Цегакрон або Цегакронізм (вірм. Ցեղակրոնություն) — вірменська націоналістична ідеологія, згідно з якою найвищою цінністю для індивідуума є його нація, поза якою він не може повноцінно існувати. Метою цегакронізму є об'єднання вірменського народу на всій території, яку вони вважають своєю історичною батьківщиною, в рамках єдиної вірменської держави.
Ідеологія цегакрону була розроблена Гарегіном Нжде та Айком Асатряном у 1930-х роках. Органічною частиною та продовженням цегакронізму є ідеологія таронізму.
Походження терміну
Автором назви та ідеології в цілому є Гарегін Нжде. Термін має два корні:
Для Нжде поняття це́г було набагато ширше, ніж те, що воно має в рамках антропології. Як він писав, «складно його визначити науковою мовою — тут може йтися лише про відносну свідомість». Нижче, за його визнанням, «не обмежується старими поняттями», оскільки не можна висловити всю глибину роду. Як писав Нжде, рід є чимось більшим, ніж сукупність людей. Рід існує з давніх-давен.
Значення терміну
Цегакро́н (вірм. ցեղակրոն) — прихильник і носій ідеології цегакронізму. Бути цегакроном, згідно з Нждою, означає нести в рамках свого індивідуума також і свій рід з усіма його рисами, мораллю, нести всі ті вірменські родові якості, які виявлялися протягом історії вірменського народу. Коренем вірменського іменника кро́н є дієслово кре́л (вірм. կրել нести), тобто цим цегакрон несе в собі традиційні цінності й світоглядні погляди свого роду.
Цегакронізм є чимось більшим, ніж патріотизм або родошанування, включаючи дані та подібні до них поняття. У цьому полягає вибір Гарегіном Нжде нового терміна як назви ідеологічної концепції.
Ідеологія
«Три типи вірменів»
Ідеологія цегакронізму ділить вірменство на три чуттєво-свідомі частини:
- національно-родова (це́гх)
- невизначена (жохову́рд)
- антинаціональна (така́нк)
Більшість вірмен являють собою жохову́рд, тобто деяка кількість людей, які частково мають вірменські якості. Лише мала частина вірмен своїм чуттєво-свідомим рівнем і стилем життя виступає як це́гх (роду, нації). Третю частину вірменства становлять така́нки.
Цегакрон
Цегакрон є ідеологізованим варіантом вірменина-цехамарду. Цегакрон не схильний до перекрученого впливу навколишнього середовища, оскільки знає, що його неможливо перемогти, якщо він житиме у згоді з традиційними родовими цінностями. Цегакрон ненавидить боягузтво. Невипадково, в Цегакроновських присяжних союзах було заборонено вираз «не бійся!» (вірм. մի՛ վախնար), оскільки для цегакрона боятися за будь-кого означає принизити його («Ամերիկահայությունը 78»).
Органічними ворогами цегакрона є турки, більшовики та «їхні агенти». Цегакрон не приймає всі течії, релігії та вчення, які заперечують необхідність існування націй.
Цегакрон сповідує повну готовність загинути заради існування свого роду та держави. Для цегакрона свята ідея незалежності Вірменії. Цегакрон знає, що справжня незалежність Вірменської держави досягається кров'ю та самопожертвою.
Цегакрон зобов'язаний створити сім'ю з представником свого роду та мати велике потомство, оскільки знає, що народженням дітей забезпечується тривалість роду. Цегакрон — не звичайний працівник якоїсь науки чи мистецтва, але він є невтомним воїном, який робить так, щоб науки та мистецтва всіляко служили його роду.
Цегакрон підкоряється роду, який любить більше за своє життя. Воля роду, яка є волею до перемоги та існування, є верховною силою для цегакрона.
Цехамард
Цехамард (букв. людина роду) як представник цеху, є найкращою частиною вірменської нації, метою якої є увічнення свого виду на батьківщині, у Вірменії. Цехамард несе в собі вірменство й передає його нащадкам. Для цехамарда незамінна батьківщина, а її незалежності він потребує «мов кисню». Саме цехамард усвідомлено воює та жертвує собою для порятунку честі батьківщини («Լալայան, 2001»).
Жоховурд
Жоховурд (букв. народ) є частиною вірменства, що не визначилася і коливається. Жоховурд схильний до ефекту натовпу, якщо знаходиться більш під впливом таканків, ніж цехамардів. Жоховурд живе повсякденним життям, а цехамарди — вічними ідеалами та цілями, пам'яттю про минуле, а також твердою вірою в майбутнє та щоденною тривалою боротьбою одночасно.
Таканк
Таканк є відступницьким елементом у вірменстві, це внутрішній ворог роду, що є частиною зовнішнього ворога. Як вірменин, таканк — безхребетний і не має почуття гордості, а як людина, таканк — егоцентричний, меркантильний та огидний. У своїй свідомості таканк не має жодних обов'язків перед вірменською нацією та державою, але завжди щось вимагає для себе.
Здебільшого, таканк не має національної приналежності — і те, що він говорить вірменською, є лише наслідком того, що батьки передали йому цю мову як засіб спілкування та іншого він сам поки що не знайшов. Таканк не визнає батьківщини. Для таканка найвищою цінністю є гроші. Таких людей Айк Асатрян назвав «антиродовими шайтанами» (вірм. ցեղանենգ շեյթան). Це найбільш «мертва» частина вірменства, що назавжди стала зловісним натовпом.
Культи
Цегакронізм оголошує найвищою цінністю рід. Істотною частиною цегакронізму є культ роду, тобто поклоніння цінностям, святиням та дотримання традицій. У рамках культу роду є сім окремих культів:
Культ Батьківщини
Культом Батьківщини є відданість та поклоніння тій землі, на якій природним чином утворилася вірменська нація, на якій вона будувала свою державу та цивілізацію, створювала свою оригінальну культуру. У цій землі тіла її синів і дочок; і за любов до цієї землі, за її свободу боролися хоробрі предки.
Культ крові
Культом крові обумовлені духовно-тілесні риси всього роду. Цегакронізм проповідує чистоту вірменської крові, у чистоті якої бачиться майбутнє вірменської нації.
Культ мови
У питанні мови цегакронізм непоступливий: від вірменина потрібно з вірменином говорити вірменською, нагадуючи, що смерть мови прискорює духовну смерть народу. Виходячи з цього, цегакронізм проповідує культ до рідної мови, чистотою та осмисленням якої зумовлено майбутнє народу.
З позицій цегакронізму вважається важливим ідеологічне розкриття культурного змісту та сенсу слів у вірменській мові.
Культ полеглих за рід
Культом загиблих за вірменську націю є пошана та глибока повага до святих мучеників, «які своєю мужністю уподібнилися до левів, уподібнилися богам своєю відданістю, які своєю кров'ю забезпечили вічне існування нашого роду та нашої честі».
Культ предків
Цегакронізм визнає велике зло переселення духовного зв'язку між минулими й наступними поколіннями, яке виходить за межі вчорашнього та остаточного органічного зв'язку роду. Нжде пише:
Якщо перервався зв'язок між молодим і попереднім йому поколіннями, значить це покоління відривається від цінностей і святинь роду, що існували до нього... Той, хто відірвався від попередніх поколінь, стає духовно безпідставним і неспрямованим. Значним є той духовний зв'язок між поколіннями, завдяки якому наступним передається вічне полум'я роду.Оригінальний текст (вірм.)Նորահաս սերունդը կտրվե՞ց անցնող կամ անցած գնացած սերունդներից՝ նա էապես կտրվում է մինչ այդ գոյություն ունեցող Ցեղի արժեքներից ու սրբություններից... Հին սերունդից կտրվողը դառնում է հոգեպես անհող և անուղի: Էականը հոգեհաղորդակցությունն է սերունդների միջև, որի շնորհիվ վերջինները փոխանցում են Ցեղի հավիտենական բոցը...
Мати духовний зв'язок, згідно з цегакронізмом, означає «пережити історичною пам'яттю життя попередніх поколінь, пов'язуючи долі наших поколінь»: У цегакронізмі присутні найглибша повага до князівського роду Мамиконян. Нжде пише:
Хто більш-менш знайомий з історією Вірменії, відразу ж зрозуміє, що рух цегакронізму, як присяжний союз, уподібнюється присяжним союзам лицарів роду Мамиконян. Як і Мамиконяни, цегакрони сповідують безкорисливу відданість нації та рішучу готовність з хоробрістю прийняти смерть в ім'я Батьківщини.Оригінальний текст (вірм.)«Ով այս կամ այն չափ ծանոթ է Հայոց պատմությանը, անմիջապես կհասկանա, որ Ցեղակրոն շարժումը, որպես ուխտ, նման է Մամիկոնեից ասպետների Ուխտին: Մամիկոնյանների պես, ցեղակրոնը դավանում է՝ ազգին անշահախնդիր նվիրվածություն և հանուն Հայրենիքի մահը քաջաբար ընդունելու վճռականություն»
Звеличуючи войовничість роду Мамиконянів, Нжде також наголошував на іншому прояві сутності вірменина — культурному дусі Багратіди.
Культ сили
Цегакронізм пропагує культ сили, оскільки життя дає дорогу сильним духом, думкою та тілом.
Культ лідера
В ідеології цегакронізму також необхідно шанувати праведного лідера, чия правиця вимальовує долі народів і кому народи зобов'язані своїм розквітом та занепадом. Цегакронізм вимагає підкорятися волі роду, зокрема підкорятися волі праведного лідера роду, який є носієм і вчителем родової чесноти.
Історія
Ідеологічні засади
Ідеологія цегакронізму, створена Гарегіном Нжде, спиралася на роботи Гевонда Алішана, Раффі, Рафаела Патканяна, Даніела Варужана, Аветіса Агароняна та інших національних вірменських мислителів. Однак, це були лише розрізнені ідеї, узагальненням, систематизацією і доповненням яких згодом і зайнявся Нжде, заснувавши цегакронізм.
Давидбеківські присяжні союзи
Ідеї цегакронізму зародилися у Нжде ще у Вірменії, коли в 1919-1921 роках в керованому ним Сюнік були залучені Давидбеківські присяжні союзи. Як пише сам Нжде:
В особі наших родозахисних Давидбеківських присяжних союзів з 1920 року почав діяти та переміг цегакронізм.Оригінальний текст (вірм.)հանձինս մեր Դավիթբեկյան ցեղապահ ուխտերի՝ 1920-ին գործեց ու հաղթանակաեց ցեղակրոնությունը:
Остаточне становлення цегакронізму (1932-1937)
У 1932 році, у журналі «Хровк», що виходить в Софії, Гарегін Нжде опублікував статтю «Цегакронізм як запорука перемоги» (вірм. «Ցեղակրոնությունն իբրև հաղթանակի զորույթ»), що стала першою теоретичною роботою цегакронізму. У цій статті Нжде пише:
Якщо сьогодні наш народ тільки-но отримує удари та трагічно не може відповісти на них, то причиною цього є те, що він не живе по-родовому. Цегакронізм — ось та панацея, без якої вірменство залишиться найбільш знедоленою частиною людської цивілізації.Оригінальний текст (вірм.)Եթե ցայսօր մեր ժողովուրդը հարվածներ է միայն ստանում և ողբերգորեն անկարող է հակահարվածել - դրա պատճառն այն է, որ նա չի ապրում ցեղորեն... Ցեղակրոնությո՛ւն - ահա համադարմանը, առանց որի հայությունը կմնա մարդկության քաղաքականապես ամենատնանկ մասը:
Цегакронізм і Фрідріх Ніцше
Низка дослідників стверджують, що ідеологія цегаронізму розвивалася, окрім іншого, під впливом ідей Фрідріха Ніцше. Насправді проповідь культу сили в цегакронізмі, заклики до рішучих дій та низку інших особливостей схожі з філософією Ніцше, проте між ними є ряд принципових світоглядних та гуманістичних відмінностей. Наприклад, стрижнем ніцшеанства є надлюдина, яка є метою, у той час, як основою цегакронізму є рід, а цехамард, тобто надлюдина в цегакроністському розумінні, є лише засобом для існування та розвитку роду. Ніцше не приймав християнство і був проти будь-яких поступок щодо нього, однак цегакронізм приймає християнство, але прагне до більшої «націоналізації» Вірменської церкви. Ніцше також не визнає Бога, тоді як цегакронізм приймає його існування.
Див. також
Примітки
- Simpson, Scott; Aitamurto, Kaarina (2014). Modern Pagan and Native Faith Movements in Central and Eastern Europe (англ.). Routledge. с. 352.
- Лалаян М.А. Движения цехакронизма и таронизма и деятельность Гарегина Нжде = Ցեղակրոն և Տարոնական շարժումներն ու Գարեգին Նժդեհի գործունեությունը. — Ереван: Националистический клуб, 2001. — P. 103.
- «Խռովք», թիվ 1, էջ 32.
- По правилам русской грамматики: «цехакронист».
- Гасанова Э. Ю., «Идеология буржуазного национализма в Турции» // Баку, изд. АН АзССР, 1966 г.; Козубский К. Э., «Под копытом» // Общеказачья газета «Станица», Москва, № 2(26), декабрь 1998 г.
- Հայկ Ասատրյան // «Ցեղանենգ շեյթանը», Սոֆիա, 1933 թ.
- Գարեգին Նժդեհ // «Խորհրդածություններ — Բանտային գրառումներ», Երևան, 1993 թ., էջ 65
- Գարեգին Նժդեհ // «Ցեղի ոգու շարժը», էջ 17-51
- «Տարոնի Արծիվ», 1938 թ., թիվ 2, էջ 38
- «Խռովք», թիվ 1, էջ 32-37
Література
- Аво. Нжде: жизнь и деятельность = Նժդեհ. Կեանքն ու գործունէութիւնը. — Бейрут: Амазгайин, 1968. — 527 p. — 2500 экз.
- Петросян А. Нжде и христианство / пер. с арм. Бекназарян Д.Ю.. — Москва. — 94 с.
- Барсегян, А. Движение цехакронизма = Ցեղակրոն շարժումը. — Бостон, 1935.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cegakron abo Cegakronizm virm Ցեղակրոնություն virmenska nacionalistichna ideologiya zgidno z yakoyu najvishoyu cinnistyu dlya individuuma ye jogo naciya poza yakoyu vin ne mozhe povnocinno isnuvati Metoyu cegakronizmu ye ob yednannya virmenskogo narodu na vsij teritoriyi yaku voni vvazhayut svoyeyu istorichnoyu batkivshinoyu v ramkah yedinoyi virmenskoyi derzhavi Simvol cegakronu Taronskij orel Ideologiya cegakronu bula rozroblena Gareginom Nzhde ta Ajkom Asatryanom u 1930 h rokah Organichnoyu chastinoyu ta prodovzhennyam cegakronizmu ye ideologiya taronizmu Pohodzhennya terminuAvtorom nazvi ta ideologiyi v cilomu ye Garegin Nzhde Termin maye dva korni ce g virm ցեղ rid plem ya kro n virm կրոն religiya vira Dlya Nzhde ponyattya ce g bulo nabagato shirshe nizh te sho vono maye v ramkah antropologiyi Yak vin pisav skladno jogo viznachiti naukovoyu movoyu tut mozhe jtisya lishe pro vidnosnu svidomist Nizhche za jogo viznannyam ne obmezhuyetsya starimi ponyattyami oskilki ne mozhna visloviti vsyu glibinu rodu Yak pisav Nzhde rid ye chimos bilshim nizh sukupnist lyudej Rid isnuye z davnih daven Znachennya terminuCegakro n virm ցեղակրոն prihilnik i nosij ideologiyi cegakronizmu Buti cegakronom zgidno z Nzhdoyu oznachaye nesti v ramkah svogo individuuma takozh i svij rid z usima jogo risami morallyu nesti vsi ti virmenski rodovi yakosti yaki viyavlyalisya protyagom istoriyi virmenskogo narodu Korenem virmenskogo imennika kro n ye diyeslovo kre l virm կրել nesti tobto cim cegakron nese v sobi tradicijni cinnosti j svitoglyadni poglyadi svogo rodu Vektorizovana versiya Taronskogo orla Cegakronizm ye chimos bilshim nizh patriotizm abo rodoshanuvannya vklyuchayuchi dani ta podibni do nih ponyattya U comu polyagaye vibir Gareginom Nzhde novogo termina yak nazvi ideologichnoyi koncepciyi Ideologiya Tri tipi virmeniv Ideologiya cegakronizmu dilit virmenstvo na tri chuttyevo svidomi chastini nacionalno rodova ce gh neviznachena zhohovu rd antinacionalna taka nk Bilshist virmen yavlyayut soboyu zhohovu rd tobto deyaka kilkist lyudej yaki chastkovo mayut virmenski yakosti Lishe mala chastina virmen svoyim chuttyevo svidomim rivnem i stilem zhittya vistupaye yak ce gh rodu naciyi Tretyu chastinu virmenstva stanovlyat taka nki Cegakron Cegakron ye ideologizovanim variantom virmenina cehamardu Cegakron ne shilnij do perekruchenogo vplivu navkolishnogo seredovisha oskilki znaye sho jogo nemozhlivo peremogti yaksho vin zhitime u zgodi z tradicijnimi rodovimi cinnostyami Cegakron nenavidit boyaguztvo Nevipadkovo v Cegakronovskih prisyazhnih soyuzah bulo zaboroneno viraz ne bijsya virm մի վախնար oskilki dlya cegakrona boyatisya za bud kogo oznachaye priniziti jogo Ամերիկահայությունը 78 Organichnimi vorogami cegakrona ye turki bilshoviki ta yihni agenti Cegakron ne prijmaye vsi techiyi religiyi ta vchennya yaki zaperechuyut neobhidnist isnuvannya nacij Cegakron spoviduye povnu gotovnist zaginuti zaradi isnuvannya svogo rodu ta derzhavi Dlya cegakrona svyata ideya nezalezhnosti Virmeniyi Cegakron znaye sho spravzhnya nezalezhnist Virmenskoyi derzhavi dosyagayetsya krov yu ta samopozhertvoyu Cegakron zobov yazanij stvoriti sim yu z predstavnikom svogo rodu ta mati velike potomstvo oskilki znaye sho narodzhennyam ditej zabezpechuyetsya trivalist rodu Cegakron ne zvichajnij pracivnik yakoyis nauki chi mistectva ale vin ye nevtomnim voyinom yakij robit tak shob nauki ta mistectva vsilyako sluzhili jogo rodu Cegakron pidkoryayetsya rodu yakij lyubit bilshe za svoye zhittya Volya rodu yaka ye voleyu do peremogi ta isnuvannya ye verhovnoyu siloyu dlya cegakrona Cehamard Cehamard bukv lyudina rodu yak predstavnik cehu ye najkrashoyu chastinoyu virmenskoyi naciyi metoyu yakoyi ye uvichnennya svogo vidu na batkivshini u Virmeniyi Cehamard nese v sobi virmenstvo j peredaye jogo nashadkam Dlya cehamarda nezaminna batkivshina a yiyi nezalezhnosti vin potrebuye mov kisnyu Same cehamard usvidomleno voyuye ta zhertvuye soboyu dlya poryatunku chesti batkivshini Լալայան 2001 Zhohovurd Zhohovurd bukv narod ye chastinoyu virmenstva sho ne viznachilasya i kolivayetsya Zhohovurd shilnij do efektu natovpu yaksho znahoditsya bilsh pid vplivom takankiv nizh cehamardiv Zhohovurd zhive povsyakdennim zhittyam a cehamardi vichnimi idealami ta cilyami pam yattyu pro minule a takozh tverdoyu viroyu v majbutnye ta shodennoyu trivaloyu borotboyu odnochasno Takank Takank ye vidstupnickim elementom u virmenstvi ce vnutrishnij vorog rodu sho ye chastinoyu zovnishnogo voroga Yak virmenin takank bezhrebetnij i ne maye pochuttya gordosti a yak lyudina takank egocentrichnij merkantilnij ta ogidnij U svoyij svidomosti takank ne maye zhodnih obov yazkiv pered virmenskoyu naciyeyu ta derzhavoyu ale zavzhdi shos vimagaye dlya sebe Zdebilshogo takank ne maye nacionalnoyi prinalezhnosti i te sho vin govorit virmenskoyu ye lishe naslidkom togo sho batki peredali jomu cyu movu yak zasib spilkuvannya ta inshogo vin sam poki sho ne znajshov Takank ne viznaye batkivshini Dlya takanka najvishoyu cinnistyu ye groshi Takih lyudej Ajk Asatryan nazvav antirodovimi shajtanami virm ցեղանենգ շեյթան Ce najbilsh mertva chastina virmenstva sho nazavzhdi stala zlovisnim natovpom Kulti Cegakronizm ogoloshuye najvishoyu cinnistyu rid Istotnoyu chastinoyu cegakronizmu ye kult rodu tobto pokloninnya cinnostyam svyatinyam ta dotrimannya tradicij U ramkah kultu rodu ye sim okremih kultiv Kult Batkivshini Kultom Batkivshini ye viddanist ta pokloninnya tij zemli na yakij prirodnim chinom utvorilasya virmenska naciya na yakij vona buduvala svoyu derzhavu ta civilizaciyu stvoryuvala svoyu originalnu kulturu U cij zemli tila yiyi siniv i dochok i za lyubov do ciyeyi zemli za yiyi svobodu borolisya horobri predki Kult krovi Kultom krovi obumovleni duhovno tilesni risi vsogo rodu Cegakronizm propoviduye chistotu virmenskoyi krovi u chistoti yakoyi bachitsya majbutnye virmenskoyi naciyi Kult movi U pitanni movi cegakronizm nepostuplivij vid virmenina potribno z virmeninom govoriti virmenskoyu nagaduyuchi sho smert movi priskoryuye duhovnu smert narodu Vihodyachi z cogo cegakronizm propoviduye kult do ridnoyi movi chistotoyu ta osmislennyam yakoyi zumovleno majbutnye narodu Z pozicij cegakronizmu vvazhayetsya vazhlivim ideologichne rozkrittya kulturnogo zmistu ta sensu sliv u virmenskij movi Kult poleglih za rid Kultom zagiblih za virmensku naciyu ye poshana ta gliboka povaga do svyatih muchenikiv yaki svoyeyu muzhnistyu upodibnilisya do leviv upodibnilisya bogam svoyeyu viddanistyu yaki svoyeyu krov yu zabezpechili vichne isnuvannya nashogo rodu ta nashoyi chesti Kult predkiv Cegakronizm viznaye velike zlo pereselennya duhovnogo zv yazku mizh minulimi j nastupnimi pokolinnyami yake vihodit za mezhi vchorashnogo ta ostatochnogo organichnogo zv yazku rodu Nzhde pishe Yaksho perervavsya zv yazok mizh molodim i poperednim jomu pokolinnyami znachit ce pokolinnya vidrivayetsya vid cinnostej i svyatin rodu sho isnuvali do nogo Toj hto vidirvavsya vid poperednih pokolin staye duhovno bezpidstavnim i nespryamovanim Znachnim ye toj duhovnij zv yazok mizh pokolinnyami zavdyaki yakomu nastupnim peredayetsya vichne polum ya rodu Originalnij tekst virm Նորահաս սերունդը կտրվե ց անցնող կամ անցած գնացած սերունդներից նա էապես կտրվում է մինչ այդ գոյություն ունեցող Ցեղի արժեքներից ու սրբություններից Հին սերունդից կտրվողը դառնում է հոգեպես անհող և անուղի Էականը հոգեհաղորդակցությունն է սերունդների միջև որի շնորհիվ վերջինները փոխանցում են Ցեղի հավիտենական բոցը Prapor knyazivskogo rodu Mamikonyaniv Mati duhovnij zv yazok zgidno z cegakronizmom oznachaye perezhiti istorichnoyu pam yattyu zhittya poperednih pokolin pov yazuyuchi doli nashih pokolin U cegakronizmi prisutni najglibsha povaga do knyazivskogo rodu Mamikonyan Nzhde pishe Hto bilsh mensh znajomij z istoriyeyu Virmeniyi vidrazu zh zrozumiye sho ruh cegakronizmu yak prisyazhnij soyuz upodibnyuyetsya prisyazhnim soyuzam licariv rodu Mamikonyan Yak i Mamikonyani cegakroni spoviduyut bezkorislivu viddanist naciyi ta rishuchu gotovnist z horobristyu prijnyati smert v im ya Batkivshini Originalnij tekst virm Ով այս կամ այն չափ ծանոթ է Հայոց պատմությանը անմիջապես կհասկանա որ Ցեղակրոն շարժումը որպես ուխտ նման է Մամիկոնեից ասպետների Ուխտին Մամիկոնյանների պես ցեղակրոնը դավանում է ազգին անշահախնդիր նվիրվածություն և հանուն Հայրենիքի մահը քաջաբար ընդունելու վճռականություն Zvelichuyuchi vojovnichist rodu Mamikonyaniv Nzhde takozh nagoloshuvav na inshomu proyavi sutnosti virmenina kulturnomu dusi Bagratidi Kult sili Cegakronizm propaguye kult sili oskilki zhittya daye dorogu silnim duhom dumkoyu ta tilom Kult lidera V ideologiyi cegakronizmu takozh neobhidno shanuvati pravednogo lidera chiya pravicya vimalovuye doli narodiv i komu narodi zobov yazani svoyim rozkvitom ta zanepadom Cegakronizm vimagaye pidkoryatisya voli rodu zokrema pidkoryatisya voli pravednogo lidera rodu yakij ye nosiyem i vchitelem rodovoyi chesnoti IstoriyaIdeologichni zasadi Ideologiya cegakronizmu stvorena Gareginom Nzhde spiralasya na roboti Gevonda Alishana Raffi Rafaela Patkanyana Daniela Varuzhana Avetisa Agaronyana ta inshih nacionalnih virmenskih misliteliv Odnak ce buli lishe rozrizneni ideyi uzagalnennyam sistematizaciyeyu i dopovnennyam yakih zgodom i zajnyavsya Nzhde zasnuvavshi cegakronizm Davidbekivski prisyazhni soyuzi Ideyi cegakronizmu zarodilisya u Nzhde she u Virmeniyi koli v 1919 1921 rokah v kerovanomu nim Syunik buli zalucheni Davidbekivski prisyazhni soyuzi Yak pishe sam Nzhde V osobi nashih rodozahisnih Davidbekivskih prisyazhnih soyuziv z 1920 roku pochav diyati ta peremig cegakronizm Originalnij tekst virm հանձինս մեր Դավիթբեկյան ցեղապահ ուխտերի 1920 ին