Алексі Клод Клеро (фр. Alexis Claude Clairaut або Clairault; 7 травня 1713, Париж, — 17 травня 1765, там само) — французький математик, геометр, астроном і геодезист, член Паризької Академії (1731), іноземний почесний член Петербурзької Академії Наук (1754).
Алексі Клод Клеро | |
---|---|
Alexis Claude Clairaut, Париж, — 17 травня 1765 | |
Ім'я при народженні | фр. Alexis Claude Clairault |
Народився | 7 травня 1713 Париж |
Помер | 17 травня 1765 (52 роки) Париж |
Місце проживання | Париж, Франція |
Країна | Франція |
Національність | француз |
Діяльність | астроном, математик, механік, фізик |
Галузь | математика, астрономія, геодезія |
Заклад | Паризька академія наук |
Науковий керівник | П'єр Луї де Мопертюї |
Відомі учні | d d[1] Емілі дю Шатле[2] |
Аспіранти, докторанти | d |
Членство | Лондонське королівське товариство[3] Французька академія наук[4] Російська академія наук Прусська академія наук[5] |
Відомий завдяки: | , визначення форми Землі і руху небесних тіл |
Нагороди | премії Петербурзької АН (1751, 1762) |
Алексі Клод Клеро у Вікісховищі |
Життєпис
Клеро народився в сім'ї паризького викладача математики. Вже у віці дванадцяти років він вразив паризьких академіків своєю роботою про деякі криві четвертого порядку, і вони влаштували Клеро цілий іспит, щоб переконатися в його авторстві. Іспит Клеро витримав.
У 1729 16-річний Клеро представив тій же академії новий трактат: «Дослідження про криві двоякої кривини» (тобто просторових кривих). Ця книга започаткувала одразу три геометричні дисципліни: аналітичну геометрію в просторі (Декарт займався плоскими кривими), диференціальну геометрію та нарисну геометрію.
Шефство над юним даруванням взяв П'єр Луї де Мопертюї, який відвіз Клеро в Базель слухати лекції Йоганна Бернуллі. Після повернення (1731) вісімнадцятирічний Клеро був обраний членом (ад'юнктом) Паризької академії — безпрецедентний випадок в історії Академії. У 25 років став її дійсним членом.
У ці роки Академія вирішила покласти край тривалим суперечкам про те, чи сплющена наша планета (як доводив Ісаак Ньютон) або, навпаки, витягнута біля полюсів на зразок лимона, як це виходило з робіт Жана Пікара і Джованні Доменіко Кассіні. Для проведення вимірювань довжини градуса меридіана були організовані експедиції (1735—1737 роки) в Перу і Лапландію. Клеро взяв участь у лапландський експедиції (1736), разом з Мопертюї. Вимірювання підтвердили точку зору Ньютона: Земля стиснута в полюсів, коефіцієнт стиснення, за сучасними даними, дорівнює 1/298,25 (Ньютон передбачив 1/230).
В 1741 була організована ще одна експедиція з тією ж метою, і теж за участі Клеро. Після повернення Клеро написав класичну монографію «Теорія фігури Землі, витягнутої з принципів Паскаля» (1743). Ейлер писав про цю роботу:
Книга Клеро є твір незрівнянний як щодо глибоких і складних питань, які в ній розглядаються, так і щодо того зручного і легкого способу, за допомогою якого йому вдається аж зовсім ясно і чітко викласти предмети найпіднесеніші |
Клеро несподівано помер у віці 52 років в Парижі, 17 травня 1765.
Науковий внесок
Математика
У математичному аналізі Клеро ввів поняття криволінійного інтеграла (1743), повного диференціалу, а також загального і особливого рішення диференціальних рівнянь 1-го порядку (1736).
Не можна не відзначити також, що Клеро підготував блискучі підручники «Начала геометрії» і «Начала алгебри».
Астрономія і геодезія
Величезні заслуги Клеро в механіці і особливо в утвердженні системи Ньютона, яка навіть в середині XVIII століття все ще мала на континенті чимало противників.
