Аполлон (кратер)

Аполлон (лат. Apollo) — гігантський метеоритний кратер на зворотному боці Місяця. Діаметр — близько 500 км. Розташований на північно-східному краю 2400-кілометрового басейну Південний полюс — Ейткен; координати центру — 35°41′ пд. ш. 151°29′ зх. д. / 35.69° пд. ш. 151.48° зх. д. / -35.69; -151.48 (Аполлон). Названий на честь космічної програми «Аполлон». Ця назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом 1970 року.

Аполлон лат. Apollo
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
35°41′ пд. ш. 151°29′ зх. д. / 35.69° пд. ш. 151.48° зх. д. / -35.69; -151.48Координати: 35°41′ пд. ш. 151°29′ зх. д. / 35.69° пд. ш. 151.48° зх. д. / -35.69; -151.48
Небесне тіло	Місяць
Тип	метеоритний
Діаметр	500 км
Епонім	Космічна програма «Аполлон»
У базах даних	GPN
Аполлон
Аполлон у Вікісховищі

Карта висот за даними лазерного альтиметра зонда «Клементина» (синім позначено низовини, червоним — височини). Простора низовина в нижній лівій половині зображення — басейн Південний полюс — Ейткен.

Концентричний кратер на півночі Аполлона

На заході Аполлон межує з 200-кілометровим кратером Оппенгеймер, на півночі — з 67-кілометровим кратером Баррінджер, на північному сході — з 56-кілометровим кратером Клеймьонов. не має.

Загальний опис

Аполлон — це двокільцевий імпактний басейн. Зовнішнє його кільце добре збережене і має діаметр близько 500 км (за різними оцінками, від 490 до 540 км). Внутрішнє кільце уривчасте (проглядаться лише на заході та північному сході), а його діаметр вдвічі менший. Висота цього кільця досягає 3 км. Деякі дослідники розрізняють і третє кільце діаметром 720 км.

Як і інші басейни Місяця, Аполлон доволі старий і вже не має променевої системи та терас на схилах. Він усіяний численними меншими кратерами, а чотири ділянки затоплені морською лавою. Дві найбільші розташовані в центральній та південній частині, а дві менші — в західній та південно-східній. Гравітаційне прискорення над Аполлоном знижене на 0,039 Ґал.

На півночі Аполлона між внутрішнім та зовнішнім кільцем є виразний 12-кілометровий концентричний кратер. Західна морська ділянка примітна 10-кілометровим вулканічним куполом.

2 червня 2024 року, о 6:09 (за пекінським часом), відповідно повідомлення Китайського національного космічного управління, китайський місячний зонд «Чан’е-6» (Chang'e-6) здійснив успішну посадку в ударному кратері Аполлон.

Вік кратера

Вік ділянок поверхні планет та супутників визначають за тим, скільки там накопичилося метеоритних кратерів. Для Аполлона концентрація кратерів діаметром >20 км складає, за різними підрахунками, 119±16 штук на млн км² (оцінка 1987 року, зроблена за фотографіями) або 151±23 штуки на млн км² (оцінка 2012 року, зроблена за альтиметричними даними зонда Lunar Reconnaissance Orbiter). Це відповідає донектарському або, можливо, нектарському періоду геологічної історії Місяця (близько 4 млрд років тому). Перекриття кратерів та їх викидів із іншими кратерами показує, що Аполлон старший за кратери Корольов та Герцшпрунг.

Морські ділянки з'явилися в кратері пізніше. За деякими оцінками, їх вік є пізньоімбрійським (3,6–3,7 млрд років), а за деякими — ератосфенівським (ще на мільярд років меншим). Сучаснішою є друга оцінка. Згідно з нею, для південної морської ділянки підрахунок кратерів дає вік 2,4 млрд років, а північна демонструє нетипову залежність кількості кратерів від їх розміру. Таку залежність можна пояснити тим, що вона утворилася 3,5 млрд років тому, а 2,5 млрд років тому була вдруге залита лавою. Товщина шару лави цього разу не перевищувала кількох десятків метрів, і кратери з більшою висотою валу (відповідно, з діаметром більше кількох сотень метрів) залишилися неушкодженими, тоді як менші було зрівняно з навколишньою поверхнею.

Меморіальні назви

Загиблих американських астронавтів прийнято увічнювати в назвах кратерів, що знаходяться всередині Аполлона та поруч із ним. Там є кратери, названі на честь усіх загиблих у катастрофах шатлів «Челленджер» (1986) та «Колумбія» (2003), а також у пожежі під час випробовувань «Аполлона-1» (1967).

1970 року було названо кратери Вайт, Гріссом та Чаффі. Вони носять імена членів екіпажу «Аполлона-1»: Едварда Вайта, Вірджила Гріссома та Роджера Чаффі.

1988 року було названо кратери Джарвіс, Мак-Нейр, Мак-Оліфф, Онідзука, Рєзнік, Скобі та Сміт. Вони носять імена загиблих в останньому польоті шатла «Челленджер»: Грегорі Джарвіса, Рональда Мак-Нейра, Крісти Мак-Оліфф, Еллісона Онідзуки, Джудіт Рєзнік, Френсіса Скобі та Майкла Сміта.

2006 року назви отримали кратери М. Андерсон, Д. Браун, Л. Кларк, Мак-Кул, Рамон, Хасбанд, Чавла. Вони носять імена загиблих у катастрофі «Колумбії»: Майкла Андерсона, Девіда Брауна, Лорел Кларк, Вільяма Мак-Кула, Ілана Рамона, Річарда Хасбанда та Калпани Чавли. До прізвищ Андерсона, Брауна та Кларка додали перші букви імен, бо на Місяці вже були кратери, названі на честь людей з такими прізвищами.

Крім того, три кратери всередині Аполлона названо на честь живих астронавтів Джеймса Ловелла, Вільяма Андерса та Френка Бормана — членів екіпажу «Аполлона-8», перших людей, які облетіли Місяць. Це було зроблено 1970 року, коли було вирішено прижиттєво увічнити на карті Місяця 6 американських та 6 радянських космонавтів. Є там і кратер з назвою іншого походження: він того ж року отримав ім'я фізика Хью Драйдена згідно зі звичною практикою називати місячні кратери на честь науковців.

Деякі з цих кратерів дали назви меншим кратерам в околицях (супутнім, або кратерам). Так, біля кратера Андерс є Андерс D, Андерс G та Андерс X, біля кратера Борман — Борман V, біля кратера Вайт — Вайт W, біля кратера Гріссом — Гріссом K та Гріссом M, біля кратера Драйден — Драйден S, Драйден T та Драйден W, біля кратера Ловелл — Ловелл F та Ловелл R, біля кратера Чаффі — Чаффі F, Чаффі S та Чаффі W. Деякі супутні кратери згодом було перейменовано. Наприклад, кратер Борман мав 6 супутніх кратерів, 5 із яких нині носять імена загиблих астронавтів.

Кратери всередині та в околицях Аполлона, названі на честь астронавтів

Латинська назва	Українська назва	Рік затвердж.	Координати	Діаметр, км	Епонім	Примітка
Anders	Андерс	1970	41°19′ пд. ш. 143°18′ зх. д. / 41.31° пд. ш. 143.30° зх. д. / -41.31; -143.30 (Андерс)	41	Вільям Андерс	член екіпажу «Аполлона-8»
Borman	Борман	1970	39°04′ пд. ш. 148°15′ зх. д. / 39.06° пд. ш. 148.25° зх. д. / -39.06; -148.25 (Борман)	51	Френк Борман	член екіпажу «Аполлона-8»
Lovell	Ловелл	1970	36°44′ пд. ш. 142°28′ зх. д. / 36.74° пд. ш. 142.47° зх. д. / -36.74; -142.47 (Ловелл)	35	Джеймс Ловелл	член екіпажу «Аполлона-8»
Chaffee	Чаффі	1970	39°04′ пд. ш. 154°38′ зх. д. / 39.06° пд. ш. 154.63° зх. д. / -39.06; -154.63 (Чаффі)	52	Роджер Чаффі	член екіпажу «Аполлона-1»
Grissom	Гріссом	1970	46°55′ пд. ш. 147°59′ зх. д. / 46.92° пд. ш. 147.98° зх. д. / -46.92; -147.98 (Гріссом)	60	Вірджил Гріссом	член екіпажу «Аполлона-1»
White	Вайт	1970	44°48′ пд. ш. 159°02′ зх. д. / 44.80° пд. ш. 159.04° зх. д. / -44.80; -159.04 (Вайт)	42	Едвард Вайт	член екіпажу «Аполлона-1»
Jarvis	Джарвіс	1988	35°08′ пд. ш. 148°13′ зх. д. / 35.13° пд. ш. 148.21° зх. д. / -35.13; -148.21 (Джарвіс)	41	Грегорі Джарвіс	член екіпажу «Челленджера»
McNair	Мак-Нейр	1988	35°56′ пд. ш. 147°57′ зх. д. / 35.93° пд. ш. 147.95° зх. д. / -35.93; -147.95 (Мак-Нейр)	32		член екіпажу «Челленджера»
McAuliffe	Мак-Оліфф	1988	33°14′ пд. ш. 149°46′ зх. д. / 33.24° пд. ш. 149.77° зх. д. / -33.24; -149.77 (Мак-Оліфф)	19	Кріста Мак-Оліфф	член екіпажу «Челленджера»
Onizuka	Онідзука	1988	36°23′ пд. ш. 149°47′ зх. д. / 36.38° пд. ш. 149.79° зх. д. / -36.38; -149.79 (Онідзука)	27	Еллісон Онідзука	член екіпажу «Челленджера»
Resnik	Рєзнік	1988	34°09′ пд. ш. 150°50′ зх. д. / 34.15° пд. ш. 150.84° зх. д. / -34.15; -150.84 (Рєзнік)	22	Джудіт Рєзнік	член екіпажу «Челленджера»
Scobee	Скобі	1988	31°22′ пд. ш. 149°38′ зх. д. / 31.36° пд. ш. 149.64° зх. д. / -31.36; -149.64 (Скобі)	42		член екіпажу «Челленджера»
Smith	Сміт	1988	31°47′ пд. ш. 151°01′ зх. д. / 31.79° пд. ш. 151.01° зх. д. / -31.79; -151.01 (Сміт)	33		член екіпажу «Челленджера»
M. Anderson	М. Андерсон	2006	41°13′ пд. ш. 148°59′ зх. д. / 41.21° пд. ш. 148.99° зх. д. / -41.21; -148.99 (М. Андерсон)	17	Майкл Андерсон	член екіпажу «Колумбії»
D. Brown	Д. Браун	2006	41°39′ пд. ш. 147°10′ зх. д. / 41.65° пд. ш. 147.16° зх. д. / -41.65; -147.16 (Д. Браун)	16	Девід Браун	член екіпажу «Колумбії»
Chawla	Чавла	2006	42°29′ пд. ш. 147°29′ зх. д. / 42.48° пд. ш. 147.49° зх. д. / -42.48; -147.49 (Чавла)	14	Калпана Чавла	член екіпажу «Колумбії»
L. Clark	Л. Кларк	2006	43°20′ пд. ш. 147°42′ зх. д. / 43.34° пд. ш. 147.70° зх. д. / -43.34; -147.70 (Л. Кларк)	15	Лорел Кларк	член екіпажу «Колумбії»
Husband	Хасбанд	2006	40°19′ пд. ш. 147°50′ зх. д. / 40.32° пд. ш. 147.84° зх. д. / -40.32; -147.84 (Хасбанд)	31		член екіпажу «Колумбії»
McCool	Мак-Кул	2006	41°17′ пд. ш. 146°16′ зх. д. / 41.28° пд. ш. 146.26° зх. д. / -41.28; -146.26 (Мак-Кул)	20		член екіпажу «Колумбії»
Ramon	Рамон	2006	41°14′ пд. ш. 148°05′ зх. д. / 41.23° пд. ш. 148.08° зх. д. / -41.23; -148.08 (Рамон)	17	Ілан Рамон	член екіпажу «Колумбії»

Див. також

• Список кратерів на Місяці

Примітки

1. Greeley R., Kadel S. D., Williams D. A. та ін. (September 1993). Galileo imaging observations of lunar maria and related deposits (PDF). Journal of Geophysical Research: Planets. 98 (E9): 17183—17205. Bibcode:1993JGR....9817183G. doi:10.1029/93JE01000. (PDF) оригіналу за 25 червня 2010. Процитовано 24 серпня 2014. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
2. Apollo. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
3. Наведено за довідником МАС [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
4. Морфологічний каталог кратерів Місяця = Морфологический каталог кратеров Луны / Ж. Ф. Родионова, А. А. Карлов, Т. П. Скобелева и др. Под общей редакцией В. В. Шевченко. — М. : Изд-во МГУ, 1987. — 173 с. Архив.
5. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S., updated by Öhman T. (May 2011). Lunar Impact Crater Database (updated in May 2011) (англ.) . Lunar and Planetary Institute. оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
6. Morrison D. A., Bussey D. B. J. (March 1997). (PDF). Conference Paper, 28th Annual Lunar and Planetary Science Conference, p. 987. Bibcode:1997LPI....28..987M. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 серпня 2014.
7. Wood C. A. (14 серпня 2004). (англ.) . lpod.org. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
8. Raquel Nuno (13 серпня 2013). Oblique Image of Concentric Crater. lroc.sese.asu.edu. оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
9. Китайський зонд здійснив посадку на зворотному боці Місяця. ВІДЕО. 02.06.2024, 09:16
10. Wilhelms D. Chapter 8. Pre-Nectarian System // Geologic History of the Moon. — 1987. — P. 148. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 14 травня 2013
11. Fassett, C. I.; Head, J. W.; Kadish, S. J.; Mazarico, E.; Neumann, G. A.; Smith, D. E.; Zuber, M. T. (2012). . Journal of Geophysical Research. 117 (E12). Bibcode:2012JGRE..117.0H06F. doi:10.1029/2011JE003951. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 13 травня 2015.
12. Tanaka K.L., Hartmann W.K. Chapter 15 – The Planetary Time Scale // The Geologic Time Scale / F. M. Gradstein, J. G. Ogg, M. D. Schmitz, G. M. Ogg. — Elsevier Science Limited, 2012. — P. 282–284. — . — DOI:10.1016/B978-0-444-59425-9.00015-9.
13. Haruyama J., Ohtake M., Matsunaga T. та ін. (February 2009). Long-Lived Volcanism on the Lunar Farside Revealed by SELENE Terrain Camera. Science. 323 (5916): 905—908. doi:10.1126/science.1163382. PMID 18988811. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
14. Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 13 травня 2013.
15. Challenger Astronauts Memorialized on the Moon (англ.) . photojournal.jpl.nasa.gov. 29 січня 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
16. Blue J. (23 березня 2006). (англ.) . USGS Astrogeology Science Center. Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
17. Шингарева К. Б. Глава 4. Как дают названия деталям на картах планет // Путешествия к Луне / Ред.-сост. В. Г. Сурдин. — Москва : Физматлит, 2009. — С. 183. — .

Посилання

• Карти на сайті Gazetteer of Planetary Nomenclature:
  • північно-західна частина [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.],
  • північно-східна частина [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.],
  • південно-західна частина [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.],
  • південно-східна (основна) частина [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Набір інтерактивних карт на mapaplanet.org^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Аполлон на The-Moon Wiki [ 6 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Challenger Astronauts Memorialized on the Moon (англ.) . photojournal.jpl.nasa.gov. 29 січня 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
• Apollo Basin: Mare in a Sea of Highlands (англ.) . nasa.gov. 2 квітня 2010. оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 24 серпня 2014.
• Wood C. (22 жовтня 2009). The other Apollo (англ.) . Lunar Photo of the Day. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.