Австрійці в Хорватії (нім. Österreicher in Kroatien, хорв. Austrijanci u Hrvatskoj) — офіційно визнана меншина в Республіці Хорватія, яка таким чином посідає постійне місце в хорватському парламенті.
Австрійці в Хорватії Austrijanci u Hrvatskoj | |
---|---|
Кількість | 297 |
Близькі до | німці |
Мова | хорватська, німецька |
Релігія | римо-католицизм |
Історія
Австрійці вперше почали селитися в Хорватії як військовослужбовці після того, як хорватська знать, зібравшись у Цетині в 1527 році, обрала Фердинанда I своїм королем, за що Габсбурги обіцяли боронити Хорватію від османського вторгнення. Це привело до створення у межах хорватської території т. зв. Військового порубіжжя (хорв. Vojna Krajina, нім. Militaergrenze), яким керуватимуть безпосередньо з військового штабу у Відні. Своєю чергою це спричинило наплив австрійських та інших поселенців і військової еліти на територію Військового порубіжжя. 1815 року Габсбурги внаслідок падіння Венеції остаточно закріпили за собою Далмацію та Істрію. Згодом австрійська еліта почала з'їжджатися на Адріатику на відпочинок та для прийняття сонячних ванн. Такі містечка, як Опатія, зажили слави оздоровчих курортів і їх населяли здебільшого австрійські сезонні туристи.
Географічне представлення
Згідно з переписом 2011 року, вважають себе австрійцями 297 осіб, причому найбільша група (35 % етнічних австрійців Хорватії) проживає в Загребі.
Округ | К-сть австрійців | Відсоток хорв. австрійців |
---|---|---|
Місто Загреб | 104 | 35,0 % |
Примор'я-Гірський котар | 36 | 12,1 % |
Істрія | 32 | 10,8 % |
Осієк-Бараня | 23 | 7,7 % |
Спліт-Далмація | 21 | 7,1 % |
Задарський | 15 | 5,0 % |
Вараждинський | 12 | 4,0 % |
Загребський | 11 | 3,7 % |
Меджимур'я | 10 | 3,4 % |
Культура
В Осієку при Міській та університетській бібліотеці працює Австрійська читальня — Центральна бібліотека австрійців у Хорватії.
Видатні постаті
- Гордон Шильденфельд — хорватський футболіст
Див. також
Примітки
- Stanovništvo prema narodnosti, popisi 1971. - 2011 (хорватською) . Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2012. [Архівовано 2019-12-16 у Wayback Machine.]
- R. W. SETON -WATSON:The southern Slav question and the Habsburg Monarchy page 18
- Milan Kruhek: Cetin, grad izbornog sabora Kraljevine Hrvatske 1527, Karlovačka Županija, 1997, Karlovac
- Charles W. Ingrao:The Habsburg monarchy, 1618–1815 page 15. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- Croatia Census 2011. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 11 листопада 2021.
- Міністерство культури Республіки Хорватія [Архівовано 22 вересня 2015 у Wayback Machine.]: центральні бібліотеки національних меншин (хор.)
Посилання
- Сайт Мінкульту Хорватії [Архівовано 22 вересня 2015 у Wayback Machine.] (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstrijci v Horvatiyi nim Osterreicher in Kroatien horv Austrijanci u Hrvatskoj oficijno viznana menshina v Respublici Horvatiya yaka takim chinom posidaye postijne misce v horvatskomu parlamenti Avstrijci v Horvatiyi Austrijanci u HrvatskojKilkist297 1 Blizki donimciMovahorvatska nimeckaReligiyarimo katolicizm Zmist 1 Istoriya 2 Geografichne predstavlennya 3 Kultura 4 Vidatni postati 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriyared nbsp Avstrijska imperiya 1850 roku Avstrijci vpershe pochali selitisya v Horvatiyi yak vijskovosluzhbovci pislya togo yak horvatska znat zibravshis u Cetini v 1527 roci obrala Ferdinanda I svoyim korolem 2 za sho Gabsburgi obicyali boroniti Horvatiyu vid osmanskogo vtorgnennya 3 Ce privelo do stvorennya u mezhah horvatskoyi teritoriyi t zv Vijskovogo porubizhzhya horv Vojna Krajina nim Militaergrenze yakim keruvatimut bezposeredno z vijskovogo shtabu u Vidni 4 Svoyeyu chergoyu ce sprichinilo napliv avstrijskih ta inshih poselenciv i vijskovoyi eliti na teritoriyu Vijskovogo porubizhzhya 1815 roku Gabsburgi vnaslidok padinnya Veneciyi ostatochno zakripili za soboyu Dalmaciyu ta Istriyu Zgodom avstrijska elita pochala z yizhdzhatisya na Adriatiku na vidpochinok ta dlya prijnyattya sonyachnih vann Taki mistechka yak Opatiya zazhili slavi ozdorovchih kurortiv i yih naselyali zdebilshogo avstrijski sezonni turisti Geografichne predstavlennyared Zgidno z perepisom 2011 roku vvazhayut sebe avstrijcyami 297 osib prichomu najbilsha grupa 35 etnichnih avstrijciv Horvatiyi prozhivaye v Zagrebi 5 Okrug K st avstrijciv Vidsotok horv avstrijciv Misto Zagreb 104 35 0 Primor ya Girskij kotar 36 12 1 Istriya 32 10 8 Osiyek Baranya 23 7 7 Split Dalmaciya 21 7 1 Zadarskij 15 5 0 Varazhdinskij 12 4 0 Zagrebskij 11 3 7 Medzhimur ya 10 3 4 Kulturared V Osiyeku pri Miskij ta universitetskij biblioteci pracyuye Avstrijska chitalnya Centralna biblioteka avstrijciv u Horvatiyi 6 Vidatni postatired Gordon Shildenfeld horvatskij futbolistDiv takozhred Horvatsko avstrijski vidnosini Primitkired Stanovnistvo prema narodnosti popisi 1971 2011 horvatskoyu Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 21 grudnya 2012 Arhivovano 2019 12 16 u Wayback Machine R W SETON WATSON The southern Slav question and the Habsburg Monarchy page 18 Milan Kruhek Cetin grad izbornog sabora Kraljevine Hrvatske 1527 Karlovacka Zupanija 1997 Karlovac Charles W Ingrao The Habsburg monarchy 1618 1815 page 15 Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 Croatia Census 2011 Arhiv originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 11 listopada 2021 Ministerstvo kulturi Respubliki Horvatiya Arhivovano 22 veresnya 2015 u Wayback Machine centralni biblioteki nacionalnih menshin hor Posilannyared Sajt Minkultu Horvatiyi Arhivovano 22 veresnya 2015 u Wayback Machine hor Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avstrijci v Horvatiyi amp oldid 44057792