Ісакі́вці — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Ісаківці | |
---|---|
Старий міст через Збруч у селі Ісаківці | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Жванецька сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1493 |
Населення | 64 |
Площа | 0,548 км² |
Густота населення | 116,79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32365 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°32′38″ пн. ш. 26°27′05″ сх. д. / 48.54389° пн. ш. 26.45139° сх. д.Координати: 48°32′38″ пн. ш. 26°27′05″ сх. д. / 48.54389° пн. ш. 26.45139° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32364, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Ластівці |
Карта | |
Ісаківці | |
Ісаківці | |
Мапа | |
Ісаківці у Вікісховищі |
Назва
Нинішня назва «Ісаківці» походить від особового імені Ісак, який, певно, був одним з перших поселенців.
Географія
Наддністрянське село Ісаківці розташоване в південно-західній частині України, на відстані 44 км від міста Борщів та 22 км від міста Кам'янець-Подільський, на березі де річка Збруч впадає в Дністер, на південному-заході району на межі між Хмельницькою, Тернопільською і Чернівецькою областями. Повз село проходить автошлях територіального значення Т 2002.
Поряд через річку знаходиться село Окопи, яке має численні історичні пам'ятки.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Ісаківці розташовані у «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше, південь області це один з найтепліших регіоні. Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління.
Історія
Село з'явилось на початку XV століття. Вперше зустрічається в офіційних джерелах 1448 року під назвою «Issakowcze».
Церква святого Михаїла відома з першої половини XVIII століття — дерев'яна, обмазана глиною, з низьким глухим куполом. В 1768 році пограбована турецькими військами, парафія була скасована до 1827 року.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. У селі проходив кордон до 1939 року по річці Збруч, так з 1 листопада 1926 по 1 листопада 1927 польські прикордонники затримали 9509 перебіжчиків із радянської сторони, люди тікали від радянських репресій, у зворотному напрямку, за той же період 745 осіб,
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид. Коли почався голод, усе більше людей намагалося втекти на правий берег річки Збруч. А там місцеві священники закликали селян збирати продукти для голодуючих з лівого берега.
4 квітня 1944 року радянські полки 101-го стрілецького корпусу вибили з Ісаківців німецькі війська. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
14 жовтня 2015 року на території Дністровсько-Подільської січі в селі Ісаківці відбулися святкування українського козацтва.
8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення становила 62 особи.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 64 особи.
Мова
У селі поширена південноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,75 % |
російська | 6,25 % |
Пам'ятний знак
Поряд зі селом через річку Збруч в Тернопільській області у 2002 році відновлено пам'ятний знак «Півень, що на три держави піяв». До 1914 року по Збруч пролягав кордон між Російською імперією й Австро-Угорщиною. Від 1921 року по річці Збруч пролягав кордон між СРСР і Польщею, а по річці Дністер — з Румунією. Сьогодні тут проходить межа між трьома областями: Тернопільською, Хмельницькою і Чернівецькою.
Відомі люди
В Ісаківцях народився український військовий і громадський діяч, майор Армії УНР Олексій Олександрович Козловський (1892—1971).
В Ісаківцях від жовтня 1925 року до березня 1930 року начальником застави 23-го Кам'янець-Подільського прикордонного загону Українського військового округу служив Віктор Бочков (1900—1981) — майбутній Прокурор Союзу РСР (у 1940—1943 роках). Тут минало дитинство його сина Бориса Бочкова (1924—1991) — майбутнього генерал-полковника авіації.
Влітку 1928 року в Ісаківцях побував український письменник Борис Антоненко-Давидович. Свої враження він передав у нарисі «Де когут піє на три держави», який увійшов до збірки «Землею українською» (1930).
1 вересня 1977 року український письменник Олесь Гончар разом із дружиною Валентиною Данилівнюю відвідав Ісаківці. Письменник занотував у щоденнику: «Потім були там, де Збруч впадає в Дністер, де півень співав на три держави».
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини
- В'їзд у село
- Етнокуточок
- Придорожнє кафе
- Автобусна зупинка
- Гирло річки Збруч біля села
- Де Збруч впадає в Дністер біля Ісаківців
- Збруч біля Ісаківців
- Силурійські відклади в Ісаківцях
- Старий міст через Збруч
Див. також
|
Примітки
- Ісаківці с.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isaki vci selo v Ukrayini u Zhvaneckij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo IsakivciStarij mist cherez Zbruch u seli IsakivciStarij mist cherez Zbruch u seli IsakivciKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Zhvanecka silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1493Naselennya 64Plosha 0 548 km Gustota naselennya 116 79 osib km Poshtovij indeks 32365Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 32 38 pn sh 26 27 05 sh d 48 54389 pn sh 26 45139 sh d 48 54389 26 45139 Koordinati 48 32 38 pn sh 26 27 05 sh d 48 54389 pn sh 26 45139 sh d 48 54389 26 45139Misceva vladaAdresa radi 32364 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s LastivciKartaIsakivciIsakivciMapa Isakivci u VikishovishiNazvaNinishnya nazva Isakivci pohodit vid osobovogo imeni Isak yakij pevno buv odnim z pershih poselenciv GeografiyaNaddnistryanske selo Isakivci roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini na vidstani 44 km vid mista Borshiv ta 22 km vid mista Kam yanec Podilskij na berezi de richka Zbruch vpadaye v Dnister na pivdennomu zahodi rajonu na mezhi mizh Hmelnickoyu Ternopilskoyu i Cherniveckoyu oblastyami Povz selo prohodit avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 2002 Poryad cherez richku znahoditsya selo Okopi yake maye chislenni istorichni pam yatki Klimat Dlya sela harakternij pomirno kontinentalnij klimat Isakivci roztashovani u teplomu Podilli tut vesna nastaye na 2 tizhni ranishe pivden oblasti ce odin z najteplishih regioni Ale diyalnist lyudini prizvodit do zmini klimatu ta globalnogo poteplinnya IstoriyaSelo z yavilos na pochatku XV stolittya Vpershe zustrichayetsya v oficijnih dzherelah 1448 roku pid nazvoyu Issakowcze Cerkva svyatogo Mihayila vidoma z pershoyi polovini XVIII stolittya derev yana obmazana glinoyu z nizkim gluhim kupolom V 1768 roci pograbovana tureckimi vijskami parafiya bula skasovana do 1827 roku Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami U seli prohodiv kordon do 1939 roku po richci Zbruch tak z 1 listopada 1926 po 1 lis topada 1927 polski prikordonniki zatrimali 9509 perebizhchikiv iz radyanskoyi storoni lyudi tikali vid radyanskih represij u zvorotnomu napryamku za toj zhe period 745 osib Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya selyani zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij genocid Koli pochavsya golod use bilshe lyudej namagalosya vtekti na pravij bereg richki Zbruch A tam miscevi svyashenniki zaklikali selyan zbirati produkti dlya goloduyuchih z livogo berega 4 kvitnya 1944 roku radyanski polki 101 go strileckogo korpusu vibili z Isakivciv nimecki vijska Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 14 zhovtnya 2015 roku na teritoriyi Dnistrovsko Podilskoyi sichi v seli Isakivci vidbulisya svyatkuvannya ukrayinskogo kozactva 8 veresnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Zhvaneckoyi silskoyi gromadi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya stanovila 62 osobi Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 64 osobi Mova U seli poshirena pivdennopodilska govirka sho vidnositsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 93 75 rosijska 6 25 Pam yatnij znakPoryad zi selom cherez richku Zbruch v Ternopilskij oblasti u 2002 roci vidnovleno pam yatnij znak Piven sho na tri derzhavi piyav Do 1914 roku po Zbruch prolyagav kordon mizh Rosijskoyu imperiyeyu j Avstro Ugorshinoyu Vid 1921 roku po richci Zbruch prolyagav kordon mizh SRSR i Polsheyu a po richci Dnister z Rumuniyeyu Sogodni tut prohodit mezha mizh troma oblastyami Ternopilskoyu Hmelnickoyu i Cherniveckoyu Vidomi lyudiV Isakivcyah narodivsya ukrayinskij vijskovij i gromadskij diyach major Armiyi UNR Oleksij Oleksandrovich Kozlovskij 1892 1971 V Isakivcyah vid zhovtnya 1925 roku do bereznya 1930 roku nachalnikom zastavi 23 go Kam yanec Podilskogo prikordonnogo zagonu Ukrayinskogo vijskovogo okrugu sluzhiv Viktor Bochkov 1900 1981 majbutnij Prokuror Soyuzu RSR u 1940 1943 rokah Tut minalo ditinstvo jogo sina Borisa Bochkova 1924 1991 majbutnogo general polkovnika aviaciyi Vlitku 1928 roku v Isakivcyah pobuvav ukrayinskij pismennik Boris Antonenko Davidovich Svoyi vrazhennya vin peredav u narisi De kogut piye na tri derzhavi yakij uvijshov do zbirki Zemleyu ukrayinskoyu 1930 1 veresnya 1977 roku ukrayinskij pismennik Oles Gonchar razom iz druzhinoyu Valentinoyu Danilivnyuyu vidvidav Isakivci Pismennik zanotuvav u shodenniku Potim buli tam de Zbruch vpadaye v Dnister de piven spivav na tri derzhavi Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri SvitliniV yizd u selo Etnokutochok Pridorozhnye kafe Avtobusna zupinka Girlo richki Zbruch bilya sela De Zbruch vpadaye v Dnister bilya Isakivciv Zbruch bilya Isakivciv Silurijski vidkladi v Isakivcyah Starij mist cherez ZbruchDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiIsakivci s a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya VVRU 2017 46 stor 11 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi