Хорватсько-боснійська війна (19 червня 1992 — 23 лютого 1994) — збройне протистояння між Республікою Боснія і Герцеговина та самопроголошеною Хорватської республікою Герцег-Босна, підтриманою Хорватією.
Хорватсько-боснійський конфлікт | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Боснійська війна | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Хорватія Армія Хорватії Хорватська республіка Герцег-Босна Хорватська рада оборони Республіка Сербська Збройні сили Республіки Сербської | Республіка Боснія і Герцеговина Армія Республіки Боснії і Герцеговини Хорватські оборонні сили | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Франьо Туджман Мате Бобан Мілівой Петкович Даріо Кордич Радован Караджич Ратко Младич | Алія Ізетбегович Сефер Халілович Расім Делич Блаж Кралєвич † | ||||||||
Військові сили | |||||||||
~50 000 військовослужбовців | ~80 000 військовослужбовців | ||||||||
Втрати | |||||||||
1606 загиблих (518 солдат ХСО, 1088 мирних жителів) (1997) около 150 000 хорватских беженцев | невідома кількість загиблих близько 50 000 боснійських біженців |
Міжнародному трибуналу з колишньої Югославії вдалося успішно розслідувати більшість злочинів, скоєних у ході цього конфлікту, про що говорять численні обвинувальні висновки щодо хорватських політиків і військових. Хорватсько-боснійський конфлікт часто називають «війною у війні», бо вона була частиною великої Боснійської війни.
Точні статистичні дані щодо кількості жертв даного конфлікту відсутні. Документи, що знаходяться в Сараєвському архівно-дослідному центрі (босн. Istraživačko dokumentacioni centar) дають лише приблизну статистичну інформацію. Згідно з ним, на першому місці за кількістю жертв серед військових та цивільного населення в Центральній Боснії знаходяться боснійці (62 %), на другому — хорвати (24 %), на третьому — серби (13 %). Всього, за даними центру на 2007 рік, у конфлікті загинули 10 448 осіб.
Причому дані про жертви в громадах Горні-Вакуф — Ускопле і Бугойно, також географічно розташованих в Центральній Боснії, включені до іншої статистики — жертв на території Врбаської бановини. Приблизно 70-80 % жертв в Горні-Поврбасьє були боснійцями. В долині річки Неретви зі 6 717 жертв 54 % були боснійцями, 24 % — сербами, 21 % — хорватами. Незважаючи на велику кількість жертв, всі вони пов'язані з Хорватсько-боснійською війною, зокрема, а не з Боснійською війною в цілому. Так, наприклад, багато сербів було вбито в червні 1992 року в селі Чипуліч, розташованому в громаді Бугойно.
Передісторія
Під час югославських воєн цілі націоналістів Хорватії підтримували також і хорватські націоналісти, що проживали в Боснії і Герцеговині. Правлячою на той момент в Хорватії партією, «Хорватською демократичною співдружністю» (хорв. «Hrvatska demokratska zajednica»), було відкрито відділення в Боснії і Герцеговині. До кінця 1991 року управління територіями з переважанням хорватського населення повністю перейшло під контроль ХДС. Ключову роль в цьому процесі грали Мате Бобан, Даріо Кордич, Ядранко Прлич, Ігнац Коштроман, а також загребські керівники ХДС в особі Франьо Туджмана та Гойко Шушака.
Після оголошення парламентом Соціалістичної Республіки Боснія і Герцеговина підготовки до проведення референдуму про відокремлення республіки від СФРЮ (відбувся 29 лютого і 1 березня 1992 року), серби, що складали третину населення республіки, почали формування паралельних органів влади в місті Баня-Лука. Сараєвський уряд перестав контролювати ситуацію і в регіоні, де, в основному, проживали хорвати. Тодішній лідер Хорватії Франьо Туджман планував приєднати цей регіон до Хорватії. За півроку до цього, у березні 1991 року, у воеводинському селі Караджорджево пройшли таємні переговори між Франьо Туджманом і президентом Сербії Слободаном Милошевичем, на яких йшла мова про можливість анексії сербських і хорватських районів Боснії і Герцеговини Сербією та Хорватією відповідно.
18 листопада 1991 року в Мостарі боснійське відділення ХДС під керівництвом Мате Бобана і Даріо Кордича проголосило незалежність Хорватської республіки Герцег-Босна як окремої «політичної, культурної та територіально цілої» держави. За тиждень до цього, 12 листопада, між Бобаном і Кордичем відбулася розмова, зафіксована документально. Згодом фрагмент цієї розмови увійшов до обвинувального висновку відносно одного з командувачів Хорватської ради оборони полковника Тихомира Блашкича:
Хорвати Боснії і Герцеговини повинні нарешті провести активну і рішучу політику, що вимагається для реалізації їх багатовікової мрії — об'єднаної хорватської держави.
Оригінальний текст (хор.)Hrvatski narod u Bosni i Hercegovini mora konačno povesti aktivnu i odlučnu politiku koja treba dovesti do realizacije [njegovog] vjekovnog sna – zajedničke hrvatske države.
10 квітня 1992 року президент Хорватської республіки Герцег-Босна Мате Бобан оголосив незаконною на території республіки будь-яку діяльність сил Боснійської територіальної оборони, створеної днем раніше. 11 травня полковник Хорватської ради оборони Тихомир Блашкич оголосив незаконною діяльність БТО на території громади Киселяк.
До червня 1992 року центр протистояння між республіканською владою і керівництвом невизнаної Герцег-Босни перемістився до Нові-Травника і Горні-Вакуфа, де силам Хорватської ради оборони чинився опір з боку БТО. 18 червня 1992 року відділенню Боснійської територіальної оборони в Нові-Травнику був пред'явлений ультиматум з боку ХСО, який вимагав протягом 24 годин закрити всі державні установи Республіки Боснії і Герцеговини, визнати владу президента Бобана, підпорядкувати місцеві відділення БТО Хорватській раді оборони, а також вислати за межі Герцег-Босна всіх боснійців. 19 червня розпочався наступ, в ході якого були пошкоджені місцеві початкова школа, поштове відділення. 20 червня відбулася атака хорватами Горні-Вакуфа, однак вона була відбита боснійцями.
Підписання 6 травня 1992 року Грацької угоди між Мате Бобаном і Радованом Караджичем про перемир'я і фактичний розподіл території, поки ще займаної боснійцями, викликав далеко не однозначну реакцію в хорватському суспільстві, як у республіці, так і за її межами. По суті, конфлікт відбувався між прихильниками двох правих партій і їх бойових крил: ХДС (бойове крило — Хорватська рада оборони) повністю підтримувала свого лідера Мате Бобана, «Хорватська партія права» (бойове крило — «Хорватські оборонні сили» (хорв. »Hrvatske obrambene snage«)) визнавала можливість союзу з боснійцями проти сербів. Командувач «Хорватськими оборонними силами» генерал-майор Блаж Кралевич навіть встиг отримати пропозицію від Алії Ізетбеговича увійти до Генерального штабу Армії Республіки Боснія і Герцеговина. Проте вже через тиждень, 9 серпня 1992 року кортеж, в якому знаходився Кралевич, розстріляли 20 солдати Хорватської ради оборони на дорозі в районі села Крушево південніше Мостара. Після вбивства командира, «Хорватські оборонні сили» (серед бійців яких були як хорвати, так і боснійці) припинили своє існування.
У жовтні 1992 року хорвати атакували Прозор: місцеві боснійські мирні жителі були вбиті, а їхні будинки спалені. Згідно з обвинувальним висновком міжнародного трибуналу щодо Ядранко Прлича, одного з керівників Герцег-Босна, сили ХСО очистили від боснійців не тільки Прозор, але й прилеглі села. До грудня 1992 року більша частина Центральної Боснії була в руках хорватів, які взяли під контроль громади в долині річки Лашвыи. Серйозний опір хорватам чинили боснійці лише в Новому Травнику і селі Ахмичі.
В обвинувальному висновку МТКЮ щодо Кордича і командувача бригадою ХСО Маріо Черкеза говориться, що всі зібрані докази явно вказують на переслідування боснійських мирних жителів зайнятих силами Хорватської ради оборони у громадах Бусовача, Нові-Травник, Вареш, Кіселяк, Витез, Крешево і Жепче. Однакова в усіх випадках схема розвитку подій показує запланованість кампанії проти боснійців у розрахунку на відділення Хорватської республіки Герцег-Босна від Республіки Боснія і Герцеговина з подальшим її приєднанням до Хорватії.
До 1993 року Хорватська рада оборони і армія Республіки Боснія і Герцеговина проводили спільні операції проти Армії Республіки Сербської. Незважаючи на початок збройного протистояння і викрадення боснійцями начальника військової поліції ХСО у Зениці Живко Тотича, ХСО і Армія Республіки Боснія і Герцеговина продовжували спільно утримувати Бихацьку кишеню на північному заході Боснії і Боснійську Посавину (північ країни).
Коротка хронологія
Обстріл Горні-Вакуфа
У січні 1993 року хорвати атакували Горні-Вакуф для з'єднання Герцеговини з Центральною Боснією. Розташоване на перетині доріг Центральної Боснії на південь від долини річки Лашви, місто має стратегічне значення, бо знаходиться за 48 кілометрів від Нови-Травника, що складає годину їзди автомобілем від Витеза. Оволодіння містом дозволяло зв'язати між собою дві частини самопроголошеної Герцег-Босна — долину річки Лашви і Герцеговину. Хорватська обстріл перетворив на руїни більшу частину османської архітектури міста.
10 січня 1993 року командувач силами ХСО у районі Лука Шекерія направив секретний запит Даріо Кордичу і полковнику Тихомиру Блашкичу (пізніше звинуваченими міжнародним трибуналом у військових злочинах, злочинах проти людяності і в етнічних чистках) видати його підлеглим заряди для мінометів на військовому заводі у Витезі. Обстріл почався вночі 11 січня після того, як за допомогою заздалегідь закладеного вибухового пристрою було підірвано штаб Армії Республіки Боснія і Герцеговина в Горні-Вакуфі, що розташовувався в місцевому готелі.
Під час переговорів про перемир'я в штабі британських миротворців UNPROFOR у Горні-Вакуфі полковник Андрич, представляв ХСО, зажадав від боснійців негайного припинення вогню і здачі міста, погрожуючи в іншому випадку, вщент зруйнувати Горні-Вакуф. Через те, що армія Республіки Боснія і Герцеговина вимог не прийняла, мінометний обстріл продовжився. Паралельно з ним відбувалася різанина боснійських мирних жителів у прилеглих до міста селах: Бистріце, Узрічьє, Душі, Здримчах і Храсниці. Весь цей час (протягом 7 місяців) долина річки Лашви була оточена силами Армії Хорватії та Хорватської ради оборони. Крім мінометів використовувалися танки і снайперські підрозділи. Хорватська сторона пояснювала подібні дії наявною інформацією про скупчення в долині Лашви моджахедів, проте командувач батальйоном британських миротворців UNPROFOR стверджував, що ні він, ні його солдати нікого з моджахедів в районі Горні-Вакуфа не бачили. В результаті обстрілів і нападів в долині Лашви були вбиті і поранені сотні людей, головним чином, з числа боснійського мирного населення.
20 січня 1993 року хорватами був висунутий ультиматум про здачу боснійської частині міста Бусовачи. Після відмови боснійців, 25 січня розпочався наступ, підтримуваний артилерією з навколишніх пагорбів. У гучномовець пропонували боснійцям здаватися. Поліцейський звіт показує, що в січні і лютому 1993 року в Бусовачи було вбито 43 людини. Решта 90 боснійців були оточені в районі міської площі. Жінкам і дітям (близько 20) було дозволено вийти з оточення, чоловіки (70 осіб), деяким з яких було від 14 до 16 років, були вивезені на автобусах в концтабір «Каонік».
Етнічні чистки в долині Лашви
План етнічних чисток в долині річки Лашви розроблявся політичним і військовим керівництвом Герцег-Босна з травня 1992 по березень 1993 року, і почав реалізовуватися у квітні 1993 року. Боснійці, що мешкали в Долині, були піддані переслідуванням з політичних, расових і релігійних мотивів, а також умисного упередженого ставлення, вбивств, зґвалтувань, ув'язнення в концентраційних таборів, позбавлення приватної власності. Часто це супроводжувалося анти-боснійською пропагандою, особливо в громадах Витез, Бусовача, Нові-Травник і Кіселяк. Кульмінаційним моментом чисток стала різанина в селі Ахмичі, в ході якої всього за кілька годин було вбито 120 боснійців.
Міжнародний трибунал з колишньої Югославії визнав ці події злочинами проти людяності і засудив багатьох політичних і військових керівників, а також деяких солдатів до різних термінів тюремного ув'язнення. Найбільше покарання, 25 років позбавлення волі, отримав керівник Хорватського ради оборони Даріо Кордич, визнаний розробником плану етнічних чисток. Згідно з даними Сараєвського архівно-дослідного центру, близько 2 000 боснійців, що раніше проживали в долині Лашви, були вбиті або зникли безвісти.
Бойові дії в Герцеговині
Сили Герцег-Босна взяли під свій контроль багато громад у Герцеговині, виганяючи або фізично ліквідуючи місцевих боснійських лідерів. Також під контроль були взяті ЗМІ, в яких була розгорнута анти-боснійська пропаганда. Повсюдно вводилися хорватська валюта і державні символи, навчання в школах почало проводитися виключно хорватською мовою. Багато боснійців і сербів було витіснено з органів місцевого самоврядування, бізнесу. До розподілу міжнародної гуманітарної допомоги допускалися тільки хорвати. Також проводилась депортація сербів і боснійців у концентраційні табори «Геліодром», «Дретель», «Габела», «Войно» і «Шуньє».
Згідно з обвинувальним висновком міжнародного трибуналу щодо командирів ХСО Младена Налетилича «Тути» і Вінко Мартиновича «Штели», вранці 17 квітня 1993 року хорвати атакували села Совичі і Доляни за 50 кілометрів від Мостара. Атака була частиною масштабної операції із захоплення Ябланіци, основного боснійського міста в цьому районі, що почалася 15 квітня. За прогнозами хорватського командування, на взяття Ябланіци мало піти 2 дні. Контроль над Совичами мав стратегічне значення для взяття Ябланіци. Для боснійців ж Ябланіца була ключем до плато Рісовац, оволодіння яким давало перевагу при просуванні до Адріатичного узбережжя. Хорватської артилерією була зруйнована верхня частина Совичів. Після декількох спроб опору, близько 17:00 командувач боснійських сил в Совичах вирішив здатися. У полон було взято близько 70 солдатів, близько 400 боснійських мирних жителів були затримані. Наступ на Ябланіцу було зупинено у зв'язку з початком переговорів про припинення вогню.
Облога Мостара
Мостар був оточений хорватськими військами протягом 9 місяців, велика частина історичних споруд, включаючи знаменитий Старий міст, була знищена артилерією. Командувач силами ХСО у районі Мостара генерал Слободан Праляк був звинувачений МТКЮ, крім іншого, у віддачі наказу на руйнування мосту, який мав велику історичну цінність (у 2005 році відновлений Старий міст був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО).
Місто було поділено на дві частини — західну (хорватську) і східну (боснійську). Однак у Армії Республіки Боснія і Герцеговина був штаб і в Західному Мостарі, в комплексі «Враніца». Вранці 9 травня 1993 року, використовуючи артилерію, міномети та інше важке озброєння, з'єднання Хорватської ради оборони почали наступ на боснійську частину. Всі дороги до Мостара були оточені хорватами і міжнародні організації не мали доступу до міста. По місцевому радіо боснійцям пропонувалося вивісити білі прапори над своїми будинками. Наступ на Мостар було сплановано і добре підготовлено.
Зайнявши західну (хорватську) частину міста, ХСО вигнав близько 1 000 боснійців до східної частини. Вигнання супроводжувалося вбивствами і зґвалтуваннями. Оточений Східний Мостар піддавався постійному артилерійському обстрілу. Пізніше, 9 листопада 1993 року був знищений Старий міст — єдиний на той момент міст через Неретву (інші — Царинський, Титов і Луцький — були зруйновані ще Югославською народною армією, яка покинула місто незадовго до настання хорватів). Втратами від дій Хорватської ради оборони стали кілька тисяч убитих і поранених.
Захоплення «Конвою радості»
«Конвой радості» (англ. Convoy of Joy) складався з кількох сотень вантажівок загальною довжиною 7 кілометрів з гуманітарною допомогою від Європейського Союзу жителям Тузли та навколишніх сіл. 7 червня 1993 року представники ЄС, що супроводжували конвой, звернулися до штабу Місії спостереження Європейського співтовариства (англ. ECMM) у Зениці з побоюваннями за збереження конвою, який досяг до того моменту Травника і Витеза. Побоювання були викликані погрозами з боку Мате Бобана, з яким представники ЄС зустрічалися напередодні. ECMM було вирішено контролювати конвой. На під'їзді до Нови-Транику, в селі Ранковичі дорогу конвою перегородив натовп хорватських жінок. Згодом вісім водіїв застрелили, а вантажівки відігнали на спеціальну стоянку, де їх розграбували солдати і цивільні особи. Для звільнення конвою британському батальйону UNPROFOR довелося вступити в сутичку з силами Хорватської ради оборони, в результаті якої двоє солдатів ХСО були вбиті. МТКЮ встановив, що захоплення конвою проводився людьми, які підпорядковувалися Даріо Кордичу і полковнику Тихомиру Блашкичу.
Контрнаступ боснійців у червні 1993 року
У червні 1993 року основні бойові дії відбувалися в Центральній Боснії. Армія Республіки Боснія і Герцеговина атакувала позиції ХСО у Травнику в перший тиждень червня. До 13 червня боснійці зайняли як сам Травник, так і прилеглі до нього села. Деякі свідки стверджували, що це призвело до втечі близько 20 000 хорватських мирних жителів і руйнувань. Однак, згідно з дослідженнями ECMM, ці дані сильно перебільшені. Так, наприклад, перевіряючи інформацію про знищення католицької церкви і вигнання декількох тисяч хорватів у результаті заняття 8 червня села Гуча-Гора, представникам ECMM стало відомо, що католицька церква незруйнована. Також було встановлено, що відхід мирного населення був організований ХСО. Заняття Травника стало першим випадком в Хорватсько-боснійському конфлікті в Центральній Боснії, коли боснійській армії вдалося взяти ініціативу в свої руки. У Горні-Вакуфе, Витезе і Мостарі боснійці лише продовжували оборонятися.
У відповідь на контратаку, 9 червня 1993 року ХСО (в цей раз спільно з сербами) почав наступ на позиції боснійців у громаді Нові-Травник. 12 червня хорвати атакували село Туліца в громаді Кіселяк: після артобстрілу, що почалося о 10:00, село було практично повністю зруйновано. В результаті загинули близько 12 чоловіків і жінок. Чоловіки, що вижили, були посаджені у вантажівку і вивезені в хорватські казарми в Киселякі. Вцілілі будинки були підпалені солдатами ХСО.
Слідом за заняттям Туліци було атаковано сусіднє село Хан-Плоча-і-Граховци: після закінчення терміну ультиматуму до боснійців про складання зброї, силами Хорватської ради оборони та Армії Республіки Сербської був проведений артобстріл, який призвів до руйнування села. Увійшовши в село, солдати ХСО поставили до стіни одного з будинків і розстріляли 3 боснійських чоловіків. В казарми ХСО у Киселякі на цей раз були відвезені місцеві жінки і діти. Всього в ході захоплення Хан-Плоча-і-Граховцев загинули 64 людини, включаючи жінок і дітей. Слідством було встановлено, що події 12-13 червня були заздалегідь сплановані і підготовлені.
Операція «Неретва 93»
Для розблокування Мостара і повернення під республіканський контроль районів Герцеговини, включених до самопроголошеної Герцег-Босни, у вересні 1993 року Армія Республіки Боснія і Герцеговина почала операцію, відому як «Неретва 93». Операція була зупинена владою Боснії і Герцеговини після того, як з фронту надійшли повідомлення про різанину мирного населення села Грабовиця та важкі бої за село Уздол, що призвели до великих втрат з обох сторін. Після цього війська Хорватської республіки Герцег-Босна почали операцію «Твігі 94».
Закінчення конфлікту
Хорватсько-боснійський конфлікт офіційно закінчився 23 лютого 1994 року підписанням у Загребі угоди про припинення вогню командувачем Хорватською радою оборони генералом Анте Росо, з одного боку, і командувачем Армією Республіки Боснія і Герцеговина генералом Расімом Деличем — з другого. У березні 1994 року домовленості були закріплені на більш високому рівні: згідно з підписаною прем'єр-міністром Республіки Боснія і Герцеговина Харісом Сілайджичем, міністром закордонних справ Хорватії Мате Граничем і президентом Герцег-Босна Крешимиром Зубаком Вашингтонською угодою, території, утримувані хорватськими і боснійськими військовими формуваннями, об'єднувались у Федерацію Боснії і Герцеговини, яка складалася із 10 автономних округів. На початку хорватсько-боснійського конфлікту ХСО контролювала більш ніж 20 % території Республіки Боснія і Герцеговина, проте до березня 1994 року під контролем ХСО залишилося лише близько 10 %.
Конфлікт призвів до появи великої кількості етнічних анклавів і подальшого кровопролиття в і без того зруйнованій війною Боснії. Особливо руйнівним він виявився для міст Мостар і Горні-Вакуф.
До багатьох хорватських військових і політичних керівників (Ядранко Прлича, Бруно Стоїча, Слободана Праляка, Мілівоя Петковича, Валентина Чорича і Берислава Пушича) Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії висунув звинувачення у злочинах проти людяності і порушенні Женевських конвенцій. Керівник Хорватської ради оборони Даріо Кордич був визнаний винним у злочинах проти людяності і організації етнічних чисток та засуджений на 25 років позбавлення волі. Стосовно начальника Генерального штабу Армії Республіки Боснія і Герцеговина генерала Сефера Халіловича МТКЮ також були висунуті звинувачення в порушенні правил ведення війни, допущених в ході операції «Неретва 93», однак у результаті він був визнаний невинним.
Примітки
- ICTY: Dario Kordić and Mario Čerkez judgement (PDF, 3.17 МБ) (англ.)
- ICTY: Hadžihasanović & Kubura Case Information Sheet (PDF, 284.5 КБ) (англ.)
- http://www.vojska.net Hrvatsko Vijeće Obrane - HVO : Ustroj 1995.
- http://www.vojska.net Armija RBiH - 1994: Organizacija
- Zločin s pečatom (Ivica Mlivončić): Tabelarni pregled [ 2010-04-21 у Wayback Machine.]
- Zločin s pečatom (Ivica Mlivončić): Hrvatsko-muslimanski sukobi [ 2011-05-14 у Wayback Machine.]
- Human Rights Watch: Case Law of the International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia: Conflict between Bosnia and Croatia [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ICTY: Tihomir Blaškić judgement [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.] (PDF, 703.7 КБ) (англ.)
- ICTY: Prlić et al. Case Information Sheet [ 24 березня 2020 у Wayback Machine.] (PDF, 225.7 КБ) (англ.)
- ICTY: Tužilac protiv Tihomira Blaškića. Presuda Pretresnog vijeća (PDF, 689.7 КБ) (хор.)
- ICTY: IT-98-34-T, the Prosecutor versus Naletilic and Martinovic [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- (PDF, 433.1 КБ) (англ.)
- ICTY: Summary of Sentencing Judgment for Miroslav Bralo [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (PDF, 3.17 МБ) (англ.)
- ICTY: Mladan Naletilić, aka «Tuta» and Vinko Martinović, aka «Štela» judgement [ 2011-08-06 у Wayback Machine.] (PDF, 847.1 КБ) (англ.)
- Branka Magaš and Ivo Žanić: The War in Croatia and Bosnia-Herzegovina 1991—1995 (англ.)
- ICTY: Sefer Halilović judgement [ 5 березня 2021 у Wayback Machine.] (PDF, 565.0 КБ) (англ.)
Посилання
- (босн.) (англ.)
- (хор.)
- (хор.) (англ.)
- The war in Central Bosnia Photo Gallery by James Mason at pbase.com [ 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horvatsko bosnijska vijna 19 chervnya 1992 23 lyutogo 1994 zbrojne protistoyannya mizh Respublikoyu Bosniya i Gercegovina ta samoprogoloshenoyu Horvatskoyi respublikoyu Gerceg Bosna pidtrimanoyu Horvatiyeyu Horvatsko bosnijskij konfliktBosnijska vijnaData 19 chervnya 1992 23 lyutogo 1994Misce Centralna BosniyaPrivid Bazhannya horvatskih politikiv aneksuvati horvatski rajoni Bosniyi i Gercegovini Rezultat Bezvihid oboh storin Vashingtonska ugoda stvorennya Federaciyi Bosniyi i GercegoviniStoroniHorvatiya Armiya Horvatiyi Horvatska respublika Gerceg Bosna Horvatska rada oboroni Respublika Serbska Zbrojni sili Respubliki Serbskoyi Respublika Bosniya i Gercegovina Armiya Respubliki Bosniyi i Gercegovini Horvatski oboronni siliKomanduvachiFrano Tudzhman Mate Boban Milivoj Petkovich Dario Kordich Radovan Karadzhich Ratko Mladich Aliya Izetbegovich Sefer Halilovich Rasim Delich Blazh Kralyevich Vijskovi sili 50 000 vijskovosluzhbovciv 80 000 vijskovosluzhbovcivVtrati1606 zagiblih 518 soldat HSO 1088 mirnih zhiteliv 1997 okolo 150 000 horvatskih bezhencev nevidoma kilkist zagiblih blizko 50 000 bosnijskih bizhenciv Mizhnarodnomu tribunalu z kolishnoyi Yugoslaviyi vdalosya uspishno rozsliduvati bilshist zlochiniv skoyenih u hodi cogo konfliktu pro sho govoryat chislenni obvinuvalni visnovki shodo horvatskih politikiv i vijskovih Horvatsko bosnijskij konflikt chasto nazivayut vijnoyu u vijni bo vona bula chastinoyu velikoyi Bosnijskoyi vijni Tochni statistichni dani shodo kilkosti zhertv danogo konfliktu vidsutni Dokumenti sho znahodyatsya v Sarayevskomu arhivno doslidnomu centri bosn Istrazivacko dokumentacioni centar dayut lishe pribliznu statistichnu informaciyu Zgidno z nim na pershomu misci za kilkistyu zhertv sered vijskovih ta civilnogo naselennya v Centralnij Bosniyi znahodyatsya bosnijci 62 na drugomu horvati 24 na tretomu serbi 13 Vsogo za danimi centru na 2007 rik u konflikti zaginuli 10 448 osib Prichomu dani pro zhertvi v gromadah Gorni Vakuf Uskople i Bugojno takozh geografichno roztashovanih v Centralnij Bosniyi vklyucheni do inshoyi statistiki zhertv na teritoriyi Vrbaskoyi banovini Priblizno 70 80 zhertv v Gorni Povrbasye buli bosnijcyami V dolini richki Neretvi zi 6 717 zhertv 54 buli bosnijcyami 24 serbami 21 horvatami Nezvazhayuchi na veliku kilkist zhertv vsi voni pov yazani z Horvatsko bosnijskoyu vijnoyu zokrema a ne z Bosnijskoyu vijnoyu v cilomu Tak napriklad bagato serbiv bulo vbito v chervni 1992 roku v seli Chipulich roztashovanomu v gromadi Bugojno PeredistoriyaRozdil Bosniyi za ugodoyu v Karadzhordzhevi Pid chas yugoslavskih voyen cili nacionalistiv Horvatiyi pidtrimuvali takozh i horvatski nacionalisti sho prozhivali v Bosniyi i Gercegovini Pravlyachoyu na toj moment v Horvatiyi partiyeyu Horvatskoyu demokratichnoyu spivdruzhnistyu horv Hrvatska demokratska zajednica bulo vidkrito viddilennya v Bosniyi i Gercegovini Do kincya 1991 roku upravlinnya teritoriyami z perevazhannyam horvatskogo naselennya povnistyu perejshlo pid kontrol HDS Klyuchovu rol v comu procesi grali Mate Boban Dario Kordich Yadranko Prlich Ignac Koshtroman a takozh zagrebski kerivniki HDS v osobi Frano Tudzhmana ta Gojko Shushaka Pislya ogoloshennya parlamentom Socialistichnoyi Respubliki Bosniya i Gercegovina pidgotovki do provedennya referendumu pro vidokremlennya respubliki vid SFRYu vidbuvsya 29 lyutogo i 1 bereznya 1992 roku serbi sho skladali tretinu naselennya respubliki pochali formuvannya paralelnih organiv vladi v misti Banya Luka Sarayevskij uryad perestav kontrolyuvati situaciyu i v regioni de v osnovnomu prozhivali horvati Todishnij lider Horvatiyi Frano Tudzhman planuvav priyednati cej region do Horvatiyi Za pivroku do cogo u berezni 1991 roku u voevodinskomu seli Karadzhordzhevo projshli tayemni peregovori mizh Frano Tudzhmanom i prezidentom Serbiyi Slobodanom Miloshevichem na yakih jshla mova pro mozhlivist aneksiyi serbskih i horvatskih rajoniv Bosniyi i Gercegovini Serbiyeyu ta Horvatiyeyu vidpovidno Narodi Respubliki Bosniya i Gercegovina v 1991 roci Serbi bilshe 66 Serbi 50 65 Serbi menshe 50 Bosnijci bilshe 66 Bosnijci 50 65 Bosnijci menshe 50 Horvati bilshe 66 Horvati 50 65 Horvati menshe 50 18 listopada 1991 roku v Mostari bosnijske viddilennya HDS pid kerivnictvom Mate Bobana i Dario Kordicha progolosilo nezalezhnist Horvatskoyi respubliki Gerceg Bosna yak okremoyi politichnoyi kulturnoyi ta teritorialno ciloyi derzhavi Za tizhden do cogo 12 listopada mizh Bobanom i Kordichem vidbulasya rozmova zafiksovana dokumentalno Zgodom fragment ciyeyi rozmovi uvijshov do obvinuvalnogo visnovku vidnosno odnogo z komanduvachiv Horvatskoyi radi oboroni polkovnika Tihomira Blashkicha Horvati Bosniyi i Gercegovini povinni nareshti provesti aktivnu i rishuchu politiku sho vimagayetsya dlya realizaciyi yih bagatovikovoyi mriyi ob yednanoyi horvatskoyi derzhavi Originalnij tekst hor Hrvatski narod u Bosni i Hercegovini mora konacno povesti aktivnu i odlucnu politiku koja treba dovesti do realizacije njegovog vjekovnog sna zajednicke hrvatske drzave 10 kvitnya 1992 roku prezident Horvatskoyi respubliki Gerceg Bosna Mate Boban ogolosiv nezakonnoyu na teritoriyi respubliki bud yaku diyalnist sil Bosnijskoyi teritorialnoyi oboroni stvorenoyi dnem ranishe 11 travnya polkovnik Horvatskoyi radi oboroni Tihomir Blashkich ogolosiv nezakonnoyu diyalnist BTO na teritoriyi gromadi Kiselyak Do chervnya 1992 roku centr protistoyannya mizh respublikanskoyu vladoyu i kerivnictvom neviznanoyi Gerceg Bosni peremistivsya do Novi Travnika i Gorni Vakufa de silam Horvatskoyi radi oboroni chinivsya opir z boku BTO 18 chervnya 1992 roku viddilennyu Bosnijskoyi teritorialnoyi oboroni v Novi Travniku buv pred yavlenij ultimatum z boku HSO yakij vimagav protyagom 24 godin zakriti vsi derzhavni ustanovi Respubliki Bosniyi i Gercegovini viznati vladu prezidenta Bobana pidporyadkuvati miscevi viddilennya BTO Horvatskij radi oboroni a takozh vislati za mezhi Gerceg Bosna vsih bosnijciv 19 chervnya rozpochavsya nastup v hodi yakogo buli poshkodzheni miscevi pochatkova shkola poshtove viddilennya 20 chervnya vidbulasya ataka horvatami Gorni Vakufa odnak vona bula vidbita bosnijcyami Pidpisannya 6 travnya 1992 roku Grackoyi ugodi mizh Mate Bobanom i Radovanom Karadzhichem pro peremir ya i faktichnij rozpodil teritoriyi poki she zajmanoyi bosnijcyami viklikav daleko ne odnoznachnu reakciyu v horvatskomu suspilstvi yak u respublici tak i za yiyi mezhami Po suti konflikt vidbuvavsya mizh prihilnikami dvoh pravih partij i yih bojovih kril HDS bojove krilo Horvatska rada oboroni povnistyu pidtrimuvala svogo lidera Mate Bobana Horvatska partiya prava bojove krilo Horvatski oboronni sili horv Hrvatske obrambene snage viznavala mozhlivist soyuzu z bosnijcyami proti serbiv Komanduvach Horvatskimi oboronnimi silami general major Blazh Kralevich navit vstig otrimati propoziciyu vid Aliyi Izetbegovicha uvijti do Generalnogo shtabu Armiyi Respubliki Bosniya i Gercegovina Prote vzhe cherez tizhden 9 serpnya 1992 roku kortezh v yakomu znahodivsya Kralevich rozstrilyali 20 soldati Horvatskoyi radi oboroni na dorozi v rajoni sela Krushevo pivdennishe Mostara Pislya vbivstva komandira Horvatski oboronni sili sered bijciv yakih buli yak horvati tak i bosnijci pripinili svoye isnuvannya Nerekonstrujovanij budinok u Travniku U zhovtni 1992 roku horvati atakuvali Prozor miscevi bosnijski mirni zhiteli buli vbiti a yihni budinki spaleni Zgidno z obvinuvalnim visnovkom mizhnarodnogo tribunalu shodo Yadranko Prlicha odnogo z kerivnikiv Gerceg Bosna sili HSO ochistili vid bosnijciv ne tilki Prozor ale j prilegli sela Do grudnya 1992 roku bilsha chastina Centralnoyi Bosniyi bula v rukah horvativ yaki vzyali pid kontrol gromadi v dolini richki Lashvyi Serjoznij opir horvatam chinili bosnijci lishe v Novomu Travniku i seli Ahmichi Selo Grahovchichi v gromadi Travnik V obvinuvalnomu visnovku MTKYu shodo Kordicha i komanduvacha brigadoyu HSO Mario Cherkeza govoritsya sho vsi zibrani dokazi yavno vkazuyut na peresliduvannya bosnijskih mirnih zhiteliv zajnyatih silami Horvatskoyi radi oboroni u gromadah Busovacha Novi Travnik Varesh Kiselyak Vitez Kreshevo i Zhepche Odnakova v usih vipadkah shema rozvitku podij pokazuye zaplanovanist kampaniyi proti bosnijciv u rozrahunku na viddilennya Horvatskoyi respubliki Gerceg Bosna vid Respubliki Bosniya i Gercegovina z podalshim yiyi priyednannyam do Horvatiyi Do 1993 roku Horvatska rada oboroni i armiya Respubliki Bosniya i Gercegovina provodili spilni operaciyi proti Armiyi Respubliki Serbskoyi Nezvazhayuchi na pochatok zbrojnogo protistoyannya i vikradennya bosnijcyami nachalnika vijskovoyi policiyi HSO u Zenici Zhivko Toticha HSO i Armiya Respubliki Bosniya i Gercegovina prodovzhuvali spilno utrimuvati Bihacku kishenyu na pivnichnomu zahodi Bosniyi i Bosnijsku Posavinu pivnich krayini Korotka hronologiyaObstril Gorni Vakufa U sichni 1993 roku horvati atakuvali Gorni Vakuf dlya z yednannya Gercegovini z Centralnoyu Bosniyeyu Roztashovane na peretini dorig Centralnoyi Bosniyi na pivden vid dolini richki Lashvi misto maye strategichne znachennya bo znahoditsya za 48 kilometriv vid Novi Travnika sho skladaye godinu yizdi avtomobilem vid Viteza Ovolodinnya mistom dozvolyalo zv yazati mizh soboyu dvi chastini samoprogoloshenoyi Gerceg Bosna dolinu richki Lashvi i Gercegovinu Horvatska obstril peretvoriv na ruyini bilshu chastinu osmanskoyi arhitekturi mista 10 sichnya 1993 roku komanduvach silami HSO u rajoni Luka Shekeriya napraviv sekretnij zapit Dario Kordichu i polkovniku Tihomiru Blashkichu piznishe zvinuvachenimi mizhnarodnim tribunalom u vijskovih zlochinah zlochinah proti lyudyanosti i v etnichnih chistkah vidati jogo pidleglim zaryadi dlya minometiv na vijskovomu zavodi u Vitezi Obstril pochavsya vnochi 11 sichnya pislya togo yak za dopomogoyu zazdalegid zakladenogo vibuhovogo pristroyu bulo pidirvano shtab Armiyi Respubliki Bosniya i Gercegovina v Gorni Vakufi sho roztashovuvavsya v miscevomu goteli Pid chas peregovoriv pro peremir ya v shtabi britanskih mirotvorciv UNPROFOR u Gorni Vakufi polkovnik Andrich predstavlyav HSO zazhadav vid bosnijciv negajnogo pripinennya vognyu i zdachi mista pogrozhuyuchi v inshomu vipadku vshent zrujnuvati Gorni Vakuf Cherez te sho armiya Respubliki Bosniya i Gercegovina vimog ne prijnyala minometnij obstril prodovzhivsya Paralelno z nim vidbuvalasya rizanina bosnijskih mirnih zhiteliv u prileglih do mista selah Bistrice Uzrichye Dushi Zdrimchah i Hrasnici Ves cej chas protyagom 7 misyaciv dolina richki Lashvi bula otochena silami Armiyi Horvatiyi ta Horvatskoyi radi oboroni Krim minometiv vikoristovuvalisya tanki i snajperski pidrozdili Horvatska storona poyasnyuvala podibni diyi nayavnoyu informaciyeyu pro skupchennya v dolini Lashvi modzhahediv prote komanduvach bataljonom britanskih mirotvorciv UNPROFOR stverdzhuvav sho ni vin ni jogo soldati nikogo z modzhahediv v rajoni Gorni Vakufa ne bachili V rezultati obstriliv i napadiv v dolini Lashvi buli vbiti i poraneni sotni lyudej golovnim chinom z chisla bosnijskogo mirnogo naselennya Soldati UNPROFOR vinosyat tila vbitih bosnijciv v seli AhmichiBosnijski bizhenci v Travniku v 1993 rociBosnijski bizhenci v Travniku v 1993 roci 20 sichnya 1993 roku horvatami buv visunutij ultimatum pro zdachu bosnijskoyi chastini mista Busovachi Pislya vidmovi bosnijciv 25 sichnya rozpochavsya nastup pidtrimuvanij artileriyeyu z navkolishnih pagorbiv U guchnomovec proponuvali bosnijcyam zdavatisya Policejskij zvit pokazuye sho v sichni i lyutomu 1993 roku v Busovachi bulo vbito 43 lyudini Reshta 90 bosnijciv buli otocheni v rajoni miskoyi ploshi Zhinkam i dityam blizko 20 bulo dozvoleno vijti z otochennya choloviki 70 osib deyakim z yakih bulo vid 14 do 16 rokiv buli vivezeni na avtobusah v konctabir Kaonik Etnichni chistki v dolini Lashvi Plan etnichnih chistok v dolini richki Lashvi rozroblyavsya politichnim i vijskovim kerivnictvom Gerceg Bosna z travnya 1992 po berezen 1993 roku i pochav realizovuvatisya u kvitni 1993 roku Bosnijci sho meshkali v Dolini buli piddani peresliduvannyam z politichnih rasovih i religijnih motiviv a takozh umisnogo uperedzhenogo stavlennya vbivstv zgvaltuvan uv yaznennya v koncentracijnih taboriv pozbavlennya privatnoyi vlasnosti Chasto ce suprovodzhuvalosya anti bosnijskoyu propagandoyu osoblivo v gromadah Vitez Busovacha Novi Travnik i Kiselyak Kulminacijnim momentom chistok stala rizanina v seli Ahmichi v hodi yakoyi vsogo za kilka godin bulo vbito 120 bosnijciv Mizhnarodnij tribunal z kolishnoyi Yugoslaviyi viznav ci podiyi zlochinami proti lyudyanosti i zasudiv bagatoh politichnih i vijskovih kerivnikiv a takozh deyakih soldativ do riznih terminiv tyuremnogo uv yaznennya Najbilshe pokarannya 25 rokiv pozbavlennya voli otrimav kerivnik Horvatskogo radi oboroni Dario Kordich viznanij rozrobnikom planu etnichnih chistok Zgidno z danimi Sarayevskogo arhivno doslidnogo centru blizko 2 000 bosnijciv sho ranishe prozhivali v dolini Lashvi buli vbiti abo znikli bezvisti Bojovi diyi v Gercegovini Sili Gerceg Bosna vzyali pid svij kontrol bagato gromad u Gercegovini viganyayuchi abo fizichno likviduyuchi miscevih bosnijskih lideriv Takozh pid kontrol buli vzyati ZMI v yakih bula rozgornuta anti bosnijska propaganda Povsyudno vvodilisya horvatska valyuta i derzhavni simvoli navchannya v shkolah pochalo provoditisya viklyuchno horvatskoyu movoyu Bagato bosnijciv i serbiv bulo vitisneno z organiv miscevogo samovryaduvannya biznesu Do rozpodilu mizhnarodnoyi gumanitarnoyi dopomogi dopuskalisya tilki horvati Takozh provodilas deportaciya serbiv i bosnijciv u koncentracijni tabori Geliodrom Dretel Gabela Vojno i Shunye Zgidno z obvinuvalnim visnovkom mizhnarodnogo tribunalu shodo komandiriv HSO Mladena Naletilicha Tuti i Vinko Martinovicha Shteli vranci 17 kvitnya 1993 roku horvati atakuvali sela Sovichi i Dolyani za 50 kilometriv vid Mostara Ataka bula chastinoyu masshtabnoyi operaciyi iz zahoplennya Yablanici osnovnogo bosnijskogo mista v comu rajoni sho pochalasya 15 kvitnya Za prognozami horvatskogo komanduvannya na vzyattya Yablanici malo piti 2 dni Kontrol nad Sovichami mav strategichne znachennya dlya vzyattya Yablanici Dlya bosnijciv zh Yablanica bula klyuchem do plato Risovac ovolodinnya yakim davalo perevagu pri prosuvanni do Adriatichnogo uzberezhzhya Horvatskoyi artileriyeyu bula zrujnovana verhnya chastina Sovichiv Pislya dekilkoh sprob oporu blizko 17 00 komanduvach bosnijskih sil v Sovichah virishiv zdatisya U polon bulo vzyato blizko 70 soldativ blizko 400 bosnijskih mirnih zhiteliv buli zatrimani Nastup na Yablanicu bulo zupineno u zv yazku z pochatkom peregovoriv pro pripinennya vognyu Obloga Mostara Zrujnovana budivlya banku v Mostari Mostar buv otochenij horvatskimi vijskami protyagom 9 misyaciv velika chastina istorichnih sporud vklyuchayuchi znamenitij Starij mist bula znishena artileriyeyu Komanduvach silami HSO u rajoni Mostara general Slobodan Pralyak buv zvinuvachenij MTKYu krim inshogo u viddachi nakazu na rujnuvannya mostu yakij mav veliku istorichnu cinnist u 2005 roci vidnovlenij Starij mist buv vklyuchenij do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Zahidnij Mostar u 1996 rociStarij mist u 1998 roci Misto bulo podileno na dvi chastini zahidnu horvatsku i shidnu bosnijsku Odnak u Armiyi Respubliki Bosniya i Gercegovina buv shtab i v Zahidnomu Mostari v kompleksi Vranica Vranci 9 travnya 1993 roku vikoristovuyuchi artileriyu minometi ta inshe vazhke ozbroyennya z yednannya Horvatskoyi radi oboroni pochali nastup na bosnijsku chastinu Vsi dorogi do Mostara buli otocheni horvatami i mizhnarodni organizaciyi ne mali dostupu do mista Po miscevomu radio bosnijcyam proponuvalosya vivisiti bili prapori nad svoyimi budinkami Nastup na Mostar bulo splanovano i dobre pidgotovleno Zajnyavshi zahidnu horvatsku chastinu mista HSO vignav blizko 1 000 bosnijciv do shidnoyi chastini Vignannya suprovodzhuvalosya vbivstvami i zgvaltuvannyami Otochenij Shidnij Mostar piddavavsya postijnomu artilerijskomu obstrilu Piznishe 9 listopada 1993 roku buv znishenij Starij mist yedinij na toj moment mist cherez Neretvu inshi Carinskij Titov i Luckij buli zrujnovani she Yugoslavskoyu narodnoyu armiyeyu yaka pokinula misto nezadovgo do nastannya horvativ Vtratami vid dij Horvatskoyi radi oboroni stali kilka tisyach ubitih i poranenih Zahoplennya Konvoyu radosti Konvoj radosti angl Convoy of Joy skladavsya z kilkoh soten vantazhivok zagalnoyu dovzhinoyu 7 kilometriv z gumanitarnoyu dopomogoyu vid Yevropejskogo Soyuzu zhitelyam Tuzli ta navkolishnih sil 7 chervnya 1993 roku predstavniki YeS sho suprovodzhuvali konvoj zvernulisya do shtabu Misiyi sposterezhennya Yevropejskogo spivtovaristva angl ECMM u Zenici z poboyuvannyami za zberezhennya konvoyu yakij dosyag do togo momentu Travnika i Viteza Poboyuvannya buli viklikani pogrozami z boku Mate Bobana z yakim predstavniki YeS zustrichalisya naperedodni ECMM bulo virisheno kontrolyuvati konvoj Na pid yizdi do Novi Traniku v seli Rankovichi dorogu konvoyu peregorodiv natovp horvatskih zhinok Zgodom visim vodiyiv zastrelili a vantazhivki vidignali na specialnu stoyanku de yih rozgrabuvali soldati i civilni osobi Dlya zvilnennya konvoyu britanskomu bataljonu UNPROFOR dovelosya vstupiti v sutichku z silami Horvatskoyi radi oboroni v rezultati yakoyi dvoye soldativ HSO buli vbiti MTKYu vstanoviv sho zahoplennya konvoyu provodivsya lyudmi yaki pidporyadkovuvalisya Dario Kordichu i polkovniku Tihomiru Blashkichu Kontrnastup bosnijciv u chervni 1993 roku Novi Travnik pid chas Bosnijskoyi vijni U chervni 1993 roku osnovni bojovi diyi vidbuvalisya v Centralnij Bosniyi Armiya Respubliki Bosniya i Gercegovina atakuvala poziciyi HSO u Travniku v pershij tizhden chervnya Do 13 chervnya bosnijci zajnyali yak sam Travnik tak i prilegli do nogo sela Deyaki svidki stverdzhuvali sho ce prizvelo do vtechi blizko 20 000 horvatskih mirnih zhiteliv i rujnuvan Odnak zgidno z doslidzhennyami ECMM ci dani silno perebilsheni Tak napriklad pereviryayuchi informaciyu pro znishennya katolickoyi cerkvi i vignannya dekilkoh tisyach horvativ u rezultati zanyattya 8 chervnya sela Gucha Gora predstavnikam ECMM stalo vidomo sho katolicka cerkva nezrujnovana Takozh bulo vstanovleno sho vidhid mirnogo naselennya buv organizovanij HSO Zanyattya Travnika stalo pershim vipadkom v Horvatsko bosnijskomu konflikti v Centralnij Bosniyi koli bosnijskij armiyi vdalosya vzyati iniciativu v svoyi ruki U Gorni Vakufe Viteze i Mostari bosnijci lishe prodovzhuvali oboronyatisya U vidpovid na kontrataku 9 chervnya 1993 roku HSO v cej raz spilno z serbami pochav nastup na poziciyi bosnijciv u gromadi Novi Travnik 12 chervnya horvati atakuvali selo Tulica v gromadi Kiselyak pislya artobstrilu sho pochalosya o 10 00 selo bulo praktichno povnistyu zrujnovano V rezultati zaginuli blizko 12 cholovikiv i zhinok Choloviki sho vizhili buli posadzheni u vantazhivku i vivezeni v horvatski kazarmi v Kiselyaki Vcilili budinki buli pidpaleni soldatami HSO Slidom za zanyattyam Tulici bulo atakovano susidnye selo Han Plocha i Grahovci pislya zakinchennya terminu ultimatumu do bosnijciv pro skladannya zbroyi silami Horvatskoyi radi oboroni ta Armiyi Respubliki Serbskoyi buv provedenij artobstril yakij prizviv do rujnuvannya sela Uvijshovshi v selo soldati HSO postavili do stini odnogo z budinkiv i rozstrilyali 3 bosnijskih cholovikiv V kazarmi HSO u Kiselyaki na cej raz buli vidvezeni miscevi zhinki i diti Vsogo v hodi zahoplennya Han Plocha i Grahovcev zaginuli 64 lyudini vklyuchayuchi zhinok i ditej Slidstvom bulo vstanovleno sho podiyi 12 13 chervnya buli zazdalegid splanovani i pidgotovleni Operaciya Neretva 93 Dlya rozblokuvannya Mostara i povernennya pid respublikanskij kontrol rajoniv Gercegovini vklyuchenih do samoprogoloshenoyi Gerceg Bosni u veresni 1993 roku Armiya Respubliki Bosniya i Gercegovina pochala operaciyu vidomu yak Neretva 93 Operaciya bula zupinena vladoyu Bosniyi i Gercegovini pislya togo yak z frontu nadijshli povidomlennya pro rizaninu mirnogo naselennya sela Grabovicya ta vazhki boyi za selo Uzdol sho prizveli do velikih vtrat z oboh storin Pislya cogo vijska Horvatskoyi respubliki Gerceg Bosna pochali operaciyu Tvigi 94 Zakinchennya konfliktu Liniya frontu pislya ukladennya Vashingtonskoyi ugodi v berezni 1994 roku Horvati Bosnijci Serbi Horvatsko bosnijskij konflikt oficijno zakinchivsya 23 lyutogo 1994 roku pidpisannyam u Zagrebi ugodi pro pripinennya vognyu komanduvachem Horvatskoyu radoyu oboroni generalom Ante Roso z odnogo boku i komanduvachem Armiyeyu Respubliki Bosniya i Gercegovina generalom Rasimom Delichem z drugogo U berezni 1994 roku domovlenosti buli zakripleni na bilsh visokomu rivni zgidno z pidpisanoyu prem yer ministrom Respubliki Bosniya i Gercegovina Harisom Silajdzhichem ministrom zakordonnih sprav Horvatiyi Mate Granichem i prezidentom Gerceg Bosna Kreshimirom Zubakom Vashingtonskoyu ugodoyu teritoriyi utrimuvani horvatskimi i bosnijskimi vijskovimi formuvannyami ob yednuvalis u Federaciyu Bosniyi i Gercegovini yaka skladalasya iz 10 avtonomnih okrugiv Na pochatku horvatsko bosnijskogo konfliktu HSO kontrolyuvala bilsh nizh 20 teritoriyi Respubliki Bosniya i Gercegovina prote do bereznya 1994 roku pid kontrolem HSO zalishilosya lishe blizko 10 Konflikt prizviv do poyavi velikoyi kilkosti etnichnih anklaviv i podalshogo krovoprolittya v i bez togo zrujnovanij vijnoyu Bosniyi Osoblivo rujnivnim vin viyavivsya dlya mist Mostar i Gorni Vakuf Do bagatoh horvatskih vijskovih i politichnih kerivnikiv Yadranko Prlicha Bruno Stoyicha Slobodana Pralyaka Milivoya Petkovicha Valentina Choricha i Berislava Pushicha Mizhnarodnij tribunal shodo kolishnoyi Yugoslaviyi visunuv zvinuvachennya u zlochinah proti lyudyanosti i porushenni Zhenevskih konvencij Kerivnik Horvatskoyi radi oboroni Dario Kordich buv viznanij vinnim u zlochinah proti lyudyanosti i organizaciyi etnichnih chistok ta zasudzhenij na 25 rokiv pozbavlennya voli Stosovno nachalnika Generalnogo shtabu Armiyi Respubliki Bosniya i Gercegovina generala Sefera Halilovicha MTKYu takozh buli visunuti zvinuvachennya v porushenni pravil vedennya vijni dopushenih v hodi operaciyi Neretva 93 odnak u rezultati vin buv viznanij nevinnim PrimitkiICTY Dario Kordic and Mario Cerkez judgement PDF 3 17 MB angl ICTY Hadzihasanovic amp Kubura Case Information Sheet PDF 284 5 KB angl http www vojska net Hrvatsko Vijece Obrane HVO Ustroj 1995 http www vojska net Armija RBiH 1994 Organizacija Zlocin s pecatom Ivica Mlivoncic Tabelarni pregled 2010 04 21 u Wayback Machine Zlocin s pecatom Ivica Mlivoncic Hrvatsko muslimanski sukobi 2011 05 14 u Wayback Machine Human Rights Watch Case Law of the International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia Conflict between Bosnia and Croatia 7 sichnya 2019 u Wayback Machine angl ICTY Tihomir Blaskic judgement 23 bereznya 2022 u Wayback Machine PDF 703 7 KB angl ICTY Prlic et al Case Information Sheet 24 bereznya 2020 u Wayback Machine PDF 225 7 KB angl ICTY Tuzilac protiv Tihomira Blaskica Presuda Pretresnog vijeca PDF 689 7 KB hor ICTY IT 98 34 T the Prosecutor versus Naletilic and Martinovic 26 lipnya 2011 u Wayback Machine angl PDF 433 1 KB angl ICTY Summary of Sentencing Judgment for Miroslav Bralo 4 bereznya 2016 u Wayback Machine PDF 3 17 MB angl ICTY Mladan Naletilic aka Tuta and Vinko Martinovic aka Stela judgement 2011 08 06 u Wayback Machine PDF 847 1 KB angl Branka Magas and Ivo Zanic The War in Croatia and Bosnia Herzegovina 1991 1995 angl ICTY Sefer Halilovic judgement 5 bereznya 2021 u Wayback Machine PDF 565 0 KB angl Posilannya bosn angl hor hor angl The war in Central Bosnia Photo Gallery by James Mason at pbase com 16 chervnya 2021 u Wayback Machine angl