Бу́бнів — село в Україні, у Зимнівській сільській громаді Володимирського району Волинської області.
село Бубнів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Володимирський район |
Громада | Зимнівська сільська громада |
Облікова картка | Бубнів |
Основні дані | |
Засноване | 1452 |
Населення | 613 |
Площа | 2,081 км² |
Густота населення | 294,57 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44754 |
Телефонний код | +380 3342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°43′41″ пн. ш. 24°21′20″ сх. д. / 50.72806° пн. ш. 24.35556° сх. д.Координати: 50°43′41″ пн. ш. 24°21′20″ сх. д. / 50.72806° пн. ш. 24.35556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 201 м |
Водойми | річка Луга |
Відстань до обласного центру | 85 км |
Відстань до районного центру | 15 км |
Відстань до залізничної станції | 2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Миру, 2, с. Зимне, Володимирський р-н, Волинська обл., 44752 |
Карта | |
Бубнів | |
Бубнів | |
Мапа | |
Бубнів у Вікісховищі |
Село засноване у 1452 році.
Населення становить 613 осіб. Кількість дворів (квартир) — 122. З них 12 нових (після 1991 р.).
Сьогодення
У селі функціонує церква Свято-Казанської Божої Матері Православної церкви України. Паства становить 500 осіб. Працює середня школа на 320 місць, клуб, книгозбірня, лікарня, поштове відділення, АТС на 25 номерів, 3 торговельні заклади.
У селі доступні такі телеканали: UA:Перший, УТ-2, , Інтер, СТБ, Обласне телебачення. Радіомовлення здійснюють Радіо «Промінь», , .
Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.
Географія
Село розташоване в Володимирському районі, яке розміщене в південній частині Волинської області на північному заході України. Бубнів розташований на правому березі річки Луги, у природній зоні мішаних лісів. Площа села 2,08 км². Воно розташоване на відстані приблизно 27 км від кордону з Польщею і 100 км від кордону з Білоруссю. Висота над рівнем моря — 197 м.
Клімат
Клімат Бубнова помірно-континентальний, зима відносно м'яка з частими відлигами, літо помірно тепле та вологе, весна і осінь затяжні. Середньорічна температура повітря становить 7,4°С, найнижча вона у січні (мінус 4,9°С), найвища — в липні (18,0°С).
У середньому за рік у Бубневі випадає 600 мм атмосферних опадів, найменше — у березні, найбільше — в липні. Максимальна кількість опадів — 821,0 мм (1980 рік), мінімальна — 388,9 мм (1953 рік). Щороку утворюється сніговий покрив. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, найменша вона у травні (64 %), найбільша — у грудні (89 %).
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — в грудні. Найбільшу повторюваність в місті мають вітри із заходу, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру — у листопаді, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні — 2,8 м/с.
Історія
Курган доби бронзи розташований на лівому березі р. Луги за 3 км на схід від села. Виявлений 1975 року В. Бучаком. Повторні розвідки проводилася Г. Охріменком у 1987, 2010 рр.
Поселення епохи енеоліту та перших століть нашої ери розміщене на підвищеному мисі в урочищі Байолок. Речові матеріали, зібрані навколо пам’ятки, представлені керамікою культури лійчастого посуду та зарубинецької культури. У цьому ж урочищі над заплавою річки Г. Охріменком, В. Бучаком виявлено ґрунтові поховання культури лійчастого посуду.
Уперше в історичних документах Бубнів згадується в 1452 році, коли король польський і великий князь литовський Казимир IV Ягеллончик видав луцькому старості Немирі Резановичу грамоту на володіння цим селом. У той час воно входило до складу Великого князівства Литовського. Після укладення Люблінської унії 1569 року Бубнів відійшов до Речі Посполитої.
У другій половині XVI століття Бубнів належав волинському воєводі князеві Олександрові Чорторийському; тут розміщувався його фільварок. Село, як і більшість населених пунктів того часу, було невеликим. Так, у 1577 році, як свідчать джерела, населення налічувалося приблизно 60—70 осіб. З поборових реєстрів за 1583 рік відомо, що загальна площа селянського землекористування становила 4 лани (лан — приблизно 16,8 га), отже на кожен селянський двір припадала в середньому половина лану, або 8,4 га. З часом кількість дворів і населення збільшувалася. Так, у 1629 році в селі вже було 90—100 жителів.
Протягом XVII—XVIII століть Бубнів переходив із рук до рук — був власністю феодалів Чацьких, Урусових, Кашевських. Однак, це не змінювало становища селян. Вони так само мали платити численні грошові й натуральні чинші та відбувати панщину.
Після третього поділу Польщі в 1795 році Бубнів відійшов до Росії. За переписом населення 1857—1858 рр., у Бубнові налічувалося 85 ревізьких душ і 30 дворів. Село належало шляхтичеві А. Кашевському, який жорстоко експлуатував селян. Порушуючи інвентарні правила 1847—1848 рр., він вимагав, аби кріпаки відробляли 4—5 днів панщини на тиждень.
Улітку 1915 року Бубнів захопили німецькі війська і перебували тут до кінця 1918 року, а після відходу німців на початку 1919 року село потрапило під владу Польщі.
На початку серпня 1920 року частини Червоної армії, переслідуючи польські війська, захопили Бубнів, але після поразки під Замостям і Варшавою, змушені були відступити, а польські війська й Армія УНР перейшли до наступу і 13 вересня 1920 року знову зайняли село.
У міжвоєнний період під час перебування у складі Польщі Бубнів лишався невеличким глухим селом. За даними 1923 року, тут налічувалося 347 осіб населення, з них 318 українців, 17 поляків, 12 євреїв.
22 червня 1941 року батальйон німецької піхоти за підтримки 12 танків почав наступ на село, яке обороняв разом з прикордонниками підрозділ 87-ї стрілецької дивізії під командуванням Федотова. Однак у німців була перевага в живій силі й техніці, тому вже надвечір вони захопили село.
20 липня 1944 року село було звільнене від нацистських окупантів. Більш як 100 бубнівців пішли на фронт, 40 із них за бойові подвиги нагороджені орденами й медалями.
До 2015 року — адміністративний центр Бубнівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області. У серпні 2015 року село ввійшло до складу новоствореної Зимнівської сільської громади.
Транспорт
В селі курсують три автобуси з Володимира в Берестечко, Маркостав і Червоноград.
Ще є зупинний пункт Бубнів, на якому зупиняються приміські потяги Ковель - Червоноград/Львів.
Вулиці
- Жовтнева
- Залізнична
- Іваничівська
- Прикарпатська
- Світла
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 599 осіб, з яких 283 чоловіки та 316 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 612 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,35 % |
російська | 0,33 % |
білоруська | 0,16 % |
вірменська | 0,16 % |
Пам'ятки
Між селом Бубнів та містом Устилуг розташований гідрологічний заказник місцевого значення Луга.
На залізничній станції є споруда вокзалу, яка споруджена 1930 р. і є пам'яткою архітектури.
Примітки
- Охріменко Г. В. Населення Волині в праісторичні часи (розвиток матеріальної і духовної культури) : монографія / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2004. – С. 176.
- Cynkałowski, Aleksander (1961). Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. PTA. с. 30. OCLC 69512650.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Література
- Бубнів, с. Володимирського пов., Миклицька вол. // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 142—144.
- О.Г. Михайлюк. Бу́бнів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.123-131
Посилання
- Погода в селі Бубнів [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Бубнів — Інформаційно-пізнавальний сайт | Волинська область у складі УРСР [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.)
