Ве́люнд, Во́ланд, Велу́нд (англ. Wayllend) — персонаж міфів та літератури в Європі. Спочатку — бог-коваль. Після того, як язичництво було витіснено християнством, він, як й багато інших язичницьких богів, набуває бісівських рис, перетворившися на Сатану або ж його найближчого поплічника.
Велюнд | |
---|---|
Брати/сестри | d і d |
Частина від | скандинавська міфологія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Воланд-диявол християнського часу успадкував від коваля багато рис: загадкову могутність, контроль над вогнем, а також кульгавість, яка має ту саму природу, що й кульгавість бога-коваля Гефеста, оскільки серед давніх племен багато представників цієї професії володіли фізичними вадами.
Інші варіанти написання: Weyland, Wayland, Weland, Watlende, Wieland, Wiolant, Woland, Veland.
Фігурує в декількох літературних творах, наприклад — давньоскандинавській в «Старшій Едді» (записана XIII століття), «Фаусті» Гете, Кіплінга. Його ім'я прислужилось прототипом для Воланда з «Майстра та Маргарити» Булгакова.
Дохристиянський період
Спочатку — персонаж скандинавських легенд. Британський Веланд (Weyland, Wayland, Weland, Watlende) був міфічним богом-ковалем англо-саксонського пантеону, який потрапив до Британії разом з переселенцями з племені саксів. Він ототожнювався з північним персонажем на ім'я Völundr, героєм давньоскандинавської (Völundarkviða) в «Старшій Едді».
Пісня про Велюнда
У Велюнда, князя альвів (тобто ельфів), сина конунга фінів, було два брати — лучник Еґіль (Egil, Agilaz) та Слаґфід (Slagfiðr, Slagfid, Slagfinn). За однією з версій міфу, ці три брати жили з трьома валькіріями, яких звали Йольрун (Ölrún), Альвіт (Alvitr) та Гладгуд Свангвіт Лебединобіла (Svanhvít). За дев'ять років діви покинули своїх коханих. Два брати Велюнда послідували за ними, й ніколи не повертались. За іншою версією, Велюнд одружився з Гервер Прекрасною (Hervör), яка народила йому сина Гейме (Heime), а тоді покинула його. Але за обидвома версіями, його кохані залишали йому перстень, а згідно з першим міфом, він потім викував 700 дублікатів цього персня.
Потім, поки він спав, його полонив конунг Світеда (Швеції) Нідуд (Nidud), володар Ньярів. Він покалічив його, зробивши кульгавим, й ув'язнив на острові Севарстед (Sævarstöð). Там його змушували кувати для короля різноманітні предмети. Перстень його дружини віддали королівській доньці Бедвільд (Bödvild), а сам король носив його меч. Аби помститися, Велюнд вбив синів короля, коли вони його таємно відвідали, й виготовив з їх черепів чаші, з очей — коштовності, а з зубів — брошки. Чаші він надіслав королю, коштовності — королеві, а брошки — принцесі. Коли королівська донька принесла йому для ремонту свій перстень, він узяв його, зґвалтував її, зачавши сина, а по тому втік за допомоги виготовлених ним крил.
Англійська традиція
Англійці пов'язують Велюнда з поховальним курганом в Оксфордширі (історично в Беркширі), так званим Вейланд Сміті, Wayland's Smithy («Кузня Вейланда»). Ця пам'ятка була названа так саксами, але сам курган — мегалітичний, тобто відноситься до набагато ранішого періоду. Завдяки цій асоціації в народному сприйнятті між схилом й богом-ковалем існувало повір'я, що якщо залишити на ніч поруч коня та срібну монету, на ранок кінь буде підкованим.
Вейланд — відомий коваль. У відгалуженнях міфу йому приписували й створення меча короля Артура — Екскалібура, й мечів Зіґфріда, Беовульфа, (ще й інших персонажів). Тобто ім'я Вейланда стало знаком якості. Своїй майстерності він вчився в коваля-наставника Міміра та гномів з гори Каллав. Особисте ім'я одного зі створених ним мечів — Мімунг.
Інші джерела
В англійському фрагменті (X—XI ст.) Велюнд згадується як бітько Віттіґа (Witga, Witege), який фігурував у «Ґетиці» Йордана та німецьких переказах про Дітріха Бернського. Крім того, історія про Велюнда (Велента) присутня у (кін. XIII в.), складеній переважно на ґрунті нижньонімецьких джерел.
Вважається, що ілюстрації до переказу про Велюнда — це зображення на так званій Клермонській скрині, яка зберігається в Британському музеї та датується VII—IX століттями.
Новий Час
Метаморфоза образу
З розповсюдженням християнства в Європі образ Велюнда зазнав тих самих змін, що й багато інших богів язичницького пантеону, перетворившися з персонажа божественного на фольклорного або ж демонічного.
Перетворення його саме на чорта, а не на яку-небудь особу нейтральнішу, пов'язано з тим, що в північній міфології Велюнд був ковалем. Коваль — професія архетипічна. В давнину ковалі часто вважалися шаманами, пізніше — чарівниками, пов'язаними з дияволом, темними силами. Вони володіли таємними знаннями, викликали страх в оточуючих. Додаткова риса: в «Старшій Едді» Велюнд — князь альвів, народу ельфів, ставлення до яких в християнському світі також було підозріливим.
Відбиток «ковальського» минулого помітно в образі диявола — загадковість, контакт з вогнем, фізичні вади.
Класична література
Гете при створенні своєї трагедії «Фауст» використав давню середньовічну легенду про доктора Фаустуса, який продав душу дияволу. Чорт виступає під іменем «Мефістофель». Але в одній зі сцен Мефістофель представляється Воландом, звідки це ім'я й перейшло до булгаківського роману.
В Гете це ім'я згадується лише одного разу й у перекладах зазвичай не відбивається. Мефістофель так себе називає у сцені Вальпургієвої ночі, вимагаючи в нечисті дати дорогу: «Дворянин Воланд йде!» («Junker Voland kommt!»).
В Редьярда Кіплінга існує оповідання «Меч Віланда», де Кіплінг повертається до класичного скандинавського образа Велюнда. Шекспірівський ельф Пак оповідає, як грізний знову прибулий на острови бог Віланд стає дрібним англійським божком Вейландом. Врешті-решт Віланд змушений працювати ковалем при дорозі, підковуючи коней смертним людям. В цьому епізоді використовуються легенда про курган Вейланд Сміті.
Булгаківський диявол
Булгаков використовує застосоване Гете німецьке ім'я для свого персонажа, нагороджуючи ним класичного європейського Сатану. При створенні образу князя темряви М. О. Булгаков орієнтувався на класичну німецьку традицію, в тому числі й у вимові імені. Атрибутика його Воланда складалась, окрім усього іншого, під впливом Мефістофеля з трагедії Й. Гете «Фауст» та заснованій на ній однойменній опері Ш. Гуно. Опис Воланда: «… на жодну ногу змальовуваний не кульгав, й зросту був не маленького й не великого, а просто високого. Що стосується зубів, то з лівої сторони в нього були платинові коронки, а з правої — золоті. Він був у дорогому сірому костюмі, в закордонних, під колір костюму, туфлях. Сірий берет він хвацько заломив на вухо, під пахвою ніс тростину з чорним верхів'ям у вигляді голови пуделя. На вигляд — років сорока з вершком. Рот якийсь кривий. Поголений гладко. Брюнет. Праве око чорне, ліве чомусь зелене. Брови чорні, але одна вища від іншої.»
В коментарі перекладач наступним чином пояснив німецьку фразу «Junker Voland kommt»: «Юнкер означає знатну особу (дворянина), а Воланд було одним з імен диявола. Головне слово „Faland“ (що значило ошуканець, лукавий) вживалося вже давніми письменниками в розумінні чорта».
Булгаков використав й це останнє ім'я: після сеансу чорної магії службовці Театру Варьєте намагаються згадати ім'я мага: «Во… Здається, Воланд. А може, й не Воланд? Може, Фаланд».
В редакції роману «Майстер та Маргарита» 1929—1930 рр. ім'я Воланд відтворювалось повністю латинкою на його візитівці: «D-r Theodor Voland». В кінцевому тексті Булгаков від латинки відмовився: Іван Бєздомний на Патріарших запам'ятовує лише початкову літеру прізвища — W («дубль-ве»).
Така заміна оригінального V («фау») не є випадковістю. Німецьке «Voland» вимовляється як Фоланд, а російською початкове «еф» у такому поєднанні створює комічний ефект, та й вимовляється важко. Мало підходив би тут й німецький «Faland». З російською вимовою — Фаланд — справа була краща, але виникала непотрібна асоціація зі словом «фал» (ним позначалася мотузка, якою підіймають на суднах вітрила та реї) й деякими його жаргонними похідними. До того ж Фаланд в поемі Гете не зустрічався, а Булгакову хотілося саме з «Фаустом» пов'язати свого сатану, хай навіть названим ім'ям, не надто відомим російській публіці. Рідкісне ім'я потрібне було для того, аби не обізнаний на демонології середньостатистичний читач не одразу б здогадався, хто такий Воланд.
Літературні твори
- Давньоскандинавська в «Старшій Едді». (Рукопис XIII ст., усна традиція давніша)
- Давньоанглійська поема
- , кін. ХІІІ ст.
- «Фауст» Гете. (1-а ч. — 1808, 2-а ч. — 1825-31)
- в , Редьярд Кіплінга.
- Драма данського письменника Драгмана Гольгера. (1894)
- «Майстер та Маргарита» Булгакова.
- .
Велюнд в поп-культурі
- Компанія — це мегакорпорація в фільмі Alien ("Чужий") та його сиквелах. Засновник компанії Чарльз Бішоп Веланд.
- Weyland Smith згадується в романі Ніла Ґеймена «Зоряний пил».
- Велюнд — ім'я Місяця, місце дій в одному з романів Пола Андерсона про Фландрі. Курган Воланда згадується в повісті «Королева вітрів та темряви».
- Виланд — одне з імен бога-коваля Іль-Марінена в книзі Роберта Говарда «Мечі Пурпурового королівства».
- Велуд — друїд з книги «Життя перевертня» Івана Кононенко. Швидше за все, він теж має якесь відношення до попередніх персонажів.
- Велунд — Коваль — один з другорядних героїв у серії коміксів , є головою ферми.
- Волунд — Коваль — головний герой технічної демо-версії «Blacksmith» грального двигуна Unity.
Посилання
- «Старша Едда». «Пісня про Велюнда». Текст (рос.) [ 16 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Воланд в енциклопедії Булгакова [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
- . web.archive.org. 22 вересня 2020. Процитовано 11 лютого 2021.
Джерела
- Hellmut Rosenfeld, Der Name Wieland, Beiträge zur Namenforschung (1969).
- R.K. Gordon, ed. Anglo-Saxon Poetry [ 6 листопада 2015 у Wayback Machine.]. (London: Dent) 1954:65.
- G. Henderson, Early Medieval Art, 1972, rev. 1977, Penguin.
- Richard Hall, Viking Age Archaeology (series Shire Achaeology) 1995.
- Heaney, Seamus (2000). Beowulf: A New Verse Translation [ 12 липня 2014 у Wayback Machine.]. W. W. Norton. .
- Larrington, Carolyne (transl.) (1996). The Poetic Edda [ 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Oxford World's Classics. .
- Mortensson-Egnund, Ivar (transl.) (2002). Edda: The Elder Edda and the Prose Edda. Oslo: Samlaget. .
- Виланд // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VI. — С. 318.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve lyund Vo land Velu nd angl Wayllend personazh mifiv ta literaturi v Yevropi Spochatku bog koval Pislya togo yak yazichnictvo bulo vitisneno hristiyanstvom vin yak j bagato inshih yazichnickih bogiv nabuvaye bisivskih ris peretvorivshisya na Satanu abo zh jogo najblizhchogo poplichnika VelyundBrati sestrid i dChastina vidskandinavska mifologiya Mediafajli u Vikishovishi Voland diyavol hristiyanskogo chasu uspadkuvav vid kovalya bagato ris zagadkovu mogutnist kontrol nad vognem a takozh kulgavist yaka maye tu samu prirodu sho j kulgavist boga kovalya Gefesta oskilki sered davnih plemen bagato predstavnikiv ciyeyi profesiyi volodili fizichnimi vadami Inshi varianti napisannya Weyland Wayland Weland Watlende Wieland Wiolant Woland Veland Figuruye v dekilkoh literaturnih tvorah napriklad davnoskandinavskij v Starshij Eddi zapisana XIII stolittya Fausti Gete Kiplinga Jogo im ya prisluzhilos prototipom dlya Volanda z Majstra ta Margariti Bulgakova Dohristiyanskij periodSpochatku personazh skandinavskih legend Britanskij Veland Weyland Wayland Weland Watlende buv mifichnim bogom kovalem anglo saksonskogo panteonu yakij potrapiv do Britaniyi razom z pereselencyami z plemeni saksiv Vin ototozhnyuvavsya z pivnichnim personazhem na im ya Volundr geroyem davnoskandinavskoyi Volundarkvida v Starshij Eddi Pisnya pro Velyunda U Velyunda knyazya alviv tobto elfiv sina konunga finiv bulo dva brati luchnik Egil Egil Agilaz ta Slagfid Slagfidr Slagfid Slagfinn Za odniyeyu z versij mifu ci tri brati zhili z troma valkiriyami yakih zvali Jolrun Olrun Alvit Alvitr ta Gladgud Svangvit Lebedinobila Svanhvit Za dev yat rokiv divi pokinuli svoyih kohanih Dva brati Velyunda posliduvali za nimi j nikoli ne povertalis Za inshoyu versiyeyu Velyund odruzhivsya z Gerver Prekrasnoyu Hervor yaka narodila jomu sina Gejme Heime a todi pokinula jogo Ale za obidvoma versiyami jogo kohani zalishali jomu persten a zgidno z pershim mifom vin potim vikuvav 700 dublikativ cogo persnya Potim poki vin spav jogo poloniv konung Sviteda Shveciyi Nidud Nidud volodar Nyariv Vin pokalichiv jogo zrobivshi kulgavim j uv yazniv na ostrovi Sevarsted Saevarstod Tam jogo zmushuvali kuvati dlya korolya riznomanitni predmeti Persten jogo druzhini viddali korolivskij donci Bedvild Bodvild a sam korol nosiv jogo mech Abi pomstitisya Velyund vbiv siniv korolya koli voni jogo tayemno vidvidali j vigotoviv z yih cherepiv chashi z ochej koshtovnosti a z zubiv broshki Chashi vin nadislav korolyu koshtovnosti korolevi a broshki princesi Koli korolivska donka prinesla jomu dlya remontu svij persten vin uzyav jogo zgvaltuvav yiyi zachavshi sina a po tomu vtik za dopomogi vigotovlenih nim kril Anglijska tradiciya Anglijci pov yazuyut Velyunda z pohovalnim kurganom v Oksfordshiri istorichno v Berkshiri tak zvanim Vejland Smiti Wayland s Smithy Kuznya Vejlanda Cya pam yatka bula nazvana tak saksami ale sam kurgan megalitichnij tobto vidnositsya do nabagato ranishogo periodu Zavdyaki cij asociaciyi v narodnomu sprijnyatti mizh shilom j bogom kovalem isnuvalo povir ya sho yaksho zalishiti na nich poruch konya ta sribnu monetu na ranok kin bude pidkovanim Vejland vidomij koval U vidgaluzhennyah mifu jomu pripisuvali j stvorennya mecha korolya Artura Ekskalibura j mechiv Zigfrida Beovulfa she j inshih personazhiv Tobto im ya Vejlanda stalo znakom yakosti Svoyij majsternosti vin vchivsya v kovalya nastavnika Mimira ta gnomiv z gori Kallav Osobiste im ya odnogo zi stvorenih nim mechiv Mimung Inshi dzherela V anglijskomu fragmenti X XI st Velyund zgaduyetsya yak bitko Vittiga Witga Witege yakij figuruvav u Getici Jordana ta nimeckih perekazah pro Ditriha Bernskogo Krim togo istoriya pro Velyunda Velenta prisutnya u kin XIII v skladenij perevazhno na grunti nizhnonimeckih dzherel Vvazhayetsya sho ilyustraciyi do perekazu pro Velyunda ce zobrazhennya na tak zvanij Klermonskij skrini yaka zberigayetsya v Britanskomu muzeyi ta datuyetsya VII IX stolittyami Novij ChasMetamorfoza obrazu Z rozpovsyudzhennyam hristiyanstva v Yevropi obraz Velyunda zaznav tih samih zmin sho j bagato inshih bogiv yazichnickogo panteonu peretvorivshisya z personazha bozhestvennogo na folklornogo abo zh demonichnogo Peretvorennya jogo same na chorta a ne na yaku nebud osobu nejtralnishu pov yazano z tim sho v pivnichnij mifologiyi Velyund buv kovalem Koval profesiya arhetipichna V davninu kovali chasto vvazhalisya shamanami piznishe charivnikami pov yazanimi z diyavolom temnimi silami Voni volodili tayemnimi znannyami viklikali strah v otochuyuchih Dodatkova risa v Starshij Eddi Velyund knyaz alviv narodu elfiv stavlennya do yakih v hristiyanskomu sviti takozh bulo pidozrilivim Vidbitok kovalskogo minulogo pomitno v obrazi diyavola zagadkovist kontakt z vognem fizichni vadi Klasichna literatura Gete pri stvorenni svoyeyi tragediyi Faust vikoristav davnyu serednovichnu legendu pro doktora Faustusa yakij prodav dushu diyavolu Chort vistupaye pid imenem Mefistofel Ale v odnij zi scen Mefistofel predstavlyayetsya Volandom zvidki ce im ya j perejshlo do bulgakivskogo romanu V Gete ce im ya zgaduyetsya lishe odnogo razu j u perekladah zazvichaj ne vidbivayetsya Mefistofel tak sebe nazivaye u sceni Valpurgiyevoyi nochi vimagayuchi v nechisti dati dorogu Dvoryanin Voland jde Junker Voland kommt V Redyarda Kiplinga isnuye opovidannya Mech Vilanda de Kipling povertayetsya do klasichnogo skandinavskogo obraza Velyunda Shekspirivskij elf Pak opovidaye yak griznij znovu pribulij na ostrovi bog Viland staye dribnim anglijskim bozhkom Vejlandom Vreshti resht Viland zmushenij pracyuvati kovalem pri dorozi pidkovuyuchi konej smertnim lyudyam V comu epizodi vikoristovuyutsya legenda pro kurgan Vejland Smiti Bulgakivskij diyavol Dokladnishe Volyand Bulgakov vikoristovuye zastosovane Gete nimecke im ya dlya svogo personazha nagorodzhuyuchi nim klasichnogo yevropejskogo Satanu Pri stvorenni obrazu knyazya temryavi M O Bulgakov oriyentuvavsya na klasichnu nimecku tradiciyu v tomu chisli j u vimovi imeni Atributika jogo Volanda skladalas okrim usogo inshogo pid vplivom Mefistofelya z tragediyi J Gete Faust ta zasnovanij na nij odnojmennij operi Sh Guno Opis Volanda na zhodnu nogu zmalovuvanij ne kulgav j zrostu buv ne malenkogo j ne velikogo a prosto visokogo Sho stosuyetsya zubiv to z livoyi storoni v nogo buli platinovi koronki a z pravoyi zoloti Vin buv u dorogomu siromu kostyumi v zakordonnih pid kolir kostyumu tuflyah Sirij beret vin hvacko zalomiv na vuho pid pahvoyu nis trostinu z chornim verhiv yam u viglyadi golovi pudelya Na viglyad rokiv soroka z vershkom Rot yakijs krivij Pogolenij gladko Bryunet Prave oko chorne live chomus zelene Brovi chorni ale odna visha vid inshoyi V komentari perekladach nastupnim chinom poyasniv nimecku frazu Junker Voland kommt Yunker oznachaye znatnu osobu dvoryanina a Voland bulo odnim z imen diyavola Golovne slovo Faland sho znachilo oshukanec lukavij vzhivalosya vzhe davnimi pismennikami v rozuminni chorta Bulgakov vikoristav j ce ostannye im ya pislya seansu chornoyi magiyi sluzhbovci Teatru Varyete namagayutsya zgadati im ya maga Vo Zdayetsya Voland A mozhe j ne Voland Mozhe Faland V redakciyi romanu Majster ta Margarita 1929 1930 rr im ya Voland vidtvoryuvalos povnistyu latinkoyu na jogo vizitivci D r Theodor Voland V kincevomu teksti Bulgakov vid latinki vidmovivsya Ivan Byezdomnij na Patriarshih zapam yatovuye lishe pochatkovu literu prizvisha W dubl ve Taka zamina originalnogo V fau ne ye vipadkovistyu Nimecke Voland vimovlyayetsya yak Foland a rosijskoyu pochatkove ef u takomu poyednanni stvoryuye komichnij efekt ta j vimovlyayetsya vazhko Malo pidhodiv bi tut j nimeckij Faland Z rosijskoyu vimovoyu Faland sprava bula krasha ale vinikala nepotribna asociaciya zi slovom fal nim poznachalasya motuzka yakoyu pidijmayut na sudnah vitrila ta reyi j deyakimi jogo zhargonnimi pohidnimi Do togo zh Faland v poemi Gete ne zustrichavsya a Bulgakovu hotilosya same z Faustom pov yazati svogo satanu haj navit nazvanim im yam ne nadto vidomim rosijskij publici Ridkisne im ya potribne bulo dlya togo abi ne obiznanij na demonologiyi serednostatistichnij chitach ne odrazu b zdogadavsya hto takij Voland Literaturni tvoriDavnoskandinavska v Starshij Eddi Rukopis XIII st usna tradiciya davnisha Davnoanglijska poema kin HIII st Faust Gete 1 a ch 1808 2 a ch 1825 31 v Redyard Kiplinga Drama danskogo pismennika Dragmana Golgera 1894 Majster ta Margarita Bulgakova Velyund v pop kulturi Kompaniya ce megakorporaciya v filmi Alien Chuzhij ta jogo sikvelah Zasnovnik kompaniyi Charlz Bishop Veland Weyland Smith zgaduyetsya v romani Nila Gejmena Zoryanij pil Velyund im ya Misyacya misce dij v odnomu z romaniv Pola Andersona pro Flandri Kurgan Volanda zgaduyetsya v povisti Koroleva vitriv ta temryavi Viland odne z imen boga kovalya Il Marinena v knizi Roberta Govarda Mechi Purpurovogo korolivstva Velud druyid z knigi Zhittya perevertnya Ivana Kononenko Shvidshe za vse vin tezh maye yakes vidnoshennya do poperednih personazhiv Velund Koval odin z drugoryadnih geroyiv u seriyi komiksiv ye golovoyu fermi Volund Koval golovnij geroj tehnichnoyi demo versiyi Blacksmith gralnogo dviguna Unity Posilannya Starsha Edda Pisnya pro Velyunda Tekst ros 16 lipnya 2015 u Wayback Machine Voland v enciklopediyi Bulgakova 4 lipnya 2015 u Wayback Machine web archive org 22 veresnya 2020 Procitovano 11 lyutogo 2021 DzherelaHellmut Rosenfeld Der Name Wieland Beitrage zur Namenforschung 1969 R K Gordon ed Anglo Saxon Poetry 6 listopada 2015 u Wayback Machine London Dent 1954 65 G Henderson Early Medieval Art 1972 rev 1977 Penguin Richard Hall Viking Age Archaeology series Shire Achaeology 1995 Heaney Seamus 2000 Beowulf A New Verse Translation 12 lipnya 2014 u Wayback Machine W W Norton ISBN 978 0 393 32097 8 Larrington Carolyne transl 1996 The Poetic Edda 11 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Oxford World s Classics ISBN 0 19 283946 2 Mortensson Egnund Ivar transl 2002 Edda The Elder Edda and the Prose Edda Oslo Samlaget ISBN 82 521 5961 3 Viland Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1892 T VI S 318 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q21418934d Track Q23892902