Основні труднощі модель Ньютона зустрічала в теорії руху Місяця. Розбіжності («нерівності») між видимим рухом місячного апогею і обчислення за законом всесвітнього тяжіння виявлялися настільки значними, що багато вчених, навіть такі, як Ейлер, Даламбер і сам Клеро, висловлювали сумніви в точності цього закону. За пропозицією Ейлера Петербурзька академія наук оголосила в 1749 свій перший науковий конкурс на наступну тему:
Чи узгоджуються всі нерівності, які спостерігаються в русі Місяця, з теорією Ньютона? І яка справжня теорія всіх цих нерівностей, яка дозволила б точно визначити місце розташування Місяця для будь-якого часу? |
Саме в цей час Клеро знайшов дотепний спосіб наближеного розв'язку «задачі трьох тіл». У своїй теорії руху Місяця він уперше вирішив задачу про рух місячного перигею під впливом збурень з боку Сонця. Він уточнив свої колишні обчислення, і вони з високою точністю збіглися з останніми результатами спостережень. На підставі відгуків Ейлера книга Клеро «Теорія Місяця, виведена з єдиного начала притягання, обернено пропорційного квадрату відстані», була заслужено визнана гідною премії (1751).
Незабаром небесну механіку чекав новий тріумф. Вже Галлей зрозумів, що комети, які спостерігалися в 1607 і 1682 роках — це одна й та сама комета, що отримала ім'я Галлея. Наступна поява цієї комети очікувалася на початку 1758. Однак Клеро, вперше застосувавши чисельні методи інтегрування для обчислення з урахуванням впливу Юпітера й Сатурна, передбачив (восени 1758), що комета з'явиться пізніше і пройде перигелій у квітні 1759. Він помилився всього на 31 день, показавши згодом, що помилку прогнозу можна було зменшити до 19 днів. Успіх цього прогнозу справив велике враження на сучасників. Ці роботи Клеро були знов відзначені премією Петербурзької АН (1762).
Клеро довів ряд фундаментальних для вищої геодезії теорем. Крім згаданої особистої участі в градусному вимірі в Лапландії (1736—1787), Клеро визначив співвідношення між силою тяжіння і стисненням Землі, відомого під назвою «теореми Клеро» і дав можливість визначати стиснення Землі незалежно від градусних вимірювань, зі спостережень над хитанням маятника в різних місцях земної поверхні. Тим самим були закладені основи нового напряму науки — гравіметрії.
У механіці він створив динамічну теорію відносного руху.
Клеро також далеко розвинув слідом за Ньютоном і Маклореном теорію фігур рівноваги рідкої маси. У книзі «Теорія фігури Землі, заснована на початках гідростатики» (1743) Клеро детально розглянув умови рівноваги рідких мас, що оберталися, і питання про відповідні конфігурації планет.
Головні твори Клеро
- «Théorie de la figure de la Terre» (Теорія форми Землі)
- «Théorie de la Lune» (Теорія руху Місяця)
- «Tables de la Lune»
- «Théorie du mouvement des comètes» (Теорія руху комет)
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- http://classes.bnf.fr/pdf/Chatelet.pdf
- https://collections.royalsociety.org/Dserve.exe?dsqIni=Dserve.ini&dsqApp=Archive&dsqDb=Persons&dsqSearch=Code==%27NA8170%27&dsqCmd=Show.tcl
- https://www.academie-sciences.fr/fr/Notes-biographiques/vie-alexis-clairaut.html
- https://www.bbaw.de/die-akademie/akademie-historische-aspekte/mitglieder-historisch/historisches-mitglied-alexis-claude-clairaut-471
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksi Klod Klero fr Alexis Claude Clairaut abo Clairault 7 travnya 1713 Parizh 17 travnya 1765 tam samo francuzkij matematik geometr astronom i geodezist chlen Parizkoyi Akademiyi 1731 inozemnij pochesnij chlen Peterburzkoyi Akademiyi Nauk 1754 Aleksi Klod KleroAlexis Claude Clairaut Parizh 17 travnya 1765Im ya pri narodzhenni fr Alexis Claude ClairaultNarodivsya 7 travnya 1713 1713 05 07 ParizhPomer 17 travnya 1765 1765 05 17 52 roki ParizhMisce prozhivannya Parizh FranciyaKrayina FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist astronom matematik mehanik fizikGaluz matematika astronomiya geodeziyaZaklad Parizka akademiya naukNaukovij kerivnik P yer Luyi de MopertyuyiVidomi uchni d d 1 Emili dyu Shatle 2 Aspiranti doktoranti dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo 3 Francuzka akademiya nauk 4 Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk 5 Vidomij zavdyaki viznachennya formi Zemli i ruhu nebesnih tilNagorodi premiyi Peterburzkoyi AN 1751 1762 Aleksi Klod Klero u VikishovishiZhittyepisKlero narodivsya v sim yi parizkogo vikladacha matematiki Vzhe u vici dvanadcyati rokiv vin vraziv parizkih akademikiv svoyeyu robotoyu pro deyaki krivi chetvertogo poryadku i voni vlashtuvali Klero cilij ispit shob perekonatisya v jogo avtorstvi Ispit Klero vitrimav U 1729 16 richnij Klero predstaviv tij zhe akademiyi novij traktat Doslidzhennya pro krivi dvoyakoyi krivini tobto prostorovih krivih Cya kniga zapochatkuvala odrazu tri geometrichni disciplini analitichnu geometriyu v prostori Dekart zajmavsya ploskimi krivimi diferencialnu geometriyu ta narisnu geometriyu Shefstvo nad yunim daruvannyam vzyav P yer Luyi de Mopertyuyi yakij vidviz Klero v Bazel sluhati lekciyi Joganna Bernulli Pislya povernennya 1731 visimnadcyatirichnij Klero buv obranij chlenom ad yunktom Parizkoyi akademiyi bezprecedentnij vipadok v istoriyi Akademiyi U 25 rokiv stav yiyi dijsnim chlenom U ci roki Akademiya virishila poklasti kraj trivalim superechkam pro te chi splyushena nasha planeta yak dovodiv Isaak Nyuton abo navpaki vityagnuta bilya polyusiv na zrazok limona yak ce vihodilo z robit Zhana Pikara i Dzhovanni Domeniko Kassini Dlya provedennya vimiryuvan dovzhini gradusa meridiana buli organizovani ekspediciyi 1735 1737 roki v Peru i Laplandiyu Klero vzyav uchast u laplandskij ekspediciyi 1736 razom z Mopertyuyi Vimiryuvannya pidtverdili tochku zoru Nyutona Zemlya stisnuta v polyusiv koeficiyent stisnennya za suchasnimi danimi dorivnyuye 1 298 25 Nyuton peredbachiv 1 230 V 1741 bula organizovana she odna ekspediciya z tiyeyu zh metoyu i tezh za uchasti Klero Pislya povernennya Klero napisav klasichnu monografiyu Teoriya figuri Zemli vityagnutoyi z principiv Paskalya 1743 Ejler pisav pro cyu robotu Kniga Klero ye tvir nezrivnyannij yak shodo glibokih i skladnih pitan yaki v nij rozglyadayutsya tak i shodo togo zruchnogo i legkogo sposobu za dopomogoyu yakogo jomu vdayetsya azh zovsim yasno i chitko viklasti predmeti najpidnesenishi Klero nespodivano pomer u vici 52 rokiv v Parizhi 17 travnya 1765 Naukovij vnesokMatematika U matematichnomu analizi Klero vviv ponyattya krivolinijnogo integrala 1743 povnogo diferencialu a takozh zagalnogo i osoblivogo rishennya diferencialnih rivnyan 1 go poryadku 1736 Ne mozhna ne vidznachiti takozh sho Klero pidgotuvav bliskuchi pidruchniki Nachala geometriyi i Nachala algebri Astronomiya i geodeziya Velichezni zaslugi Klero v mehanici i osoblivo v utverdzhenni sistemi Nyutona yaka navit v seredini XVIII stolittya vse she mala na kontinenti chimalo protivnikiv Osnovni trudnoshi model Nyutona zustrichala v teoriyi ruhu Misyacya Rozbizhnosti nerivnosti mizh vidimim ruhom misyachnogo apogeyu i obchislennya za zakonom vsesvitnogo tyazhinnya viyavlyalisya nastilki znachnimi sho bagato vchenih navit taki yak Ejler Dalamber i sam Klero vislovlyuvali sumnivi v tochnosti cogo zakonu Za propoziciyeyu Ejlera Peterburzka akademiya nauk ogolosila v 1749 svij pershij naukovij konkurs na nastupnu temu Chi uzgodzhuyutsya vsi nerivnosti yaki sposterigayutsya v rusi Misyacya z teoriyeyu Nyutona I yaka spravzhnya teoriya vsih cih nerivnostej yaka dozvolila b tochno viznachiti misce roztashuvannya Misyacya dlya bud yakogo chasu Same v cej chas Klero znajshov dotepnij sposib nablizhenogo rozv yazku zadachi troh til U svoyij teoriyi ruhu Misyacya vin upershe virishiv zadachu pro ruh misyachnogo perigeyu pid vplivom zburen z boku Soncya Vin utochniv svoyi kolishni obchislennya i voni z visokoyu tochnistyu zbiglisya z ostannimi rezultatami sposterezhen Na pidstavi vidgukiv Ejlera kniga Klero Teoriya Misyacya vivedena z yedinogo nachala prityagannya oberneno proporcijnogo kvadratu vidstani bula zasluzheno viznana gidnoyu premiyi 1751 Nezabarom nebesnu mehaniku chekav novij triumf Vzhe Gallej zrozumiv sho kometi yaki sposterigalisya v 1607 i 1682 rokah ce odna j ta sama kometa sho otrimala im ya Galleya Nastupna poyava ciyeyi kometi ochikuvalasya na pochatku 1758 Odnak Klero vpershe zastosuvavshi chiselni metodi integruvannya dlya obchislennya z urahuvannyam vplivu Yupitera j Saturna peredbachiv voseni 1758 sho kometa z yavitsya piznishe i projde perigelij u kvitni 1759 Vin pomilivsya vsogo na 31 den pokazavshi zgodom sho pomilku prognozu mozhna bulo zmenshiti do 19 dniv Uspih cogo prognozu spraviv velike vrazhennya na suchasnikiv Ci roboti Klero buli znov vidznacheni premiyeyu Peterburzkoyi AN 1762 Klero doviv ryad fundamentalnih dlya vishoyi geodeziyi teorem Krim zgadanoyi osobistoyi uchasti v gradusnomu vimiri v Laplandiyi 1736 1787 Klero viznachiv spivvidnoshennya mizh siloyu tyazhinnya i stisnennyam Zemli vidomogo pid nazvoyu teoremi Klero i dav mozhlivist viznachati stisnennya Zemli nezalezhno vid gradusnih vimiryuvan zi sposterezhen nad hitannyam mayatnika v riznih miscyah zemnoyi poverhni Tim samim buli zakladeni osnovi novogo napryamu nauki gravimetriyi U mehanici vin stvoriv dinamichnu teoriyu vidnosnogo ruhu Klero takozh daleko rozvinuv slidom za Nyutonom i Maklorenom teoriyu figur rivnovagi ridkoyi masi U knizi Teoriya figuri Zemli zasnovana na pochatkah gidrostatiki 1743 Klero detalno rozglyanuv umovi rivnovagi ridkih mas sho obertalisya i pitannya pro vidpovidni konfiguraciyi planet Golovni tvori Klero Theorie de la figure de la Terre Teoriya formi Zemli Theorie de la Lune Teoriya ruhu Misyacya Tables de la Lune Theorie du mouvement des cometes Teoriya ruhu komet Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 http classes bnf fr pdf Chatelet pdf https collections royalsociety org Dserve exe dsqIni Dserve ini amp dsqApp Archive amp dsqDb Persons amp dsqSearch Code 27NA8170 27 amp dsqCmd Show tcl https www academie sciences fr fr Notes biographiques vie alexis clairaut html https www bbaw de die akademie akademie historische aspekte mitglieder historisch historisches mitglied alexis claude clairaut 471