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu bniv selo v Ukrayini u Zimnivskij silskij gromadi Volodimirskogo rajonu Volinskoyi oblasti selo Bubniv Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Volodimirskij rajon Gromada Zimnivska silska gromada Oblikova kartka Bubniv Osnovni dani Zasnovane 1452 Naselennya 613 Plosha 2 081 km Gustota naselennya 294 57 osib km Poshtovij indeks 44754 Telefonnij kod 380 3342 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 43 41 pn sh 24 21 20 sh d 50 72806 pn sh 24 35556 sh d 50 72806 24 35556 Koordinati 50 43 41 pn sh 24 21 20 sh d 50 72806 pn sh 24 35556 sh d 50 72806 24 35556 Serednya visota nad rivnem morya 201 m Vodojmi richka Luga Vidstan do oblasnogo centru 85 km Vidstan do rajonnogo centru 15 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 2 km Misceva vlada Adresa radi vul Miru 2 s Zimne Volodimirskij r n Volinska obl 44752 Karta Bubniv Bubniv Mapa Bubniv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bubniv Selo zasnovane u 1452 roci Naselennya stanovit 613 osib Kilkist dvoriv kvartir 122 Z nih 12 novih pislya 1991 r SogodennyaU seli funkcionuye cerkva Svyato Kazanskoyi Bozhoyi Materi Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Pastva stanovit 500 osib Pracyuye serednya shkola na 320 misc klub knigozbirnya likarnya poshtove viddilennya ATS na 25 nomeriv 3 torgovelni zakladi U seli dostupni taki telekanali UA Pershij UT 2 1 1 Inter STB Oblasne telebachennya Radiomovlennya zdijsnyuyut Radio Promin Selo gazifikovane Doroga z tverdim pokrittyam v nezadovilnomu stani Nayavne postijne transportne spoluchennya z rajonnim ta oblasnim centrami GeografiyaSelo roztashovane v Volodimirskomu rajoni yake rozmishene v pivdennij chastini Volinskoyi oblasti na pivnichnomu zahodi Ukrayini Bubniv roztashovanij na pravomu berezi richki Lugi u prirodnij zoni mishanih lisiv Plosha sela 2 08 km Vono roztashovane na vidstani priblizno 27 km vid kordonu z Polsheyu i 100 km vid kordonu z Bilorussyu Visota nad rivnem morya 197 m Klimat Klimat Bubnova pomirno kontinentalnij zima vidnosno m yaka z chastimi vidligami lito pomirno teple ta vologe vesna i osin zatyazhni Serednorichna temperatura povitrya stanovit 7 4 S najnizhcha vona u sichni minus 4 9 S najvisha v lipni 18 0 S U serednomu za rik u Bubnevi vipadaye 600 mm atmosfernih opadiv najmenshe u berezni najbilshe v lipni Maksimalna kilkist opadiv 821 0 mm 1980 rik minimalna 388 9 mm 1953 rik Shoroku utvoryuyetsya snigovij pokriv Vidnosna vologist povitrya v serednomu za rik stanovit 78 najmensha vona u travni 64 najbilsha u grudni 89 Najmensha hmarnist sposterigayetsya v serpni najbilsha v grudni Najbilshu povtoryuvanist v misti mayut vitri iz zahodu najmenshu z pivnichnogo shodu Najbilsha shvidkist vitru u listopadi najmensha vlitku U sichni vona v serednomu stanovit 4 1 m s u lipni 2 8 m s IstoriyaKurgan dobi bronzi roztashovanij na livomu berezi r Lugi za 3 km na shid vid sela Viyavlenij 1975 roku V Buchakom Povtorni rozvidki provodilasya G Ohrimenkom u 1987 2010 rr Poselennya epohi eneolitu ta pershih stolit nashoyi eri rozmishene na pidvishenomu misi v urochishi Bajolok Rechovi materiali zibrani navkolo pam yatki predstavleni keramikoyu kulturi lijchastogo posudu ta zarubineckoyi kulturi U comu zh urochishi nad zaplavoyu richki G Ohrimenkom V Buchakom viyavleno gruntovi pohovannya kulturi lijchastogo posudu Upershe v istorichnih dokumentah Bubniv zgaduyetsya v 1452 roci koli korol polskij i velikij knyaz litovskij Kazimir IV Yagellonchik vidav luckomu starosti Nemiri Rezanovichu gramotu na volodinnya cim selom U toj chas vono vhodilo do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Pislya ukladennya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku Bubniv vidijshov do Rechi Pospolitoyi U drugij polovini XVI stolittya Bubniv nalezhav volinskomu voyevodi knyazevi Oleksandrovi Chortorijskomu tut rozmishuvavsya jogo filvarok Selo yak i bilshist naselenih punktiv togo chasu bulo nevelikim Tak u 1577 roci yak svidchat dzherela naselennya nalichuvalosya priblizno 60 70 osib Z poborovih reyestriv za 1583 rik vidomo sho zagalna plosha selyanskogo zemlekoristuvannya stanovila 4 lani lan priblizno 16 8 ga otzhe na kozhen selyanskij dvir pripadala v serednomu polovina lanu abo 8 4 ga Z chasom kilkist dvoriv i naselennya zbilshuvalasya Tak u 1629 roci v seli vzhe bulo 90 100 zhiteliv Protyagom XVII XVIII stolit Bubniv perehodiv iz ruk do ruk buv vlasnistyu feodaliv Chackih Urusovih Kashevskih Odnak ce ne zminyuvalo stanovisha selyan Voni tak samo mali platiti chislenni groshovi j naturalni chinshi ta vidbuvati panshinu Pislya tretogo podilu Polshi v 1795 roci Bubniv vidijshov do Rosiyi Za perepisom naselennya 1857 1858 rr u Bubnovi nalichuvalosya 85 revizkih dush i 30 dvoriv Selo nalezhalo shlyahtichevi A Kashevskomu yakij zhorstoko ekspluatuvav selyan Porushuyuchi inventarni pravila 1847 1848 rr vin vimagav abi kripaki vidroblyali 4 5 dniv panshini na tizhden Ulitku 1915 roku Bubniv zahopili nimecki vijska i perebuvali tut do kincya 1918 roku a pislya vidhodu nimciv na pochatku 1919 roku selo potrapilo pid vladu Polshi Na pochatku serpnya 1920 roku chastini Chervonoyi armiyi peresliduyuchi polski vijska zahopili Bubniv ale pislya porazki pid Zamostyam i Varshavoyu zmusheni buli vidstupiti a polski vijska j Armiya UNR perejshli do nastupu i 13 veresnya 1920 roku znovu zajnyali selo U mizhvoyennij period pid chas perebuvannya u skladi Polshi Bubniv lishavsya nevelichkim gluhim selom Za danimi 1923 roku tut nalichuvalosya 347 osib naselennya z nih 318 ukrayinciv 17 polyakiv 12 yevreyiv 22 chervnya 1941 roku bataljon nimeckoyi pihoti za pidtrimki 12 tankiv pochav nastup na selo yake oboronyav razom z prikordonnikami pidrozdil 87 yi strileckoyi diviziyi pid komanduvannyam Fedotova Odnak u nimciv bula perevaga v zhivij sili j tehnici tomu vzhe nadvechir voni zahopili selo 20 lipnya 1944 roku selo bulo zvilnene vid nacistskih okupantiv Bilsh yak 100 bubnivciv pishli na front 40 iz nih za bojovi podvigi nagorodzheni ordenami j medalyami Do 2015 roku administrativnij centr Bubnivskoyi silskoyi radi Volodimir Volinskogo rajonu Volinskoyi oblasti U serpni 2015 roku selo vvijshlo do skladu novostvorenoyi Zimnivskoyi silskoyi gromadi TransportV seli kursuyut tri avtobusi z Volodimira v Berestechko Markostav i Chervonograd She ye zupinnij punkt Bubniv na yakomu zupinyayutsya primiski potyagi Kovel Chervonograd Lviv VuliciZhovtneva Zaliznichna Ivanichivska Prikarpatska SvitlaNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 599 osib z yakih 283 choloviki ta 316 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 612 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 35 rosijska 0 33 biloruska 0 16 virmenska 0 16 Pam yatkiMizh selom Bubniv ta mistom Ustilug roztashovanij gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Luga Na zaliznichnij stanciyi ye sporuda vokzalu yaka sporudzhena 1930 r i ye pam yatkoyu arhitekturi PrimitkiOhrimenko G V Naselennya Volini v praistorichni chasi rozvitok materialnoyi i duhovnoyi kulturi monografiya G V Ohrimenko Luck Volinska oblasna drukarnya 2004 S 176 Cynkalowski Aleksander 1961 Materialy do pradziejow Wolynia i Polesia Wolynskiego PTA s 30 OCLC 69512650 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 LiteraturaBubniv s Volodimirskogo pov Miklicka vol Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 T 1 A K S 142 144 O G Mihajlyuk Bu bniv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 123 131PosilannyaPogoda v seli Bubniv 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Bubniv Informacijno piznavalnij sajt Volinska oblast u skladi URSR 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Volinska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 745 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi