Етнолінгвісти́чні гру́пи євре́їв — сукупність окремих спільнот в етнічно єврейському населенні світу, що історично, під впливом географічного розташування та соціального сусідства виробили власні характерні культурні та мовленнєві особливості. Протягом століть у єврейській діаспорі склалися численні групи євреїв, що характеризуються культурними й мовними особливостями. Багато з них розмовляють або розмовляли особливими єврейськими діалектами й мовами.
Європа
- Ашкеназі івр. אשכנזים [ ашкеназім] саксонці) — нащадки євреїв середньовічної Німеччини, північної Італії та північній Франції, історично носії мови їдиш і власної літургійної традиції. На початку ХХ століття переважна більшість ашкеназі жила на території сучасних України, Білорусі, Молдови, країн Балтії за смугою осілості зокрема:
- Галицькі євреї
- Литваки
- Подільські євреї
- Бессарабські євреї
- Курляндці
- До ашкеназі належать також:
- Румунські євреї
- Польські євреї
- Євреї Оберландера
- Західні євреї
- (івр. רומים [ ромім] Рими) — частина єврейської громади Італії з відмінною від сефардської і ашкеназської літургійною традицією, говорять італійською мовою.
- (івр. כנענים [кнаанім] 1. ханаанці, жидовини — історична група євреїв, що жили в Київській Русі і говорили єврейсько-слов'янським діалектом.
- — історична група євреїв півдня Франції, користуються єврейським діалектом провансальської мови
- Романіоти (івр. רומניוטים [ романйотім] візантійці і греки) — частина євреїв Греції, відмінна від сефардського єврейського населення цієї країни.
- Сефарди (івр. ספרדים [ Сфарад] іспанці) — нащадки вигнаних з Іспанії і Португалії євреїв, історично носії сефардської мови і власної літургійної традиції
- Хутс (англ. Chuts) — група євреїв, які емігрували з Нідерландів до Англії в XIX столітті.
Кавказ
Крим
Африка, Передня і Середня Азія
Євреї, що походять з Північної Африки, Передньої і Середньої Азії, називаються загальним терміном «Мізрахі».
- Лахлухи (Курдистанські євреї)
- Арабомовні євреї (Яхуді) — говорили на різних діалектах єврейсько-арабської мови
- — зараз до 250 тисяч в Ізраїлі, не рахуючи їхніх нащадків, народжених в Ізраїлі, а загалом близько 500 тис. євреїв включно з сефардами. Близько 8 тисяч досі мешкають в Марокко (міста Касабланка, Фес, Марракеш); розмовляють на так званих єврейсько-марокканських варіантах декількох, в основному старомагрибських арабських діалектів, частина говорить берберською мовою.
- Алжирські євреї — після отримання Алжиром незалежності виїхали в основному до Франції, де практично всі говорять тільки французькою мовою. Деяка кількість алжирських євреїв переселилося до Ізраїлю. До 1870 року в Алжирі жило близько 140 тисяч євреїв (значна частина яких також була сефардами, а деякі говорили берберськими мовами, після 1962 р залишалося близько 10 тисяч, більшість яких покинула країну після 1990 року.
- — до 1948 в Тунісі було 105 тисяч євреїв, але у 1967 більшість виїхало до Франції або Ізраїлю. У 2004 році в Тунісі залишалося 1,5 тисячі євреїв, більшість на острові Джерба, де говорять мовою .
- — на початку століття у містах Триполі і Бенгазі було близько 21 тисячі євреїв, які потім всі виїхали до Італії, Ізраїлю та США.
- — Вихід з Єгипту біблійний переказ про поневолення євреїв в Стародавньому Єгипті, їх масовий вихід з Єгипту під проводом Мойсея. Істориками документвано що євреї проживають в Єгипті від грецьких часів, коли вони становили значну частину населення міста Олександрія. Після арабського завоювання до них приєдналися вавилонські євреї і після приходу хрестоносців євреї з Палестини а також в XIV-XV століттях сефарди, в XVIII-XIX століттях італійські євреї, які займалися торгівлею, наприкінці XIX-початку XX століть євреї з Алеппо. На початку XX століття в Єгипті було близько 100 тисяч євреїв. Вони розмовляли на єврейсько-єгипетському діалекті арабської, а також сефардською, англійською, і французькою мовами. У Єгипті в першій половині XX століття існувала численна громада євреїв — вихідців з Російської імперії. За даними перепису 1947 р в Єгипті жили 65 тис. Євреїв (64% в Каїрі, 32% в Олександрії). Пізніше більшість з них виїхало в Ізраїль (35 тис.), Бразилію (15 тис.), Францію (10 тис.), США (9 тис.) і Аргентину (9 тис.). У 2000 р єврейське населення Єгипту складало близько ста осіб. Ці євреї живуть в Каїрі і Александрії. В єврейську громаду входять також п'ятнадцять караїмів. Всі члени громади дуже літні люди.
- історично діляться на дві групи: арабомовних євреї (муста'рабі), що жили в Сирії з давніх часів, і сефарди, які прибули в Сирію після 1492 за запрошенням османського султана. У XVI столітті сефарди перейшли на арабську, і дві громади інтегрувалися в одну. На початку XX століття багато сирійських євреїв виїхало в США, Бразилію, Аргентину, Велику Британію і Палестину. До 1920 року, коли Сирія стала підмандатною територією Франції, значні єврейські громади збереглися тільки в Дамаску (близько 10 тисяч), Халебу (понад 6 тисяч) і в місті Камишли, де жили в основному лахлухи. У 1947 р чисельність євреїв Сирії становила 15-16 тисяч осіб, з них близько 10 тисяч жили в Дамаску, близько 5 тисяч — в Халебі, кілька сотень — у Камишли. До середини 1995 року в Дамаску залишалося близько 300 євреїв, в Камишли — близько 90. На початку 2000-х рр. в Сирії залишалося менше 100 євреїв, в основному — люди похилого віку.
- — жили в основному в Бейруті, Сидоні і деяких інших містах, а також в селах серед друзів. Ліван був єдиною арабською країною, чисельність єврейського населення якої збільшилася в перші роки після створення держави Ізраїль (5,2 тисячі в 1948 р, 9 тисяч в 1951 р). Однак після 1967 р з Бейруту виїхало 2,5 тисячі євреїв, і до 1970 року його громада налічувала близько 1,5 тисяч осіб. Виїжджали в основному до Франції і США, лише деякі до Ізраїлю. У 2006 році залишалося близько 40 євреїв, в основному в християнській частині Бейрута.
- Арабізовані євреї — арабомовні євреї, що жили в Палестині в середні століття і аж до початку масової репатріації євреїв наприкінці XIX століття.
- — нащадки першої єврейської діаспори, яка виникла ще в VI столітті до н. е. Ділилися на Курдистанських євреїв півночі (лахлухів) і арабомовних євреїв. За переписом 1920 р єврейське населення Іраку налічувало близько 87,5 тис. Осіб, з яких 50 тис. Жили в Багдад е, близько семи тисяч в Басрі, 7,5 тис. В Мосул е і близько п'яти тисяч в Ербілі. У 1948 році в країні жило близько 150 тисяч євреїв. У березні 1950 р коли євреям Іраку було дозволено покинути країну, почався масовий вихід євреїв, організований Єврейським агентством що отримав назву ; між 1948 і 1951 рр. з Іраку виїхало близько 123 тис. євреїв. У квітні-травні 2003 р з 34 євреїв що там залишалися (все жили в Багдаді) 23 особи репатріювалися в Ізраїль. Більшість виїхало в Ізраїль, частина також в Велику Британію та інші країни. Частина іракських євреїв (так звані «багдаді») з XVII-XVIII століть влаштувалися в Індії (в 1948 році — 6 тисяч), в містах Бомбей, Калькутта, Пуна, Сурат. Невелика кількість євреїв іракського походження проживає також в Бірмі, Індонезії і Сінгапурі.
- — невелика громада, що створена в Маскаті і Сурі з 1828 року, євреями що вбігли з Іраку після мусульманських погромів. Практично зникла до 1900 року.
- Єменські євреї (теймані, від івр. תֵּימָן Тейман «Ємен») — група євреїв, що виділяється серед східних євреїв особливостями релігійних обрядів, вимовою староєврейського, одягом і багатьом іншим. До 1948 року в Ємені жило близько 63 тисяч євреїв, в 2001 залишалося близько 200, в основному на півночі країни в місті Саада, ремісники і дрібні торговці.
- — євреї Магрибу, які проживали на території сучасних Марокко, Алжир і Туніс а серед берберів і говорили єврейсько-берберськими діалектами. В даний час майже всі переселилися в Ізраїль.
- Євреї Ірану, Афганістану і Середньої Азії (перські євреї в широкому сенсі):
- власне Перські євреї — євреї з Ірану, розмовляють та іншими ;
- Бухарські євреї (середньоазійські євреї, джугут) — євреї з Узбекистану і Таджикистану, розмовляють єврейським діалектом таджицької мови;
- — євреї з Афганістану, розмовляють єврейсько-перською мовою.
- Ефіопські євреї Існує кілька громад, що складаються з африканців євреїв.
- Самаритяни (івр. שומרונים — «Шомрон», כותים — «кутім» (тобто переселенці з месопотамського міста Кута) — нечисленна етно-релігійна група, представники якої компактно проживають у кварталі ізраїльського міста (передмістя Тель-Авіва) а також у селі Кир'ят-Луза (Неві-Кедем) біля гори Гарізім, неподалік від міста Наблус на Західному березі річки Йордан.
Індія і Далекий Схід
-
- (малабарські євреї) — жили в штаті Керала (Кочі, Ернакулам, , ), (в 1948 р приблизно 2,5 тис. осіб), розмовна мова — малаялам.
- (маратхські євреї) — жили головним чином в Бомбеї і його околицях (в 1947 р близько 24 тис. осіб), розмовна мова — маратхі.
- — жили в Бомбеї, Калькутті, Пуне і Сурат е (в 1948 р близько 6 тисяч) , розмовні мови — англійська та Іраку.
- — представники племен мізо і куки в штатах Маніпур і Мізорам (бл. 9 тисяч), які в 1970-х роках заявили, що вони нащадки коліна , і стали практикувати юдаїзм.
- (євреї — телугу) — невелика група в штаті Андхра-Прадеш, яка перейшла в юдаїзм в 1981 році, розмовна мова — телугу
Ні в однієї з груп євреїв в Індії не склався власний діалект.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etnolingvisti chni gru pi yevre yiv sukupnist okremih spilnot v etnichno yevrejskomu naselenni svitu sho istorichno pid vplivom geografichnogo roztashuvannya ta socialnogo susidstva virobili vlasni harakterni kulturni ta movlennyevi osoblivosti Protyagom stolit u yevrejskij diaspori sklalisya chislenni grupi yevreyiv sho harakterizuyutsya kulturnimi j movnimi osoblivostyami Bagato z nih rozmovlyayut abo rozmovlyali osoblivimi yevrejskimi dialektami j movami Roztashuvannya yevrejskih etnichnih grup u Africi ta Yevraziyi blizka 1490 roku n e YevropaAshkenazi ivr אשכנזים ashkenazim saksonci nashadki yevreyiv serednovichnoyi Nimechchini pivnichnoyi Italiyi ta pivnichnij Franciyi istorichno nosiyi movi yidish i vlasnoyi liturgijnoyi tradiciyi Na pochatku HH stolittya perevazhna bilshist ashkenazi zhila na teritoriyi suchasnih Ukrayini Bilorusi Moldovi krayin Baltiyi za smugoyu osilosti zokrema Galicki yevreyi Litvaki Podilski yevreyi Bessarabski yevreyi Kurlyandci Do ashkenazi nalezhat takozh Rumunski yevreyi Polski yevreyi Yevreyi Oberlandera Zahidni yevreyi ivr רומים romim Rimi chastina yevrejskoyi gromadi Italiyi z vidminnoyu vid sefardskoyi i ashkenazskoyi liturgijnoyu tradiciyeyu govoryat italijskoyu movoyu ivr כנענים knaanim 1 hanaanci zhidovini istorichna grupa yevreyiv sho zhili v Kiyivskij Rusi i govorili yevrejsko slov yanskim dialektom istorichna grupa yevreyiv pivdnya Franciyi koristuyutsya yevrejskim dialektom provansalskoyi moviRomanioti ivr רומניוטים romanjotim vizantijci i greki chastina yevreyiv Greciyi vidminna vid sefardskogo yevrejskogo naselennya ciyeyi krayini Sefardi ivr ספרדים Sfarad ispanci nashadki vignanih z Ispaniyi i Portugaliyi yevreyiv istorichno nosiyi sefardskoyi movi i vlasnoyi liturgijnoyi tradiciyiHuts angl Chuts grupa yevreyiv yaki emigruvali z Niderlandiv do Angliyi v XIX stolitti KavkazGirski yevreyi Gruzinski yevreyiKrimKrimchaki KarayimiAfrika Perednya i Serednya AziyaYevreyi sho pohodyat z Pivnichnoyi Afriki Perednoyi i Serednoyi Aziyi nazivayutsya zagalnim terminom Mizrahi Lahluhi Kurdistanski yevreyi Arabomovni yevreyi Yahudi govorili na riznih dialektah yevrejsko arabskoyi movi zaraz do 250 tisyach v Izrayili ne rahuyuchi yihnih nashadkiv narodzhenih v Izrayili a zagalom blizko 500 tis yevreyiv vklyuchno z sefardami Blizko 8 tisyach dosi meshkayut v Marokko mista Kasablanka Fes Marrakesh rozmovlyayut na tak zvanih yevrejsko marokkanskih variantah dekilkoh v osnovnomu staromagribskih arabskih dialektiv chastina govorit berberskoyu movoyu Alzhirski yevreyi pislya otrimannya Alzhirom nezalezhnosti viyihali v osnovnomu do Franciyi de praktichno vsi govoryat tilki francuzkoyu movoyu Deyaka kilkist alzhirskih yevreyiv pereselilosya do Izrayilyu Do 1870 roku v Alzhiri zhilo blizko 140 tisyach yevreyiv znachna chastina yakih takozh bula sefardami a deyaki govorili berberskimi movami pislya 1962 r zalishalosya blizko 10 tisyach bilshist yakih pokinula krayinu pislya 1990 roku do 1948 v Tunisi bulo 105 tisyach yevreyiv ale u 1967 bilshist viyihalo do Franciyi abo Izrayilyu U 2004 roci v Tunisi zalishalosya 1 5 tisyachi yevreyiv bilshist na ostrovi Dzherba de govoryat movoyu na pochatku stolittya u mistah Tripoli i Bengazi bulo blizko 21 tisyachi yevreyiv yaki potim vsi viyihali do Italiyi Izrayilyu ta SShA Vihid z Yegiptu biblijnij perekaz pro ponevolennya yevreyiv v Starodavnomu Yegipti yih masovij vihid z Yegiptu pid provodom Mojseya Istorikami dokumentvano sho yevreyi prozhivayut v Yegipti vid greckih chasiv koli voni stanovili znachnu chastinu naselennya mista Oleksandriya Pislya arabskogo zavoyuvannya do nih priyednalisya vavilonski yevreyi i pislya prihodu hrestonosciv yevreyi z Palestini a takozh v XIV XV stolittyah sefardi v XVIII XIX stolittyah italijski yevreyi yaki zajmalisya torgivleyu naprikinci XIX pochatku XX stolit yevreyi z Aleppo Na pochatku XX stolittya v Yegipti bulo blizko 100 tisyach yevreyiv Voni rozmovlyali na yevrejsko yegipetskomu dialekti arabskoyi a takozh sefardskoyu anglijskoyu i francuzkoyu movami U Yegipti v pershij polovini XX stolittya isnuvala chislenna gromada yevreyiv vihidciv z Rosijskoyi imperiyi Za danimi perepisu 1947 r v Yegipti zhili 65 tis Yevreyiv 64 v Kayiri 32 v Oleksandriyi Piznishe bilshist z nih viyihalo v Izrayil 35 tis Braziliyu 15 tis Franciyu 10 tis SShA 9 tis i Argentinu 9 tis U 2000 r yevrejske naselennya Yegiptu skladalo blizko sta osib Ci yevreyi zhivut v Kayiri i Aleksandriyi V yevrejsku gromadu vhodyat takozh p yatnadcyat karayimiv Vsi chleni gromadi duzhe litni lyudi istorichno dilyatsya na dvi grupi arabomovnih yevreyi musta rabi sho zhili v Siriyi z davnih chasiv i sefardi yaki pribuli v Siriyu pislya 1492 za zaproshennyam osmanskogo sultana U XVI stolitti sefardi perejshli na arabsku i dvi gromadi integruvalisya v odnu Na pochatku XX stolittya bagato sirijskih yevreyiv viyihalo v SShA Braziliyu Argentinu Veliku Britaniyu i Palestinu Do 1920 roku koli Siriya stala pidmandatnoyu teritoriyeyu Franciyi znachni yevrejski gromadi zbereglisya tilki v Damasku blizko 10 tisyach Halebu ponad 6 tisyach i v misti Kamishli de zhili v osnovnomu lahluhi U 1947 r chiselnist yevreyiv Siriyi stanovila 15 16 tisyach osib z nih blizko 10 tisyach zhili v Damasku blizko 5 tisyach v Halebi kilka soten u Kamishli Do seredini 1995 roku v Damasku zalishalosya blizko 300 yevreyiv v Kamishli blizko 90 Na pochatku 2000 h rr v Siriyi zalishalosya menshe 100 yevreyiv v osnovnomu lyudi pohilogo viku zhili v osnovnomu v Bejruti Sidoni i deyakih inshih mistah a takozh v selah sered druziv Livan buv yedinoyu arabskoyu krayinoyu chiselnist yevrejskogo naselennya yakoyi zbilshilasya v pershi roki pislya stvorennya derzhavi Izrayil 5 2 tisyachi v 1948 r 9 tisyach v 1951 r Odnak pislya 1967 r z Bejrutu viyihalo 2 5 tisyachi yevreyiv i do 1970 roku jogo gromada nalichuvala blizko 1 5 tisyach osib Viyizhdzhali v osnovnomu do Franciyi i SShA lishe deyaki do Izrayilyu U 2006 roci zalishalosya blizko 40 yevreyiv v osnovnomu v hristiyanskij chastini Bejruta Arabizovani yevreyi arabomovni yevreyi sho zhili v Palestini v seredni stolittya i azh do pochatku masovoyi repatriaciyi yevreyiv naprikinci XIX stolittya nashadki pershoyi yevrejskoyi diaspori yaka vinikla she v VI stolitti do n e Dililisya na Kurdistanskih yevreyiv pivnochi lahluhiv i arabomovnih yevreyiv Za perepisom 1920 r yevrejske naselennya Iraku nalichuvalo blizko 87 5 tis Osib z yakih 50 tis Zhili v Bagdad e blizko semi tisyach v Basri 7 5 tis V Mosul e i blizko p yati tisyach v Erbili U 1948 roci v krayini zhilo blizko 150 tisyach yevreyiv U berezni 1950 r koli yevreyam Iraku bulo dozvoleno pokinuti krayinu pochavsya masovij vihid yevreyiv organizovanij Yevrejskim agentstvom sho otrimav nazvu mizh 1948 i 1951 rr z Iraku viyihalo blizko 123 tis yevreyiv U kvitni travni 2003 r z 34 yevreyiv sho tam zalishalisya vse zhili v Bagdadi 23 osobi repatriyuvalisya v Izrayil Bilshist viyihalo v Izrayil chastina takozh v Veliku Britaniyu ta inshi krayini Chastina irakskih yevreyiv tak zvani bagdadi z XVII XVIII stolit vlashtuvalisya v Indiyi v 1948 roci 6 tisyach v mistah Bombej Kalkutta Puna Surat Nevelika kilkist yevreyiv irakskogo pohodzhennya prozhivaye takozh v Birmi Indoneziyi i Singapuri nevelika gromada sho stvorena v Maskati i Suri z 1828 roku yevreyami sho vbigli z Iraku pislya musulmanskih pogromiv Praktichno znikla do 1900 roku Yemenski yevreyi tejmani vid ivr ת ימ ן Tejman Yemen grupa yevreyiv sho vidilyayetsya sered shidnih yevreyiv osoblivostyami religijnih obryadiv vimovoyu staroyevrejskogo odyagom i bagatom inshim Do 1948 roku v Yemeni zhilo blizko 63 tisyach yevreyiv v 2001 zalishalosya blizko 200 v osnovnomu na pivnochi krayini v misti Saada remisniki i dribni torgovci yevreyi Magribu yaki prozhivali na teritoriyi suchasnih Marokko Alzhir i Tunis a sered berberiv i govorili yevrejsko berberskimi dialektami V danij chas majzhe vsi pereselilisya v Izrayil Yevreyi Iranu Afganistanu i Serednoyi Aziyi perski yevreyi v shirokomu sensi vlasne Perski yevreyi yevreyi z Iranu rozmovlyayut ta inshimi Buharski yevreyi serednoazijski yevreyi dzhugut yevreyi z Uzbekistanu i Tadzhikistanu rozmovlyayut yevrejskim dialektom tadzhickoyi movi yevreyi z Afganistanu rozmovlyayut yevrejsko perskoyu movoyu Efiopski yevreyi Isnuye kilka gromad sho skladayutsya z afrikanciv yevreyiv Samarityani ivr שומרונים Shomron כותים kutim tobto pereselenci z mesopotamskogo mista Kuta nechislenna etno religijna grupa predstavniki yakoyi kompaktno prozhivayut u kvartali izrayilskogo mista peredmistya Tel Aviva a takozh u seli Kir yat Luza Nevi Kedem bilya gori Garizim nepodalik vid mista Nablus na Zahidnomu berezi richki Jordan Indiya i Dalekij Shid malabarski yevreyi zhili v shtati Kerala Kochi Ernakulam v 1948 r priblizno 2 5 tis osib rozmovna mova malayalam marathski yevreyi zhili golovnim chinom v Bombeyi i jogo okolicyah v 1947 r blizko 24 tis osib rozmovna mova marathi zhili v Bombeyi Kalkutti Pune i Surat e v 1948 r blizko 6 tisyach rozmovni movi anglijska ta Iraku predstavniki plemen mizo i kuki v shtatah Manipur i Mizoram bl 9 tisyach yaki v 1970 h rokah zayavili sho voni nashadki kolina i stali praktikuvati yudayizm yevreyi telugu nevelika grupa v shtati Andhra Pradesh yaka perejshla v yudayizm v 1981 roci rozmovna mova telugu Ni v odniyeyi z grup yevreyiv v Indiyi ne sklavsya vlasnij dialekt Posilannya