Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архітектура Молдови — архітектура Молдавського князівства, пізніше Бессарабії, Молдавської АРСР, Молдавської РСР, сучасної Республіки Молдова та невизнаної Придністровської Молдавської Республіки . Молдавська архітектура втілила у собі багатовікові традиції молдавського та інших народів, що населяють країну, а також тих народів, з якими Молдова підтримувала тісні культурні зв'язки.
Історія
До молдавської державності
На території Молдови було розкопано поселення трипільської культури (3 — початок 2-го тис. до н. е.), пам'ятки культури фракійців (з ІХ століття до н. е.), черняхівської культури (II—IV ст. н. е.), слов'янських племен (з VI ст. н. е.). Слов'янські міста (з 10-11 ст.) мали дерев'яно-земляні та кам'яно-земляні укріплення (Єкимоуцьке городище, Алчедар).
Молдавське князівство
Після утворення Молдавського князівства в 1359 архітектура почала інтенсивно розвиватися. Будувалися в основному фортеці та укріплені монастирі. Збереглися Білгород-Дністровська, Бендерська, Сороцька та Хотинська та інші фортеці. Великий інтерес являє історико-археологічний комплекс «Старий Орхей», де збереглися сліди будівель різних періодів. Дерев'яні церковні споруди середньовічної Молдавії не дійшли до наших днів. Кам'яні церкви, що збереглися (св. Трійці в Сиреті та св. Миколи в Редеуцах) є прекрасними зразками молдавської архітектури, поширеною аж до початку XX століття.
За Стефана III Великого розвиваються міста з фортецею і посадом, вони обносять стіни, дерев'яно-земляні укріплення замінюються кам'яними. Будуються церкви та монастирі, що відрізняються строгістю конструкцій та оригінальністю оздоблення. Складається місцевий тричастковий (хрестоподібний) тип православного і нефного безкупольного храму з притвором, центральною частиною та апсидою (Успенська церква в Каушені, XVI—XVIII ст.) або з трьома утворюючими трилисник апсидами (церква Успіння в Кепріанському монастирі, сер. XVI ст.). Дверні прорізи — стрілчасті. У деталях будов церков та їх декоративному оформленні відчувається готичний вплив, що проникав до Молдови з Трансільванії та Польщі. З XV—XVI ст. у церквах облаштовувалися усипальниці з нішами у стінах. З'являється і самобутня конструкція — «молдавський купол», що складається з двох ярусів арок, де верхні арки підтримують барабан під кутом 45° по відношенню до нижніх (церква Рудського монастиря 1774). Зовні храми прикрашалися плоскими нішками та арочними поясками. Молдавська культова архітектура відрізняється і своєрідністю зовнішнього оформлення, яке досягалося застосуванням у зовнішній обробці кольорових кахлів та чергуванням кам'яної та цегляної кладки. Із XVI століття зовнішні стіни храмів оздоблювалися яскравими кольоровими фресками на біблійні теми (монастирі Воронець, Молдова). Церкви того періоду вінчали високі гострі дахи з виносним карнизом. У XVII столітті в оформленні храмів почала застосовуватися різьблення по каменю (церкви монастирів Трьох Святителів у Яссах та Драгомирни), що поширилася під впливом російської та вірменської архітектури.
Друга половина XVII — початок XVIII ст. характеризуються підйомом молдавського зодчества. Тоді були побудовані Успенська церква в Каушанах та Дмитрівська церква в Оргіїві. Збереглися і дерев'яні церкви XVIII—XIX ст. у селах Городище, Ворнічени, Ротунда та ін. Вони зазвичай мають прямокутний або 8-гранний критий наметом зруб. Цікаві і найстаріші кишинівські церкви: Мазаракіївська церква (1752), Церква Костянтина та Олени (1777), Вірменська (1803), Благовіщенська (1807–1810), Харлампіївська (1812) та Георгіївська (1818).
На території сучасної Молдови збереглося близько 20 монастирських комплексів, скитів, печерних церков: Ципова, Жабка, Хинку, Кепріяна, Гербовець, , Сахарна, Рудь, Табора, Бекирівська гора, печерний монастир у , .
Громадянські будинки XIV—XV ст. — палаци, лазні — були дерев'яними чи землеробськими, і потім кам'яними. Траплялися споруди з тесаного каменю та цегли. Наприкінці XVIII століття склався тип міського і сільського будинку — переважно тричасткового, нерідко з виносним ґанком. У XVIII столітті поширився стиль бароко, що зазнав значного впливу російського бароко. До Молдавії також проникали архітектурні форми російського класицизму. На низці будівель ХІХ століття є українські бані.
Залежність від Османської імперії та численні війни не сприяли розвитку середньовічних молдавських міст.
Бессарабія у складі Росії
Після захоплення Бессарабії Російською імперією почалося інтенсивне зростання міст. Міста забудовуються прямокутною сіткою вулиць, з участю відомих архітекторів російського класицизму, наприклад А. І. Мельникова, створюються значні архітектурні ансамблі у стилі класицизму.
У містах XIX — початку XX ст. переважали одноповерхові оточені садами особняки. Серед них виділялися парадні громадські будівлі та церкви з каменю та цегли (Грецька церква в Кишиневі, кінець XIX століття). У сільських садибах облаштовували парки (Цаульський поблизу Тирнова, 1902-15), будувалися церкви (Верхні Кугурешти, Флорештський район, 1912-16).
Благоустрою бессарабських міст особливо сприяв видатний архітектор Олександр Бернардацці. Він був автором проектів найбільш значних будівель кінця XIX століття, використовував елементи візантійської та готичної архітектури.
Будуються меморіальні споруди: Арка Перемоги (1840, архітектор Л. Заушкевич), колона на згадку про битву при Кагулі (1845, архітектор Ф. К. Боффо), каплиця на згадку про похід російської армії, що визволила Болгарію від османського ярма (1845).
За часів Бессарабської губернії у багатьох містах було зведено велику кількість адміністративних будівель, були збудовані залізниці, до початку XX століття почалося будівництво заводів та фабрик.
Бессарабія у складі Румунії
У 1920—30-ті роки. міста забудовувалися невеликими особняками з цегли та вапняку. Зводилися головним чином особняки у стилі «модерн». Великомасштабного будівництва не було. На румунський період припала діяльність знаменитого скульптора О. М. Племедяле, що створив пам'ятник молдавському господареві Стефану III Великому (бронза, 1927).
Молдавська АРСР
Для архітектури Молдавської АРСР характерні активна забудова міст, будівництво багатоквартирних житлових будинків, громадських будівель та промислових споруд, стримане застосування класичних форм. Архітектура того періоду зазнала певного впливу конструктивізму.
1936 року в Тирасполі закінчилося будівництво архітектурного ансамблю театральної площі, що став центром планування міста. Було збудовано будинки Молдавського музично-драматичного театру (архітектор Г. М. Готгельф), Молдавській вищій комуністичній сільськогосподарській школі (архітектор Д. П. Коваленко), педагогічного інституту (архітектор М. Є. Петров).
Молдавська РСР
Відразу після утворення МРСР у 1940 році було розроблено план будівельних робіт у містах Молдови, проте його здійснення було перервано Німецьо-радянською війною, під час якої було зруйновано більшість промислових підприємств, адміністративних та громадських будівель, значно постраждав житловий фонд.
Після війни в Молдові, поряд із державною, було проведено великі обсяги індивідуального будівництва, яке регламентувалося так, щоб цей вид забудови не зайняв центральні зони міст і не став перешкодою для їхнього зростання. Але вже до 1960-х років у великих містах, у міру розвитку державного будівництва, індивідуальне було обмежено чи заборонено.
На початку повоєнного періоду було розроблено генеральні плани міст Бєльці, Бендери, Кагул, Кишинів, Оргіїв, Рибниця, Сороки, Тирасполь, над якими працювали архітектори В. А. Войцехівський, , В. П. Меднек, П. М. Рагулін, В. Є. Калушіна, В. Ф. Смирнов, О. В. Щусєв, інженер-планувальник І. М. Бубіс. Перші архітектурні рішення мали реставраційний і реконструктивний характер. Будівництво велося в умовах слабкої технічної оснащеності будівельних організацій та невеликої різноманітності будівельних матеріалів. Часто використовувався місцевий будівельний камінь-черепашник — котелець, який надав певний колорит молдавським містам. Однак цей камінь без зміцнення конструкцій залізобетоном не відповідав антисейсмічним вимогам, що призвело до застосування нескладних архітектурних композицій. Бурхливе зростання населення, що викликало необхідність великомасштабного будівництва, дало поштовх і роботам з пошуку методів здешевлення житлового будівництва шляхом уніфікації деталей, типізації планувальних рішень тощо. Завдяки типовим проектам житлових будинків, дитячих садків, шкіл прискорюється процес будівництва будівель, скорочуються трудові витрати, знижується вартість будівництва.
У 1953-64 р.р. розробляються проекти детального планування міст з урахуванням економічних, транспортних та інших вимог, здійснюється перехід до спорудження мікрорайонів та великих кварталів, визначаються функціональні зони для житлових кварталів, промислових підприємств та місць відпочинку. З початку 1960-х років містобудування ведеться на вільних територіях (Ботаніка, Буюкань, Ришканівка — в Кишиневі, Пеминтени і Жовтневий — в Бєльцях, Колкотова балка — в Тирасполі). Зводяться 4-5-поверхові будинки. До 1970-х років резерви цих територій були вичерпані, і почалося будівництво 9-, 12-, 24-поверхових будівель за індивідуальними проектами, освоєння центральних зон міст.
У 1970-х роках почав усуватися головний недолік споруд минулих років — одноманітність. З'являються багатоповерхові будівлі, споруджувані шляхом збирання каркасів і монолітних конструкцій, використовуються блок-секції для створення будинків різної конфігурації, усувається монотонність житлових кварталів. Велика увага приділяється озеленення міст, створюються парки культури та відпочинку, сквери, зелені насадження. Будуються великі адміністративні та громадські будівлі, у тому числі: Будинок уряду Молдавської РСР (1964 р., архітектор С. Д. Фрідлін); Палац «Октомбріє» (Національний палац), (1978, архітектор С. Д. Фрідлін); ЦК КПМ (Парламент РМ), (1974, архітектор А. Черданцев); Кишинівський міськком партії (1977 р., архітектор Г. Соломінов); Молдавський державний театр опери та балету (1980 р., архітектори Н. Курінний, А. Горшков; скульптори В. Новіков, Н. Сажина, Б. Дубровін, Г. Дубровіна); Зал «Дружби» (Палац Республіки), (1984 р., архітектор М. М. Загорецький), Будинок Рад у Бендерах (архітектор А. Н. Черданцев), автовокзал у Бєльцях (архітектор І. А. Загорецький). Зводяться будівлі багатьох промислових підприємств, встановлюються численні пам'ятники.
Чималу увагу приділяють і забудови молдавських сіл. Було створено спеціалізований проектний інститут, який розробив генеральні плани реконструкції багатьох населених пунктів. У селах та селищах міського типу зводяться адміністративні та громадські будівлі, освітні установи.
Сучасна архітектура
Після здобуття Молдовою незалежності будівництво практично повністю призупинилося. Однак згодом починають відновлюватись церкви, храми та монастирі, будуватися елітні будинки з дорогими квартирами та фешенебельні особняки. Зводяться нові торгові центри (Fidesco), автозаправки, стадіони («Шериф»), розширюються вулиці, реставруються пам'ятники та меморіальні комплекси (Пам'ятники Кишинева).
Див. також
Джерела
- Молдавская Советская Социалистическая Республика. — Кишинёв : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1979. — С. 428—432.
- Виноградов В. Н. Краткая история Румынии. — Москва : Наука, 1987.
- История Республики Молдова. С древнейших времён до наших дней = Istoria Republicii Moldova: din cele mai vechi timpuri pină în zilele noastre / Ассоциация учёных Молдовы им. Н. Милеску-Спэтару. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — Кишинёв: Elan Poligraf, 2002. — 360 с. — ISBN 9975-9719-5-4.
Література
- Колотовкин А. В., , Архитектура Советской Молдавии. — Москва: Стройиздат, 1987.
- Смирнов В. Ф. Градостроительство Молдавии XIX—XX вв. — Кишинёв, 1975.
- Моисеенко З. В. Архитектура сельских жилых домов Молдавии. — Кишинёв, 1973.
- Колотовкин А. В., , Педаш Г. А. Архитектура Советской Молдавии. — М., 1973.
- Декор в народной архитектуре Молдавии. — Кишинёв, 1971.
- Захаров А. И. Народная архитектура Молдавии. Каменная архитектура центральных районов. — М., 1960.
- Роднин К. Д., Понятовский И. И. Памятники молдавской архитектуры XIV—XIX веков. — Кишинёв, 1960.
- Кишинёв. Энциклопедия. — Кишинёв : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1984.
Посилання
- Архітектура історичного центру Кишинева
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhitektura Moldovi arhitektura Moldavskogo knyazivstva piznishe Bessarabiyi Moldavskoyi ARSR Moldavskoyi RSR suchasnoyi Respubliki Moldova ta neviznanoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki Moldavska arhitektura vtilila u sobi bagatovikovi tradiciyi moldavskogo ta inshih narodiv sho naselyayut krayinu a takozh tih narodiv z yakimi Moldova pidtrimuvala tisni kulturni zv yazki IstoriyaMaket Yekimouckogo gorodisha Do moldavskoyi derzhavnosti Na teritoriyi Moldovi bulo rozkopano poselennya tripilskoyi kulturi 3 pochatok 2 go tis do n e pam yatki kulturi frakijciv z IH stolittya do n e chernyahivskoyi kulturi II IV st n e slov yanskih plemen z VI st n e Slov yanski mista z 10 11 st mali derev yano zemlyani ta kam yano zemlyani ukriplennya Yekimoucke gorodishe Alchedar Moldavske knyazivstvo Sorocka fortecya Pislya utvorennya Moldavskogo knyazivstva v 1359 arhitektura pochala intensivno rozvivatisya Buduvalisya v osnovnomu forteci ta ukripleni monastiri Zbereglisya Bilgorod Dnistrovska Benderska Sorocka ta Hotinska ta inshi forteci Velikij interes yavlyaye istoriko arheologichnij kompleks Starij Orhej de zbereglisya slidi budivel riznih periodiv Derev yani cerkovni sporudi serednovichnoyi Moldaviyi ne dijshli do nashih dniv Kam yani cerkvi sho zbereglisya sv Trijci v Sireti ta sv Mikoli v Redeucah ye prekrasnimi zrazkami moldavskoyi arhitekturi poshirenoyu azh do pochatku XX stolittya Cerkva Keprianskogo monastirya Za Stefana III Velikogo rozvivayutsya mista z forteceyu i posadom voni obnosyat stini derev yano zemlyani ukriplennya zaminyuyutsya kam yanimi Buduyutsya cerkvi ta monastiri sho vidriznyayutsya strogistyu konstrukcij ta originalnistyu ozdoblennya Skladayetsya miscevij trichastkovij hrestopodibnij tip pravoslavnogo i nefnogo bezkupolnogo hramu z pritvorom centralnoyu chastinoyu ta apsidoyu Uspenska cerkva v Kausheni XVI XVIII st abo z troma utvoryuyuchimi trilisnik apsidami cerkva Uspinnya v Keprianskomu monastiri ser XVI st Dverni prorizi strilchasti U detalyah budov cerkov ta yih dekorativnomu oformlenni vidchuvayetsya gotichnij vpliv sho pronikav do Moldovi z Transilvaniyi ta Polshi Z XV XVI st u cerkvah oblashtovuvalisya usipalnici z nishami u stinah Z yavlyayetsya i samobutnya konstrukciya moldavskij kupol sho skladayetsya z dvoh yarusiv arok de verhni arki pidtrimuyut baraban pid kutom 45 po vidnoshennyu do nizhnih cerkva Rudskogo monastirya 1774 Zovni hrami prikrashalisya ploskimi nishkami ta arochnimi poyaskami Moldavska kultova arhitektura vidriznyayetsya i svoyeridnistyu zovnishnogo oformlennya yake dosyagalosya zastosuvannyam u zovnishnij obrobci kolorovih kahliv ta cherguvannyam kam yanoyi ta ceglyanoyi kladki Iz XVI stolittya zovnishni stini hramiv ozdoblyuvalisya yaskravimi kolorovimi freskami na biblijni temi monastiri Voronec Moldova Cerkvi togo periodu vinchali visoki gostri dahi z vinosnim karnizom U XVII stolitti v oformlenni hramiv pochala zastosovuvatisya rizblennya po kamenyu cerkvi monastiriv Troh Svyatiteliv u Yassah ta Dragomirni sho poshirilasya pid vplivom rosijskoyi ta virmenskoyi arhitekturi Druga polovina XVII pochatok XVIII st harakterizuyutsya pidjomom moldavskogo zodchestva Todi buli pobudovani Uspenska cerkva v Kaushanah ta Dmitrivska cerkva v Orgiyivi Zbereglisya i derev yani cerkvi XVIII XIX st u selah Gorodishe Vornicheni Rotunda ta in Voni zazvichaj mayut pryamokutnij abo 8 grannij kritij nametom zrub Cikavi i najstarishi kishinivski cerkvi Mazarakiyivska cerkva 1752 Cerkva Kostyantina ta Oleni 1777 Virmenska 1803 Blagovishenska 1807 1810 Harlampiyivska 1812 ta Georgiyivska 1818 Skelnij monastir bilya sela Cipova Na teritoriyi suchasnoyi Moldovi zbereglosya blizko 20 monastirskih kompleksiv skitiv pechernih cerkov Cipova Zhabka Hinku Kepriyana Gerbovec Saharna Rud Tabora Bekirivska gora pechernij monastir u Gromadyanski budinki XIV XV st palaci lazni buli derev yanimi chi zemlerobskimi i potim kam yanimi Traplyalisya sporudi z tesanogo kamenyu ta cegli Naprikinci XVIII stolittya sklavsya tip miskogo i silskogo budinku perevazhno trichastkovogo neridko z vinosnim gankom U XVIII stolitti poshirivsya stil baroko sho zaznav znachnogo vplivu rosijskogo baroko Do Moldaviyi takozh pronikali arhitekturni formi rosijskogo klasicizmu Na nizci budivel HIH stolittya ye ukrayinski bani Zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi ta chislenni vijni ne spriyali rozvitku serednovichnih moldavskih mist Bessarabiya u skladi Rosiyi Pislya zahoplennya Bessarabiyi Rosijskoyu imperiyeyu pochalosya intensivne zrostannya mist Mista zabudovuyutsya pryamokutnoyu sitkoyu vulic z uchastyu vidomih arhitektoriv rosijskogo klasicizmu napriklad A I Melnikova stvoryuyutsya znachni arhitekturni ansambli u stili klasicizmu U mistah XIX pochatku XX st perevazhali odnopoverhovi otocheni sadami osobnyaki Sered nih vidilyalisya paradni gromadski budivli ta cerkvi z kamenyu ta cegli Grecka cerkva v Kishinevi kinec XIX stolittya U silskih sadibah oblashtovuvali parki Caulskij poblizu Tirnova 1902 15 buduvalisya cerkvi Verhni Kugureshti Floreshtskij rajon 1912 16 Blagoustroyu bessarabskih mist osoblivo spriyav vidatnij arhitektor Oleksandr Bernardacci Vin buv avtorom proektiv najbilsh znachnih budivel kincya XIX stolittya vikoristovuvav elementi vizantijskoyi ta gotichnoyi arhitekturi Buduyutsya memorialni sporudi Arka Peremogi 1840 arhitektor L Zaushkevich kolona na zgadku pro bitvu pri Kaguli 1845 arhitektor F K Boffo kaplicya na zgadku pro pohid rosijskoyi armiyi sho vizvolila Bolgariyu vid osmanskogo yarma 1845 Kishiniv u 1889 roci Za chasiv Bessarabskoyi guberniyi u bagatoh mistah bulo zvedeno veliku kilkist administrativnih budivel buli zbudovani zaliznici do pochatku XX stolittya pochalosya budivnictvo zavodiv ta fabrik Bessarabiya u skladi Rumuniyi U 1920 30 ti roki mista zabudovuvalisya nevelikimi osobnyakami z cegli ta vapnyaku Zvodilisya golovnim chinom osobnyaki u stili modern Velikomasshtabnogo budivnictva ne bulo Na rumunskij period pripala diyalnist znamenitogo skulptora O M Plemedyale sho stvoriv pam yatnik moldavskomu gospodarevi Stefanu III Velikomu bronza 1927 Moldavska ARSR Dlya arhitekturi Moldavskoyi ARSR harakterni aktivna zabudova mist budivnictvo bagatokvartirnih zhitlovih budinkiv gromadskih budivel ta promislovih sporud strimane zastosuvannya klasichnih form Arhitektura togo periodu zaznala pevnogo vplivu konstruktivizmu 1936 roku v Tiraspoli zakinchilosya budivnictvo arhitekturnogo ansamblyu teatralnoyi ploshi sho stav centrom planuvannya mista Bulo zbudovano budinki Moldavskogo muzichno dramatichnogo teatru arhitektor G M Gotgelf Moldavskij vishij komunistichnij silskogospodarskij shkoli arhitektor D P Kovalenko pedagogichnogo institutu arhitektor M Ye Petrov Moldavska RSR Vidrazu pislya utvorennya MRSR u 1940 roci bulo rozrobleno plan budivelnih robit u mistah Moldovi prote jogo zdijsnennya bulo perervano Nimeco radyanskoyu vijnoyu pid chas yakoyi bulo zrujnovano bilshist promislovih pidpriyemstv administrativnih ta gromadskih budivel znachno postrazhdav zhitlovij fond Pislya vijni v Moldovi poryad iz derzhavnoyu bulo provedeno veliki obsyagi individualnogo budivnictva yake reglamentuvalosya tak shob cej vid zabudovi ne zajnyav centralni zoni mist i ne stav pereshkodoyu dlya yihnogo zrostannya Ale vzhe do 1960 h rokiv u velikih mistah u miru rozvitku derzhavnogo budivnictva individualne bulo obmezheno chi zaboroneno Na pochatku povoyennogo periodu bulo rozrobleno generalni plani mist Byelci Benderi Kagul Kishiniv Orgiyiv Ribnicya Soroki Tiraspol nad yakimi pracyuvali arhitektori V A Vojcehivskij V P Mednek P M Ragulin V Ye Kalushina V F Smirnov O V Shusyev inzhener planuvalnik I M Bubis Pershi arhitekturni rishennya mali restavracijnij i rekonstruktivnij harakter Budivnictvo velosya v umovah slabkoyi tehnichnoyi osnashenosti budivelnih organizacij ta nevelikoyi riznomanitnosti budivelnih materialiv Chasto vikoristovuvavsya miscevij budivelnij kamin cherepashnik kotelec yakij nadav pevnij kolorit moldavskim mistam Odnak cej kamin bez zmicnennya konstrukcij zalizobetonom ne vidpovidav antisejsmichnim vimogam sho prizvelo do zastosuvannya neskladnih arhitekturnih kompozicij Burhlive zrostannya naselennya sho viklikalo neobhidnist velikomasshtabnogo budivnictva dalo poshtovh i robotam z poshuku metodiv zdeshevlennya zhitlovogo budivnictva shlyahom unifikaciyi detalej tipizaciyi planuvalnih rishen tosho Zavdyaki tipovim proektam zhitlovih budinkiv dityachih sadkiv shkil priskoryuyetsya proces budivnictva budivel skorochuyutsya trudovi vitrati znizhuyetsya vartist budivnictva U 1953 64 r r rozroblyayutsya proekti detalnogo planuvannya mist z urahuvannyam ekonomichnih transportnih ta inshih vimog zdijsnyuyetsya perehid do sporudzhennya mikrorajoniv ta velikih kvartaliv viznachayutsya funkcionalni zoni dlya zhitlovih kvartaliv promislovih pidpriyemstv ta misc vidpochinku Z pochatku 1960 h rokiv mistobuduvannya vedetsya na vilnih teritoriyah Botanika Buyukan Rishkanivka v Kishinevi Peminteni i Zhovtnevij v Byelcyah Kolkotova balka v Tiraspoli Zvodyatsya 4 5 poverhovi budinki Do 1970 h rokiv rezervi