Антонов-Дружинін Павло Павлович

Павло Павлович Анто́нов-Дружи́нін (рос. Павел Павлович Антонов-Дружинин; 12(25) жовтня 1916, , Російська імперія — 25 лютого 1985, Харків, УРСР, СРСР) — російський радянський театральний актор. Народний артист Української РСР (1974).

Антонов-Дружинін Павло Павлович
рос. Антонов-Дружинин Павел Павлович
Зображення
Народився	12 (25) жовтня 1916 Єлшанка^[d], ^d
Помер	25 лютого 1985(1985-02-25) (68 років) Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор театру
Нагороди та премії

Біографія

Народився 12 [25] жовтня 1916(19161025) року в селі (тепер Самарської області, Росія). 1936 року закінчив студію при Центральному театрі Червоної армії в Москві. Впродовж 1936–1941 років працював у театрах Москви.

У Червоній армії з 1941 року по 24 вересня 1945 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (22 лютого 1943), Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (30 жовтня 1943), медаллю «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945). Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1945–1948 роках знову працював у театрах Москви (був актором ); у 1949–1952 роках — Ярославля; у 1952–1978 роках — у Харківському російському драматичному театрі імені Олександра Пушкіна. Помер у Харкові 25 лютого 1985 року.

Ролі

• Вознесенський («Відкриття» Юрія Щербака);
• Мелузов, Кисельников («Таланти і шанувальники», «Безодня» Олександра Островського);
• Астров, Тригорін («Дядя Ваня», «Чайка» Антона Чехова);
• Рахметов («Нові люди» за Миколою Чернишевським);
• Улдис («Вій, вітерець!» Яніса Райніса);
• Леандр («Витівки Скапена» Жана-Батиста Мольєра);
• Фердинанд («Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера);
• Кассіо, Клавдіо, Дункан («Отелло», «Багато галасу з нічого», «Макбет» Вільяма Шекспіра);
• Муратов («Зикови» Максима Горького);
• Рибаков («Кремлівські куранти» Миколи Погодіна);
• Генріх фон Гольдрінг («І один у полі воїн» Юрія Дольд-Михайлика);
• Антоніо Террачіні («Пам'ять серця» Олександра Корнійчука);
• Річард («Учень диявола» Бернарда Шоу).

Примітки

1. Пам'ять народу. [ 22 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
2. kino-teatr.ru. [ 22 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 26—27. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Попова Л. Г. Антонов-Дружинін Павло Павлович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 69;
• Барсегян О. С. Антонов-Дружинін Павло Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .