Єги́петський календа́р — календар, що найдовше використовувало людство, був у вжитку чотири тисячоліття у Стародавньому Єгипті.
За дослідженнями єгиптолога Д. Брістеда (англ. J. H. Breasted), найбільш ранню дату використання місячного єгипетського календаря слід відносити до року до н. е. Цей архаїчний календар довго зберігався паралельно з пізнішим сонячним і використовували його в релігійних цілях. Сонячний календар єгиптяни почали використовувати, можливо, з епохи правління династії гіксосів — роки до н. е.
Сіріус
Життя Єгипту було засноване на землеробстві в нижній течії Нілу і прив'язане до його сезонних циклів. Річний цикл розбивали на три періоди:
- повінь,
- сезон посіву,
- обміління (сезон збору врожаю).
Єгиптяни виявили, що за геліактичним сходом зірки Сіріус через декілька днів розпочинається щорічний розлив річки. Єгиптяни вважали, що розлив Нілу породжує саме поява Сіріуса на небі. Цікаво відзначити, що Сіріус, потрійна і яскрава зірка тропічного неба, у Стародавньому Єгипті мала два імені: Сотіс («промениста») і Анубіс («собача»). Остання назва перейшла згодом до стародавніх римлян, які називали її лат. Stella canicula або просто Canicula. Дні в серпні, коли з'являвся Сіріус, були найспекотнішими і тому в сенаті оголошували перерву — «канікули» (дослівно — собачі дні).
Створення першого календаря приписують архітектору Імхотепу, який спроектував східчату піраміду для фараона третьої династії Джосера. Приблизно через 2000 років його шанувати як покровителя архітектури і медицини.
Поділ року
Рік тривав 365 днів і складався з 12 місяців по 30 днів кожний. Місяці були згруповані по чотири, утворюючи сезони:
У кінці року були додаткові 5 днів — свята на честь дітей бога землі Геба і його дружини Нут: Осіріса, Гора, Сета, Ісіди і Нефтіди. За легендою, бог сонця — Ра розізлився на богиню неба — Нут, і зробив так, щоб вона не змогла народити ні в один з 360 днів у році. Тот, бог мудрості, запав на Нут і, щоб допомогти їй, запропонував богу-Місяцю зіграти в гру — Синод. Тот виграв 5 днів, у які Нут народила своїх 5 дітей. На їх честь відбувались святкування, театральні виступи, які були присвячені цій події. А в останній день фараон кидав папірус до Нілу з наказом про розлив.
Єгиптяни не додавали високосних днів, тому за період у 1460 років новий рік проходив всі сезони. Це так званий (або Великий рік Сотіса). Для єгиптян це виглядало ніби схід Сіріуса зміщувався за календарем на день кожні 4 роки. Повернення зірки до первинної дати відзначалося святом на честь Вічності.
Згідно з папірусом Еберса, згодом жерці видали указ «про необхідність перевести календар відповідно до справжнього». Цей указ приписував раз на 4 роки додавати по одному дню до року, що складався з 360 днів, а згодом було наказано додати ще 5 днів.
Канопський декрет
7 березня 238 року до н. е. елліністичний фараон Птолемей III Евергет спробував реформувати єгипетський календар. Про це свідчить (англ. The Canopus decree) — моноліт з білінгвістичним (двомовним) написом грецькою і єгипетською мовами про введення нового календаря. Щоб усунути постійне зрушення дат, Птолемей вперше ввів поняття високосного року. У високосний день наказувалось вшановувати богів-покровителів сімейства Птолемеїв. Проте це нововведення не прижилося. Тільки після перемоги Октавіана Августа над Антонієм і Клеопатрою і остаточного приєднання Єгипту до Риму (приблизно з 26 року до н. е.), почали запроваджувати новий календар, подібний до юліанського. Старий календар використовували паралельно ще протягом кількох століть.
Пізній єгипетський календар дуже схожий на юліанський за винятком того, що додатковий день припадає на 29 серпня за юліанським стилем (тобто на кінець єгипетського року). Початок року за єгипетським календарем — це перший день місяця тота, що відповідає 29 серпня. Тривалість року в обох календарних системах однакова — 365,25 діб.
Хронологія
Єгиптяни не мали постійного відліку ери. Вони вели рахунок років від часу вступу на престол чергового фараона. Але початок року за всіма цими ерами незмінно починався з 1 числа місяця тота (29 серпня) року, що передував вступу на престол нового фараона. Дні місяця і самі місяці позначалися номерами. Дата записувалася приблизно так: Рік 1, місяць 2 сезону розливу, день 5 правління фараона такого-то. Щоправда, проголошення імені фараона було заборонене.
Література
- (рос.) Демидов В. Е. Время, хранимое как драгоценность. — М.: Знание, 1977.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegi petskij kalenda r kalendar sho najdovshe vikoristovuvalo lyudstvo buv u vzhitku chotiri tisyacholittya u Starodavnomu Yegipti Za doslidzhennyami yegiptologa D Bristeda angl J H Breasted najbilsh rannyu datu vikoristannya misyachnogo yegipetskogo kalendarya slid vidnositi do roku do n e Cej arhayichnij kalendar dovgo zberigavsya paralelno z piznishim sonyachnim i vikoristovuvali jogo v religijnih cilyah Sonyachnij kalendar yegiptyani pochali vikoristovuvati mozhlivo z epohi pravlinnya dinastiyi giksosiv roki do n e SiriusZhittya Yegiptu bulo zasnovane na zemlerobstvi v nizhnij techiyi Nilu i priv yazane do jogo sezonnih cikliv Richnij cikl rozbivali na tri periodi povin sezon posivu obmilinnya sezon zboru vrozhayu Yegiptyani viyavili sho za geliaktichnim shodom zirki Sirius cherez dekilka dniv rozpochinayetsya shorichnij rozliv richki Yegiptyani vvazhali sho rozliv Nilu porodzhuye same poyava Siriusa na nebi Cikavo vidznachiti sho Sirius potrijna i yaskrava zirka tropichnogo neba u Starodavnomu Yegipti mala dva imeni Sotis promenista i Anubis sobacha Ostannya nazva perejshla zgodom do starodavnih rimlyan yaki nazivali yiyi lat Stella canicula abo prosto Canicula Dni v serpni koli z yavlyavsya Sirius buli najspekotnishimi i tomu v senati ogoloshuvali perervu kanikuli doslivno sobachi dni Stvorennya pershogo kalendarya pripisuyut arhitektoru Imhotepu yakij sproektuvav shidchatu piramidu dlya faraona tretoyi dinastiyi Dzhosera Priblizno cherez 2000 rokiv jogo shanuvati yak pokrovitelya arhitekturi i medicini Podil rokuRik trivav 365 dniv i skladavsya z 12 misyaciv po 30 dniv kozhnij Misyaci buli zgrupovani po chotiri utvoryuyuchi sezoni Ahet Misyaci i Peret Misyaci i Shemu Misyaci Pahons Paini Epi fi Mesore U kinci roku buli dodatkovi 5 dniv svyata na chest ditej boga zemli Geba i jogo druzhini Nut Osirisa Gora Seta Isidi i Neftidi Za legendoyu bog soncya Ra rozizlivsya na boginyu neba Nut i zrobiv tak shob vona ne zmogla naroditi ni v odin z 360 dniv u roci Tot bog mudrosti zapav na Nut i shob dopomogti yij zaproponuvav bogu Misyacyu zigrati v gru Sinod Tot vigrav 5 dniv u yaki Nut narodila svoyih 5 ditej Na yih chest vidbuvalis svyatkuvannya teatralni vistupi yaki buli prisvyacheni cij podiyi A v ostannij den faraon kidav papirus do Nilu z nakazom pro rozliv Yegiptyani ne dodavali visokosnih dniv tomu za period u 1460 rokiv novij rik prohodiv vsi sezoni Ce tak zvanij abo Velikij rik Sotisa Dlya yegiptyan ce viglyadalo nibi shid Siriusa zmishuvavsya za kalendarem na den kozhni 4 roki Povernennya zirki do pervinnoyi dati vidznachalosya svyatom na chest Vichnosti Zgidno z papirusom Ebersa zgodom zherci vidali ukaz pro neobhidnist perevesti kalendar vidpovidno do spravzhnogo Cej ukaz pripisuvav raz na 4 roki dodavati po odnomu dnyu do roku sho skladavsya z 360 dniv a zgodom bulo nakazano dodati she 5 dniv Kanopskij dekret7 bereznya 238 roku do n e ellinistichnij faraon Ptolemej III Everget sprobuvav reformuvati yegipetskij kalendar Pro ce svidchit angl The Canopus decree monolit z bilingvistichnim dvomovnim napisom greckoyu i yegipetskoyu movami pro vvedennya novogo kalendarya Shob usunuti postijne zrushennya dat Ptolemej vpershe vviv ponyattya visokosnogo roku U visokosnij den nakazuvalos vshanovuvati bogiv pokroviteliv simejstva Ptolemeyiv Prote ce novovvedennya ne prizhilosya Tilki pislya peremogi Oktaviana Avgusta nad Antoniyem i Kleopatroyu i ostatochnogo priyednannya Yegiptu do Rimu priblizno z 26 roku do n e pochali zaprovadzhuvati novij kalendar podibnij do yulianskogo Starij kalendar vikoristovuvali paralelno she protyagom kilkoh stolit Piznij yegipetskij kalendar duzhe shozhij na yulianskij za vinyatkom togo sho dodatkovij den pripadaye na 29 serpnya za yulianskim stilem tobto na kinec yegipetskogo roku Pochatok roku za yegipetskim kalendarem ce pershij den misyacya tota sho vidpovidaye 29 serpnya Trivalist roku v oboh kalendarnih sistemah odnakova 365 25 dib HronologiyaYegiptyani ne mali postijnogo vidliku eri Voni veli rahunok rokiv vid chasu vstupu na prestol chergovogo faraona Ale pochatok roku za vsima cimi erami nezminno pochinavsya z 1 chisla misyacya tota 29 serpnya roku sho pereduvav vstupu na prestol novogo faraona Dni misyacya i sami misyaci poznachalisya nomerami Data zapisuvalasya priblizno tak Rik 1 misyac 2 sezonu rozlivu den 5 pravlinnya faraona takogo to Shopravda progoloshennya imeni faraona bulo zaboronene Literatura ros Demidov V E Vremya hranimoe kak dragocennost M Znanie 1977