Кузьма Євдокимович Гребенник (рос. Кузьма Евдокимович Гребенник; 5 (18) лютого 1900, Брянка — 22 вересня 1974, Київ) — радянський діяч прикордонних військ НКВС—МДБ, командир 37-ї гвардійської стрілецької дивізії, генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу (29.05.1945). Член Центральної ревізійної комісії КП(б)У в січні 1949 — вересні 1952 року. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го і 5-го скликань.
Кузьма Євдокимович Гребенник | |
---|---|
рос. Кузьма Евдокимович Гребенник | |
Народження | 5 (18) лютого 1900 Брянка, Луганська область |
Смерть | 22 вересня 1974 (74 роки) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Освіта | d |
Роки служби | 1919—1961 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант |
Командування | d |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Битва на озері Хасан Радянсько-німецька війна |
Нагороди | |
Гребенник Кузьма Євдокимович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 5 (18 лютого) 1900 року в селищі Брянський (нині місто Брянка Луганської області України) в родині робітника—шахтаря. Росіянин.
У лютому 1910 — липні 1914 року — сортувальник вугілля на шахті «Игнатий» Шубинського рудника Катеринославської губернії. У травні 1915 року закінчив двокласне училище в селі Кремінне Куп'янського повіту Харківської губернії. У травні 1915 — вересні 1916 року — ремонтний робітник станції Кремінна Катерининської залізниці. У вересні 1916 — квітні 1917 року — чорнороб Донець-Рубіжанського заводу «Русско-Краска» станції Рубіжне Катерининської залізниці. З квітня 1917 до лютого 1918 року був безробітним у селі Кремінна. У лютому 1918 — травні 1919 року — робітник-саночник, коногон шахти № 6 Брянського рудника в селі Кремінна.
У 1919 році призваний до лав Червоної армії. З травня до вересня 1919 року — стрілець збройного загону робітників при 42-й дивізії РСЧА на Донбасі. З вересня 1919 до січня 1920 року хворів на тиф. У січні — жовтні 1920 року — діловод Кремінного волосного військкомату Куп'янського повіту Харківської губернії.
У вересні 1920 року вступив до РКП(б).
З жовтня 1920 року служив червоноармійцем комуністичного батальйону особливого призначення 1-го полку Донецької дивізії ВЧК у місті Лисичанську. Брав участь в Громадянській війні, воював у складі 51-ї Перекопської стрілецької дивізії. Під час боїв з розгрому армії Врангеля — командир шабельного ескадрону у складі військ 13-ї армії Південного фронту.
З квітня 1922 до жовтня 1923 року — інструктор 455-го Рогозько-Симоновського полку 51-ї дивізії. З жовтня до грудня 1923 року — секретар військового комісара Очаківського прикордоного батальйону ОДПУ.
У грудні 1923 — вересні 1924 року — слухач Вищої прикордонної школи Об'єднаного державного політичного управління.
У вересні 1924 — лютому 1925 року — командир взводу Одеського навчального полку військ ДПУ. У лютому 1925 — листопаді 1929 року — начальник прикордонної застави, начальник мотоманеврової групи Молдавського прикордонного загону ДПУ в Тирасполі. У листопаді 1929 — грудні 1931 року — помічник начальника 21-го прикордонного загону із стройової частини в селищі Ямпіль.
У грудні 1931 — листопаді 1937 року — командир 5-го мотострілецького полку дивізії особливого призначення ОДПУ (НКВС) СРСР. З січня до липня 1935 року — слухач курсів удосконалення командного складу при Військовій академії механізації і моторизації Робітничо-селянської Червоної армії.
З листопада 1937 до грудня 1939 року — в.о. начальника, з 16 грудня 1939 до 3 вересня 1942 року — начальник 59-го Хасанського прикордонного загону НКВС у селі Пос'єт Приморського краю. Учасник боїв біля озера Хасан в 1938 році, командував прикордонним загоном, що витримав перший удар японців. У 1939 році був делегатом XVIII-го з'їзду ВКП(б).
Учасник радянсько-німецької війни з листопада 1942 року. У листопаді 1942 — серпні 1943 року — заступник командира 102-ї стрілецької дивізії 70-ї армії в Молотовській області та на Центральному фронті. У серпні 1943 — березні 1945 року — командир 15-ї стрілецької дивізії 1-го і 2-го Білоруських фронтів. Після загибелі командира 37-ї гвардійської стрілецької дивізії Героя Радянського Союзу генерал-майора Сабіра Рахімова 30 березня 1945 року призначений командиром 37-ї гвардійської Речицької двічі Червонопрапорної орденів Суворова II ступеня, Кутузова II ступеня, Богдана Хмельницького II ступеня стрілецької дивізії 65-ї армії 2-го Білоруського фронту, займав цю посаду до серпня 1947 року.
20 квітня 1945 року генерал-майор К. Є. Гребенник вміло організував форсування Одеру і захоплення плацдарму в ході Берлінської наступальної операції. Дивізія під командуванням гвардії генерал-майора К. Є. Гребенника оволоділа сильно укріпленим населеним пунктом Кольбітцов (Колбасково) на південний захід від польського міста Щецин і 2 травня 1945 року з боями вийшла до Балтійського моря на північний схід від німецького міста Росток.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 травня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні річки Одер, захоплення плацдарму і за вміле командування дивізією гвардії генерал-майору Кузьмі Євдокимовичу Гребеннику присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5569).
3 травня 1946 по 12 листопада 1948 року по лінії радянської держави свідок злодіянь японських мілітаристів на Токійському судовому процесі Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу над головними японськими військовими злочинцями.
У серпні 1947 року повернувся в прикордонні війська МВС СРСР. З серпня до грудня 1947 року — заступник начальника прикордонних військ МВС Закарпатського прикордонного округу.
У грудні 1947 — листопаді 1951 року — начальник прикордонних військ МВС (МДБ) Українського прикордонного округу в місті Львові.
У листопаді 1951 — жовтні 1953 року — начальник прикордонних військ МДБ (МВС) Ленінградського прикордонного округу.
У жовтні 1953 — квітні 1956 року — старший радник із прикордонних військ при МВС Народної Республіки Албанії (у албанського лідера Енвера Ходжі).
У жовтні 1956 — квітні 1957 року — начальник 1-го Управління штабу Головного управління прикордонних і внутрішніх військ МВС СРСР. У 1956 році в ході придушення радянськими військами угорської революції — військовий комендант столиці Угорщини міста Будапешта. Був контужений після попадання ворожого снаряда в танк, в якому пересувався в зоні бойових дій.
У квітні — липні 1957 року — начальник штабу — 1-й заступник начальника Головного управління прикордонних військ КДБ при РМ СРСР.
У липні 1957 — травні 1960 року — начальник прикордонних військ КДБ Південно-Західного прикордонного округу в місті Кишиневі.
У травні 1960 — вересні 1961 року — начальник оперативної групи прикордонних військ КДБ при Раді міністрів Української РСР у Львові та Києві.
Автор неодноразово перевидаваної книги військових мемуарів «Хасанской щоденник. Рік 1938».
З грудня 1961 року — у відставці. Жив у Києві. Помер 22 вересня 1974 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі. На могилі встановлено пам'ятник, прикрашений написом: «Від виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих».
Звання
- полковник
- генерал-майор (3.06.1944)
- генерал-лейтенант (15.07.1957)
Нагороди, пам'ять
- Герой Радянського Союзу (29.05.1945)
- три ордени Леніна (23.07.1944, 29.05.1945, 6.11.1945)
- шість орденів Червоного Прапора (25.10.1938, 3.11.1944, 24.11.1950, 14.02.1951, 18.12.1956)
- орден Суворова 2-го ступеня (14.01.1944)
- орден Кутузова 2-го ступеня (10.04.1945)
- орден Червоної Зірки (28.10.1967)
- орден «Віртуті мілітарі» (Польська Народна Республіка)
- орден «Хоробрим на полі бою» (Польська Народна Республіка)
- орден «Скандерберга» (Албанія)
- 10 медалей
- знак «Почесний працівник ВНК—ДПУ (XV)» (8.04.1934)
Ім'я Кузьми Гребенника присвоєно:
- прикордонній заставі, що дислокується в місті Очакові Миколаївської області України;
- Брянківській спеціалізованій школі № 6 Луганської області України.
Вважається, що гвардії генерал-лейтенант К. Є. Гребенник став прототипом образу начальника прикордонних військ округу у виконанні лауреата Державної премії СРСР О. Л. Хвилі у кінострічці режисера Д. І. Васильєва «Над Тисою» (1958 рік).
Література
- Булкин С. П. Герои Отечества. — 2-е изд. — Донецк: Донбасс, 1977.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Герои тревожных рассветов. Киев, 1978
- Пограничная служба России. Энциклопедия. Биографии. — Москва, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grebennik Kuzma Yevdokimovich Grebennik ros Kuzma Evdokimovich Grebennik 5 18 lyutogo 1900 19000218 Bryanka 22 veresnya 1974 Kiyiv radyanskij diyach prikordonnih vijsk NKVS MDB komandir 37 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi general lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 29 05 1945 Chlen Centralnoyi revizijnoyi komisiyi KP b U v sichni 1949 veresni 1952 roku Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 3 go i 5 go sklikan Kuzma Yevdokimovich Grebennikros Kuzma Evdokimovich GrebennikNarodzhennya5 18 lyutogo 1900 1900 02 18 Bryanka Luganska oblastSmert22 veresnya 1974 1974 09 22 74 roki KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRRid vijskpihotaOsvitadRoki sluzhbi1919 1961PartiyaKPRSZvannya General lejtenantKomanduvannyadVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Bitva na ozeri Hasan Radyansko nimecka vijnaNagorodi Grebennik Kuzma Yevdokimovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 5 18 lyutogo 1900 roku v selishi Bryanskij nini misto Bryanka Luganskoyi oblasti Ukrayini v rodini robitnika shahtarya Rosiyanin U lyutomu 1910 lipni 1914 roku sortuvalnik vugillya na shahti Ignatij Shubinskogo rudnika Katerinoslavskoyi guberniyi U travni 1915 roku zakinchiv dvoklasne uchilishe v seli Kreminne Kup yanskogo povitu Harkivskoyi guberniyi U travni 1915 veresni 1916 roku remontnij robitnik stanciyi Kreminna Katerininskoyi zaliznici U veresni 1916 kvitni 1917 roku chornorob Donec Rubizhanskogo zavodu Russko Kraska stanciyi Rubizhne Katerininskoyi zaliznici Z kvitnya 1917 do lyutogo 1918 roku buv bezrobitnim u seli Kreminna U lyutomu 1918 travni 1919 roku robitnik sanochnik konogon shahti 6 Bryanskogo rudnika v seli Kreminna U 1919 roci prizvanij do lav Chervonoyi armiyi Z travnya do veresnya 1919 roku strilec zbrojnogo zagonu robitnikiv pri 42 j diviziyi RSChA na Donbasi Z veresnya 1919 do sichnya 1920 roku hvoriv na tif U sichni zhovtni 1920 roku dilovod Kreminnogo volosnogo vijskkomatu Kup yanskogo povitu Harkivskoyi guberniyi U veresni 1920 roku vstupiv do RKP b Z zhovtnya 1920 roku sluzhiv chervonoarmijcem komunistichnogo bataljonu osoblivogo priznachennya 1 go polku Doneckoyi diviziyi VChK u misti Lisichansku Brav uchast v Gromadyanskij vijni voyuvav u skladi 51 yi Perekopskoyi strileckoyi diviziyi Pid chas boyiv z rozgromu armiyi Vrangelya komandir shabelnogo eskadronu u skladi vijsk 13 yi armiyi Pivdennogo frontu Z kvitnya 1922 do zhovtnya 1923 roku instruktor 455 go Rogozko Simonovskogo polku 51 yi diviziyi Z zhovtnya do grudnya 1923 roku sekretar vijskovogo komisara Ochakivskogo prikordonogo bataljonu ODPU U grudni 1923 veresni 1924 roku sluhach Vishoyi prikordonnoyi shkoli Ob yednanogo derzhavnogo politichnogo upravlinnya U veresni 1924 lyutomu 1925 roku komandir vzvodu Odeskogo navchalnogo polku vijsk DPU U lyutomu 1925 listopadi 1929 roku nachalnik prikordonnoyi zastavi nachalnik motomanevrovoyi grupi Moldavskogo prikordonnogo zagonu DPU v Tiraspoli U listopadi 1929 grudni 1931 roku pomichnik nachalnika 21 go prikordonnogo zagonu iz strojovoyi chastini v selishi Yampil U grudni 1931 listopadi 1937 roku komandir 5 go motostrileckogo polku diviziyi osoblivogo priznachennya ODPU NKVS SRSR Z sichnya do lipnya 1935 roku sluhach kursiv udoskonalennya komandnogo skladu pri Vijskovij akademiyi mehanizaciyi i motorizaciyi Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi Z listopada 1937 do grudnya 1939 roku v o nachalnika z 16 grudnya 1939 do 3 veresnya 1942 roku nachalnik 59 go Hasanskogo prikordonnogo zagonu NKVS u seli Pos yet Primorskogo krayu Uchasnik boyiv bilya ozera Hasan v 1938 roci komanduvav prikordonnim zagonom sho vitrimav pershij udar yaponciv U 1939 roci buv delegatom XVIII go z yizdu VKP b Uchasnik radyansko nimeckoyi vijni z listopada 1942 roku U listopadi 1942 serpni 1943 roku zastupnik komandira 102 yi strileckoyi diviziyi 70 yi armiyi v Molotovskij oblasti ta na Centralnomu fronti U serpni 1943 berezni 1945 roku komandir 15 yi strileckoyi diviziyi 1 go i 2 go Biloruskih frontiv Pislya zagibeli komandira 37 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Geroya Radyanskogo Soyuzu general majora Sabira Rahimova 30 bereznya 1945 roku priznachenij komandirom 37 yi gvardijskoyi Rechickoyi dvichi Chervonoprapornoyi ordeniv Suvorova II stupenya Kutuzova II stupenya Bogdana Hmelnickogo II stupenya strileckoyi diviziyi 65 yi armiyi 2 go Biloruskogo frontu zajmav cyu posadu do serpnya 1947 roku 20 kvitnya 1945 roku general major K Ye Grebennik vmilo organizuvav forsuvannya Oderu i zahoplennya placdarmu v hodi Berlinskoyi nastupalnoyi operaciyi Diviziya pid komanduvannyam gvardiyi general majora K Ye Grebennika ovolodila silno ukriplenim naselenim punktom Kolbitcov Kolbaskovo na pivdennij zahid vid polskogo mista Shecin i 2 travnya 1945 roku z boyami vijshla do Baltijskogo morya na pivnichnij shid vid nimeckogo mista Rostok Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 travnya 1945 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni richki Oder zahoplennya placdarmu i za vmile komanduvannya diviziyeyu gvardiyi general majoru Kuzmi Yevdokimovichu Grebenniku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5569 3 travnya 1946 po 12 listopada 1948 roku po liniyi radyanskoyi derzhavi svidok zlodiyan yaponskih militaristiv na Tokijskomu sudovomu procesi Mizhnarodnogo vijskovogo tribunalu dlya Dalekogo Shodu nad golovnimi yaponskimi vijskovimi zlochincyami U serpni 1947 roku povernuvsya v prikordonni vijska MVS SRSR Z serpnya do grudnya 1947 roku zastupnik nachalnika prikordonnih vijsk MVS Zakarpatskogo prikordonnogo okrugu U grudni 1947 listopadi 1951 roku nachalnik prikordonnih vijsk MVS MDB Ukrayinskogo prikordonnogo okrugu v misti Lvovi U listopadi 1951 zhovtni 1953 roku nachalnik prikordonnih vijsk MDB MVS Leningradskogo prikordonnogo okrugu U zhovtni 1953 kvitni 1956 roku starshij radnik iz prikordonnih vijsk pri MVS Narodnoyi Respubliki Albaniyi u albanskogo lidera Envera Hodzhi U zhovtni 1956 kvitni 1957 roku nachalnik 1 go Upravlinnya shtabu Golovnogo upravlinnya prikordonnih i vnutrishnih vijsk MVS SRSR U 1956 roci v hodi pridushennya radyanskimi vijskami ugorskoyi revolyuciyi vijskovij komendant stolici Ugorshini mista Budapeshta Buv kontuzhenij pislya popadannya vorozhogo snaryada v tank v yakomu peresuvavsya v zoni bojovih dij U kvitni lipni 1957 roku nachalnik shtabu 1 j zastupnik nachalnika Golovnogo upravlinnya prikordonnih vijsk KDB pri RM SRSR U lipni 1957 travni 1960 roku nachalnik prikordonnih vijsk KDB Pivdenno Zahidnogo prikordonnogo okrugu v misti Kishinevi U travni 1960 veresni 1961 roku nachalnik operativnoyi grupi prikordonnih vijsk KDB pri Radi ministriv Ukrayinskoyi RSR u Lvovi ta Kiyevi Avtor neodnorazovo perevidavanoyi knigi vijskovih memuariv Hasanskoj shodennik Rik 1938 Mogila Kuzmi Grebennika Z grudnya 1961 roku u vidstavci Zhiv u Kiyevi Pomer 22 veresnya 1974 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Na mogili vstanovleno pam yatnik prikrashenij napisom Vid vikonkomu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih Zvannyapolkovnik general major 3 06 1944 general lejtenant 15 07 1957 Nagorodi pam yatGeroj Radyanskogo Soyuzu 29 05 1945 tri ordeni Lenina 23 07 1944 29 05 1945 6 11 1945 shist ordeniv Chervonogo Prapora 25 10 1938 3 11 1944 24 11 1950 14 02 1951 18 12 1956 orden Suvorova 2 go stupenya 14 01 1944 orden Kutuzova 2 go stupenya 10 04 1945 orden Chervonoyi Zirki 28 10 1967 orden Virtuti militari Polska Narodna Respublika orden Horobrim na poli boyu Polska Narodna Respublika orden Skanderberga Albaniya 10 medalej znak Pochesnij pracivnik VNK DPU XV 8 04 1934 Im ya Kuzmi Grebennika prisvoyeno prikordonnij zastavi sho dislokuyetsya v misti Ochakovi Mikolayivskoyi oblasti Ukrayini Bryankivskij specializovanij shkoli 6 Luganskoyi oblasti Ukrayini Vvazhayetsya sho gvardiyi general lejtenant K Ye Grebennik stav prototipom obrazu nachalnika prikordonnih vijsk okrugu u vikonanni laureata Derzhavnoyi premiyi SRSR O L Hvili u kinostrichci rezhisera D I Vasilyeva Nad Tisoyu 1958 rik LiteraturaBulkin S P Geroi Otechestva 2 e izd Doneck Donbass 1977 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Geroi trevozhnyh rassvetov Kiev 1978 Pogranichnaya sluzhba Rossii Enciklopediya Biografii Moskva 2008