Бори́шківці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Боришківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька |
Район | Кам'янець-Подільський |
Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020230030069958 |
Основні дані | |
Засноване | 1405 |
Населення | 508 |
Площа | 1,412 км² |
Густота населення | 359,77 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32318 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°42′48″ пн. ш. 26°41′05″ сх. д. / 48.71333° пн. ш. 26.68472° сх. д.Координати: 48°42′48″ пн. ш. 26°41′05″ сх. д. / 48.71333° пн. ш. 26.68472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 309 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32309, Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район, с. Слобідка-Кульчієвецька |
Карта | |
Боришківці | |
Боришківці | |
Мапа | |
Назва
За переказами місцевих жителів, Боришківці здобули свою назву від першого поселенця чи засновника села — якогось Бориса, якого називали Боришком.
Географія
Подільське село Боришківці розташоване в південо-західній частині України за 7,5 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. В північно-східному напрямку село межує з лісовим масивом, на північно-західній стороні околиці села розташована «Товтра Висока», з якої відкривається чудовий краєвид на довколишню місцевість.
Клімат
Боришківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія
На околиці Боришківців проходить Траянів вал Подністров'я.
Перша згадка в письмових документах — 1405 рік. В цей рік Іоанн Руталт (Рутальт) і Лаврентій Шульк (Шулька) отримали від польського короля Владислава II Ягайла три подільські села. Це Боришківці, Княже та Кульчіївці. Взамін нові власники цих сіл зобов’язувалися служити Кам’янецькому замкові.
Церква Різдва Богородиці заснована в 1722 році – дерев’яна триверха споруда. Під час ремонту 1752 року перероблена на одно-верху.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
6 листопада 2005 року урочисто відзначено 600-річчя села.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
У травні 2023 року віряни релігійної громади церкви Ікони Божої Всіх Скорботних Радість у селі Боришківці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна церква, єдина мова, віра та міцна армія.
Населення
За даними на 1998 рік: дворів — 231, мешканців — 538.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 505 осіб.
Згідно перепису 2015 року селі проживало 523 особи, населення села збільшилось на 3,56 % порівняно зі 2001 роком та скоротилось 2,79 % з 1998.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,21 % |
російська | 0,79 % |
Економіка
- ТОВ «Деметра-2010» — фермерське господарство.
Школа
1884 року в Боришківцях відкрито однокласне народне училище Міністерства народної освіти.
1 вересня 1976 року відкрито нову школу (добудовану до старої). Діти із двозмінного навчання перейшли на однозмінне. Сьогодні в селі загальноосвітня школа I—II ступенів.
У 1975—1980 роках у школі вчителем математики працював подільський краєзнавець Олег Будзей.
Релігія
- Церква Ікони Божої Всіх Скорботних Радість (ПЦУ)
Відомі люди
У селі народилися:
- Григорій Олександрович Костюк (1902—2002) — літературознавець.
- Володимир Максимович Перепелюк (1910—2000) — сценічний кобзар, бандурист..
Восени 2006 року головну вулицю села названо іменем Григорія Костюка.
Природоохоронні території
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Поблизу села на північно-західній околиці знаходиться «Товтра Висока».
Світлини
Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- СЕЛО БОРИШКІВЦІ
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- На Хмельниччині ще дві парафії перейшли до ПЦУ.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Будзей О. Коли Бориш ще не був Борисом // Подолянин. — 2005. — 11 листопада. — С. 5.
- Гарнага І. Звідки пішла назва. Бабшин. Барвінкове. Боришківці // Прапор Жовтня. — 1971. — 7 серпня. — С. 4.
- Криськова О. Нова школа // Прапор Жовтня. — 1976. — 7 вересня. — С. 4.
- Боришковцы // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 110—114. (рос.)
- Боришковцы // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 335—336.
Посилання
- Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]
- Погода в селі Боришківці [ 2 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Погода в Україні.
- Сьогодні — Боришківці, завтра — Горішківці? [ 22 січня 2018 у Wayback Machine.] — Кам'янецький часопис КлюЧ, 2017-03-24
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori shkivci selo v Ukrayini u Slobidsko Kulchiyeveckij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Borishkivci Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka Rajon Kam yanec Podilskij Gromada Slobidsko Kulchiyevecka silska gromada Kod KATOTTG UA68020230030069958 Osnovni dani Zasnovane 1405 Naselennya 508 Plosha 1 412 km Gustota naselennya 359 77 osib km Poshtovij indeks 32318 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 42 48 pn sh 26 41 05 sh d 48 71333 pn sh 26 68472 sh d 48 71333 26 68472 Koordinati 48 42 48 pn sh 26 41 05 sh d 48 71333 pn sh 26 68472 sh d 48 71333 26 68472 Serednya visota nad rivnem morya 309 m Misceva vlada Adresa radi 32309 Hmelnicka oblast Kam yanec Podilskij rajon s Slobidka Kulchiyevecka Karta Borishkivci Borishkivci Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Borishkivci NazvaZa perekazami miscevih zhiteliv Borishkivci zdobuli svoyu nazvu vid pershogo poselencya chi zasnovnika sela yakogos Borisa yakogo nazivali Borishkom GeografiyaPodilske selo Borishkivci roztashovane v pivdeno zahidnij chastini Ukrayini za 7 5 kilometriv avtodorogami vid Kam yancya Podilskogo V pivnichno shidnomu napryamku selo mezhuye z lisovim masivom na pivnichno zahidnij storoni okolici sela roztashovana Tovtra Visoka z yakoyi vidkrivayetsya chudovij krayevid na dovkolishnyu miscevist Klimat Borishkivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Na okolici Borishkivciv prohodit Trayaniv val Podnistrov ya Persha zgadka v pismovih dokumentah 1405 rik V cej rik Ioann Rutalt Rutalt i Lavrentij Shulk Shulka otrimali vid polskogo korolya Vladislava II Yagajla tri podilski sela Ce Borishkivci Knyazhe ta Kulchiyivci Vzamin novi vlasniki cih sil zobov yazuvalisya sluzhiti Ka m yaneckomu zamkovi Cerkva Rizdva Bogorodici zasnovana v 1722 roci derev yana triverha sporuda Pid chas remontu 1752 roku pereroblena na odno verhu Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 6 listopada 2005 roku urochisto vidznacheno 600 richchya sela Z 14 serpnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Slobidsko Kulchiyeveckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej U travni 2023 roku viryani religijnoyi gromadi cerkvi Ikoni Bozhoyi Vsih Skorbotnih Radist u seli Borishkivci na zborah odnostajno pidtrimali perehid do Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Vpershe v miscevij cerkvi prolunala molitva ukrayinskoyu movoyu Dlya uspishnogo rozvitku derzhavi i suspilstva maye buti svoya nezalezhna cerkva yedina mova vira ta micna armiya NaselennyaZa danimi na 1998 rik dvoriv 231 meshkanciv 538 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 505 osib Zgidno perepisu 2015 roku seli prozhivalo 523 osobi naselennya sela zbilshilos na 3 56 porivnyano zi 2001 rokom ta skorotilos 2 79 z 1998 Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 21 rosijska 0 79 EkonomikaTOV Demetra 2010 fermerske gospodarstvo Shkola1884 roku v Borishkivcyah vidkrito odnoklasne narodne uchilishe Ministerstva narodnoyi osviti 1 veresnya 1976 roku vidkrito novu shkolu dobudovanu do staroyi Diti iz dvozminnogo navchannya perejshli na odnozminne Sogodni v seli zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv U 1975 1980 rokah u shkoli vchitelem matematiki pracyuvav podilskij krayeznavec Oleg Budzej ReligiyaCerkva Ikoni Bozhoyi Vsih Skorbotnih Radist PCU Vidomi lyudiU seli narodilisya Grigorij Oleksandrovich Kostyuk 1902 2002 literaturoznavec Volodimir Maksimovich Perepelyuk 1910 2000 scenichnij kobzar bandurist Voseni 2006 roku golovnu vulicyu sela nazvano imenem Grigoriya Kostyuka Prirodoohoronni teritoriyiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Poblizu sela na pivnichno zahidnij okolici znahoditsya Tovtra Visoka SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiSELO BORIShKIVCI VVRU 2017 46 stor 11 Na Hmelnichchini she dvi parafiyi perejshli do PCU Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini LiteraturaBudzej O Koli Borish she ne buv Borisom Podolyanin 2005 11 listopada S 5 Garnaga I Zvidki pishla nazva Babshin Barvinkove Borishkivci Prapor Zhovtnya 1971 7 serpnya S 4 Kriskova O Nova shkola Prapor Zhovtnya 1976 7 veresnya S 4 Borishkovcy Secinskij E Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj eparhii Kameneckij uezd Kamenec Podolskij 1895 S 110 114 ros Borishkovcy Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Pod redakciej svyashennika Evfimiya Secinskogo Bila Cerkva 2009 S 335 336 PosilannyaOblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Pogoda v seli Borishkivci 2 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Pogoda v Ukrayini Sogodni Borishkivci zavtra Gorishkivci 22 sichnya 2018 u Wayback Machine Kam yaneckij chasopis KlyuCh 2017 03 24 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi