Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гри бовиця село у Нововолинській міській громаді Володимирського району Волинської області України село Грибовиця Країна

Грибовиця

Грибовиця

Гри́бовиця — село у Нововолинській міській громаді Володимирського району Волинської області України.

село Грибовиця
image
Країна image Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Громада Нововолинська міська громада
Код КАТОТТГ UA07020130030068083
Основні дані
Засноване 1577
Населення 933
Площа 16,9 км²
Густота населення 55,21 осіб/км²
Поштовий індекс 45324
Телефонний код +380 3372
Географічні дані
Географічні координати 50°41′18″ пн. ш. 24°14′56″ сх. д. / 50.68833° пн. ш. 24.24889° сх. д. / 50.68833; 24.24889Координати: 50°41′18″ пн. ш. 24°14′56″ сх. д. / 50.68833° пн. ш. 24.24889° сх. д. / 50.68833; 24.24889
Середня висота
над рівнем моря 		220 м
Місцева влада
Адреса ради с. Грибовиця, Володимирський р-н, Волинська обл., 45324
Карта
image
image
Грибовиця
image
image
Грибовиця
Мапа

image Грибовиця у Вікісховищі

Географія

Розташоване село у західному напрямку від колишнього районного центру Іваничі, на відстані 12 км., поблизу траси Іваничі — Нововолинськ.

Історія

Археологічні дослідження доводять, що люди на цій території проживали з давніх-давен, при цьому задовго до першої письмової згадки про село. Так, у кургані поблизу Грибовиці було віднайдено залишок зброї давніх племен городоцько-здовбицької культури — крем'яний наконечник списа.

Перша згадка про село припадає на середину XV ст. В той час воно перебувало у складі Володимирського повіту Волинського воєводства Великого князівства Литвського.

За переказами старожилів, існує дві версії походження назви села: згідно першої версії, тут мав колись маєток поміщик Грабовський; згідно другої — в лісах навколо села було безліч грибів, від яких і пішла назва. Зрештою, історик О. Цинкаловський був прихильником останньої версії.

Колись село належало шляхтичеві Якубові Войни Немировичу, який записав Грибовицю близько 1455 року матері Анні, а пізніше воно переходить до князя Михайла Чарторийського.

Після укладення Люблінської унії (1569) село відійшло до Польщі. В той час воно входить до Волинського воєводства новоствореної Речі Посполитої.

В 1577 році Грибовицю долучено до містечка Литовежа, а з 1583 року належить вдові князя Михайла Чарторийського. Наприкінці XIX століття селом володіли шляхтичі Ромери.

У період національно-визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького (1648—1657 рр.), селяни Грибовиці, спільно з міщанами містечка Литовежа, зруйнували маєток шляхтича М. Баковецького в Біличах. Вони спалили двір, забрали панське майно, вирубали ліс.

Після третього поділу Польщі (1795) село входить до Волинського намісництва, а з 1797 — Волинської губернії Російської імперії. При цьому в Росії стало центром Грибовицької волості Володимир-Волинського повіту.

Згідно з переписом 1911 року, у Грибовиці було 1113 мешканців, розташовувались волосне правління, поштова станція, двокласова школа, сільський шпиталь, крамниця, кредитове товариство і випозичальня сільськогосподарських машин.

В ході Першої світової війни (1914—1918 рр.) село зазанало руйнувань та було окуповане австро-німецькими військами, які перебували тут до кінця 1918 року.

У листопаді 1917 р., після розпаду Російської імперії, постала Українська Народна Республіка. У березні 1918 р. село увійшло до Володимир-Волинського повіту Волинської землі.

З 29 квітня по 14 грудня 1918 р. село входить знову до Грибовицької волості Володимир-Волинського повіту, але вже Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, який відновив царський адміністративний устрій.

З грудня 1918 р. село повернулося до складу відродженої УНР, яка вже керувалась Директорією. Війська останньої і надалі вели боротьбу за незалежність, але були розбиті більшовиками у квітні 1919 р.

З вересня 1920 р. село, як і Західна Україна, згідно Варшавського договору, зайняте Польщею. Такий стан справ надалі був закріплений, після поразки українсько-польських військ, Ризьким договором (1921 р.). У Польщі село стало центром Грибовицької гміни Володимирського повіту.

У 1920 році у Грибовиці підпільно створено ревком.

За революційну діяльність багато місцевих комунстів були заарештовані і засуджені польською окупаційною владою до різних строків тюремного ув'язнення на «процесі 151» в м. Володимирі-Волинському. Так, Є. Мазурко, М. Степанчук, С. Котілко були засуджені до 10 років тюремного ув'язнення, І. Романчук, Т. Крайц — до 6 років.

Обабіч села Грибовиця розмістився хутір Гараздичі, куди приїжджало багато заможних ґазд. Вони там торгували посудом, одягом, різкими прянощами, але одного разу цей хутір зник і ніхто не знає куди. За словами старожилів, котрі передавали з уст в уста, що це поселення було знищене ворогом або землетрусом. Через певний час місцевість була знову забудована і зараз вона носить свою стару назву.

За часів Польщі у селі була початкова школа, медпункт і велика аптека, ветпункт. Був у Грибовиці постерунок — поліція і карцер-холодна. Польська влада забороняла організації національних свят, розвитку мистецтва.

Філія-читальня товариства «Просвіта» була відкрита в 1924 році. Читальня розміщувалась у садибі Братося М. С. При Грибовицькій філії-читальні діяли хоровий гурток, драматичний, а також господарсько-економічні об'єднання — крамниця і шпихмір (склад збіжжя).

image
Пам'ятник землякам (1941—1945 рр.).

20 вересня 1939 року село, як і вся Західна Україна, було приєднане до СРСР, а згодом увійшло до Іваничівського району Волинської області УРСР.

Діяльність філії товариства «Просвіта» була заборонена у 1939 році, коли радянські війська зайняли Західну Україну. Бібліотека філії-читальні була конфіскована. Книги, що залишилися на руках у жителів села стали після 1945 року причиною небезпеки. За їх зберігання отримували клеймо «націоналіст», могли вислати до Сибіру чи згноїти у сталінських катівнях. Залишки бібліотеки переховував М. І. Дубина у вулику своєї пасіки.

В 1940 році в селі вперше було організовано колгосп імені Калініна.

22 червня 1941 р. почалась війна між Німеччиною та СРСР — Німецько-радянська війна. З 22 червня 1941 року по липень 1944 року село знаходились під окупаційним режимом нацистської Німеччини і увійшло до складу Володимир-Волинського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна.

Під час війни було вбито понад 40 мешканців і 20 родинам спалено будинки. Німці вивозили в Німеччину продукцію і людей: молодих дівчат і юнаків. Одним з них був житель села Петро Пендера. У післявоєнні роки його знов виселили на каторжні роботи, на шахти Донбасу, але того разу вже радянська влада. Проте юнакові вдалося втекти додому.

В 1947 році вдруге організований колгосп імені Калініна. Пізніше, в 1952 році, колгосп зазнав численних перейменувань («Москва», «Перше травня», ім. Богдана Хмельницького).

Повстанський рух ОУН і УПА дійшов і до Грибовиці. Відомо, що на території села діяла боївка ОУН (5 чоловік). Потім був сформований рій УПА (10 чоловік), яким командував Микола Степанчук.

27 липня 1944 р. курінь УПА «Василя» здійснив напад на радянський військовий склад із боєприпасами в  Грибовиці. Вони вбили 23   охоронців складу і вивезли 18 возів зброї та боєприпасів.

11 липня 1947 року заарештували мешканця села, колишнього повстанця М. Степанчука.  Його звинувачували як учасника УПА у знищенні радянських громадян польської національності в липні 1943 року. Слідство тривало майже рік. І стався неймовірний випадок: Степанчука радянський суд виправдав. Як виявилося, повстанець врятував 16 польських родин, допомігши їм безпечно виїхати із зони бойових дій. Разом із ним вийшов із в'язниці теж вояк УПА Анатолій Касян.

Натомість Ганні Гринь, зв'язковій повстанців, радянський суд присудив виселення на примусові роботи в концентраційний табір.  Так, Ганну, її сестру та батька забрали до в'язниці. Вона відсиділа вісім з половиною років у таборі для політичних в'язнів, у Республіці Комі.

У січні 1948 р. на території села здійснювала диверсії боївка ОУН у складі двох чоловік.

Після ліквідації Іваничівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимирського району.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 973 особи, з яких 438 чоловіків та 535 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 933 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,14 %
російська 0,86 %

Школа

Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня с. Грибовиця розпочала свою діяльність 5 листопада 1879 року. За архівними даними, це було однокласне народне училище Міністерства народної освіти в с. Грибовиці Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Першим вчителем був Василь Кондратюк, із селян, який закінчив курс Острозької вчительської семінарії. Тут навчалося 38 дітей. Училище працювало до 1914 року. З початку Першої світової війни та до 1916 року училище не працювало. З 1916 року навчання велося російською мовою.

У листопаді 1917 року утворилась УНР і навчання у школі проводилось українською мовою до 1919 року. З 1919 року і по 1922 рік школа не працювала. З входженням села до складу Польщі відкривається п'ятирічна школа, а навчання уже ведеться польською мовою.   

З 1939 по 1940 рік школа не працювала. У 1940 році знову відкрила двері для учнів. З приходом німців школа не працювала з 1942 по 1944 роки.

У 1955 році було побудовано селище Жовтневе, куди і перевели середню школу. У Грибовиці залишилась початкова. З 1962 року — це восьмирічна школа, а потім і дев'ятирічна. 1 вересня 1967 року відкриває двері нова типова школа з просторими класами, майстернею, шкільною їдальнею, а вже пізніше здається в експлуатацію і спортзал разом з душовими кімнатами. У цій школі навчаються учні і зараз.

З 1980 по 2012 рік школу закінчило 404 учні, з них 49 — з відзнакою. Учні школи є призерами районних предметних олімпіад, спортивних змагань, районних і обласних конкурсів.

У 2012 році у школі працює 17 педагогів. Протягом двох останніх років педагогічний колектив поповнився 9 молодими педагогами. У 2004 році до 125-річчя від дня заснування школи було створено музей історії школи, а у 2007 — музей «Моє село».

З 2001 року директором школи є Джерш Галина Федорівна.

Церкви

image
Покровська церква

Унікальною пам'яткою архітектури села Грибовиця є Покровська церква, побудована в центрі села, у наймальовничішому його куточку, на пагорбі серед ясенів. За переказами старожилів, на місці села був колись невеликий ліс, у якому зупинялися козаки. Можливо це і стало основною причиною побудови у ті давні часи церкви, яку назвали Покровською.

У церкві знаходиться книга «Реєстр церков Волинської губернії», де сказано: «Церква Покровська. Побудована невідомо коли і ким, дерев'яна, на кам'яному фундаменті з такою ж дзвіницею, в 1872 році на пожертвування парафіян була відремонтована». Там же сказано, що вона мала 87 десятин землі, була розташована на відстані 330 верств від губернського міста і в 15 верствах від повітового.

Спочатку церкві передувала капличка, збудована в 1664 році. З плином часу побудовано святилище, притвор і насамкінець дзвіницю. Первісну церкву звели на межі XVII-XVIII ст. Про це свідчать підкреслено вертикальні пропорції центрального об'єму, помітно вищого від бічних, та використання в його перекритті низького восьмерика з розвиненим заломом..

Крім ремонту 1872 року був ще один ремонт (в документах він не згадується) в той час, коли Волинь увійшла до складу Польщі, і кошти дав якийсь пан Вушер. Очевидно, тоді її було кардинально перебудовано, що суттєво змінило зовнішній вигляд церкви. До західної стіни бабинця прибудували невелику двоярусну дзвіницю, до південної і північної стін вівтаря — невеликі об'єми допоміжних приміщень, первісну прямокутну форму віконних прорізів, частково збережену у барабані купола та вівтарній частині, було замінено шестикутною.

На початку ХХ ст. в південній та північних стінах нави було проорізано додаткові бічні входи невеликими каркасними приділами під двосхилими дахами. Користувачем храму є Свято-Покровська релігійна громада УПЦ МП.

На цвинтарі села знаходиться каплиця Успіння Божої Матері, або Успенська церква. Її збудував священик Жуковський у 1881 р. Каплиця стала останнім місцем спочинку його матушки, яка померла в дуже молодому віці..

Перехід церковної громади з УПЦ (МП) в УПЦ (КП)

Парафіяни села Грибовиця ще у 2011 році хотіли перейти до Київського патріархату, та за попередньої влади зробити це не вдалося. Після Революції Гідності та війни на сході України парафіяни кілька разів влаштовували збори, зібрали 400 підписів за перехід у юрисдикцію Київського Патріархату (у селі всього близько 600 дорослих людей), оскільки вважають, що церкві країни-агресора в селі не місце. Згодом частина парафіян села зареєструвала церковну громаду УПЦ (КП). У вересні 2015 року між парафіянами розгорівся конфлікт, дійшло до шарпанини та скандалу просто у церкві. Після публічної сварки, на вимогу правоохоронців, церкву закрили та опечатали.

29 листопада 2015 року в селі відбулись збори парафіян, на яких було вирішено змінити юрисдикцію, та перейти з Московського патріархату в Київський. Згідно з результатами сільських зборів було вирішено передати релігійну споруду Київському Патріархату.

6 грудня 2015 року в церкві відбулося перше Богослужіння УПЦ (КП), яке відслужив настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці протоієрей Віталій Голян.

У березні 2016 року священик УПЦ (МП) Ігор Маргіта звернувся з заявою до «Районних Електричних Мереж», щоб відключити електроенергію у церкві, нібито з оперативних причин, хоча парафіяни заплатили за світло на місяць вперед. Мовляв, електроенергія за призначенням не використовується, її крадуть. Тим самим було знеструмлено було не тільки церкву але й прилеглий будинок, у якому живуть переселенці зі сходу.

Церковна громада УПЦ (МП) з вересня 2015 року молилася у будинку священика, у тому, яке йому надала для проживання місцева громада, оскільки у селі Ігор Маргіта має й власний будинок та оголосила про те, що планує збудувати у Грибовиці ще одну церкву. 6 серпня 2017 року Свято-Покровська громада УПЦ МП вперше провела богослужіння у новозбудованій церкві.

Сучасне село

У наш час в Грибовиці діють сільська рада, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, СВК «Грибовицький», дитяча дошкільна установа, відділення зв'язку, млин, тваринницька ферма, пилорама, цехи по виробництву макаронів та олії, працює два магазини, зареєстроване фермерське господарство «Юник». На території села створена варта порядку, яка вечорами чергує та охороняє правопорядок.

На землях Грибовицької сільської ради розташовані дві шахти № 5,6 «НВ». Однак із закінченням видобутку вугілля їх закрито.

У селі є Футбольний клуб «Грибовиця», гравці якого беруть активну участь у місцевих футбольних матчах.

В селі проживає 861 особа: працездатного віку — 401, непрацездатного — 460, у тому числі діти шкільного та дошкільного віку, пенсіонери. Безробітних — 13. Всього 330 дворів, з них постійно не проживають в 22 господарствах. На сьогоднішній день в промисловості, на будівництві, транспорті, сільському господарстві зайняті 281 особа.

Реконструйовано систему вуличного освітлення на 6-х вулицях села. Створено Орган самоорганізації населення — селищний комітет «Грибовиця». Видано збірник матеріалів «Вирішення проблем місцевої територіальної громади, шляхом залучення коштів населення». Планується на 1 км сільської дороги покласти асфальтове покриття.

Нині головою сільської ради є Павло Володимирович Степанець. Співпраця між сільською радою і Володимирською районною державною адміністрацією є постійною і плідною.

Відомі люди

  • Степанчук Микола — ройовий  УПА.
  • Гринь Ганна Марківна — зв'язкова УПА. 
  • Вербич Віктор Олексійович  — український журналіст, перший лауреат літературної премії імені Пантелеймона Куліша. 
  • Кантор Ігор Володимирович — учасник АТО. Загинув, боронячи Україну. 
  • Ковальчук Роман Миколайович — кандидат фізико-математичних наук, колишній викладач Волинського Державного університету.      
  • Урбанюк Євген Антонович — кандидат технічних наук, викладач Хмельницького національного університету.  
  • Шевчук Петро Миколайович — кандидат біологічних наук, викладач Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.  
  • Костюк Володимир Андрійович — кандидат технічних наук, конструктор Львівського заводу телеграфної апаратури.  
  • Ткачук Олена Олександрівна — кандидат філософських наук, викладач національного університету ім. Т. Г. Шевченка.  
  • Вербич Святослав Олексійович — український мовознавець, науковець, доктор філологічних наук.
  • Чикатович Степан Йосипович — кандидат сільськогосподарських наук.  
  • Гапон Людмила Іванівна — доктор медичних наук, кардіолог. 
  • Богун Олена Романівна — випускник університету Раттерс (у штаті Нью-Джерсі), доктор хімічних наук, науковий професор фармацевтики Орігонського Державного університету  
  • Хасман Мандик Жисі — вояк  УПА.

Примітки

  1. с. Грибовиця [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.] // Meriaonline.
  2. Охріменко Г. Культурно-історичні процеси за Доби бронзи на Західній Волині [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // Археологічні дослідження Львівського університету. — Львів, 2010. — Випуск 13. — С.142.
  3. Грибовиця [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Іваничівська ЦРБ.
  4. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Волинська область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1970. — С.12.
  5. Цинкаловський О. Матеріяли до археології Володимирського повіту // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Праці історико-філософської секції / За редакцією І. Крип'якевича. — Львів, 1937. — Т. CLIV. — С. 182.
  6. Гаврилюк О. Досліджуємо ринок праці: Грибовицька сільська рада Іваничівського району [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // Волинський обласний центр зайнятості.
  7. Верменич Я. Волинське воєводство [ 27 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.
  8. Грибовиця [ 17 червня 2015 у Wayback Machine.] // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Волинська область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1970. — 767 с.
  9. Коган Л. ІІІ поділ Речі Посполитої і утворення Волинської губернії [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.] // Віртуальний музей м. Звягель.
  10. Верменич Я. Волинська губернія [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.
  11. Історія Іваничівщини [ 1 липня 2014 у Wayback Machine.] // Іваничівська РДА.
  12. Закон УНР про поділ України на землі 1918 [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.].
  13. Бойко О. Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918) [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. — 2009. — Випуск 3.— С.223.
  14. Встановлення Влади Директорії. Її внутрішня і зовнішня політика [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.].
  15. Черенюк О. Володимирський повіт (за даними книги Павловський В. Володимирський повіт. –  Люблін, 1937) [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] //Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олександр Цинкаловський і край. — Луцьк, 2008. — Вип. 27. –  С. 352—357. 
  16. У німця заробляв на шість булок хліба [ 19 червня 2015 у Wayback Machine.] // Вісник.
  17. Антонюк Я. // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. — 2013. — Вип. 20. — С. 31.
  18. На Волині вояк УПА врятував 16 польських родин, ‒ історик [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.] // ВолиньPost.
  19. . Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  20. Украдена молодість волинянки [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // ВолиньPost.
  21. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Волинська область [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] / Головна редколегія: (голова — П. Т. Тронько, заступники голови — О. П. Реєнт, С. А. Кокін та ін.); редколегія тому (голова — О. І. Курилюк, відповідальний секретар — М. М. Кучерепа та ін.).– Кн. 1.– Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2010. — С. 255.
  22. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  23. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  24. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  25. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  26. Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня села Грибовиця [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // Відділ освіти Іваничівської РДА.
  27. Покровська церква в с. Грибовиця (поч. XVIII ст.) [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Волинської обласної ради
  28. Село Грибовиця — Покровський храм [ 2015-05-27 у Wayback Machine.] // Володимир-Волинська єпархія УПЦ МП.
  29. . istvolyn.info. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 17 червня 2015.
  30. Віряни у храмі вимагали від священика покинути Московський Патріархат
  31. . Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 4 червня 2018.
  32. Віряни у храмі вимагали від священика покинути Московський Патріархат
  33. . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 4 червня 2018.
  34. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2022.
  35. . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 4 червня 2018.
  36. . Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 12 червня 2022.
  37. . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 4 червня 2018.
  38. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 1 липня 2017. «Спілка православних журналістів»
  39. Спілка православних журналістів, Редакция. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  40. «Вивчаємо українську»: посібник із граматики – від Святослава Вербича[недоступне посилання] // Волинь правда. — 2018. — 3 квітня.

Література

  • Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). — Вінніпег: Інститут дослідів Волині. Накладом Товариства «Волинь» , 1984. — Т.1. — 601 с.
  • Грибо́виця // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.241
  • Hrybowica [ 17 червня 2015 у Wayback Machine.] // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914. — Tom XV. — Cz.1. — S. 593.

