Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Брянка значення Бря нка місто в Україні у Кадіївській міській грома

Брянка

Брянка
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Брянка (значення).

Бря́нка — місто в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області, загальною площею 6354 га, чисельність населення — 46 тис. осіб. Тимчасово окуповане російськими військами.

Брянка
image image
Герб Брянки Прапор Брянки
image
Основні дані
Країна image Україна
Область Луганська область
Район Алчевський район
Громада Кадіївська міська громада
Засноване 1696
Статус міста з 1962 року
Населення ▼46 040 (01.01.2017)
Агломерація Алчевсько-Кадіївська
Площа 63,5 км²
Густота населення 725 осіб/км²
Поштові індекси 94100—94190
Телефонний код +380-6443
Координати 48°29′05″ пн. ш. 38°40′40″ сх. д. / 48.48472° пн. ш. 38.67778° сх. д. / 48.48472; 38.67778Координати: 48°29′05″ пн. ш. 38°40′40″ сх. д. / 48.48472° пн. ш. 38.67778° сх. д. / 48.48472; 38.67778
Водойма Лозова
Назва мешканців бря́нківець
бря́нківка
бря́нківці
Відстань
Найближча залізнична станція
До обл./респ. центру
 - фізична 46 км
 - залізницею 60 км
 - автошляхами 55 км
До Києва
 - фізична 628 км
Міська влада
Адреса 94100, Луганська обл., м. Брянка, пл. Леніна, 9
Вебсторінка Офіційний сайт Брянківської міської ради

image Брянка у Вікісховищі

Карта
image
image
Брянка
image
image
Брянка

Географія

Місто Брянка розташоване у південно-східній частині Донецького кряжа, на відстані 59 км від обласного центра — міста Луганськ.

Сусідні населені пункти: міста Кадіївка (примикає) на півночі, Алмазна на північному заході, селища Новий, Глибокий, Ганнівка, Ломуватка на заході, Южна Ломуватка, Старе, село Оленівка на південному заході, міста Зоринськ, Кипуче на півдні, Алчевськ на південному сході, села Кам'янка, Петрівка на сході, селища Криничанське, Яснодольськ на північному сході.

Природа

Територією міста протікає річка Лозова (права притока Лугані, басейн Сіверського Дінця). На північно-західній околиці бере початок річка Комишуваха.

У місті Брянка в районі балки Стара Замківка заповідний скельний масив — унікальне природне утворення, назване Мар'їн стрімчак. Біля цього скельного масиву знаходиться база відпочинку «Мар'їна круча».

Історія

У XVII сторіччі на місці селища існувало два зимівники Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, відомих як «Кам'яний Яр» та «Гриценків Протік», що були засновані у 1696 році.

Відставні запорожці, що мали тут зимівники, з успіхом займалися тваринництвом і хліборобством, та постачали свою продукцію до Бахмутської фортеці.

У 1730 році князь С. М. Терентьєв придбав хутори Кам'яний Яр і Гриценкова Протока, завіз сюди своїх кріпаків, побудував хати і заснував село Лозова за назвою р. Лозової.

1763 року з'явилося село Краснополівське за іменем поміщика Краснопола, який тут оселився.

1776 року серб секунд-майор отримав три тисячі десятин родючої землі поблизу р. Лозової і заснував велике село, назвавши його за своїм іменем Павлівкою. Сусідні села Лозова, Павлівка та Петрівка (яка належала ) утворили 1787 року велике село Лозова-Павлівка. Родюча рілля та пасовища сприяли вирощуванню зерна, розвитку сільських промислів — винокурного, маслоробного, народних ремесел — бондарного, ковальського, швацтва, ткацтва, торгівлі. У Лозовій-Павлівці проходили багатолюдні ярмарки, базари. Діяли кілька майстерень та промислових артілей, що й визначило створення Лозовопавлівської волості, для цього в Лозовій-Павлівці були побудовані адміністративні будівлі волосного центру.

На початку XX століття були засновані Брянківський рудник і товариство банківських кам'яновугільних шахт та рудників. Утворилося велике місто Кадіївка, куди увійшли Голубівка, Брянка та інші.

З 1963 року Брянка — місто обласного підпорядкування.

Від 12 червня 2020 року відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» місто увійшло до складу Кадіївської міської громади.

Російсько-українська війна

Після початку Російсько-української війни, з 2014 року перебуває під окупацією, та керується маріонетковим режимом, встановленим Російською Федерацією.

22 жовтня 2014 року містяни провели мітинг, вимагаючи у бойовиків виплатити пенсії (не виплачувались станом на жовтень 4 місяці), відповіддю були автоматні черги над головами.

Від 2014 року територію бази відпочинку «Мар'їна круча» почали використовувати як базу батальйону «Брянка-СССР» як катівню та ізолятор. Там утримували цивільних, військовополонених, волонтерів, чиновників, підприємців, у яких відбирали майно. У місці несвободи відбувалися вбивства, зґвалтування, полонених жорстоко катували. Полонених ймовірно тримали в підвальному приміщенні та на першому поверсі. За свідченнями місцевих, стіни там були чорні від крові. Катівня перестала функціонувати у 2015 році. У липні того року так зване МВС ЛНР розпочало розслідування проти учасників батальйону, частина з них згодом втекла до Росії. На території бази співробітники так званого Беркуту «ЛНР» виявили останки близько 17 осіб. Серед них опізнали цивільних мешканців Брянки.

2 лютого 2015 року, після прицільного обстрілу українськими військами, терористи полишили низку позицій поблизу Брянки.

4 лютого 2015 року, під Брянкою українською артилерією були прицільно обстріляні позиції з бойовою технікою резервного підрозділу Збройних сил Росії, спостерігалися численні детонаційні вибухи.

5—6 лютого 2015 року українські військовики поблизу Брянки підірвали 7 складів із набоями терористичних формувань.

Після повномасштабного вторгнення у 2022 році Брянка та сусідні міста почало виконувати роль логістичного хабу окупаційних військ, оскільки має вигідне розташування майже по середині обласних центрів. Також цьому сприяє розвинена транспортна мережа.

Економіка

З XVII сторіччя, хутори які знаходились у районі міста Брянка розвивались природним для цієї частини сучасної України чином, родюча земля сприяла вирощуванню зерна, розвитку сільського господарства, виноробства, маслоробства, ковальського, швацтва, ткацтва, торгівлі та іншого.

З 1851 року почали з'являтись перші вугільні копанки Брянківського рудника, та почався видобуток вугілля. Також з'явилося кілька коксових фабрик. Це сприяло розвитку селищ які знаходились на місці теперішнього міста.

На початку XX століття після окупації більшовиками, почались процеси колективізації що супроводжувались голодомором в Україні, це дало великий негативний наслідок на економіку та населення міста.

На початку так званої індустріалізації, Брянка як і в цілому інші міста півдня сучасної Луганської області, почали стрімко перетворюватись на промислові, шахтарські міста. На заміну населення, постраждалого під час голодомору, в місто почали направляти людей з інших частин СРСР.

Після розпаду СРСР та переходу на ринкову економічну модель виявилось, що велика кількість підприємств не здатні конкурувати в умовах вільного ринку через низьку енергоефективність підприємств та відставання в технічному плані. Велика кількість підприємств стала дотаційними та збанкрутувала. Через це почались скорочення шахт в місті та околицях. До 1995 року було 12 вугільних шахт, а до 2006 року залишилося 3 шахти.

Після окупації міста у 2014 році про технічний стан та умови праці на підприємствах міста відомо мало.

Транспорт

Через місто проходить автомагістраль Луганськ — Сєвєродонецьк.

У місті розвинута мережа залізниць: на території міста знаходиться тупикова станція  — відгалуження ліній Лиман — Родакове, а також станція Ломуватка Донецької залізниці.

Впродовж 1970—1990-х років у місті діяла дитяча залізниця.

Населення

На момент 1913 року населення становило 19 тис. осіб.

На початку XX століття після окупації більшовиками, почався голодомор в Україні, що зачепив також і Луганську область. Це мало негативний вплив на кількість населення, та етнічний склад міста.

Під час та після індустріалізації в місто та сусідні селища направляли людей з різних частин СРСР. Так вже у 1959 р. кількість населення становила 77,6 тис. осіб.

Але через політичні та економічні проблеми СРСР, так названий період застою, населення почало поступово зменшуватись, до 64,8 тис. осіб у 1989 р.

І на момент розпаду СРСР, у 1991 р. кількість населення становила вже 64 тис. осіб.

Після становлення незалежної України та з переходом на ринкову економіку, багато підприємств області виявились неконкурентоспроможними. Це знову призвело до скорочення кількості населення, і у 2006 році, кількість населення становила 48,5 тис. осіб.

Після окупації міста у 2014 році багато людей покинуло місто, тому отримати точні дані про кількість мешканців міста наразі неможливо. Дані окупаційної влади вказують на кількість станом на 2017 рік як 46 тис. осіб.

Чисельність населення
Роки Тис., осіб
1913 19,0
1959 77,6
1989 64,8
1991 64,0
2006 48,5
Етнічний склад населення міста станом на 2001 рік
Національність Частка, %
Українці 54,9
Росіяни 42,7
Білоруси 0,8
Інші 1,6

Освіта

Брянківський коледж, 2 професійно-технічних училища, 16 шкіл, 1 дитячо-юнацька спортивна школа.

image
Костянтин Морозов (праворуч) приймає донецьких науковців у своєму офісі у Брюсселі

Особистості

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Сербські колоністи Південної України середини XVIII ст. : збереження національної самобутності vs асиміляція. www.google.com. Процитовано 13 серпня 2023.
  3. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  4. . espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  5. . Архів оригіналу за 13 серпня 2023. Процитовано 13 серпня 2023.
  6. . espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  7. . espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  8. . espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  9. Колективізація і голод на Україні: 1929-1933 Збірник матеріалів і документів.
  10. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  11. . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  12. Судаков Георгій Вікторович. Вікіпедія (укр.). 17 жовтня 2023. Процитовано 30 жовтня 2023.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брянка

Література

  • Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с.
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр.: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bryanka znachennya Brya nka misto v Ukrayini u Kadiyivskij miskij gromadi Alchevskogo rajonu Luganskoyi oblasti zagalnoyu plosheyu 6354 ga chiselnist naselennya 46 tis osib Timchasovo okupovane rosijskimi vijskami BryankaGerb Bryanki Prapor BryankiOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Alchevskij rajonGromada Kadiyivska miska gromadaZasnovane 1696Status mista z 1962 rokuNaselennya 46 040 01 01 2017 Aglomeraciya Alchevsko KadiyivskaPlosha 63 5 km Gustota naselennya 725 osib km Poshtovi indeksi 94100 94190Telefonnij kod 380 6443Koordinati 48 29 05 pn sh 38 40 40 sh d 48 48472 pn sh 38 67778 sh d 48 48472 38 67778 Koordinati 48 29 05 pn sh 38 40 40 sh d 48 48472 pn sh 38 67778 sh d 48 48472 38 67778Vodojma LozovaNazva meshkanciv brya nkivec brya nkivka brya nkivciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciyaDo obl resp centru fizichna 46 km zalizniceyu 60 km avtoshlyahami 55 kmDo Kiyeva fizichna 628 kmMiska vladaAdresa 94100 Luganska obl m Bryanka pl Lenina 9Vebstorinka Oficijnij sajt Bryankivskoyi miskoyi radiBryanka u Vikishovishi KartaBryankaBryankaGeografiyaMisto Bryanka roztashovane u pivdenno shidnij chastini Doneckogo kryazha na vidstani 59 km vid oblasnogo centra mista Lugansk Susidni naseleni punkti mista Kadiyivka primikaye na pivnochi Almazna na pivnichnomu zahodi selisha Novij Glibokij Gannivka Lomuvatka na zahodi Yuzhna Lomuvatka Stare selo Olenivka na pivdennomu zahodi mista Zorinsk Kipuche na pivdni Alchevsk na pivdennomu shodi sela Kam yanka Petrivka na shodi selisha Krinichanske Yasnodolsk na pivnichnomu shodi Priroda Teritoriyeyu mista protikaye richka Lozova prava pritoka Lugani basejn Siverskogo Dincya Na pivnichno zahidnij okolici bere pochatok richka Komishuvaha U misti Bryanka v rajoni balki Stara Zamkivka zapovidnij skelnij masiv unikalne prirodne utvorennya nazvane Mar yin strimchak Bilya cogo skelnogo masivu znahoditsya baza vidpochinku Mar yina krucha IstoriyaU XVII storichchi na misci selisha isnuvalo dva zimivniki Kalmiuskoyi palanki Vijska Zaporozkogo Nizovogo vidomih yak Kam yanij Yar ta Gricenkiv Protik sho buli zasnovani u 1696 roci Vidstavni zaporozhci sho mali tut zimivniki z uspihom zajmalisya tvarinnictvom i hliborobstvom ta postachali svoyu produkciyu do Bahmutskoyi forteci U 1730 roci knyaz S M Terentyev pridbav hutori Kam yanij Yar i Gricenkova Protoka zaviz syudi svoyih kripakiv pobuduvav hati i zasnuvav selo Lozova za nazvoyu r Lozovoyi 1763 roku z yavilosya selo Krasnopolivske za imenem pomishika Krasnopola yakij tut oselivsya 1776 roku serb sekund major otrimav tri tisyachi desyatin rodyuchoyi zemli poblizu r Lozovoyi i zasnuvav velike selo nazvavshi jogo za svoyim imenem Pavlivkoyu Susidni sela Lozova Pavlivka ta Petrivka yaka nalezhala utvorili 1787 roku velike selo Lozova Pavlivka Rodyucha rillya ta pasovisha spriyali viroshuvannyu zerna rozvitku silskih promisliv vinokurnogo maslorobnogo narodnih remesel bondarnogo kovalskogo shvactva tkactva torgivli U Lozovij Pavlivci prohodili bagatolyudni yarmarki bazari Diyali kilka majsteren ta promislovih artilej sho j viznachilo stvorennya Lozovopavlivskoyi volosti dlya cogo v Lozovij Pavlivci buli pobudovani administrativni budivli volosnogo centru Na pochatku XX stolittya buli zasnovani Bryankivskij rudnik i tovaristvo bankivskih kam yanovugilnih shaht ta rudnikiv Utvorilosya velike misto Kadiyivka kudi uvijshli Golubivka Bryanka ta inshi Z 1963 roku Bryanka