Алмазна

Алма́зна (до 1878 року — Ізю́м) — місто в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області. З 2014 року перебуває на тимчасово окупованій території України.

Алмазна
Основні дані
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Алчевський район
Громада	Кадіївська міська громада
Код КАТОТТГ:	UA44020050020022649
Засноване	1870 (154 роки)
Статус міста	з 1977 року
Населення	▼4242 (01.01.2017)
Агломерація	Алчевсько-Кадіївська агломерація
Площа	1,33 км²
Густота населення	3189 осіб/км²
Поштові індекси	94095—94097
Телефонний код	+380-6444
Координати	48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д. / 48.52167° пн. ш. 38.57944° сх. д. / 48.52167; 38.57944Координати: 48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д. / 48.52167° пн. ш. 38.57944° сх. д. / 48.52167; 38.57944
Водойма	р. Ломуватка
Назва мешканців	алмазня́нин алмазня́нка алмазня́ни
Відстань
Найближча залізнична станція	Стаханів
До станції	2 км
До обл./респ. центру
- залізницею	91 км
- автошляхами	65 км
До Києва
- залізницею	823 км
Міська влада
Адреса	94095, Луганська обл., Алчевський р-н, м. Алмазна, вул. Ілліча, 1А
Міський голова	Шумілін Віктор Михайлович
Алмазна у Вікісховищі Карта Алмазна Алмазна

Географія

Місто Алмазна розташоване за 65 км від Луганська, фізична відстань до Києва — 597,9 км. На східній околиці міста бере початок річка Комишуваха, на відстані 1 км на захід від міста протікає річка Ломуватка. За 2 км від міста знаходиться залізнична станція Стаханів (раніше — Алмазна).

Сусідні населені пункти:

	Калинове		Кадіївка
		Пн
		Зх    Алмазна    Сх
		Пд
		Новий Ганнівка Глибокий	Брянка

Історія

За часів кріпосного права, до 1861 року, поміщик Стебельський придбав в районах нинішніх Калинове, Ірміно, Петро-Голенищівки, Кадіївки, Бугаївки і Алмазної велику ділянку ніким не обробленою землею і переїхав сюди зі своїми кріпаками з Ізюму Харківської губернії. Один з хуторів назвав Беззаботівкою.

Життя переселенців у Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє — Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася.

З 1870 року населений пункт відомий як село Ізюм, який утворений довкола колишнього доменного заводу (нині — демонтований).

У грудні 1878 року побудована й відкрита для руху поїздів дільниця залізниці Дебальцеве — Попасна. У 1895 році залізнична станція перейменована в Алмазну.

Вокзал станції Алмазна (1900)

15 січня 1898 року Алмазне кам'яновугільне товариство розпочало будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з Кривого Рогу. У січні 1900 року була задута друга доменна піч.

1905 року побудована нова будівля залізничного вокзалу, яка існує і понині. При станції було однокласне училище на 4 відділення, де навчалося 70 учнів.

1905 року Алмазнянський металургійний завод ввів в дію третю доменну піч.

У 1910-х роках Алмазнянський металургійний завод ПРДМТ (Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство) виробляв чавун переробний: бесемерівський і мартенівський, ливарний (червоний і шотландський) і чавуни спеціальні: дзеркальний, феромарганець і феросиліцій, а також виливки чавунні і мідні. Перше місце по навантаженню вугілля на лінії Дебальцеве — Попасна займала станція Алмазна, яка щорічно навантажувала близько 1,6 млн тон вугілля — більше будь-якої станції на Донбасі.

Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв 43 800 тонн чавуну на рік.

Наприкінці 1930-х років тривало будівництво трамвайної лінії Кадіївка — Алмазна. З Кадіївкою було сполучене трамвайною лінією (трамвайна мережа закрита у 2008 році).

1959 року в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Комунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (нині — Стахановський завод феросплавів).

31 березня 1962 року зміна начальника Ю. В. Гриценюка ввела в експлуатацію доменну піч № 1, а вже 10 квітня була видана перша плавка феросиліцію.

З 1977 року Алмазна отримала статус міста.

У липні 1991 року трамвайна лінія демонтована до Алмазної через аварійність залізничного віадуку, замість неї була відкрита тролейбусна система, яка з 2011 року припинила існування, а незабаром остаточно демонтована.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», місто увійшло до складу Кадіївської міської громади.

Органи влади

Докладніше: Алмазнянська міська рада та Кадіївська міська громада

Місцеві органи влади представлені Алмазнянською міською радою, яка входить до складу Кадіївської міської громади Луганської області.

Міський голова — Шумілін Віктор Михайлович (2007). До міської ради входить 20 депутатів.

Населення

Згідно з переписом населення 2001 року у Алмазній проживала 5061 особа.

Динаміка чисельності населення

1923	1926	1939	1959	1979	1989	1992	2001	2006	2011	2012
1766	2977	8899	10685	9747	7487	7100	5061	4620	4384	4363

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	38,67 %
російська	60,98 %
білоруська	0,04 %
вірменська	0,04 %
грецька	0,04 %
молдовська	0,04 %

Промисловість

Промислові підприємства:

• ВАТ «Стахановський (з 1962 року — Алмазнянський) завод феросплавів»
• Шлакоблочний завод.
• ВАТ «Алмазнянський металургійний завод» (1898—2001)
• Стахановський цегельний завод — реконструйований у 2008 році (колишній Алмазнянський завод залізобетонних шпал)
• ПУ ТОВ «Екологічна ініціатива». Цех з виробництва тротуарної плитки.

Інші об'єкти інфраструктури:

• АТП № 4
• Стадіон «Атлант».

Залізниця

Залізничні станції: Стаханів (раніше — Ізюм, Алмазна, Кадіївка), Картанаш, Максимівка, Володимирівка, Сталь Донецької залізниці, а також вагонне депо, ПТО на станції Стаханів.

Міський транспорт

Докладніше: Кадіївський тролейбус та Кадіївський трамвай

В місті діють автобусні маршрути № 102, 102А, 102Б, 102В, 107, 108.

З 1939 по липень 1991 роки існувало трамвайне сполучення, з 1992 по 2008 роки — тролейбусне сполучення з Кадіївкою.

Відома особа

Уродженець:

• Михайличенко Іван Харлампійович — двічі Герой Радянського Союзу.

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
2. . Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 29.07.2014.
3. . Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
4. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
5. Облікова картка Алмазнянської міської ради на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з червня 2019]}
6. Динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 29 липня 2014.
7. . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.

Література

• Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с.
• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні у 1945—1991 рр: Монографія / М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959): монографія / М. А. Алфьоров; Український культурологічний центр, Донецьке відділення Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.