Посилання

  • Гаврилюк О. // Волинський обласний центр зайнятості.
  • Грибовиця [ 17 червня 2015 у Wayback Machine.] // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Волинська область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1970. — 767 с.
  • Грибовиця [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Іваничівська ЦРБ.
  • Погода в селі Грибовиця [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ганжа, Л. (15 грудня 2015). . // Українська правда. Життя. Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gri bovicya selo u Novovolinskij miskij gromadi Volodimirskogo rajonu Volinskoyi oblasti Ukrayini selo Gribovicya Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Volodimirskij rajon Gromada Novovolinska miska gromada Kod KATOTTG UA07020130030068083 Osnovni dani Zasnovane 1577 Naselennya 933 Plosha 16 9 km Gustota naselennya 55 21 osib km Poshtovij indeks 45324 Telefonnij kod 380 3372 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 41 18 pn sh 24 14 56 sh d 50 68833 pn sh 24 24889 sh d 50 68833 24 24889 Koordinati 50 41 18 pn sh 24 14 56 sh d 50 68833 pn sh 24 24889 sh d 50 68833 24 24889 Serednya visota nad rivnem morya 220 m Misceva vlada Adresa radi s Gribovicya Volodimirskij r n Volinska obl 45324 Karta Gribovicya Gribovicya Mapa Gribovicya u VikishovishiGeografiyaRoztashovane selo u zahidnomu napryamku vid kolishnogo rajonnogo centru Ivanichi na vidstani 12 km poblizu trasi Ivanichi Novovolinsk IstoriyaArheologichni doslidzhennya dovodyat sho lyudi na cij teritoriyi prozhivali z davnih daven pri comu zadovgo do pershoyi pismovoyi zgadki pro selo Tak u kurgani poblizu Gribovici bulo vidnajdeno zalishok zbroyi davnih plemen gorodocko zdovbickoyi kulturi krem yanij nakonechnik spisa Persha zgadka pro selo pripadaye na seredinu XV st V toj chas vono perebuvalo u skladi Volodimirskogo povitu Volinskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litvskogo Za perekazami starozhiliv isnuye dvi versiyi pohodzhennya nazvi sela zgidno pershoyi versiyi tut mav kolis mayetok pomishik Grabovskij zgidno drugoyi v lisah navkolo sela bulo bezlich gribiv vid yakih i pishla nazva Zreshtoyu istorik O Cinkalovskij buv prihilnikom ostannoyi versiyi Kolis selo nalezhalo shlyahtichevi Yakubovi Vojni Nemirovichu yakij zapisav Gribovicyu blizko 1455 roku materi Anni a piznishe vono perehodit do knyazya Mihajla Chartorijskogo Pislya ukladennya Lyublinskoyi uniyi 1569 selo vidijshlo do Polshi V toj chas vono vhodit do Volinskogo voyevodstva novostvorenoyi Rechi Pospolitoyi V 1577 roci Gribovicyu dolucheno do mistechka Litovezha a z 1583 roku nalezhit vdovi knyazya Mihajla Chartorijskogo Naprikinci XIX stolittya selom volodili shlyahtichi Romeri U period nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom getmana Bogdana Hmelnickogo 1648 1657 rr selyani Gribovici spilno z mishanami mistechka Litovezha zrujnuvali mayetok shlyahticha M Bakoveckogo v Bilichah Voni spalili dvir zabrali panske majno virubali lis Pislya tretogo podilu Polshi 1795 selo vhodit do Volinskogo namisnictva a z 1797 Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Pri comu v Rosiyi stalo centrom Gribovickoyi volosti Volodimir Volinskogo povitu Zgidno z perepisom 1911 roku u Gribovici bulo 1113 meshkanciv roztashovuvalis volosne pravlinnya poshtova stanciya dvoklasova shkola silskij shpital kramnicya kreditove tovaristvo i vipozichalnya silskogospodarskih mashin V hodi Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr selo zazanalo rujnuvan ta bulo okupovane avstro nimeckimi vijskami yaki perebuvali tut do kincya 1918 roku U listopadi 1917 r pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi postala Ukrayinska Narodna Respublika U berezni 1918 r selo uvijshlo do Volodimir Volinskogo povitu Volinskoyi zemli Z 29 kvitnya po 14 grudnya 1918 r selo vhodit znovu do Gribovickoyi volosti Volodimir Volinskogo povitu ale vzhe Ukrayinskoyi Derzhavi getmana Pavla Skoropadskogo yakij vidnoviv carskij administrativnij ustrij Z grudnya 1918 r selo povernulosya do skladu vidrodzhenoyi UNR yaka vzhe keruvalas Direktoriyeyu Vijska ostannoyi i nadali veli borotbu za nezalezhnist ale buli rozbiti bilshovikami u kvitni 1919 r Z veresnya 1920 r selo yak i Zahidna Ukrayina zgidno Varshavskogo dogovoru zajnyate Polsheyu Takij stan sprav nadali buv zakriplenij pislya porazki ukrayinsko polskih vijsk Rizkim dogovorom 1921 r U Polshi selo stalo centrom Gribovickoyi gmini Volodimirskogo povitu U 1920 roci u Gribovici pidpilno stvoreno revkom Za revolyucijnu diyalnist bagato miscevih komunstiv buli zaareshtovani i zasudzheni polskoyu okupacijnoyu vladoyu do riznih strokiv tyuremnogo uv yaznennya na procesi 151 v m Volodimiri Volinskomu Tak Ye Mazurko M Stepanchuk S Kotilko buli zasudzheni do 10 rokiv tyuremnogo uv yaznennya I Romanchuk T Krajc do 6 rokiv Obabich sela Gribovicya rozmistivsya hutir Garazdichi kudi priyizhdzhalo bagato zamozhnih gazd Voni tam torguvali posudom odyagom rizkimi pryanoshami ale odnogo razu cej hutir znik i nihto ne znaye kudi Za slovami starozhiliv kotri peredavali z ust v usta sho ce poselennya bulo znishene vorogom abo zemletrusom Cherez pevnij chas miscevist bula znovu zabudovana i zaraz vona nosit svoyu staru nazvu Za chasiv Polshi u seli bula pochatkova shkola medpunkt i velika apteka vetpunkt Buv u Gribovici posterunok policiya i karcer holodna Polska vlada zaboronyala organizaciyi nacionalnih svyat rozvitku mistectva Filiya chitalnya tovaristva Prosvita bula vidkrita v 1924 roci Chitalnya rozmishuvalas u sadibi Bratosya M S Pri Gribovickij filiyi