Буське князівство — західноруське удільне князівство династії Рюриковичів із центром у Бужеську, що існувало у ХІ — ХІІ ст. у верхів'ях Західного Бугу на межі галицьких та волинських володінь.
Буське князівство | ||||
Руські князівства | ||||
| ||||
Столиця | Буськ | |||
Мови | Давньоруська | |||
Релігії | Православ'я | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1100 | |||
- Ліквідовано | 1180 | |||
Історичні відомості
У 1100 році Бужеськ став столицею удільного князівства, а правителем міста став позбавлений володимирського престолу князь Давид Ігорович. Львівський історик Леонтій Войтович ставить під сумнів князівсько-адміністративний статус Бужеська наприкінці ХІ ст., а столицю уділу Давида Ігоровича розміщує у волинському городі Дорогобужі. У такому випадку першим «номінально» Буським князем був не Давид, а інший волинський князь — Володимир Андрійович.
У середині ХІІ ст. Волинська земля перебувала під правлінням старшої гілки Мономаховичів, лідер якої — Ізяслав Мстиславич (1097—1154) — вів боротьбу за Київ зі своїм дядьком — суздальським князем Юрієм Долгоруким (1090—1157).
Галицький князь Володимирко Володарович (1104—1153) уклав союз із Юрієм Долгоруким, скріпивши його шлюбом сина Ярослава (1130—1187) з Ольгою Юріївною, та підтримував свого свата в його походах на Волинь. Здобувши навесні 1151 р. Бужеськ, галицький князь вирішив поставити в Буській волості окремого князя. Ним став 1151 волинський князь Володимир Андрійович (?-1170), завданням якого була оборона волості від волинських військ.
У 1146, ставши великим князем київським, Ізяслав Мстиславич передав Володимиру Андрійовичу батьківський стіл у Володимирі на Волині. Але, втративши Київ, Ізяслав сам повернувся на Волинь. Зрозуміло, що Володимир Андрійович, який вважав Волинь батьківською спадщиною, був ображений і відразу почав шукати допомоги в противників Ізяслава. Він утік до звенигородського й галицького князя Володимирка Володаревича, а невдовзі закріпив своє становище шлюбом із донькою лідера чернігівських Ольговичів сіверського князя Святослава Ольговича. Буське князівство він розглядав як початок відвоювання Волині. Але закріпитися там йому не вдалося. Через кілька тижнів після наступу волинських військ, які отримали підтримку з Угорщини від короля Гейзи II (одруженого зі сестрою Ізяслава Єфросинією), він утік із Буська до Юрія Довгорукого в Київ. Згодом маневрував між Юрієм Довгоруким та Ізяславом Мстиславичем, торгуючись за різні волинські волості, доки не утвердився в Дорогобужі у 1156. Але надія повернути собі Волинь ніколи його не покидала. Тому у 1169 він узяв участь у поході на Київ суздальського князя Андрія Боголюбського (1110—1174). Перший князь Буська помер 28 січня 1170, його поховали в Києві поруч із батьком, проте після участі в погромі столиці дружинники не ризикнули супроводжувати його труну, і вдова ввійшла в столицю тільки в супроводі ченців і кількох слуг.
Син і наступник Володимирка Ярослав Осмомисл (1130—1187) повернув Буськ волинським Ізяславичам: Мстислав Ізяславич тримав Володимир, Ярослав Ізяславич — Лучеськ, Ярополк-Стефан Ізяславич — Шумськ. Після відновлення галицько-волинського союзу 1157 р. Ярополк Стефан став іще й князем буським. Він підтримував старшого брата в боротьбі за Київ.
Ярополк Стефан Ізяславич помер 7 березня 1168 р. Княгиню Марію з єдиним сином Васильком, який народився бл. 1151 р., перевели в Михайлів на Пороссі, а після його втрати вони повернулися в Буськ або Шумськ.
13 серпня 1170 р. у Володимирі помер Мстислав Ізяславич, який домовився з братом Ярославом, що той залишить його синів на Західній Волині. Старший престол перейшов із Володимира в Луцьк, окрім того, Ярослав вирішив також усю Східну Волинь залишити за своїми синами, а Західну — розділити між синами Мстислава та Ярополка. Близько 1180 р. він утворив Белзьке князівство, об'єднавши давні землі бужан і черв'ян та перемістивши їх центр у Белз, який перебував посередині цих земель. Белзьке князівство отримав Всеволод Мстиславич, а Василько Ярополчич став князем дорогичинським, де невдовзі й помер 1182 року.
Буськ став центром волості Белзького князівства, історія якого виявилася бурхливішою і цікавішою та тривала до 1462 р., коли після згасання місцевої династії його територію анексував польський монарх. Відтак Белзьке князівство перетворилося на Белзьке воєводство, центром повіту якого став Буськ.
Джерела
- Войтович Л. В. // Львівська газета.
- Книш Я. Б.. Бужське князівство [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 392. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buske knyazivstvo zahidnoruske udilne knyazivstvo dinastiyi Ryurikovichiv iz centrom u Buzhesku sho isnuvalo u HI HII st u verhiv yah Zahidnogo Bugu na mezhi galickih ta volinskih volodin Buske knyazivstvo Ruski knyazivstva 1100 1180 Stolicya Busk Movi Davnoruska Religiyi Pravoslav ya Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1100 Likvidovano 1180Istorichni vidomostiU 1100 roci Buzhesk stav stoliceyu udilnogo knyazivstva a pravitelem mista stav pozbavlenij volodimirskogo prestolu knyaz David Igorovich Lvivskij istorik Leontij Vojtovich stavit pid sumniv knyazivsko administrativnij status Buzheska naprikinci HI st a stolicyu udilu Davida Igorovicha rozmishuye u volinskomu gorodi Dorogobuzhi U takomu vipadku pershim nominalno Buskim knyazem buv ne David a inshij volinskij knyaz Volodimir Andrijovich U seredini HII st Volinska zemlya perebuvala pid pravlinnyam starshoyi gilki Monomahovichiv lider yakoyi Izyaslav Mstislavich 1097 1154 viv borotbu za Kiyiv zi svoyim dyadkom suzdalskim knyazem Yuriyem Dolgorukim 1090 1157 Galickij knyaz Volodimirko Volodarovich 1104 1153 uklav soyuz iz Yuriyem Dolgorukim skripivshi jogo shlyubom sina Yaroslava 1130 1187 z Olgoyu Yuriyivnoyu ta pidtrimuvav svogo svata v jogo pohodah na Volin Zdobuvshi navesni 1151 r Buzhesk galickij knyaz virishiv postaviti v Buskij volosti okremogo knyazya Nim stav 1151 volinskij knyaz Volodimir Andrijovich 1170 zavdannyam yakogo bula oborona volosti vid volinskih vijsk U 1146 stavshi velikim knyazem kiyivskim Izyaslav Mstislavich peredav Volodimiru Andrijovichu batkivskij stil u Volodimiri na Volini Ale vtrativshi Kiyiv Izyaslav sam povernuvsya na Volin Zrozumilo sho Volodimir Andrijovich yakij vvazhav Volin batkivskoyu spadshinoyu buv obrazhenij i vidrazu pochav shukati dopomogi v protivnikiv Izyaslava Vin utik do zvenigorodskogo j galickogo knyazya Volodimirka Volodarevicha a nevdovzi zakripiv svoye stanovishe shlyubom iz donkoyu lidera chernigivskih Olgovichiv siverskogo knyazya Svyatoslava Olgovicha Buske knyazivstvo vin rozglyadav yak pochatok vidvoyuvannya Volini Ale zakripitisya tam jomu ne vdalosya Cherez kilka tizhniv pislya nastupu volinskih vijsk yaki otrimali pidtrimku z Ugorshini vid korolya Gejzi II odruzhenogo zi sestroyu Izyaslava Yefrosiniyeyu vin utik iz Buska do Yuriya Dovgorukogo v Kiyiv Zgodom manevruvav mizh Yuriyem Dovgorukim ta Izyaslavom Mstislavichem torguyuchis za rizni volinski volosti doki ne utverdivsya v Dorogobuzhi u 1156 Ale nadiya povernuti sobi Volin nikoli jogo ne pokidala Tomu u 1169 vin uzyav uchast u pohodi na Kiyiv suzdalskogo knyazya Andriya Bogolyubskogo 1110 1174 Pershij knyaz Buska pomer 28 sichnya 1170 jogo pohovali v Kiyevi poruch iz batkom prote pislya uchasti v pogromi stolici druzhinniki ne riziknuli suprovodzhuvati jogo trunu i vdova vvijshla v stolicyu tilki v suprovodi chenciv i kilkoh slug Sin i nastupnik Volodimirka Yaroslav Osmomisl 1130 1187 povernuv Busk volinskim Izyaslavicham Mstislav Izyaslavich trimav Volodimir Yaroslav Izyaslavich Luchesk Yaropolk Stefan Izyaslavich Shumsk Pislya vidnovlennya galicko volinskogo soyuzu 1157 r Yaropolk Stefan stav ishe j knyazem buskim Vin pidtrimuvav starshogo brata v borotbi za Kiyiv Yaropolk Stefan Izyaslavich pomer 7 bereznya 1168 r Knyaginyu Mariyu z yedinim sinom Vasilkom yakij narodivsya bl 1151 r pereveli v Mihajliv na Porossi a pislya jogo vtrati voni povernulisya v Busk abo Shumsk 13 serpnya 1170 r u Volodimiri pomer Mstislav Izyaslavich yakij domovivsya z bratom Yaroslavom sho toj zalishit jogo siniv na Zahidnij Volini Starshij prestol perejshov iz Volodimira v Luck okrim togo Yaroslav virishiv takozh usyu Shidnu Volin zalishiti za svoyimi sinami a Zahidnu rozdiliti mizh sinami Mstislava ta Yaropolka Blizko 1180 r vin utvoriv Belzke knyazivstvo ob yednavshi davni zemli buzhan i cherv yan ta peremistivshi yih centr u Belz yakij perebuvav poseredini cih zemel Belzke knyazivstvo otrimav Vsevolod Mstislavich a Vasilko Yaropolchich stav knyazem dorogichinskim de nevdovzi j pomer 1182 roku Busk stav centrom volosti Belzkogo knyazivstva istoriya yakogo viyavilasya burhlivishoyu i cikavishoyu ta trivala do 1462 r koli pislya zgasannya miscevoyi dinastiyi jogo teritoriyu aneksuvav polskij monarh Vidtak Belzke knyazivstvo peretvorilosya na Belzke voyevodstvo centrom povitu yakogo stav Busk DzherelaVojtovich L V Lvivska gazeta Knish Ya B Buzhske knyazivstvo 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 392 ISBN 966 00 0734 5