cih teritorij buli vicherpani i pochalosya budivnictvo 9 12 24 poverhovih budivel za individualnimi proektami osvoyennya centralnih zon mist Brama mista v Kishinevi U 1970 h rokah pochav usuvatisya golovnij nedolik sporud minulih rokiv odnomanitnist Z yavlyayutsya bagatopoverhovi budivli sporudzhuvani shlyahom zbirannya karkasiv i monolitnih konstrukcij vikoristovuyutsya blok sekciyi dlya stvorennya budinkiv riznoyi konfiguraciyi usuvayetsya monotonnist zhitlovih kvartaliv Velika uvaga pridilyayetsya ozelenennya mist stvoryuyutsya parki kulturi ta vidpochinku skveri zeleni nasadzhennya Buduyutsya veliki administrativni ta gromadski budivli u tomu chisli Budinok uryadu Moldavskoyi RSR 1964 r arhitektor S D Fridlin Palac Oktombriye Nacionalnij palac 1978 arhitektor S D Fridlin CK KPM Parlament RM 1974 arhitektor A Cherdancev Kishinivskij miskkom partiyi 1977 r arhitektor G Solominov Moldavskij derzhavnij teatr operi ta baletu 1980 r arhitektori N Kurinnij A Gorshkov skulptori V Novikov N Sazhina B Dubrovin G Dubrovina Zal Druzhbi Palac Respubliki 1984 r arhitektor M M Zagoreckij Budinok Rad u Benderah arhitektor A N Cherdancev avtovokzal u Byelcyah arhitektor I A Zagoreckij Zvodyatsya budivli bagatoh promislovih pidpriyemstv vstanovlyuyutsya chislenni pam yatniki Rishkanivka Chimalu uvagu pridilyayut i zabudovi moldavskih sil Bulo stvoreno specializovanij proektnij institut yakij rozrobiv generalni plani rekonstrukciyi bagatoh naselenih punktiv U selah ta selishah miskogo tipu zvodyatsya administrativni ta gromadski budivli osvitni ustanovi Suchasna arhitekturaDilovij centr u Kishinevi Pislya zdobuttya Moldovoyu nezalezhnosti budivnictvo praktichno povnistyu prizupinilosya Odnak zgodom pochinayut vidnovlyuvatis cerkvi hrami ta monastiri buduvatisya elitni budinki z dorogimi kvartirami ta feshenebelni osobnyaki Zvodyatsya novi torgovi centri Fidesco avtozapravki stadioni Sherif rozshiryuyutsya vulici restavruyutsya pam yatniki ta memorialni kompleksi Pam yatniki Kishineva Div takozhArhitektura Kishineva Tradicijne moldavske zhitloDzherelaMoldavskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Kishinyov Glavnaya redakciya Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1979 S 428 432 Vinogradov V N Kratkaya istoriya Rumynii Moskva Nauka 1987 Istoriya Respubliki Moldova S drevnejshih vremyon do nashih dnej Istoria Republicii Moldova din cele mai vechi timpuri pină in zilele noastre Associaciya uchyonyh Moldovy im N Milesku Spetaru izd 2 e pererabotannoe i dopolnennoe Kishinyov Elan Poligraf 2002 360 s ISBN 9975 9719 5 4 LiteraturaKolotovkin A V Arhitektura Sovetskoj Moldavii Moskva Strojizdat 1987 Smirnov V F Gradostroitelstvo Moldavii XIX XX vv Kishinyov 1975 Moiseenko Z V Arhitektura selskih zhilyh domov Moldavii Kishinyov 1973 Kolotovkin A V Pedash G A Arhitektura Sovetskoj Moldavii M 1973 Dekor v narodnoj arhitekture Moldavii Kishinyov 1971 Zaharov A I Narodnaya arhitektura Moldavii Kamennaya arhitektura centralnyh rajonov M 1960 Rodnin K D Ponyatovskij I I Pamyatniki moldavskoj arhitektury XIV XIX vekov Kishinyov 1960 Kishinyov Enciklopediya Kishinyov Glavnaya redakciya Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1984 PosilannyaArhitektura istorichnogo centru Kishineva