chitalni diyali horovij gurtok dramatichnij a takozh gospodarsko ekonomichni ob yednannya kramnicya i shpihmir sklad zbizhzhya Pam yatnik zemlyakam 1941 1945 rr 20 veresnya 1939 roku selo yak i vsya Zahidna Ukrayina bulo priyednane do SRSR a zgodom uvijshlo do Ivanichivskogo rajonu Volinskoyi oblasti URSR Diyalnist filiyi tovaristva Prosvita bula zaboronena u 1939 roci koli radyanski vijska zajnyali Zahidnu Ukrayinu Biblioteka filiyi chitalni bula konfiskovana Knigi sho zalishilisya na rukah u zhiteliv sela stali pislya 1945 roku prichinoyu nebezpeki Za yih zberigannya otrimuvali klejmo nacionalist mogli vislati do Sibiru chi zgnoyiti u stalinskih kativnyah Zalishki biblioteki perehovuvav M I Dubina u vuliku svoyeyi pasiki V 1940 roci v seli vpershe bulo organizovano kolgosp imeni Kalinina 22 chervnya 1941 r pochalas vijna mizh Nimechchinoyu ta SRSR Nimecko radyanska vijna Z 22 chervnya 1941 roku po lipen 1944 roku selo znahodilis pid okupacijnim rezhimom nacistskoyi Nimechchini i uvijshlo do skladu Volodimir Volinskogo gebitu Generalnoyi okrugi Volin Podillya Rajhskomisariatu Ukrayina Pid chas vijni bulo vbito ponad 40 meshkanciv i 20 rodinam spaleno budinki Nimci vivozili v Nimechchinu produkciyu i lyudej molodih divchat i yunakiv Odnim z nih buv zhitel sela Petro Pendera U pislyavoyenni roki jogo znov viselili na katorzhni roboti na shahti Donbasu ale togo razu vzhe radyanska vlada Prote yunakovi vdalosya vtekti dodomu V 1947 roci vdruge organizovanij kolgosp imeni Kalinina Piznishe v 1952 roci kolgosp zaznav chislennih perejmenuvan Moskva Pershe travnya im Bogdana Hmelnickogo Povstanskij ruh OUN i UPA dijshov i do Gribovici Vidomo sho na teritoriyi sela diyala boyivka OUN 5 cholovik Potim buv sformovanij rij UPA 10 cholovik yakim komanduvav Mikola Stepanchuk 27 lipnya 1944 r kurin UPA Vasilya zdijsniv napad na radyanskij vijskovij sklad iz boyepripasami v Gribovici Voni vbili 23 ohoronciv skladu i vivezli 18 voziv zbroyi ta boyepripasiv 11 lipnya 1947 roku zaareshtuvali meshkancya sela kolishnogo povstancya M Stepanchuka Jogo zvinuvachuvali yak uchasnika UPA u znishenni radyanskih gromadyan polskoyi nacionalnosti v lipni 1943 roku Slidstvo trivalo majzhe rik I stavsya nejmovirnij vipadok Stepanchuka radyanskij sud vipravdav Yak viyavilosya povstanec vryatuvav 16 polskih rodin dopomigshi yim bezpechno viyihati iz zoni bojovih dij Razom iz nim vijshov iz v yaznici tezh voyak UPA Anatolij Kasyan Natomist Ganni Grin zv yazkovij povstanciv radyanskij sud prisudiv viselennya na primusovi roboti v koncentracijnij tabir Tak Gannu yiyi sestru ta batka zabrali do v yaznici Vona vidsidila visim z polovinoyu rokiv u tabori dlya politichnih v yazniv u Respublici Komi U sichni 1948 r na teritoriyi sela zdijsnyuvala diversiyi boyivka OUN u skladi dvoh cholovik Pislya likvidaciyi Ivanichivskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Volodimirskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 973 osobi z yakih 438 cholovikiv ta 535 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 933 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 14 rosijska 0 86 ShkolaZagalnoosvitnya shkola I II stupenya s Gribovicya rozpochala svoyu diyalnist 5 listopada 1879 roku Za arhivnimi danimi ce bulo odnoklasne narodne uchilishe Ministerstva narodnoyi osviti v s Gribovici Volodimir Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Pershim vchitelem buv Vasil Kondratyuk iz selyan yakij zakinchiv kurs Ostrozkoyi vchitelskoyi seminariyi Tut navchalosya 38 ditej Uchilishe pracyuvalo do 1914 roku Z pochatku Pershoyi svitovoyi vijni ta do 1916 roku uchilishe ne pracyuvalo Z 1916 roku navchannya velosya rosijskoyu movoyu U listopadi 1917 roku utvorilas UNR i navchannya u shkoli provodilos ukrayinskoyu movoyu do 1919 roku Z 1919 roku i po 1922 rik shkola ne pracyuvala Z vhodzhennyam sela do skladu Polshi vidkrivayetsya p yatirichna shkola a navchannya uzhe vedetsya polskoyu movoyu Z 1939 po 1940 rik shkola ne pracyuvala U 1940 roci znovu vidkrila dveri dlya uchniv Z prihodom nimciv shkola ne pracyuvala z 1942 po 1944 roki U 1955 roci bulo pobudovano selishe Zhovtneve kudi i pereveli serednyu shkolu U Gribovici zalishilas pochatkova Z 1962 roku ce vosmirichna shkola a potim i dev yatirichna 1 veresnya 1967 roku vidkrivaye dveri nova tipova shkola z prostorimi klasami majsterneyu shkilnoyu yidalneyu a vzhe piznishe zdayetsya v ekspluataciyu i sportzal razom z dushovimi kimnatami U cij shkoli navchayutsya uchni i zaraz Z 1980 po 2012 rik shkolu zakinchilo 404 uchni z nih 49 z vidznakoyu Uchni shkoli ye prizerami rajonnih predmetnih olimpiad sportivnih zmagan rajonnih i oblasnih konkursiv U 2012 roci u shkoli pracyuye 17 pedagogiv Protyagom dvoh ostannih rokiv pedagogichnij kolektiv popovnivsya 9 molodimi pedagogami U 2004 roci do 125 richchya vid dnya zasnuvannya shkoli bulo stvoreno muzej istoriyi shkoli a u 2007 muzej Moye selo Z 2001 roku direktorom shkoli ye Dzhersh Galina Fedorivna CerkviPokrovska cerkva Unikalnoyu pam yatkoyu arhitekturi sela Gribovicya ye Pokrovska cerkva pobudovana v centri sela u najmalovnichishomu jogo kutochku na pagorbi sered yaseniv Za perekazami starozhiliv na misci sela buv kolis nevelikij lis u yakomu zupinyalisya kozaki Mozhlivo ce i stalo osnovnoyu prichinoyu pobudovi u ti davni chasi cerkvi yaku nazvali Pokrovskoyu U cerkvi znahoditsya kniga Reyestr cerkov Volinskoyi guberniyi de skazano Cerkva Pokrovska Pobudovana nevidomo koli i kim derev yana na kam yanomu fundamenti z takoyu zh dzviniceyu v 1872 roci na pozhertvuvannya parafiyan bula vidremontovana Tam zhe skazano sho vona mala 87 desyatin zemli bula roztashovana na vidstani 330 verstv vid gubernskogo mista i v 15 verstvah vid povitovogo Spochatku cerkvi pereduvala kaplichka zbudovana v 1664 roci Z plinom chasu pobudovano svyatilishe pritvor i nasamkinec dzvinicyu Pervisnu cerkvu zveli na mezhi XVII XVIII st Pro ce svidchat pidkresleno vertikalni proporciyi centralnogo ob yemu pomitno vishogo vid bichnih ta vikoristannya v jogo perekritti nizkogo vosmerika z rozvinenim zalomom Krim remontu 1872 roku buv she odin remont v dokumentah vin ne zgaduyetsya v toj chas koli Volin uvijshla do skladu Polshi i koshti dav yakijs pan Vusher Ochevidno todi yiyi bulo kardinalno perebudovano sho suttyevo zminilo zovnishnij viglyad cerkvi Do zahidnoyi stini babincya pribuduvali neveliku dvoyarusnu dzvinicyu do pivdennoyi i pivnichnoyi stin vivtarya neveliki ob yemi dopomizhnih primishen pervisnu pryamokutnu formu vikonnih proriziv chastkovo zberezhenu u barabani kupola ta vivtarnij chastini bulo zamineno shestikutnoyu Na pochatku HH st v pivdennij ta pivnichnih stinah navi bulo proorizano dodatkovi bichni vhodi nevelikimi karkasnimi pridilami pid dvoshilimi dahami Koristuvachem hramu ye Svyato Pokrovska religijna gromada UPC MP Na cvintari sela znahoditsya kaplicya Uspinnya Bozhoyi Materi abo Uspenska cerkva Yiyi zbuduvav svyashenik Zhukovskij u 1881 r Kaplicya stala ostannim miscem spochinku jogo matushki yaka pomerla v duzhe molodomu vici Perehid cerkovnoyi gromadi z UPC MP v UPC KP Parafiyani sela Gribovicya she u 2011 roci hotili perejti do Kiyivskogo patriarhatu ta za poperednoyi vladi zrobiti ce ne vdalosya Pislya Revolyuciyi Gidnosti ta vijni na shodi Ukrayini parafiyani kilka raziv vlashtovuvali zbori zibrali 400 pidpisiv za perehid u yurisdikciyu Kiyivskogo Patriarhatu u seli vsogo blizko 600 doroslih lyudej oskilki vvazhayut sho cerkvi krayini agresora v seli ne misce Zgodom chastina parafiyan sela zareyestruvala cerkovnu gromadu UPC KP U veresni 2015 roku mizh parafiyanami rozgorivsya konflikt dijshlo do sharpanini ta skandalu prosto u cerkvi Pislya publichnoyi svarki na vimogu pravoohoronciv cerkvu zakrili ta opechatali 29 listopada 2015 roku v seli vidbulis zbori parafiyan na yakih bulo virisheno zminiti yurisdikciyu ta perejti z Moskovskogo patriarhatu v Kiyivskij Zgidno z rezultatami silskih zboriv bulo virisheno peredati religijnu sporudu Kiyivskomu Patriarhatu 6 grudnya 2015 roku v cerkvi vidbulosya pershe Bogosluzhinnya UPC KP yake vidsluzhiv nastoyatel parafiyi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici protoiyerej Vitalij Golyan U berezni 2016 roku svyashenik UPC MP Igor Margita zvernuvsya z zayavoyu do Rajonnih Elektrichnih Merezh shob vidklyuchiti elektroenergiyu u cerkvi nibito z operativnih prichin hocha parafiyani zaplatili za svitlo na misyac vpered Movlyav elektroenergiya za priznachennyam ne vikoristovuyetsya yiyi kradut Tim samim bulo znestrumleno bulo ne tilki cerkvu ale j prileglij budinok u yakomu zhivut pereselenci zi shodu Cerkovna gromada UPC MP z veresnya 2015 roku molilasya u budinku svyashenika u tomu yake jomu nadala dlya prozhivannya misceva gromada oskilki u seli Igor Margita maye j vlasnij budinok ta ogolosila pro te sho planuye zbuduvati u Gribovici she odnu cerkvu 6 serpnya 2017 roku Svyato Pokrovska gromada UPC MP vpershe provela bogosluzhinnya u novozbudovanij cerkvi Suchasne seloU nash chas v Gribovici diyut silska rada Budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt SVK Gribovickij dityacha doshkilna ustanova viddilennya zv yazku mlin tvarinnicka ferma pilorama cehi po virobnictvu makaroniv ta oliyi pracyuye dva magazini zareyestrovane fermerske gospodarstvo Yunik Na teritoriyi sela stvorena varta poryadku yaka vechorami cherguye ta ohoronyaye pravoporyadok Na zemlyah Gribovickoyi silskoyi radi roztashovani dvi shahti 5 6 NV Odnak iz zakinchennyam vidobutku vugillya yih zakrito U seli ye Futbolnij klub Gribovicya gravci yakogo berut aktivnu uchast u miscevih futbolnih matchah V seli prozhivaye 861 osoba pracezdatnogo viku 401 nepracezdatnogo 460 u tomu chisli diti shkilnogo ta doshkilnogo viku pensioneri Bezrobitnih 13 Vsogo 330 dvoriv z nih postijno ne prozhivayut v 22 gospodarstvah Na sogodnishnij den v promislovosti na budivnictvi transporti silskomu gospodarstvi zajnyati 281 osoba Rekonstrujovano sistemu vulichnogo osvitlennya na 6 h vulicyah sela Stvoreno Organ samoorganizaciyi naselennya selishnij komitet Gribovicya Vidano zbirnik materialiv Virishennya problem miscevoyi teritorialnoyi gromadi shlyahom zaluchennya koshtiv naselennya Planuyetsya na 1 km silskoyi dorogi poklasti asfaltove pokrittya Nini golovoyu silskoyi radi ye Pavlo Volodimirovich Stepanec Spivpracya mizh silskoyu radoyu i Volodimirskoyu rajonnoyu derzhavnoyu administraciyeyu ye postijnoyu i plidnoyu Vidomi lyudiStepanchuk Mikola rojovij UPA Grin Ganna Markivna zv yazkova UPA Verbich Viktor Oleksijovich ukrayinskij zhurnalist pershij laureat literaturnoyi premiyi imeni Pantelejmona Kulisha Kantor Igor Volodimirovich uchasnik ATO Zaginuv boronyachi Ukrayinu Kovalchuk Roman Mikolajovich kandidat fiziko matematichnih nauk kolishnij vikladach Volinskogo Derzhavnogo universitetu Urbanyuk Yevgen Antonovich kandidat tehnichnih nauk vikladach Hmelnickogo nacionalnogo universitetu Shevchuk Petro Mikolajovich kandidat biologichnih nauk vikladach Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni T G Shevchenka Kostyuk Volodimir Andrijovich kandidat tehnichnih nauk konstruktor Lvivskogo zavodu telegrafnoyi aparaturi Tkachuk Olena Oleksandrivna kandidat filosofskih nauk vikladach nacionalnogo universitetu im T G Shevchenka Verbich Svyatoslav Oleksijovich ukrayinskij movoznavec naukovec doktor filologichnih nauk Chikatovich Stepan Josipovich kandidat silskogospodarskih nauk Gapon Lyudmila Ivanivna doktor medichnih nauk kardiolog Bogun Olena Romanivna vipusknik universitetu Ratters u shtati Nyu Dzhersi doktor himichnih nauk naukovij profesor farmacevtiki Origonskogo Derzhavnogo universitetu Hasman Mandik Zhisi voyak UPA Primitkis Gribovicya 28 travnya 2015 u Wayback Machine Meriaonline Ohrimenko G Kulturno istorichni procesi za Dobi bronzi na Zahidnij Volini 27 travnya 2015 u Wayback Machine Arheologichni doslidzhennya Lvivskogo universitetu Lviv 2010 Vipusk 13 S 142 Gribovicya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ivanichivska CRB Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Volinska oblast Gol red kol Tronko P T K Golov red URE AN URSR 1970 S 12 Cinkalovskij O Materiyali do arheologiyi Volodimirskogo povitu Zapiski Naukovogo tovaristva im Shevchenka Praci istoriko filosofskoyi sekciyi Za redakciyeyu I Krip yakevicha Lviv 1937 T CLIV S 182 Gavrilyuk O Doslidzhuyemo rinok praci Gribovicka silska rada Ivanichivskogo rajonu 27 travnya 2015 u Wayback Machine Volinskij oblasnij centr zajnyatosti Vermenich Ya Volinske voyevodstvo 27 lyutogo 2015 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 A V Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2003 688 s Gribovicya 17 chervnya 2015 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Volinska oblast Gol red kol Tronko P T K Golov red URE AN URSR 1970 767 s Kogan L III podil Rechi Pospolitoyi i utvorennya Volinskoyi guberniyi 28 travnya 2015 u Wayback Machine Virtualnij muzej m Zvyagel Vermenich Ya Volinska guberniya 28 travnya 2015 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 A V Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2003 688 s Istoriya Ivanichivshini 1 lipnya 2014 u Wayback Machine Ivanichivska RDA Zakon UNR pro podil Ukrayini na zemli 1918 30 grudnya 2016 u Wayback Machine Bojko O Teritoriya kordoni i administrativno teritorialnij podil Ukrayinskoyi Derzhavi getmana P Skoropadskogo 1918 18 listopada 2021 u Wayback Machine Regionalna istoriya Ukrayini Zbirnik naukovih statej 2009 Vipusk 3 S 223 Vstanovlennya Vladi Direktoriyi Yiyi vnutrishnya i zovnishnya politika 30 grudnya 2016 u Wayback Machine Cherenyuk O Volodimirskij povit za danimi knigi Pavlovskij V Volodimirskij povit Lyublin 1937 27 travnya 2015 u Wayback Machine Minule i suchasne Volini ta Polissya Oleksandr Cinkalovskij i kraj Luck 2008 Vip 27 S 352 357 U nimcya zaroblyav na shist bulok hliba 19 chervnya 2015 u Wayback Machine Visnik Antonyuk Ya Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Istorichni nauki 2013 Vip 20 S 31 Na Volini voyak UPA vryatuvav 16 polskih rodin istorik 5 travnya 2015 u Wayback Machine VolinPost Arhiv originalu za 18 chervnya 2015 Procitovano 18 chervnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ukradena molodist volinyanki 27 travnya 2015 u Wayback Machine VolinPost Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Volinska oblast 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Golovna redkolegiya golova P T Tronko zastupniki golovi O P Reyent S A Kokin ta in redkolegiya tomu golova O I Kurilyuk vidpovidalnij sekretar M M Kucherepa ta in Kn 1 Luck VAT Volinska oblasna drukarnya 2010 S 255 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Zagalnoosvitnya shkola I II stupenya sela Gribovicya 27 travnya 2015 u Wayback Machine Viddil osviti Ivanichivskoyi RDA Pokrovska cerkva v s Gribovicya poch XVIII st 5 travnya 2015 u Wayback Machine Oficijnij sajt Volinskoyi oblasnoyi radi Selo Gribovicya Pokrovskij hram 2015 05 27 u Wayback Machine Volodimir Volinska yeparhiya UPC MP istvolyn info Arhiv originalu za 17 chervnya 2015 Procitovano 17 chervnya 2015 Viryani u hrami vimagali vid svyashenika pokinuti Moskovskij Patriarhat Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 4 chervnya 2018 Viryani u hrami vimagali vid svyashenika pokinuti Moskovskij Patriarhat Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 4 chervnya 2018 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2022 Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 4 chervnya 2018 Arhiv originalu za 31 bereznya 2016 Procitovano 12 chervnya 2022 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 4 chervnya 2018 Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 1 lipnya 2017 Spilka pravoslavnih zhurnalistiv Spilka pravoslavnih zhurnalistiv Redakciya Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 Vivchayemo ukrayinsku posibnik iz gramatiki vid Svyatoslava Verbicha nedostupne posilannya Volin pravda 2018 3 kvitnya LiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Institut doslidiv Volini Nakladom Tovaristva Volin 1984 T 1 601 s Gribo vicya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 241 Hrybowica 17 chervnya 2015 u Wayback Machine Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 Tom XV Cz 1 S 593 PosilannyaGavrilyuk O Volinskij oblasnij centr zajnyatosti Gribovicya 17 chervnya 2015 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Volinska oblast Gol red kol Tronko P T K Golov red URE AN URSR 1970 767 s Gribovicya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ivanichivska CRB Pogoda v seli Gribovicya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ganzha L 15 grudnya 2015 Ukrayinska pravda Zhittya Arhiv originalu za 20 grudnya 2015 Procitovano 20 grudnya 2015

Дата публікації:
Топ