Володимирський район (Володимирщина, до 2022 року — Володимир-Волинський район) — район Волинської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Володимир. Площа — 2556,5 км² (12,7 % від площі області), населення — 172,9 тис. осіб (2020). Найбільше місто — Нововолинськ з населенням 52 188 мешканців.
Володимирський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Волинська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Волинська область | ||||
Код КАТОТТГ: | UA07020000000048211 | ||||
Утворений: | 17 липня 2020 року | ||||
Населення: | 172 947 (2020) | ||||
Площа: | 2 556,5 км² | ||||
Густота: | 67,05 осіб/км² | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Володимир | ||||
Громади: | 11 | ||||
Міста: | Володимир, Устилуг, Нововолинськ, | ||||
Смт: | Іваничі, Локачі, Благодатне | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Хиць Віктор Леонтійович | ||||
Голова РДА: | Лобач Юрій Володимирович | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Володимирський район у Вікісховищі |
До складу району входять 11 територіальних громад.
Історія
Утворений як Володимир-Волинський район, відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року.
Громади району
Раніше територія району входила до складу Володимир-Волинського (1940—2020), Іваничівського, Локачинського, Турійського районів, ліквідованих тією ж постановою.
18 липня 2022 року депутати Верховної Ради України перейменували Володимир-Волинський район у Володимирський район.
Передісторія земель району
В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волинян входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Волинь й назвав його Володимиром, зробивши його центром удільного князівства. Першим князем у 988 році став син Володимира Святославича Всеволод. Започатковане старшим сином Ярослава Мудрого Ізяславом по смерті батька.
У 1154 році розділилося на Володимирське та Луцьке князівство. Далі історія Волинського князівства зосереджується у Володимирському князівстві, на чолі якого став Мстислав Ізяславич. Наприкінці 1160-х років воно було поділене між його синами. У другій половині XII століття Волинсько-Володимирське князівство перетворюється на одне з найсильніших у Давній Русі. Найбільшої могутності воно досягло за князювання Романа Мстиславича (1170—1205). Князівство займало територію вздовж річок Західний Буг, Стир, Горинь й правих приток Прип'яті. У результаті міжусобиць і спадкових поділів володінь воно було подрібнене на менші удільні князівства. Серед них: Луцьке князівство з центром у Луцьку, Дорогобузьке князівство з центром у Дорогобужі та Пересопницьке князівство з центром у Пересопниці на сході, Белзьке князівство з центром у Белзі на півдні, Червенське князівство з центром у Червені на південному заході, Холмське князівство з центром у Холмі на заході, Берестейське князівство з центром у Бересті на півночі.
Після смерті Юрія II Болеслава, бояри проголосили королем Русі його зятя Любарта-Дмитра. Після його смерті останнім володимирським князем став його син Федір.
У 1393 році Вітовт ліквідував удільні князівства і перетворив їх на провінції Литви, якими правили намісники. Волинь стала частиною Великого князівства Литовського. У 1440 році великий князь литовський Казимир IV Ягайлович визнав відновлення Волинського князівства. Волинським князем став Свидригайло. Проте такі поступки з боку Литви православним були тимчасовими. У 1452 році після смерті Свидригайла Волинське князівство припинило своє існування.
У 1566 році утворений Володимирський повіт Волинського воєводства Великого князівства Литовського до 1569 року та Корони Королівства Польського в Речі Посполитій до 1792 року. Повіт ділився на староства, охоплював площу у 4212,00 км².
Після Гродненського сейму повіт опинився у складі Володимирського воєводства. Воєводство повинно було мати в Сеймі двох сенаторів (воєводу і каштеляна) та шістьох депутатів, яких обирали на чотири роки. Сеймики мали проводитися в кафедральному соборі Володимира. Воєводство існувало до Третього поділу Речі Посполитої.
Після Третього поділу Польщі у 1795 році Володимир-Волинський повіт було приєднано до Російської імперії, і увійшов до складу Волинського намісництва.
Під час Першої світової війни через Володимирщину декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого.
У 1920 році повіт увійшов до складу Польщі.
27 листопада 1939 року повіт приєднаний до новоутвореної Волинської області.
17 січня 1940 року повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Вербський (Оваднівський), Володимир-Волинський, Озютицький, Порицький і Устилузький райони. Тоді ж утворений Локачинський район, який до того був частиною Луцького повіту.
У 1946 році перейменовані райони: Озютичівський на Затурцівський, Порицький на Іваничівський, Вербський на Оваднівський (07.06.1946).
У 1957 році Іваничівський район перейменовано на Нововолинський.
Наприкінці 1950-х років ліквідовані Затурцівський, Устилузький (27.01.1957) та Оваднівський райони (25.09.1958).
У 1962 році, в ході укрупнення районів, ліквідовані Локачинський, Нововолинський райони:
4 січня 1965 року відновлений Локачинський район..
У 1966 році відновлений Іваничівський район.
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- https://voladm.gov.ua/new/volodimirschina-aktivno-gotuyetsya-do-pochatku-opalyuvalnogo-sezonu/
- Автор. . decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- Автор. Волинська область - Громади. decentralization.gov.ua. Процитовано 20 січня 2021.
- . zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
{{}}
: Недійсний|мертвий-url=Ні
() - Постанова Верховної Ради України «Про перейменування Володимир-Волинського району Волинської області від 18 липня 2022 року № 2405-IX». zakon.rada.gov.ua. 18 липня 2022.
- Верховна Рада перейменувала Володимир-Волинський район. Конкурент (укр.). Процитовано 18 липня 2022.
- Aleksander Jabłonowski: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. VIII: Ziemie ruskie. Wołyń i Podole. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1889, s. 12. (пол.)
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 30 грудня 2020.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 53–54, 54–55, 65–66, 66–67, 73; 905, 907, 920, 933, 948, 967, 999, 1009, 1013, 1018, 1062. — 1064 с.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 407. — 420 с.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 9–11. — 72 с.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 96–97. — 179 с.(рос.) - Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 року Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966. — № 48 — с. 511—512
Література
- Володимир-Волинський район // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.110-112, 91-164
Це незавершена стаття про Волинську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ковельський район | ||
Польща | Луцький район | |
Червоноградський район (Львівська область) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimirskij rajon Volodimirshina do 2022 roku Volodimir Volinskij rajon rajon Volinskoyi oblasti v Ukrayini utvorenij 2020 roku Administrativnij centr misto Volodimir Plosha 2556 5 km 12 7 vid ploshi oblasti naselennya 172 9 tis osib 2020 Najbilshe misto Novovolinsk z naselennyam 52 188 meshkanciv Volodimirskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Volinska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastKod KATOTTG UA07020000000048211Utvorenij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 172 947 2020 Plosha 2 556 5 km Gustota 67 05 osib km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m VolodimirGromadi 11Mista Volodimir Ustilug Novovolinsk Smt Ivanichi Lokachi BlagodatneRajonna vladaGolova radi Hic Viktor LeontijovichGolova RDA Lobach Yurij VolodimirovichMapaVolodimirskij rajon u Vikishovishi Do skladu rajonu vhodyat 11 teritorialnih gromad IstoriyaUtvorenij yak Volodimir Volinskij rajon vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini 807 IX vid 17 lipnya 2020 roku Gromadi rajonu Nazva Centr Naseleni punkti1 Novovolinska miska gromada m Novovolinsk smt Blagodatne s Gribovicya s Gryadi s Kropivshina s Nizkinichi m Novovolinsk s Tishkovichi s Hreniv2 Volodimir Volinska miska gromada m Volodimir m Volodimir s Voshatin s Digtiv s Zarichchya s Laskiv s Novosilki s Orani s Suhodoli s Fedorivka3 Ustiluzka miska gromada m Ustilug s Ambukiv s Vorchin s Darnicke s Zabolottya s Zaluzhzhya s Zorya s Izov s Kladniv s Koritnicya s Ludin s Mikitichi s Novini s Parhomenkove s Polum yane s P yatidni s Rogozhani s Rokitnicya s Rusiv s Seliski s Stenzharichi s Trostyanka s Turivka m Ustilug s Hotyachiv s Hripalichi s Chornikiv4 Ivanichivska selishna gromada smt Ivanichi s Dolinka s Drevini s Ivanivka smt Ivanichi s Lugove s Menchichi s Mishiv s Romanivka s Sosnina5 Lokachinska selishna gromada smt Lokachi s Bermeshiv s Bilopil s Bubniv s Doroginichi s Zaluzhne s Zamlichi s Zashitiv s Zayachici s Kozliv s Kolpitiv s Konyuhi s Koritnicya s Kremesh s Kruhinichi s Kuti s Liniv smt Lokachi s Markovichi s Mizhgir ya s Nizki Cevelichi s Novij Zagoriv s Privitne s P yatikori s Rogovichi s Starij Zagoriv s Tvorinichi s Horiv s Cevelichi6 Zimnivska silska gromada s Zimne Begeta s Berezovichi s Bobichi s Bubniv s Volodimirivka s Gorichiv s Zhitani s Zimne s Kogilne s Lotniche s Mariya Volya s Markostav s Mikulichi s Mizhlissya s Nehvorosha s Oktavin s Ostrivok s Pidgajci s Ponichiv s Rusniv s Selec s Falemichi s Hvorostiv s Hmeliv s Hmelivka s Hobultova s Cherchichi s Chesnij Hrest s Shistiv s Yakovichi7 Ovadnivska silska gromada s Ovadne s Bilin s Verba s Volya Svijchivska s Gajki s Galinivka s Gevin s Zamosti s Krasnostav s Krat s Liski s Lyudmilpil s Markelivka s Ovadne s Ovlochin s Ohnivka s Pisareva Volya s Ruda s Svijchiv s Stavki s Susval s Yagidne8 Litovezka silska gromada s Litovezh s Bilichi s Zabolotci s Zastavne s Krechiv s Litovezh s Movniki9 Pavlivska silska gromada s Pavlivka s Buzhkovichi s Volicya s Grushiv s Zhashkovichi s Zavidiv s Klopochin s Kolona s Lukovichi s Milyatin s Orishi s Pavlivka s Pereslavichi s Radovichi s Rikovichi s Samovolya s Starij Porick s Starosillya s Topilishe s Trubki s Shenyatin10 Poromivska silska gromada s Poromiv s Budyatichi s Buzhanka s Bortniv s Verhniv s Volicya Morozovicka s Ivaniv s Kosmivka s Lezhnicya s Mihalye s Mlinishe s Morozovichi s Nova Lishnya s Osmilovichi s Petrove s Poromiv s Rusovichi s Stara Lishnya s Shahtarske11 Zaturcivska silska gromada s Zaturci s Velikij Okorsk s Vijnicya s Vilka Sadivska s Vojnin s Granativ s Gubin s Zhuravec s Zapust s Zaturci s Zubilne s Kvasovicya s Kisilin s Malij Okorsk s Mankiv s Mihajlivka s Movchaniv s Ozyutichi s Pavlovichi s Sadivski Dubini s Semerinske s Sirnichki s Tverdini s Tumin s Holopichi s Shelviv s Yunivka Ranishe teritoriya rajonu vhodila do skladu Volodimir Volinskogo 1940 2020 Ivanichivskogo Lokachinskogo Turijskogo rajoniv likvidovanih tiyeyu zh postanovoyu 18 lipnya 2022 roku deputati Verhovnoyi Radi Ukrayini perejmenuvali Volodimir Volinskij rajon u Volodimirskij rajon Peredistoriya zemel rajonuV Ipatiyivskomu litopisi pid 981 rokom zaznachayetsya sho zemlya dulibiv volinyan vhodit v Kiyivsku Rus Knyaz Volodimir Velikij zaklav misto nepodalik vid davnogo gorodisha Volin j nazvav jogo Volodimirom zrobivshi jogo centrom udilnogo knyazivstva Pershim knyazem u 988 roci stav sin Volodimira Svyatoslavicha Vsevolod Zapochatkovane starshim sinom Yaroslava Mudrogo Izyaslavom po smerti batka U 1154 roci rozdililosya na Volodimirske ta Lucke knyazivstvo Dali istoriya Volinskogo knyazivstva zoseredzhuyetsya u Volodimirskomu knyazivstvi na choli yakogo stav Mstislav Izyaslavich Naprikinci 1160 h rokiv vono bulo podilene mizh jogo sinami U drugij polovini XII stolittya Volinsko Volodimirske knyazivstvo peretvoryuyetsya na odne z najsilnishih u Davnij Rusi Najbilshoyi mogutnosti vono dosyaglo za knyazyuvannya Romana Mstislavicha 1170 1205 Knyazivstvo zajmalo teritoriyu vzdovzh richok Zahidnij Bug Stir Gorin j pravih pritok Prip yati U rezultati mizhusobic i spadkovih podiliv volodin vono bulo podribnene na menshi udilni knyazivstva Sered nih Lucke knyazivstvo z centrom u Lucku Dorogobuzke knyazivstvo z centrom u Dorogobuzhi ta Peresopnicke knyazivstvo z centrom u Peresopnici na shodi Belzke knyazivstvo z centrom u Belzi na pivdni Chervenske knyazivstvo z centrom u Cherveni na pivdennomu zahodi Holmske knyazivstvo z centrom u Holmi na zahodi Berestejske knyazivstvo z centrom u Beresti na pivnochi Pislya smerti Yuriya II Boleslava boyari progolosili korolem Rusi jogo zyatya Lyubarta Dmitra Pislya jogo smerti ostannim volodimirskim knyazem stav jogo sin Fedir U 1393 roci Vitovt likviduvav udilni knyazivstva i peretvoriv yih na provinciyi Litvi yakimi pravili namisniki Volin stala chastinoyu Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1440 roci velikij knyaz litovskij Kazimir IV Yagajlovich viznav vidnovlennya Volinskogo knyazivstva Volinskim knyazem stav Svidrigajlo Prote taki postupki z boku Litvi pravoslavnim buli timchasovimi U 1452 roci pislya smerti Svidrigajla Volinske knyazivstvo pripinilo svoye isnuvannya U 1566 roci utvorenij Volodimirskij povit Volinskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo do 1569 roku ta Koroni Korolivstva Polskogo v Rechi Pospolitij do 1792 roku Povit dilivsya na starostva ohoplyuvav ploshu u 4212 00 km Pislya Grodnenskogo sejmu povit opinivsya u skladi Volodimirskogo voyevodstva Voyevodstvo povinno bulo mati v Sejmi dvoh senatoriv voyevodu i kashtelyana ta shistoh deputativ yakih obirali na chotiri roki Sejmiki mali provoditisya v kafedralnomu sobori Volodimira Voyevodstvo isnuvalo do Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi Pislya Tretogo podilu Polshi u 1795 roci Volodimir Volinskij povit bulo priyednano do Rosijskoyi imperiyi i uvijshov do skladu Volinskogo namisnictva Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni cherez Volodimirshinu dekilka raziv prohodila liniya frontu mizh rosijskimi z odnogo boku i avstro nimeckimi vijskami z drugogo U 1920 roci povit uvijshov do skladu Polshi 27 listopada 1939 roku povit priyednanij do novoutvorenoyi Volinskoyi oblasti 17 sichnya 1940 roku povit likvidovanij u zv yazku z pereformatuvannyam na Verbskij Ovadnivskij Volodimir Volinskij Ozyutickij Porickij i Ustiluzkij rajoni Todi zh utvorenij Lokachinskij rajon yakij do togo buv chastinoyu Luckogo povitu U 1946 roci perejmenovani rajoni Ozyutichivskij na Zaturcivskij Porickij na Ivanichivskij Verbskij na Ovadnivskij 07 06 1946 U 1957 roci Ivanichivskij rajon perejmenovano na Novovolinskij Naprikinci 1950 h rokiv likvidovani Zaturcivskij Ustiluzkij 27 01 1957 ta Ovadnivskij rajoni 25 09 1958 U 1962 roci v hodi ukrupnennya rajoniv likvidovani Lokachinskij Novovolinskij rajoni 4 sichnya 1965 roku vidnovlenij Lokachinskij rajon U 1966 roci vidnovlenij Ivanichivskij rajon Primitki Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 https voladm gov ua new volodimirschina aktivno gotuyetsya do pochatku opalyuvalnogo sezonu Avtor decentralization gov ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Avtor Volinska oblast Gromadi decentralization gov ua Procitovano 20 sichnya 2021 zakon rada gov ua 17 lipnya 2020 Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 27 listopada 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url Ni dovidka Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro perejmenuvannya Volodimir Volinskogo rajonu Volinskoyi oblasti vid 18 lipnya 2022 roku 2405 IX zakon rada gov ua 18 lipnya 2022 Verhovna Rada perejmenuvala Volodimir Volinskij rajon Konkurent ukr Procitovano 18 lipnya 2022 Aleksander Jablonowski Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T VIII Ziemie ruskie Wolyn i Podole Warszawa Gebethner i Wolff 1889 s 12 pol Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 30 grudnya 2020 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 53 54 54 55 65 66 66 67 73 905 907 920 933 948 967 999 1009 1013 1018 1062 1064 s Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1962 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Derzh vid vo polit lit ri URSR 1962 S 407 420 s Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 9 11 72 s Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 96 97 179 s ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 3n 06 vid 5 lyutogo 1965 roku Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 48 s 511 512LiteraturaVolodimir Volinskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 110 112 91 164 Ce nezavershena stattya pro Volinsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Kovelskij rajon Polsha Luckij rajonChervonogradskij rajon Lvivska oblast