misto oblasnogo pidporyadkuvannya Vid 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 717 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Luganskoyi oblasti misto uvijshlo do skladu Kadiyivskoyi miskoyi gromadi Rosijsko ukrayinska vijna Pislya pochatku Rosijsko ukrayinskoyi vijni z 2014 roku perebuvaye pid okupaciyeyu ta keruyetsya marionetkovim rezhimom vstanovlenim Rosijskoyu Federaciyeyu 22 zhovtnya 2014 roku mistyani proveli miting vimagayuchi u bojovikiv viplatiti pensiyi ne viplachuvalis stanom na zhovten 4 misyaci vidpoviddyu buli avtomatni chergi nad golovami Vid 2014 roku teritoriyu bazi vidpochinku Mar yina krucha pochali vikoristovuvati yak bazu bataljonu Bryanka SSSR yak kativnyu ta izolyator Tam utrimuvali civilnih vijskovopolonenih volonteriv chinovnikiv pidpriyemciv u yakih vidbirali majno U misci nesvobodi vidbuvalisya vbivstva zgvaltuvannya polonenih zhorstoko katuvali Polonenih jmovirno trimali v pidvalnomu primishenni ta na pershomu poversi Za svidchennyami miscevih stini tam buli chorni vid krovi Kativnya perestala funkcionuvati u 2015 roci U lipni togo roku tak zvane MVS LNR rozpochalo rozsliduvannya proti uchasnikiv bataljonu chastina z nih zgodom vtekla do Rosiyi Na teritoriyi bazi spivrobitniki tak zvanogo Berkutu LNR viyavili ostanki blizko 17 osib Sered nih opiznali civilnih meshkanciv Bryanki 2 lyutogo 2015 roku pislya pricilnogo obstrilu ukrayinskimi vijskami teroristi polishili nizku pozicij poblizu Bryanki 4 lyutogo 2015 roku pid Bryankoyu ukrayinskoyu artileriyeyu buli pricilno obstrilyani poziciyi z bojovoyu tehnikoyu rezervnogo pidrozdilu Zbrojnih sil Rosiyi sposterigalisya chislenni detonacijni vibuhi 5 6 lyutogo 2015 roku ukrayinski vijskoviki poblizu Bryanki pidirvali 7 skladiv iz naboyami teroristichnih formuvan Pislya povnomasshtabnogo vtorgnennya u 2022 roci Bryanka ta susidni mista pochalo vikonuvati rol logistichnogo habu okupacijnih vijsk oskilki maye vigidne roztashuvannya majzhe po seredini oblasnih centriv Takozh comu spriyaye rozvinena transportna merezha EkonomikaZ XVII storichchya hutori yaki znahodilis u rajoni mista Bryanka rozvivalis prirodnim dlya ciyeyi chastini suchasnoyi Ukrayini chinom rodyucha zemlya spriyala viroshuvannyu zerna rozvitku silskogo gospodarstva vinorobstva maslorobstva kovalskogo shvactva tkactva torgivli ta inshogo Z 1851 roku pochali z yavlyatis pershi vugilni kopanki Bryankivskogo rudnika ta pochavsya vidobutok vugillya Takozh z yavilosya kilka koksovih fabrik Ce spriyalo rozvitku selish yaki znahodilis na misci teperishnogo mista Na pochatku XX stolittya pislya okupaciyi bilshovikami pochalis procesi kolektivizaciyi sho suprovodzhuvalis golodomorom v Ukrayini ce dalo velikij negativnij naslidok na ekonomiku ta naselennya mista Na pochatku tak zvanoyi industrializaciyi Bryanka yak i v cilomu inshi mista pivdnya suchasnoyi Luganskoyi oblasti pochali strimko peretvoryuvatis na promislovi shahtarski mista Na zaminu naselennya postrazhdalogo pid chas golodomoru v misto pochali napravlyati lyudej z inshih chastin SRSR Pislya rozpadu SRSR ta perehodu na rinkovu ekonomichnu model viyavilos sho velika kilkist pidpriyemstv ne zdatni konkuruvati v umovah vilnogo rinku cherez nizku energoefektivnist pidpriyemstv ta vidstavannya v tehnichnomu plani Velika kilkist pidpriyemstv stala dotacijnimi ta zbankrutuvala Cherez ce pochalis skorochennya shaht v misti ta okolicyah Do 1995 roku bulo 12 vugilnih shaht a do 2006 roku zalishilosya 3 shahti Pislya okupaciyi mista u 2014 roci pro tehnichnij stan ta umovi praci na pidpriyemstvah mista vidomo malo TransportCherez misto prohodit avtomagistral Lugansk Syevyerodoneck U misti rozvinuta merezha zaliznic na teritoriyi mista znahoditsya tupikova stanciya vidgaluzhennya linij Liman Rodakove a takozh stanciya Lomuvatka Doneckoyi zaliznici Vprodovzh 1970 1990 h rokiv u misti diyala dityacha zaliznicya NaselennyaNa moment 1913 roku naselennya stanovilo 19 tis osib Na pochatku XX stolittya pislya okupaciyi bilshovikami pochavsya golodomor v Ukrayini sho zachepiv takozh i Lugansku oblast Ce malo negativnij vpliv na kilkist naselennya ta etnichnij sklad mista Pid chas ta pislya industrializaciyi v misto ta susidni selisha napravlyali lyudej z riznih chastin SRSR Tak vzhe u 1959 r kilkist naselennya stanovila 77 6 tis osib Ale cherez politichni ta ekonomichni problemi SRSR tak nazvanij period zastoyu naselennya pochalo postupovo zmenshuvatis do 64 8 tis osib u 1989 r I na moment rozpadu SRSR u 1991 r kilkist naselennya stanovila vzhe 64 tis osib Pislya stanovlennya nezalezhnoyi Ukrayini ta z perehodom na rinkovu ekonomiku bagato pidpriyemstv oblasti viyavilis nekonkurentospromozhnimi Ce znovu prizvelo do skorochennya kilkosti naselennya i u 2006 roci kilkist naselennya stanovila 48 5 tis osib Pislya okupaciyi mista u 2014 roci bagato lyudej pokinulo misto tomu otrimati tochni dani pro kilkist meshkanciv mista narazi nemozhlivo Dani okupacijnoyi vladi vkazuyut na kilkist stanom na 2017 rik yak 46 tis osib Chiselnist naselennyaRoki Tis osib1913 19 01959 77 61989 64 81991 64 02006 48 5Etnichnij sklad naselennya mista stanom na 2001 rikNacionalnist Chastka Ukrayinci 54 9Rosiyani 42 7Bilorusi 0 8Inshi 1 6OsvitaBryankivskij koledzh 2 profesijno tehnichnih uchilisha 16 shkil 1 dityacho yunacka sportivna shkola Kostyantin Morozov pravoruch prijmaye doneckih naukovciv u svoyemu ofisi u BryusseliOsobistostiGarkava Nina Mikolayivna 1951 Golova Sumskoyi derzhavnoyi administraciyi 13 grudnya 2005 roku 24 listopada 2006 roku Grebennik Kuzma Yevdokimovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Morozov Kostyantin Petrovich general polkovnik ta diplomat pershij ministr oboroni Ukrayini 1991 1993 pislya vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini 1991 roku Sudakov Georgij Viktorovich ukrayinskij futbolist Surzha Volodimir Illich ukrayinskij muzikant dirigent hormejster pedagog zasluzhenij artist URSR PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Serbski kolonisti Pivdennoyi Ukrayini seredini XVIII st zberezhennya nacionalnoyi samobutnosti vs asimilyaciya www google com Procitovano 13 serpnya 2023 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 22 lyutogo 2022 espreso tv ukr Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 13 serpnya 2023 Procitovano 13 serpnya 2023 espreso tv ukr Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2022 espreso tv ukr Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2022 espreso tv ukr Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2022 Kolektivizaciya i golod na Ukrayini 1929 1933 Zbirnik materialiv i dokumentiv Dnistryanskij M Etnopolitichna geografiya Ukrayini problemi teoriyi metodologiyi praktiki Lviv LNU imeni Ivana Franka 2006 490 s www unian ua ukr Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2022 Sudakov Georgij Viktorovich Vikipediya ukr 17 zhovtnya 2023 Procitovano 30 zhovtnya 2023 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BryankaBRYa NKA 12 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Bryankivskij miskij web portal 6 bereznya 2021 u Wayback Machine LiteraturaVasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152 s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c

Дата публікації:
Топ