Алма́зна (до 1878 року — Ізю́м) — місто в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області. З 2014 року перебуває на тимчасово окупованій території України.
Алмазна | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Луганська область | ||||||||
Район | Алчевський район | ||||||||
Громада | Кадіївська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA44020050020022649 | ||||||||
Засноване | 1870 (154 роки) | ||||||||
Статус міста | з 1977 року | ||||||||
Населення | ▼4242 (01.01.2017) | ||||||||
Агломерація | Алчевсько-Кадіївська агломерація | ||||||||
Площа | 1,33 км² | ||||||||
Густота населення | 3189 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 94095—94097 | ||||||||
Телефонний код | +380-6444 | ||||||||
Координати | 48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д. / 48.52167° пн. ш. 38.57944° сх. д.Координати: 48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д. / 48.52167° пн. ш. 38.57944° сх. д. | ||||||||
Водойма | р. Ломуватка | ||||||||
Назва мешканців | алмазня́нин алмазня́нка алмазня́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Стаханів | ||||||||
До станції | 2 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 91 км | ||||||||
- автошляхами | 65 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- залізницею | 823 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 94095, Луганська обл., Алчевський р-н, м. Алмазна, вул. Ілліча, 1А | ||||||||
Міський голова | Шумілін Віктор Михайлович | ||||||||
Алмазна у Вікісховищі
|
Географія
Місто Алмазна розташоване за 65 км від Луганська, фізична відстань до Києва — 597,9 км. На східній околиці міста бере початок річка Комишуваха, на відстані 1 км на захід від міста протікає річка Ломуватка. За 2 км від міста знаходиться залізнична станція Стаханів (раніше — Алмазна).
Сусідні населені пункти:
Історія
За часів кріпосного права, до 1861 року, поміщик Стебельський придбав в районах нинішніх Калинове, Ірміно, Петро-Голенищівки, Кадіївки, Бугаївки і Алмазної велику ділянку ніким не обробленою землею і переїхав сюди зі своїми кріпаками з Ізюму Харківської губернії. Один з хуторів назвав Беззаботівкою.
Життя переселенців у Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє — Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася.
З 1870 року населений пункт відомий як село Ізюм, який утворений довкола колишнього доменного заводу (нині — демонтований).
У грудні 1878 року побудована й відкрита для руху поїздів дільниця залізниці Дебальцеве — Попасна. У 1895 році залізнична станція перейменована в Алмазну.
15 січня 1898 року Алмазне кам'яновугільне товариство розпочало будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з Кривого Рогу. У січні 1900 року була задута друга доменна піч.
1905 року побудована нова будівля залізничного вокзалу, яка існує і понині. При станції було однокласне училище на 4 відділення, де навчалося 70 учнів.
1905 року Алмазнянський металургійний завод ввів в дію третю доменну піч.
У 1910-х роках Алмазнянський металургійний завод ПРДМТ (Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство) виробляв чавун переробний: бесемерівський і мартенівський, ливарний (червоний і шотландський) і чавуни спеціальні: дзеркальний, феромарганець і феросиліцій, а також виливки чавунні і мідні. Перше місце по навантаженню вугілля на лінії Дебальцеве — Попасна займала станція Алмазна, яка щорічно навантажувала близько 1,6 млн тон вугілля — більше будь-якої станції на Донбасі.
Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв 43 800 тонн чавуну на рік.
Наприкінці 1930-х років тривало будівництво трамвайної лінії Кадіївка — Алмазна. З Кадіївкою було сполучене трамвайною лінією (трамвайна мережа закрита у 2008 році).
1959 року в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Комунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (нині — Стахановський завод феросплавів).
31 березня 1962 року зміна начальника Ю. В. Гриценюка ввела в експлуатацію доменну піч № 1, а вже 10 квітня була видана перша плавка феросиліцію.
З 1977 року Алмазна отримала статус міста.
У липні 1991 року трамвайна лінія демонтована до Алмазної через аварійність залізничного віадуку, замість неї була відкрита тролейбусна система, яка з 2011 року припинила існування, а незабаром остаточно демонтована.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», місто увійшло до складу Кадіївської міської громади.
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Алмазнянською міською радою, яка входить до складу Кадіївської міської громади Луганської області.
Міський голова — Шумілін Віктор Михайлович (2007). До міської ради входить 20 депутатів.
Населення
Згідно з переписом населення 2001 року у Алмазній проживала 5061 особа.
1923 | 1926 | 1939 | 1959 | 1979 | 1989 | 1992 | 2001 | 2006 | 2011 | 2012 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1766 | 2977 | 8899 | 10685 | 9747 | 7487 | 7100 | 5061 | 4620 | 4384 | 4363 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 38,67 % |
російська | 60,98 % |
білоруська | 0,04 % |
вірменська | 0,04 % |
грецька | 0,04 % |
молдовська | 0,04 % |
Промисловість
Промислові підприємства:
- ВАТ «Стахановський (з 1962 року — Алмазнянський) завод феросплавів»
- Шлакоблочний завод.
- ВАТ «Алмазнянський металургійний завод» (1898—2001)
- Стахановський цегельний завод — реконструйований у 2008 році (колишній Алмазнянський завод залізобетонних шпал)
- ПУ ТОВ «Екологічна ініціатива». Цех з виробництва тротуарної плитки.
Інші об'єкти інфраструктури:
- АТП № 4
- Стадіон «Атлант».
Залізниця
Залізничні станції: Стаханів (раніше — Ізюм, Алмазна, Кадіївка), Картанаш, Максимівка, Володимирівка, Сталь Донецької залізниці, а також вагонне депо, ПТО на станції Стаханів.
Міський транспорт
В місті діють автобусні маршрути № 102, 102А, 102Б, 102В, 107, 108.
З 1939 по липень 1991 роки існувало трамвайне сполучення, з 1992 по 2008 роки — тролейбусне сполучення з Кадіївкою.
Відома особа
Уродженець:
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- . Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 29.07.2014.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- Облікова картка Алмазнянської міської ради на сайті ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]
- Динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 29 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
Література
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні у 1945—1991 рр: Монографія / М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959): монографія / М. А. Алфьоров; Український культурологічний центр, Донецьке відділення Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alma zna do 1878 roku Izyu m misto v Ukrayini u Kadiyivskij miskij gromadi Alchevskogo rajonu Luganskoyi oblasti Z 2014 roku perebuvaye na timchasovo okupovanij teritoriyi Ukrayini AlmaznaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Alchevskij rajonGromada Kadiyivska miska gromadaKod KATOTTG UA44020050020022649Zasnovane 1870 154 roki Status mista z 1977 rokuNaselennya 4242 01 01 2017 Aglomeraciya Alchevsko Kadiyivska aglomeraciyaPlosha 1 33 km Gustota naselennya 3189 osib km Poshtovi indeksi 94095 94097Telefonnij kod 380 6444Koordinati 48 31 18 pn sh 38 34 46 sh d 48 52167 pn sh 38 57944 sh d 48 52167 38 57944 Koordinati 48 31 18 pn sh 38 34 46 sh d 48 52167 pn sh 38 57944 sh d 48 52167 38 57944Vodojma r LomuvatkaNazva meshkanciv almaznya nin almaznya nka almaznya niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya StahanivDo stanciyi 2 kmDo obl resp centru zalizniceyu 91 km avtoshlyahami 65 kmDo Kiyeva zalizniceyu 823 kmMiska vladaAdresa 94095 Luganska obl Alchevskij r n m Almazna vul Illicha 1AMiskij golova Shumilin Viktor MihajlovichAlmazna u Vikishovishi KartaAlmaznaAlmaznaGeografiyaMisto Almazna roztashovane za 65 km vid Luganska fizichna vidstan do Kiyeva 597 9 km Na shidnij okolici mista bere pochatok richka Komishuvaha na vidstani 1 km na zahid vid mista protikaye richka Lomuvatka Za 2 km vid mista znahoditsya zaliznichna stanciya Stahaniv ranishe Almazna Susidni naseleni punkti Kalinove KadiyivkaPnZh Almazna ShPdNovij Gannivka Glibokij BryankaIstoriyaZa chasiv kriposnogo prava do 1861 roku pomishik Stebelskij pridbav v rajonah ninishnih Kalinove Irmino Petro Golenishivki Kadiyivki Bugayivki i Almaznoyi veliku dilyanku nikim ne obroblenoyu zemleyu i pereyihav syudi zi svoyimi kripakami z Izyumu Harkivskoyi guberniyi Odin z hutoriv nazvav Bezzabotivkoyu Zhittya pereselenciv u Bezzabotivci chimos nagaduvalo yim zhittya v Izyumi i voni na protivagu pomishickomu nazvoyu dali svoye Izyumchik Cya nazva hutora vidrazu uvijshla v povsyakdennij pobut a panska nazva postupovo zabulasya Z 1870 roku naselenij punkt vidomij yak selo Izyum yakij utvorenij dovkola kolishnogo domennogo zavodu nini demontovanij U grudni 1878 roku pobudovana j vidkrita dlya ruhu poyizdiv dilnicya zaliznici Debalceve Popasna U 1895 roci zaliznichna stanciya perejmenovana v Almaznu Vokzal stanciyi Almazna 1900 15 sichnya 1898 roku Almazne kam yanovugilne tovaristvo rozpochalo budivnictva metalurgijnogo zavodu Vlitku bula zaduta persha domenna pich ruda dlya yakoyi nadhodila z Krivogo Rogu U sichni 1900 roku bula zaduta druga domenna pich 1905 roku pobudovana nova budivlya zaliznichnogo vokzalu yaka isnuye i ponini Pri stanciyi bulo odnoklasne uchilishe na 4 viddilennya de navchalosya 70 uchniv 1905 roku Almaznyanskij metalurgijnij zavod vviv v diyu tretyu domennu pich U 1910 h rokah Almaznyanskij metalurgijnij zavod PRDMT Pivdenno Rosijske Dniprovske metalurgijne tovaristvo viroblyav chavun pererobnij besemerivskij i martenivskij livarnij chervonij i shotlandskij i chavuni specialni dzerkalnij feromarganec i ferosilicij a takozh vilivki chavunni i midni Pershe misce po navantazhennyu vugillya na liniyi Debalceve Popasna zajmala stanciya Almazna yaka shorichno navantazhuvala blizko 1 6 mln ton vugillya bilshe bud yakoyi stanciyi na Donbasi Naprikinci pershoyi p yatirichki AMZ Almaznyanskij metalurgijnij zavod viroblyav 43 800 tonn chavunu na rik Naprikinci 1930 h rokiv trivalo budivnictvo tramvajnoyi liniyi Kadiyivka Almazna Z Kadiyivkoyu bulo spoluchene tramvajnoyu liniyeyu tramvajna merezha zakrita u 2008 roci 1959 roku v step pid Almaznoyu prijshli budivelniki trestu Komunarskbud shob zvesti zavod ferosplaviv nini Stahanovskij zavod ferosplaviv 31 bereznya 1962 roku zmina nachalnika Yu V Gricenyuka vvela v ekspluataciyu domennu pich 1 a vzhe 10 kvitnya bula vidana persha plavka ferosiliciyu Z 1977 roku Almazna otrimala status mista U lipni 1991 roku tramvajna liniya demontovana do Almaznoyi cherez avarijnist zaliznichnogo viaduku zamist neyi bula vidkrita trolejbusna sistema yaka z 2011 roku pripinila isnuvannya a nezabarom ostatochno demontovana 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 717 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Luganskoyi oblasti misto uvijshlo do skladu Kadiyivskoyi miskoyi gromadi Organi vladiDokladnishe Almaznyanska miska rada ta Kadiyivska miska gromada Miscevi organi vladi predstavleni Almaznyanskoyu miskoyu radoyu yaka vhodit do skladu Kadiyivskoyi miskoyi gromadi Luganskoyi oblasti Miskij golova Shumilin Viktor Mihajlovich 2007 Do miskoyi radi vhodit 20 deputativ NaselennyaZgidno z perepisom naselennya 2001 roku u Almaznij prozhivala 5061 osoba Dinamika chiselnosti naselennya 1923 1926 1939 1959 1979 1989 1992 2001 2006 2011 20121766 2977 8899 10685 9747 7487 7100 5061 4620 4384 4363Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 38 67 rosijska 60 98 biloruska 0 04 virmenska 0 04 grecka 0 04 moldovska 0 04 PromislovistPromislovi pidpriyemstva VAT Stahanovskij z 1962 roku Almaznyanskij zavod ferosplaviv Shlakoblochnij zavod VAT Almaznyanskij metalurgijnij zavod 1898 2001 Stahanovskij cegelnij zavod rekonstrujovanij u 2008 roci kolishnij Almaznyanskij zavod zalizobetonnih shpal PU TOV Ekologichna iniciativa Ceh z virobnictva trotuarnoyi plitki Inshi ob yekti infrastrukturi ATP 4 Stadion Atlant ZaliznicyaZaliznichni stanciyi Stahaniv ranishe Izyum Almazna Kadiyivka Kartanash Maksimivka Volodimirivka Stal Doneckoyi zaliznici a takozh vagonne depo PTO na stanciyi Stahaniv Miskij transportDokladnishe Kadiyivskij trolejbus ta Kadiyivskij tramvaj V misti diyut avtobusni marshruti 102 102A 102B 102V 107 108 Z 1939 po lipen 1991 roki isnuvalo tramvajne spoluchennya z 1992 po 2008 roki trolejbusne spoluchennya z Kadiyivkoyu Vidoma osobaUrodzhenec Mihajlichenko Ivan Harlampijovich dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Arhiv originalu za 13 04 2016 Procitovano 29 07 2014 Arhiv originalu za 30 lipnya 2014 Procitovano 29 lipnya 2014 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 22 lyutogo 2022 Oblikova kartka Almaznyanskoyi miskoyi radi na sajti VRU nedostupne posilannya z chervnya 2019 Dinamika chiselnosti naselennya mist Ukrayini Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 29 lipnya 2014 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 30 lipnya 2014 LiteraturaVasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152 s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini u 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 monografiya M A Alforov Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke viddilennya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi