Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Боснійці сербохорв Bosanci Босанци чоловік Bosanac Босанац жінка Bosanka Босанка збірна назва населення Боснії і Герцего

Боснійці

Боснійці

Боснійці (сербохорв. Bosanci / Босанци; чоловік: Bosanac / Босанац, жінка: Bosanka / Босанка) — збірна назва населення Боснії і Герцеговини, яку застосовують до громадян цієї країни незалежно від їх етнічного походження і релігійних світоглядів, а також назва жителів регіону Боснія в цій країні (за аналогією із назвою «герцеговинці»). Ті, хто проживає в меншому географічному регіоні Герцеговини, зазвичай воліють називати себе герцеговинці (сербохорв. Hercegovci / Херцеговци; чоловік: Hercegovac / Херцеговац, жінка: Hercegovka / Херцеговка). Може застосовуватися у словосполученні «боснійці і герцеговинці», щоб охоплювати всіх громадян країни, які проживають в обох історичних областях.

Боснійці
Самоназва bosanci / босанци
Ареал

image Боснія і Герцеговина: 3 531 159

Раса європеоїди
Походження переважно серби і хорвати, частково турки
Входить до південні слов'яни
Мова сербохорватська, боснійська, хорватська, сербська
Релігія переважно іслам сунітського толку, незначно християнство (православ'я і католицизм)

Під терміном «боснійці» мають на увазі, як правило, три найбільші нації країни — босняки, серби і хорвати (пор. — «українці» як позначення всіх громадян України незалежно від їх національного походження і «українці», як національність і найчисленніша державотворча нація України).

Термінологія

В українській мові

Самоназва одного з трьох найбільших етносів Боснії і Герцеговини — босняки. Під цим ім'ям розуміють жителів Боснії і Герцеговини, які успадкували боснійсько-мусульманську культуру (сповідують іслам, носять мусульманські імена і прізвища) і походять від слов'янського населення середньовічної Боснії (сербів і хорватів). Українською мовою їх називають у різних джерелах «боснійці», «боснійські мусульмани», «слов'яни-мусульмани», «бошняки-мусульмани», «босняки» тощо. Велика українська енциклопедія щодо етносу застосовує термін «босняки».

В англійській мові

В англійській мові як екзонім для позначення всього населення Боснії і Герцеговини застосовується термін «Bosnians», що відповідає українському «боснійці», хоча в старовинній англійській літературі їх називали «Bosniacs» або «Bosniaks», що зараз відповідає назві етносу — «босняки». Щоб розмежовувати населення за конфесіями, тих, що сповідують християнство, називали «Christian Bosniacs» або «Christian Bosniaks» (букв. «босняки-християни»), а тих, що сповідують іслам, — «Mohammedan Bosniacs» або «Mohammedan Bosniaks» (букв. «босняки-мусульмани»). З кінця XX століття терміни «Bosniaks» і «Bosniacs» застосовуються тільки стосовно етносу мусульманського походження, а «Bosnians» — щодо всього населення Боснії і Герцеговини (як мусульман, так і християн).

Історія

image
Територіальна експансія боснійської держави в Середньовіччі

Середньовіччя

Назва Боснія з'явилася у візантійських літописах у середині X століття і писалося по-грецьки як Βόσονα (Босона), позначаючи регіон. До цього моменту майже закінчилося велике переселення народів епохи кінця Стародавнього світу і початку Середньовіччя: у VI—VII ст. на Балканський півострів і на всю територію Східної Римської імперії прийшли південнослов'янські племена, що розселилися по всій Південно-Східній Європі. Вони витіснили романізоване населення колишніх римських провінцій Далмація, Превалітана, [en], [en] тощо. Слов'яни поселилися в долинах і на рівнинах, а романізовані народи пішли в гори. Незабаром з'явилися і слов'янські держави.

У XII столітті утворено Боснійський банат, територія якого знаходилася в долині річки Босна. Історики та лінгвісти сперечаються про те, звідки з'явилася назва країни, проте відомо, що спочатку місцевих жителів за назвою річки або країни називали «<a href="./Бошняни" rel="mw:WikiLink" data-linkid="undefined" data-cx="{&quot;userAdded&quot;:true,&quot;adapted&quot;:true}">бошняни</a>». У XIII—XIV століттях Боснійський банат розширився, включивши в себе такі регіони, як , , і Захумле. Жителі цих регіонів зберігали свою регіональну індивідуальність. В 1377 році було утворено Боснійське королівство, яким правила династія Котроманичів і до складу якого увійшли території середньовічних Сербії та Хорватії. Таким чином, підданими Боснійського королівства стали православні і католики нарівні з парафіянами Боснійської церкви, чиє національне походження все ще є предметом суперечок істориків і які самі себе називали «крстянами» (босн. krstjani, букв. «християни»). Багато істориків називали «крстян» сектантами-маніхеями, пов'язаними так чи інакше з болгарською сектою богомилів, однак доказів тому немає. Боснійську церкву православні і католики називали єретичною, намагаючись всіляко її заборонити. Внаслідок цього будь-якого іншого релігійного самовизначення у боснійців у Середньовіччі так і не виникло.

Османська імперія

У XV столітті Османська імперія підкорила Балкани: з моменту Косовської битви 1389 року і аж до кінця століття турки-османи захопили всю територію Греції і взяли Константинополь, який став Стамбулом, Сербію, частину Болгарії і Хорватії, а також Боснію. Приєднані до турецьких володінь боснійські землі, що раніше належали Хорватському і Боснійському королівству, стали відомі вже як [en] або Боснійська Країна. Місцеве населення стало навертатися в іслам, що додало ще один компонент до складної боснійської етно-релігійної ідентичності. Зникла Боснійська церква: на думку одних істориків, боснійські «крстяни» в більшості своїй навернулися в іслам; інші ж вважають, що Боснійська церква не дожила до турецької навали. Так чи інакше, до XVII століття близько двох третин населення країни сповідували іслам: це були слов'яни-мусульмани.

Австро-Угорщина

image
Боснійці в епоху Австро-Угорщини

У 1878—1918 роках територію Боснії та Герцеговини контролювала Австро-Угорщина, яка скористалася слабкістю Османської імперії і приєднала до себе частину боснійських земель. Імперський міністр фінансів [en], призначений розпорядженням Відня фактичним керівником Боснії, став пропагувати «боснійство» або «бошняцтво» (босн. Bošnjaštvo), якими намагався вселити боснійському населенню почуття приналежності до великої і могутньої нації. Ідея полягала у створенні багатоконфесійного боснійського народу, представники якого розмовляли б боснійською мовою і сповідували б три основні конфесії (іслам, католицизм, православ'я), будучи рівними в правах.. Боснію намагалися штучно ізолювати від іредентистів із Сербії, Хорватії та Османської імперії, а затяті іредентистські настрої представників цих народів Боснії — всіляко припинити і придушити, оскільки національне відродження хорватів і сербів припало якраз на середину XIX століття. Ні хорвати, ні серби не визнавали боснійського народу, вважаючи боснійців представниками власних народів, які просто були звернені в іслам — сербо-хорватську ідею самі боснійські мусульмани, відповідно, визнавати відмовлялися. Смерть Каллая призвела до провалу політики боснійства, і до початку Першої світової війни в Боснії утворилися три конкурентні політичні угрупування: мусульман, католиків і православних. Американці Роберт Доня і Джон Файн писали:

Самовизначення боснійця — неважливо, чи пов'язано це з географічною батьківщиною, чи підданство — має багатовікове коріння, а самовизначення боснійця-християнина як серба або хорвата налічує не більше століття. Ідея бути боснійським мусульманином у «національному» (не релігійному) сенсі ще недавніша.

Оригінальний текст (англ.)
A Bosnian's identity as a Bosnian - even if it originally referred to his geographical homeland or state membership - has roots going back many centuries, whereas the classification of any Christian Bosnian as a Serb or a Croat goes back barely a century. The idea of being Bosnian Muslim in a "national" (as opposed to a religious) sense is even more recent.

Югославія

В Королівстві Югославії спочатку були три рушійні сили: серби, хорвати і словенці. На території Боснії і Герцеговини місцеве населення в довоєнні і післявоєнні роки називали не боснійцями, не бошняками, а мусульманами, тим самим виділяючи їх за ознакою релігійного віросповідання (це зафіксовано і в перепису 1991 року). В Югославії переписи населення часто були об'єктами політичних маніпуляцій, оскільки підрахунок представників кожної національності міг зрушити баланс на чиюсь користь. 1947 року боснійські мусульмани зажадали внести в конституцію згадки про «боснійців», проте цю вимогу було відхилено. В перепису 1948 року їм пропонувалося назвати себе «сербом-мусульманином», «хорватом-мусульманином» або «мусульманином, що не визначився з національністю» (саме цей пункт вибирали більшість). 1953 року в перепису переважна частина босняків вказувала національність «югослов'янин, що не визначився з національністю».

1961 року боснійських мусульман визнали ще однією етнічною групою, що відбилося і на гербі СФРЮ, однак не визнали їх державотворчою нацією. 1964 року IV Конгрес Союзу комуністів Боснії і Герцеговини визнав право босняків на самовизначення, а 1968 року на зустрічі ЦК Союзу комуністів Боснії і Герцеговини босняки були визнані окремим народом, хоча керівництво вирішило не називати їх «боснійцями» або «босняками». Від 1971 року в перепису вказувалася категорія «мусульмани за національністю», яка була присутня в документах до розпаду Югославії.

Наші дні

Національність «босняки» в документах з'явилася вперше 1990 року, замінивши термін «мусульмани за національністю». Мусульманське населення Боснії і Герцеговини визнало це за компроміс: в роки існування Османської імперії відмінності робилися за релігійними переконаннями людини, а не за національним походженням. 2013 року, за оцінками перепису населення, частка тих, що назвали себе боснійцями, босняками або мусульманами не перевищувала 2,73 %.

Релігія

image
Босанська-Крупа: мечеть, католицький і православний храми

За даними останнього перепису населення 2013 року в Боснії і Герцеговині, невелика частина населення називала себе «боснійцями», внаслідок чого встановити зв'язок між національним самовизначенням і релігійними віруваннями у цієї групи людей досить важко. Антрополог Тоні Брінга писала, що не можна зрозуміти ні босняка, ні хорвата, ні серба, якщо посилатися тільки на іслам або християнство відповідно, але треба враховувати особливий боснійський контекст, виражений у спільній історії боснійців ісламського і християнського походження. Значна частина боснійців дотримуються світського етикету і світської культури, що обумовлено відділенням релігії від держави, закріпленим у роки перебування Боснії і Герцеговини у складі СФРЮ.

Самовизначення

За даними останнього перепису населення 2013 року в Боснії і Герцеговині, більшу частину [en]босняки, серби і хорвати. Деякі називають себе «боснійцями», проте тих, хто вказав цю національність, відносять до категорії «Інші» (поряд з тими, хто вказав «мусульмани», «євреї», «цигани», «албанці» тощо) — таких налічується всього 2,7 %. У Книзі фактів ЦРУ згадуються «боснієць» і «герцеговинець» як етноніми, причому синонімічні один одному.

Опитування, проведене Програмою розвитку ООН, показало, що:

  • 57 % населення Боснії та Герцеговини в першу чергу, говорячи про себе, вказують свою національність, а 43 % — громадянство Боснії і Герцеговини;
  • 75 % опитаних сказали, що, думаючи про себе як про представника одного з трьох народів, також думають про себе як про громадянина Боснії і Герцеговини;
  • 43 % зазначили, що в першу чергу ідентифікують себе як громадян Боснії і Герцеговини; 14 % — як представників конкретного народу; 41 % вказують завжди і те, й інше.

[en]університету Чорногорії і Новосадський університет за результатами дослідження назвали боснійців найбільш високорослими людьми світу.

Див. також

Примітки

  1. . Joshua Project. 13 квітня 2010. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 5 січня 2012.
  2. . Milliyet. 6 червня 2008. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 5 травня 2013.
  3. . Statistiska Centralbyrån. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
  4. Migrants in Europe — Survey: Norway [ 24 липня 2011 у Wayback Machine.]
  5. . 2006 Census. Австралійське бюро статистики. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 22 серпня 2010.
  6. . 2006 Census. Австралійське бюро статистики. Архів оригіналу за 10 березня 2008. Процитовано 22 серпня 2010.
  7. . France Diplomatie : : Ministère de l'Europe et des Affaires étrangères. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
  8. . Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  9. . Statistics Denmark. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 1 жовтня 2013.
  10. Боснийцы-мусульмане // . — Москва : Большая Российская энциклопедия, 1999. — С. 107—108. — .
  11. Под ред. Толстова, С. П. Народы мира. Этнографические очерки. — М. : Наука, 1964. — Т. 1. — С. 385.
  12. Пташник, Ірина (16 серпня 2018). . Європейська правда (укр.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  13. . Іслам в Україні (укр.). 27 липня 2016. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  14. . ВУЕ (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 14 травня 2020.
  15. Evans, 1876, с. 109, 141.
  16. Voules, 1877, с. 221.
  17. Sandwith, 1865, с. 33.
  18. Knight, 1854, с. 54.
  19. Moravcsik, 1967, с. 160-161.
  20. Fine, 1991.
  21. Fine, 1994.
  22. Malcolm, 1995, с. 71.
  23. Sugar, Peter F. Industrialization of Bosnia-Hercegovina: 1878-1918. — [en], 1963. — С. 201.
  24. Ramet, Sabrina P. Nationalism and the 'Idiocy' of the Countryside: The Case of Serbia // Serbia, Croatia and Slovenia at Peace and at War: Selected Writings, 1983-2007. — [en], 2008. — С. 74—76. — .
  25. Velikonja, Mitja. Religious Separation and Political Intolerance in Bosnia-Herzegovina. — [en], 1992. — .
  26. Central and South-Eastern Europe, 2004, Volume 4, p 110
  27. [en]. The National Question in Yugoslavia: Origins, History, Politics. — [en], 1988. — .
  28. Donia, Fine, 1994, с. 73.
  29. Klemenčič, Matjaž. The Former Yugoslavia's Diverse Peoples: A Reference Sourcebook. — ABC-CLIO, 2004. — С. 113. — .
  30. Banac, Ivo. The National Question in Yugoslavia: Origins, History, Politics. — [en], 1988. — С. 287—288. — .
  31. Kostic, Roland. Ambivalent Peace: External Peacebuilding, Threatened Identity and Reconciliation in Bosnia and Herzegovina. Report No. 78. — Uppsala, Sweden : Uppsala University, 2007. — С. 65.
  32. Shatzmiller, Maya. Islam and Bosnia: Conflict Resolution and Foreign Policy in Multi-Ethnic States. — [en], 2002. — С. 32. — .
  33. . United Nations Development Programme for Bosnia and Herzegovina. 7 липня 2007. Архів оригіналу за 27 липня 2007. Процитовано 27 липня 2007.
  34. . United Nations Development Programme for Bosnia and Herzegovina. 7 липня 2007. с. 19—20. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 27 липня 2007.
  35. Popovic, Stevo; Bjelica, Dusko; Tanase, Gabriela Doina; Milašinović, Rajko. Body Height and Its Estimation Utilizing Arm Span Measurements in Bosnian and Herzegovinian Adults // Montenegrin Journal of Sports Science and Medicine : journal. — 2015. — Vol. 4, no. 1 (16 June). — P. 29—36. з джерела 21 лютого 2020. Процитовано 2017-05-25.
  36. Popovic, S.; Bjelica, D.; Tanase, G.D.; Milašinović, R. (PDF) Body Height and Its Estimation Utilizing Arm Span Measurements in Bosnian and Herzegovinian Adults // Montenegrin Journal of Sports Science and Medicine : journal. — 2015. — Vol. 4, no. 1 (16 June). — P. 29—36. з джерела 17 травня 2017. Процитовано 2017-05-25.
  37. . Worldatlas.com. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
  38. Briscoe, Jake (17 червня 2016). . The Gazette Review. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 25 травня 2017.

Література

  • Robert J. Donia, John Van Antwerp Fine Jr. Bosnia and Hercegovina: A Tradition Betrayed. — London : Hurst and Company, 1994.
  • Arthur J. Evans. Through Bosnia and the Herzegovina. — 1st. — London : Longmans, Green and Company, 1876.
  • John Van Antwerp Fine Jr. The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century. — Ann Arbor, Michigan : University of Michigan Press, 1991.
  • John Van Antwerp Fine Jr. The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. — Ann Arbor, Michigan : University of Michigan Press, 1994.
  • The English Cyclopaedia: A New Dictionary of Universal Knowledge / Charles Knight. — London : Bradbury and Evans, 1854. — Vol. 2.
  • Constantine Porphyrogenitus: De Administrando Imperio / Gyula Moravcsik. — 2nd revised. — Washington D.C. : Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies, 1967.
  • Humphry Sandwith. Notes on the South Slavonic Countries in Austria and Turkey in Europe. — Edinburgh and London : William Blackwood and Sons, 1865.
  • Truth: A Weekly Yournal / Horace Voules. — London : Henry Labouchère, 1877. — Vol. 1.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bosnijci serbohorv Bosanci Bosanci cholovik Bosanac Bosanac zhinka Bosanka Bosanka zbirna nazva naselennya Bosniyi i Gercegovini yaku zastosovuyut do gromadyan ciyeyi krayini nezalezhno vid yih etnichnogo pohodzhennya i religijnih svitoglyadiv a takozh nazva zhiteliv regionu Bosniya v cij krayini za analogiyeyu iz nazvoyu gercegovinci Ti hto prozhivaye v menshomu geografichnomu regioni Gercegovini zazvichaj voliyut nazivati sebe gercegovinci serbohorv Hercegovci Hercegovci cholovik Hercegovac Hercegovac zhinka Hercegovka Hercegovka Mozhe zastosovuvatisya u slovospoluchenni bosnijci i gercegovinci shob ohoplyuvati vsih gromadyan krayini yaki prozhivayut v oboh istorichnih oblastyah BosnijciSamonazva bosanci bosanciAreal Bosniya i Gercegovina 3 531 159 Turechchina vid 100 tisyach do 2 mln vsi hto maye bosnijske pohodzhennya SShA 300 000 Avstriya 128 047 Niderlandi 35 000 Shveciya 58 181 2016 Norvegiya 50 000 Avstraliya 39 440 Italiya 31 000 Franciya 30 000 Kanada 25 740 Daniya 22 404Rasa yevropeoyidiPohodzhennya perevazhno serbi i horvati chastkovo turkiVhodit do pivdenni slov yaniMova serbohorvatska bosnijska horvatska serbskaReligiya perevazhno islam sunitskogo tolku neznachno hristiyanstvo pravoslav ya i katolicizm Pid terminom bosnijci mayut na uvazi yak pravilo tri najbilshi naciyi krayini bosnyaki serbi i horvati por ukrayinci yak poznachennya vsih gromadyan Ukrayini nezalezhno vid yih nacionalnogo pohodzhennya i ukrayinci yak nacionalnist i najchislennisha derzhavotvorcha naciya Ukrayini TerminologiyaV ukrayinskij movi Samonazva odnogo z troh najbilshih etnosiv Bosniyi i Gercegovini bosnyaki Pid cim im yam rozumiyut zhiteliv Bosniyi i Gercegovini yaki uspadkuvali bosnijsko musulmansku kulturu spoviduyut islam nosyat musulmanski imena i prizvisha i pohodyat vid slov yanskogo naselennya serednovichnoyi Bosniyi serbiv i horvativ Ukrayinskoyu movoyu yih nazivayut u riznih dzherelah bosnijci bosnijski musulmani slov yani musulmani boshnyaki musulmani bosnyaki tosho Velika ukrayinska enciklopediya shodo etnosu zastosovuye termin bosnyaki V anglijskij movi V anglijskij movi yak ekzonim dlya poznachennya vsogo naselennya Bosniyi i Gercegovini zastosovuyetsya termin Bosnians sho vidpovidaye ukrayinskomu bosnijci hocha v starovinnij anglijskij literaturi yih nazivali Bosniacs abo Bosniaks sho zaraz vidpovidaye nazvi etnosu bosnyaki Shob rozmezhovuvati naselennya za konfesiyami tih sho spoviduyut hristiyanstvo nazivali Christian Bosniacs abo Christian Bosniaks bukv bosnyaki hristiyani a tih sho spoviduyut islam Mohammedan Bosniacs abo Mohammedan Bosniaks bukv bosnyaki musulmani Z kincya XX stolittya termini Bosniaks i Bosniacs zastosovuyutsya tilki stosovno etnosu musulmanskogo pohodzhennya a Bosnians shodo vsogo naselennya Bosniyi i Gercegovini yak musulman tak i hristiyan IstoriyaTeritorialna ekspansiya bosnijskoyi derzhavi v SerednovichchiSerednovichchya Nazva Bosniya z yavilasya u vizantijskih litopisah u seredini X stolittya i pisalosya po grecki yak Bosona Bosona poznachayuchi region Do cogo momentu majzhe zakinchilosya velike pereselennya narodiv epohi kincya Starodavnogo svitu i pochatku Serednovichchya u VI VII st na Balkanskij pivostriv i na vsyu teritoriyu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi prijshli pivdennoslov yanski plemena sho rozselilisya po vsij Pivdenno Shidnij Yevropi Voni vitisnili romanizovane naselennya kolishnih rimskih provincij Dalmaciya Prevalitana en en tosho Slov yani poselilisya v dolinah i na rivninah a romanizovani narodi pishli v gori Nezabarom z yavilisya i slov yanski derzhavi U XII stolitti utvoreno Bosnijskij banat teritoriya yakogo znahodilasya v dolini richki Bosna Istoriki ta lingvisti sperechayutsya pro te zvidki z yavilasya nazva krayini prote vidomo sho spochatku miscevih zhiteliv za nazvoyu richki abo krayini nazivali lt a href Boshnyani rel mw WikiLink data linkid undefined data cx amp quot userAdded amp quot true amp quot adapted amp quot true gt boshnyani lt a gt U XIII XIV stolittyah Bosnijskij banat rozshirivsya vklyuchivshi v sebe taki regioni yak i Zahumle Zhiteli cih regioniv zberigali svoyu regionalnu individualnist V 1377 roci bulo utvoreno Bosnijske korolivstvo yakim pravila dinastiya Kotromanichiv i do skladu yakogo uvijshli teritoriyi serednovichnih Serbiyi ta Horvatiyi Takim chinom piddanimi Bosnijskogo korolivstva stali pravoslavni i katoliki narivni z parafiyanami Bosnijskoyi cerkvi chiye nacionalne pohodzhennya vse she ye predmetom superechok istorikiv i yaki sami sebe nazivali krstyanami bosn krstjani bukv hristiyani Bagato istorikiv nazivali krstyan sektantami maniheyami pov yazanimi tak chi inakshe z bolgarskoyu sektoyu bogomiliv odnak dokaziv tomu nemaye Bosnijsku cerkvu pravoslavni i katoliki nazivali yeretichnoyu namagayuchis vsilyako yiyi zaboroniti Vnaslidok cogo bud yakogo inshogo religijnogo samoviznachennya u bosnijciv u Serednovichchi tak i ne viniklo Osmanska imperiya U XV stolitti Osmanska imperiya pidkorila Balkani z momentu Kosovskoyi bitvi 1389 roku i azh do kincya stolittya turki osmani zahopili vsyu teritoriyu Greciyi i vzyali Konstantinopol yakij stav Stambulom Serbiyu chastinu Bolgariyi i Horvatiyi a takozh Bosniyu Priyednani do tureckih volodin bosnijski zemli sho ranishe nalezhali Horvatskomu i Bosnijskomu korolivstvu stali vidomi vzhe yak en abo Bosnijska Krayina Misceve naselennya stalo navertatisya v islam sho dodalo she odin komponent do skladnoyi bosnijskoyi etno religijnoyi identichnosti Znikla Bosnijska cerkva na dumku odnih istorikiv bosnijski krstyani v bilshosti svoyij navernulisya v islam inshi zh vvazhayut sho Bosnijska cerkva ne dozhila do tureckoyi navali Tak chi inakshe do XVII stolittya blizko dvoh tretin naselennya krayini spoviduvali islam ce buli slov yani musulmani Avstro Ugorshina Bosnijci v epohu Avstro Ugorshini U 1878 1918 rokah teritoriyu Bosniyi ta Gercegovini kontrolyuvala Avstro Ugorshina yaka skoristalasya slabkistyu Osmanskoyi imperiyi i priyednala do sebe chastinu bosnijskih zemel Imperskij ministr finansiv en priznachenij rozporyadzhennyam Vidnya faktichnim kerivnikom Bosniyi stav propaguvati bosnijstvo abo boshnyactvo bosn Bosnjastvo yakimi namagavsya vseliti bosnijskomu naselennyu pochuttya prinalezhnosti do velikoyi i mogutnoyi naciyi Ideya polyagala u stvorenni bagatokonfesijnogo bosnijskogo narodu predstavniki yakogo rozmovlyali b bosnijskoyu movoyu i spoviduvali b tri osnovni konfesiyi islam katolicizm pravoslav ya buduchi rivnimi v pravah Bosniyu namagalisya shtuchno izolyuvati vid iredentistiv iz Serbiyi Horvatiyi ta Osmanskoyi imperiyi a zatyati iredentistski nastroyi predstavnikiv cih narodiv Bosniyi vsilyako pripiniti i pridushiti oskilki nacionalne vidrodzhennya horvativ i serbiv pripalo yakraz na seredinu XIX stolittya Ni horvati ni serbi ne viznavali bosnijskogo narodu vvazhayuchi bosnijciv predstavnikami vlasnih narodiv yaki prosto buli zverneni v islam serbo horvatsku ideyu sami bosnijski musulmani vidpovidno viznavati vidmovlyalisya Smert Kallaya prizvela do provalu politiki bosnijstva i do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni v Bosniyi utvorilisya tri konkurentni politichni ugrupuvannya musulman katolikiv i pravoslavnih Amerikanci Robert Donya i Dzhon Fajn pisali Samoviznachennya bosnijcya nevazhlivo chi pov yazano ce z geografichnoyu batkivshinoyu chi piddanstvo maye bagatovikove korinnya a samoviznachennya bosnijcya hristiyanina yak serba abo horvata nalichuye ne bilshe stolittya Ideya buti bosnijskim musulmaninom u nacionalnomu ne religijnomu sensi she nedavnisha Originalnij tekst angl A Bosnian s identity as a Bosnian even if it originally referred to his geographical homeland or state membership has roots going back many centuries whereas the classification of any Christian Bosnian as a Serb or a Croat goes back barely a century The idea of being Bosnian Muslim in a national as opposed to a religious sense is even more recent Yugoslaviya V Korolivstvi Yugoslaviyi spochatku buli tri rushijni sili serbi horvati i slovenci Na teritoriyi Bosniyi i Gercegovini misceve naselennya v dovoyenni i pislyavoyenni roki nazivali ne bosnijcyami ne boshnyakami a musulmanami tim samim vidilyayuchi yih za oznakoyu religijnogo virospovidannya ce zafiksovano i v perepisu 1991 roku V Yugoslaviyi perepisi naselennya chasto buli ob yektami politichnih manipulyacij oskilki pidrahunok predstavnikiv kozhnoyi nacionalnosti mig zrushiti balans na chiyus korist 1947 roku bosnijski musulmani zazhadali vnesti v konstituciyu zgadki pro bosnijciv prote cyu vimogu bulo vidhileno V perepisu 1948 roku yim proponuvalosya nazvati sebe serbom musulmaninom horvatom musulmaninom abo musulmaninom sho ne viznachivsya z nacionalnistyu same cej punkt vibirali bilshist 1953 roku v perepisu perevazhna chastina bosnyakiv vkazuvala nacionalnist yugoslov yanin sho ne viznachivsya z nacionalnistyu 1961 roku bosnijskih musulman viznali she odniyeyu etnichnoyu grupoyu sho vidbilosya i na gerbi SFRYu odnak ne viznali yih derzhavotvorchoyu naciyeyu 1964 roku IV Kongres Soyuzu komunistiv Bosniyi i Gercegovini viznav pravo bosnyakiv na samoviznachennya a 1968 roku na zustrichi CK Soyuzu komunistiv Bosniyi i Gercegovini bosnyaki buli viznani okremim narodom hocha kerivnictvo virishilo ne nazivati yih bosnijcyami abo bosnyakami Vid 1971 roku v perepisu vkazuvalasya kategoriya musulmani za nacionalnistyu yaka bula prisutnya v dokumentah do rozpadu Yugoslaviyi Nashi dni Nacionalnist bosnyaki v dokumentah z yavilasya vpershe 1990 roku zaminivshi termin musulmani za nacionalnistyu Musulmanske naselennya Bosniyi i Gercegovini viznalo ce za kompromis v roki isnuvannya Osmanskoyi imperiyi vidminnosti robilisya za religijnimi perekonannyami lyudini a ne za nacionalnim pohodzhennyam 2013 roku za ocinkami perepisu naselennya chastka tih sho nazvali sebe bosnijcyami bosnyakami abo musulmanami ne perevishuvala 2 73 ReligiyaBosanska Krupa mechet katolickij i pravoslavnij hrami Za danimi ostannogo perepisu naselennya 2013 roku v Bosniyi i Gercegovini nevelika chastina naselennya nazivala sebe bosnijcyami vnaslidok chogo vstanoviti zv yazok mizh nacionalnim samoviznachennyam i religijnimi viruvannyami u ciyeyi grupi lyudej dosit vazhko Antropolog Toni Bringa pisala sho ne mozhna zrozumiti ni bosnyaka ni horvata ni serba yaksho posilatisya tilki na islam abo hristiyanstvo vidpovidno ale treba vrahovuvati osoblivij bosnijskij kontekst virazhenij u spilnij istoriyi bosnijciv islamskogo i hristiyanskogo pohodzhennya Znachna chastina bosnijciv dotrimuyutsya svitskogo etiketu i svitskoyi kulturi sho obumovleno viddilennyam religiyi vid derzhavi zakriplenim u roki perebuvannya Bosniyi i Gercegovini u skladi SFRYu SamoviznachennyaZa danimi ostannogo perepisu naselennya 2013 roku v Bosniyi i Gercegovini bilshu chastinu en bosnyaki serbi i horvati Deyaki nazivayut sebe bosnijcyami prote tih hto vkazav cyu nacionalnist vidnosyat do kategoriyi Inshi poryad z timi hto vkazav musulmani yevreyi cigani albanci tosho takih nalichuyetsya vsogo 2 7 U Knizi faktiv CRU zgaduyutsya bosniyec i gercegovinec yak etnonimi prichomu sinonimichni odin odnomu Opituvannya provedene Programoyu rozvitku OON pokazalo sho 57 naselennya Bosniyi ta Gercegovini v pershu chergu govoryachi pro sebe vkazuyut svoyu nacionalnist a 43 gromadyanstvo Bosniyi i Gercegovini 75 opitanih skazali sho dumayuchi pro sebe yak pro predstavnika odnogo z troh narodiv takozh dumayut pro sebe yak pro gromadyanina Bosniyi i Gercegovini 43 zaznachili sho v pershu chergu identifikuyut sebe yak gromadyan Bosniyi i Gercegovini 14 yak predstavnikiv konkretnogo narodu 41 vkazuyut zavzhdi i te j inshe en universitetu Chornogoriyi i Novosadskij universitet za rezultatami doslidzhennya nazvali bosnijciv najbilsh visokoroslimi lyudmi svitu Div takozhGercegovinci Genocid bosnijciv Bosnyaki Serbi v Bosniyi i Gercegovini Horvati Bosniyi i Gercegovini en Armiya Respubliki Bosniyi i Gercegovini Horvatsko bosnijskij konflikt en Bosnijska vijna Bosanchicya Kultura Bosniyi i Gercegovini Naselennya Bosniyi i Gercegovini en en Respublika Bosniya i Gercegovina Socialistichna Respublika Bosniya i GercegovinaPrimitki Joshua Project 13 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 5 sichnya 2012 Milliyet 6 chervnya 2008 Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 5 travnya 2013 Statistiska Centralbyran Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 4 sichnya 2018 Migrants in Europe Survey Norway 24 lipnya 2011 u Wayback Machine 2006 Census Avstralijske byuro statistiki Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 22 serpnya 2010 2006 Census Avstralijske byuro statistiki Arhiv originalu za 10 bereznya 2008 Procitovano 22 serpnya 2010 France Diplomatie Ministere de l Europe et des Affaires etrangeres Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 4 sichnya 2018 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2018 Statistics Denmark Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2013 Bosnijcy musulmane Moskva Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1999 S 107 108 ISBN 5 85270 155 6 Pod red Tolstova S P Narody mira Etnograficheskie ocherki M Nauka 1964 T 1 S 385 Ptashnik Irina 16 serpnya 2018 Yevropejska pravda ukr Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 14 travnya 2020 Islam v Ukrayini ukr 27 lipnya 2016 Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 14 travnya 2020 VUE ukr Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 14 travnya 2020 Evans 1876 s 109 141 Voules 1877 s 221 Sandwith 1865 s 33 Knight 1854 s 54 Moravcsik 1967 s 160 161 Fine 1991 Fine 1994 Malcolm 1995 s 71 Sugar Peter F Industrialization of Bosnia Hercegovina 1878 1918 en 1963 S 201 Ramet Sabrina P Nationalism and the Idiocy of the Countryside The Case of Serbia Serbia Croatia and Slovenia at Peace and at War Selected Writings 1983 2007 en 2008 S 74 76 ISBN 978 3 03735 912 9 Velikonja Mitja Religious Separation and Political Intolerance in Bosnia Herzegovina en 1992 ISBN 978 1 58544 226 3 Central and South Eastern Europe 2004 Volume 4 p 110 en The National Question in Yugoslavia Origins History Politics en 1988 ISBN 978 0 8014 9493 2 Donia Fine 1994 s 73 Klemencic Matjaz The Former Yugoslavia s Diverse Peoples A Reference Sourcebook ABC CLIO 2004 S 113 ISBN 1 57607 294 0 Banac Ivo The National Question in Yugoslavia Origins History Politics en 1988 S 287 288 ISBN 0 8014 9493 1 Kostic Roland Ambivalent Peace External Peacebuilding Threatened Identity and Reconciliation in Bosnia and Herzegovina Report No 78 Uppsala Sweden Uppsala University 2007 S 65 Shatzmiller Maya Islam and Bosnia Conflict Resolution and Foreign Policy in Multi Ethnic States en 2002 S 32 ISBN 978 0 7735 2413 2 United Nations Development Programme for Bosnia and Herzegovina 7 lipnya 2007 Arhiv originalu za 27 lipnya 2007 Procitovano 27 lipnya 2007 United Nations Development Programme for Bosnia and Herzegovina 7 lipnya 2007 s 19 20 Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 27 lipnya 2007 Popovic Stevo Bjelica Dusko Tanase Gabriela Doina Milasinovic Rajko Body Height and Its Estimation Utilizing Arm Span Measurements in Bosnian and Herzegovinian Adults Montenegrin Journal of Sports Science and Medicine journal 2015 Vol 4 no 1 16 June P 29 36 z dzherela 21 lyutogo 2020 Procitovano 2017 05 25 Popovic S Bjelica D Tanase G D Milasinovic R PDF Body Height and Its Estimation Utilizing Arm Span Measurements in Bosnian and Herzegovinian Adults Montenegrin Journal of Sports Science and Medicine journal 2015 Vol 4 no 1 16 June P 29 36 z dzherela 17 travnya 2017 Procitovano 2017 05 25 Worldatlas com Arhiv originalu za 6 sichnya 2018 Procitovano 4 sichnya 2018 Briscoe Jake 17 chervnya 2016 The Gazette Review Arhiv originalu za 21 travnya 2017 Procitovano 25 travnya 2017 LiteraturaRobert J Donia John Van Antwerp Fine Jr Bosnia and Hercegovina A Tradition Betrayed London Hurst and Company 1994 Arthur J Evans Through Bosnia and the Herzegovina 1st London Longmans Green and Company 1876 John Van Antwerp Fine Jr The Early Medieval Balkans A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century Ann Arbor Michigan University of Michigan Press 1991 John Van Antwerp Fine Jr The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Ann Arbor Michigan University of Michigan Press 1994 The English Cyclopaedia A New Dictionary of Universal Knowledge Charles Knight London Bradbury and Evans 1854 Vol 2 Constantine Porphyrogenitus De Administrando Imperio Gyula Moravcsik 2nd revised Washington D C Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies 1967 Humphry Sandwith Notes on the South Slavonic Countries in Austria and Turkey in Europe Edinburgh and London William Blackwood and Sons 1865 Truth A Weekly Yournal Horace Voules London Henry Labouchere 1877 Vol 1

Дата публікації:
Топ