Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хорватсько-австрійські відносини (хорв. Hhrvatsko-austrijski odnosi, нім. Kroatisch-österreichische Beziehungen) — історичні і поточні двосторонні відносини між Хорватією та Австрією.
| Хорватсько-австрійські відносини | |
|---|---|
| |
 Хорватія |  Австрія |
Дипломатичні відносини між двома державами встановлено 15 січня 1992 в день міжнародного визнання незалежної Хорватії.
Хорватія має посольство у Відні та почесні консульства в Граці, Лінці, Санкт-Пельтені та Зальцбурзі. Австрія ж має посольство у Загребі, генеральне консульство в Рієці, консульство в Спліті, а також Офіс координатора співробітництва в галузі освіти, Австрійський культурний форум, Офіс зовнішньої торгівлі, Офіс аташе з питань сільського господарства і навколишнього середовища та Офіс взаємодії поліції в Загребі.
Хорвати і австрійці майже 400 років жили в одній і тій самій державі: спочатку в Габсбурзькій монархії (1527—1804), потім в Австрійській імперії (1804—1867) та Австро-Угорській імперії (1867—1918), де від компромісу 1867 року до падіння 1918 року під владою Австрії перебували хорватські області Істрія і Далмація.
В Австрії проживає близько 120 000 хорватів, із яких 56 785 мають хорватське громадянство. Найбільш упізнаваною групою австрійських хорватів є градищанські хорвати, які живуть в австрійській землі Бургенланд. 297 австрійців Хорватії офіційно визнані Конституцією Хорватії меншиною і тому мають своє постійне місце в хорватському парламенті.
Обидві країни є повноправними членами Європейського Союзу.
Порівняльні дані країн
 Австрія |  Хорватія | |
|---|---|---|
| Населення | 8.902.600 | 4.154.200 |
| Площа | 83.879 км2 | 56.594 км2 |
| Густота населення | 106/км2 | 75,8/км2 |
| Столиця | Відень | Загреб |
| Найбільше місто | Відень — 1.888.776 (агломерація 2.600.000) | Загреб — 688.163 (агломерація 1.113.111) |
| Устрій | федеративна парламентська республіка | унітарна парламентська республіка |
| Поточний керівник | президент Александер ван дер Беллен канцлер Александер Шалленберг | президент Зоран Міланович прем'єр-міністр Андрей Пленкович |
| Офіційна мова | німецька | хорватська |
Історія
Після смерті короля Людовика II при Могачі в Угорському королівстві сталася монархічна криза. Хорватський парламент, засідаючи 1527 року в обрав Фердинанда I з династії Габсбургів новим правителем Хорватії за умови, що він оборонить Хорватію від Османської імперії під час , поважаючи її політичні права, хоча той пізніше не дотримав цієї обіцянки.
Більшість нового і новітнього часу австро-хорватські відносини були тісними. Кілька героїв хорватської історії та культури були австрійського походження, і ця країна була в 1990-х роках однією з головних прибічниць визнання Хорватії після проголошення нею незалежності.
Австрія вплинула також на розвиток освіти в Хорватії. Перші гімназії в Загребі (1607), Рієці (1627) і Вараждині (1636) заснували єзуїти з Відня.
Багато знаменитих хорватів, як-от Янко Драшкович, , Людевіт Гай, Станко Враз, Ватрослав Лисинський, Благоє Берса, , Яков Готовац, Іван Зайц та Іван Мештрович здобули вищу освіту в університетах Відня і Граца.
Економічні відносини та туризм
У Хорватії є понад 700 австрійських фірм.
Австрія також найбільший зарубіжний інвестор у Хорватії з понад 7 мільярдами євро, вкладених за період із 1993 по 2014 рік. Співпраця між австрійськими та хорватськими підприємцями найчастіше відбувається у сфері металу, електротехнічної промисловості, деревообробної, текстильної і промисловості та харчової галузі у вигляді виробництва здорової їжі.
Хорватія та Австрія є засновниками і членами Робочої групи Альпи-Адріатика. Цілями цієї організації є взаємне спілкування, обговорення і координація точок інтересів держав-членів, розвиток співробітництва та обмінів в Альпійсько-Адріатичному регіоні, зміцнення центральноєвропейської культурної ідентичності та участь у процесах європейського співробітництва та інтеграції. Основні напрями співпраці — спорт, туризм, охорона довкілля, єднання міст, збереження культурно-рекреаційних просторів, культура і наука та європейська інтеграція.
Австрійська знать почала відвідувати хорватське узбережжя в 1880-х роках. Серед австрійської імператорської родини та знаті стало модно їздити в Опатію. Незабаром було збудовано багато розкішних готелів і вілл. Перший люксовий готель — «Quarnero» (нині «Гранд-готель Кварнер») споруджено 1884 року за планами віденського архітектора Франца Вільгельма. Готель «Kronprinzessin Stephanie» було відкрито 1885 року. На відкритті були присутні наслідна принцеса Стефанія, на честь якої названо готель, та її чоловік наслідний принц Рудольф. У 1887 році Генріх фон Літтроу заснував в Опатії яхт-клуб «Union Yacht Club Quarnero», який був першим вітрильним клубом на Адріатиці. 1889 року австрійський уряд офіційно оголосив Опатію першим кліматичним морським курортом на Адріатиці. І сьогодні австрійці є одними з найчастіших відвідувачів хорватського узбережжя, а хорвати — частими відвідувачами австрійських гірськолижних курортів. 2018 року 1,37 млн австрійських туристів відвідали Хорватію. На них припало 7,065 млн діб проживання, тим самим вони за загальною чисельністю ночівель серед іноземних постояльців поступаються тільки німецьким і словенським туристам.
Хорватські (культурні) організації в Австрії
Нині в Австрії існує значна кількість хорватських установ. Ось деякі з них:
- Хорватський культурний центр
- Бургенландський хорватський центр
- Науковий інститут бургенландських хорватів
- Хорватська культурна асоціація в Бургенланді
- Хорватсько-бургенландське культурне об'єднання
- Хорватська асоціація преси Айзенштадта — видає тижневик «Хорватська газета» (хорв. Hrvatske novine), щорічний календар, а також книжки градищансько-хорватською мовою
- Хорватська література
- Хорватський культурно-документаційний центр друкує підручники для потреб хорватських двомовних шкіл у Бургенланді
- Хорватське культурне товариство — видає газету «Хорватський часопис» (хорв. Hrvatsko glasilo)
Бургенландські хорвати мають усілякі власні газети, радіо, новинні портали (як kroativ.at) та телепрограми в рамках ORF.
Хорватська католицька місія у Відні — це також дуже активна релігійна культурна організація.
Матиця хорватська має відділення у Відні.
Освіта хорватів в Австрії
У деяких австрійських школах проводяться уроки хорватської мови. У Гросварасдорфі є двомовна початкова школа. Викладання хорватської ведеться в трьох гімназіях в Оберпуллендорфі та Айзенштадті. У Відні та Бургенланді є кілька дитсадків, у яких маленькі дітки можуть вивчати або вдосконалювати хорватську.
Інше
Міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц першою після свого призначення на цю посаду відвідав Хорватію. 20 грудня 2013 року він зустрівся в Загребі з міністром закордонних і європейських справ Хорватії Весною Пусич.
Ще 1955 року в Загребі було засновано «Австрійський культурний форум» — організацію, що пропагує в Хорватії та німецьку мову.
Дипломатія
|
|
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 26 березня 2016.
- Čepulo, Dalibor, Croatian legal history in the European Context from Middle Ages to Contemporary Period: Pravni fakultet u Zagrebu, 2012.
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 9 листопада 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Hrvatska gospodarska komora. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 26 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- . Slobodna Dalmacija. 2 жовтня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 березня 2016.
- . Večernji.hr. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- (PDF) (хор.). Міністерство туризму Хорватії. 2019. Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- Toni Mastelić. . Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- . matica.hr (хор.). Matica hrvatska. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 вересня 2020.
- . Hrvatska radiotelevizija. 20 грудня 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- . Austrijski kulturni forum Zagreb. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 26 березня 2016.
Посилання
- Austrian Ministry of Foreign Affairs: list of bilateral treaties with Croatia (in German only) [ 20 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Хорватське посольство у Відні [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (хор.) (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horvatsko avstrijski vidnosini horv Hhrvatsko austrijski odnosi nim Kroatisch osterreichische Beziehungen istorichni i potochni dvostoronni vidnosini mizh Horvatiyeyu ta Avstriyeyu Horvatsko avstrijski vidnosini Horvatiya Avstriya Zustrich ministra zakordonnih sprav Horvatiyi Gordana Grlicha Radmana zi svoyim avstrijskim kolegoyu Aleksanderom Shallenbergom u Vidni 13 veresnya 2019 Diplomatichni vidnosini mizh dvoma derzhavami vstanovleno 15 sichnya 1992 v den mizhnarodnogo viznannya nezalezhnoyi Horvatiyi Horvatiya maye posolstvo u Vidni ta pochesni konsulstva v Graci Linci Sankt Pelteni ta Zalcburzi Avstriya zh maye posolstvo u Zagrebi generalne konsulstvo v Riyeci konsulstvo v Spliti a takozh Ofis koordinatora spivrobitnictva v galuzi osviti Avstrijskij kulturnij forum Ofis zovnishnoyi torgivli Ofis atashe z pitan silskogo gospodarstva i navkolishnogo seredovisha ta Ofis vzayemodiyi policiyi v Zagrebi Horvati i avstrijci majzhe 400 rokiv zhili v odnij i tij samij derzhavi spochatku v Gabsburzkij monarhiyi 1527 1804 potim v Avstrijskij imperiyi 1804 1867 ta Avstro Ugorskij imperiyi 1867 1918 de vid kompromisu 1867 roku do padinnya 1918 roku pid vladoyu Avstriyi perebuvali horvatski oblasti Istriya i Dalmaciya V Avstriyi prozhivaye blizko 120 000 horvativ iz yakih 56 785 mayut horvatske gromadyanstvo Najbilsh upiznavanoyu grupoyu avstrijskih horvativ ye gradishanski horvati yaki zhivut v avstrijskij zemli Burgenland 297 avstrijciv Horvatiyi oficijno viznani Konstituciyeyu Horvatiyi menshinoyu i tomu mayut svoye postijne misce v horvatskomu parlamenti Obidvi krayini ye povnopravnimi chlenami Yevropejskogo Soyuzu Porivnyalni dani krayin Avstriya Horvatiya Naselennya 8 902 600 4 154 200 Plosha 83 879 km2 56 594 km2 Gustota naselennya 106 km2 75 8 km2 Stolicya Viden Zagreb Najbilshe misto Viden 1 888 776 aglomeraciya 2 600 000 Zagreb 688 163 aglomeraciya 1 113 111 Ustrij federativna parlamentska respublika unitarna parlamentska respublika Potochnij kerivnik prezident Aleksander van der Bellen kancler Aleksander Shallenberg prezident Zoran Milanovich prem yer ministr Andrej Plenkovich Oficijna mova nimecka horvatskaIstoriyaHorvatska znat na viborah u Cetini 1527 roku obrala Ferdinanda I z domu Gabsburgiv korolem Horvatiyi Pislya smerti korolya Lyudovika II pri Mogachi v Ugorskomu korolivstvi stalasya monarhichna kriza Horvatskij parlament zasidayuchi 1527 roku v obrav Ferdinanda I z dinastiyi Gabsburgiv novim pravitelem Horvatiyi za umovi sho vin oboronit Horvatiyu vid Osmanskoyi imperiyi pid chas povazhayuchi yiyi politichni prava hocha toj piznishe ne dotrimav ciyeyi obicyanki Bilshist novogo i novitnogo chasu avstro horvatski vidnosini buli tisnimi Kilka geroyiv horvatskoyi istoriyi ta kulturi buli avstrijskogo pohodzhennya i cya krayina bula v 1990 h rokah odniyeyu z golovnih pribichnic viznannya Horvatiyi pislya progoloshennya neyu nezalezhnosti Avstriya vplinula takozh na rozvitok osviti v Horvatiyi Pershi gimnaziyi v Zagrebi 1607 Riyeci 1627 i Varazhdini 1636 zasnuvali yezuyiti z Vidnya Bagato znamenitih horvativ yak ot Yanko Drashkovich Lyudevit Gaj Stanko Vraz Vatroslav Lisinskij Blagoye Bersa Yakov Gotovac Ivan Zajc ta Ivan Meshtrovich zdobuli vishu osvitu v universitetah Vidnya i Graca Ekonomichni vidnosini ta turizmU Horvatiyi ye ponad 700 avstrijskih firm Avstriya takozh najbilshij zarubizhnij investor u Horvatiyi z ponad 7 milyardami yevro vkladenih za period iz 1993 po 2014 rik Spivpracya mizh avstrijskimi ta horvatskimi pidpriyemcyami najchastishe vidbuvayetsya u sferi metalu elektrotehnichnoyi promislovosti derevoobrobnoyi tekstilnoyi i promislovosti ta harchovoyi galuzi u viglyadi virobnictva zdorovoyi yizhi Horvatiya ta Avstriya ye zasnovnikami i chlenami Robochoyi grupi Alpi Adriatika Cilyami ciyeyi organizaciyi ye vzayemne spilkuvannya obgovorennya i koordinaciya tochok interesiv derzhav chleniv rozvitok spivrobitnictva ta obminiv v Alpijsko Adriatichnomu regioni zmicnennya centralnoyevropejskoyi kulturnoyi identichnosti ta uchast u procesah yevropejskogo spivrobitnictva ta integraciyi Osnovni napryami spivpraci sport turizm ohorona dovkillya yednannya mist zberezhennya kulturno rekreacijnih prostoriv kultura i nauka ta yevropejska integraciya Avstrijska znat pochala vidviduvati horvatske uzberezhzhya v 1880 h rokah Sered avstrijskoyi imperatorskoyi rodini ta znati stalo modno yizditi v Opatiyu Nezabarom bulo zbudovano bagato rozkishnih goteliv i vill Pershij lyuksovij gotel Quarnero nini Grand gotel Kvarner sporudzheno 1884 roku za planami videnskogo arhitektora Franca Vilgelma Gotel Kronprinzessin Stephanie bulo vidkrito 1885 roku Na vidkritti buli prisutni naslidna princesa Stefaniya na chest yakoyi nazvano gotel ta yiyi cholovik naslidnij princ Rudolf U 1887 roci Genrih fon Littrou zasnuvav v Opatiyi yaht klub Union Yacht Club Quarnero yakij buv pershim vitrilnim klubom na Adriatici 1889 roku avstrijskij uryad oficijno ogolosiv Opatiyu pershim klimatichnim morskim kurortom na Adriatici I sogodni avstrijci ye odnimi z najchastishih vidviduvachiv horvatskogo uzberezhzhya a horvati chastimi vidviduvachami avstrijskih girskolizhnih kurortiv 2018 roku 1 37 mln avstrijskih turistiv vidvidali Horvatiyu Na nih pripalo 7 065 mln dib prozhivannya tim samim voni za zagalnoyu chiselnistyu nochivel sered inozemnih postoyalciv postupayutsya tilki nimeckim i slovenskim turistam Horvatski kulturni organizaciyi v AvstriyiHorvatske posolstvo u Vidni Nini v Avstriyi isnuye znachna kilkist horvatskih ustanov Os deyaki z nih Horvatskij kulturnij centr Burgenlandskij horvatskij centr Naukovij institut burgenlandskih horvativ Horvatska kulturna asociaciya v Burgenlandi Horvatsko burgenlandske kulturne ob yednannya Horvatska asociaciya presi Ajzenshtadta vidaye tizhnevik Horvatska gazeta horv Hrvatske novine shorichnij kalendar a takozh knizhki gradishansko horvatskoyu movoyu Horvatska literatura Horvatskij kulturno dokumentacijnij centr drukuye pidruchniki dlya potreb horvatskih dvomovnih shkil u Burgenlandi Horvatske kulturne tovaristvo vidaye gazetu Horvatskij chasopis horv Hrvatsko glasilo Burgenlandski horvati mayut usilyaki vlasni gazeti radio novinni portali yak kroativ at ta teleprogrami v ramkah ORF Horvatska katolicka misiya u Vidni ce takozh duzhe aktivna religijna kulturna organizaciya Maticya horvatska maye viddilennya u Vidni Osvita horvativ v AvstriyiU deyakih avstrijskih shkolah provodyatsya uroki horvatskoyi movi U Grosvarasdorfi ye dvomovna pochatkova shkola Vikladannya horvatskoyi vedetsya v troh gimnaziyah v Oberpullendorfi ta Ajzenshtadti U Vidni ta Burgenlandi ye kilka ditsadkiv u yakih malenki ditki mozhut vivchati abo vdoskonalyuvati horvatsku InsheMinistr zakordonnih sprav Avstriyi Sebastyan Kurc pershoyu pislya svogo priznachennya na cyu posadu vidvidav Horvatiyu 20 grudnya 2013 roku vin zustrivsya v Zagrebi z ministrom zakordonnih i yevropejskih sprav Horvatiyi Vesnoyu Pusich She 1955 roku v Zagrebi bulo zasnovano Avstrijskij kulturnij forum organizaciyu sho propaguye v Horvatiyi ta nimecku movu DiplomatiyaRespublika Avstriya Zagreb posolstvo Respublika Horvatiya Viden posolstvo Div takozhMizhnarodni vidnosini Horvatiyi Mizhnarodni vidnosini Avstriyi Horvati v Avstriyi Avstrijci v HorvatiyiPrimitki Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 26 bereznya 2016 Cepulo Dalibor Croatian legal history in the European Context from Middle Ages to Contemporary Period Pravni fakultet u Zagrebu 2012 Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 Arhiv originalu za 5 lipnya 2015 Procitovano 9 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 listopada 2014 Procitovano 9 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Hrvatska gospodarska komora Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 Arhiv originalu za 5 lipnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2016 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 Slobodna Dalmacija 2 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2016 Vecernji hr Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 PDF hor Ministerstvo turizmu Horvatiyi 2019 Arhiv originalu PDF za 8 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2021 Toni Mastelic Arhiv originalu za 21 travnya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 matica hr hor Matica hrvatska Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 veresnya 2020 Hrvatska radiotelevizija 20 grudnya 2013 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 Austrijski kulturni forum Zagreb Arhiv originalu za 9 travnya 2018 Procitovano 26 bereznya 2016 PosilannyaAustrian Ministry of Foreign Affairs list of bilateral treaties with Croatia in German only 20 lyutogo 2012 u Wayback Machine Horvatske posolstvo u Vidni 29 listopada 2014 u Wayback Machine hor nim