գործեց ու հաղթանակաեց ցեղակրոնությունը Dim Nzhde u SofiyiOstatochne stanovlennya cegakronizmu 1932 1937 U 1932 roci u zhurnali Hrovk sho vihodit v Sofiyi Garegin Nzhde opublikuvav stattyu Cegakronizm yak zaporuka peremogi virm Ցեղակրոնությունն իբրև հաղթանակի զորույթ sho stala pershoyu teoretichnoyu robotoyu cegakronizmu U cij statti Nzhde pishe Yaksho sogodni nash narod tilki no otrimuye udari ta tragichno ne mozhe vidpovisti na nih to prichinoyu cogo ye te sho vin ne zhive po rodovomu Cegakronizm os ta panaceya bez yakoyi virmenstvo zalishitsya najbilsh znedolenoyu chastinoyu lyudskoyi civilizaciyi Originalnij tekst virm Եթե ցայսօր մեր ժողովուրդը հարվածներ է միայն ստանում և ողբերգորեն անկարող է հակահարվածել դրա պատճառն այն է որ նա չի ապրում ցեղորեն Ցեղակրոնությո ւն ահա համադարմանը առանց որի հայությունը կմնա մարդկության քաղաքականապես ամենատնանկ մասը Cegakronizm i Fridrih NicsheNizka doslidnikiv stverdzhuyut sho ideologiya cegaronizmu rozvivalasya okrim inshogo pid vplivom idej Fridriha Nicshe Naspravdi propovid kultu sili v cegakronizmi zakliki do rishuchih dij ta nizku inshih osoblivostej shozhi z filosofiyeyu Nicshe prote mizh nimi ye ryad principovih svitoglyadnih ta gumanistichnih vidminnostej Napriklad strizhnem nicsheanstva ye nadlyudina yaka ye metoyu u toj chas yak osnovoyu cegakronizmu ye rid a cehamard tobto nadlyudina v cegakronistskomu rozuminni ye lishe zasobom dlya isnuvannya ta rozvitku rodu Nicshe ne prijmav hristiyanstvo i buv proti bud yakih postupok shodo nogo odnak cegakronizm prijmaye hristiyanstvo ale pragne do bilshoyi nacionalizaciyi Virmenskoyi cerkvi Nicshe takozh ne viznaye Boga todi yak cegakronizm prijmaye jogo isnuvannya Div takozhGaregin Nzhde Ajk AsatryanPrimitkiSimpson Scott Aitamurto Kaarina 2014 Modern Pagan and Native Faith Movements in Central and Eastern Europe angl Routledge s 352 Lalayan M A Dvizheniya cehakronizma i taronizma i deyatelnost Garegina Nzhde Ցեղակրոն և Տարոնական շարժումներն ու Գարեգին Նժդեհի գործունեությունը Erevan Nacionalisticheskij klub 2001 P 103 Խռովք թիվ 1 էջ 32 Po pravilam russkoj grammatiki cehakronist Gasanova E Yu Ideologiya burzhuaznogo nacionalizma v Turcii Baku izd AN AzSSR 1966 g Kozubskij K E Pod kopytom Obshekazachya gazeta Stanica Moskva 2 26 dekabr 1998 g Հայկ Ասատրյան Ցեղանենգ շեյթանը Սոֆիա 1933 թ Գարեգին Նժդեհ Խորհրդածություններ Բանտային գրառումներ Երևան 1993 թ էջ 65 Գարեգին Նժդեհ Ցեղի ոգու շարժը էջ 17 51 Տարոնի Արծիվ 1938 թ թիվ 2 էջ 38 Խռովք թիվ 1 էջ 32 37LiteraturaAvo Nzhde zhizn i deyatelnost Նժդեհ Կեանքն ու գործունէութիւնը Bejrut Amazgajin 1968 527 p 2500 ekz Petrosyan A Nzhde i hristianstvo per s arm Beknazaryan D Yu Moskva 94 s Barsegyan A Dvizhenie cehakronizma Ցեղակրոն շարժումը Boston 1935