Soviet Encyclopedia vol 8 T 8 S 269 d Track Q2657718d Track Q124737635 Agop Garabedyan Sotrudnichestvo i sovmestnye dejstviya armyanskogo i bolgarskogo osvoboditelnyh dvizhenij v konce XIX i nachale XX veka Regnum 2011 T X S 67 87 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 9 bereznya 2019 Nzhde 8 bereznya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya fonda Hajazg Syuni Ronald Grigor They Can Live in the Desert but Nowhere Else Princeton University Press 2015 S 183 Makedono odrinskoto oplchenie 1912 1913 Lichen sstav po dokumenti na Direkciya Centralen voenen arhiv Sofiya 2006 s 521 2017 08 25 u Wayback Machine Mihajlov Ivan Karekin Nzhdeh Makedonska tribuna g 31 br 1601 21 noemvri 1957 K 125 LETIYu SO DNYa ROZhDENIYa GAREGINA NZhDE 1 01 1886 21 12 1955 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine 05 152 Maj 2010 goda NOEV KOVChEG Mif i pravda o rasstrele v Tateve 4 bereznya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2007 Procitovano 9 bereznya 2019 Tom de Vaal Chernyj sad Russkaya sluzhba Bi bi si 2005 T Glava 9 Protivorechiya Syuzhet dvadcatogo veka Abramyan E A 2009 Volker Jacoby Zagolovok Originalnij tekst nim Auch wurde problematisches Verhalten einzelner Parteimitglieder etwa die Tatsache dass General Garegin Nzdeh zusammen mit General Dro im 812 Bataillon auf Seiten der Deutschen gegen die Sowjetunion gekampft hatte kaum thematisiert Zuvor hatte Nzdeh im Rahmen der ARF eine Jugendorganisation gegrundet die proto faschistische Gruppe der Ceghagrons Als Nzdehs Auffassungen zu extrem und faschistisch fur den Geschmack der ARF geworden waren wurde er aus der Partei ausgeschlossen und seine Organisation in Armenian Youth Federation AYF umbenannt Vahe Sahakyan Zagolovok Razmik Panossian Zagolovok Originalnij tekst angl One example of the ARF mobilising young Armenians along these lines is the 1930s drive in North America to establish a youth organisation A veteran party member and a hero from the independent republic Garegin Nzhdeh went from community to community establishing Tseghakron cells of active youth The word tseghakron is derived from race and religion Anti Dashnaks called it race worshipping with clear connotations of fascism Sympathisers translated it as devotees of the race followers of the race or believers of the race S Atamian Armenian Community p 392 cf pp 388 96 The basic idea behind Nzhdeh s activities was to link the North American youth to a clear notion of national identity His main premise was that the race or the nation should be considered above all else He and the ARF initially had some success mainly due to Nzhdeh s charismatic personality But they could not maintain the momentum in the long run Nzhdeh who was an anti Soviet and anti Turkish Nazi sympathiser eventually left for Europe where he sought allies to overthrow the Soviet regime in Armenia He was eventually expelled from the ARF for his extreme and racist views The youth organisation he had helped to set up was renamed Armenian Youth Federation Nzhdeh himself was captured by Soviet forces in Sofia in early 1945 he died in a Soviet prison in 1954 In post Soviet Armenia Nzhdeh is considered a national hero his racism minimised and nationalism applauded His Tseghakron ideology is adhered to by extreme nationalists R Panossian Past as Nation pp 130 6 Thomas de Waal Zagolovok Originalnij tekst angl In support of the flag a veteran Dashnak general Garegin Njdeh founded an ARF youth movement named Tzeghagron or Race Worshp Its name was later changed to the less controversial Armenian Youth Federation Njdeh propagated Racial Patriotism as the natural and logical reaction against foreign environment which is threatening the very existence of our race In style and slogans his movement echoed the fascist movements of Europe Each chapter had to make a pledge ookht The uniform used two of the three colors of the tricolor flag having blue shirts and orange kerchiefs Njdeh wrote To deny the flag is to deny our identity We can not be neutral in this matter For if we remain neutral what is to be the identity of the Armenians outside the homeland Thomas de Waal Zagolovok Originalnij tekst angl The other general who fought with the Nazis was Dashnak veteran Garegin Njdeh who had been Dro s comrade in arms in the tsarist army He had genuine fascist leanings having founded the Armenian Race Worship movement in the United States in the 1930s Abramyan E A 2009 Melkumyan L Ye 2017 Vahe Sahakyan Zagolovok Originalnij tekst angl Many scholars believe that the expulsion of Nzhdeh from the Dashnaktsutyun was because of his extreme and racist views Vahe Sahakyan Zagolovok http www foia cia gov sites default files document conversions 1705143 KANAYAN 2C 20DROSTAMAT 0002 pdf Nazi War Crimes Disclosure Act Originalnij tekst angl An original German document translated into Armenian and published in France translated into English and published in the Armenian Mirror Spectator for Sat Sept 1 1945 shows the connection of subject with the Armenian National Council and the agreement made with the ARF the Council appealed to Alfred Rosenberg Nazi Minister of the Eastern Occupied Areas to turn Soviet Armenia into a German Colony The Council was composed of the following Tashnag leaders Pres Prof Ardashes ABEGHIAN Vice Pres Abraham FULKHADANIAN Secretary Haroutune BAGHDASARIAN Members David DAVIDKHANIAN Garegin NUSDEH founder of Tzeghagrons Vahan PAPAZIAN Count Dro Ganayan and DERTOVMASIAN Yair Auron Zagolovok Originalnij tekst angl The expected prize was an Armenian state in an expected new order in a new world created by Nazi Germany Aid was given in propaganda and intelligence in which the Armenian organizations were active Besides the veterans of the Armenian Guerrilla who escaped after WWI to the USA Drastamat Kanayan known by his nickname Dro and Garegin Nzhdeh came back to Europe and created the Armenian Legion that counted 200 000 soldiers was trained by SS officers and participated in the occupation of the Crimean Peninsula and the Caucasus 200 000 in the text not 20 000 as mentioned sometimes in Turkish sources regarding the 812 Armenian battalion YA

Дата публікації:
Топ